Тексти з формування і розвитку навички читання через розвиток мислення дитини за методикою Валерія Едігея Частина ІІ

Самарська ЗОШ І-ІІ ступенів філія Петропавлівської ЗОШ І-ІІІ ступенів з професійним навчанням

 

 

О.С.Григоревська

 

 

 

 

Тексти з формування і розвитку навички читання через розвиток мислення дитини за методикою Валерія Едігея

Частина ІІ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Самарське 2019

 

 

 

В навчальному посібнику подані деформовані тексти для читання у початковій школі, які розвивають швидкість і техніку читання через розвиток мислення дитини.

Читання деформованих текстів допомагає розвивати в учнів аналітико-синтетичну переробку інформації. Ці навички є основою мислення людини, тому що спонукають до аналізу тексту, знаходження помилок, у разі наявності, та узагальнення результату.

Пропонований посібник має на меті допомогти учням оволодіти цією ключовою компетентністю, а вчителеві - оптимально організувати роботу з читання для здобувачів освіти з різними навчальними можливостями.

Призначений для вчителів початкових класів, батьків, дітей та студентів педагогічних факультетів.

Вступ

Дитяче читання називають інтелектуальним ресурсом країни, головним резервом людського потенціалу нації.

Сучасні діти виросли в середовищі комп’ютерних технологій. Пошук – те, що вони вміють найкраще. Подача матеріалу на уроці, цікавість, елемент гри ще ніколи не були настільки важливі.

Методика Валерія Едігея з розвитку техніки читання через розвиток мислення дитини є актуальною в сучасній школі, адже побудована на реалізації законів розвитку психіки, на стимулюванні інтересу до читання. Деформовані слова, речення, тексти розвивають у дитини, перш за все, найголовнішу якість мислення – вміти передбачати, а також, відчуття мови, грамотність – через поглиблене вивчення буквеного складу слова та активне конструювання слів. Текстові матеріали супроводжуються презентацією для кращого сприймання і запам’ятовування словникових слів за оновленою програмою для 1-4 класів.

Розвиваючий ефект при використанні даного методу безумовно позитивний: це концентрація уваги, осмислене запам'ятовування, швидкість, гнучкість, самостійність мислення, здатність передбачати, відчуття цілого, творче мислення, активізація лінгвістичних здібностей

Цей оригінальний спосіб навчання читання привертає порівняльної простотою і доступністю. Дуже ефективним є застосування даної методики з використанням ТЗН. Навчаючи дітей читати, використовуючи методику вчителя-методиста В.Б.Едігея проводяться моніторинги читання учнів. Дані моніторингу показують позитивну динаміку і підтверджують ефективність роботи впроваджуваних технологій (при 100% розумінні прочитаного темп читання вище норми у всіх учнів).

 

Як товіко ромносо стало 

шовВий ткі на рігпо. житьсяМру дві ногояс нечкасо. томРап єчу –робціго вірінькализац. нишкПри ткі, тороживсянас. хенькоТи чавпо биратисяпро до канапар. А мта дятьси робціго.

повзПід аж до рканапа та як бнестри. тівХо робцяго питисхо. А робчикго –рхпу та й ікут. тКі релетівпе резче канпар та в люжука й паву. кочивВис риймок, нийбруд. 

деІ ткі домудо. ромноСо муйо. А робціго літалисяпоз з сьогоу вір’япод, ютьліта дна дахоюнев й рінькаютьцві. То ниво ютьсясмі з тако. 

***

Як котові соромно стало 

Вийшов кіт на поріг. Мружиться від ясного сонечка. Раптом чує – горобці зацвірінькали. Принишк кіт, насторожився. Тихенько почав пробиратися до паркана. А там сидять горобці. 

Підповз аж до паркана та як стрибне. Хотів горобця схопити. А горобчик – пурх та й утік. Кіт перелетів через паркан та в калюжу й упав. Вискочив мокрий, брудний. 

Іде кіт додому. Соромно йому. А горобці позліталися з усього подвір’я, літають над невдахою й цвірінькають. То вони сміються з кота. 
 

паЛи 

ляБі шогона рудво вілазац пали. ткиКві пили втіжо –втіжо і жеду хучіпа. діРа либджо цій ріпо. жеАд раста черяваку пали діляєви тарунек не шемен, ніж таргек чкигре. А ще пали помагаєдо дямлю бавитисяпоз тудизас. тоХ п’є йча із варенимза шенимсу повимли томцві, йто жеду нюєзміц єсво ров’яздо. Ми сів лядаємодог пули. 

***

Липа

Біля нашого двору зацвіла липа. Квітки липи жовті – жовті і дуже пахучі. Раді бджоли цій порі. Адже стара кучерява липа виділяє нектару не менше, ніж гектар гречки. А ще липа допомагає людям позбавитися застуди. Хто п’є чай із завареним сушеним липовим цвітом,той дуже зміцнює своє здоров’я. Ми всі доглядаємо липу. 

.

                            зуляЗо

  ренняОпе в зулізо бенькеря. стХві —гийдов, з ли­кимиве лимибі камицят. зуляЗо корід даєсі на люзем, а дитихо сімзов не євмі. маєтьсяТри наво ноліссячор, бо тту їй кращийнай рчха. лийЦі ньде зулязо таєлі і ­бирує виз по кахгіл ревде лохатуво сіньгу.

***

                            Зозуля

  Оперення в зозулі рябеньке. Хвіст — довгий, з вели­кими білими цятками. Зозуля рідко сідає на землю, а ходити зовсім не вміє. Тримається вона чорнолісся, бо тут їй найкращий харч. Цілий день зозуля літає і виз­бирує по гілках дерев волохату гусінь.

 

                   

                    закКо майМа              

дитьСи дпі лодиммо бомду середпо пусте рокогоши закко майМа. На дурібан єгра. лечкуЛю моктуєпос і селіве васло мовляєпри.

ляБі закако житьле йовебо рядженняспо. На ляцігіл ситьви ляшаб. ручПо тигзас нийвір нькі ронийво. кимЗір лядомпог тепс лядаєог. Чи не рухнетьсяво сьде мта ­рог во?

***

                    Козак Мамай              

Сидить під молодим дубом посеред степу широкого козак Мамай. На бандурі грає. Люлечку посмоктує і веселі слова примовляє.

Біля козака лежить бойове спорядження. На гілляці висить шабля. Поруч застиг вірний кінь вороний. Зірким поглядом степ оглядає. Чи не ворухнеться десь там во­рог?

 риснаКо васпра

ногоКож няд магайсяна битиро риснуко вуспра. чиВи­в року, берипри натукім, відайвід бусюба.

наОд ленькама васпра щакра за ликеве діллябез. сьВе тсві маєтьсятри на шихна риснихко вахспра. Не рачайвит йсві сча ремнода.

***

 

 Корисна справа

Кожного дня намагайся робити корисну справу. Ви­вчи урок, прибери кімнату, відвідай бабусю.

Одна маленька справа краща за велике безділля. Весь світ тримається на наших корисних справах. Не витрачай свій час даремно.

 

  закиКо

Ми з зямидру гадаливи руг в заківко. билиЗро бісо рев'яніде лішаб. На вір'їпод дувализбу в щахку тецюфор. містьЗа нейко ливзя мокатиса.

І чаласяпо селаве раг. ленькіМа зачатако з лямишаб на мокатахса. рехожіПе мна діснора міхалисяпос.

***

  Козаки

Ми з друзями вигадали гру в козаків. Зробили собі дерев'яні шаблі. На подвір'ї збудували в кущах фортецю. Замість коней взяли самокати.

І почалася весела гра. Маленькі козачата з шаблями на самокатах. Перехожі нам радісно посміхалися.

їнськеУкра лосе

льовничеМа їнськеукра лосе. тьСпи лязем дпі ламикри ріввіт.

За ломсе каєблу нійси манту. ноСум чепла раста бавер дна химти вомста. А нийсон реточе покоюєзас її.

На біне сяявза нийпов сяцьмі. сипалиВи рядпо точкиця­ рокзі. лийМи точокку ногорід юкра.

***

Українське село

Мальовниче українське село. Спить земля під крилами вітрів.

За селом блукає синій туман. Сумно плаче стара верба над тихим ставом. А сонний очерет заспокоює її.

На небі засяяв повний місяць. Висипали поряд ця­точки зірок. Милий куточок рідного краю.

    м’ячокХо

п'ятаХло шлизнай на гусні настогопух м'ячкахо. лавПок горІ рказві у шенюки.

мТа нві водивсяпо, як подаргос. чаткуСпо ризг харісу, а тімпо нувзас.

***

 

  Хом’ячок

Хлоп'ята знайшли на снігу пухнастого хом'ячка. Поклав Ігор звірка у кишеню.

Там він поводився, як господар. Спочатку гриз сухарі, а потім заснув

нокТа жиноксні

шаТи вилаопо люзем. вітряПо тиглозас дві лодухо.

наОле яласто лябі навік. наВо виласяди на жинкисні, кія  жляликру  у  селомуве  кутан.  туповоПос  ниво валивкри люзем, реваде, динкибу.

чинкаДів біглави на лицюву. наОд зі жиноксні лаупа ніОле на кавичкуру.

чинкаДів мутиласязас. На кавичціру лишиласяза лесенькама линкакрап.

***

Танок сніжинок

Тиша оповила землю. Повітря застигло від холоду.

Олена стояла біля вікна. Вона дивилася на сніжинки, які  кружляли  у  веселому  танку.  Поступово  вони вкривали землю, дерева, будинки.

Дівчинка вибігла на вулицю. Одна зі сніжинок упала Олені на рукавичку.

Дівчинка засмутилася. На рукавичці залишилася малесенька краплинка.

 

 

 

 

мовийЗи вечір

На лиціву лоднохо. леА тямді ждизав селове. Я гаювдя лийтеп ртивнийспо тюмкос, ткукур, ваювзу ботичо. На ловуго дягаюна лутеп кушап, на їши в'язуюза нянийвов рфша.

баТре тивзя кавичкиру. руБе віно чатасан й жубі на кугор татисяка. мТа ралисязіб тиді з шоїна лиціву. деБу кавийці мовийзи чірве.

***

Зимовий вечір

На вулиці холодно. Але дітям завжди весело. Я вдягаю теплий спортивний костюм, куртку, взуваю чоботи. На голову надягаю теплу шапку, на шиї зав'язую вовняний шарф.

Треба взяти рукавички. Беру нові санчата й біжу на горку кататися. Там зібралися діти з нашої вулиці. Буде цікавий зимовий вечір.

          

              тиКві валіїкон

єюСво моюфор тикві валіїкон гадуютьна ленькіма ночкидзві. ниВо ждизав лятьсядив в люзем.

Ці киквіт тьсябоя і кучихпе менівпро, і щудо. муТо й скаютьопу їсво рівніча лібі лівкиго. ніНіж й дітнітен тикві валіїкон.

***

              Квіти конвалії

Своєю формою квіти конвалії нагадують маленькі дзвіночки. Вони завжди дивляться в землю.

Ці квітки бояться і пекучих променів, і дощу. Тому й опускають свої чарівні білі голівки. Ніжні й тендітні квіти конвалії.

 

 

тоХ з хни впра?

наНі і ляО ділиси в дуса на вочціла. По розідо вйшо ренькийста дусьді. нВі пинивсязу, тягви точкухус і чавпо тиратипро ляриоку. У дусяді з-під киру палави зетага.

ляО нулакрик: «Ви сьщо губилиза!» наНі чиласко з килав. наВо нялапід зетуга і тяглапрос дусевіді. Як билизро б ви?

***

Хто з них прав?

Ніна і Оля сиділи в саду на лавочці. По дорозі йшов старенький дідусь. Він зупинився, витяг хусточку і почав протирати окуляри. У дідуся з-під руки випала газета.

Оля крикнула: «Ви щось загубили!» Ніна скочила з лавки. Вона підняла газету і простягла дідусеві. Як зробили б ви?

       зумнийРо кшпа

З реваде ловпа ленькема ченяшпа. рилкоГав ввзя гойо до тиха. чикХлоп ногокож куран ходивпід до ченятишпа і воривго:

—     рогоДоб куран! рогоДоб куран!

шовПрой сча. ченяШпа жев лоста рослимдо комшпа. ногоОд зура рилкоГав дійшовпі до ткиклі. пакШ ди­вивсяпо на гоньо й чавпо чатикри: —рогоДоб куран!

***

       Розумний шпак

З дерева впало маленьке шпаченя. Гаврилко взяв його до хати. Хлопчик кожного ранку підходив до шпаченяти і говорив:

—     Доброго ранку! Доброго ранку!

Пройшов час. Шпаченя вже стало дорослим шпаком. Одного разу Гаврилко підійшов до клітки. Шпак поди­вився на нього й почав кричати: — Доброго ранку!

лухнянеНес чакур

ляПіс логотеп щикудо зулястазо чкакво велави їхсво точокді на гулянкупро.

У ньомудаль кукут вір'япод наво рібалавиг ляд хни із логоїво лізем в'ячківчер.

чатаКур тушилисяме коладов теріма. А неод лухняненес ралосьвиб зькрі хетникшта на лицюву. ноВо роско лудилосязаб й лібножа пищалоза.

***

Неслухняне курча

Після теплого дощику зозуляста квочка вивела своїх діточок на прогулянку.

У дальньому кутку подвір'я вона вигрібала для них із вологої землі черв'ячків.

Курчата метушилися довкола матері. А одне неслухняне вибралось крізь штахетник на вулицю. Воно скоро заблудилося й жалібно запищало.            

                  маЗи

талаНас мази. дувПо лоднийхо нічнийпів терві. мо­веЗи цесон євста; нопіз і лома єгрі. мовіЗи нід роткіко. тоЧас ківаж рихма риваютьзак боне. літаєПро генькийле кийпух жоксні. лієБі рокеши  лепо. линіВда нієчор слі. нулоБлис нечкосо. моваЗи рознамо годапо дуєра тейді.

  ***

              

   Зима

Настала зима. Подув холодний північний вітер. Зимо­ве сонце встає; пізно і мало гріє. Зимові дні короткі. Часто важкі хмари закривають небо. Пролітає легенький пухкий сніжок. Біліє широке колгоспне поле. Вдалині чорніє ліс. Блиснуло сонечко. Зимова морозна погода радує дітей.

***

нокРа

тавНас лийтеп нянийвес нокра. На шечкахвер ревде ралозаг равеяск мінняпро цясон. дВі ревде на рогудо глиля вгідо ніті. віяПов терецьві. лестілиЗаше будженіроз точкилис. дНа коюрі і лемпо вивсяпо генькийле манту. кинулисяПро хипта. воронокЖай неюпіс річаєзуст ньде. цюютьПра у ліпо торитрак. почаласяРоз ботаро в ліпо, на родіго, в кахсад.                  

Ранок

Настав теплий весняний ранок. На вершечках дерев заграло яскраве проміння сонця. Від дерев на дорогу лягли довгі тіні. Повіяв вітерець. Зашелестіли розбуджені листочки. Над рікою і полем повився легенький туман. Прокинулися птахи. Жайворонок піснею зустрічає день. Працюють у полі трактори. Розпочалася робота в полі, на городі, в садках.                  

Іменини

У русяПет ликаве дістьра. годніСьо муйо внилосяспо сімві ківро. мМаа жалапоба, бщо нокси срі ровимздо, мнимрозу, лимвесе. У рунокпода тувалпригоа кийвели ртто. На муньо лобу санонапи «сімві». тоТа ніспри кикниж ляд гогодру сукла. нВі жавпоба, бщо русьПет дизавж вбу лісумнним немуч. шлиПрий стіго. сіВ жалиба чикухлоп коговели стя ща, ров'яздо. селоВе шлипрой ниниіме.

***

Іменини

У Петруся велика радість. Сьогодні йому сповнилося вісім років. Мама побажала, щоб синок ріс здоровим, розумним, веселим. У подарунок приготувала великий торт. На ньому було написано «вісім». Тато приніс книжки для другого класу. Він побажав, щоб Петрусь завжди був сумлінним учнем. Прийшли гості. Всі бажали хлопчику великого щастя, здоров'я. Весело пройшли іменини.

 

канПол

канПол ворівзах. ваД нід гойо не лимог йтизна. ­ком Ран тьоготре няд липкоПи чувпо чанняскаву дпі комгай. нВі дівзра, що шовзнай канаПол. чикХлоп сивприно мйоу жїу. канПол діснора чавскаву і завли чиковіхлоп куру. нВі вбу дийра, що роп гоньо не бузали. роСко канПол дувижав. нВі ждизав річавзуст лиПинка діснимра кагавнням.

* * *

  Полкан

Полкан захворів. Два дні його не могли знайти. Ран­ком третього дня Пилипко почув скавучання під гайком. Він зрадів, що знайшов Полкана. Хлопчик приносив йому їжу. Полкан радісно скавучав і лизав хлопчикові руку. Вій був радий, що про нього не забули. Скоро Полкан видужав. Він завжди зустрічав Пилинка радісним гавканням.

                        зняПі ньосі

сьО і няпіз ньосі. ніД листа роткіко. днийХоло ннійосі терві сене по гахдоро тежов тялис. стілиОпу здагні хівпта. валисьПохо махико. боНе тевкри рамихма. тоЧас тьйду щідо. З дівгоро нодав рализіб пустука, топлюкар, дорипомі. І баромнеза таненас мази. падеВи нсіг. рятьУда розимо. рзнутьЗаме чкирі.

* * *

                        Пізня осінь

Ось і пізня осінь. Дні стали короткі. Холодний осінній вітер несе по дорогах жовте листя. Опустіли гнізда птахів. Поховались комахи. Небо вкрите хмарами. Часто йдуть дощі. З городів давно зібрали капусту, картоплю, помідори. І незабаром настане зима. Випаде сніг. Ударять морози. Замерзнуть річки.

 

 

ликДжме

чоВра гоцьо ликаджме ещ й на тісві не лобу. У ли бджо­ному  рїо жалели лелячки, танізамо в тинняпаву.

нціВра міджль-рсумач сіху буподив. дОна лелячка рузавошилась. В муцьо рїо не билюли дісити збе ладі. муТо сів нукились магатидопо.

тодіО й лізви леманький меджлик, ловохатий, се­велий. вешПотався хитро по здугні, на лівджме диповився, бесе капозав.

* * *

Джмелик

Вчора цього джмелика ще й на світі не було. У бджо­линому рої лежали лялечки, замотані в павутиння.

Вранці джміль-сурмач усіх побудив. Одна лялечка заворушилась. В цьому рої не любили сидіти без діла. Тому всі кинулись допомагати.

Отоді й виліз маленький джмелик, волохатий, весе­лий. Повештався трохи по гнізду, на джмелів подивився, себе показав.