Тема: «Герой нашого часу» — морально-психологічний роман про долю покоління після розгрому декабристів. Особливості композиції роману та її роль у розкритті характеру Печоріна

Тема: «Герой нашого часу» — морально-психологічний роман про долю покоління після розгрому декабристів. Особливості композиції роману та її роль у розкритті характеру Печоріна

Мета: продовжити знайомство учнів із творчістю Лермонтова; розкрити головну тему роману —  взаємини людини і суспільства; виявити вплив середовища на формування людини; показати духовні цінності роману; розкрити майстерність Лермонтова як письменника.

Обладнання: портрет М. Лермонтова, ілюстрації до роману «Герой нашого часу», схема,текст роману

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування на їх основі умінь та навичок.

…блукаючи по землі без переконань і гордості, без насолоди і страху… ми нездатні більш до великих жертв ні для блага людства, ні навіть для власного нашого щастя.

Печорін (М. Лермонтов «Герой нашого часу»)

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

    1. Перевірка домашнього завдання. Виразне читання напам’ять поезій Лермонтова

    2. Запитання до класу

• Чому Лермонтова називають гідним наслідувачем Пушкіна?
• Як вплинув вірш Лермонтова «Смерть поета» на подальшу долю Лермонтова?
• У чому Лермонтов бачив призначення поета?
• Якими є провідні мотиви лірики Лермонтова?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

    Дві проблеми — призначення людини на землі й розуміння цього призначення — є центральними для Лермонтова та для покоління останніх романтиків.

«Герой нашого часу» — так назвав Лермонтов свій прозовий твір. Ця назва і прізвище головного героя прозоро натякають на те, що поет нового (порівняно з пушкінським) покоління претендував створити образ нового героя (Печора — річка на півночі Росії, так само, як і Онєга). Історію розчарованої печорінської душі викладено у сповідальних записках героя з усією безпощадністю самоаналізу; Печорін безстрашно говорить і про свої ідеалістичні поривання, і про темні сторони своєї душі, і про суперечності. Як ми дивилися на події роману «Євгеній Онєгін» очима Пушкіна, так ми дивитимемось на все, що відбувалось на Кавказі навколо Печоріна, очима Лермонтова.

ІІІ. Робота над темою уроку

      1. Повідомлення учня-«історика» про ситуацію в Росії  30-х–40-х років ХІХ ст. за випереджувальним завданням

      2. Композиція та сюжетні лінії роману «Герой нашого часу»

    Роман складається з п’яти частин-повістей, кожна з яких має свою назву, свій сюжет і жанр. Головний герой об’єднує всі ці повісті в одне ціле, у єдиний роман.

   Гвардійський офіцер Печорін прибуває до місця свого призначення. По дорозі він заїжджає в Тамань, звідти — у П’ятигорськ. За дуель із Грушницьким Печоріна висилають на службу в далеку фортецю, де відбуваються події, про які в повісті «Бела» розповідає добре знайомий з Печоріним штабс-капітан Максим Максимович. Епізодом з цього періоду життя Печоріна є повість «Фаталіст» — частина щоденника («Журналу») головного героя твору. Проходить декілька років. Печорін виходить у відставку та їде до Персії. По дорозі туди він востаннє зустрічається з Максимом Максимовичем («Максим Максимович»).

   У романі Лермонтова ці повісті розташовані в іншому порядку. Розпочинає роман повість «Бела», потім — «Максим Максимович», далі — «Тамань» і «Княжна Мері», закінчується роман повістю «Фаталіст».

Така послідовність переслідує мету, яка випливала з ідейного задуму,— ширше та глибше розкрити складну особистість Печоріна. Автор писав: «Історія душі людської, хоча б найдрібнішої душі, є чи не найцікавіше і найкорисніше, ніж історія цілого народу…» У трьох перших частинах оповідь йде від імені Максима Максимовича й автора, у трьох останніх — від імені самого Печоріна. Звістка про смерть героя припадає на середину роману. Вона забарвлює наше сприйняття того, що відбувається, в інші, трагічні тони.

   Сторінка за сторінкою поступово розкривають сутність характеру головного героя. Спочатку Максим Максимович не може остаточно зрозуміти мотиви поведінки молодого офіцера, але відчуває надлом у його світобаченні. Читач також не завжди може схвалювати поведінку Печоріна, допоки не отримає пояснення від самого Печоріна.

   Роздратований Максим Максимович передає автору папери Печоріна. У «Передмові» Лермонтов висловлює своє особливе ставлення до щоденника, називаючи його автора «героєм нашого часу». Він хоче показати, що люди, подібні Печоріну, дедалі ча-стіше зустрічаються в суспільстві і що вони — зовсім не гірша його частина, а чуйний натягнутий нерв. Поява таких людей свідчить про хворобу суспільства.

  Печорін  шукає засіб від нудьги, намагається ввійти, проникнути в чуже життя. Але скрізь він зайвий, усім завдає горя: руйнує побут дрібних контрабандистів, змушуючи їх виїхати і кинути сліпого хлопчика Янку напризволяще. Він холоднокровно убиває Грушницького на дуелі — не лише тому, що є людиною честі, але й тому, що в пошуках розмаїтості життя готовий ходити по вістрю леза.

   Роман має кільцеву композицію — дія розпочинається і закінчується у фортеці. Це — замкнуте коло, з якого герою не вибратися. Пошук слави, пошук ризику, пошук любові, спроба творчості — усі спроби Печоріна влитися в суспільство зазнають краху. Лермонтов послідовно показує нам зовнішнє і внутрішнє, справжнє і наносне в «герої нашого часу». Композиція роману не лише розвінчує його, але й допомагає нам зрозуміти його суть, його долю, його трагедію.

3. Теорія літератури

     Поняття про морально-психологічний роман, реалізм, фабулу та сюжет

ІV. Рефлексія

• Чим відрізняються сімейно-побутові, історичні, фантастичні та пригодницькі романи?
• Що таке соціально-політичний та морально-психологічний роман? У чому їх відмінність?
• Чому роман Лермонтова «Герой нашого часу» вважають морально-психологічним ?
• Що таке фабула? У чому її відмінність від сюжету?
• Чи можна назвати роман Лермонтова реалістичним? Чому?

V. Домашнє завдання

Дочитати роман «Герой нашого часу» ; характеризувати образ Печоріна, використовуючи цитати.