Тема. Географічні наслідки параметрів і рухів Землі як планети

Урок 7

Тема. Географічні наслідки параметрів і рухів Землі як планети

Мета: удосконалити знання учнів про форму Землі та її положення та рух у космічному просторі, систематизувати знання про наслідки такого руху, формувати світоглядні уявлення.

Розвивати аналітичне й просторове мислення, навички систематизування. Виховувати пунктуальність, повагу до співрозмовників

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, атлас, карта годинних поясів, глобус

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Прийом «Бесіда»

1. Чим відрізняються електронні карти від паперових?

2. Опишіть принцип роботи з навігаційними картами.

3. Обґрунтуйте переваги ГІС-технологій.

4. У яких видах діяльності застосовують ГІС?

5. З якою метою здійснюють дистанційне зондування Землі?

6. Схарактеризуйте напрями використання матеріалів ДЗЗ на території України.

7. Якими сучасними засобами картографування ви користуєтесь у своєму

житті? Які хотіли б опанувати?

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Знайомство з метою та завданням уроку

ІV. Актуалізація опорних знань, вмінь і навичок учнів

Прийом «Мозковий штурм»

Яку форму має Земля?

Що ви знаєте про дати 22 грудня, 22 червня, 21 березня, 23 вересня?

V. Вивчення нового матеріалу

1. ГЕОЇД

Пояснення вчителя. Земля - не ідеальна куля, вона сплюснута біля полюсів і розширена до екватора. Таке геометричне тіло називають сфероїдом, або еліпсоїдом обертання. Але істинна (фізична) форма Землі більш складна через неоднорідність будови надр. Ця форма є геоїдом («землеподібний»). Геоїд -  це фігура, поверхня якої в усіх точках перпендикулярна напрямку сили тяжіння. Поверхня геоїда збігається з рівнем Світового океану

2. ПОКАЗНИКИ РУХУ ЗЕМЛІ  НАВКОЛО СВОЄЇ ОСІ, ДОБОВА  РИТМІКА В ГНОГРАФІЧНІЙ ОБОЛОНЦІ.

Пояснення вчителя. Люди, спостерігаючи за Сонцем, помітили, що через певний час повторюється схід і захід Сонця. Проміжок часу між двома сходами (або заходами) називають добою. Земля здійснює повний оберт навколо своєї осі із заходу на схід за 24 години, тобто за добу. Кутова швидкість обертання всіх точок Землі при цьому однакова (15° за год). Лінійна швидкість обертання точок залежить від тієї відстані, яку вони мають пройти за період добового обертання Землі. Нерухомими на поверхні Землі є тільки точки географічних полюсів (Північного й Південного). Найбільша швидкість (464 м/с) обертання точок — на лінії екватора. Довжина паралелей зменшується від екватора до полюсів, відповідно зменшується й лінійна швидкість обертання точок на цих паралелях. Лінійна швидкість обертання всіх точок на одній паралелі однакова, а на одному меридіані вона зменшується від екватора до полюсів. Географічним наслідком добового обертання Землі є зміна дня і ночі

3. ОСНОВНІ ВИДИ ЧАСУ. ВИЗНАЧЕННЯ МІСЦЕВОГО ТА ПОЯСНОГО ЧАСУ, ПЕРЕХІД ВІД МІСЦЕВОГО ЧАСУ ДО ПОЯСНОГО.

Прийом «Практичність теорії». За даними підручника дізнатися про місцевий та поясний час. (с. 39-40)

4. ПОЯСИ ОСВІТЛЕНОСТІ НА ЗЕМЛІ.

Пояснення вчителя. Унаслідок нахилу осі обертання Землі до площини орбіти й обумовлені цим відмінності в освітленості її поверхні Сонцем, на нашій планеті утворилося п’ять поясів освітленості, які обмежені тропіками та полярними колами. Вони відрізняються тривалістю дня і тепловими умовами.

Жаркий пояс лежить між тропіками, по обидва боки від екватора, він

займає майже 40 % земної поверхні. У цьому поясі Сонце один раз на рік

(у дні сонцестояння) буває в зеніті над кожним тропіком. На екваторі день завжди дорівнює ночі.

Два помірні пояси розміщені між тропіками й полярними колами.

Сонце в них ніколи не буває в зеніті. Упродовж доби обов’язково відбувається зміна дня і ночі. Їхня тривалість залежить від широти й пори року. Помірні пояси займають 52 % земної поверхні.

Два холодні пояси — на північ від Північного полярного кола й на південь

від Південного полярного кола мають полярні дні та ночі. Ці пояси

займають 8 % земної поверхні.

Прийом «Мозковий штурм»

Пояси освітленості становлять основу кліматичної зональності Землі й природної зональності загалом. (Поясніть чому.)

5. СИЛА КОРІОЛІСА.

Прийом «Практичність теорії»

За допомогою підручника (робота в малих групах )з’ясуйте про дію сили Коріоліса (с.41)

6. ЗМІНЮВАНІСТЬ ВИСОТИ СОНЦЯ НАД ГОРИЗОНТОМ І ТРИВАЛОСТІ СВІТЛОВОГО ДНЯ.

Прийом «Мозковий штурм». Для яких поясів характерними є явища Сонце в зеніті та  Полярні день і ніч?

Пояснення вчителя.Сонце є одним з найважливіших чинників утворення клімату. Залежно від того, як змінюється висота сонця над горизонтом конкретної ділянки земної поверхні, змінюються тут кліматичні умови та пори року. Наприклад, на Крайній Півночі промені сонця падають під невеликим кутом, ковзаючи по поверхні землі й не нагріваючи її. Під дією цього чинника клімат тут украй суворий (вічна мерзлота, холодні зими з крижаними вітрами й снігами). Що більша висота сонця над горизонтом, то тепліший клімат. Наприклад, на екваторі він надзвичайно спекотний. Сезонні

коливання клімату також у районі екватора майже не відчуваються,

у цих районах «вічне літо».

За кілька днів до й після дати кожного сонцестояння денне світило не

змінює свого положення. Лише через два-три дні після закінчення най-

темніших діб світлий проміжок починає потроху збільшуватися. Спочатку

цей процес відбувається майже непомітно. Надалі світлішає швидше,

що пояснюється переміщенням Землі щодо Сонця на орбіті.

Збільшення тривалості світлового дня в Північній півкулі починається

з 24-25 грудня і триває до дати літнього сонцестояння. Цей день по черзі

настає в один із трьох: з 20 по 22 червня. Збільшення тривалості світлового

дня позитивно впливає на стан здоров’я людей.

Зимовим сонцестоянням є момент досягнення сонцем найменшої кутової

висоти над рівнем горизонту. Після нього протягом кількох днів Сонце починає свій схід на декілька хвилинпізніше. Зростання тривалості світлового дня спостерігається вечорами й відбувається за рахунок більш

пізнього смеркання.

7. ОРБІТАЛЬНИЙ РУХ ЗЕМЛІ: ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ, ГЕОГРАФІЧНІ НАСЛІДКИ. ПРИЧИНИ ЗМІНИ ПІР РОКУ.

Пояснення вчителя. Швидкість руху планет навколо Сонця залежить передусім від положення їхніх орбіт. Земля- третя планета (за розміщенням від Сонця) Сонячної системи. Вона здійснює один оберт навколо Сонця за 365 днів 6 годин і 9 секунд. Для зручності вважають, що в році 365 днів.

Але кожні чотири роки набігає додатково 24 год, тому в такому році буває 366 днів. Цей рік називають високосним, а один день додають у лютому.

Шлях Землі навколо Сонця називається земною орбітою, і він має форму

Еліпса.. Середня відстань від Землі до Сонця  - 149,6 млн км.

Вісь обертання Землі нахилена до площини земної орбіти під

кутом 66,5°. Через обертання Землі навколо Сонця й постійний нахил

земної осі на нашій планеті змінюються пори року та існують пояси

освітленості.

