Тема: Греко – перські війни

         Тема: Греко – перські війни

       Навчальні цілі: визначити головні причини й розглянути основні події греко – перських воєн; дати моральну оцінку війнам як способу вирішення суперечностей між людьми; розвивати навички роботи з атласом та контурною картою, історичними джерелами; викликати в учнів відчуття справедливої боротьби греків за свободу та незалежність своїх держав, довести та переконати учнів, що складовими перемоги, крім патріотизму, стало об’єднання грецьких полісів у єдиний союз.

 Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть: назвати причини й основні події греко – перський воєн; удосконалити навички роботи в групах;

показати на карті перебіг подій та місця основних битв; усвідомити, що головною причиною перемог греків було їхнє прагнення відстояти свою незалежність.

 Обладнання: атласи, підручники, зошити, роздавальний та ілюстративний матеріал.

Тип уроку: комбінований з елементами гри та інтерактивних методик

Епіграф уроку:                  Немає більшої любові,

                                              Хто своє життя кладе

                                              За своїх ближніх

                                                              Ів.      15.13

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

       Географічна розминка

 Географічне положення Персії

 На території якої сучасної держави існувала Персія

 Покажіть, яку територію займала Персія на початку V ст. до н. е.

 Географічне положення Греції

       Екскурс в минуле

 У роки царювання якого правителя Перська держава досягла свого розквіту?

 Який народ учинив гідний опір персам?

 Які два міста - держави відігравали важливу роль у Греції?

  Вч. Отже, Афіни та Спарта. Спарта та Афіни. Олігархія і демократія. Місто художників, поетів, філософів та чіткої військової структури.

 Подумаймо, що могло примусити ці дві абсолютно різні держави об’єднатися. Цілком ймовірно – війна.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

            План

1. Причини греко – перських воєн. Повстання у Мілеті.

2. Основні події греко – перських воєн.

 

2

     а)  Похід Дарія І. Марафонська битва.

     б) Похід Ксеркса. Битва при Фермопілах.

     в) Саламінська битва.

 3. Остаточна перемога греків та її значення. Перший афінський морський союз.

 Вч. Тема нашого уроку Греко – перські війни  490 – 449 р. до н. е.

 - Перш ніж ми перейдемо до безпосереднього знайомства з подіями того часу, зверніть увагу на текст історичної задачі, яку ми повинні вирішити під час уроку.

            Історична задача

 Що допомогло грекам отримати перемогу над персами?

 Які вчинки давніх греків ви можете охарактеризувати як подвиг в ім’я свободи і Батьківщини?

 Вч. Яка з держав, на вашу думку, була сильнішою? Чому?

  1. Причини греко – перських війн.

  Вч. У 522 р. до н. е. Дарій І став царем великої перської держави, яка займала територію майже всієї Передньої Азії та Близького Сходу. Завойовницькі плани Дарія І виходили за межі Азії. У 514 р. до н. е. він вирушив у похід проти скіфів, але зазнав поразки.

 Приводом до греко – перських війн стали події в грецькому місті Мілет. Правитель цього міста Арістагор, підняв повстання проти персів. Мілет підтримали інші міста Малої Азії.

 Союз повсталих міст підтримали Афіни та місто Еретрія. З їхньою допомогою повсталі вирушили у похід і захопили Сарди. Але радіти  було ще рано. Зібравши необхідні сили, перси кинули їх проти Мілету. Місто було взято і пограбовано, більшу частину жителів було перебито, а захоплених у полон відведено в Сузи.

 Звістка про поразку мілетського повстання швидко облетіла Грецію. Афіняни розуміли, що перси на залишать без уваги втручання Афін у війну з Мілетом і почали збирати сили.

 2. Основні події греко – перських воєн

      а) Похід Дарія І. Марафонська битва

 Вч.  Дарій І вирішив не гаяти  часу і покарати греків.  Перший його похід у

492 р. до н. е. закінчився невдачею. Величезний перський флот, що йшов у Грецію, потрапив у бурю біля мису Афон, і близько 300 кораблів потонуло.

      Робота з атласом

Пошук мису Афон. Що написано біля цього мису?

Вч. Через два роки все було готове для нового походу. Невдовзі Дарій відправив своїх послів у різні міста Греції з вимогою, щоб греки визнали його

 

3

владу. Деякі поліси виконали вимогу, але в Афінах послів скинули в море, а спартанці кинули їх у колодязь.

     Робота з підручником

Пошукайте у підручнику §34 п.1, як вчинили у Спарті з послами?

Вч. Непокора Спарти і Афін розгнівала Дарія. Він наказав слузі щодня перед обідом тричі повторяти йому слова: «Володарю! Не забувай про афінян!».

 У 490 р. до н.е. військо персів перепливло на кораблях Егейське море і висадилося в Аттиці на марафонській рівнині. Загальна кількість перської армії становила 30 тис. воїнів. Афінян нараховувалось 10 тис.

Робота з таблицею

Дата	Подія	Наслідки
490 р. до н.е.	Марафонська битва	Перемога греків

     Робота з ілюстраціями

Грецький воїн – гопліт (ст. 159)

Перський воїн (ст. 160)

    Завдання

Пригадайте, які види військ існували у грецькій та перській арміях.

    Самостійна робота з текстами

 Корнелій Непот  «Життєпис Мільтіада»

 Геродот «Історія»

На основі історичних документів складіть дані про сили супротивників і приблизну схему ходу битви. Результати фіксуються і оголошуються.

   Це цікаво

 Звістку про перемогу під Марафоном до рідного міста приніс афінець Діомедон, що бігом перебіг всю дорогу до Афін, крикнув: «Радійте, афіняни, ми перемогли!» й упав мертвий. З того походить назва «марафонського бігу»; (42 км 192 м).

 Де сьогодні ми використовуємо термін «марафонський біг»?

 Вч. В результаті цієї битви загинуло 192 греки, натомість втрати персів становили – 6 тис. чоловік. Дарій І вимушений повернутися додому.

 Як ви думаєте, чому?

    Хронологічна розминка

 Скільки років минуло від битви на Марафонській рівнині до сьогодення?

 Чи міг Геродот бути свідком Марафонської битва, якщо відомо, що він народився в 484 р до н. е.

 б) Похід Ксеркса. Битва при Фермопілах.

Вч. Греція святкувала перемогу. Минуло десять років, але перси не відмовилися від свого наміру завоювати Афінську державу і Спарту.

 У 486 р. до н.е. помер Дарій, і царем став його син Ксеркс.

 У 480 р. до н.е. він повів на Грецію величезну армію – 150 тис. воїнів і 800 кораблів, які рухалися вздовж узбережжя. Було зведено три грандіозні споруди: два мости через Геллеспонт (нині  - протока Дарданели) та канал

4

через мис Афон. Коли один з мостів знесло сильною течією, Ксеркс наказав стратити майстрів і покарати море.

          Це цікаво

  До моря кинули пару пану кайданів, а 10 тис. «безсмертних» (так називали гвардію царя) дали поверхні моря 300 батогів. При тім перські герольди на весь голос проклинали неслухняне море; «О, ти, гірка водо, таку кару накладає на тебе володар за те, що ти без причини зробила йому шкоду. Чи хочеш, чи не хочеш, а великий Ксеркс перейде через тебе. Справедливо ніяка людина не складає тобі жертв, бо ти мутна, солона ріка!».

 Вч. Ксеркс  вважав себе не тільки царем людей, але й повелителем природи.

На армію Ксеркса вже чекали. 31 поліс Греції увійшов до союзу грецьких міст. спартанський цар Леонід зі своїми воїнами захищав вузький Фермопільський прохід, яким тільки можна було потрапити з Північної Греції до Середньої. Коли Ксеркс підступив до Фермопіл, він направив до греків послів з вимогою скласти зброю. Цар Леонід відповів лаконічно: «Прийди і візьми». Другий посланець хотів налякати греків військовою силою персів, він сказав: «Наші стріли і списи закриють від вас сонце!». Леонід відповів: «Ну що ж, будемо битися у затінку!».

       Робота з атласом

Пошук Фермопільський прохід

7тисяч проти 150 тисяч! Та 4 дні кращі сили персів не могли здолати греків. Але знайшовся зрадник, коли Леонід побачив, що вороги оточили їх з усіх боків, він наказав усім грекам відступити. Біля себе він залишив тільки триста спартанців.

    Це цікаво

 Елліни почали відступати до найвужчого місця в проході і, пройшовши за мур, зайняли позиції, і всі разом вони зосередилися, на тому пригорку, що при вході, де тепер стоїть мармуровий лев на честь Леоніда. В тому місці вони тримали оборону, б’ючись своїми мечами, всі ті, що залишилися живими, і навіть руками, і кусаючи ворогів зубами, поки  варвари не засипали їх стрілами, одні спереду, а інші, що обійшли їх іззаду, стріляли з усіх боків.

Отже, нарешті, в більшості з них списи поламалися, але вони трощили персів мечами. У цій битві загинув і Леонід, виявивши себе найвідважнішим, а разом також і інші знамениті спартанці.

На честь цих людей, яких поховали саме на тому місці, де вони загинули, а також і інші, що їх було вбито перед тим, як відійшли відіслані Леонідом загони, було вирізьблено такі написи:

         «Билися тут проти трьох ворожих лідійських мільйонів

         З Пелопоннесу мужів тисяч чотири лише».

 Це було написано про всіх, а про спартанців окремо:

 

5

         «О, перехожий! Скажи там у Спарті її громадянам.

         Тут ми всі лежимо, вірні законам батьків».

                             Геродот   К. 7 Полімнія

Вч. Через Фермопільський прохід перси прорвалися в Середню Грецію, шлях на Афіни був відкритий. Жителі залишили їх (були переправлені на острів Саламін), і перси взяли безлюдне місто.

        Робота з атласом

 Пошук о. Саламін

 в) Саламінська битва

Вч. Біля о. Саламін  у 480 р. до н. е. відбулася морська битва з персами. У греків були легкі маневрені трієри, у персів були незграбні кораблі, призначені для тривалої морської подорожі.  Сили були не рівні. У греків було 370 трієр, а в персів – 700 кораблів.

  Історична довідка

Трієра – смертоносне судно, невелика посудина, яка зазвичай плавала під парусом, а під час морських боїв на ній встановлювалися весла. На кожній такій галері був невеличкий загін воїнів. Але вони на ставили собі за мету захопити ворожі кораблі. А радше тільки вивести їх із ладу за допомогою загостреного металевого тарану трієри, яку гнали до обраної цілі 170 веслярів.

Трієра могла розвивати швидкість до 18 км на годину.

 Вч. Грецькі трієри пробивали борти ворожих кораблів своїми гострими носами, трощили весла.

 Так у 480 р. до н.е. перси зазнали поразки і втратили майже весь свій флот.

 3. Остаточна перемога греків та її значення. Перший Афінський морський союз.

 479 р. до н.е. біля міста Платеї греки завдали персам нищівної поразки і вигнали їх із Греції. Після цього війна з персами тривали ще 30 років, здебільшого на морі.

     Робота з атласом

 Пошук м. Платеї

 У 478 – 477 рр. до н.е. грецькі поліси, для ведення війни, уклали морський союз на чолі з Афінами.

  Греко – перські війни закінчилися перемогою греків у 449 р. до н.е.

 ІV. Узагальнення і систематизація знань

        Пригадай телефон

 Уявіть, собі, що Ви забули телефон свого друга. Проте ви добре пам’ятаєте, що телефон пов'язаний з датами греко – перських воєн, які ви добре пам’ятаєте? Давайте разом пригадаємо цей телефон.

    09……..                            (0954804796)

 

 

6

       Підказки

 Століття в якому велися греко – перські війни?

 В якому році відбулася Саламінська битва?

 Битва біля міста Платеї відбулася у … р. до н.е.

 Клас в якому вивчаються події греко – перських воєн.

 V. Підсумки уроку

 Відповіді учнів на поставлені задачі на початку уроку

 

VІ. Домашнє завдання

 Вивчити § 35 

Записати: «Наслідки греко – перських воєн для греків та персів».

 

Додаток 1

          Корнелій Непот « Життєпис Мільтіада»

 … Дарій, повернувшись з Європи до Азії, слухав доповіді друзів, які радили підкорити Грецію, він спорядив флот 500 кораблів. Начальникам флоту він надав 200 тис.^″ піхотинців і 10 тис. вершників… Вони рушили на Аттику і висадили своє військо на Марафонському полі. Афіняни, приголомшені такою страшною бідою, послали гінця по допомогу до Спарти. Вибрали вони і воєначальника  - Мільтіада.

… Тоді жодне місто не надало допомоги Афінам, окрім Платеї, які надіслали 1000 гоплітів. Після їх прибуття число бійців досягло 10 тис., і ця маленька армія виявляла надзвичайно бойовий дух. Мільтіад вивів військ з міста і розбив у зручному місці табір. Наступного дня вони вступили до бою, розраховуючи на прикриття гір і дерев, що заважають кінноті. Перси вишикували 100 тис. піхотинців та 10 тис. вершників і почали битву. У цій битві афіняни виявили надзвичайну доблесть, розгромивши ворога, який перевершував їх у 10 разів.

 

″ Перське військо не було більше як 20 тис. чоловік, але грецькі літописці пізніше збільшили його на сотки тисяч

 

 

 

 

 

 

 

   Додаток 2

Геродот «Історія»                   Книга 6

… Тоді, як афіняни шикувалися у бойові ряди, з’ясувалося, що бойова афінська лінія дорівнює перській, але при цьому центр її складав небагато рядів у глибину, а на флангах воїни стояли більш щільно.

… Закінчивши бойове вишикування, афіняни швидким кроком попрямували на варварів. Поведінка афінян здалася персам божевільною і навіть фатальною, оскільки ворогів було небагато і вони прямували на персів бігом, не маючи прикриття з боку кінноти чи стрільців. Афіняни кидалися на ворогів стислими рядами і билися мужньо врукопашну.

… Битва при Марафоні тривала довго. Перемогу в центрі здобули перси, вони прорвали ряди афінян і почали гнати їх у глиб країни, але на флангах взяли верх афіняни і почали гнати їх у глиб країни, але на флангах взяли верх афіняни і платейці. Проте вони не стали переслідувати тих, що тікали, а об’єднавши обидва крила, почали битися в центрі. Потім вони почали переслідувати і рубати персів, що тікали, поки не досягли моря. Тут вони намагалися напасти на кораблі й підпалити їх …

 

 

 

       Додаток 3

    Іван Крип’якевич            Всесвітня історія

Мільтіад уставив військо на рівнині під Марафоном. Важко збройних гоплітів уставлено так, що середина лави була найслабшою, а на крилах стояли найсильніші частини. Коли афінці наблизилися до ворога на 8 стадій (понад кілометр), Мільтіад наказав їм скорим бігом ударити на персів. Довга колона важко озброєних вояків, з простягнутими списами, впала на ворожі позиції. Перси мали посередині найкраще військо і тут відкинули афінців. Зате обидва грецькі крила розгромили цілком бічні відділи персів, і ззаду вдарили на ворога. Перси розбіглися й почали втікати на кораблі.