Тема : Історичні відомості про виникнення та розвиток хлібопекарського та кондитерського виробництва, їх місце та роль у сучасному виробництві.

Про матеріал
Мета: сприяти засвоєнню знань про історичні відомості про виникнення та розвиток хлібопекарського та кондитерського виробництва; формування умінь здійснювати пошук необхідної інформації з використанням різних джерел інформації; розвивати логічне мислення, уяву, ініціативу, увагу; виховувати культуру праці, працелюбність, повагу до людей, які виконують найбільш поширені трудові процеси, інтерес до професій регіону.
Перегляд файлу

Тема : Історичні відомості про виникнення та розвиток хлібопекарського та кондитерського виробництва, їх місце та роль у сучасному виробництві. 
Мета:  сприяти засвоєнню знань про історичні відомості про виникнення та розвиток хлібопекарського та кондитерського виробництва; формування умінь здійснювати пошук необхідної інформації з використанням різних джерел інформації; розвивати логічне мислення, уяву, ініціативу, увагу; виховувати культуру праці, працелюбність, повагу до людей, які виконують найбільш поширені трудові процеси, інтерес до професій регіону.
Тип уроку: комбінований.
 

Хід уроку

І. Організаційна частина:

перевірка наявності учнів;

перевірка готовності учнів до уроку;

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
Фронтальне опитування:
1. Що ви знаєте про історію розвитку хлібопекарського виробництва? Яку роль воно відіграє у сучасному виробництві?
2.  Що ви знаєте про історію розвитку кондитерського виробництва? Яку роль воно відіграє у сучасному виробництві

ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності
Сьогодні ми ознайомимося з хлібопекарським та кондитерським виробництвом  як складовою народного господарства. Завдяки одержаним знанням і вмінням ви зможете випікати будь – які торти, тістечка, печива.

IV.  Повідомлення теми, мети уроку
Учитель записує на дошці тему уроку, повідомляє навчальну мету.

V. Вивчення нового матеріалу

Виникнення та розвиток хлібопекарського виробництва, його місце та роль у сучасному виробництві.

Перед початком першої світової війни (1914 р.) Україна не мала хлібопекарської промисловості. Ця галузь харчової індустрії була представлена численними дрібними кустарними підприємствами. У 1913 році випічка хліба пекарнями не перевищувала 2,3 кг надушу населення на рік.
Вся техніка хлібопечення складалася із сита для ручного просіювання борошна, совка й відра для «дозування» сировини, дерев'яного ящика для ручного замішування тіста, жарової в більшості випадків 2-х ярусної печі, що обігрівалась нафтою чи дровами, і дерев'яної лопати для посадки тістових заготовок у піч та виймання хліба з печі.
Після революції 1917 року була здійснена націоналізація хлібопекарень і передача значної частини їх споживчій кооперації.
Для того, щоб забезпечити постачання населення міст і промислових центрів хлібом, потрібно було здійснити заходи по розширенню виробничих потужностей підприємств хлібопечення, створити механізоване виробництво хліба, що вимагало організації та розвитку власного хлібопекарського машинобудування.
У 1925 році на машинобудівних заводах акціонерного товариства «Мельбуд» було почате виробництво обладнання для просіювання борошна, тістомісильних машин із підкатними діжами, тістообробних машин і механізованих печей з висувними подами ХВ.
Пізніше хлібопекарське обладнання став випускати Сімферопольський завод Криммашинобудування і з 1926 року — Всеукраїнське пайове товариство «Електрохліб». Створення механізованої бази хлібопечення дало можливість приступити до реконструкції існуючих і будівництва нових підприємств та звільнити робітників пекарень від тяжкої ручної праці по замішуванню тіста й обслуговуванню жарових печей.
У 1925-26 рр. в Україні були введені в дію перші механізовані хлібозаводи у містах Харкові та Донецьку.
У 1929 році на машинобудівних заводах «Мельбуду» було організоване виробництво конвеєрних печей АЦХ потужністю 48 т формового хліба на добу, які були встановлені на хлібозаводах у Харкові та Києві.
У 1931 році для проектування будівництва хлібозаводів і механізованих пекарень була створена проектна організація «Хлібопроект», пізніше реорганізована в «Харчопроект», а надалі — Діпрохарчопром, який відіграв значну роль у розвитку хлібопекарської промисловості.
Кількість хлібозаводів із року в рік зростала. Так, з 1928 року, коли діяло 14 хлібозаводів і 24 механізовані пекарні, по 1940 рік число хлібозаводів в Україні зросло до 93, а мехпекарень — до 192. Окрім цього, працювало 205 кустарних пекарень. Хлібозаводи і пекарні виробляли понад 2,5 млн. т продукції, у тому числі механізовані підприємства — 74,9 % від загальної кількості.
Під час Великої Вітчизняної війни підприємства хлібопекарської промисловості зазнали великих руйнувань. В Україні наприкінці війни збереглось лише 12% довоєнної потужності бази хлібопечення.
У післявоєнні роки (1945-1950) були не лише повністю закінчені роботи по відбудові хлібопекарських підприємств, але й побудовані нові хлібозаводи з більш прогресивними технікою і технологією. На переважній більшості хлібозаводів замість печей з висувними подами, які діяли до війни, встановлювали конвеєрні печі ФТЛ-2, ХВЛ та інші, були механізовані процеси, де в довоєнний час застосовувалась ручна праця.
У п'ятидесяті роки почалось виготовлення агрегатів безперервного тісто-приготування системи інженера Рабіновича, проф.. Гатіліна та інших, впровадження яких у величезній мірі сприяло створенню механізованих потокових ліній хлібопекарського виробництва.
У 1955 році виробництво хліба на підприємствах промислового хлібопечення України досягло 4317 тис. т, в т.ч. на хлібозаводах і пекарнях Мінхарчопрому — 3108 тис. т, або 71,8% всього об'єму виробництва. На 1 січня 1966 року в Україні діяли 2056 хлібопекарських підприємств різної потужності, які виробляли більше 6000 тис. т хліба.
У механізації виробничих процесів хлібопекарської промисловості велику роль зіграв Український науково-дослідний і конструкторський інститут продовольчого машинобудування — УкрНДіпродмаш. Інститут був створений у 1960 році.
У 60-80 роках продовжувались роботи по будівництву нових потужних хлібозаводів (їх було побудовано біля 80) і реконструкції діючих. На підприємствах підвищувався рівень механізації, будувались склади безтарного зберігання борошна, впроваджувались нові конструкції конвеєрних хлібопекарських печей, тунельні печі, тістоприготувальні агрегати безперервної дії, тістоподільне і тістоформуюче обладнання.
Створювались потокові комплексно-механізовані лінії, на яких вироблялось 61 % всієї продукції.
Створення механізованого хлібопечення в республіці вимагало наявності висококваліфікованих кадрів інженерно-технічних працівників і технічно грамотних робітників хлібопекарського виробництва. З метою підготовки таких кадрів були створені школи фабрично-заводського навчання з хлібопечення у містах Києві, Харкові, Донецьку. Луганську, Дніпропетровську, Одесі й пізніше у м. Львові. В Одесі був відкритий технікум хлібопекарської промисловості.
Для забезпечення хлібопекарської промисловості інженерними кадрами в 1950 році почалась підготовка спеціалістів у Київському технологічному інституті харчової промисловості, а в 1970 році — в Одеському технологічному інституті.
У 1969 році в Києві був створений Інститут підвищення кваліфікації та перепідготовки керівних працівників і спеціалістів харчової та переробної промисловості, який у цей час є складовою Національного університету харчових технологій.
Будівництво нових хлібозаводів продовжувалось до 1996 року. В 1994 р. у Києві був уведений в експлуатацію найпотужніший в Україні хлібозавод на 200 т хліба на добу, оснащений печами ППЦ і «Гостол», з високою механізацією і автоматизацією операцій на всіх ланках технологічного процесу — хлібозавод № 10.
Сьогодні населення України забезпечується хлібом високомеханізованими підприємствами Укрхлібпрому, їх — 384 (входять до складу 201 відкритого акціонерного товариства); Укоопспілки, що об'єднує 558 хлібозаводів; Укрпродспілки, до якої входить 58 хлібозаводів потужністю 10-30 т/добу, а також пекарні, які виробляють від 0,2 до 3 т хлібних виробів на добу.
Законом України «Про прожитковий мінімум» норма споживання хліба, затверджена для розрахунку споживчої корзини, складає 277 г на добу або 101 кг на рік.
Зі всього об'єму хліба більше 68 % виробляють потужні підприємства Укрхлібпрому, 6,9% — Укркооперації, 0,8 % —Укрп роде піл ки і 17,2 % — пекарні.
Відбулися зміни і в асортименті хлібних виробів. У 2001 році в загальному об'ємі виробництва хліб із суміші житнього обдирного і пшеничного сортового борошна складав 38, із пшеничного борошна І сорту — 29, булочні та здобні вироби — 11, бубличні вироби — 0,5; сухарні — 0,1; інші — 0,6 %. Дещо розширюється випуск заварних видів хліба. Значно зменшилось виробництво здобних, бубличних, сухарних виробів, хоча асортимент їх розширився за рахунок розроблення нових видів з поліпшеним складом рецептури.
Зникає необхідність у великій кількості потужних підприємств з комплексно-механізованими лініями і безперервним виробничим процесом. В умовах роботи цих підприємств важко оперативно змінювати асортимент, своєчасно реагувати на потреби ринку.
Підприємства переходять на порційні способи приготування тіста, організовують при заводах пекарні, укомплектовані імпортним обладнанням, що дозволяє значно розширити асортимент виробів. Впроваджуються прискорені технології виробництва хліба.
За останні роки відбулось роздержавлення і реструктуризація хлібопекарської галузі. На базі хлібопекарських підприємств утворені відкриті акціонерні товариства, колективні підприємства. Розвивається власна торговельна мережа, що знижує транспортні витрати.
Координує діяльність хлібопекарських підприємств, здійснює їх інформаційне і методичне забезпечення, розробку нормативної документації, загальногалузевих програм, представляє та захищає інтереси цих підприємств у державних, господарських і міжнародних організаціях утворене на добровільних засадах об'єднання «Укрхлібпром».

Виникнення та розвиток кондитерського виробництва, його місце та роль у сучасному виробництві.

Кондитерська галузь є однією з найперспективніших галузей.
Починаючи з 1990 року, обсяги виробництва кондитерських виробів в Україні постійно знижувалися, що було викликано низькою купівельною спроможністю населення.
Проте досягнувши свого мінімального значення у 1996 році (283 тис. тон), вже у 1997 році обсяг виробництва, вперше за останні роки, збільшився, склавши 322 тис. тон. Пояснюється це тим, що підприємства кондитерської галузі значно покращили свою матеріально-технічну базу і розпочали боротьбу в конкурентному середовищі.
Провідні підприємства кондитерської галузі можна поділити на три групи:

За рахунок іноземних інвесторів: ОАО “Крафт Фудз Украина” (м. Тростянець Сумської обл.) та “Львівська кондитерна фабрика “Світоч” (м. Львів).

За рахунок українських інвесторів: кондитерська компанія “А.В.К.” (дві фабрики в Донецьку та по одній в Луганську та Мукачево), концерн “Укрпромінвест” (Вінницька, Кременчуцька, Київська та Маріупольська кондитерські фабрики).

За рахунок власних коштів: ЗАТ “Одеса”, АТЗТ “Дніпропетровська кондитерська фабрика”, АТЗТ “Харківська бісквітна фабрика” та інші.

Перше місце за випуском кондитерських виробів посідає “Укрпромінвест” (25-30% від загального обсягу), за ним ідуть “АВК” (12-14%) та “Світоч” (7-8%). Кількісні показники виробництва кондитерської продукції за регіонами наведено у Додатку 2. Можна побачити, що найбільше солодощів вироблялося у 1997 році у Донецькій (“А.В.К”) та Львівській областях (“Світоч”). А взагалі кондитерські виробничі підприємства розташовані більш-менш рівномірно по всій території Україні.
Великі компанії не відчувають значної нестачі коштів: вони постійно запроваджують ексклюзивні продуктові лінії, будують нові фабрики, закуповують найсучасніше закордонне обладнання. Насамперед, цьому сприяє конкуренція у кондитерській галузі, яка останнім часом стає все більш жорсткою.
Проте не слід забувати і про невеликі кондитерські підприємства, яких на Україні зараз налічується близько однієї тисячі, з них 28 спеціалізованих кондитерських фабрик. І хоча такі невеликі фірми виробляють біля 40% від загального обсягу кондитерської продукції, більшість з них потребує заміни застарілого обладнання та впровадження нових технологій, - і все це за значної нестачі коштів.
В цілому ж кондитерська галузь є конкурентноздатною на внутрішньому ринку, і поряд з тим намагається зробити свою продукцію конкурентоздатною на зовнішньому ринку. Проте позиції українських виробників на глобальних ринках є ще досить слабкими. В першу чергу, це спричинене рядом проблем, з якими зіткнулися зараз українські виробники кондитерської продукції.
Отже, для подальшого розвитку кондитерської галузі необхідне здійснення державою рішучих кроків. Зараз саме від неї залежить майбутнє “солодкої” промисловості України.

VI. Практична робота
Пошук інформації в Інтернеті
Завдання. Пошук інформації в тематичних каталогах та пошукових машинах за допомогою ключових слів.
6.1. Вступний інструктаж
Усі пошукові системи Інтернету реалізують декілька алгоритмів пошуку. До них відносять: простий пошук, розширений пошук та контекстний пошук.
Простий пошук. Під час цього пошуку в поле запиту вводиться одне або декілька слів, які можуть характеризувати зміст документа. Під час введення одного слова машина видає, як правило, достатньо велику кількість посилань, з яких обрати потрібну інформацію буває досить складно. Тому простий пошук використовують
для знаходження нескладних, однозначних питань чи теоретичних положень.
Розширений пошук. Такий пошук завжди включає запит із групи слів. Під час розширеного пошуку рекомендують зв’язувати ключові слова логічними операторами and (і), or (або), not (ні) тощо. Головна перевага розширеного пошуку полягає в тому, що, як правило, записи ключових слів і логічних операторів у різних пошукових машинах або однакові, або досить схожі. Тому, засвоївши один раз прийоми розширеного пошуку, можна ним користуватися де завгодно, переключивши машину в потрібний режим розширеного пошуку.
Контекстний пошук. Пошукові машини, що підтримують цей вид пошуку, видають інформацію, яка точно відповідає ключовим словам у пошуковому вікні. Для цього в більшості випадків ключова фраза має бути взята в лапки.
Послідовність виконання роботи
1.  Виберіть 10 ключових слів для теми свого проекту і розташуйте їх у порядку від загальних понять до більш конкретних положень.
2.  Відкрийте вікно браузера.
3.  Виконайте подальший пошук, послідовно виконуючи всі дії, наведені нижче, використовуючи одну з пошукових машин:

У поле адреси введіть адресу пошукової системи (наприклад: http://www.ukr.net/).

У поле «Знайти» уведіть ключове слово, що стосується вашого проекту, і натисніть клавішу Enter.

Уважно перегляньте описи веб-сайтів, складіть список тих сайтів, що містять розшукувану інформацію.

Поверніться на домашню сторінку пошукової системи, клацнувши мишкою на кнопці «Назад», що знаходиться на екрані комп’ютера.

У полі «Знайти» поряд із ключовим словом допишіть потрібне слово чи фразу, взявши її в лапки, і натисніть клавішу Enter.

Перегляньте знайдені веб-сторінки, складіть списки потрібних.

Якщо необхідно знайти зображення певної конструкції виробу, то використовуйте слово  «image» («зображення» чи «фотографії»).

Якщо один зі знайдених документів у більшій мірі відповідає зазначеній темі проекту ніж інші, клацніть на кнопці Знайти подібні документи (зображення).

6.2. поточний інструктаж
  слідкувати за дотриманням вимог, що ставляться перед учнями;
  допомагати учням у разі потреби;
  звернути увагу учнів на типові помилки та хиби під час виконання практичної роботи;
  відзначати правильність навчальних дій учнів.
6.3. Заключний інструктаж
  зробити підсумок практичної роботи, мотивувати його.

VII. Підсумок уроку
7.1. Рефлексія (усвідомлення набутих знань, виконаної роботи)
1.  Що нового ви дізналися на уроці?
2.  Чи можна скористатись отриманими знаннями у повсякденному житті? Де, за яких умов це може бути?
7.2. Заключна частина:
Виставлення оцінок за роботу на уроці.

 

docx
Додано
24 лютого
Переглядів
172
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку