Технологія творчої майстерні на уроках зарубіжної літератури

ВИКОРИСТАННЯ  ТЕХНОЛОГІЇ ТВОРЧОЇ  МАЙСТЕРНІ

НА  УРОКАХ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Морозова В.Б., учитель зарубіжної літератури

Миколаївського класичного ліцею

 

 

        Педагогічна майстерня – це така форма навчання, яка створює умови для сходження кожного учасника до нового знання й нового досвіду шляхом самостійного або колективного відкриття.

Майстерні передбачають залучення дітей у дослідну та проектну діяльність, спонукання їх до творчості. Ця форма уроку дозволяє не тільки розвивати творчі здібності учнів, а й виховувати у них уміння слухати, спілкуватися, вести діалог, поважати думку інших, вчить ставити завдання і домагатися їх здійснення, виробляє готовність до самоаналізу і самопізнання.

Характеристики технології

Основні прийоми роботи в майстерні:

1) пред'явлення індуктору, який пробуджує  пізнавальну діяльність;

2) організація пошуку відповіді на проблемне питання;

3) афішування - пред'явлення своїх ідей, планів, результатів своєї роботи;

4) рефлексія, аналіз свого шляху, своїх відчуттів, вражень.

Основні елементи технології

1.                   Індукція - створення такої вихідної проблемної ситуації, яка зацікавила б учня, поклала б початок його творчій діяльності. Основна мета індукції – стимулювання учнів до постановки якомога більшого числа питань з проблеми і бажання знайти на них відповіді, а також визначити коло засобів, які допоможуть в цьому.
2.                   Робота з матеріалом (художні та публіцистичні тексти, фотографії, музичні твори, картини тощо).

«Самоконструкція» - індивідуальне створення гіпотези, рішення, тексту, малюнка, проекту.

 

«Соціоконструкція» - побудова цих елементів групою.

Здійснюється: - у парі; - у групах; - фронтально.

Це залежить від характеру завдань, які пропонуються по частинах в наступному порядку:

- від поверхневого рівня – до глибинного;

- від приватного сенсу проблеми – до загальнолюдського.

3. «Соціалізація» - все, що зроблено індивідуально, в парі, у групі, має бути оприлюднено, обговорено, все думки почуті, всі гіпотези розглянуті.

 «Афішування» - презентація  «творів» - робіт учнів (текстів, малюнків, схем, проектів, рішень) в аудиторії та ознайомлення з ними.

   4. Кульмінаційною точкою є момент «розриву», коли старе знання не здатне задовольнити виниклої нової потреби.

  Можливий внутрішній емоційний конфлікт, спонукає до пошуку життєво важливої відповіді.

5. Рефлексія – аналіз досягнення власної думки, почуття, відчуттів

Проводиться в письмовій або усній формі.

(- Як ви зрозуміли, що відбувалося на майстерні?

 - Які почуття змінювалися у вашій душі? Про що довелося задуматися?

 - Що було важким? Які моменти особливо запам'яталися?)

  Алгоритм проведення уроку-майстерні залежить від матеріалу уроку, рівня підготовленості класу тощо.

Принципи побудови майстерень

1. Рівність всіх учасників навчально-виховного процесу.

2. Ненасильницьке залучення учнів до діяльності.

3. Відсутність відмітки і навіть оцінки вчителя, змагання, суперництва.

4. Діалогічність і сходження до істини.

5. Пріоритет процесу навчання над його результатом.

6. Проблемність у навчанні.

7. Робота зі словом і письмом.

8. Варіативність, можливість вибору.

 

 Майстерня-екскурсія. Слідами Печоріна.

Заочна віртуальна екскурсія місцями,

що описані у романі «Герой нашого часу».

 

Мета уроку: розвивати навички роботи з текстом, пошукової роботи, вміння презентувати результат власних досліджень.

Творча майстерня тривалої дії. Завдання учні отримують на першому уроці за романом М.Лермонтова. Презентують результат на останньому.

Хід майстерні

Індукція (1 урок за романом) – Чи хотіли б ви побувати у місцях, де живуть, страждають, кохають та ненавидять герої М.Лермонтова?  Чи хотіли б зазирнути у будинки, пройтися вулицями, побачити ті ж краєвиди?

 Самоконструкція - (домашнє завдання) Знайти у тексті описи місць, де відбувається дія, знайти ілюстрації, фото, картини.

Розподіл учнів: гірська фортеця на Кавказі, Тамань, П’ятигорськ, казача станиця.

Робота триває тиждень або за визначенням вчителя.

Соціоконструкція - об’єднайтеся у групи. Кожна група проводить екскурсію по своїй темі.

Працюють групи дистанційно, готують матеріал поза уроком.

 Афішування – презентація  роботи груп.

   Розрив – як ви почували себе у ролі екскурсовода? Де б ви самі хотіли побувати?

  Рефлексія 

- Чи зрозуміли ви, чому і О.Пушкін і М.Лермонтов захоплювалися природою Кавказу?

 

 

 

 

 

 

 

Розробки уроків-майстерень
Майстерня самопізнання.

Урок «творча майстерня» за романом Альбера Камю «Чума»

Мета уроку: розвивати навички самопізнання, вміння аналізувати власні почуття та дії, формувати комунікативні навички учнів, виховувати вміння прислуховуватись до думки інших, формувати вміння аналізувати характери персонажів твору, зіставляти власну особистість, власні мотиви, вчинки з поведінкою героїв твору.

Хід майстерні

Індукція – уявіть, що у ваше місто прийшла чума.

 Самоконструкція - опишіть власні відчуття, дії.

Робота з матеріалом

Домашнє завдання: проаналізувати персонажі твору за схемою:

•    портрет;
•    заняття; оточення;
•    зв’язки із соціумом;
•    поривання; дії;
•    позиція, ставлення до чуми.

Оберіть персонаж, позиція якого найближча до вашої. Підготуйте повідомлення про цей персонаж, аргументуйте, чому його позиція вам близька (мультимедійна презентація, схема, усна розповідь, малюнок, відеоролік тощо). Якщо жоден персонаж не походить на вас, аргументуйте чому і розкажіть про власну позицію.

Перевірка домашнього завдання.  Соціалізація. Афішування

Презентація повідомлень.

Розрив - Що нового ви дізнались про своїх однокласників?

  Рефлексія 

- Про що довелося задуматися?

- Що нового ви дізнались про себе?

 

 

Майстерня ціннісних орієнтацій,

узагальнення та систематизації знань.

Урок «творча майстерня» за романом О.Пушкіна «Євгеній Онєгін».

                                        «А щастя видилось безмежне

                                                    Так близько!...»

 Заключний урок за романом у віршах О.Пушкіна «Євгеній Онєгін»

Цільове призначення:

- допомогти учням усвідомити власне розуміння щастя в контексті вивчення роману «Євгеній Онєгін»;

- розглянути категорію щастя, можливість або неможливість його через призму позицій героїв, літературних критиків і самих учнів;

- сприяти формуванню відповідального ставлення за власну долю і щастя.

Методичні рекомендації

На передостанньому уроці з вивчення роману «Євгеній Онєгін» у 9класі з метою виявлення читацького сприйняття твору учням було запропоновано написати невеликий твір-роздум на тему: «Моє ставлення до героїв роману «Євгеній Онєгін». 

Хід майстерні

Індукція - Пропоную учням намалювати щастя. Нічого абсолютно не коментую, до сказаного нічого не додаю.

Самоконструкція

Всі учні включаються в роботу. Несподіване для уроку літератури завдання викликає, як правило, здивування, яке незабаром змінюється захопленим пошуком необхідних образів для створення малюнка.

Соціалізація

Афішування: учням пропонується розвісити свої малюнки в класі (на дошці, на стінах).

Завдання 2.

Пропоную познайомитися з малюнками інших учасників майстерні, знайти по їх змісту однодумців і об'єднатися в групи для того, щоб проаналізувати, обговорити і узагальнити все побачене.

Соціоконструкція

Учні виявляють ключові поняття і образи, які в їхній свідомості пов'язані з поняттям «щастя».

Кожна група представляє свою роботу. На вільній половині дошки ведуться записи, виявляються загальні для всіх учасників уявлення про складові людського щастя. Учні приходять до думки, що при всіх видимих ​​відмінностях у розумінні нами щастя дуже багато виявляється загального, однакового для всіх людей. Це допоможе учням увійти в світ почуттів і переживань героїв  і актуалізувати особистісно значущі питання.

Повідомляється тема уроку. Вона звучить проблемно. Єдиної думки не буде. Своєрідним підсумком роботи в майстерні стануть знайдені кожним учасником аргументи в контексті твору на користь того чи іншого твердження, позначеного темою майстерні.

Деконструкція

Майстер: Іноді люди на шляхах пошуку щастя роблять помилки, шукають не там або можливо не в той час, не в тих людях. Існує поняття «ілюзія щастя». Людина якийсь час живе з думкою, що вона абсолютно щаслива, але час розставляє свої акценти, і вона починає розуміти, що щастя було несправжнім, фальшивим. А може статися й таке, що хтось «відкладає» своє щастя на завтрашній день, а воно не чекає, залишає безповоротно. Пропоную знайти в тексті приклади ілюзорного уявлення про щастя.

Соціоконструкція

Працюючи в групі, учні знаходять не одну, а кілька оманливих очікувань, уявлень в свідомості героїв. Подібна робота захоплює учнів, спонукає до пошуку відповідей на питання:

- У чому помиляються герої? Чому їм не дано передбачити, що

їх очікування нездійсненні?

- Що думає з цього приводу автор?

Соціалізація

Учні визначають, що ілюзорні уявлення про любов, щастя, про перспективи свого майбутнього насамперед характерні для Онєгіна. Причому лінія «ілюзія - руйнування ілюзії» простежується в повісті дуже чітко: творцем ілюзій виступає Євгеній у своїй проповіді-сповіді у розмові з Тетяною, а руйнування їх констатує сам же Онєгін, але вже через деякий час. Виявлення авторської позиції в учнів ніяких труднощів не викликає. Дискусія виникає тоді, коли хтось із учнів намагається «перевірити» на ілюзорність мрії героїні роману – Тетяни.

Пропоную учням звернутися до кульмінаційній сцені твори - сцені побачення, але на якісно новому рівні осмислення: зараз кожен повинен спробувати «вжитися» в образ і відтворити думки і почуття, які відчувають герої в момент побачення.

Самоконструкція

Кожен учасник майстерні створює два міні-тексту від першої особи (позиції «я – Тетяна» і «я – Євгеній Онєгін»). Подібна робота передбачає відчуття емоційного стану героїв і опису його з використанням оціночних суджень.

Соціоконструкція

Учасники майстерні діляться своїми враженнями та відчуттями, випробуваними ними в ролі героїв. Група виробляє або відбирає з числа вже представлених міні-текстів ті, що найбільш вірно відображають емоційний стан героїв.

Соціалізація

Виступи представників груп. Загальне обговорення. Можливе виникнення дискусії.

Пропоную учням познайомитися з різними думками про героїв повісті, в тому числі і відомих літературних критиків (не повідомляється учням лише те, що серед запропонованих для розгляду уривків є і їх власні твори).

 Самоконструкція

Кожен, познайомившись із запропонованими текстами, вибирає той уривок, який за змістом близький його власної концепції.

Соціоконструкція

Обговорення в групі. Висловлюється кожен, після чого група виробляє спільну позицію.

Соціалізація      Групи представляють  класу свої напрацювання.

Афішування

Для підсумкового завдання пропоную дев’ятикласникам  вибрати необхідний їм варіант формулювання теми майстерні і написати твір-роздум на дану тему. Це завдання може бути домашнім або класним (в залежності від ситуації). У другому випадку потрібно домовитися про те, що це може бути міні-твір. Найголовніше, щоб кожен учасник майстерні виклав свої думки аргументовано.

Рефлексія

Учасники майстерні діляться своїми думками в класі, відповідаючи на поставлені запитання:

- Чи допомогла вам майстерня по-новому поглянути на проблематику твору, в новому світлі побачити героїв повісті?

- Які відкриття ви зробили для себе особисто?

- Що значить, на вашу думку, бути щасливим? Що ви вкладаєте в поняття «щастя»?

- Як ви ставитеся до твердження: «Людина - коваль свого щастя»?

 

                    Майстерня відносин і ціннісних орієнтацій.

Урок «творча майстерня» за новелою Франца Кафки «Перевтілення»

Мета уроку: розвивати вміння будувати моделі відносин у родині, формувати комунікативні навички учнів, виховувати вміння прислуховуватись до думки інших, виховувати співчуття, формувати ціннісне ставлення до відносин у родині.

Хід майстерні

Індукція – уявіть, що у вашій родині сталося подібне «перевтілення».

Робота з матеріалом

Самоконструкція – уявіть себе одним із членів родини: батьком, матір’ю, сестрою, братом. Опишіть ваші відчуття. Як вони будуть змінюватися?

Соціоконструкція - об’єднайтеся у групи-родини відповідно до обраних образів (у кожній групі є батько, матір, сестра чи брат).  Уявіть, що ви зібралися на сімейну раду. Вам необхідно розв’язати ситуацію, яка склалася у родині. Обговоріть шляхи вирішення ситуації, проблеми.

 Афішування – презентація  роботи груп.

  Розрив - можливо хтось із інших груп хоче змінити свою думку щодо вирішення проблем?

  Рефлексія 

- Чи легко вам було на сімейній раді?

- Чи легко знайти спільне рішення?

- Що заважає знайти спільне рішення?

- Чи потрібно родиною обговорювати проблеми?

- Про що довелося задуматися?