Тести від «На Урок»: Організація дистанційної роботи під час карантину

Текст " Технологія розвитку критичного мислення у практиці НУШ"

Про матеріал
Матеріал познайомить вчителя із можливостями технології розвитку критичного мислення в початковій школі. Список літератури допоможе знайти необхідний матеріал для роботи.
Перегляд файлу

Технологія критичного мислення у практиці сучасної початкової школи

         Сучасне суспільство змінюється так швидко,  що важко прогнозувати навіть найближче майбутнє наших учнів. Тому неможливо передбачити, які знання можуть знадобитися дитині в  житті, а які — ні.

        Враховуючи це, вчитель початкових класів має навчити учня самостійно здобувати знання, аналізувати та оцінювати інформацію, знаходити найоптимальніші рішення певної проблемної ситуації, аргументовано відстоювати власну позицію, чітко висловлювати свою думку, працювати в команді. 

       Дитина, яка не вміє працювати з інформацією творчо і самостійно, критично самостійно мислити, самостійно виконувати завдання, робити висновок, переживає великі труднощі в  навчанні, їй не цікаво на уроках. Такий учень не зможе об’єктивно оцінити себе та оточуючих, в повній мірі реалізувати себе, свої індивідуальні здібності, свої схильності та інтереси.

      Критичне мислення як інноваційна педагогічна технологія допомагає готувати дітей нового покоління, які вміють розмірковувати, спілкуватися, чути та слухати інших. При запровадженні цієї технології знання засвоюються набагато краще, адже вона спрямована не на запам’ятовування, а на вдумливий, творчий процес пізнання світу, на постановку проблеми та пошук її вирішення.

       У школах України протягом  останніх років ширше застосовуються підходи до організації навчальної діяльності учнів, представлені у програмі „Читання та письмо для розвитку критичного мислення” (ЧПКМ). Програма підтримує демократизацію освіти шляхом змін у методиці викладання предметів. У проекті розроблено систему навчальних методик, які сприяють розвитку в учнів критичного мислення та навичок самостійного навчання. Програма апробувалась в 20 країнах, які входять до складу мережі фондів Джорджа Сороса. Це спільний проект освітян усього світу – окремих науковців та організацій, які беруть участь у підготовці вчителів і мають визначні досягнення в галузі освітніх реформ. Розроблена програма викладачами Міжнародної Асоціації Читачів Дженні Стіл та Курт Меридіт за підтримки Інституту Відкритого Суспільства Джорджа Сороса. Програма спирається на таке тлумачення поняття „ критичного мислення”, яке на перший план висуває вміння:

  •                 самостійно працювати над новим матеріалом, аналізувати факти, ідеї, формувати власну думку про них;
  •                 розмірковувати над тим, яким шляхом здійснюється робота над новим матеріалом, як нове знання долучається до того, що вже було відомим, і певним чином змінює його;
  •                 сприймати як незалежне існування різних поглядів на той самий предмет;
  •                 аргументовано пояснювати свою позицію, враховуючи особливості ситуації спілкування, з повагою ставлячись до поглядів іншої людини;
  •                 бачити зв’язок нової інформації зі своїм життєвим досвідом, можливість використання її для розв’язання життєвих проблем.

Міжнародний проект „ Читання і письмо для розвитку критичного мислення” (далі ЧПКМ) розроблено консорціумом „ За демократичну педагогіку” та Міжнародною асоціацією читачів. Мета проекту – надання педагогам таких стратегій навчання, які сприяють розвитку критичного мислення в учнів будь-якого віку в процесі вивчення різних шкільних предметів. Йдеться про те, щоб виховувати в дітях здібності й навички до самоосвіти, самореалізації, самопізнання у світі інформації, який нас оточує. Це передбачає нетрадиційний навчальний процес, у якому „ якомога більше учня і якомога менше вчителя”. Вся навчальна робота тут будується на партнерських стосунках між вчителем та учнями, а також, що дуже важливо, – між учнями.

