Тексти для навчального та контрольного аудіювання з літературного читання 2 клас за оновленою програмою 2017/2018 н.р.

Тексти

для навчального та контрольного аудіювання

з літературного читання

2 клас

 

 

Для поточної перевірки аудіативних умінь – слухати й розуміти усне мовлення учням пропонується прослухати незнайомий текст, орієнтовний обсяг якого у 2 класі – 140-160 слів, у 3 класі – 210-230 слів, у 4 класі – 280-300 слів. Після прослуховування тексту учні усно або письмово виконують завдання на розуміння фактичного змісту сприйнятого на слух тексту (хто?, що?, які?, де?, коли?, як?), відтворення послідовності подій; встановлення смислових, причиново-наслідкових зв’язків, визначення теми твору. Для учнів 2 класу завдання мають стосуватись тільки фактичного змісту твору. Оцінювання аудіативних умінь в усній формі здійснюється за тими ж вимогами, що і оцінювання сформованості навички розуміння прочитаного.

Для письмової перевірки аудіативних умінь добирають 8 тестових завдань, з яких 4 завдання закритого типу з вибором однієї правильної відповіді серед трьох пропонованих варіантів по 1 балу за кожне і 4 завдання відкритого типу по 2 бали за кожне. Зміст завдань такі самі, як і для усної перевірки аудіативних умінь.

(Додаток до наказу МОН України від 19.08.2016  №1009

«Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів)

 

 

 

 

Їжачок

Зустрів я нещодавно в лісі двох хлоп'ят. Василько і Петько звати їх. Близ­нята. Відмінники. Одним словом — розумні хлопці.

У беретику одного з них зненацька щось заворушилось.

— Їжачка знайшли! — радісно повідомили брати. — Несемо додому, не­хай перезимує в теплі-добрі. А навесні віднесемо його до лісу і випустимо.

— Де ж ви його на зиму поселите? — перш за все поцікавився я.

— У куточку під батареєю! ― впевнено відповіли брати.

— Друзі мої дорогі, — не втримався я. — Вашому знайді не треба такого тепла на зиму. Він повинен під корчем десь у лісі в м'якому кубельці заснути, і тоді той сон буде міцним, бо завірюхи його колисатимуть. А у вас, напевно, телевізор гримить допізна.

— Еге ж, — знітився Петько.

— Хотіли ж як краще... ― прошепотів Василько.

Хлопці почухали потилиці та з деяким жалем відпустили їжачка. А  він, не гаючись, чкурнув у хащі і зник.

(Г. Труфанов, 135 слів)

 

 

 

Тестові завдання

 

1.  Як звали хлопчиків, яких автор зустрів у лісі?

     А Ванько і Петько    
           Б Василько і Петько
           В Петько та Павло

2. Кого несли діти в беретику?

    А їжачка   
          Б білочку
          В дятла

3.  Де діти хотіли поселити тваринку?

    А у шкільному кабінеті             
          Б удома під батареєю
          В у сараї

4.  Що зробив їжачок, коли хлопці відпустили його?

    А  залишився з хлопцями       
          Б  побіг до лісу

    В чкурнув у хащі і зник
      5. Встав у речення пропущене слово.
          А у вас, напевно, ­­­___________________________ гримить допізна.

6. Що колисатиме їжачка під час зимового сну?                  

    _________________________

7. Підкресли речення, яке не зустрічалося у тексті.
          — Їжачка знайшли! - радісно повідомили брати.

    — Ми не хотіли цього.

    — Вашому знайді не треба такого тепла на зиму.

8. Підкресли слова, які розповідають про дії  хлопчиків.
         Знайшли, відповіли, намалювали, хотіли, почухали, побігли,  відпустили.

 

 

***

Як домовились

 

Прийшла мама з поля і принесла дітям у торбі гостинця. Вона завжди так робила. Дмитрик зразу ж побіг до свого брата – Сашка. Побачивши його ще здалеку, закричав:

- Ура! Мама сьогодні на баштані була. Вона щось принесла нам з тобою. Ходімо швидше додому.

Сашко, як завжди, почав хитрувати. Він гадав, що мама принесла з баштану кавун.

- Давай так поділимо гостинець, - каже він. – Мені буде середина, а тобі решта.

Дмитрик задумався на хвилинку тай говорить:

- Добре. Хай буде по-твоєму, якщо так бажаєш.

Прийшли до хати. Дмитрик дістав з торби диню. І справді, то був не кавун, як сподівався Сашко, а велика жовта диня. Дмитрик, не поспішаючи, розрізав її, вичистив на тарілку насіння і поставив його перед Сашком:

- Ось тобі твоя середина. Бери їж. А я з’їм решту.

Потім Дмитрик, звичайно, поділився з братом динею. Але варто ж було хоч трішки провчити хитруна.

(140 слів, За М. Герасименко)

 

 

Тестові завдання

 

1. В чому мама принесла гостинець?

А  В кошику;

Б  В торбі;

В  В сумці.

2. Де мама була на роботі?

А  На фермі;

Б  На баштані;

В  У саду.

3. На який гостинець чекали хлопці?

А  Цукерки;

Б  Яблука

В  Кавун

4. Про кого або про що це оповідання? Вибери. Познач.

А  Про хитруна, який себе перехитрив;

Б  Про жадібність;

В  Про турботу.

5. Як звали братів? ________________________________________________

6. Продовж речення: Дмитрик дістав із торби  ________________________

7. Про що говорить той факт, що Дмитрик все ж поділився з братом?

___________________________________________________________________

8. Придумай свій заголовок до твору.

___________________________________________________________________

 

 

***

Гаряча квітка

 

            Того року була рання весна. В середині квітня зацвіли сади. Настав травень.

 Маленька дівчинка Оля пішла одного ясного весняного ранку в сад і побачила велику червону квітку троянди. Вона побігла до мами й радісно сказала:

• Мамо, червона троянда зацвіла.

Мама прийшла в сад, поглянула на червону квітку, усміхнулася. Потім глянула на небо, і лице її стало тривожним.

З півночі сунула чорна хмара. Повіяв вітер, хмара закрила сонце. Стало холодно.

Мама з Олею сиділи в кімнаті й з тривогою дивилися в вікно.

Мов білі метелики, полетів сніг. Все довкола побіліло. Вітер затих. Сніжинки м’яко падали на землю, а потім перестали падати.

Мама з Олею пішли в сад. На зеленому листі біліли снігові шапки. Земля вкрилася сніжно – білим килимом. Тільки троянда червоніла, мов велика жарина. На ній блищали крапельки роси.

•    Вона гаряча, їй не страшно, - промовила Оля й радісно усміхнулася.

(141 слово, В.Сухомлинський)

 

 

Тестові завдання

 

1. Коли відбуваються події, описані у тексті?

А  Восени

Б  Навесні

В  Влітку

2. Яка квітка зацвіла у саду?

А  Троянда

Б   Лілія

В  Конвалія

3. Що зробила дівчинка Оля?

А  Зрізала квітку на букет

Б  Зателефонувала подружці і розповіла про квітку

В  Побігла до мами і поділилася радістю

4. Чому лице мами стало тривожним?

А  З півночі сунула чорна хмара

Б  Бо Оля зрізала квітку

В  Мамі не сподобалася квітка

5. Встав у речення пропущене слово.

На зеленому листі біліли ___________________ шапки.

6. Встанови послідовність подій у тексті.

 Тільки троянда червоніла, мов велика жарина

 В середині квітня зацвіли сади

 Повіяв вітер, хмара закрила сонце

7. Підкресли речення, яке не зустрічалося у тексті.

•    Мов білі метелики, полетів сніг
•    Того року була рання весна
•    Мама з Олею сиділи в кімнаті і радісно дивилися у вікно

8. Підкресли слова, які описують Олю.

Добра, ввічлива, сором’язлива, неуважна, весела, турботлива, спостережлива.

 

 

***

Кому дістався бублик

 

Хтось загубив маленького бублика.

Першою побачила його жовтогруда синиця. Дзьобнула знахідку раз, вдруге і розчаровано пискнула — бублик був твердий, як камінь.

Підлетіли два горобці. І теж не змогли скуштувати.

За пташками із самої верхівки грубезної верби спостерігав старий грак. Отож він повільно злетів на землю. Горобці й синиці відступилися перед сильнішим і ображено залементували.

Грак навіть оком не зморгнув на лайку дрібноти. Він діловито підійшов до бублика і дзьобнув його. Проте його довгий і міцний дзьоб бублика теж не розколов.

Грак трохи подумав, тоді злетів на паркан, посидів там із хвилину і знов опустився до ласої знахідки. Взяв бублика у дзьоб і кинув у найближчу калюжу. Походив, очікуючи, поки бублик набрякне у воді, і, коли той пом'якшав, з'їв його з апетитом.

Горобці від здивування аж оніміли. Грак важко змахнув великими крилами, описав дугу над калюжею і опустився на своє звичне місце на вербі. А вже звідти голосно крякнув. Мовляв, хто хоче їсти, той має метикувати.

(С. Мацюцький, 158 слів)

 

Тестові завдання

 

1. Хто перший побачив бублика?

А Горобчик;

Б синичка;

В грак.

2. Чому синичка і горобчик не змогли поласувати знахідкою?

А Бублик був дуже твердий;

Б бублик був дуже несмачний;

В бублик був несолодкий.

3. Для чого грак кинув бублик у воду?

А Щоб ним не змогли поласувати інші;

Б щоб його стало більше;

В щоб він розмок.

4. Хто ж все-таки з'їв бублик?

А Грак;

Б горобці;

В синиця.

5. Продовж речення: Бублик був твердий, як ________________________

6. Яким був дзьоб грака? Підкресли слова.

    Маленький, довгий, закручений, міцний, слабкий.

7. Хто виявився розумнішим – синичка чи грак? ____________________

8. Встав слово в речення: Хто хоче їсти, той має ______________________

 

 

***

Ледача подушка

 

Маленькій Яринці треба рано-рано вставати, щоб до школи йти, а не хочеться, ой як не хочеться! Ввечері питає Яринка у дідуся: 
- Дідусю, чому вранці вставати не хочеться? Навчіть мене, дідусю, спати так, щоб хотілося вставати і йти до школи. 
- Це подушка в тебе ледача, - відповів дідусь. 
- А що ж їй зробити, щоб не була ледачою? 
- Знаю я таємницю, - пошепки сказав дідусь. 
- Ото саме тоді, як вставати не хочеться, візьми подушку, винеси на свіже повітря, добре вибий її кулачками - вона й не буде ледачою. 
- Справді? - зраділа Яринка. - Я завтра так і зроблю. 
Ще дуже рано, а треба збиратись до школи. Не хочеться вставати Яринці, але ж треба нарешті подушку провчити, лінощі з неї вибити! 
Схопилась Яринка, швиденько одяглася, взяла подушку, винесла на подвір'я, поклала на лавку - та кулачками її, кулачками. 
Повернулася до хати, поклала подушку на ліжко - та й умиватися. А дідусь у вуса посміхається.

(Василь Сухомлинський, 145 слів)

 

Тестові завдання

 

1. Куди щоранку ходить Яринка? 
а)  До школи;
б)  в дитсадок;

в)  на прогулянку.

2. Про що дівчинка запитала у дідуся? 
а)  Чому треба ходити до школи?

б)  Чому дідусь встає так рано?

в)  Чому вранці вставати не хочеться? 
3. Що порадив Яринці дідусь? 
а)  Почекати, поки захочеться вставати;
б)  винести ледачу подушку і вибити;
в)  спати, скільки хочеться.

4. Що зробила Яринка з ледачою подушкою? 
а)  Поміняла її на іншу;
б)  кожного ранку вибивала її кулачками;

в)  віддала її дідусеві.

5. Встав слово у речення: - Це подушка в тебе _______________________

6. Якого речення не було в оповіданні?

- А що ж їй зробити, щоб не була ледачою? 
      - Я не буду так робити, дідусю.

А дідусь у вуса посміхається.

7. Вибери і підкресли заголовок, який найкраще підходить до тексту.

         Розумна Яринка

         Мудрий дідусь

         Яринка і подушка

8. Це оповідання нас вчить _______________________________________

 

 

***

Горіх

 

Бабуся передала з села торбинку з волоськими горіхами, бо її онучка Інна їх дуже полюбляла.

Один волоський горіх Інна загубила на подвір’ї. Горобці примітили згубу і зразу підлетіли. Однак шкаралупка на горіхові була для їхніх дзьобиків занадто твердою.

Ледачий голуб теж побачив горіха, але навіть не спробував вилущити його зерня – голубові аби хтось вилущив, то він готовеньке склював би.

Підійшов до горіха великий смугастий кіт. Понюхав його , покачав лапою та й пішов, гордо несучи свого пухнастого хвоста.

Так і лежати б горіхові хтозна-скільки. Але тут – шуг! – на подвір’я опустився грак.  Діловито підступив до горіха, дзьобом – тук-тук-тук! Мовляв, відчиняйся!

Шкаралупка не піддавалася.

Тоді грак ухопив горіха в дзьоб, злетів з ним вище сусіднього багатоповерхового будинку та й кинув його звідтіля на асфальтовану доріжку.  Шкаралупка тільки хрусь – і розкололася. А грак уже й тут: видовбує зерня до дрібочки та позирає, чи не загубив хто на подвір’ї ще чогось смачненького.

(150 слів, За Є. Шморгуном)

 

 

Тестові завдання

 

1.      Що загубила дівчинка на подвір’ї?

А  Гроші                                  

Б Сумку                               

В Горіх

2.      Хто першим примітив згубу? 

А  горобці;                              

Б Голуб;                            

В Грак

3.  Чому голуб не виклював горіха?

А Був не  голодний;              

Б Був ледачий                 

В Був розумний

4.  Що зробив з горіхом кіт? 

А З’їв;                                         

Б Понюхав;                       

В Забрав

5 Як звали дівчинку, що загубила горіх?   _____________________________

6. Яка пташка виявилася найрозумнішою?  ___________________________

7. Грак підняв горіх вище сусідньої багатоповерхівки і     

 __________________________________________________________________

8. З’єднай частинки.

    Горобці                 лінивий

    Голуб                     кмітливий

    Грак                       цікаві

 

 

 

 

***

Де вода, там і життя

 

Українські криниці споконвіку символізують достаток, невичерпну людську доброту, щирість, привітність.

Криничну воду здавна вважають святою, як хліб, землю, вогонь.

Нові криниці звичайно копали чоловіки до літнього свята Івана Купала. Обов’язково висаджували поряд кущ калини, який оберігав воду від спеки, прикрашав криницю. Навесні над ним гудуть бджоли, витьохкують солов’ї. Восени він дарує чарівні цілющі китиці ягід. Люди лаштували біля криниць пристрої, схожі на журавля, за допомогою яких дістають воду, тому назвали таку криницю – криниця-журавель.

Наші предки вміли відшукувати під землею потужне джерело, щоб і в посушливе літо криниця не висихала. Брали вербову гілочку із зеленими листочками. Прихиливши до землі, водили нею. Там, де листочки тягнуться додолу, обов’язково є вода, можна копати криницю.

Від слова криниця утворилось чимало українських прізвищ, назв міст, сіл та річок.

Криниці – чисте джерело пам’яті про наших предків. Цей оберіг об'єднує різні покоління, адже криниці викопували діди й батьки, а п’ють з них і бережуть пам’ять родоводу їхні діти й онуки.

(154 слова)

 

Тестові завдання

 

1. Що символізує українські криниці?

а) Достаток, доброту, щирість;

б) мужність і силу.

в) віру в краще.

2. До якого літнього свята копали нові криниці чоловіки?

а) до свята Маковія;

б) до свята Івана Купала;

в) до свята Маковія.

3. Що висаджували поряд із криницею?

а) Вербу;

б) кущ калини;

в) дуб.

4. На яку пташку були схожі пристрої біля криниць?

а) на журавля;

б) на дятла;

в) на синицю.

5.Чим вважали криницю?

___________________________________________________________________

6.  Для чого висаджували кущ калини?

___________________________________________________________________

7.  Щоб використовували, щоб відшукати потужне джерело?

___________________________________________________________________

8.  Чому криниця об’єднує покоління?

___________________________________________________________________

 

 

 

***

Хай будуть і Соловей, і Жук

 

 В саду співає Соловей. Його пісня була прекрасна. Він знав, що його пісню люблять люди, і тому з гордістю дивився на квітучий сад, на синє небо, на маленьку дівчинку, яка сиділа в садку і слухала його пісню.

Поруч із Солов’єм літав великий рогатий Жук. Він літав і гудів. Соловей перестав співати і з досадою говорить до Жука:

•    Припини своє гудіння. Ти не даєш мені співати. Твоє гудіння нікому не потрібне, і взагалі краще було б, коли б тебе, Жука, взагалі не було.

Жук із гідністю відповів:

•    Ні, Соловей, без мене, Жука, світ такий же неможливий, як і без тебе, Солов’я.
•    Оце так мудрість! – засміявся Соловей. – Значить, ти також потрібен людям? Ось запитаємо у Дівчинки, вона скаже, хто потрібен людям і хто не потрібен.

Полетіли Соловей і Жук до Дівчинки, питають:

•    Скажи, Дівчинко, кого треба залишити на світі – Солов’я чи Жука?
•    Хай будуть і Соловей і Жук, - відповіла Дівчинка. І, подумавши, додала: - як же можна без Жука?

(155 слів, В.Сухомлинський)

 

 

Тестові завдання

 

1.             Яка пташка співала в саду?

А  зозуля;

Б  соловей;

В  шпак.

2. Яким був Жук?

А  маленький, чорний;

Б  товстий, колючий;

В  великий, рогатий.

3.             Як поводився Соловей по відношенню до Жука?

А  заздрив йому;

Б не звертав уваги на нього;

В не хотів, щоб він гудів.

4.             До кого полетіли Жук  і Соловей просити поради? 

А  до дівчинки;

Б   до сови;

В  до дерева.

5.             Про що хотіли спитати у дівчинки Жук  і Соловей?

______________________________________________________________

6.             Що відповіла Дівчинка?

______________________________________________________________

 

7.             Додай слово в речення:  І, подумавши, додала: - як же можна без ____________?
8.             Як по-іншому можна назвати оповідання?

___________________________________________________________

 

 

***

Казка про липку і зажерливу бабу

(уривок)

 

   Жили собі дід та баба. Вони були дуже вбогі. От баба й каже:

- Ти б, старий, пішов у ліс та вирубав липку, щоб було чим протопити.

- Добре, - каже дід. Узяв сокиру та й пішов у ліс.

    Приходить дід до лісу, вибрав липку. Тільки замахнувся сокирою, щоб  рубати, коли чує  - липка каже людською мовою:

- Ой, не рубай мене, чоловіче добрий, я тобі в пригоді стану!

    Дід із переляку й  сокиру впустив. Постояв, подумав та й пішов додому.

Приходить додому та й розповідає про свою пригоду. А баба й каже:

- От який же ти дурень! Піди зараз до липки й попроси конячку з возом. Хіба ми ще не находилися з тобою?

- Та  як так, то й  так, - каже дід.

  Надів шапку та й пішов. Приходить до липки та й каже:

- Липко, липко, казала баба, щоб ти дала нам конячку з возом.

- Добре, - каже липка. - Іди додому.

Приходить дід додому, а біля хати стоїть уже віз, і конячка біля нього прив’язана.            

(157 слів)

 

 

Тестові завдання

 

1. Як жили дід і баба?       

а) бідно;          

б) багато;      

в) невідомо.

2. Для чого баба послала діда у ліс?

а) на полювання;      

б) вирубати липку;     

в) назбирати грибів.

3. Яка пригода трапилася з ним у лісі?

а) він убив зайця;     

б) він зустрів вовка;    

в) з ним заговорила липка.

4. Що зробив дід?

а) зрубав липку;        

б) він перелякався і пішов додому;   

в) попросив у липки грошей.

5. Для чого баба послала діда знову в ліс?

___________________________________________

6. Як вчинила липка?  

___________________________________________

7. Чим закінчилася казка?

___________________________________________________________________

8. На яку казку схожа ця казка?

___________________________________________________________________

 

    

 

***

Камінь

 

У лузі, під гіллястим дубом, багато років жила криниця. Вона давала людям воду. Під дубом біля криниці відпочивали подорожні.

Одного разу до дуба прийшов хлопчик. Він любив пустувати. Тож і подумав: «А що воно буде, як я візьму оцей камінь і кину його в криницю? Ото, мабуть, булькне!»

Підняв камінь, кинув його в криницю. Булькнуло дуже. Хлопчик засміявся, побіг і забув про свої пустощі.

Камінь упав на дно і забив джерело.

Вода перестала заповнювати криницю.

Криниця засохла.

Засохла трава навколо криниці, і дуб засох, бо підземні струмки потекли кудись в інше місце.

На дубі перестав мостити гніздо соловейко. Він полетів у інший луг.

Замовкла соловейкова пісня.

Сумно стало в лузі.

Минуло багато років. Хлопчик став дідусем. Одного разу він прийшов на те місце, де колись був зелений луг, стояв гіллястий дуб, співав соловейко, вабила прохолодна криниця.

Не стало ні лугу, ні дуба, ні соловейка, ні криниці. Довкола пісок, вітер здіймає хмари пилюки.

«Де ж воно все поділося?» — подумав дідусь.

(В. Сухомлинський, 160 слів)

 

 

Тестові завдання

 

1. Яку назву має оповідання?

а) Камінь;

б) Пір'їнка;

в) Криниця.

2. Де багато років жила криниця?

а) Під стрункою березою;

б) під тополею;

в) під гіллястим дубом.

3. Хто прийшов до дуба?

а) дідусь;

б) хлопчик;

в) дівчинка.

4. Що зробив хлопчик-пустун?

а) напився води з криниці;

б) обгородив криницю;

в) кинув у криницю камінь.

5. Що сталося із криницею? _____________________________________

6. Ким став хлопчик через багато років? __________________________

7. З’єднай частинки.

   Дуб                       підземний

   Луг                       гіллястий

   Струмок               зелений

 8. Встав слово у речення:     ________ стало у лузі.

 

 

 

***

Мандрівна квітка

 

Увечері Катруся гуляла в саду. Над стежкою розцвіла червона квіточка. Добривечір! Як поживаєш? — вигукнула дівчинка і сплеснула в долоні. — Яка ж ти гарна! Неначе вмита. Дай я трохи біля тебе посиджу.

Маківочка не вміла розмовляти. А Катрусі здалося, що вона сказала:

— Присядь. Коли хочеш, я на тебе одну пелюсточку скину.

Війнув вітерець, і на дівчинку впала червона пелюсточка.

Катруся поклала її на долоню і погукала сусідського хлопчика — Василька, з яким дружила:

— Васильку, а йди-но сюди, глянь, яка пелюсточка красива. Василько підійшов, подивився й сказав:

— Таки справді гарнесенька...

Потім Катруся повечеряла і лягла спати. Вранці вийшла надвір, зайшла в сад і скрикнула від здивування:

— Ой, матусю! Глянь, куди за ніч квіточка перейшла. Увечері була он там, а тепер ось де...

Мама Катрусина поглянула і каже:

— Квіточки, доню, тільки в казці ходять. То вчорашня маківочка облетіла вночі, а вранці інша зацвіла. А тобі здалося, що вона сюди перейшла. Зрозуміла?

— Ні, я не хочу так, — відповіла Катруся. — Хочу, щоб квіточки ходили. Я ходжу — хай і вони ходять!

(І. Сенченко, 166 слів)

 

 

 

Тестові завдання

1. Як звали дівчинку?

а) Настуся;

б) Маруся;

в) Катруся.

2. Коли дівчинка гуляла в саду?

а) вранці;

б) увечері;

в) вдень.

3. Квітка якого кольору розцвіла над стежкою?

а) рожевого;

б) білого;

в) червоного.

4. Що показала Катруся Василькові?

а) пелюсточку;

б) квіточку;

в) ягідку.

5. Яке бажання було у Катрусі? __________________________________

6. Якого речення не було в тексті?

Дай я трохи біля тебе посиджу.

— Квіточки, доню, тільки в казці ходять.

— Таки справді золота…

7. Додай слово у речення: Маківочка не вміла ______________________

8. Чому дівчинка капризувала? ___________________________________

 

 

 

***

 

Антон і Харитон

 

     Жили на світі Антон і Харитон. 

-   Давай з тобою дружити, – сказав Харитон. – Усе ділитимемо навпіл – і горе, і радість. 
- Згода, - сказав Антон, - коли поруч друг, жити легше і веселіше.

      Йшли вони якось полем. Сонце палить. А сховатися ніде – ні деревця, ні кущика. 
- Дай мені свого бриля, - сказав Харитон, - а то мені дуже голову припікає. Сонце почало і йому пекти в голову, але Антон подумав:    «Нічого, потерплю. Зате Харитонові добре!»

      Раптом набігла величезна хмара, линув дощ. 
- Давай мені скоріше свого плаща, - закричав Харитон, - хіба не бачиш, що твій друг мокне? 

       Антон віддав йому плаща. Дощик поливав Антона. Але він думав: « Ну, що ж, заради дружби і помокнути можна». Закінчився дощ, засяяло сонечко. Харитон віддав Антонові його плащ і бриль. 
- Візьми, - каже він, - а то мені нести важко.

       Антон узяв мокрий плащ і мокрий капелюх. І замислився. Тим часом друзі дійшли до перехрестя. 
- Тобі куди? – запитав Антон. 
- Мені ліворуч, - відповів Харитон. 
- Ну, а мені праворуч, - сказав Антон. 
- Так ми ж хотіли разом іти! – Закричав Харитон. – Ми ж друзі з тобою!

      Але Антон ішов усе далі й далі. Жодного разу не озирнувся.

(179 слів, Л.Воронкова)

 

 

Тестові завдання

 

1. Де відбувалися події?

А   У лісі

Б   На шкільному подвір’ї

В   У полі

2. Що захищало Харитона від сонця?

А  Капелюх

Б   Бриль

В   Панама

3. Що захищало Харитона від дощу?

А   Плащ

Б   Парасоля

В   Куртка

4. Куди повернув Антон на перехресті?

А  Прямо

Б   Праворуч

В  Ліворуч

5. Встав у речення  пропущене слово.

Будемо один з одним все ділити навпіл – і _________, і радість.

6. Встанови послідовність подій у тексті.

 Тим часом друзі дійшли до перехрестя

 Йшли вони якось полем

 Пройшов дощ. Засяяло сонце.

7. Підкресли речення, яке не зустрічалося у тексті.

• Раптом набігла величезна хмара. Линув дощ.
• Харитон подякував Антону за допомогу.
• Дощик поливав Антона.

8. Підкресли слова, які описують Антона.

Добрий, щирий, щедрий, ввічливий, впертий, доброзичливий, привітний.