Тема 4: Утворення Української Народної Республіки. Протистояння національно-патріотичних сил і більшовиків.

Тема 4: Утворення Української Народної Республіки. Протистояння національно-патріотичних сил і більшовиків.

Мета : охарактеризувати відносини між ЦР та більшовицьким урядом наприкінці 1917 – на поч. 1918 р.; визначити передумови, зміст та наслідки ІІІ Універсалу Центральної Ради; розвивати вміння працювати з джерелами інформації, аналізувати матеріал, робити висновки, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; сприяти формуванню національної свідомості учнів, їх історичної пам’яті, пов’язаної з державотворчими традиціями в Україні.

Терміни: «Жовтневий переворот», «ІІІ Універсал», «Раднарком», січові стрільці, ультиматум

Дати :

• 11-13 листопада 1917 р. – Повстання у Києві робітників та солдатів, кероване більшовиками, під гаслом установлення радянської влади;
• 20 листопада 1917р. – Ухвалення УЦР –ІІІ універсалу. Створення УНР;
• 13 грудня 1917р. – Проголошення Кримської Народної Республіки
• 17-19 грудня 1917 р. – Перший Всеукраїнський з’їзд рад (Київ)
• 24-25 грудня 1917р. – Проведення більшовиками у Харкові Першого Всеукраїнського з’їзду рад. Проголошення України радянською республікою.
• 30 грудня 1917р. – Утворення першого радянського уряду України – Народного секретаріату (Харків)

Обладнання: Документи, таблиці, презентація, ілюстрації підручника, атласи, історична карта, тестові завдання.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Вид уроку: урок – «спільний проект», вирішення практичних завдань

Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:

• визначати хронологічну послідовність подій періоду визвольних змагань;
• показувати на карті місця основних подій періоду визвольних змагань та військові дії періоду Громадянської війни;
•  на основі аналізу різних джерел інформації: - визначати причинно-наслідкові зв’язки між подіями, явищами та процесами періоду української революції; - описувати соціально-економічне становище, настрої населення в суспільстві в період 1917-1918 рр.

Хід уроку

 І. Організаційний момент

ІІ.Актуалізація опорних знань учнів

1.Опитування з вибором правильної відповіді.

1.  Проголошення УЦР I Універсалу спричинено:

А   Відмовою Тимчасового уряду визнати право України на автономію;

Б   Формуванням Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів;

В   Відправленням українізованих військових  частин на фронт;

Г   Збройним виступом самостійників у Києві.

2.  У I Універсалі УЦР було задекларовано:

А      створення Генерального Секретаріату;

Б      підтримку виступу самостійників;

В      засудження корніловського заколоту;

Г       проголошення автономії України.

3. Які з цитованих документів були оприлюднені в липні-серпні 1917 р.?

1. “На час до вирішення справи... Установчими зборами по справах місцевого самоврядування Україною вищим органом Тимчасового уряду є Генеральний Секретаріат, котрого призначає уряд по пропозиціям Центральної Ради.”..

2. “Неможливо одночасно визнавати право на самовизначення і водночас робити грубий замах на це право, накидаючи свої форми політичного ладу, як це робить Рада Народних Комісарів Великоросії щодо Народної Української Республіки...”

3. “...визнаючи, що доля всіх народів Росії міцно зв’язана..., ми рішуче ставимось проти замірів самовільного здійснення автономії України до Всеросійського Учредительного Зібрання...”

4. “У Петрограді зчинилися криваві події... Частина людності Петрограда за приводом більшовиків повстала озброєно проти Тимчасового правительства і хоче накинути свою волю всій Російській республіці...”

5. “Хай буде Україна вільною. Не одділяючись від  всієї Росії, не розриваючи з державою Російською, хай народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям”

А      1,3

Б      2, 4

В      1,5

Г      3,4.

3.  Позначте дату утворення Центральної Ради:

А     березень 1917 р.; 

Б     квітень 1917 р.;

В    травень 1917 р.;

 Г   червень 1917 р.

5. Перший Універсал Центральної Ради був проголошений у:

А     травні 1917 р.; 

Б     червні 1917 р.; 

В     липні 1917 р.; 

Г    серпні 1917 р.

6.  Всеукраїнський національний конгрес відбувся у:

А     березні 1917 р.;  

Б     квітні 1917 р.; 

В     травні 1917 р.; 

Г     липні 1917 р.

7.  Ухваливши Другий Універсал, УЦР:

А   відмовилася від самочинного проголошення автономії до  скликання   Всеросійських установчих зборів;

Б      включила до складу Генерального Секретаріату

  представників Тимчасового уряду;

В    призупинила конфіскації  та передання поміщицьких земель селянам;

Г     припинила українізацію військових частин російської армії.