В Україні практичну реалізацію програми ЧПКМ розпочали в червні 1998р.

Мета ЧПКМ стосовно учнів:

  •                 здатність до критичного мислення та критичних суджень;
  •                 брати відповідальність за своє навчання на себе;
  •                 формувати незалежну точку зору й виявляти повагу до поглядів однокласників;
  •                 самостійно здобувати інформацію.

Мета ЧПКМ стосовно вчителів:

  •                 уміти створювати на уроці відкрите середовище для глибокого розуміння учнями мети навчання та вільного обміну думками;
  •                 уміти залучати клас до керованого дослідження, використовуючи різні форми запитань;
  •                 стати вдумливим професіоналом;
  •                 презентувати стратегії програми;
  •                 брати за основу такі методи навчання, які б сприяли розвитку критичного мислення та самостійного навчання учнів як у рамках навчальної програми, так і в позашкільній діяльності.

      За підґрунтя розвитку критичного мислення автори проекту взяли процеси навчання учнів читанню та письму. Аналіз показує, що далеко не кожна „писемна” людина вміє міркувати над прочитаним чи викладати свої думки на папері, а ще – справді знаходити в текстах нові й необхідні для себе знання. Автори стратегії ЧПКМ впевнені, що постійне і тривале читання та письмо учнів у класі має замінити розмови вчителя про те, як важливо читати і писати. Все прочитане повинно стати приводом для інтерпретації – читачі повинні думати про ідеї автора в поняттях своїх власних ідей і дій. Треба також постійно відводити час для невимушеного викладання власних думок на папері – тоді будуть результати. Посібник проекту ЧПКМ наводить такі дані: протягом навчального року восьмикласники однієї американської школи написали по 20 робіт різних жанрів – вірші, передові статті, кореспонденції всіх типів, інтерв’ю, короткі оповідання у стилі улюбленого автора школяра, пародії, романи, сценарії, текст для капсули епохи „ХХ століття”, заявки на участь у конкурсі, оригінальні дослідження, петиції, оголошення, резюме, панегірики. Вважаю, що не кожен учитель традиційної школи може теж похвалитися таким розмаїттям робіт.

Заради цього програма читання та письма для розвитку критичного мислення надає значної ваги методам роботи учнів у парах чи невеликих групах.

Дана програма  має багато спільного з філософією „ дитячого щастя” В. Сухомлинського.

Філософія дитячого щастя

(В. Сухомлинський)

Програма ЧПКМ

(Джинні Стіл, Курт Мередіт, Чарльз Темпл)

  • Кожна дитина має свою вершину, і завдання вчителів – допомогти їй досягти цієї вершини.
  • Щастя дати неможливо, людину треба виховати так, щоб вона відчувала себе щасливою.
  • Ідеал дитини – це не слухняні і покірливі діти; а ті, що відстоюють принципи, які невіддільні від особистості.
  • Дитина відчуває себе щасливою, коли утверджується як діяч.
  • Діти повинні відчувати поряд із собою оточуючих людей, вміти керувати своїми бажаннями так, щоб їхні радощі не здобувалися шляхом і за рахунок горя, тривог інших людей.
  •      Вчителі повинні сконцентруватися не на невдачах і труднощах своїх учнів, а на їхньому потенціалі та сильних сторонах.
  •      Не допустити дитину до „розчарування”.
  •      Залишати за учнями свободу висловлення власної думки. Учні повинні взяти на себе відповідальність за власне навчання
  •      Слід давати можливість дітям вільно висловлювати думки, особливо у творчих письмових роботах.
  •      Діти повинні працювати спільно, згуртовано, дотримуючись норм поведінки, контролюючи себе.

 

     Важливою характеристикою програми є те, що в ній представлено систему роботи на двох рівнях. З одного боку, необхідно опрацювати програмовий матеріал, зміст того чи іншого предмета, а з іншого – треба вчити школярів учитися, показувати їм, у чому полягає, як здійснюється процес набуття знань. У програмі приділяється значна увага формуванню вміння розмірковувати про те, як відбувається цей процес, вміння мислити про своє мислення. Саме це робить учнів мислячими людьми, які здатні сприймати нові ідеї, усвідомлювати їх і застосовувати на практиці. Методи і прийоми, які застосовує вчитель у технології критичного мислення, можуть суттєво посилити формування й розвиток тих компетенцій, які визначено як основні цілі шкільного навчання. Передусім це компетенції, пов’язанні з потребою та вмінням здобувати, аналізувати та застосовувати інформацію; з необхідністю брати на себе відповідальність, спільно приймати рішення, керуючись демократичними засадами.

      Програма ЧПКМ орієнтована на учнів 1-11 класів. Її можна впроваджувати ще в дитячому садку. Наприклад, стратегію „ Розминка” або „ Читання з передбаченням”, коли текст читає вихователь, а діти передбачають. Першокласників можна залучити до критичного мислення на відповідному рівні. Вони радо беруть участь у розв’язанні непростих завдань та демонструють рівень здатності до прийняття рішень при умові, якщо вчитель створює умови для відкритого спілкування. Аналіз роботи за освітньою програмою ЧПКМ показав, що завдяки інтерактивним стратегіям вдалося „розв’язати язичок” замкнутим, малоактивним учням. Робота в групах пробуджує бажання брати хоч маленьку участь у роботі колективу. Учні починають думати, аналізувати, висловлюватись. Вони знаходять у своїх маленьких голівках такі зернини, які дадуть паростки майбутнього врожаю. Повага до думки однокласника, незважаючи на те, правильна вона чи ні, дає можливість бути почутим, бути зрозумілим. А якщо немає осуду чи висміювання з боку вчителя й однокласників, це стимулює до переосмислення або повної зміни своєї думки. Часто тему уроку учні визначають і формулюють самі на основі самостійно зроблених висновків. Вони не бояться припуститися помилки, бо бажання самому виправити її домінує над страхом. Таким чином формується критично мисляча особистість. Розвиток критичного мислення – мета довготривала. Початкова школа – це лише перший крок на шляху до цієї мети. Тому не варто чекати швидких результатів і великих успіхів одразу.

          Запропонована методична система містить концептуальну базу, яку можна реалізувати в будь-якому класі під час викладання будь-якого предмета. Щоб навчити учнів мислити критично, треба, щоб учитель усвідомив необхідність активної участі учнів у процесі навчання. Дуже часто учні пасивно сидять на уроках, слухаючи учителів, механічно записують, а потім бездумно відповідають на запитання, повторюючи все те, що їм надиктував учитель. Вони розглядають знання як щось застигле, що треба просто вкласти собі в голову. Такі учні не будуть мислити критично, доки вчитель не створить творчої атмосфери, яка сприятиме активному залученню учнів до процесу навчання. А для цього треба дозволити учням вільно розмірковувати, робити припущення, встановлювати свої судження. Коли діти повірять, що їхні думки цінні, а те, що вони думають, говорять, є важливим не тільки для них самих і кожному з них дозволено сказати: „Я не згоден”, „Я думаю інакше”, – тоді вони зможуть повністю включитися в процес критичного мислення і стануть готовими взяти відповідальність за власну думку.

        Ми бачимо, що в наш час змінюються пріоритети цілей навчання. На перший план висувається його розвиваюча функція, культ самостійності і нестандартності думки, який стимулює розвиток пізнавальної активності дітей. Стародавня китайська приказка стверджує: „Я слухаю – і забуваю, бачу – і запам’ятовую, роблю – і розумію ”. Сьогодні у школі в основному реалізується перше, дуже мало другого, на жаль майже відсутнє третє. У навчанні цінна не лише сама істина, але й сам процес її здобування, пошуку, спроби, помилки, усвідомлення прийомів розумової роботи – тобто все, що розвиває творчу думку школяра, привчає їх мислити і діяти самостійно.

