Тема: Культура харчування. Правила поведінки за столом

Основи здоров’я

Урок 10

Тема: Культура харчування. Правила поведінки за столом

Мета: дати учням поняття про «режим харчування» та «культуру харчування»; ознайомити дітей з  прийомами їжі та їх значенням для організму людини, а також із правилами етикету; розвивати культурно­гігієнічні навички поведінки за столом; формувати естетичний смак щодо зовнішнього вигляду страв; виховувати культуру харчування, прагнення знати й дотримуватися правил етикету.

Очікувані результати: учні повинні знати і розуміти тлумачення поняття «культура харчування»; учні повинні вміти поводитися за столом.

Обладнання і матеріали: підручник, робочий зошит, малюнки із зображенням продуктів або їхні муляжі, посуд.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

1. Організаційний момент

2. Перевірка виконання домашнього завдання

Бесіда.

— Чим є для людини їжа?

— Чому треба вживати різноманітну їжу?

— Для чого людині потрібні вітаміни?

— Яка їжа багата на вітаміни?

—  Яку їжу вважають шкідливою?

3. Актуалізація опорних знань учнів

Фронтальне опитування.

— Які правила поведінки за столом вам відомі?

— Чи завжди ви їх дотримуєтеся?

— Яка страва у вашій сім’ї є улюбленою? Хто її готує?

— Скільки разів на день потрібно вживати їжу?

— Як називаються прийоми їжі?

4. Мотивація навчання та повідомлення теми уроку

Постановка проблемного запитання.

— Що таке культура харчування?

5. Сприйняття й осмислення нового матеріалу

5.1. Розповідь учителя.

1) Значення їжі в житті людини.

2) Культура харчування.

3) Деякі правила етикету.

— Чи знаєте ви, що означає слово «етикет»?

Ще за короля Людовика XIV у Франції на одному з гучних королівських бенкетів усім гостям роздали картки з переліком правил поведінки. Від французької назви карток — «етикетки» — і походить слово «етикет». Згодом воно увійшло в мови багатьох країн. Означає це слово «вихованість, вишукані манери, вміння поводитися в товаристві».

Безперечно, сучасний етикет дуже відрізняється від придворного «етикету» Людовика XIV. Втім, найнеобхідніші правила при дворі французького короля, стали й нам у пригоді.

— Чи знаєте ви, коли виник ніж?

Найстарішим столовим прибором є саме ніж. Початковим матеріалом для його виготовлення служив камінь. З появою металів народились столові ножі.

Уперше ножі були виготовлені на Кіпрі з міді на початку IV ст. до н. е. Пізніше їх стали виготовляти із бронзи. У Європі ножі для сервірування з’явилися починаючи з XV ст., зроблені вони були із золота та срібла. Існує повір’я, що своїм округлим кінцем столові ножі завдячують французькому імператорові Наполеону. Саме він заборонив виготовляти їх з гострим кінцем.

— Чи відомо вам, коли з’явилася виделка?

Виделка є наймолодшою в сім’ї столових наборів. Відома дата, місце і початок її народження — XI ст., Візантія. Саме тоді в Константинополі була виготовлена перша виделка із золота і срібла. Але мала вона лише два зубці. На одній із мініатюр того часу зображені за столом люди, які тримають ніж у правій руці, а виделку — в лівій. Довгий час виделка залишалася річчю переважно для знаті.

Пізніше виделки стали виготовляти з різних сплавів: мельхіору, нержавіючої сталі.

Із XVI ст. виделками починають користуватися в Італії, Німеччині, Франції.

Виделки бувають різні: для м’яса, риби та фруктів.

— Із чого робили перші ложки?

Найперші ложки з’явилися ще в кам’яному віці. Робили їх із дерева і глини. Знатні люди надавали перевагу ложкам із слонової кістки. Пізніше їх виробляли з рогів тварин, бронзи, срібла, золота. У країнах, багатих на ліс, ложки виготовляли з дерева. Довгий час українці теж користувалися дерев’яними ложками. Та й зараз вони популярні в нашого народу.

— А якими були раніше тарілки?

Перші тарілки з’явилися майже 600 років тому у Франції і мали чотирикутну форму.

Тарілка зроблена спеціально для того, щоб кожен, хто обідає, їв зі свого посуду. Тарілка значно менша від миски і більш плоска. У Давній Русі та в інших країнах інколи замість тарілки використовували великі шматки хліба. На ці шматки можна було класти м’ясо, рибу. Хлібні тарілки з’їдали.

Крім горщика й миски, в оселі селянина практично не було іншого посуду. Робили миски з глини, дерева, а пізніше й металу. Розмір деяких з них був досить великий, з однієї миски їла іноді вся сім’я.

А от фарфоровий посуд у нашій державі з’явився значно пізніше, ніж  у європейських країнах. Довгий час перевага надавалася посуду зі срібла та золота у дворянських родинах, глини й дерева — у бідних сім’ях.

— Як слід користуватися серветками?

Серветки потрібно класти біля кожної тарілки або у спільні серветниці.

Після їжі серветку кладуть зліва від тарілки.

Лляну серветку кладуть на коліна, щоб не забруднити одяг.

Коли встають, її залишають на стільці.

Серветкою не можна витирати посуд.

Не можна користуватися серветкою, яка впала.

Довідка: А чи знаєте ви, що серветкам уже 2000 років? Ними користувалися ще у Давньому Римі.

5.2. Робота в групах. Складання правил поведінки за столом.

— Як треба поводитись за столом?

— Для чого використовують серветки? Як правильно користуватися серветками?

• За стіл можна сідати без головних уборів.

• Сидіти за столом потрібно прямо, не гойдатися на стільці.

• Не спиратися ліктями на стіл.

• Не розмовляти, не читати, не дивитися телевізор.

• Правильно користуватися виделкою, ложкою, ножем. Ніж тримати у правій руці, виделку — у лівій. Якщо їдять тільки виделкою, то її беруть у праву руку.

• Їсти слід маленькими шматочками.

• Ретельно пережовувати їжу із закритим ротом.

• Не плямкати, не сьорбати.

• Витирати рот і руки серветками.

Висновок: Щоб бути вихованою людиною, слід знати, як поводитися за столом.

5.3. Оздоровча хвилинка.

5.4. Робота з підручником.

а) Розгляд та аналіз малюнків.

б) Читання та обговорення тексту підручника.

в) Відповіді на запитання.

5.5. Робота в зошиті.

6. Узагальнення та закріплення нових знань

6.1. Практична робота. Гра «Що і як їдять?»

Мета: навчити дітей правильно поводитись за столом, вміти своєчасно користуватися столовим набором.

На столі лежать тарілка, виделка, ніж, ложка, серветка, малюнки із зображенням різних продуктів (або муляжі), справжні фрукти. Учні по черзі підходять до столу і показують, яким чином взяти той чи інший запропонований продукт.

Руками беруть такі продукти: хліб, булки, печиво, пиріжки, бутерброди, сосиски, м’ясо птиці (якщо воно не в соусі).

Великою ложкою їдять супи, деякі овочеві страви.

Чайною ложкою розмішують чай, каву, какао, після чого її виймають і кладуть на блюдце. Також чайною ложкою їдять сметану, кефір, креми, торти, морозиво.

Виделкою їдять салати, більшість овочевих страв, картоп­
лю. Десертною виделкою їдять закуски, яєчню, рибу, торти.

Салати беруть з великого блюда за допомогою ложки і виделки, що подаються зі стравою, і кладуть на тарілку, з якої їдять.

Висновок: Уміння користуватися столовими наборами — ознака культурної людини.

• Ножем не їдять, тільки ріжуть, а також накладають на виделку їжу, на хліб — масло, паштет. М’ясні страви їдять ножем і виделкою.

• Страви із птиці (кури, гуси, качки) їдять за допомогою виделки

і ножа.

• Рибні страви їдять за допомогою спеціального ножа і виделки. При цьому рибу ножем не розрізають. Рибні кістки обережно виймають з рота, кладуть на виделку, а з неї на тарілку.

• Масло, варення, джем попередньо беруть чистим ножем на хлібну тарілку і намазують на шматочок хліба, який притримують пальцем лівої руки на тарілці.

• Сир беруть спеціальною виделкою, кладуть на свою тарілку, а з неї — на хліб чи тонке сухе печиво, плавлений сир намазують на шматочки хліба ножем.

• Ковбасу, шинку кладуть шматочками на тарілку виделкою, а їдять за допомогою ножа і виделки.

• Фрукти їдять за допомогою фруктового ножа та виделки.

• Яблука і груші розрізають на тарілці на 4 чи 8 скибочок, видаляють серцевину, очищають скибочки від шкірки і їдять, беручи з тарілки руками.

• Сливи і абрикоси розламують руками, видаляють кісточку; шкірку

і насіння винограду непомітно виймають з рота ложкою.

• Кавуни і дині нарізають скибками і їдять ложкою або ножем і виделкою.

• Апельсин очищають ножем і ріжуть на скибки (надрізи на шкірці роблять у вигляді лілії).

• Мандарини очищають руками.

• Ананаси подають очищеними і нарізаними скибками, їдять виделкою.

• Банан очищають до половини і їдять, відкушуючи. Його можна також їсти виделкою, завчасно розрізавши на частини.

6.2. Гра «Розсипанка».

Мета: закріпити знання про прийоми їжі.

— Розташуйте слова так, щоб можна було прочитати вислів. Як ви його розумієте?

З’їж, сніданок, обід, сам, розділи, віддай, ворогові,
з, другом, а, вечерю.

(Сніданок з’їж сам, обід розділи з другом, а вечерю віддай ворогові. )

Висновок: Сніданок — найважливіший прийом їжі. Він має бути насичений вітамінами й ситний.

6.3. Робота в групах. Гра «Накриємо на стіл».

На дошці прикріплені картки із написами: м’ясо, молоко, суп, каша, бутерброди, сир, чай, фрукти, картопля, риба, млинці тощо.

Запропонувати учням кожної групи вибрати продукти до сніданку; до обіду; до вечері.

— Складіть своє малюнкове меню.

7. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна гра «Мікрофон».

Мета: систематизувати знання учнів про культуру харчування та етикет.

— Що цікавого запам’ятали з сьогоднішнього уроку?

— Що таке культура харчування?

— Які правила поведінки за столом ви тепер знаєте?

8. Домашне завдання