Міністерство освіти і науки України

Булінг і мобінг

ДПТНЗ Чернівецький будівельний ліцей

Викладач:

Чайковська Віолетта Юріївна

м. Чернівці

2021 р.

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 БУЛІНГ- АКТУАЛЬНА ПРОБЛЕМА СЬОГОДЕННЯ

1.1 Теоретичні підходи до  змісту булінгу

1.2 Види та ознаки булінгу

1.3 Наслідки булінгу

РОЗДІЛ 2 МОБІНГ В ОРГАНІЗАЦІХ

2.1 Поняття та причини мобінгу

2.2 Форми мобінгу

2.3 Наслідки мобінгу

РОЗДІЛ 3 БУЛІНГ І МОБІНГ РІЗНИЦЯ ТА ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ.

3.1Різниця між булінгом та мобінгом

3.2Шляхи подоланння булінгу

3.3 Протистояння мобінгу

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Актуальність теми: Назва "буллінг" походить від англійського слова 'bully', яке означає хуліган, забіяка, людина, яка використовує свою силу і владу, щоб налякати, або заподіяти шкоду слабшим людям. Слово буллінг (bullying) означає агресивну поведінку однієї людини відносно іншої людини з метою заподіяти їй моральну або фізичну шкоду, принизити її і в такий спосіб утвердити свою владу.

 Явище буллінгу досить часто зустрічається і в дорослих трудових колективах, проте ця поведінка бере свій початок у молодшому підлітковому віці, коли одним з основних агентів гендерної соціалізації є школа. Буллінг є явищем розповсюдженим і серед хлопців, і серед дівчат, хоча частіше до такої поведінки вдаються хлопці. Буллінг є явищем інтернаціональним і досліджується вченими багатьох країн: Америки, Великої Британії, Канади, Норвегії, Фінляндії та інших. Як зазначає відомий російський науковець І. Кон, за останні 20 років «буллінг» став міжнародним соціально-психологічним і педагогічним терміном, який означає складну сукупність соціальних, психологічних і педагогічних проблем.

Мобінг (від англ. to mob – переслідувати, нападати гуртом) – колективний психологічний терор, цькування працівника його колегами, начальством або підлеглими.

Вперше (в 1958 р.) його застосував К. Лоренц. Він вжив англійське слово “mobbing” для позначення агресивної поведінки деяких тварин по відношенню до інших. Наприклад, мобінгом він називав ситуацію, коли зграя гусей атакувала і виганяла напала на них лисицю. У 60-х роках XX ст. після публікації роботи шведського лікаря Гайнеманна, який порівняв жорстоке поводження дітей по відношенню до інших дітей з агресивною поведінкою тварин і назвав його мобінгом, термін отримав широку популярність.

Мобінг не є рідкістю і в Україні.

Проявляється мобінг найчастіше у вигляді морального переслідування. Людину несправедливо критикують, ігнорують її успіхи і перебільшують прорахунки. Їй не надають потрібної інформації або спеціально подають неточні відомості. Часом просто- таки заважають виконувати службові обов’язки. Жертву мобінгу висміюють, ображають, принижують, виключають із соціального життя. Про неї можуть поширювати плітки чи зводити наклепи. Часом доходить навіть до фізичних дій.

Мета роботи дослідити мобінг і булінг в суспільстві.

Завдання роботи:

Визначити причини та наслідки булінгу

Дослідити Мобінг у колективі

З’ясувати різницю між мобінгом і булінгом та визначити шляхи вирішення проблем.

Робота складається вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Перший розділ присвячується вивченню булінгу. Другий розділ описує мобінг в колективі. Третій розділ описує різницю між мобінгом і булінгом та шляхи подолання проблем. Робота викладена на 25 сторінках.

РОЗДІЛ 1 БУЛІНГ- АКТУАЛЬНА ПРОБЛЕМА СЬОГОДЕННЯ

1.1            Теоретичні підходи до  змісту булінгу

У наш час термін «булінг» часто зустрічається у тематиці навчальних закладів. Гостро постає проблема взаємодії дітей, а зокрема підлітків. Термін «булінг» тісно зв’язаний з такими явищами як:

  насильство – умисний фізичний чи психічний, вплив однієї особи на іншу, проти її волі, що спричиняє цій особі фізичну, моральну, майнову шкоду, або містить у собі загрозу заподіяння зазначеної шкоди зі злочинною метою [1];

 агресія – індивідуальна чи колективна поведінка або дія, направлена на заподіяння фізичної чи психічної шкоди або навіть на знищення іншої людини чи групи [2],

 третирування – зневажливе ставлення до когось, зверхнє, безцеремонне поводження з людиною [3].

Проте, для того, щоб зрозуміти суть проблеми як такої, потрібно зрозуміти значення самого слова «булінг». Перша згадка теми булінгу була на початку 70-х років ХХ ст. у Скандинавії. В цей час дослідники вивчали насильство як явище у спілкуванні дітей у шкільному середовищі. Термін «булінг» походить від англійського дієслова «о bully». Кембриджський словник англійської мови дає таке значення дієслова «to bully» – ображати або залякувати когось, хто є меншим або менщ впливовим ніж ви, досить часто примушування такої особи до небажаних дій [4] .

За Оксфордським словником «to bully» означає «прагнути завдати шкоду, залякати або примусити до небажаної дії уразливу особу або особу, яка сприймається як така» [5].

Українські словники подають термін «булінг» як «цькування та залякування». 8 У 1993 році норвезький психолог Д. Ольвеус сформулював власне визначення терміну «булінг» саме в молодіжному середовищі. Згодом воно стало загальноприйнятим та відомим. Отже, булінг – це навмисна, систематично повторювана агресивна поведінка, що ґрунтується на нерівності соціальної влади або фізичної сили.

Також, він окреслив три важливих компоненти:

1. булінг – це агресивна поведінка, яка охоплює небажані та негативні дії;

2. булінг охоплює певні зразки поведінки, які мають властивість повторюватись (патери);

3. булінг характеризується нерівністю сили чи влади. Важливо розуміти, що булінг може бути як у вигляді фізичного, так і психічного впливу, комбіноване насильство також можливе у молодіжному середовищі, про це зазначають у своїх роботах О. Ожийова та В. Пономарьов [6].

Проаналізувавши наукові роботи різних науковців можна побачити певну закономірність. Вона полягає у тому, що всі вони окреслюють схожі риси булінгу. Серед них можна визначити:

 фізичні сили нерівні в учасників булінгу;

 систематичність насилля не залежно від його характеру;

 психічні та соціальні можливості різні у жертви та агресора;

 емоційне утиснення та приниження;

 виключення з певного соціального середовища одного або декількох з учасників шляхом образи почуттів людини або фізичного насилля. За даними дослідження UNICEF Ukraine, яке було проведено у 2017 році, Україна посіла четверте місце серед усіх країн світу за рівнем підліткової агресії.

Перед Україною розташувались Росія, Білорусь та Албанія. Серед 67% потерпілих школярів 40% не розповідають про насилля батькам. Саме через замовчування проблеми діти потрапляють у, так званий «глухий кут», 9 таким чином проблема починає збільшуватись, а методи насилля стають більш жорстокими. 18 грудня 2018 р. Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу» № 8584, він набув чинності 19 січня 2019 року. Даний документ окреслює саме поняття «булінг», визначає шляхи протидії такому явищу, захист прав дітей та працівників закладів освіти. Також цей документ вносить зміни до Кодексу України «Про адміністративні правопорушення».

Від тепер булінг – це адміністративне правопорушення, яке передбачає несення адміністративної відповідальності, а приховування випадків булінгу будь-ким з працівників освітнього закладу передбачає накладення штрафу у розмірі від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, також як міра покарання можливі громадські роботи строком від 20 до 40 годин. В разі чинення правопорушення, а саме скоєння булінгу, дитиною чи підлітком, який не досяг 16 років, штраф зобов’язуються сплатити батьки дитини. Сьогодення характеризується постійним трансформуванням та реформуванням системи освіти. Діти, особливо старшокласники, живуть у постійному стресі та напрузі. Через такий стан ризик спричинення булінгу зростає в рази. Таке середовище, яке має властивість змінюватись щодня, не дозволяє молоді в повній мірі всебічно розвиватись. Відтак, допомога з боку дорослих необхідна молоді, особливо в тих випадках, коли дитина опиняється у важкій ситуації в соціальному колективі.

Причин булінгу може бути безліч, адже різні шкільні колективи «живуть» різним життям та мають різні пріоритети для себе. Проте, незважаючи на це, можна визначити ряд причин, які зустрічаються найбільш часто. Серед них є такі[7]:

 лідерство в колективі та боротьба за нього;

 зустріч різних субкультур в одному колективі;

 зіткнення різних цінностей та поглядів;

 віктимність та агресивність;

 наявність у одного з дітей явних фізичних вад;

 наявність психічних вад у дитини;

 заздрість, тощо.

Важливим є те, щоб працівники освітніх закладів та батьки вчасно могли зауважити ознаки булінгу та виокремити його причину. Така інформація дозволить їм більш вдало допомогти дитині та зупинити насильницькі дії в шкільному середовищі.

1.2            Види та ознаки булінгу

Серед видів булінгу можна зазначити:

Фізичний булінг – штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, «сканування» тіла, нанесення тілесних ушкоджень.

Економічний булінг – Крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей.

Психологічний булінг – принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпулції, шантаж

Сексуальний бутолінг - принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки в переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти.

Кібербулінг – приниження за допомогою мобільних телефонів, інтернету, інших електронних пристроїв та в соціальних мережах.

Серед основних ознак булінгу слід виділити:

Поламані іграшки. Як правило діти в шкільному віці навряд чи буде псувати свої улюблені речі. Можливо дитину примушують приносити іграшки до школи, де їх навмисно ламають.

Брудний, понівечений або навіть наповнений сміттям рюкзак. Це пров неповаги та очевидна спроба принизити дитину. Такі дії знищують відчуття безпеки в школі і потребують негайного втручання з боку дорослих.

Образи в соцмережах. Нова форма булінгу – кібербулінг. Такий тип переслідування має великий руйнівний вплив, адже дитина самостійно не може вилучити всі ці дописи і може соромитись повідомити про них батьків.

Розірвані зошити та підручники. Одна з форм хуліганства, де агресор сам чи разом з друзями працюють таємно. Робиться це задл того, щоб просто познущатися, посміятися з жертви, залкати чи продемонструвати силу.

Жувальна гумка у  волоссі. Подвійний удар по самооцінці – отримати плювок у волосся жуйкою, а потім позбавитис її, зрізаючи волосся.

Зіпсований одяг. Деякі діти «випадково» обливають жертву фарбою, напоями, миючим засобом, тощо.Навмисне порваний одяг. Причини можуть бути різні – від несприйняття зовнішнього вигляду жертви до звиччайної заздрості.

Відео із знущаннм над жертвою. Такі відео поширюються агресорами та їх друзми у соцмережах. Цей вид знущання появився в 21 столітті коли технології стали частиною суспільного життя.

Зламані окуляри. Знущання над тими хто носить окуляри – досить розповсюджене, й існує ще з 13 століття. Виникає в насслідок браку виховання з боку батьків та відсутності толерантності до потреб іншої людини.

Фізичні знущання. Агрессор перейшов до рішучих та найогидніших дій. Швидше за все жертва перестала чинити опір і відчуває себе абсолютно безпорадною. Не помітити такі прояви знущань дуже важко.

Відсутність друзів. У дитини мало або взагалі немає друзів, з якими вона проводить час.

Небажання чи страх ходити до школи. Ходить до школи довгим «нелогічним» шляхом. Втрачає інтерес до навчання або раптом починає погано вчитис. Постійно відмовляється йти до школи, посилаючись на погане самопочуття. Приходить додому сумна, похмура, зі сльозами на очах[8].

1.3  Наслідки булінгу

Наслідки для жертви булінгу

Опинившись в ролі жертви булінгу, дитина одержує величезну кількість психічних травм, які неминуче позначаються на її подальшому житті:

- Розлади психіки. Навіть одиничний випадок булінгу залишає глибокий емоційний шрам, що вимагає спеціальної роботи психолога. Дитина стає агресивною і тривожною, що переходить і в доросле життя. У неї виникають проблеми у поведінці. Вона схильна і до депресій, і до суїциду.

- Складнощі у взаєминах. Шанси стати жертвами мобінгу на робочому місці у людей, які пережили булінг в дитинстві, зростають в багато разів. Світова статистика стверджує, що дорослі, які перенесли знущання в дитинстві, в більшості своїй залишаються самотніми на все життя, їм важче підніматися кар'єрними сходами. Тому вони частіше за інших вибирають надомну або відокремлену роботу. Більше спілкуються в соціальних мережах, ніж в реальному світі.

         - Хвороби. Результатом булінгу дуже часто бувають фізичне нездужання. Відомі випадки, коли у хлопчиків від стресу і безсилля починалися серйозні проблеми з серцем. Дівчатка-підлітки схильні до іншої недуги: глузування й образи призводять їх до анорексії або булімії. Можливі розлади сну і переростання травми в психосоматику.

Наслідки для булера

У рідкісних випадках дорослі булери усвідомлюють непривабливість своєї поведінки. Спогади про минулі «подвиги» викликають у них почуття пекучого сорому. Іноді вони намагаються навіть якось загладити свою провину. Але жертви шкільного булінгу рідко йдуть на контакт зі своїми мучителями. Агресор менше страждає від наслідків булінгу, ніж жертва, але все ж безслідно це не проходить і для нього:

- Неблагополучне майбутнє. Примітивні асоціальні способи поведінки перестають діяти в дорослому світі, і булери виявляються на смітнику життя. У той час, як їхні жертви, заучки і ботани, закінчують університети, отримують хорошу роботу і забезпечене життя, дорога їх мучителів закінчується в тюремній камері. У кращому випадку вони животіють на низькокваліфікованій  та низькооплачуваній роботі і з заздрістю дивляться на своїх колишніх шкільних товаришів.

- Проблеми у взаєминах. Діти, які примудрялися поєднувати булінг з високим соціальним статусом, стають диктаторами в сім'ї і справжнім покаранням на роботі. Багато з них досягають високих результатів в кар'єрі. Тому рано чи пізно наживають собі смертельних ворогів, а решта їх недолюблюють і бояться.

- Терор в сім'ї. Навіть якщо вже в дорослому житті такі особи успішні, то оточуючим з ними незатишно. Розважатися чужими нещастями залишається їх хобі на все життя. Вони не вміють вибудовувати теплі відносини з дітьми, з коханими, часто просто копіюють поведінку своїх батьків [ 9].

РОЗДІЛ 2 МОБІНГ В ОРГАНІЗАЦІХ

2.1 Поняття та причини мобінгу

Мобінг - це форма психологічного насильства у вигляді цькування співробітника в колективі, як правило, з метою його подальшого звільнення.

«У тваринному світі mobbing - це коли стадо травоїдних нападає на хижака. Психолог і вчений-медик, доктор Ханц Лейман вперше провів дослідження такого явища на робочих місцях у Швеції на початку 1980-х. Він назвав таку поведінку моббінгом і охарактеризував його як «психологічний терор», який включає «систематично повторюється вороже і неетичну ставлення одного або декількох людей, спрямоване проти іншої людини, в основному одного». Лейман визначив 45 варіацій поведінки, типових для моббінга: приховування необхідної інформації, соціальна ізоляція, наклеп, безперервна критика, поширення необґрунтованих чуток, висміювання, крики.

Психологи виділяють два основних види моббінга: горизонтальний (коли витіснення відбувається людьми, що стоять з об'єктом приблизно на одному щаблі соціальної драбини), і вертикальний - босинг - від вищестоящих людей. Горизонтальний найчастіше застосовують по відношенню до новачків більш старі співробітники організації. Він може проявлятися в «бойкот» з боку товаришів по службі, надання невірної інформації, ігноруванні прохань, плітках і безлічі інших «дрібниць». Зазвичай таке трапляється, якщо в новачку бачать конкурента, або він сильно виділяється з колективу своєї «неординарністю». Нерідко причиною стає і звичайна заздрість до більш молодого і щасливому колезі. Відзначено, що призвідниками цькування в багатьох випадках стають літні співробітники, які бояться втратити місце і через це чіпляються до своїх колег. Іноді подібний пресинг має тимчасовий характер і є своєрідним «присвятою» в члени колективу. У жертву моббінга може перетворитися і досвідчений працівник, до якого раптом почало прихильно ставитися начальство.

«Вертикальний» мобінг часто виникає там, де є бажання звільнити місце для просування по службі, прибрати конкурента або помститися.

Наприклад, шеф з тих чи інших причин хоче позбутися від працівника, але не може зробити це законним способом, адже без серйозних підстав звільнити підлеглого практично неможливо.

Набагато простіше постійно звинувачувати працівника в некомпетентності, недисциплінованості, ставити перед ним нездійсненні завдання і, врешті - решт, змусити його піти за власним бажанням.

Буллінг розуміється як агресивна поведінка, що виражається в зловмисному переслідуванні, жорстокості, спробах образи і приниження працівника, підриві його репутації тощо.

 Буллінг може приймати наступні поведінкові форми: крики і образи, неприйняття іншої точки зору і нав'язування оточуючим своєї точки зору, відсутність делегування та зосередження повноважень тільки в своїх руках, постійна критика і вказівки на службову невідповідність/некомпетентність. Буллінг - це переслідування «один на один»

Не варто випускати з уваги і таке явище, як «сандвіч-мобінг», при якому на людину діють з двох сторін: підлеглі, бажаючи зайняти і його місце, і начальство, перекриваючи йому шлях до їх власного крісла.

Так, топ-менеджеру може надходити негативна інформація про роботу його відділу, накази вищого керівництва він отримує із запізненням, підлеглі саботують його розпорядження і так далі.

Найбільш поширені види прояви моббінга: бойкот, причіпки, глузування, надання неправдивої інформації, доносительство, різні знущання і т.д.

 Їх пояснення буде зайвим: ми всі маємо загальне уявлення про те, як застосовуються вищевказані кошти при мобінг.

Деякі форми моббінга:

· Колеги навмисно не помічають присутності жертви.

· Думка жертви нікому не цікаво.

· Жертву не запрошують на наради і собрания.

· Її необгрунтовано критикують.

· Товариші по службі обговорюють жертву за її спиною.

· Над нею сміються, окликають на прізвисько.

Причини емоційного насильства в колективі:

. Конфлікт - може виникнути на рівному місці і, як правило, буває неразрешим, як би людина не прагнула, поступово непорозуміння через дрібницю перетворюється на справжнє протистояння і загострюється до такої міри, що шляху назад вже немає;

. Нездорова психологічна атмосфера в колективі - іноді співробітникам просто потрібно «козел відпущення», на якого можна було б звалити всі біди;

. Жага влади над іншими людьми або особиста злість - неприязнь людини до людини цілком може вилитися в емоційне насильство в колективі, особливо, якщо призвідник цькування володіє певним авторитетом серед співробітників і здатний надати на них вплив [10] .

Причини появи мобінгу можна поділити на зовнішні та внутрішні:

зовнішні причини «на рівні соціуму загалом і групи зокрема» – це причини пов‘язані з життєвим циклом колективу, законами існування груп, культурою, мораллю, тобто вони не залежать від індивідуальності особистості. Виділяються наступні зовнішні причини мобінгу:

- розподіл статусів в колективі,

- примітивні реакції у спілкуванні,

- успадкований стадний інстинкт,

- вікові особливості розвитку,

- низька загальна культура і мораль,

- відсутність реально діючого правового механізму тощо.

Внутрішні причини «на рівні особистості» – це причини, які зумовлені особливостями психіки, життєвого досвіду, світогляду, переконань окремого індивіда. Проте основну роль в появі мобінгу відіграють внутрішні причини в той час як зовнішні лише сприяють процесу.

2.2 Форми мобінгу

Мобінг (цькування) – діяння роботодавця або окремих працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження гідності та честі працівника, його професійної (ділової) репутації у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно нього напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі, що змушує особу недооцінювати власну професійну придатність.

Термін "мобінг" є загальним терміном, що описує декілька варіантів психологічної агресії на робочому місці, та має декілька видів:

вертикальний мобінг – вид психологічної агресії, що здійснюється у площині «керівник – трудовий колектив», може проявлятися у двох видах: колективному тискові на керівника з боку підлеглих або ж тискові керівника на весь колектив або окремого його члена;

горизонтальний мобінг – це вид психологічної агресії, що полягає у колективному тискові на одного з колег, ігнорування та цькування його;

босинг (від англійського boss) – вид психологічної агресії, що полягає у зловживанні керівника владою, постійній, часто несправедливій критиці співробітників зі вказівкою на їх службову невідповідність;

булінг (від англ. bully – задирака, забіяка, хуліган) – вид психологічної агресії, що полягає у приниженні одного члена робочого колективу іншим;

«сендвіч-мобінг» – вид психологічної агресії, що полягає у тискові на одного з працівників як із боку колег, так із боку керівника;

свідомий – цілеспрямовані дії, що мають конкретну, чітко сформульовану мету створити людині такі умови, щоб вона звільнилась з займаної посади, тобто йдеться про корисливі мотиви – зайняти чиюсь посаду, провести на неї когось зі «своїх», вислужитися перед начальством;

неусвідомлений – нецілеспрямовані дії, за яких людина не усвідомлює того, що займається цькуванням і які є наслідком не толерантного ставлення, постійного роздратування, що накопичується по відношенню до когось із колег чи колективу взагалі.

Мобінг може бути: латентним і відкритим; індивідуальним і груповим, а також хронічним. Виживши одного колегу, мобер приймається за нову жертву, трапляються також булери-вампіри, яких цікавить переважно процес цькування, а зовсім не результат у вигляді звільнення колеги або підлеглого.

Мобінг може набувати таких форм:

– авторитарний мобінг – здійснюється з боку начальника, який застосовує деструктивний стиль керування;

– зміщений мобінг – агресія спрямовується на третю особу, оскільки прояв її по відношенню до справжнього джерела є занадто небезпечним, а рівень розчарування ситуацією перейшов допустимі межі і рамки боротьби з проблемою, може бути реакцією на авторитарне знущання;

– мобінг «посвяти» – маємо справу з ним в ситуації, коли в колективі з‘являються нові члени, які піддаються спробам «тестуванню» старшими стажем;

– дискримінаційний мобінг – його жертвою стають особи, які відрізняються від загального колективу з точки зору цінностей важливих для його членів або особи, які не схвалюють встановлених в колективі норм;

– десигналізаційний мобінг – різновид дискримінаційного, застосовуваний по відношенню до особи, яка виявила негативні факти про своїх колег, інформуючи про них всередині організації (тобто керівників) або її оточення, за що у формі знущань отримує «покарання» від співпрацівників;

– сексуальний мобінг – сексуальне домагання є особливою формою даного явища, а в випадку групи може бути різновидом дискримінаційного мобінгу, де проявлення зацікавленості протилежною статтю або тією самою, залежно від преференції, не зустрічається схваленням;

– відбірковий мобінг – його метою є позбавлення даної особи з групи, дії стають щораз жорстокішими, поки мета не буде досягнута. Слід звернути увагу, що три вище згадані форми: «посвяти», дискримінаційний і відбірковий пов‘язані з етапами переходу працівника через організацію: вхід-трансфер-вихід, а головною метою кожного з них є нав‘язування працівнику правил поведінки даної групи і примус виконання існуючих всередині норм [11] .

2.3 Наслідки мобінгу

В яких би формах не проявлялись наслідки мобінгу, вони є тяжкими як для самого працівника, так і для колективу і підприємства в цілому. Серед наслідків психологічного переслідування, що відображаються на людині, виділяють наступні: зростання незадоволення, знервованості чи байдужості; часте порушення працівником встановлених правил, або занадто строге слідування їм; зниження працездатності; часті випадки стресових ситуацій та ослаблення імунітету на стрес, часом з травматичними нервовими кризами; фізіологічні патології: спочатку головний біль та безсоння, пізніше починає непокоїти серце і шлунок; потрапляння в залежність від наркотичних препаратів, алкоголю, тютюну; втрата самоповаги, заниження самооцінки; часом виразна агресія чи швидка втомлюваність; суїцидальні думки чи акти самоушкодження.

Наслідки, що відображаються на роботі колективу в цілому:

– зниження ефективності і продуктивності праці; – не поважаються правила, встановлені на підприємстві, та зростає критика щодо роботодавця та керівників;

– відбувається поступовий, але неухильний спад довіри між колегами та до керівництва, знижується почуття безпеки;

– збільшується кількість випадків відсутності працівників на роботі через хвороби та відпустки за свій рахунок;

– часті звільнення призводять до відтоку професіоналів, зростає загроза плину кадрів;

– спадає імунітет до стресу та погіршуються симптоми незадоволення;

– встановлюється чітка тенденція бачити великі проблеми там, де їх немає, тобто «робити з мухи слона»;

– колектив постійно шукає «жертву» – винуватця в ситуації, що склалась [11].

РОЗДІЛ 3 БУЛІНГ І МОБІНГ РІЗНИЦЯ ТА ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ.

3.1 Різниця між булінгом та мобінгом

Національна Асоціація шкільних працівників США дає наступне визначення поняття булінгу: «Булінг – це динамічні і повторювані моделі вербальної або невербальної поведінки, що здійснюється одним учнем або групою учнів по відношенню до іншого учня, спрямовані на навмисне нанесення шкоди, за наявності реальної різниці в силі». Отже, булінг може бути ідентифікований за трьома головними ознаками: повторення, намір нашкодити та нерівність сили між учасниками ситуації.

Вікіпедія визначає, що мо́бінг, іноді – моббінг (від англ. mob — юрба) — систематичне цькування, психологічний терор, форми зниження авторитету, психологічного тиску у вигляді цькування людини у колективі, зазвичай, з метою його витіснення. Якщо всі проти одного – це мобінг. Різниця між булінгом і мобінгом полягає в наступному: мобінг – це коли натовп нападає на одну людину, а булінг – це коли одна людина (хуліган, буллер) або декілька людей погрожують і залякують іншого.

Веб-сайт www.stopbullying.com.ua, на якому школярі та батьки можуть знайти інформацію про булінг, його наслідки та можливі дії для подолання цієї проблеми [12].

Булінг – це динамічні і повторювані моделі вербальної або невербальної поведінки, що здійснюється одним учнем або групою учнів по відношенню до іншого учня, спрямовані на навмисне нанесення шкоди, за наявності реальної різниці в силі.

Мо́бінг – систематичне цькування, психологічний терор, форми зниження авторитету, психологічного тиску у вигляді цькування людини у колективі, зазвичай, з метою його витіснення. Якщо всі проти одного – це мобінг.

Різниця між булінгом і мобінгом полягає в наступному: мобінг – це коли натовп нападає на одну людину, а булінг – це коли одна людина (хуліган, буллер) або декілька людей погрожують і залякують іншого [13].

3.2 Шляхи подоланння булінгу

Молоді люди, які відчувають труднощі з соціальною взаємодією, не розвивають нових навичок, тому що змушені підкорятися встановленим правилам. Однак діти, схильні домінувати й контролювати інших, не відмовляються від своєї поведінки тільки через те, що цього вимагають правила. З іншого боку, дослідження показують, що розвиток у дітей певних навичок може сприяти проявам соціальної поведінки, знижує рівень стресу, розвиває більш доброзичливе ставлення до вчителів і однокласників, а також підвищує успішність. Відповідно, систематична робота зі школярами в даному напрямку може запобігти проявам булінгу в класі.

Розглянемо докладніше, які соціальні та емоційні навички потрібно розвивати в дітей для запобігання булінгу.

1. Управління емоціями

У всіх дітей є почуття, але деякі діти не можуть з ними справлятися. Досить часто діти бувають настільки сповнені сильними почуттями злості, смутку, страху або фрустрації, що це проявляється в їх тілі. Ми всі бачили ці ознаки: червоне обличчя, сльози, тремтіння в тілі, стиснуті кулаки, крик, агресивна поведінка. Дітям необхідно навчитися управляти сильними почуттями. Для деяких це вимагає більше часу й більш чіткого керівництва, ніж для інших.

Діти, схильні до булінгу, і ті, хто стає його жертвами, повинні розвинути навички стресостійкості й навчитися контролювати свої імпульси, використовуючи різні методи саморегуляції.

2. Емпатія

Емпатія - це здатність зрозуміти, як інша людина думає, що відчуває в конкретних ситуаціях. Важливо розвивати в дітей почуття емпатії, тому що діти, схильні до булінгу, отримують соціальну винагороду за свою поведінку : почуття влади й контролю над оточенням, підвищену увагу до себе, високий соціальний статус і т. ін. Таким чином, вони можуть не звертати уваги на шкоду, яку завдають своїм жертвам.

Розвиток у дитини навичок емпатії допомагає запобігти булінгу, тому що дані навички вчать дітей ставитися до однолітків по-людськи, а не як до засобу здобуття популярності в класі. Розвиток емпатії допомагає дітям розуміти, як думають і що відчувають їх однолітки.

3. Рішення проблем і подолання конфліктів

Щоб запобігти проявам булінгу в класі, не потрібно оберігати дітей від усіляких конфліктів. Конфлікти - це природна частина взаємин між людьми. Зокрема, розбіжності можуть бути конструктивними, оскільки допомагають побачити ситуацію з різних сторін. Тому потрібно розвивати у школярів навички вирішення проблем, щоб вони могли самостійно управляти неминучими конфліктами, проявляючи повагу до співрозмовника. Дослідники стверджують, що навички вирішення проблем краще допомагають запобігти булінгу, ніж відповідні емоційні реакції.

4. Упевненість у собі

Упевнена в собі людина виражає свої думки й почуття без звинувачень і з повагою до тих, хто її оточує. Агресія, яка є причиною булінгу, руйнує стосунки, тому що вона спрямована на те, щоб завдати болю або знецінити інших. У той же час упевненість у собі дозволяє людині спілкуватися у відкритій і поважній манері й таким чином дозволяє зміцнювати позитивні взаємини між людьми. Коли діти розвивають упевненість у собі, вони можуть краще спілкуватися, обговорювати конфлікти, протистояти тиску з боку однолітків, задовольняти свої потреби й ефективно взаємодіяти з однолітками та дорослими.

5. Здатність до дружби

У дітей шкільного віку дружба створює потужне почуття причетності. Щоб запобігти булінгу в класі, необхідно розвинути в дітей як навички встановлення дружби, так і здатність правильно вибирати друзів. Тому здатність до дружби можна розглядати як два взаємопов'язані компоненти:

установлення дружніх взаємин. У багатьох дітей уміння заводити друзів з'являється саме по собі, однак у деяких це викликає труднощі. Якщо в дитини немає друзів, вона позбавляє себе можливості розвивати здорові соціальні навички й навчитися ефективно взаємодіяти з однолітками. Згодом вона потрапляє в замкнене коло відкидання й соціальної ізоляції.

Уміння встановлювати дружні взаємини важливе не тільки для дітей, які піддаються булінгу, але і для всіх інших дітей. Це допомагає їм контролювати свої взаємини з тими, хто їх оточує.

Уміння правильно вибирати друзів. Багато дітей сприймають школу як вороже середовище, де неможливо сформувати з ким-небудь дружні стосунки. У шкільній соціальній ієрархії висока конкуренція, і деякі діти вдаються до булінгу, щоб зайняти в ній більш високе місце. Один із способів цьому запобігти - навчити школярів встановлювати дружні взаємини з однолітками поза школою. Вчителі та батьки повинні заохочувати дітей у тому, щоб вони спілкувалися з однолітками на ігровому майданчику, у спортивних секціях або різних гуртках. Коли дитина зробить перший крок на шляху до дружніх взаємин, батьки та вчителі повинні допомогти їй у цьому.

Зокрема, щоб навчити дитину встановлювати дружні взаємини, батьки повинні навчити її правильно вибирати друзів. Маленькі діти вибирають собі друзів інтуїтивно: вони вирішують, з ким гратися, ґрунтуючись на тому, хто любить такі ж ігри, як і вони самі, хто добрий до них тощо. Однак, коли дитина дорослішає, її соціальна динаміка стає більш складною, а мотивація в пошуку друзів змінюється. Часто школярі вибирають собі друзів за соціальним статусом. Дитина може керуватися такою логікою:

«Вона популярна, і якщо я буду з нею дружити, я теж стану популярною» або навпаки;

«Мені вона подобається, але вона не виглядає круто. Якщо я буду з нею спілкуватися, усі подумають, що я «ботан», тому я не буду з нею дружити».

Дитина може навіть виправдовувати токсичні взаємини, наприклад:

«Так, вона погано до мене ставиться. Вона ображає мене й висміює перед іншими. Але якщо я не буду дружити з нею, мені ні з ким буде спілкуватися, тому я просто змирюся з цим».

Сумно, що в підлітковому віці діти втрачають інстинкт, який дозволяв їм знаходити друзів у молодшому віці. Багатьом із них потрібен тривалий час, щоб знову набути впевненості в собі й вибирати друзів, виходячи з особистісних якостей, а не соціального статусу людини. Батьки можуть допомогти в цьому дитині, допомагаючи побачити токсичні взаємини та впливаючи на її мотивацію в пошуку друзів. Довірливий діалог батьків з дитиною з приводу того, як правильно шукати друзів, навчає її робити правильний вибір.

Розвиток вищевказаних навичок у школярів допомагає створити позитивну атмосферу в класі, запобігає проявам булінгу, а також має позитивний ефект протягом усього життя дитини. Тому потрібно проводити зі школярами систематичну роботу в цьому напрямку, починаючи з молодших класів [14].

3.3 Протистояння мобінгу

Якщо мета мобів – вижити вас із робочого місця, доведеться застосувати іншу стратегію. Якщо ви не плануєте піти з ворожо налаштованої до вас організації і це  дійсно того варте, доведеться протистояти:

будьте завжди напоготові і ні в якому разі не припускайтеся професійних помилок: за вами стежать! Не варто проявляти слабкість, це спонукатиме моберів до ще більшої агресії.

скористуйтеся гаджетами: записи протиправних дій з відеокамери та диктофону завжди стримують агресорів загрозою оприлюднення. Отримавши достойну відсіч, мобер, швидше за все, не захоче продовжувати, і, можливо, обере іншу стратегію.

визначте лідера мобінгу та дискредитуйте його. Вже сама ваша спроба дискредитування дозволить припинити цькування через соціальне самозбереження.

побудуйте ілюзію ігнорування залякувань та тиску. Без психологічного ефекту ініціатива моберів згасає.

Пам’ятайте, що ви – висококваліфікований фахівець, тому без роботи не залишитесь. А ось триматися за вороже налаштовану команду точно не варто: тривожне очікування чергового випаду аж ніяк не сприяє продуктивності і кар’єрному розвитку. Цю думку поділяють і психологи, тому що жодне робоче місце не є дорожчим за душевну рівновагу та фізичне здоров’я [15].

ВИСНОВКИ

Сьогодні проблема насильства в школах постає дуже гостро, що підтверджується великою кількістю відповідних досліджень та численними спробами запобігання цьому явищу та послаблення його впливу на соціальне середовище загалом та конкретних осіб зокрема, що впроваджуються у всьому світі. Булінг, знущання дітей над дітьми, поширений в Америці, європейських та інших країнах (дослідження проведені  в Норвегії, Англії, Ірландії, Нідерландах, Португалії, Австралії, Японії, Бразилії, Канаді), хоча згідно з певними дослідженнями найчастіше він відбувається саме в американських школах. Так, наприклад, 86% дітей Сполучених Штатів у віці 12–15 років зазначили, що з них знущалися або дражнилДіти та підлітки є найбільш вразливою категорією, вони соціалізуються, формують власну систему сприйняття світу, систему цінностей та пріоритетів, навчаються різним моделям поведінки, і, на жаль, булінг стає однією з таких моделей.

Булінг лише в меншості випадків єфізичним насиллям, а більш розповсюдженим знущанням, яке відбувається між дітьми, є вербальне приниження та різного роду образи, а також виключення з референтної групи, неприйняття та ізоляція, розповсюдження неправдивих чуток та інша поведінка, яка тим чи іншим шляхом завдає шкоди потерпілому. Усі ці різноманітні дії приводять до приниження потерпілого та отримання кривдником задоволення від цього, і цикл насильства не обривається, а лише набирає обертів. Це ще раз доводить необхідність зовнішнього втручання в таке коло.

З мобінгом боротися можна і робити це треба обов’язково. Якщо ви стали об’єктом цілеспрямованого, регулярного психологічного цькування, перш за все, необхідно спробувати зрозуміти чи з’ясувати причини. Аналіз ситуації дуже важливий,  адже, не розібравшись, наслідком чого є мобінг, можна постійно «ставати на одні і ті ж граблі», знову і знову міняючи місце роботи. Іноді змінити ситуацію і змінити про себе думку колективу допомагає вчинок або відверта розмову.

Якщо метою моббера є усунення вас із фірми, і він не хоче йти ні на які компроміси, у вас залишається єдиний варіант — протистояння. Якщо головним порушником вашого спокою на роботі є безпосередній начальник, доведіть йому, і всьому колективу свою корисність, зробіть результати своєї професійної діяльності помітними не тільки для колег, але і для більш важливих і значимих осіб компанії.

У разі, якщо хтось хоче зайняти ваше місце, змушуючи вас піти з компанії, головне — бути напоготові і в жодному разі не допускати професійних помилок.

Позбутися від мобінгу нерідко допомагають такі підручні засоби, як портативна відеокамера або диктофон. За їх допомогою можна отримати незаперечні докази протиправних дій і зупинити мобінг шляхом загрози оприлюднення цих доказів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.               Насильство : Юридична енциклопедія : [у 6 т.] /за ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.] : К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. Т. 4. Н. П. 720 с.

2. Шапар В. Б. Сучасний тлумачний психологічний словник. : X. : Прапор, 2007. 640 с

3. . Словник іншомовних слів URL: http://www.rozum.org.ua/index

4. Main definitions of bully in English URL: https:/len.oxforddictionаries.com/definition bully.

5. Meaning of "bully" in the English Dictionary URL: https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english.

6. Пономарев В. И. Исследование акцентуаций характера участников буллинга в контингенте подростков регіонального соціального заведения для несовершеннолетних: Світ медицини і біології. 2013. №3. С. 126-130. (с.126)

7. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу: Закон України від 18.01.2019 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10

8. Булінг  URL: https://pntl.edu.vn.ua/images/bullying/index.html

9. Наслідки булінгу URL: https://mkocubynska-gromada.gov.ua/news/1537779230/

10.Мобінг в колективі URL: https://ukrbukva.net/page,2,123079-Mobbing-v-organizacii.html

11. Мобінг: поняття, різновиди, причини, наслідки URL: https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9C%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B3:_%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F,_%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B8,_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8,_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B8

12. Різниця між мобінгом і булінгомURL: https://g6.ks.ua/article/buling-ta-mobing-v-chomu-riznycya

13. Що таке булінг і мобінг URL: http://cvlyceum3.besaba.com/files/%D0%91%D1%83%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B3%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BC%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B3.pdf

14. Протидія булінгу URL: https://childdevelop.com.ua/articles/conflict/5271/

15. Як захиститися від мобінгу URL: https://thepoint.rabota.ua/yak-zahystyty-sebe-vid-mobinhu/