      Проте існує низка умов, які вчителю необхідно створити у класі для того, щоб учні успішно залучились до процесу критичного творчого мислення. Отже, для стимулювання критичного мислення учнів вчителю необхідно:

  •              виділити час та забезпечити можливості для застосування критичного мислення;
  •              дозволити учням вільно розмірковувати;
  •              сприймати різноманітні ідеї та думки;
  •              сприяти активному залученню учнів до процесу навчання;
  •              створити для учнів сприятливу атмосферу, у якій неможливими стали б насмішки;
  •              висловити віру в здатність кожного учня породжувати критичні судження;
  •              цінувати критичні міркування учнів.

Водночас учні повинні:

  •              розвивати впевненість у собі і розуміння цінності власних думок та ідей;
  •              брати активну участь у навчальному процесі;
  •              ставитися з повагою до різноманітних думок;
  •              бути готовими породжувати і відкидати судження.

     Системне запровадження цієї технології в школі призводить до того, що усі учні поступово опановують її не тільки як навчальну технологію, вміння самостійно вчитися, критично мислити, але і використовувати свої знання у повсякденному житті. Саме завдяки критичному мисленню традиційний процес пізнання знаходить індивідуальність і стає свідомим, безперервним та продуктивним.

Навчитись критично мислити не просто. Це не є таким завданням, що виконується на певному етапі й далі забувається. Не існує чіткого переліку кроків, зробивши які можна навчитись критичного мислення. За словами одного з учасників програми ЧПКМ в Україні, кандидата педагогічних наук Ірини Ґудзик, „пропоновані методи та прийоми роботи не є цілком новими для нашої школи, але подані у чіткій системі, супроводжувані численними зразками, можуть стати стимулом для посилення такого важливого напрямку роботи, яким, безперечно, є розвиток критичного мислення школярів. Адже, за словами Еммануїла Канта, „навчати треба не думкам, а вмінню мислити”.

   Застосування технології розвитку критичного мислення — один із  шляхів виховання активної особистості, що може взяти на себе ініціативу і діяти відповідно до чинного законодавства.

Якщо традиційна система передбачає, що учень повинен засвоїти матеріал і після цього все робити згідно з вивченими правилами, то технологія розвитку критичного мислення вчить, що правил на всі випадки життя не створено. Потрібно мислити і до того ж самостійно, а не помиляється лише той, хто нічого не робить. Якщо людина мислить, приймає рішення і виконує їх, вона може помилятися. Помилка стає лише одним з варіантів навчання, а негативний результат сприймається теж як результат, який допомагає у пізнанні світу. Він анітрохи не гірший, ніж позитивний. Учні так само ставлять собі певні цілі, але по-іншому реагують на їх досягнення або провали. Досягнення мети не породжує творчої депресії через відсутність наступної точки, до якої потрібно прагнути. Коли ж мета не досягається, то переглядаються і коригуються методи її досягнення.

В останні роки проводяться дослідження, які підтверджують можливість формування в учнів початкових класів більш складних якостей, які забезпечують, обумовлюють розвиток критичного мислення.

Порівняльна таблиця методичної системи щодо формування критичного мислення та системи традиційного навчання:

Елементи порівняння

Традиційне навчання

Методична система

„Критичне мислення”

Навчальний процес

Взаємозв’язок двох автономних діяльностей: навчальної діяльності вчителя та навчально-пізнавальної діяльності учня

Цілісна взаємодія двох рівноправних учасників – учня та вчителя

Мета

Засвоєння учнями певної суми знань, умінь, навичок

Процес отримання вмінь і навичок, що власне й є формуванням креативних здібностей учнів. Розвиток особистості та різноманітних форм мислення кожного учня

Цілі, завдання та план роботи

Задаються вчителем

Розробляються вчителем спільно з учнями

Мотивація

Вимоги вчителя

Створення передумов для активізації пізнавальної діяльності учнів

Зміст навчання

Навчання основам знань (трансляція інформації).