8. ЗМІНА ПІР РОКУ В ПІВНІЧНІЙ І ПІВДЕННІЙ ПІВКУЛЯХ.

Пояснення вчителя. Північна півкуля повернена до Сонця, а взимку - навпаки. 23 вересня і 21 березня -дні осіннього й весняного рівнодення, коли Сонце однаково освітлює обидві півкулі Землі. Цього дня і в Північній, і в Південній півкулях день дорівнює ночі. 22 грудня - день зимового сонцестояння, найкоротший день і найдовша ніч у Північній півкулі. Земля повернена до Сонця своєю Південною півкулею, тому там - літо, а в нас - зима.

У Північній півкулі Землі настає літо, коли Північний полюс Землі

освітлюється Сонцем, а Південний полюс планети розташовується в її тіні.

При цьому в Південній півкулі настає зима. Коли в Північній півкулі весна,

то в Південній - осінь. Коли в Північній півкулі осінь, в Південній -

весна. Пори року в Південній і Північній півкулях завжди протилежні.

Приблизно 21 березня і 23 вересня в усьому світі день і ніч тривають

12 годин. Ці дні називаються днями весняного й осіннього рівнодення.

Влітку тривалість світлової доби більша, ніж взимку. Отже, Північна

півкуля Землі протягом весни і літа з 21 березня до 23 вересня отримує

значно більше тепла, ніж восени і взимку з 23 вересня до 21 березня.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1.  Поясніть, що є наслідком обертання Землі навколо своєї осі.

2. Скільки діб триває полярний день на широті Північного полярного кола?

3. Коли настає полярна ніч на широті Південного полярного кола?

4. «Ніч здавалася нескінченно довгою. Нарешті, настав світанок... Сонце сходило на Заході». Тут розповідається про перехід карфагенян через екватор з Північної півкулі в Південну. Знайдіть допущену автором помилку. Чому ночі на екваторі європейцям здаються дуже довгими?

5. Зазвичай вважають, що вздовж будь-якого меридіана, від полюса до полюса, встановлено один і той самий час доби, а під час руху по меридіану немає потреби переводити стрілки годинника. Чи так це насправді?

6. Якщо деякий рік почався з понеділка, то яким днем тижня він закінчився?

7. Яка найдовша ніч у році? Як сонцестояння й рівнодення впливають на життя на Землі?

VІ. Підсумки уроку

Земля має форму геоїда. Вона здійснює два типи обертів: навколо своєї осі

(зміна дня і ночі) та навколо Сонця (зміна пір року).

Регулярна зміна пір року — наслідок руху Землі навколо Сонця і нахилу осі обертання Землі до площини орбіти.

Сила Коріоліса — відхиляюча сила, яка виникає внаслідок обертання Землі

навколо своєї осі.

Розрізняють місцевий і поясний час. Україна розташована у другому годинному поясі; поясний час у державі називають київським.

VІІ. Домашнє завдання.

1. Опрацювати параграф 7

2. З'ясуйте, хто запропонував поясний час і чому Гринвіцький час є всесвітнім (універсальним).

3. Головна особливість Північного полюса та, що це єдина точка Північної півкулі, що залишається нерухомою в той час, як всі інші обертаються із шаленою швидкістю, — казав один з героїв повісті Жюля Верна Подорож капітана Гаттераса. Чи все в цьому вислові правильно?

Використана література:

1. Гільберг Т. Г. Географія (рівень стандарту) : підручник для 11 кл. закладів загальної середньої освіти / Гільберг Т. Г, Савчук І. Г, Совенко В. В. — К. : УОВЦ «Оріон», 2019. — 192 с. : іл.

2. Павлюк Н.І. Географія. 11 клас: навч.-метод.посібник. [Текст] / Н.І. Павлюк. – Х. : ВГ «Основа», 2019. – 88 с. : - табл. (Серія «Мій конспект»)

3. Стадник О.Г. Географія 11 клас (рівень стандарту): міні-конспекти уроків до підручника Г.Д. Довгань, О.Г. Стадника. – Харків : Вид-во «Ранок», 2019. – 48 с.