Тема 5 :Проголошення незалежності УНР. Брест -Литовський договір.

Тема 5 :Проголошення незалежності УНР. Брест -Литовський договір.

Мета : схарактеризувати зміст ІУ Універсалу; Розповісти про політику більшовиків в Україні; розкрити повсякденний спосіб життя і настрої населення в умовах загострення політичної боротьби, розвивати в учнів вміння здобувати інформацію за різними історичними джерелами; пояснювати та критично оцінювати історичні факти та діяльність осіб; вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки між історичними явищами. виховна виховувати учнів почуття патріотизму, повагу о українських громадсько-політичних діячів, які в 1917 р. розпочали боротьбу за державність України .

Терміни: Народний секретаріат, Конституція УНР, Брест –Литовський мирний договір.

Дати :

• 22(9- січня) 1918 р – Початок розгляду УЦР Четвертого Універсалу (оприлюднений 25 січня.);
• 29 ( 16-січня) 1918р. – Бій під Крутами;
• 9 лютого (27 - січня)1918 року- Підписання Брест –Литовського мирного договору;
• 8 лютого ( 26 січня)1918 року – вступ до Києва радянських військ під командуванням Михайла Муравйова;
• Квітень 1918р. – Похід Петра Болбочана на Крим.

Персоналії:

• М. Муравйов
• П. Болбочан

Обладнання: Портретні зображення, документи, таблиці, презентація, ілюстрації підручника, історична карта, тестові завдання.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Вид уроку - комбінований

Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:

• Пояснювати історичне значення Четвертого Універсалу УЦР;
• Висловлювати власну позицію щодо подій під Крутами;
• визначати причини та аналізувати події кінця Української революції; • описувати повсякденне життя та визначати зміни в житті українського населення, пов’язані з революцією.

Хід уроку

 І. Організаційний момент

ІІ.Актуалізація опорних знань учнів

1.Бесіда за запитаннями

1.Пригадайте основні положення І-ІІІ Універсалів УЦР;

2.В якому стані перебували українські землі на кінець 1917 року

2.Опитування з вибором правильної відповіді.

1. Укажіть гасло, під яким розгортався національний рух в Україні після перемоги Лютневої революції:

А    «Україна — для українців»;

Б    «Автономія України у складі федеративної Росії»;

В    «Вся влада Радам!»;

Г    «Відокремлення від Росії. Незалежність України!»

2. З яким документом ЦР звернулася до народу України після свого  утворення

А     I Універсалом

Б     зверненням “До українського народу”

В    програмою УЦР

Г    програмою соціалізації землі.

3.  Позначте, як поставився Тимчасовий уряд до виголошення Центральною Радою І Універсалу:

А     схвалив документ;  

Б     висловив надію на співпрацю;

В     погодився на проголошення автономії України;

Г     засудив як «злочинний» і «сепаратистський».

4.  Виступ полуботківців мав на меті:

А     установити військову диктатуру;

Б    примусити Центральну Раду проголосити незалежність України;

В     передати владу Радам ;

Г     проголосити ІІІ Універсал.

5.  Основні суперечки між В. Винниченком та С. Петлюрою точилися навколо питання:

А     бути Україні автономною чи незалежною державою;

Б       проводити в Україні соціальні реформи чи зачекати;

В      потрібна демократичній Україні сильна та боєздатна армія чи ні;

6.  Установіть хронологічну послідовність подій

А        Утворення Генерального Секретаріату;

Б         виступ самостійників;

В        проведення II Українського військового з’їзду;

Г        прийняття II Універсалу ЦР

7. Позначте, про яке важливе для України питання пише М.С. Грушевський у своїй праці “Вільна Україна”:  “Ми думаємо якраз, що Україна не тільки для українців, а для всіх, хто живе в Україні, а живучи, любить її, а люблячи, хоче працювати для добра краю і його людності...”

А      національне;

Б       соціальне;

В      політичне;

Г      економічне

8.  Укажіть визначення, яке характеризує поняття “універсал”

А     Акт політичної партії у формі урочистого звернення до народу;

Б     єдиний законодавчий акт, що систематизує певну галузь права;

В     міжнародний договір великого політичного значення;

Г     урочиста грамота, декларація програмного характеру.

9.  Позначте подію, яка обумовила новий конфлікт між Центральною Радою та Тимчасовим урядом у вересні-жовтні 1917 р.:

А       відмова українського уряду виконувати “Інструкцію... 

        Тимчасового уряду”;

Б        затвердження Малою Радою Статуту Генерального Секретаріату;

В        рішення українського уряду про скликання Українських

        Установчих зборів;

Г         скликання ЦР у Києві З’їзду народів Росії.

10.  Позначте прорахунки Центральної Ради влітку 1917 р. (4 правильні відповіді)

А        непослідовність у захисті прав українського народу

Б        схильність до компромісів із Тимчасовим урядом;

В    нехтування заходами щодо поліпшення матеріального становища  народу;

Г        наділення селян землею за викуп;

Д       націоналізація промислових підприємств;

Е        недовіра до українізованих військових частин.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Вчитель: Багатовікова історія українського народу – це літопис життя народу – мученика, на долю якого випало багато лиха і страждань. Людина повинна завжди пам’ятати хто вона, звідки і де її коріння. Тому необхідно добре знати історію своєї держави, свого народу, його мову, культуру. А ще безмежно любити  свою Батьківщину.

 Наш урок сьогодні присвячений пам’яті загиблих під Крутами молодих героїв – патріотів, які віддали своє життя за незалежність України, щоб ми з вами жили мирно і достойно.

План

1. Як відбувалась та які наслідки мала перша війна РСФРР і УНР(грудень 1917-березень 1918рр.)
2. Яку суть та в чому полягає значення Четвертого Універсалу УЦР.
3. Що передбачав Брестський мир, якими були його наслідки.
4. Як відбувався вступ німецько-австрійських військ в Україну.

Епіграфом до уроку -слова учасника французької революції Дантона: « В революції влада завжди потрапляє у руки великих негідників».

Завдання для класу на урок : подумайте, чи можуть дії більшовиків в Україні і грудні 1917 – січні 1918 служити ілюстрацією цього вислову. Якщо так, то підберіть і наведіть факти, які це підтверджують.(на кінець уроку.)

ІV. Вивчення нового матеріалу

1.  Як відбувалась та які наслідки мала перша війна РСФРР і УНР(грудень 1917-березень 1918рр.)

Розповідь вчителя:

УЦР не мала добре організованого війська. М. Грушевський, В. Винниченко вважали, що якщо Україна не планує ні на кого нападати, то і регулярна армія не потрібна. Головною опорою УЦР стали підрозділи Вільного козацтва та добровольчі формування, які створювалися вже в ході війни: Гайдамацький кіш Слобідської України (С. Петлюра), Галицький курінь Січовий стрільців (Є. Коновалець), підрозділи генералів Удовиченка, Прісовського, сотника Ковенка. Російські війська були зосереджені на стратегічних напрямках, а українські – розпорошені по всій Україні. В такому скрутному становищі опинилась українська влада.

За допомогою роздаткового матеріалу та картосхемі –проаналізуймо війну РСФРР і УНР(грудень 1917-березень 1918рр.)

                                          Робота картою ст 75

Аналіз :

Роздатковий матеріал:

                         Аналіз джерела:

2.  Яку суть та в чому полягає значення Четвертого Універсалу УЦР.

Самостійне опрацювання підручника і заповнення схеми таблиці.-ст 77

Історичне

Значення?

3.  Що передбачав Брестський мир, якими були його наслідки.

Розповідь вчителя: 25 жовтня (7 листопада) 1917 року ІІ з’їзд рад у Петрограді проголосив декрет про мир, у якому пропонувалося усім воюючим країнам негайно розпочати мирні переговори й укласти мир без анексій та контрибуцій.

Анексія – відчуження території на користь держави-переможниці.

2(15) грудня 1917 року між Росією і країнами Четвертного блоку було укладено перемир’я, а вже 9(22) грудня у Брест-Литовському розпочалися мирні переговори. Але УНР не погодилася з тим, що радянська Росія має представляти і інтереси України і домагалася права самостійно вести переговори. Німецька сторона погодилася з вимогою УНР.

19 грудня 1917 року (1 січня 1918 р.) на переговори в Брест-Литовськ прибула українська делегація на чолі з В. Голубовичем. Більшовики спробували замінити делегацію УНР на представників радянського українського уряду, але це їм не вдалося. 27 січня (9 лютого 1918 р.) після захоплення військами М. Муравйова Києва між Україною та державами Четвертого союзу було підписано Берестейській мирний договір.

Основні умови Берестейського договору:

• завершення стану війни між сторонами;
• відмова від взаємних територіальних та матеріальних претензій;
• налагодження економічних взаємовідносин;
• поновлення довоєнних кордонів між Україною та Австро-Угорщиною (за окремою секретною домовленістю – обіцянка створити зі Східної Галичини й Буковини один «коронний край» із широкою автономією);
• зобов’язання з боку України надати країнам Четверного союзу 60 млн. пудів хліба, 400 млн. штук яєць, 2,75 млн. пудів м’яса, 3 млн. пудів цукру.

Значення укладення Берестейського договору:

• визнання України на міжнародній арені;
• можливість продовжити процес українського державотворення; відновлення влади УЦР;
• залежність від німецької сторони, яка використала скрутне становище України для вирішення власних продовольчих та політичних проблем в обмін на непевні обіцянки щодо створення умов для возз’єднання українських етнічних територій у складі України;
• створення передумов для звільнення України від більшовиків шляхом збройного втручання країн Четверного союзу.

4.  Як відбувався вступ німецько-австрійських військ в Україну.

.

Історична персона

Аналіз:ст 80

V.Закріплення нових знань та вмінь учнів.

Завдання І. Вибрати одну правильну відповідь

1. Укажіть назву населеного пункту, поблизу якого сталася подія, описана в даному документі: «Вона (молодь) йшла в бій з піснею

«Ще не вмерла»… І не вина цієї молоді, що світ так злегковажив великим шляхетним поривом Української держави. …Вина була хіба в тому, що та молодь, як і цілий народ, що її видав, не були підготовлені до взятого на себе завдання».

А Броди;

Б Базар;

В Крути;

Г Київ.

2. Укажіть назву держави, на чолі якої стояв політичний діяч, зображений на ілюстрації.

А Українська Республіка;

Б Українська держава;

В Держава Україна;

Г Радянська Україна.

3. Якого положення у Берестейському мирному договорі не було?

А Україна проголошувалася Українською Радянською Республікою.

Б Війна між Україною і державами Четвертного союзу припинялася.

В Німеччина й Австро-Угорщина ставали союзниками УНР .

Г УНР зобов’язувалася поставляти Німеччині сільськогосподарську продукцію.

4. У якому уряді посаду міністра закордонних справ обіймав відомий український історик Д. Дорошенко?

А Рада Міністрів П. Скоропадського;

Б Директорія;

В Тимчасовий Державний Секретаріат ЗУНР ;

Г Рада Народних Комісарів.

5. Хто провадив наступну внутрішню і зовнішню політику?

• Звільнення всіх призначених раніше чиновників;
• встановлення національного варіанта радянської влади в Україні;
• передача законодавчої влади Трудовому Конгресу;
• вилучення землі у поміщиків;
• оголошення війни радянській Росії.

А Петро Скоропадський.

Б Директорія.

В Більшовики.

Г Польська адміністрація.

6. Який політичний термін відповідає політиці більшовиків в Україні, що мала нижченаведені напрямки?

• Націоналізація всіх підприємств;
• заборона свободи торгівлі, згортання грошового обігу.
• встановлення державного контролю над виробництвом;
• запровадження продрозкладки;
• запровадження загальної трудової повинності.

А Експропріація.

Б Індустріалізація.

В Колективізація.

Г «Воєнний комунізм».

Відповідь: 1 В; 2 Б; 3 А; 4 А; 5 Б; 6 Г.

