Тексти для диктантів та списування 2 клас НУШ

2 клас

Тексти для диктантів та списування

« Я люблю Україну »

 

 

Ялина

     Народилась лісова красуня в лісі.  Блищать молоді голочки на сонечку. А на гілках висять красиві шишки. Зайчик присів під ялинкою. Пробігла руда білочка. Знайомляться лісові мешканці з новою ялинкою.

 (30 сл.)

 

Берізки

        Розважливо ростуть над ставком дві берези. Стрункі, високі, білокорі. Розпустили берези зелені коси. Віє вітер, розгойдує, розчісує їх. Тихо шелестять листям берези. То вони про щось розмовляють, розказують сни свої.

(30 сл.)

 

 

 

На подвір’ї

       Прийшла зима. Шкільне подвір’я засипав м’який білий сніг. Школярі почепили на деревах годівниці та насипали зерна. Сюди прилетіли синички, горобці, снігурі.

       Весело пташкам. Вони вдячні людям за турботу.

(30 слів)                                           

 

Калина

За популярність символ калини не має рівних. Її   ім’ям в Україні названо сотні сіл, вона оспівана в піснях.

У народі калина символізує дівочу чистоту, красу, силу життя, людську долю, єдність нації, Батьківщину.

( 32 сл. )

Наш хліб

Ти знаєш що таке хліб? Хліб - це наше життя, наше багатство. Без хліба люди - сироти, а земля – страждальниця. У хлібину вкладена велика праця багатьох людей.

Шануйте працю хліборобів. Бережіть хліб!

( 30 сл.)

 

 

 

 

 

 

Устим Кармелюк

Устим Кармелюк організував селян на боротьбу за волю і незалежність. Він виявив мужність у битві з ворогами. Про Устима Кармелюка складено пісні та легенди.

Український народ береже імена своїх героїв.

( 32 сл.)

 

Любов до Батьківщини

Усе хороше починається з любові. Любов до Батьківщини починається з любові до матері. Від мами ти вперше почув мову своєї Вітчизни. Мати навчила ходити по рідній землі, пізнавати по запаху квіти, по голосу – птахів.

( 34 сл.)

 

У зимовому лісі

        Прийшла зима біловолоса. Одягла ліси в ковдру зимньої краси. Дрімає ліс.
      Холод скував дерева і запорошив їх снігом. Застигли білі берези і могутні дуби. Немов наречені, стоять ялини і сосни.
       Все навкруги милує своєю красою.

( 34 сл.)          

 

Листопад

       У листопаді рідко бувають сонячні дні. Та сьогодні нам по­щастило. Ми гуляємо в парку. Під ногами шурхотить сухе листя. Це листопад укрив землю яскравим килимом. Яких тільки кольорів не побачиш в осінньому маскараді листяних дерев!

(35 сл.)

 

Зима

     Настала красуня зима. Земля вкрилася білим снігом. Важ­ко птахам знаходити собі їжу.

     Діти повісили на гілці яблуні годівницю для птахів. Тепер біля годівнички завжди багато пернатих гостей. Прилітають до годівнички жваві синички і веселі горобці. 

(35 сл.)

 

Червона калина

   Калина – це невеликий, але пишний кущ. Він любить рости у вологих місцях.
    Калина зацвітає весною білим цвітом.

   Восени червоніють важкі грона. Ягоди наливаються цілющим соком. Її здавна шанують люди за красу та лікувальні властивості.

(35 сл.)                                   

 

 

Калина

           На нашому подвір’ї росте великий кущ калини. Весною він зацвітає білим цвітом. Восени на ньому з’являються червоні ягоди. Калинові ягоди дуже корисні для здоров’я людини. Обов’язково вживай ці чудові дари природи. Ти завжди будеш здоровим. 

(35 сл.)

                                                 

Україна

       Ми живемо в чудовій європейській країні — Україні. Сто­лиця України — Київ. Це місто стоїть на річці Дніпро. Цен­тральна вулиця Києва — Хрещатик. Київ гостинно зустрічає туристів із різних країн. Ми — майбутнє України. Шануймо нашу Батьківщину! Пишаймося нею! 

(35 сл.)

 

                                                           Ластівки
      Пригріває весняне сонечко. В рівчаках біжать струмки. Вже останній сніг розтав. Метушаться за вікном клопітливі ластівки. Скоро буде тут гніздо. Потім виведуться пташенята. Батьки носитимуть дітям комах. Підростуть в маляток крила, мати їх навчить літати.

( 35 сл.)

 

Зимовий ліс

      Як гарно в зимовому лісі! Усе кругом вкрите пухнастим килимом. У казковому сніжному одязі стоять дерева. Ось вигля­нули із гущавини лісу сріблясті ялинки. До них сором’язливо посміхнулися високі сосни у снігових шапках. Кругом панує таємнича загадковість.

 (36 сл.)

 

Осінь

       Розпочався вересень — перший місяць осені. Дні стали ко­ротшими. Сонце рідко з’являється на небі. Часто йдуть дощі. Відлітають у вирій птахи.

      На деревах почали жовтіти листочки. З кожним днем їх більшає. Поступово осінь вступає у свої права. 

(36 сл.)

 

 

Подорожник

Подорожник зустрічається на узбіччі доріг, на луках, поблизу помешкання, на узліссі.

 Заготовляють подорожник під час цвітіння. При цьому намагаються не пошкодити коріння. Сушать листя подорожника на горищах чи під іншим накриттям. Подорожник вживають для лікування різних хвороб.

(З8 сл.)                                                                                      (М.А.Білецька)

 

Весна

     Сонце весною сходить усе раніше. Його проміння щедро зі­гріває землю. Тане сніг. З горбків збігають дзвінкі струмки. Дихає тепленький вітерець.

      Уже зазеленіли степи. Прокинулися дерева. У лісі зацвіли весняні квіти. Скоро прилетять птахи. Затьохкають солов’ї, за­кує зозуля.

(38   сл.) 

                                  

Листопадовий дощ

       Настала осіння пора. На лісовій галявині стоять стурбовані дерева. Вони шумлять, бо сердитий вітер зриває з них осіннє вбрання.
      Зажурений клен сумує за своїми золотавими листочками. Ніжну берізку гне холодний осінній вітер.
     Не сумуйте, дерева, це ж справжній листопадовий дощ!

 (38 сл.)

 

Джерело

      У нашому місті є джерело. Б’є воно просто з-під землі. Джерельна вода чиста і прозора. А яка ж вона смачна! Щод­ня до джерельця приходять люди. Вони п’ють холодну воду і дякують. Спасибі тобі, джерельце, за смачну і корисну воду! 

(39 сл.)

 

Ліс

           Я йду стежкою. Спостерігаю за життям лісу. У ньому мож­на побачити й почути багато цікавого. Ось із дерева на дерево стрибнула прудка білочка. У дуплі дуба — гніздо сови. Дятел вистукує дзьобом свою музику. Під кущем я побачив нору лисиці. 

(39 сл.)

 

Осінь

     Проминуло літо. Настає чудова пора року. Це чарівна осінь. Вона особливо м’яка і ніжна, як мелодія пісні.

     Слухай, спостерігай природу в осінні дні. Ти відчуєш усю її дивовижну красу. В ній поєдналися барви теплого літечка з першими подихами зими. 

(39 сл.)

 

Яблука рум’яні

       Тихий осінній день. Як гарно в яблуневому саду цієї пори! Сонечко фарбує і зігріває рум’яні яблука. А вони купаються в сонячному сяйві і швидко достигають.

       Та ось тихо надходить вечір. А соковиті яблука й досі пахнуть щедрим гарячим сонцем.

 (39 сл.)

 

Мак

Здавна в українців мак був оберегом. Його насінням обсипають садибу, людей, худобу. Мак вважається добрим лікарським засобом від безсоння. Його вплітали у віночки дівчата. Маки рясніють на вишитих сорочках та рушниках.
        Як обереги використовували й інші рослини: полин, часник, терен.

( 40 сл.)

 

Ліс

Весною ми пішли до лісу. Зійшло сонце. Подихнув легенький вітерець. Всі дерева в лісі заспівали. Кожне співало свою пісню.

Береза співала ніжну пісню, а горобина – сумну. У дуба була мужня пісня, а у верби задумлива.

Ось які пісні ми почули.

( 40 сл.)

 

Українське село

Мальовниче українське село. Спить земля під крилами вітрів. За селом блукає синій туман. Сумно плаче стара верба над тихим ставом. А сонний очерет заспокоює її.

На небі засяяв повний місяць. Висипали поряд цяточки зірок. Милий куточок рідного краю.

(40 сл.)

 

Як хліб росте

Навколо села поля ще голі. А одне поле зеленою фарбою залите. Це хліб росте. Зелені паростки кущиками стирчать. Коли ж він встиг вирости? Це озимий хліб- озимина. Його під зиму сіяли минулої осені. Ось і дочекався хліб! Тягнеться до сонця, зеленіє!

( 41 сл.)

 

Вишня

       З усіх плодових дерев найбільше в Україні люблять вишні. Для українців вишня – це рідна домівка. Її з радістю висаджують поруч з великою святинею народу – криницею. Весною зачаровує вишня білістю своїх пелюсток, а влітку – зеленню й блискучістю смарагдового листя, яскравістю червоних плодів.

(41 сл.)

 

Плакуча верба

       Сумно стоїть над ставком плакуча верба. Схилила вона свої розкішні віти та уважно дивиться у воду. Здається, що це дівчина спустила свої коси. Вітер лагідно розчісує їх, тихо шепоче щось верба. А вона злякано тремтить і погойдується.
          Сміливо довіряє плакуча верба вітру та воді свої таємниці.

(42 сл.)

 

Рідний край
        Біля твоєї хати цвітуть мальви. Вузенька стежка біжить до криниці. Там росте калина або шумить молоденька тополя. За хатою цвітуть вишні і яблуні. З поля вітерець доносить запах жита і гречки. Долітає гуркіт моторів. Там працює твій батько. Звідси починається Батьківщина.

(43 сл.)

 

Наші предки

Ми – українці. А нашими предками були слов’яни. Жили вони спочатку в лісах, полювали на звірів, ловили в озерах рибу. Потім стали розводити худобу, вирощувати хліб. Навчилися всяких ремесел.
        Слов’яни ділилися на окремі племена. Вони згуртувались навколо Києва й утворили свою державу – Київську Русь.

( 43 сл.)

 

Про матір

Друга неділя травня – Всесвітній День матері. Ми визначаємо це свято, щоб кожна матуся відчула любов і доброту своїх дітей. У цей день кожна дитина, мала чи велика, звертається до рідної матусі, з вдячністю пригортає до свого серденька , цілує мамині натруджені руки.

( 43 сл.)

 

Рідна мова

         Юний друже! Скрізь із тобою завжди крокує рідна мова. Перших слів української мови тебе навчила мама. Пер­лини рідного слова щодня відкриває для тебе перша вчи­телька. Мова веде тебе на вершини знань. Вивчай свою рідну мову. Вона — твій найкращий і надійний друг та порадник у житті. 

(45 сл.)

 

Богдан Хмельницький

Богдан Хмельницький – видатний державний діяч, полководець, гетьман України. Він уписав власну сторінку в історію рідного народу, впродовж багатьох років очолюючи його боротьбу проти національного гноблення.

Ім’я Хмельницького, оспіване у народних думах та історичних піснях, його життя і діяльність, зображені у романах, повістях, драмах, хвилюють сучасників.

 ( 45 сл.)

 

Україна

         Україна — це моя рідна земля. Красива й уквітчана ця земля весною. Щедра й різнобарвна восени. Строга і засніжена зимою. Солодка і пахуча в теплі літні дні.

          Понад дорогами стоять явори. Високі гори вдивля­ються в синю височінь. А Дніпро поспішає розказати Чорному морю про гостинність її народу.

(46 сл.)                                             Із газети

 

Берізка

    Усе в лісі радіє, а берізка плаче. Під гарячим сонячним про­мінням по стовбуру тече сік. Здається, що це сльози берізки. Люди надрізують кору дерева і збирають сік у пляшки. А де­ревце без соку гине.

     Сік у берези — як кров у людини. Бережіть красуню! Не чіпайте її!

(47 сл.)         

 

Рідний край

Приваблює природа рідного краю. Чудова вона у різні пори року: взимку і влітку, восени і весною. Все тут різне, все знайоме. Близьке.

Все життя перед людиною його чистий горизонт , перший грім , духмяна черемха, чиста криниця, спіла пшениця і червона черешня біля воріт.

Рідний край – маленька батьківщина.

( 48 сл.)

 

 

Користь від лісу

Ліс уміє вітер і воду скоряти. Налетить вітер на узлісся, та не може пробитися в ліс крізь гілля дерев.Проміння сонця не доходить до землі через густе віття.Вода від талого снігу не висихає. Вона повільно іде до коріння дерев і кущів. Затишно пташкам у лісі.Чути їхнє веселе щебетання.

( 50 сл.)

 

Щедрий вечір

Здавна в Україні останній вечір під Новий рік зветься Щедрим вечором. У цей вечір маленькі дітки юрбами бігають від хати до хати і виспівують господарям найкращі побажання на Новий рік.
У щедрівках звучать побажання щастя, багатства, добрих врожаїв.

Оспівується також особлива прикмета справжнього господаря дому – його велика гостинність.

( 50 сл.)

 

 

 

 

 

 

 

 

Живі пам’ятники

У розпалі садіння дерев. У цій радісній і корисній справі діти не відстають від дорослих. Обережно викопують і переносять ще сплячі деревця у нові місця.

Під ласкавим промінням сонця прокинеться деревце і почне рости людям на радість.

І кожен, хто посадить хоч одне дерево, поставить собі за життя чудовий зелений пам’ятник.

(50 сл.)                                       З журналу