8.   Про якого  діяча йдеться в уривку з історичного джерела?

“Він залишався романтиком, навіть очолюючи перший український уряд – Генеральний Секретаріат, він жив більше емоціями та образами, ніж реаліями повсякденного життя. Риторикою, пафосом, його революційними ідеалізмом були просякнуті навіть акти державної ваги – Універсали Центральної Ради, до творення яких він мав безпосереднє відношення”.

А      М. Грушевський

Б       В. Винниченко

В      Д. Дорошенко

Г      С. Петлюра

9.   Збройний виступ самостійників у Києві спричинено:

А     проголошенням радянської влади в Україні;

Б     оприлюдненням УЦР II Універсалу;

В    висуванням російським Раднаркомом ультиматуму УЦР

Г   наданням Тимчасовим урядом “Тимчасової інструкції для  Генерального секретаріату”.

10. Укажіть мету збройного виступу самостійників у липні 1917 року:

А    захопити владу в Україні в свої руки;

Б    підтримати ЦР у боротьбі з Тимчасовим урядом;

В    примусити ЦР проголосити незалежність України;

Г    протистояти натиску більшовицьких загонів на Україну.

11. Український полк ім. Б. Хмельницького очолив:

А    М. Грушевський;

 Б    С. Петлюра; 

В    С. Єфремов; 

Г    М. Міхновський.

12. Головою першого  українського  уряду — Генерального Секретаріату — в 1917 р. був:

А    В. Винниченко; 

Б    С. Єфремов; 

В     М. Мілюков;

Г    П. Христюк.

Вчитель:

Сьогодні на уроці ми продовжимо говорити про державотворчу діяльність ЦР і розглянемо події, які призвели до проголошення ІІІ Універсалу.

Ви будете працювати по групах, створюючи так званий «Спільний проект». Головна мета цього проекту:

• Дослідити зміст ІІІ Універсалу
• З’ясувати його наслідки та визначити історичне значення.

Для досягнення цієї мети нам потрібно знайти відповіді на декілька проблемних питань, які ви будете роз’язувати, працюючи разом в своїх групах :

• 1.Чому історики називають ІІІ Універсал програмою розбудови Української Народної Республіки? (І група – дослідники)
• 2. Чи співпадала проголошена ІІІ Універсалом програма з реальною діяльністю українського уряду? (ІІ група – експерти)
• 3. Порівняйте положення ІІІ Універсалу та декрети ІІ Всеросійського з’їзду Рад. Зробіть висновки. (ІІІ група – дослідники)
• 4. Яким було історичне значення ІІІ Універсалу. До яких політичних наслідків призвело його ухвалення? (IV група – політологи)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Ніхто не хоче жити у неволі:

Ні звір, ні птах, тим більш – людина.

І тільки трапиться година –

Торує кожний шлях на волю.

Вчитель: У політичних конфронтаціях і суперечках між ЦР та ТУ добігало кінця літо 1917 р. Наростання економічного розвалу держави, загострення політичної боротьби, невдачі на фронті вели державну владу до повного паралічу. Наприкінці серпня спробу захопити владу й проголосити диктатуру зробив головнокомандувач ПівденноЗахідного фронту генерал Корнілов. Заколот не вдався, але ця перемога призвела до посилення впливу більшовиків і ще більше ускладнила ситуацію в країні

План

1. Як вплинули жовтневі події в Петрограді та становище в Україні . Що передбачав ІІІ Універсал УЦР.
2. Якою була внутрішня та зовнішня політика Центральної Ради після проголошення УНР.
3. Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української Ради.
4.  Чим завершився Всеукраїнський з’їзд рад у Харкові.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1.  Як вплинули жовтневі події в Петрограді та становище в Україні . Що передбачав ІІІ Універсал УЦР.

Погіршення економічного становища країни, посилення соціальної напруги, бездіяльність ТУ в розв’язані нагальних проблем (війни, землі тощо), поразка на фронтах привели до вимоги заможних верств населення встановити владу «сильної руки». Заколот військових, який розпочався 26 серпня 1917 року очолив генерал Л. Корнілов. У містах створюються комітети порятунку революції, блокуються штаби офіцерства, було заарештовано командувача Південно-Західним фронтом А. Денікіна.[5.]

В кінці серпня 1917 року відбулася Державна нарада, що сприяла консолідації правих сил. УЦР не брала участі в нараді. 30 серпня 1917 року за активної участі більшовиків заколот було придушено. Це означало поразку правих сил у боротьбі за владу в Росії. Але одночасно відбувається зростання авторитету більшовиків, збільшується кількість червоногвардійців, більшовизуються ради.