Виявлення генерального змісту почуттєво-комунікативних наукових ідей

Форми навчання

Фронтальна

Групова та індивідуальна

Методи навчання

Описуючі: учень стежить за інструкцією, поясненням, діє за заданим алгоритмом

Пошукові: використовуючи довідники, аудіо– та відео засоби, учень виробляє алгоритм власних дій, міркувань .

Поведінка вчителя

Лідерство, регламентовані дії

Рефлексія. Інтерактивність, проведення своєрідного інтерв’ю

Стиль спілкування

Авторитарний

Демократичний

Ініціатива учнів

Гальмується

Підтримується

Акценти

Розвиток пам’яті та окремих розумових умінь учнів, відкидання власного досвіду учнів у навчанні

Максимальне залучення до навчання власного досвіду учнів, їхнього мислення, творчої уяви, фантазії.

Пам’ять

Не завжди активна,

 „забруднена” схемами, формулами, правилами, алгоритмами.

Активна, бо набуті самостійно алгоритми функціонують у будь-яких умовах.

Мовлення

Відтворення інформації (часто й неусвідомлене), укладеної в формули, правила – сурогат мовлення.

Обмін думками (можливо й критичними), почуттями, підбір власних засобів вираження власної позиції.

Мислення

Емпіричне (засіб спроб і помилок).

Аналітичне, критичне, що базується на загальних методологічних принципах.

Отже, технологія розвитку критичного мислення повністю співзвучна з інноваційним навчанням. Вона ґрунтується на творчому співробітництві учителя й учня і орієнтована на розвиток в школярів аналітичного підходу до будь-якого навчального матеріалу, що сприяє розвитку творчого та критичного мислення. Наведена методична система дає можливість учителю:
• творчої, продуктивної, навчальної діяльності;
• активізувати пізнавальний процес;
• розвивати уміння логічно та аргументовано викладати матеріал;
• розвивати навички колективного спілкування, почуття взаємодопомоги, взаємопідтримки;
• формувати ключові компетентності активізувати мислення учнів;
• мотивувати та стимулювати їхню діяльність;
• залучати всіх учнів до учнів.

Список використаної літератури

  1.               Баршай Л.С. Індивідуалізація пізнавальної самостійності школярів // Початкова школа. – 1991.– № 12. – С.18-20.
  2.               Бех І. Молодший школяр у виховному просторі міжособистісних взаємин // Початкова школа. – 2000. – №5.
  3.               Бєлкіна О.В. Проблема розвитку критичного мислення молодших школярів у сучасній школі / /Школа першого ступеня: теорія і практика: Зб. наук. праць Переяслав-Хмельницького держ. педагог. ун-ту ім. Григорія Сковороди. – Випуск 6. – Переяслав-Хмельницький, 2003. – С.71-78.
  4.               Бєлкіна О.В. Критичне мислення учнів початкових класів//Практична психологія та соціальна робота. – 2005. – №4. – С.37-43; №5. – С. 37-45.
  5.               Гей М.І., Бєлкіна О.В. Здатність критично мислити – це гідність вільної людини//Педагогічний пошук. – 1997. – №4. – С.69-71.
  6.               Богопольський А.О. Як індивідуалізувати навчальний процес // Радянська школа. – 1991. – № 7. – С.75-77.
  7.               Вукіна Н.В., Дементієвська Н.П. Критичне мислення: як цього навчити. – Харків: Основа, 2007. – 110 с.
  8.               Грабовська Т., Киричук О. Формування позитивної мотивації діяльності особистості // Рідна школа. – 2001. – №5. – С.18 -19.
  9.               Державна національна програма „Освіта ” (Україна ХХІ століття).– К.: Райдуга, 1994. – 62 с.
  10.          Дидактика современной школы: пособие для учителя./ Б.С. Кобзар, Г.Ф. Кумарин, Ю.С. Кусий, В.Е. Римаренко / Под ред. Онищук. – К.: Радянська школа, 1987. – 350 с.
  11.          Драйк Гордон, Вес Дженнет. Революція в навчанні. – Львів: Літопис, 2005.
  12.          Закон України „Про освіту ”. – К., 1991.
  13.          Захарчук Н. Новий напрямок у навчанні – нові можливості розвитку дітей // Початкова школа – 2000. – №1.
  14.          Казанцева І. Творча діяльність як засіб формування міцності знань школярів // Рідна школа. – 2001. – №2. – С.26 – 28.
  15.          Києнко-Романюк Л.А. Розвиток критичного мислення у школярів та студентів засобом навчально-виховного процесу // Європейський вектор розвитку освіти України: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 23 – 24 травня 2003 р. – Вінниця, 2003. – С. 12 – 16.
  16.          Києнко-Романюк Л.А. Особистісна орієнтація освіти, критичне мислення та інтелект нації // Актуальні проблеми формування особистості лікаря у студентів-медиків: Матеріали V наук.-практ. конф., 30 березня 2005 р. – К., 2005. – С. 84 – 85.
  17.          Красовицький М.Ю., Бєлкіна О.В. Проблеми виховання критичного мислення учнів у контексті теорії і практики американської школи//Рідна школа. – 2003. – №2. – С.73-76.
  18.          Критичне мислення як один з найефективніших шляхів розвитку творчих здібностей учнів. // Методична робота вчителя Іванової О.М., Кіровоград, 2005р.,43с.
  19.          Критична педагогіка. http://mingo.info-science.uiowa.edu.
  20.               Кроуфорд А., Саул В. та ін. Технології критичного мислення. –  К.: Вид-во «Плеяди», 2006. –220 с.
  21.          Лабенко О. Розвиток критичного мислення в середніх загальноосвітніх закладах// Рідна школа. – 2001. – №4.
  22.          Макаренко В.М. Туманцова О.О. Як опанувати технологію формування критичного мислення. – Харків: Основа, 2007. – 110 с.
  23. Савченко О.Я. Найважливіші результати початкової освіти. – К.: «Початкова школа» .- 2005. -С. 5-10
  24.          Стіл Дж., Мередіт Курт, Темпл Чарльз. Методична система “Розвиток критичного мислення у навчанні різних предметів ” (Підготовлено для проекту “ Читання та письмо для розвитку критичного мислення ”) / Посібник І-ІІ. Науково-методичний центр розвитку критичного та образного мислення “Інтелект”, 1998 р.
  25.          Стіл Дж., Мередіт Курт, Темпл Чарльз. Методична система “ Розвиток критичного мислення у навчанні різних предметів ” (Підготовлено для проекту “ Читання та письмо для розвитку критичного мислення ”) /Посібник ІІІ-V. Науково-методичний Центр розвитку критичного та образного мислення “ Інтелект”, 1998 р.
  26.          Сухомлинський В.О. Як виховати справжню людину // Вибрані  твори: У 5-ти т. – К.: Рад. Школа, 1977. – Т.2. – 665 с.
  27.          Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям. – К.: Рад. школа, 1988.
  28.          Технології розвитку критичного мислення учнів // А.Кроуфор, В.Саул, С.Метюз, Д.Макінстер. – К.: Плеяди, 2006. – 220 с.
  29.          Тягло А.В. Логика критического мышления / 2-e издание, исправленное и дополненное. – Харьков, 1997.
  30.          Тягло О.В. Логіка з елементами курсу критичного мислення. – Х., 1998.

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
7 серпня 2019
Переглядів
1224
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку