18 травня о 18:00Вебінар: Інтерактивний урок математики: алгоритми та приклади створення дидактичних матеріалів

Тема: "Художня форма вокального твору"

Про матеріал
Музична мова – це система, на основі якої утворюється художня форма твору. Музичне „висловлювання” вельми багатошарове, багатоскладне. Основний „будівельний матеріал” музики – музичні звуки, що називаються тонами.
Перегляд файлу

   «Засоби музичної виразності у вокальному мистецтві»

                                   «Художня форма твору та музична мова»

 

     Музична мова – це система, на основі якої утворюється художня форма твору.

     Музичне „висловлювання” вельми багатошарове, багатоскладне. Основний „будівельний матеріал” музики – музичні звуки, що називаються тонами. Інтонація становить саму сутність музики, її природу.

     Музична інтонація - широке поняття, що означає єдність звуку і змісту в музиці. На музично-технологічному рівні під інтонацією зазвичай розуміють звуковисотні співвідношення, ототожнюючи їх з мелодичною лінією, мелодичним інтервалом або мотивом. На семантичному рівні інтонація є найменшою осмисленою одиницею музичної мови.

     У філософсько-естетичному ракурсі інтонація – це основа художнього образу в музиці, єдність його ідеальної сутності й матеріального (звукового) втілення, специфічна форма відбиття у свідомості людини навколишної дійсності й свого ставлення  до неї (світогляду).

     Психофізіологічним чинником виражальності музичної інтонації є здатність людини передавати інформацію про себе і про своє ставлення до світу в звуковій формі. Це зумовлює внутрішню спорідненість музичного інтонування  з мовним, що виявилось у схожості їх виражальних засобів і функцій (характеристичної, емоційної, логічно-змістовної, синтаксичної, формоутворювальної, жанрово-ситуативної).

     Іншим джерелом формування музичної інтонації став руховий (кінетичний) досвід людини. Зв’язок внутрішнього переживання і зовнішнього вираження (міміка, жести, рухи тіла) почутого й побаченого визначив у музичній інтонації її виражально-пластичні властивості.

     Із синкретичної єдності музичної інтонації виокремились висота і ритм, як її структурне ядро. Вони набули дискретної фіксації і високоорганізованих систем ладу, гармонії, метра.

     Із розвитком музичних інструментів значно розширилися й інші виражальні сторони музичної інтонації: тембр, діапазон, динаміка, артикуляція, голосоведення тощо.

     Упродовж історичної еволюції музики відбувається постійне оновлення й розширення її інтонаційного фонду („словника”), до якого належать інтонації-символи – узагальнені інтонаційні формули епохи. За невідповідності музичної інтонації новим тенденціям часу настає інтонаційна криза, подолання якої викликає до життя нові художні напрями, жанри, стилі, виражальні засоби, породжені зміною суспільного світогляду.

     Закони музичної інтонації проймають усі види музичної діяльності: композиторську, виконавську, слухацьку. Тому розуміння інтонаційної природи музики допомагає відкрити її глибину й красу образного змісту музичного мистецтва.

 

doc
Додано
19 квітня
Переглядів
46
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку