14 квітня о 15:00Вебінар: Дистанційне навчання: від побудови системи до зміни цінностей

Текст вибіркового переказу опису пам'ятки архітектури

Про матеріал
Текст публіцистичного стилю ставить перед учнем завдання: вибрати опис пам'ятки архітектури та переказати його.
Перегляд файлу

Вибірковий переказ

Завдання: вибрати опис  пам’ятки архітектури.

У 1859 році Тарас Шевченко створює малюнок «У Лихвині». Це село розташоване на Сумщині, у Ворожбянському районі. Як же цей хутір здобув честь бути зображеним рукою Кобзаря?

Перші письмові згадки про Лихвине датуються 1778 роком. Тоді тутешні землі належали осавулі Алфьорову і тут жили 179 його підданих. У першій половині XIX ст. хутір, як придане дружини Наталії Олександрівни, уродженої Сомової, перейшов у власність Дмитра Олександровича Хрущова (1825—1873 рр.) — громадського діяча ліберального спрямування.

Тоді в селі була побудована поміщицька садиба пана Хрущова, яка розмістилася на пагорбі над ставком. Головною спорудою став великий дерев'яний будинок, зведений на цегельному фундаменті. Навпроти нього розташувався флігель — типова слобожанська хата на дві половини. На захід знаходився господарський двір з дерев'яними службами, сараями, стайнями. З іншого боку від поміщицького будинку, на схилі пагорба, який спускався до ставка, був розбитий фруктовий сад. Його центральна алея вела до дерев'яного мосту. Подружжя Хрущових жило в садибі тільки влітку.

Значний підйом Лифинської економії стався в 1880-х роках. Тоді біля ставка з'явився спиртзавод (перебудований в 1906 р.і  зруйнований під час Німецько-радянської війни, у 1941 р.) і цегельний завод. Завдяки налагодженому виробництву цегли був переобладнаний весь садибний комплекс: в 1886 р. на господарському дворі звели двоповерхову казарму для працівників економії, одночасно побудовані цегляні стайні, млин і комора для зерна. Дерев'яний поміщицький будинок обклали цеглою, поруч звели флігель. На даху будинку з'явилися надбудови — башти і люкарни, таким чином будівля набула риси французького неоренесансу. Спочатку фасади були двобарвними: рожевий фон з білими деталями. Прямокутний у плані, витягнутий в меридіональному напрямку, будинок мав дивно цікаву і красиву архітектуру, багате зовнішнє обрамлення: фігурна цегляна кладка, з боку саду — шестиколонний портик з витонченими колонами. Характерною особливістю є великі прорізи вікон з вишуканим обрамленням ліпниною. Колись у Лебединському повіті було добре розвинене скляне виробництво, тому у вікнах було скло, а не слюда, щоб повніше використовувати природне світло і тепло.

Через кілька років після реконструкції будинку, в 1893 році, в північно-західному куті парадного двору, на краю пагорба, був побудований цегляний винний склад, який завдяки баштам на даху став схожим на міні- замок.

Після жовтневого перевороту 1917 року садиба Хрущова була націоналізована і в 1927 році тут створена одна з перших на Сумщині комун — «Новий Світ». Можливо, саме завдяки цьому колишній поміщицький комплекс не був зруйнований, як сотні інших.

Не останню роль у збереженні садиби зіграв і той факт, що тут влітку 1859 році гостював Т. Г. Шевченко.

На Сумщину Кобзар потрапив на запрошення поміщика Дмитра Хрущова, з яким познайомився в Петербурзі. В Україну вони вирушають разом. У 1859 році Тарас Григорович Шевченко провів чотири дні в садибі пана Хрущова в селі Лихвине. Ночуючи в хаті садівника він під впливом чарівності природної краси написав вірш «Ой на горі ромен цвіте» та зробив  кілька замальовок олівцем, а в урочищі неподалік хутора Новий смакував знаменитий Лебединський куліш.

Як живий свідок перебування Т. Г. Шевченка в Лифине росте вікова сосна. У 1964 році в будинку, де колись кілька днів жив Великий Кобзар, була відкрита музейна кімната, а на фасаді встановлено меморіальну дошку. Лебединський краєзнавчий музей організовував у Лифине автобусні екскурсії.

Тепер же від цього будинку залишилися одні стіни. Зруйновано і колишні конюшні.

 Поїздка до Лихвиного для Т.Шевченка була дуже плідною. Коли  ви завітаєте в Сумський художній музей, то вам покажуть офорт «Приятелі», підписаний  рукою Кобзаря:

 «Наталії  Олександрівні Хрущовій на память 8 іюня 1859 Т.Шевченко».

Малюнок відтворює чарівний куточок Лебединщини. На передньому плані – ставок з греблею, біля якої невеличка хатина й могутні вікові верби. Трохи далі – схил гори з групою дерев. Розсипалися дерева й по низині за греблею.

  Мальований пером і тушшю, цей пейзаж свідчить, які великі можливості криє в собі цей матеріал під рукою майстра. Поетичний, лірично-наснажений малюнок дуже виразно передає просту красу звичайного куточка нашої землі.

 Інший малюнок «У Лихвині» відтворює частину внутрішнього вигляду: садиби з будинком і кількома дубами. В Лифині створив Шевченко й етюд «Дуб».

  У різних джерелах згадується про те, що за час перебування на Лебедиищині Шевченко намалював також портрет Н. Хрущової, портрети селянки й садівника і ряд інших творів, які не дійшли до нашого часу. У коментарях до «Мистецької спадщини Т.Г.Шевченка» це заперечується на тій підставі, що так багато творів за короткий час перебування в Лебединському районі Шевченко не міг написати. Викликає сумнів і манера письма деяких з них.

 Однак переконливим здається твердження дослідників, які вважають, що частина лифинських малюнків загубилася. Так, Є. Середа звертає увагу на те, що на одному з малюнків «У Лихвині» стоїть № 5, а на другому № 9. А те, що було між ними, дійсно до нас не дійшло.

 

docx
Додано
24 січня 2019
Переглядів
392
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку