Тема. Казка-п’єса як різновид драматичного твору. Зміст та художні особливості казки. Дійові особи казки. Олександр Олесь «Микита Кожум’яка»

Українська література 5 клас

Тема.  Казка-п’єса як різновид драматичного твору. Зміст та художні особливості казки. Дійові особи казки. Олександр Олесь «Микита Кожум’яка» Слайд 1.

Мета: з’ясувати рівень засвоєння змісту твору; ознайомити п’ятикласників із поняттям драматичний твір та його особливостями; сприяти розвитку образного та критичного мислення, уваги, спостережливості, пам’яті, творчих здібностей; виховувати інтерес до історичного минулого нашого народу, його культури, національну свідомість учнів.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Методи й прийоми: «Гроно очікувань», «Реставратор», «Асоціативний кущ», «Мозковий штурм», бесіда, робота в групах, парах, «Гронування»,  «Незакінчене речення».

Обладнання: мультимедійна дошка, текст казки, презентація, роздатковий матеріал.

Під час уроку розвиваються, удосконалюються мотиваційна, мовленнєва, соціально-культурна, діяльнісна компетентності учнів.

 

Вийшов сміло на борню за добро і проти зла

Народне прислів’я

 

Хід уроку

І. Організаційний момент. Привітання.  Слайд 2

Добрий день вам, любі діти,

Хочу я вам побажати

Всі знання із апетитом

На уроці поглинати.

А щоб ці знання і вміння

Вам не стали тягарем,

Побажаю всім терпіння

І старання.

Тож почнем!

 

ІІ. З’ясування  емоційної  готовності  до  уроку 

Слайд 3 Психологічна настанова – «Золота рибка».

Загадайте бажання на урок. Золота рибка виконає всі ваші бажання. За допомогою  цієї золотої рибки нас будуть на уроці супроводжувати успіх та вдача!

Слайд 4. Вправа на постанову дихання та розвиток артикуляції

«Задуй свічки»

Уявіть, що перед вами іменинний торт. На ньому багато маленьких свічок. Секундний видих. Зробіть глибокий вдих і постарайтесь задути якомога більше свічок, роблячи при цьому максимальну кількість коротких видихів (по кількості свічок).

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Бесіда.

Учитель. З раннього дитинства нас супроводжують казкові герої. Казка — це чарівна країна. Це давній і мудрий порадник. Це вона дає нам перше уявлення про добро і зло, правду і неправду, чесність, справедливість.

- Діти, вашим домашнім завданням було прочитати казку-п’єсу Олександра Олеся «Микита Кожум’яка». Пригадаймо, який розділ ми вивчаємо? (Розділ «Мистецький спадок нащадкам», Тема «Велике диво казки»)

- Хто нагадає, що таке казка? (це твір усної народної творчості, в основу якого покладено захопливу розповідь про вигадані події)

- Доведіть,  що цей твір-казка (має зачин, основну частину і кінцівку, вигадані фантастичні події, герой наділений фантастичною силою, має слова повтори, магічні числа, добро перемагає зло )

- Бачу, ви готові до нової мандрівки казкою-п’єсою О. Олеся «Микита Кожум’яка».

Отже, пригадаємо зміст твору.

Я пропоную згадати та установити події, які відбувалися, у правильному  порядку.

Слайд 5

2. Вправа «Реставратор»  (Робота в парах)

1. Перемога Микити над Змієм.

2. Нарада князя з воєводами.

3. Сум князя та княгині з приводу того, що доведеться віддавати власну дочку Змієві.

4. Прихід до Микити Кожум'яки  дідів.

5. Прихід до князя діда.

6. Прохання дітей про допомогу.

7. Битва зі Змієм.

Правильна відповідь: 3, 2, 5, 4, 6, 7, 1

Учитель. Усна народна творчість завжди була й залишається  невичерпним джерелом натхнення письменників. Ось і О. Олесь за мотивами народних казок, легенд, билин створив чудову драму-казку «Микита Кожум’яка», головним героєм якої є справжній богатир, з яким ми познайомимося на уроці. Переходимо до сьогоднішньої теми уроку

 

ІІІ. Оголошення теми, мети й епіграфу уроку Слайд 6

Розгорніть зошити і запишіть сьогоднішнє число, класна робота, тему уроку

Тема  уроку. Казка-п’єса як різновид драматичного твору. Зміст та художні особливості казки. Дійові особи казки. Олександр Олесь «Микита Кожум’яка».

Епіграфом уроку є слова  народного прислів’я «Вийшов сміло на борню за добро і проти зла»

- Як ви їх розумієте?  (Тільки сильні духом люди виходять на борню зі злом).

Саме таким є герой твору О. Олеся «Микита Кожум’яка».

- Ознайомившись з темою, давайте визначимо, які завдання стоять перед нами на сьогоднішньому уроці ?

2. Гроно  очікувань

- Свої очікування запишіть на стікерах. Зачитайте їх та прикріпіть на дошці (дізнатися про особливості драматичного твору, виразно читати в особах, дізнатися, чому Микиті Кожумʾяці вдалося досягти успіху…).

- Діти, щоб ваші очікування справдилися, важливо на уроці добре працювати, бути уважними, активними, творчими та  старанними.

Учитель. Отже, сьогодні будемо працювати над завданнями, які поставили перед собою, щоб досягти мети нашого уроку.

Слайд 7.

Мета уроку. Сьогодні ми продовжимо працювати над змістом казки-п’єси «Микита Кожум’яка», розкриємо особливості драматичного твору, з’ясуємо, завдяки якому художньому засобу можна суттєво перебільшити можливості  людини; вчитимемося висловлювати власне ставлення до героя. І, звичайно, маємо усвідомити, щоб перемогло добро, треба, перш за все, подолати гнів, образи, зло в кожному з нас.

 

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Слово вчителя.  Слайд 8.

Ще з дитинства Олександра Олеся манив театр. Часом узимку, щоб подивитися якусь українську п'єсу, він долав двадцять верств. Це непереборне захоплення театром певним чином визначалося й обдарованням поета – він зіграв десятки ролей у самодіяльному театрі, тісно співпрацював з театральними діячами, створив цілу низку драматичних творів: етюдів, казок тощо.

Читаючи твір Олександра Олеся «Микита Кожум’яка», ви, напевно, звернули увагу на своєрідність написання та його оформлення. «Микита Кожум’яка» - це не просто казка, а  п’єса-казка. Такі твори призначені не лише для читання, а й для постановки в театрі і мають свої особливості.

2 Опрацювання теоретичного матеріалу Слайд 9.

Отже, давайте познайомимося з будовою драматичного твору, бо вона своєрідна. Увесь текст поділено на дії, а ті, в свою чергу – на картини.

 Ви, напевно, помітили, що п’єса - казка «Микита Кожум’яка» не має поділу на дії, бо вона невелика за обсягом. Проте, поділено на 4 частини, які названо картинами. Навіщо це роблять?

 По-перше, гра на сцені вимагає багато фізичних та емоційних зусиль, тому артисти потребують відпочинку, по-друге, дії можуть відбуватися у різних місцях, і тоді доводиться змінювати декорації (оформлення сцени).

На початку драматичного твору подано список дійових осіб. Розлогих пейзажів, портретів героїв не буває. Все це глядачеві видно на сцені.

Письменники вводять лише ремарки, але не для глядачів, а для режисера та артистів. Це своєрідні підказки про місце дії, зовнішність дійових осіб.

Отже, ремарки - це короткі зауваження про зовнішність, жести, рухи персонажів, а також про декорації тощо. Ремарки записують в дужках або дрібнішим шрифтом. Вони допомагають уявити персонажів та обстановку, у якій вони діють.

 Драми будують на висловлюваннях героїв, які називаються репліками. Кожне висловлювання записують із нового рядка. А перед ним записується ім’я дійової особи.

Діалог - розмова між двома особами; в діалозі може брати участь декілька персонажів.

Якщо ж герой висловлює думки для себе або глядачів, то його висловлювання називається монологом.

-         Що ж таке декорації ? Це художнє оформлення сцени. У кожній картині вони можуть змінюватися. Щоб замінити декорації - оголошують перерву, яку в театрі називають антрактом.

Слайд 10

-         А зараз у своїх зошитах запишіть визначення

Драматичний твір - це художній твір, який призначений для постановки на  сцені.

Різновидом драматичного твору є казка-п’єса. Її також створено для постановки на  сцені.

Казка-п’єса – драматичний твір, сюжет якого подано переважно через діалоги персонажів, а  події зображують реальні  і вигадані, фантастичні події.

Слайд 11

Гімнастика для очей.

Учитель. А зараз пропоную вашим оченятам перепочити. Усе, що робить пес Патрон, повторюйте за ним.

3. Робота з текстом

Учитель. Перш ніж почнемо працювати з казкою-п’єсою давайте з’ясуємо  значення слів, які можуть вам здатися невідомими.

Словникова робота Слайд 12

Чоло – лоб; 

Лицар – воїн;

Кат – той, хто страчує людей;

Джура – служник;

Покої – кімнати;

Окатий – з великими очима;

Єдваб – коштовна тканина (тут: скатерть з такої тканини);

Десь – вдень, зараз;

Химерний – дивний;

Хорти – порода мисливських собак;

Учитель.

О. Олесь у казці-драмі «Микита Кожум’яка», творчо переробивши казковий сюжет, опоетизував образ одного з найулюбленіших героїв українського казкового епосу-богатиря Микиту Кожум’яку. Син кожум’яки став улюбленим героєм усної народної творчості. У народній казці він Кирило, який перемагає Змія, а в легенді – це хлопець-силач, що подолав печенізького велета, а в драмі-казці Олександра Олеся - це Микита Кожум’яка.

Учитель

- Хто ж такий Микита Кожум’яка (Слайд 13)

- Як ви думаєте, чому О. Олесь назвав свого героя Микитою? Що означає це ім’я? (Микита - ім’я грецького походження. Воно означає переможець. Зазвичай, це ім’я має працьовита, наполеглива людина. Але іноді ця людина буває зарозумілою. Люди з цим ім’ям не звикли програвати, уміють досягати перемог у своєму житті).

- А чи відповідає це ім’я характерові героя? Доведіть свою думку?(бо головний герой переміг Змія, звільнивши всіх від лютого ворога)

-А чому Кожум’яка? (У давнину кожум’якою називали майстра, що обробляв шкіру. Далі її використовували для обтягування щитів, пошиття одягу, взуття. Цим ремеслом займалася вся сім’я).

- Ким він був? ( богатирем)

- Хто такий богатир? Які притаманні йому якості?

4 . Створення «асоціативного куща». (Слайд 14)

 

 

 

 

 

 

Ось такі чесноти має справжній богатир.

Учитель. Діти, давайте з’ясуємо

- Хто ще є героями казки-п’єси  Олександра Олеся «Микита Кожум’яка» і на які групи можемо їх поділити? (Слайд 15)

5. Робота в парах.

Заповніть таблицю «Дійові особи драми – казки Олександра Олеся «Микита Кожум’яка» (1 позитивні персонажі; ті, хто вірили у перемогу

2 - другорядні дійові особи, негативні персонажі, ті, хто зневірилися )

Головні дійові особи	Другорядні дійові особи
Микита, Змій, Князь, Княгиня, Князівна, батько Микити	Воєводи, діди, парубки, діти, посланець, брати Микити
Позитивні персонажі	Негативні персонажі
Микита, батько хлопця, Князь,  Княгиня, Князівна...	Змій, посланець Змія
Ті, хто вірили у перемогу	Ті, хто зневірилися
Князь, Княгиня, батько й брати хлопця…	Князівна, воєводи

6. Читання твору за ролями (Слайд 16)

Учитель. Пропоную вам, діти, побути справжніми акторами і майстерно зіграти свої ролі. Отже, Картина перша (с. 108- 111)

Палати Князя.

Дівчина

Сумний наш Князь, сумний наш Князь,

Лягли йому на чоло хмари,

Неначе ждуть нас знов удари,

Неначе знов орда знялась...

 

Княгиня

Ах, я так серцем не боліла,

Коли орда в степах кипіла,

І він з мечем і на коні

Літав орлом між ворогами,

А кров червоними квітками

Цвіла на дикім бур'яні.

Тепер же я горю в огні, —

Невже віддати мушу Змію

Дочку мою, красу, надію,

Сама згубити її мушу?

Ах, краще б взяв мою він душу...

 

Дівчина

Лишіть! Послухайте мене:

Ще, може, лихо і мине.

Ще, може, найдеться в державі

Юнак хоробрий, молодий,

Що й сам повернеться у славі

І вславить трон ваш золотий.

Хай Змій віки уже лютує, —

Всьому на світі край свій є...

Княгине! Серце моє чує,

Що Змія лицар той уб'є!

 

Княгиня

Покинь свої химерні мрії

І в очі правді подивись:

Прийшла черга — і смерть надії,

І не змагайся, і корись...

От так колись черга настане,

І згину я, і згинеш ти...

 

Дівчина

Чому ж увесь народ не встане

Страшного ката розп'ясти?!

Хай має він залізні руки,

Хай має безліч він голів,

Нехай страшні народні муки, —

А ще страшніш народний гнів.

 

Княгиня

Мовчи... Бо й стіни мають вуха!..

І що, коли нас Змій підслухав, —

Удвох загинем в одну мить!

 

Дівчина

Ах, в серці кров моя кипить!

Коли б Князівну врятувати,

Я б не боялась самострати...

Княгиня

У тебе серце золоте...

Мовчи!.. Здається, хтось іде...

 

Дівчина, угледівши на порозі Князя, виходить.

 

Князь

Недобрі знов у тебе очі...

Чому?! Від сліз? Не спала ночі?

Тому моя й журба подвійна...

 

Княгиня

Ні, Князю мій! Ні, я спокійна.

 

Князь

Спокійна... ти... А де ж вона?

 

Княгиня

Сидить в задумі край вікна

І в простір дивиться кудись...

А очі слізьми налились...

 

Князь

Невже країна вся байдужа?..

Невже у нас немає мужа

Палкого серцем, молодого,

Який би зваживсь на двобій,

Невже не знайдеться нікого

В державі нашій молодій?!

 

Входить Джура.

 

Князь

Що сталось, Джуро? Чийсь гонець?

 

Джура

Атож! Від Змія посланець.

 

Князь (до Княгині)

Іди собі в свої покої.

 

Княгиня

Ах, не минути долі злої...

(Виходить.)

 

Князь

Хм! Посланець?!. Від Змія... Клич!

 

Джура

Такий він чорний, як та ніч!..

Такий зубатий та окатий...

 

Князь

Дарма!.. Іди, зови в палати!

Оплески нашим акторам.

Учитель. Пригадаємо опорні епізоди  казки-п’єси

7. Бесіда. (Слайд 17)

- Чому сумував Київський Князь? Звідки ми про це дізналися? (Київський Князь сумував тому, що мав віддати Змієві свою дочку; ми про це дізналися з розповіді дівчини.)

- Який вихід зі становища, що склалося, запропонувала дівчина? (Знайти в державі хороброго й молодого юнака, який би міг перемогти Змія й «сам повернеться у славі».)

- Якою була відповідь Княгині на її слова? (Княгиня відповіла дівчині, щоб скоритися і не змагатися, а ще полишити свої химерні мрії.)

- Яку звістку приніс гонець від Змія? Як на неї відреагував Князь? (Гонець сказав, що Змій дає Князю лише три дні, а потім той мусить віддати свою дочку «Великому Володарю Землі й самого пекла царю».)

- Про що йшлося на раді Князя з воєводами? (Князь просив у воєвод дати пораду, як врятувати державу і «Як скрутити Змія злість»; запрошував воєвод на двобій зі Змієм.)

- Розкажіть, посилаючись на текст, яким був Микита Кожум'яка. (Молодий, міцний, здоровий; батько про нього говорить: / «А найменший — щось страшне! / Вже з трьох літ боров мене! / ...Раз колись коня мій син / Перекинув через тин. / ...А сердитий!..»; / а ще він чулий, добрий, розумний, хоробрий.)

- Якою ви уявляєте його зовнішність? (Кремезний, гарний)

- Скільки синів мав старий Кожум'яка? Чим вони займалися? (Старий Кожум'яка мав трьох синів; вони працювали і розмовляли між собою про те, що наймолодший брат Микита закоханий у Князівну.)

- Хто приходив до Микити посланцями від Князя? (Спочатку першими прийшли дванадцять парубків, потім дванадцять дідів.)

- Як він їх зустрів? (Парубків він вигнав, бо не хотів з ними розмовляти під час роботи; на дідів він розсердився, що його відірвали від роботи і відмовився.)

- Кого з них послухав і чому? (Послухав Микита дванадцятьох дітей, бо діти для нього були наймиліші.)

Учитель. Говорячи про свого сина, старий Кожум'яка наголошує:

Бо не спустить він нікому!

Бач, дванадцять шкур роздер.

 Звичайно, такого не може бути, бо це надлюдські сили. Можливості людини тут перебільшено. Такий художній засіб називається гіперболою (від грецьк.- перебільшення).

Слайд 18 Гіпербола – це надмірне перебільшення можливостей  людини, властивостей  предметів чи явищ у художньому творі.

У літературних творах гіпербола, як і порівняння та епітет, використовується для того, щоб яскравіше, поетичніше зобразити людину, явище, предмет. У драмі-казці «Микита Кожум'яка» гіперболу вжито для того, щоб підкреслити надзвичайну силу та мужність улюбленого народного героя і ще більше возвеличити і прославити його.

Фізкультхвилинка. (Слайд 19)

 

V. Закріплення  вивченого матеріалу.

Учитель. Ви були уважні, добре знаєте зміст казки і тому зараз попрацюємо в групах. Охарактеризуйте дійових осіб драми-казки О. Олеся «Микита Кожум’яка», складаючи сенкан.

(Слайд 20)

1. Робота в групах. Різнокольорові корони.

І група — Микита Кожум’яка.(жовта корона)

- Яким ви уявляєте  героя-богатиря драми-казки О. Олеся «Микита Кожум'яка».

(Скромний, працьовитий, співчутливий до людського горя, спритний, хоробрий, мужній, відважний, чуйний, безкорисливий)

Микита Кожум'яка.

Мовчазний, кремезний

Мне, бореться, перемагає

Оборонець рідного народу, Києва.

Богатир

ІІ група - Княгиня. (біла корона)

- Що робить княгиня, коли дізнається про лихо?

(Люблячі батьки; Княгиня більш печальна, розгублена, зневірена.)

Княгиня

Сумна,схвильована,

Переживає,плаче,вболіває,

Любить сою єдину доньку.

Мати

ІІІ група- Князь (рожева корона)

-         Охарактеризуйте вчинки князя? Чи хотілося йому віддавати свою доньку Змієві?

(Князь більш рішучий, упевнений, активно намагається протидіяти лиху.)

Князь

сміливий,стривожений.

Воює,керує,вболіває.

На допомогу Микити сподівається.

Батько

IVгрупа -Дівчина-служниця (блакитна корона)

- Що свідчить про добре, співчутливе серце дівчини-служниці?

(Мужня, самовіддана, здатна навіть до самопожертви заради порятунку Князівни)

Дівчина-служниця

Добра,співчутлива.

Міркує, пропонує,допомагає.

Мріє про охоронця держави.

Самовіддана.

Vгрупа –Змій (синя корона)

- Яке лихо приносив Змій на Руську землю?Які сили він уособлює?

Змій

Лютий,вогняний,

Нападає,забирає,палить.

Збирає данину від князя.

Ненажерливий.

Учитель.  Казка про змієборця Микиту Кожум’яку зацікавила й сучасних митців – мультиплікаторів. Вони створили перший повнометражний мультфільм у 3D-форматі «Микита Кожум’яка», головними героєм зробили сина Кирила, Микиту - 12-річного хлопця, який не володіє надзвичайною фізичною силою батька,а тільки завдяки силі характеру повинен перемогти Дракона й врятувати світ.

(Слайд 21)

 (трейлер до мультфільму- посилання)

Учитель. Ми з вами охарактеризували героїв драми-казки. Автор підкреслює, що справжніми воїнами й захисниками рідного краю разом із князями були й прості люди. Такий же й герой казки-п’єси Олександра Олеся - Микита. Так, ідучи на самопожертву, син кожум'яки перемагає.

2. Метод «Мозковий штурм». (Слайд 22)

- Яка головна думка казки? (Уславлення народного героя-богатиря, який переміг Змія.)

- Яку ж дійсність відобразив Олександр Олесь у казці-п’єсі? (Аби держава була міцною та процвітала, потрібно, щоб її громадяни були патріотами.)

- Чи можна в наш час зустріти таку людину, як Микита Кожум’яка, патріота своєї країни. Свою думку аргументуйте. (Так. Це воїни ЗСУ, поліцейські, волонтери й прості громадяни, які захищають нашу країну від загарбників та здатні віддати життя за Україну, її народ).

- Чи актуальним є твір сьогодні? Які уроки ми повинні винести з цього твору? Захищати свій народ, країну – покликання кожного громадянина. Микита Кожум’яка – гідний тому приклад, бо у скрутні часи захистив свій народ, не дозволив ображати далі. Перемога Микити над Змієм уособлює перемогу народу над будь-яким ворогом, над усяким злом взагалі.

3. Метод гронування. Вправа «ВІНОК» (Слайд 23)

- А що вже зараз може зробити кожен із вас для своєї країни?

Давайте складемо  віночок  добрих справ, які ви вже можете зробити для України. Визначте, будь ласка, це методом гронування (стікери кріпляться на дошці)

- Діти, візьміть квіти, які лежать у вас на партах, подумайте, що може вже зараз зробити кожен із вас для своєї Батьківщини? По 2 представники від групи  прикріпіть на дошку свою квітку у вигляді віночка, називаючи добру справу, яку ви можете зробити для України. Таким чином, ми сплетемо віночок любові для Батьківщини.(Діти виконують завдання).

Для України  ми можемо:

добре вчитись,

берегти природу рідного краю,

вивчати рідну мову…

Учитель. Пам’ятайте, діти, ви – майбутнє України! То ж своїми знаннями, працею, здобутками примножуйте її культуру, своїми досягненнями славте її. Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю, бережіть волю і незалежність України.

VIІ. Підсумок уроку

1. Рефлексія.

Учитель. Охарактеризувавши героїв казки-п’єси, ми переконалися в тому, сила і мужність країни в її синах – мужніх захисниках, представниках із  народу; тільки віра в перемогу та любов до рідного краю надасть можливість подолати будь-якого ворога.

- Пропоную висловити свої враження від уроку

(Слайд № 24)

2. Метод «Незакінчене  речення»:

Продовжте речення.  

- Мені сподобалася казка тим, що.

- Я запам'ятав (-ла), що драматичний твір — це…

- Мені сподобався Микита тим, що…

Учитель. Удрамі-казці в образі Микити Кожум’яки прославляється мужність народу, який до останньої краплини крові захищав свою Вітчизну від ворогів.

Захищати свій народ, країну – покликання кожного громадянина. Я бажаю вам і собі, щоб Україна здобула мир назавжди. А наша держава процвітала та розвивалася. Тож нехай благородство та хоробрість живе в кожному з нас.

3. Оцінювання діяльності учнів на уроці. 

1. Рефлексія. Самоцінювання.  Вправа «Світлофор».  Оціни результат своєї роботи на уроці за допомогою картки.

 - Я молодець!

- Я можу краще.

- Мені слід ще попрацювати.

- Що тобі найбільше запам’яталося з уроку

VІІ. Домашнє завдання (Слайд № 25)

1. Скласти план до драми-казки Олександра Олеся «Микита Кожум’яка».

2. Знайти в інтернеті інформацію про те, хто з українців належить до найсильніших людей світу. Дослідити, як цій людині вдалося розвинути таку силу, що їй у цьому допомогло.

3.  Розпочати роботу над мініпроєктом «Створи свою казку».