Тема: Бурлескний гумор, народна українська мова. Утвердження народної моралі (картина пекла, раю) в дусі просвітительства.

Урок №    9 клас   Дата:

 

Тема: Бурлескний гумор, народна українська мова. Утвердження народної моралі (картина пекла, раю) в дусі просвітительства.

Мета: продовжити вивчення поеми І. Котляревського; розширити, систематизувати знання про твір; проаналізувати побут українців, їхні звичаї, традиції;

 розвивати логічне мислення, уміння аналізувати прочитане, розмірковувати над змістом твору, виділяти головне, суттєве;

 виховувати високі патріотичні почуття, інтерес до історичного минулого рідного краю, родинних звичаїв і обрядів, прищеплювати любов до рідної мови.

Ключові компетентності: учні вміють добирати аргументи на підтвердження власної думки; пояснюють, у чому полягає мовне багатство твору; володіють навичками виразного читання поеми, зіставляє специфіку розкриття  теми в різних видах мистецтва.

 

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

 

Обладнання: портрети І. Котляревського, А. Базилевича, ілюстрації до поеми - презентація, дидактичний матеріал,  .

Над книжкою твоєї "Енеїди"

Нащадок схилить радісно чоло.

В. Сосюра

 

 

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Мотивація навчальної діяльності школярів.

•                   Вступне слово вчителя(декламує епіграф до уроку) писав про «Енеїду» с І.Котляревського В. Сосюра, високо оцінюючи те, що автор «Енеїди» зробив для розвитку української культури. І ми з вами маємо сьогодні довести, що поема «Енеїда» настільки колоритна, насичена гумором, народною мудрістю, що її люблять читати і в наші дні. У чому ж секрет популярності твору, які ідеї наших пращурів не застаріли, не втратили своєї актуальності – спробуємо розібратися.

 

ІІ.  Актуалізація опорних знань учнів.

•                   Слово вчителя. Але  перед тим як ми з вами розпочнемо роботу, закріпимо той матеріал яким ви володієте та перевіримо домашнє завдання.

1. Встановити відповідність між термінами та їх тлумаченням.

1. Пародія	А різновид жартівливої, бурлескної поезії, коли твір із серйозним чи героїчним змістом та відповідною формою переробляється у твір комічного характеру .
2. Бурлеск	Бжанр гумористичної поезії, комічний ефект у якій досягається тим, що героїчний зміст викладається навмисне вульгарно, грубо, знижено або ж, навпаки, при «низьке» говориться піднесено, урочисто
3. Травестія	Вкомічне або сатиричне наслідування, що відтворює в перебільшеному вигляді характерні особливості оригіналу; карикатура.

	А	Б	В
1			X
2		X
3	X

 

 

 

2.               Перевірка домашнього завдання

Бурлеск Наприклад: «Но греки, як спаливши Трою,  Зробили з неї скирту гною».

Пародія ( «Для куль — то галушки сушили, А бомб — то з глини наліпили, А слив солоних — для картеч».

травестія        на твір комічного характеру з використанням панібратських, жаргонних зворотів.

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку.

ІV. Основний зміст уроку.

1.               Слово вчителя.

 

Поема «Енеїда» І.Котляревського зʼявилася в той час, коли «історичні обставини поставили під знак питання подальше майбутнє української мови, а також і всієї української культури» ( академік О.Білецький), коли перед народом постало питання: « Бути чи не бути?», «Енеїда» відповіла на повний голос: «Бути!». Арсеналом засобів творення яскравого, неперевершеного національного колориту стала барвиста, соковита народна мова, яку письменник увів у художній твір як головний будівельний матеріал поеми.

План уроку

1. Народна мова

2.               . Бурлескний гумор
3.               Народна мораль.

1.Народна мова

Окремої уваги заслуговує мова поеми. У ній органічно поєднуються прислів’я та приказки («і все на ус собі мотала», «хто чим багат, то тим і рад»), влучні крилаті вислови («бісиків пускать», «кричав, як в марті кіт»). Та й самого Енея автор неодноразово називає суто по-українському - Анхізенко. Багато в поемі чисто мовних засобів - порівнянь (боги «із неба виткнули носи, …як жаби літом, із роси»; «Зевес моргнув, як кріль усами, Олімп, мов листик, затрусивсь»), епітетів («чортові сороки», «прокляті вітри» і т. ін.) Комізм твору посилюється й таким засобом, як бурсацька «тарабарщина» чудернацька «вивернута» мова шляхом неприродного поєднання різних складових частин, окремих слів («Борщів як три не поденькуєш, на моторошні засердчить»).

У поемі чимало вульгарних слів, лайок: "гадів син", "полізеш рачки" тощо. Місцями трапляються цілі каскади цих вульгаризмів. Це теж зумовлене бурлескним стилем. Проте ці вульгарні слова, як правило, в межах художнього такту.

У міру (й доречно) наслідуючи народні жарти, вживає поет зашифровану мову: "борщів як три не поденькуєш, на моторошні засердчить". Комічний ефект справляють і деякі професіоналізми. Наприклад: Люблю, люблю, божусь кліщами, Ковадлом, молотом, міхами.

Відповідно до вимог бурлескного стилю автор вніс багато елементів розмовно-побутової селянської лексики, образів з фольклору: казкову скатертину-самобранку, сап'янці-самоходи, килим-самоліт, хатку на курячій ніжці. Народними витворами є також казкові герої "Енеїди". Телесик, Котигорошко, Кощій, дурень зі ступою зображені на щиті Енея. З фольклору і казкові звороти, наприклад: "Не так-то діється все хутко, як швидко кажуться казки". Розказане автором часто можна сприйняти за народний анекдот, жарт, переказ, бувальщину.

З української народної поезії запозичив Котляревський і постійні епітети ("чисте поле", "біле тіло", "гіркі сльози"). Народними магічними обрядами є і виливання Сівіллою переполоху, і ворожіння дівчат на вечорницях, і забави в Дідони. Фольклорну основу має тужіння-плач матері Евріала: "О сину! світ моїх очей!"

2. Практичне завдання.

 Із першої строфи I частини «Енеїди» випишіть усі художні засоби, зробіть висновок

Еней був парубок моторний

І хлопець хоть куди козак,

Удавсь на всеє зле проворний,

Завзятіший од всіх бурлак.

Но греки, як спаливши Трою,

Зробили з неї скирту гною,

Він, взявши торбу, тягу дав;

Забравши деяких троянців,

Осмалених, як гиря ланців,

П’ятами з Трої накивав.

Висновок 

 (Моторний, проворний, зле завзятіший — епітети; парубок моторний — інверсія; тягу дав, п’ятами накивав — фразеологізми; зробили з неї скирту гною — метафора; як гиря — порівняння; гною, ланців — знижена лексика. Висновок: автор уживає багато різноманітних виражально-зображальних, емоційно забарвлених художніх засобів; серед них — гумористичні, знижена лексика.)

Підбиваючи підсумки всьому сказаному й почутому, можемо з впевненістю сказати, що  Котляревський створив оригінальний реалістичний твір, уперше написаний живою українською мовою. Робота над поемою була розпочата в рік смерті Сковороди і стала першим дзвоном, що сколихнув усе навколишнє і дав могутній розгін нашій культурі.

3. Бурлескний гумор.

 

Давайте подивимося на схему образів .Кого  зображає автор у образі богів? Якими він їх зображає і чому? В якій частині твору зображено яку кару несуть пани. Попрацюємо з 3 частиною

- Спираючись на текст, покажіть, як зображені в поемі пани. ( І. Котляревський показує богів аморальними, здатними до підлих вчинків – хабарництва, наклепів.

Панів і чиновників Котляревський відтворив ще й іншим способом. Багатьох із них автор помістив у пекло, куди потрапив Еней по дорозі до батька. Можна сказати, поет своєрідно покарав усіх, хто знущався з простих людей. Дісталося від чортів і цехмістрам, і ратманам, і бургомістрам, і писарям, і суддям, які «по правді не судили, та тільки грошики лупили і одбирали хабарі

 

•                   Як автор ставиться до простого люду?-  Спираючись на текст, охарактеризуйте земних жителів – простих людей.

Дістається від Котляревського й простому люду.

У пекло Котляревський помістив скупих, брехунів, гульвіс, самогубців, лжевчених, графоманів, пияків, балакунів, модниць, перекупок, паліїв, ворожбитів, злодіїв, картярів, лікарів-партачів — усіх, чиї дії народ трактував як аморальні, за які людина після смерті потрапляє в пекло, де зазнає тяжких мук.

Поет звинувачує й тих, хто не дбає про честь сім'ї: дівчат, що забувають про дівочу гідність, звідниць; парубків, які ізроду не женились, підбивали на любощі заміжніх молодиць, що зраджують своїх чоловіків. Осуд у поета викликають святенниці, які на людях "молилися без остановки" і "били сот по п'ять поклон", а поховавши молитовники "казились, бігали, скакали і гірше дещо в темноті".

4.               Давайте переглянемо

Зараз переглянемо епізод пекла і раю з мультфільму від студії "Київнаукфільм" яку пораду дав батько Енеєві.

•                   Чому Енеї іде у пекло? Що він там бачить?
•                   Чому І.Котляревський зображає пекло і рай?
•                   З якою метою Енеї їде до Латинії?
•                   Давайте пригадаємо шлях Енея.

5.               Народна мораль

Поема І. Котляревського — це невичерпне джерело соціальних і морально-етичних проблем, які порушує автор і в оригінальній, цікавій формі доносить до читача. Він возвеличує всілякі людські чесноти й таврує суспільні недоліки та аморальні вчинки людей. Здається, немає такої вади, про яку не йшлося б у поемі з глузуванням або саркастичним засудженням.

6.               Визначення моральних проблем "Енеїди"(перегляд картини пекла та раю).

(Довідка. Серед морально-етичних проблем найпомітніші такі:
•    виховання дітей;
•    утвердження людських чеснот: добропорядності, поваги до батьків, кохання, вірності, виховання дітей на засадах народної моралі;
•    таврування людських вад: брехливості, лінощів, зрадливості, нехтування християнською мораллю.
Письменник утверджує народну мораль у дусі просвітительства через моральні критерії суспільних явищ і повчання.
Котляревський-патріот пишається героїчною історією України, ідеалізує часи гетьманства, підносить ідею безсмертя українського народу, його історії, самобутності української нації, утвердження української мови, живучості народних традицій, свободолюбства, прагнення до незалежності, оспівує героїчне минуле України.

У пекло Котляревський помістив скупих, брехунів, гульвіс, самогубців, лжевчених, графоманів, пияків, балакунів, модниць, перекупок, паліїв, ворожбитів, злодіїв, картярів, лікарів-партачів —усіх, чиї дії народ трактував як аморальні, за які людина після смерті потрапляє в пекло, де зазнає тяжких мук.

Поет звинувачує й тих, хто не дбає про честь сім'ї: дівчат, що забувають про дівочу гідність: звідниць; парубків, які ізроду не женились підбивали на любощі заміжніх молодиць, що зраджують своїх чоловіків. Осуд у поета викликають святенниці, які на людях "молилися без остановки" і "били сот по п'ять поклон", а поховавши молитовники "казились, бігали, скакали і гірше дещо в темноті".

Котляревський-педагог не оминув і теми виховання. Він картає батьків, "які синів не вчили, а гладили по головах, і тільки знай що хвалили". Таке потакання примхам дітей, сліпа любов давали протилежний наслідок: з них виростали ледарі, сини "чубили батьків" і тільки очікували їхньої смерті, щоб самим заволодіти маєтками. Осудливо говорить поет і про тих, хто тільки й лає дітей, б'є їх.

А якою ж повинна бути людина? Котляревський про це мав свою власну думку. Ось, наприклад, як, за уявленнями автора "Енеїди" живуть праведники в раю: с 82

Ні чванились, ні величались,

Ніхто не знав тут мудровать,

Крий Боже, щоб не догадались

Брат з брата в чім покепковать;

Ні сердилися, ні гнівились,

Ні лаялися і не бились,

А всі жили тут люб'язно...)

7.               Слово вчителя.

«Енеїда» має зв'язок із  сьогодення. І сьогодні митці звертаються до поеми. Екранізують і ілюструють. 

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1.               Образотворче мистецтво і поема «Енеїда» І. Котляревського.

 

Є «Енеїда» Вергілія, є – Івана Котляревського, а є – Анатолія Базилевича. До того ж, не менш цінна, ніж дві попередні.

Поезії Базилевич не писав, він зробив цикл геніальних ілюстрацій до «Енеїди» Котляревського. «Подібна книга трапляється ілюстраторові тільки раз у житті», – казав художник про цей твір.

Іван Котляревський писав «Енеїду» впродовж кількох десятиліть. Анатолій Базилевич займався ілюструванням поеми дев’ять років. До нього за це нелегке завдання брався не один український художник. Однак такої монументальної праці, за яку взявся Базилевич, – створити понад сотню живих, неординарних ілюстрацій, – не було.

Базилевич досягнув того, що його ілюстрації стали самостійним твором мистецтва, і для переважної більшості асоціюються з героями «Енеїди». За ілюстрації до «Енеїди» Івана Котляревського видавництва «Дніпро» (Київ, 1968 рік), отримав звання «Заслужений діяч мистецтв УРСР».

 

VІ. Підсумкове опитування.

1.               Зверніть увагу на епіграф уроку. Як ви його поясните?

VІІ. Оцінювання.

VІІІ. Домашнє завдання: Охарактеризуйте образ Енея та героїв поеми; випишіть цитати до характеристики персонажів. І стр. 196 пит 11,12

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток №1

 

 

 . Встановити відповідність між термінами та їх тлумаченням.

1. Пародія	А різновид жартівливої, бурлескної поезії, коли твір із серйозним чи героїчним змістом та відповідною формою переробляється у твір комічного характеру .
2. Бурлеск	Бжанр гумористичної поезії, комічний ефект у якій досягається тим, що героїчний зміст викладається навмисне вульгарно, грубо, знижено або ж, навпаки, при «низьке» говориться піднесено, урочисто
3. Травестія	Вкомічне або сатиричне наслідування, що відтворює в перебільшеному вигляді характерні особливості оригіналу; карикатура.

	А	Б	В
1
2
3

 

 

 

 

 

Додаток  № 2

Анато́лій Дми́трович Базиле́вич — український художник. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1969). Народний художник України (1993).

Народився 7 червня 1926 року в містечку Жмеринці (нині Вінницька область) у родині інженера. Переїхавши в 1933 році з батьками до Маріуполя, Анатолій відвідував художній гурток при металургійному заводі. Хлопець почав малювати з дитинства, як і більшість дітей. Але щось привертало увагу до його дитячих малюнків. Гострослов-батько зберіг частку дитячих малюнків сина.

Під час захоплення Маріуполя вояками фашистської Німеччини родину Базилевичів примусово вивезли на роботу до Німеччини. Батько помер від поранень під час бомбардування. Мати змогла повернутись до міста Маріуполь з сином.

У 1947 році вступив до Харківського художнього інституту. Його вчителями були такі українські художники як Г. А. Бондаренко, Й. А. Дайц, А. Й. Страхов. Дипломною роботою були ілюстрації до «Буковинської повісті» І. Муратова. Перша книжка, оформлена А. Базилевичем, вийшла у 1951 році в Харківському книжково-газетному видавництві. Це були «Байки» Г. Брежньова. Наступного року з'явилися його ілюстрації до «Байок» І. Крилова, що вийшли друком у київському видавництві «Молодь».

З 1953 року, закінчивши інститут, переїхав до Києва, співпрацював із видавництвами «Молодь», «Веселка», «Дніпро», «Мистецтво», «Радянський письменник», «Радянська школа» (усі — Київ), «Прапор» (Харків), з естампним цехом Комбінату монументально-декоративного мистецтва та редакцією діафільмів «Укркінохроніки».

Від 1956 року брав участь у всесоюзних, республіканських і міжнародних виставках. Персональні виставки відбулися в Києві 1961 та 1996 року. В 1956 році А. Д. Базилевича прийняли до Спілки художників.

Анатолій Базилевич працював над ілюстраціями до Енеїди десять (10) років, постійно щось міняючи та додаючи нове до майстерних малюнків. Дивний, гнучкий малюнок був збагачений невеликою кількістю локальних кольорів і такими міцними характеристиками персонажів, що окремі ілюстрації виглядають як станкові картини. Проникнення у сутність літературного тексту було таким всебічним, що ілюстрації його роботи важко відірвати від сюжету і книги. Вони стануть явищем української друкованої графіки.

За ілюстрації до «Енеїди» Івана Котляревського видавництва «Дніпро» (Київ, 1968 рік), отримав звання «Заслужений діяч мистецтв УРСР».

У 1993 році удостоєний звання «Народний художник України».

Помер 30 червня 2005 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.