8-15 вересня 1917 року відбувається з’їзд народів Росії в Києві. Його учасниками стали делегати від різних національних груп Росії. З’їзд засудив політику державної централізації, виступив з вимогою федеративного устрою Російської держави. Його результатом став початок підготовки до Українських установчих зборів. УЦР заявила про поширення влади на дев’ять губерній України (без Криму). ТУ не визнав рішення УЦР, готується судовий процес проти Генерального секретаріату.

У вересні 1917 року скликається Демократична нарада у Петрограді, яка мала на меті обрання Ради республік – парламенту Росії.

Вимоги ЦР:

• визнання за всіма націями права на самовизначення;
• скликання кожною нацією національно-крайових суверенних Установчих зборів у призначений час без подальших зволікань;
• передача всієї влади в Україні Центральній Раді та Генеральному Секретаріату;
• передача всіх поміщицьких, монастирських і церковних земель земельним комітетам;
• установлення державного і крайового контролю над продукцією й розподіленням;
• оподаткування великого капіталу й майна та конфіскація військових прибутків на користь окремих країв і цілої держави;
• негайно розпочати переговори з метою укладення миру.

5.- 31 серпня 1917 року Петроградська рада прийняла резолюцію про необхідність переходу влади до рад. 5 вересня аналогічну резолюцію прийняла Московська рада.

25 жовтня 1917 року у Петрограді під керівництвом більшовицької партії відбулося збройне повстання, внаслідок якого владу Тимчасового уряду було повалено. ІІ Всеросійський з’їзд Рад проголосив Росію Республікою рад робітничих, солдатських і селянських депутатів. Приймаються Декрет про землю (ліквідація поміщицького землеволодіння) і Декрет про мир (вихід з Першої світової війни).

Зважаючи на величезне значення України більшовики прагнули встановити контроль над її територією якнайшвидше. Боротьба велася під гаслом: хліб, земля, мир – народу, всю владу – радам. Реальний вплив більшовики мали лише на Донбасі, в усіх інших регіонах їх авторитет був незначним.

На початок листопада 1917 року в Києві претендентами на владу були три політичні сили: УЦР, більшовики, штаб Київського військового округу (захищав інтереси ТУ). Спочатку УЦР зайняла позицію доброзичливого нейтралітету щодо більшовиків, вважаючи ТУ своїм головним противником. Жорстокі бої між більшовиками і штабом КВО точилися 23-31 жовтня. Але коли стало відомо, що більшовики не обмежаться владою в Росії, а намагатимуться ї поширити на Україну, УЦР виступила з відозвою до народу України, в якій обіцяла рішуче боротися з будь-якими спробами підтримки петроградського повстання в Україні.

В умовах, коли сили більшовиків і ТУ знекровилися, війська ЦР зберегли високу боєздатність і 1 листопада взяли Київ під свій контроль.

7 листопада 1917 року УЦР прийняла ІІІ Універсал.

Робота в групах аналіз підручника та роздаткового матеріалу. (ст 68)

Робота по групам, кожна група отримує своє завдання:

І група - дослідники

• Схарактеризуйте Універсал за таким планом:
• територія Української народної Республіки (УНР)
• стосунки між Центральною Радою (ЦР) та Росією
• вирішення аграрного питання, організація виробництва, права громадян, вирішення національного питання
• Чому історики називають ІІІ Універсал програмою розбудови

Української Народної Республіки?

ІІ група – експерти:

Опрацювати зміст підручника пар. Ст 69-70 та визначити

• основні заходи внутрішньої та зовнішньої політики ЦР. Записати

їх в таблицю.

• Чи співпадала проголошена ІІІ Універсалом програма з

реальною діяльністю українського уряду?

• Внутрішня політика ЦР Зовнішня політика ЦР

ІІІ група - дослідники

• Порівняйте зміст Декретів зі змістом ІІІ Універсалу.
• Який з документів отримав би більшу підтримку серед солдатів та

малоземельних чи безземельних селян?

IV група - політологи

• Визначте, в чому полягало історичне значення прийняття

ІІІ Універсалу.

• Поміркуйте, до яких наслідків призвело ухвалення цього документа.

Учні IV групи роблять висновки на підгрунті результатів роботи

попередніх груп та презентують результат роботи класу.
Учні ІІІ групи:

Основні положення ІІІ Універсалу:

•          проголошення Української Народної Республіки (УНР) у складі федеративної Росії;
•          УЦР – вищий законодавчий, а Генеральний Секретаріат – вищий виконавчий органи УНР до скликання Установчих зборів України;
•          включення до УНР земель, де більшість населення складали українці: Київщина, Поділля, Волинь, Чернігівщина, Полтавщина, Харківщина, Катеринославщина, Херсонщина, Таврія (без Криму); в майбутньому – приєднання шляхом переговорів інших українських етнічних територій;
•          скасування права власності на поміщицькі, удільні, монастирські, кабінетні, церковні та інші землі нетрудових господарств;
•          земля – власність трудового народу й має перейти до нього без викупу (до Установчих зборів землею порядкуватимуть земельні комітети, обрані народом);
•          введення 8-годинного робочого дня; встановлення державного контролю за виробництвом;
•          підтримка мирних переговорів для швидкого закінчення війни;
•          скасування смертної кари; амністія політичним в’язням;
•          упорядкування судової системи;
•          розширення прав органів місцевого самоврядування;
•          проголошення демократичних свобод: свободи слова, друку, віри, зборів, союзів, страйків, недоторканість особи й житла та ін.;
•          визнання права національних меншин на національно-територіальну автономію;
•          визначення дня виборів та скликання Українських установчих зборів.

Наслідки:

•          закладення основ демократичного устрою Української держави;
•          неоднозначне ставлення різних політичних сил до проголошення в ІІІ Універсалі заходів;
•          наявність суперечливого становища: з одного боку УНР залишилась складовою частиною Росії, з іншого – УЦР не визнавала Раднарком легітимним урядом Росії.

Ст 68

2.  Якою була внутрішня та зовнішня політика Центральної Ради після проголошення УНР.

ІІ група – експерти презентують таблицю

3.  Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української Ради.

Розповідь вчителя.

Помилки УЦР в сфері державотворення, непослідовність у вирішенні соціально-економічних питань викликали розчарування мас. Більшовики обіцяли вирішити всі проблеми, задовольнити всі вимоги. Вони підготували нове повстання, але 30 листопада війська ЦР оточили казарми більшовицьких частин, роззброїли їх і під вартою відправили до Росії.

Закінчилася і провалом спроба захопити Київ силами 2-го гвардійського корпусу.

Під Вінницею більшовиків зупинив Український корпус П. Скоропадського.

Тому першочерговим більшовики вважали проведення І Всеукраїнського зї’зду рад, на якому сподівалися перебрати УЦР і зробити її більшовицькою. Але на з’їзд, який працював 4-6 грудня 1917 року з’їхалися не лише делегати від рад робітничих і солдатських депутатів, але і представники селянських спілок. Тому з’їзд висловив довіру чинному складу УЦР. Делегати-більшовики залишили з’їзд та переїхали до Харкова, де проходив обласний з’їзд рад Донецько-Криворізького басейну. Цей з’їзд проголосили Всеукраїнським.

12 грудня 1917 року з’їзд рад у Харкові проголосив встановлення радянської влади в Україні. Було обрано Центральний Виконавчий Комітет  (Ю. Медведєв, пізніше В. Затонський) та уряд – Народний секретаріат (Ф. Сергєєв).

4 грудня 1917 року Раднарком Росії надсилає до України «Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української ради».

Основні положення:

•     визнання УНР та її права на самовизначення аж до відокремлення від Росії;
•     звинувачення УЦР у проведенні «Двозначної буржуазної політики», невизнання УЦР повноважним представником українського народу;
•     вимоги до УЦР: відмовитися від спроб дезорганізувати загальний фронт; припинити роззброєння більшовицьких частин; не пропускати на Дон та Урал, де розгорнулося антибільшовицьке повстання, військові частини; сприяти радянським військам у боротьбі з «контрреволюційними» повстаннями.

5(18) грудня 1917 року – відхилення більшовицького ультиматуму Генеральним Секретаріатом УНР.

4.  Українські громадські організації та політичні партії ,їх ідеї державного будівництва.

Робота з таблицею( роздатковий матеріал.)

Працюємо з ілюстрацією ст 72.

V.Закріплення нових знань та вмінь учнів.

• Заключне слово виступ 4 груп.
• Аналіз проробленої роботи.

VІ. Підсумки уроку.

До учнів класу ставиться проблемне питання: Деякі історики вважають, що з одного боку проголошення Української Народної Республіки – видатна подія в житті українського народу, а з іншого, цим актом ЦР відмовилася від самостійності України і прив’язала її до старого, імперського центру в новій, більшовицькій оболонці. А як вважаєте ви?

VІІ. Домашнє завдання

Опрацювати § 15-16 ст.66-73