Тема 7 ( НМТ) " Українські землі у складі Речі Посполитої в 1 половині ХVII ст"

Тема 7. Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині ХVІІ ст.

ПЕТРО КОНАШЕВИЧ-САГАЙДАЧНИЙ

Діяльність Петра Конашевич-Сагайдачного припадає на «ДОБУ ГЕРОЇЧНИХ ПОХОДІВ». Так називають період вдалих морських походів козаків на володіння Туреччини та Кримського ханства .Козаки вирушали у морські походи, щоб здобути здобич, визволити з рабства своїх побратимів-невільників.

Найвідомішим є похід 1616 р. на Кафу – найбільший невільничий ринок того часу, було звільнено з полону кілька тисяч бранців.

          Підтримуючи бажання польського короля Владислава здобути корону Москви, на початку 1618 р. Сагайдачний повів 20-тисячне військо на Москву. Наслідок: був укладений вигідний для Польщі 1618 р. Деулінський мир, за яким Польща отримувала Смоленщину та Чернігово-Сіверщину. 

Хотинська війна 1621 р.

Турки, після перемоги під Цецорою 1620 р. розпочали повномасштабне вторгнення в Європу. Козаки погодились за умови збільшення козацького реєстру, визнання прав та привілегій козацтва та дотримання релігійної рівноправності. Доля Речі Посполитої вирішувалась під Хотином, де зійшлась 35-тисячна армія поляків та 250-тисячна армія турків, тому участь 40-тисячного війська козаків на чолі із Сагайдачним була дуже важливою.

Діяльність Петра Конашевича-Сагайдачного 

• ініціатор відновлення вищої православної ієрархії;:

• здійснив охорону єрусалимського патріарха Феофана під час його подорожі Україною у 1620 р.;
• домігся від нього відновлення православної ієрархії. Митрополитом став Йов Борецький;
• разом із усім Військом Запорозьким вступив у Київське православне братство.

Помер П. Сагайдачний у 1621 році від поранень, отриманих під Хотином. 

Козацькі повстання 20- 30- х років ХVІІ ст.

Козацьке повстання під проводом Марка Жмайла

(1625 р.)

Посилення козацтва після Сагайдачного спричинило необхідність для Варшави припинити процес покозачення. Козацькі загони, очолені Марком Жмайлом, зустріли поляків поблизу Курукового озера та завдали відчутних втрат польському війську. Це змусило  поляків вдатись до дипломатії, наслідком якої стала Куруківська угода 1625 р:, яка передбачала створення реєстру козаків в 6 000 козаків. Військова влада над реєстровцями належала гетьману, якого обирала загальновійськова рада й затверджував польський уряд.

Козацьке повстання під проводом Тараса Трясила

( 1630 р.)

Козаки завдали несподіваного удару польському війську.  Вирішальні бої відбулись під Переяславом.

В травні 1630 р. повстанці розгромили «золоту роту» польської еліти-  «Тарасова ніч» У результаті було підписано Переяславську угоду 1630 р. За нею залишалися в силі статті Куруківської угоди. Реєстр збільшувався до 8 000 козаків, а козаки отримували право самі обирати собі гетьмана.

Щоб перешкодити подальшим повстанням козаків, до 1635 р. поляки побудували на дніпровських порогах фортецю КОДАК. 

У 1635 р. відбувається козацьке повстання під проводом Івана Сулими, в ході якого було зруйновано Кодак. Самого Сулиму старшина видала польському урядові і його стратили у Варшаві. 

Кодак було відбудовано.

Національно-визвольне повстання 1637-1638 рр.

Польський уряд змушений був переглянути реєстр та вилучити із нього усіх бунтівників. Це викликало невдоволення козаків, які підняли повстання на чолі з Павлом Павлюком (Бутом) і у вирішальній битві під Кумейками у 1637 р. козаки зазнали поразки від польського війська.

Повстанська боротьба в Україні не припинилася. У 1638 р. її очолив Яків Острянин – у 1638 р. обраний на Запорожжі гетьманом. Вогонь повстання швидко охопив Лівобережжя. У квітні під містом Говтва Острянин переміг польське військо, яким командував Станіслав Потоцький. У травні повстанське військо зазнало невдачі під Жовнином 

Острянин з частиною козаків покинув жовнинський табір і пробився на територію Слобожанщини. Сили повстанців розпорошено. 

Керівництво перейшло до рук Дмитра Гуні, який склав зброю та підписав у 1638 році «Ординацію Війська Запорозького»

«Ординація Війська Запорозького» 1638 року

● скасовувалося козацьке самоврядування (козацький суд та виборність осавулів і полковників. Вони повинні були призначатися виключно з шляхти); 

● число реєстрових козаків обмежувалося 6 000 осіб;

●  козаки мали право селитися в трьох староствах: Черкаському , Чигиринському та Корсунському;

● замість обраного гетьмана уряд направляв свого комісара.  Нереєстрові козаки переходили до стану посполитих.

Наслідок 1638-1648 рр. – «золотий спокій»

Наслідки повстань:

● реєстрове козацтво позбавлено самоврядування; 

● обмежено територію розселення козаків; 

● на території України постійно перебувало польське військо; 

● нереєстрові козаки перетворені на кріпаків, посилився феодальний гніт (збільшились панщина, податки); 

● масові втечі населення від польської розправи на територію Слобожанщини.

Церковне життя першої половини 17 ст.

Перші два десятиліття після Берестейської унії були періодом гострої боротьби за відновлення прав православних

 На захист православ’я стало козацтво. 1620 року П. Сагайдачний вступив до Київського Богоявленського братства «зо всім військом Запорозьким».

Також у 1620 році Україну відвідав єрусалимський патріарх Феофанія, охорону якого здійснювали козаки на чолі із Сагайдачним. Саме тоді гетьман організував висвячення Київського митрополита Йова Борецького та 4 єпископів, випросивши відновити православну ієрархію. Однак король Сигізмунд ІІІ висвячення не визнав.

Лише після обрання королем Владислава ІV у 1632 р. були ухвалені «Пункти заспокоєння народу руського», яким поновлювалось юридичне визнання православної церкви.

• По смерті Йова Борецького митрополитом у 1632 р. став Петро Могила, який здійснив реформування церкви: єпископи  були поставлені під суворий контроль намісників, збирав єпархіальні собори для вирішення проблем, створив церковний суд – митрополича консисторія.
• Заснував Києво-Братський (Києво-Могилянський) колегіум, де навчали семи вільним наукам.