Тема лекції: Проектні технології в сучасній школі.

Тема лекції: Проектні технології в сучасній школі.

Знати: поняття «метод проекту», «проектна діяльність»,  особливості технології, види навчальних проектів, етапи роботи над проектом, особливості методики впровадження проектної технології в практику роботи початкової школи.

Вміти: з метою саморозвитку та самовдосконалення учнів, створення умов для їх самореалізації вміти формувати в них здатність до рефлексії  шляхом залучення до різних видів предметно-перетворювальної, конструктивно-творчої діяльності на уроці та в позаурочний час, використовуючи методику впровадження методу проектів, ситуації, які спонукали б до аналізу та оцінки власної діяльності, враховуючи можливості молодших школярів.

Ключові поняття: проект, проектна технологія, метод проектів, проектна діяльність, навчальний проект.

 

План

1. Основні теоретичні положення.
2. Проектна діяльність як похідна від методу проектів.
3. Види навчальних проектів.
4. Особливості методики та етапи роботи над навчальним проектом.

Основна література

1. Селевко, Г.К. Энциклопедия образотворчих технологий [Текст] : В 2 т. Т.1. / Г. К. Селевко. – М. : НИИ школьных технологий, 2006. – 816 с. – С.228 - 239.

Додаткова література

1. Ващенко Г. Загальні методи навчання (текст). /Г.Ващенко. – Х.: Українська Видавнича Спілка, 1997. – С. 331 - 362.
2. Дьюи Дж. Школы будущего (Текст). /Дж. Дьюи, Э. Дьюи, пер Р. Ландсберг: -Берлин: Гос. Изд-во РСФСР, 1922. – 180с.
3. Землянская Е.Н. Учебные проекты младших школьников (Текст). / Е.Н. Землянская. // Начальная школа. - 2005. - №9. – С.55-59.
4. Килпатрик В.Х. Основы метода (Текст). / В.Х. Килпатрик. – М. - Л.: Гос. изд-во, 1928. - 106с.
5. Метод проектів у початковій школі (Текст). //Упоряд. О. Онопрієнко, О.Кондратюк. – К.: Шк.. світ, 2007. - 128с.
6. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования (Текст). /Под. ред. Е.С.Полат. – М.: Академія, 2001. - 272с.
7. Пахомова Н.Ю. Метод учебного проекта в образовательном учреждении: Пос. для учит. (Текст). /Н.Ю.Пахомова. – М.: АРКТИ, 2003. - 112с.

Інтернет-ресурси

1. Використання проектної технології в початковій школі – Освіта.UA [Електроннийресурс]. – Режим доступу: osvita.ua›school/lessons_summary/edu_technology…

2. Використання проектної технології у початковій школі [Електронний ресурс]. – Режим доступу: otherreferats.allbest.ru 

 

1. Основні теоретичні положення

Теоретичне зародження методу проектів відбулося наприкінці XIX ст. у США. У період між 1900 та 1815рр. виник справжній Проектний рух, який пропагував створення нової школи з орієнтацією на дитину. Одним із перших став поширювати та реалізувати ці ідеї американський педагог і філософ Дж. Даної у своїй концепції змісту освіти. На його думку, навчання повинно орієнтуватися на природний розвиток вроджених якостей дитини. Тому в центрі розробки змісту освіти має перебувати не «обізнаний дорослий», із заздалегідь заготовленими планами та програмами навчання, а учень з його власними інтересами і потребами. У поглядах ученого на сутність методу проектів відсуджується розуміння його як засобу розвитку в дитині її індивідуальних нахилів і здібностей, поєднання теоретичних знань з практичним досвідом учня. Дж. Даної в 1915р. дав цьому явищу назву – Школа майбутнього. Він та його послідовники В.Х.Кілпарик, Е.Коплінгс, Е.Паркхерст розробили й обґрунтували дидактичні основи впровадження методу.

Метод проектів знайшов своїх прихильників і пропагандистів у Росії на початку ХХ століття, коли школа і педагогіка були на підйомі й розвивались у тісній взаємодії з педагогікою наукою західних країн. Ідеї навчання, покладені в основу методу проектів, знайшли своє відображення у роботі російських педагогів в експериментальних школах «Будинок вільної дитини» (1906-1909рр., К.Венцель), «Сельмент» (1907-1908рр., А.зеленко, С.Шпацький), «Дитяча праця і відпочинок» (1909-1918рр. С.Шацький).

У 20-х роках ХХ сторіччя метод проектів значно вплинув на розвиток радянської педагогіки. Фактично на нього спиралась Декларація про єдину трудову школу 1918 року. З 1929 по 1932рік метод проектів широко застосувався у шкільній практиці, зокрема в Україні.

Пізніше про нього забули на кілько десятиліть, оскільки методи навчання розглядались переважно як способи передавання знань. Лише в 60-ті роки ХХ століття у західноєвропейських країнах метод проектів пережив своє друге народження – під тиском студентських вимог радикально реформувати систему освіти, спрямувати її назустріч демократичним змінам та соціальним запитам суспільства.

Пошук радіального поєднання теоретичних знань та їх практичного застосування для вирішення конкретних проблем зробив цей метод популярним. Його широко застосовують у навчальних закладах США, Англії, Німечени, Нідерландів та іін., а в 90-х рр. – і в школах України.

На сучасному етапі відповідно до змістовного та процесуального наповнення метод проектів розглядається як:

1)                 метод навчання, якщо ві6 застосовується на окремому етапі навчальної діяльності як комплекс дидактичних прийомів, спрямованих на досягнення освітньої мети в межах певної організаційної форми;

2)                 форма організації навчання, якщо узгоджена діяльність учителя й учнів здійснюється за встановленими етапами і в певному режимі (наприклад, уроки – проекти);

3)                 педагогічна технологія, якщо це комплексний інтегративний процес, який передбачає ціле покладання, планування, відповідну організацію, реалізацію цілей за допомогою адекватних методів і форм, аналіз результатів.

У будь – якому випадку. Метод проектів – це педагогічна система, яка має певну сукупність взаємопов’язаних засобів і принципів, необхідних для створення організованого та цілеспрямованого педагогічного впливу на формування особистості учня.

На практиці метод проектів розглядається як інновація, метою якої є створення для дитини умов, за яких вона оволодіє вміннями активно здобувати, оновлювати та розвивати свої знання, зможе їх творчо застосувати.

Метод проектів підтримується багатьма дидактичними принципами, з – поміж яких виділимо наступні:

• принцип активності (цілеспрямоване активне сприймання учнями проблеми проекту, її переосмислення та розв’язання);
• принцип продуктивності (прагматична спрямованість діяльності на отримання суб’єктивно чи соціально ціннісного результату);
• принцип технологічності (виконання взаємозумовлених навчальних дій у чітко визначеній послідовності);
• принцип саморозвитку (створення розвивального середовища, у якому в результаті реалізації учнями поставленої мети будуть започатковуватись нові проекти);
• принцип опори на суб’єктивний досвід учнів (урахування досвіду учня, набутого в процесі сприймання і розуміння ним навколишнього світу);
• принцип зв’язку дослідження з реальним життям (використання навколишнього середовища як лабораторії, в якій відбувається процес пізнання);
• принцип співробітництва й партнерства (об’єднання ресурсів і зусиль задля досягнення спільної мети).

Для шкільної освіти метод проектів становить інтерес передовсім як спосіб організації проектів діяльності учнів.

Висновок. Метод проектів розглядається як засіб поєднання теорії і практики у процесі навчання. Має історичні основи. Досліджується сучасними науковцями. Розглядаємо як метод навчання, засіб навчання, форму організації навчання та педагогічну технологію.

2.      Проектна діяльність – похідна від методу проектів категорій – у педагогіці розглядається у двох аспектах:

1) як процес розробки окремими педагогами або колективами вчителів цілей і конструктивних схем їх досягнення, теоретичних моделей – навчально–виховних програм і методик застосування;

2) як проектна діяльність учнів – складова навчальної діяльності, підпорядкована певним організаційним засадам.

За своєю суттю проектна діяльність учнів є засобом їхнього навчання, розвитку та виховання. У проектній діяльності у школярів розвиваються:

• пізнавальні здібності (планування проектної діяльності, пошук шляхів розв’язання проблеми, вибір оптимальних способів і засобів діяльності, аналіз і синтез інформації);
• креативне мислення ( на всіх стадіях роботи над проектом);
• дивергентне мислення (учень має подати якнайбільше ідей щодо розв’язання проблеми в межах теми проекту);
• активність і самостійність (опис індивідуальної частини проекту, планування, дослідження, оцінювання, самостійний вибір форми представлення результату діяльності);
• просторова уява (планування часу роботи над проектом, передбачення необхідних ресурсів, уміння оцінити та відібрати найбільш слушні ідеї);
• критичне мислення (на всіх етапах проектної діяльності);
• сенсомоторні навички (на етапі виготовлення освітнього продукту).

Крім того в учнів формується:

• навички вербальної та невербальної комунікації ( в умовах ситуативно – ділового спілкування);
• навички та прийоми роботи в колективі (виконання різних ролей у груповій роботі, взаємодопомога та взаємо підтримка учасників проектної діяльності);
• навички емоційно – вольової сфери (на всіх етапах роботи над проектом);
• навички спілкування в соціумі (на етапі збору необхідної інформації, під час презентації результату діяльності);
• вміння враховувати потреби навколишніх (під час планування та виготовлення продукту, який має соціальну цінність або прикладне значення);
• вміння приймати оцінку інших (здійснення само – та взаємо оцінювання проектної діяльності за визначеними критеріями).

Проектну діяльність учнів варто розглядувати як особливий вид навчальної активності, що полягає в мотивованому досягненні свідомо поставленої мети для створення навчальних проектів. Для початкової школи прийнятим є розуміння навчального проекту як навчально пізнавального завдання для учнів, спрямованого на розв’язання проблеми, пов’язаної зі створенням суб’єктивно чи об’єктивно цінного освітнього продукту.

Виходячи з принципів, на яких будується проектна діяльність учнів, виділимо специфічні ознаки, притаманні навчальному проекту:

• наявність актуальної в дослідницькому або творчому аспекті проблеми, для розв’язання якої необхідний інтегрований зміст;
• значущість для учня передбачуваних проективних результатів і потреба в розв’язанні проектної проблеми чи задачі;
• самостійне виховання частини проекту (на певних етапах) або всієї проектної задачі;
• використання учнем пошукових і дослідницьких прийомів роботи.

Висновок. Метод проектів розглядаємо у контексті проектної діяльності. Визначаємо принципи проектної діяльності та на їх основі формулюємо вимоги до навчального проекту.

1. 3.      Види навчальних проектів

Технологія навчальних проектів залежить від цілей і задач навчання, отже, визначається кількома параметрами. За класифікацією, запропонованою Є.Полат, розрізняють такі види навчальних проектів.

За домінуючою діяльністю:

• прикладні. Проектами передбачається розробка  та виготовлення виробу, наділеного суб’єктивною новизною. Мета таких проектів – формувати систему інтелектуальних, загально трудових і спеціальних знань, умінь і навичок, втілену в кінцевий продукт. Ці проекти мають чітко визначену структуру взаємодії учасників, кожен з яких виконує певну роль. Їх результат обов’язково втілюються в матеріальну форму, він зорієнтований на життєві потреби самих учасників, спрямований на впровадження в практику. Їх зміст початковій школі найчастіше пов'язаний з освітніми галузями «Технологія», «Здоров’я» і фізична культура», «Людина і світ».
• рольові (ігрові). У проектах засобами гри імітуються соціальні або ділові форми поведінки в схожих з реальними ситуаціями. Їх учасники виконують ролі, зумовлені характером та змістом проектів. Метою цих проектів є оформити навчальний процес у вигляді ігрової діяльності та зімітувати суспільні відносини. За формою рольові проекти аналогічні до стимуляційної гри. Їх структура залишається несталою до завершення роботи й залежить від діапазону реакцій учасників. Результати роботи намічаються на початку, проте повністю виявляються лише в самому кінці проекту. Рольові проекти доречно використовувати на уроках читання, основ здоров’я, громадської освіти, трудового навчання.
• інформаційні (ознайомлювально зорієнтовані). Проекти пов’язані зі збором інформації про певний об’єкт чи явище, аналізом та узагальненням фактів, ознайомленням з ними широкого загалу. Їх дидактичною метою є створити умови, за яких учні самостійно знаходять інформацію, необхідну для розв’язання пізнавальних задач, отримують досвід роботи з різноманітними інформаційними джерелами – вербальними, друкованими, електронними, телекомунікаційними. Описані проекти більшою мірою задовольняють зміст предметів гуманітарного циклу. Продуктом проектної діяльності може бути атлас, альманах, стіннівка, електронна газета, репортаж, щоденник мандрівника, фотовиставка тощо.
• мистецькі (творчі). Домінуючим аспектом проектів є вільний і нетрадиційний підхід до виконання, оформлення та презентації результату. Такі проекти дають змогу максимально враховувати мистецькі інтереси учасників. Їх метою є ознайомити школярів з культурним надбанням людства; розкрити й розвивати творчий потенціал особистості; розвивати презентаційні уміння і навички (уміння триматися перед аудиторією, використовувати під час виступу засоби наочності, елементарні артистичні навички); виховувати естетичний мак. Зазвичай такі проекти не мають сталої структури діяльності учасників – вона намічається й розвивається залежно від жанру кінцевого результату та його представлення. Результат може бути оформлений у вигляді сценарію, статті, виставки, рекламного проспекту, літературного чи художнього твору тощо. Мистецькі проекти найчастіше використовуються в межах предметів естетичного циклу, в позаурочній та позакласній роботі.
• Дослідницько – пошукові. Діяльність учнів спрямовується на вирішення проблеми, результат якої заздалегідь невідомий. Педагогічна мета цих проектів – формувати навички пошукової діяльності та навчального дослідження; розвивати уміння і навички самостійної діяльності з навчальним матеріалом. Проект и за своєю структурою наближені до досліджень і мають такі етапи: виявлення проблеми; формування припущення; планування та розробка дослідницьких дій; збір інформації, її аналіз та узагальнення; спостереження, проведення експерименту; аналіз отриманих матеріалів; оформлення результату пошуку чи дослідження; публічна презентація проекту; рефлексія, висновки. Продуктом діяльності може бути публікація, довідник, карта, усна газета, колекція тощо.

За предметно – змістовним наповненням:

• монопредметні. Провідна проблема проектів вирішується в межах одного навчального предмета, хоча для її розв’язання залучаються знання з інших галузей. Такі проекти вимагають чіткого формування мети, методичних завдань, а також визначення компетентностей. Яких у результаті мають набути учні.
• міжпредметні. Зміст проектів має інтегрований характер – він охоплює кілька навчальних предметів. Такі проекти вимагають злагодженої роботи творчих груп, чіткого визначення дослідницьких завдань. Проведення проміжних звітів.
• над предметні (позапредметні). Проекти інтегрують знання з різних галузей, у тому числі з тих, які не вивчаються в початковій школі. До їх організації можуть долучатися спеціалісти різного фаху.

За характером координації:

• з безпосередньою координацією впроваджуються на початковій стадії ознайомлення учнів з проектом діяльності ; у ході всього проекту вчитель планує діяльність учнів, організовує виховання дослідження, допомагає знаходити необхідну інформацію, вчить опрацьовувати її, стежить за дотриманням визначних термінів виховання проекту, спільно з учнями організовує презентацію результатів, бере безпосередню участь в оцінюванні проектної діяльності.
• з прихованою координацією – застосовується за умови наявності в учнів певного досвіду проектної діяльності; учитель виконує роль рівноправного учасника: більшу активність виявляє на початковому етапі проектування, а далі – консультує.

За характером контактів:

• серед дітей однієї вікової групи – найчастіше до складу учасників таких проектів входить учня одного класу.
• Серед дітей різновікової групи – мають статус загально шкільних, районних, міських, регіональних або міжпредметних.

За кількістю учасників:

• індивідуальні. Проект виконується одним учнем. Учитель допомагає скласти план діяльності, проводить індивідуальні консультації. Тему та проблему проекту формулює сам учень, і вона залежить від його інтересів та можливостей.
• парні. Проект виконують двоє учнів. Вони складають спільний план дій; визначають форму представлення результату; добирають творчу назву свого проекту; беруть активну участь в організації публічного захисту проекту.
• групові. Численність учасників визначається на етапі планування; вона залежить від загальної теми, провідної проблеми, а також від бажання учасників об’єднуватись за інтересами (чи особистими симпатіями). Робота в групі полягає в тому, щоб у процесі розробки навчального проекту учасники обмінювались власним досвідом, радились один з одним, вчилися знаходити спільні рішення. Учитель узгоджує діяльність груп учасників, гнучко підпорядковує її спільній темі; проводить індивідуальні консультації, за потреби – надає допомогу.

За тривалістю:

• короткотривалі – від двох до шести годин (або уроків);
• середньої тривалості – від тижня до місяця;
• довготривалі – від одного до кількох місяців.

В основу роботи над навчальним проектом покладено взаємодію суб’єктів, яка полягає у спільній праці, пізнанні, спілкуванні. Учень є активним учасником проектної діяльності. Він визначає мету. Відкриває нові знання, обирає шляхи розв’язання проблеми, експериментує, несе відповідність за свою роботу. Вчитель – партнер учня у цій діяльності. Він допомагає визначити мету, розкриває можливі форми роботи, рекомендує джерела отримання інформації, сприяє прогнозуванню результатів, допомагає оцінити роботу, створює для активності учня. Такий підхід дає змогу уникнути авторитарного впливу на особистість дитини, встановлює та підтримує взаємні зв’язки суб’єктів у спільній діяльності, результатом якої є вияви активності, формування суспільно значущих потреб і зростання мотивації.

Залежно від домінуючої в навчальному проекті діяльності її об’єктом може бути продукт, що має практичну або теоретичну цінність. Як правило, така цінність суб’єктивна. З точки зору педагогіки, у проектній діяльності вищу вартість має не сам продукт, а власне досвід проектування.

Відповідно зо провідної мети проекту, об’єкт може досліджуватися за ознаками групи, структури, місця, функції, часу та властивостей. У процесі дослідження об’єкта розвиваються соціально значущі якості, компетентності та пізнавальні інтереси учня.

Висновок. Нема єдиного підходу до класифікації проектів, визначення їх видів. Відповідно до виду проекту, визначаємо особливості його використання. Але є загальні основи методики.

Найпоширеніші за змістовим аспектом прєкти бувають.

1. Літературно-творчі. Поширений тип спільних проєктів.

2. Природничо-наукові. Зазвичай мають чітко окреслене дослідницьке завдання (наприклад, дослідити стан довкілля певної місцевості).

3. Екологічні проєкти. Здебільшого потребують використання дослідницьких, наукових методів, інтегрованих знань із різних галузей.

4. Мовні (лінгвістичні). Навчальні проєкти, спрямовані на оволодіння мовним матеріалом, формування певних мовленнєвих навичок та вмінь: лінгвістичні, спрямовані на вивчення мовних особливостей, мовних реалій, фольклору; філологічні, передбачають вивчення етимонології слів, літературні дослідження тощо).

5. Культурологічні. Мають зв'язок з історією та традиціями різних країн За змістом можуть бути історико-географічними, етнографічними, політичними, мистецтвознавчими, економічними.

6. Рольово-ігрові За змістом можуть бути уявними мандрівками; імітаційно-діловими, які моделюють професійні та комунікативні ситуації; драматизація, соціальні імітації.

7. Спортивні.

8. Географічні.

9. Історичні.

10. Музичні

 

4. Особливості методики та етапи роботи над навчальним проектом

Особливості методики

Оскільки у проектній діяльності відтворюються основні етапи навчально – пізнавального процесу, то відповідно, домінуючим будуть такі групи методів:

• методи первинного засвоєння змісту діяльності;
• методи стимулювання і мотивації навчання;
• методи відтворення певного способу діяльності та застосування прийомів проектної діяльності в процесі розв’язання задач;
• методи оцінювання діяльності.

Робота над навчальним проектом організовується за такими етапами:

І. Етап постановки мети – усвідомлення учнями конкретної задачі (організація проекту)

ІІ. Етап планування роботи – вибір раціонального способу дії (планування проекту).

ІІІ. Етап виконання – реалізація діяльності. Яка супроводжується поточним контролем і перебудовою за необхідності (реалізація проекту).

IV. Етап перевірки результатів, виправлення помилок, зіставлення отриманих результатів із запланованими, підбиття підсумків роботи та її оцінювання (підсумок проекту).

Метою першого етапу роботи над навчальним проектом є засвоєння фактів або опис явища, яке буде досліджуватись. Провідним психологічним механізмом виступатиме асоціація. А домінуючими видами діяльності – сприйняття, осмислення та запам’ятовування. Відповідними методами при цьому будуть розповідь, репродуктивна бесіда, демонстрування, ілюстрація та ін. Вони активізують психічні процеси учня, сприяють первинному сприйняттю змісту роботи.

Метою другого етапу – планування роботи – є створення навчального середовища, сприятливого для природного виникнення в учнів бажання брати участь у проектній діяльності, усвідомлення її задач, передбачення цілі задуму. Психологічними механізмами при цьому є механізми творчої діяльності (передбачення, прогнозування. Висування припущення, перебирання альтернатив, уявне моделювання, інтуїтивне обґрунтування тощо.) Засобами такої діяльності стануть методи стимулювання і мотивації навчання, а саме: навчальна дискусія, створення проблемної ситуації, «коло ідей», «мозковий штурм», метод висування і перевірки припущення, навчальне заохочення та ін.

Поєднання на цьому етапі репродуктивних та інтерактивних методів забезпечує в умовах розвивального навчання перехід кількісного накопичення відомостей і фактів у нову якість – уміння застосовувати засвоєння прийомів в процесі подальшої пошуково – дослідницької діяльності.

Метою третього етапу роботи над навчальним проектом є відтворення певного способу діяльності в процесі розв’язання сформованих задач. Провідним психологічним механізмом є механізм продуктивної діяльності , а домінуючою групою методів – методи застосування прийомів діяльності. До них належить частково – пошуковий метод, дослідницький, навчальний експеримент, аналіз нової інформації, порівняння фактів, навчальне моделювання та конструювання, комбінування способів розв’язання проблеми, ділова гра, взаємо навчання тощо. Їх головною функцією є підготовки та розробка необхідних ресурсів для проведення індивідуальної чи групової роботи; організація активної пошукової (дослідницької) та продуктивної діяльності учнів у нових умовах; створення розвивального освітнього середовища, яке ініціюватиме творчий процес у всіх учасників навчальної ситуації.

Метою завершального етапу роботи над навчальним процесом є оцінювання діяльності учасників. Провідним психологічним механізмом діяльності – рефлексією – визначається відповідна група методів контролю за результатом і самоконтролю. Перший з них передбачає підсумкові дії. Не заперечуючи самостійне значення цього методу, зауважимо. Що діяльність залишається не незавершеною, якщо далі не йде оцінка й самооцінка, що особливо важливо в проектній діяльності.

Спектр задіяних у проектній діяльності методів не обмежується зазначеними. Аналіз досвіду організації проектної діяльності молодших школярів свідчить про те, що на кожній стадії роботи над проектом обирається основний метод (спосіб діяльності), решта – доповнюють його.

Організація проектної діяльності передбачає використання на кожному її етапі одночасно з методами різноманітних інформаційних, інструментальних та інших засобів. Так, на етапах організації і планування проекту ефективними є ідеальні об’єкти: обрані уявлення. Знакові моделі, розумові експерименти. Процедура пошуку інформації та збору матеріалу на етапі реалізації проекту супроводжується використанням водночас з ідеальними інформаційних (паперові, електронні, оптичні тощо), механічних (приклади, інструменти) та природних (натуральні об’єкти, препарати, колекції тощо) засобів.

Долучаючись до проектної діяльності, її учасники набувають знань, які за дидактичним значенням виходять за межі окремого навчального предмета, а за своїх особистісним сенсом – за межі звичного шкільного середовища, пов’язуючи учнів з реальними соціальними проблемами.

Розглянемо зміст діяльності учасників проекту на кожному його етапі.

І етап. Організація проекту.

Етап визначення вчителем стратегії діяльності. Яка полягає у виборі виду і теми проекту, формуванні провідної проблеми та дидактичної мети. До роботи на цьому етапі молодші школярі переважно не долучаються.

Обираючи тему проекту, вчителю варто орієнтуватися на такі критерії:

• чим дійсно серйозно захопить учнів пропонований проект;
• чи піддаватиметься він успішній реалізації з їхнього боку;
• чи буде мати практичний, особситісно чи соціально значущий результат;
• чи зумовить виконаний проект у процесі 1його реалізації подальшу серію проектів.

ІІ етап. Планування проекту.

Етап організації проектної діяльності учнів. Учитель ознайомлює дітей із загальною темою навчального проекту та стимулює виникнення інтересу до неї; окреслює коло проблемних питань та зорієнтовує  учнів на усвідомлення задуму проекту; допомагає вжитися в ситуацію та виділити низку проблем, які цікавлять учнів; скеровує на можливі шляхи розв’язання проблеми та ймовірний результат діяльності, допомагає у плануванні.

Після такого «занурення» в проект організовується активна спільна (чи індивідуальна) проектна діяльність учнів. Для цього, за бажанням учасників утворюється творчі групи й обирається напрям діяльності який узгоджується із загальною темою та ідеєю проекту. Учасники визначаються із формою представлення результатів.

На цьому етапі ініціатива переходить до учнів. Це зумовлено тим, що виконання певних завдань за прямою вказівкою вчителя може не відповідати нахилам та бажанням дітей.

На цьому ж етапі визначаються критерії оцінювання діяльності учасників.

ІІІ етап. Реалізація проекту.

Характер діяльності учнів – інформаційно – операційний. Учні х допомогою вчителя визначають можливі джерела інформації, самостійно збирають необхідний матеріал, безпосередньо виконують поставлені завдання проекту. Педагог займає позицію консультанта, а за потреби – координатора, він спрямовує пошукову діяльність школярів в оптимальному напрямі. Самостійна пошукова робота підпорядкована певній логіці та здійснюється за таким алгоритмом:

• усвідомлення проблеми класного пошуку;
• з’ясування незрозумілих питань;
• спостереження, збір фактів, доказів;
• аналіз та узагальнення зібраних даних;
• узгодження виховної роботи із запланованою;
• висновки

Проведення учнями висновків завершується застосуванням набутих знань у практичній роботі. Їх результатом повинен бути реальний освітній продукт, що має суб’єктивну або об’єктивну цінність. Отримавши його, учні дають відповіді на такі запитання:

-              Які знання знадобилися в практичній роботі?

-              Який особистий досвід могли використати? Який новий досвід отримали?

-              Що змінилося в результаті виконання проекту?

-              Що покращили для себе чи для інших людей?

IV етап. Підсумок проекту.

На завершальному етапі розробки проекту передбачається оформлення і презентація його результату, аналіз та оцінювання проектної діяльності учасників. Важливість цього етапу пояснюється тим фактором, що кожна справа має бути доведеною до кінця. Відчуття завершеності виникає в учнів під час представлення результату проекту.

Педагогічна цінність підсумкового етапу полягає не у виявленні якості виконаного продукту, а в ході самої діяльності. Учителя передусім цікавить. Як працювали діти, як змогли реалізувати свої можливості, якою мірою виявили свою самостійність, яких нових знань і вмінь набули. Для учнів цей етап пов'язаний із демонструванням зростання своєї компетентності.

 Вимоги до організації проєкту

1.Наявність значущої в дослідницькому плані проблеми, що потребує інтегрованих знань, дослідницького пошуку.

2.Практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів.

3.Самостійна діяльність учнів Вона може бути груповою, парною чи індивідуальною.

4.Визначення кінцевих цілей спільних чи індивідуальних проєктів.

5.Визначення базових знань із різних галузей, необхідних для роботи над проєктом.

6.Структурування змістовної частини проєкту із зазначенням поетапних результатів).

7.Використання дослідницьких методів.

8.Результати виконаних проєктів повинні бути матеріальними, тобто оформленими у визначений спосіб (презентація, щоденник мандрівника тощо).