Завдання ІІ . Обрати правильні варіанти відповідей

1. Визначте заходи, проведені більшовиками в Україні у 1919 р. (5 правильних відповідей).

А Проголошення нової назви України — Українська Соціалістична Радянська Республіка.

Б Формування більшовицького уряду — Ради Міністрів.

В Проведення політики «воєнного комунізму».

Г Розширення суверенітету України.

Д Запровадження продовольчої диктатури.

Е Конфіскація поміщицьких землеволодінь.

Є «Червоний терор».

2. Визначте положення Варшавської угоди (5 правильних відповідей).

А Польща визнавала УНР та Директорію.

Б УНР запроваджує спільну з Польщею валюту;

В Польські землевласники втрачають право власності на землю.

Г Збройні сили С. Петлюри підпорядковуються польському командуванню.

Д Ведення спільних дій проти Росії і радянської України.

Е Польща отримала право на території Західної Галичини, Східної Волині, Холмщини, Підляшшя.

Є Утримання польських військ в Україні за власний рахунок.

3. Позначте положення ІІІ Універсалу Центральної Ради (5 правильних відповідей).

А Проголошення Української Народної Республіки.

Б Поширення юрисдикції УНР на дев’ять українських губерній.

В Закріплення права приватної власності на землю.

Г Встановлення державного контролю над промисловістю і торгівлею.

Д Гарантування демократичних свобод: слова, друку, совісті, спілок, страйків.

Е Відновлення смертної кари.

Є Встановлення 8-годинного робочого дня.

Відповідь: 1 А, В, Д, Е, Є; 2 А, Б, Г, Д, Е; 3 А, Б, Г, Д.

VІ. Підсумки уроку.

Заключне слово вчителя: Отже ,більшовики мали на меті захопити владу в Україні і для цього не обирали засобів. Їхнє гасло – мета виправдовує засоби.

Напередодні вирішальних боїв за Київ, 09. 01. 1918р. ЦР ухвалила свій Четвертий Універсал, яким УНР проголошувалась цілком незалежною державою: «віднині УНР стає самостійною, вільною, суверенною Державою українського народу».

Однак це не врятувало УНР. 26. 01.1918р. радянські війська увійшли до Києва. ЦР виїхала до Житомира.

Таким чином, утвердження в Україні нової влади супроводжувалося кровопролиттям і жертвами з обох сторін.

Коли нарешті у деморалізовану і змучену столицю України увійшли перші підрозділи Муравйова, багатьом  жителям здалося, що настав довгожданий спокій. Але найстрашніше було попереду. Та про червоний терор, який влаштували більшовики в Києві, ми поговоримо на слідую наступному уроці. І це стане ще одним підтвердженням слів Дантона.

VІІ. Домашнє завдання

Опрацювати § 17-18 ст.74-82

Аналіз і співставлення 4 Універсалів УЦР.

Схема налізу Універсалів Української Центральної Ради

І. Алгоритм зовнішнього аналізу документів:

• назва документу;
• автор документу;
• вид документу;
• дата написання документу;
• історичні умови, у яких був прийнятий документ;
• мета створення документу;
• структура документа.

ІІ. Алгоритм внутрішнього аналізу документів:

• державний статус України (йдеться про форми підпорядкування – автономію чи незалежність – та  межі Української держави, її територію);
• організація влади (система законодавчої, виконавчої, судової влади, органи управління);
• соціально-економічна програма (найважливіші положення аграрної програми, питання організації виробництва, транспорту, фінансова система, податки, тривалість робочого дня тощо);
• військове питання (створення регулярних збройних сил, загонів самооборони);
• національне питання (доля народів та національностей, їх статус у майбутній державі);
• зовнішня політика (встановлення дипломатичних відносин, ведення переговорів, укладання угод, зовнішньополітичні курси та орієнтири);
• стосунки з Росією (стан відносин на момент створення певного універсалу; реакція на політичні пропозиції, дії; моделі майбутніх від­носин);
• інші ідеї (політичні права і свободи; організація влади на місцях; формування державної казни тощо).