Тема. Леся Українка «Тиша морська», «Співець» значення мистецтва в житті людини

Урок  у 6-В класі

Тема. Леся Українка «Тиша морська», «Співець» значення мистецтва в житті людини

Мета: ознайомити учнів із поезіями Лесі Українки «Тиша морська», «Cпівець», розкрити ідейно-художній зміст творів; розвивати вміння виразно читати поетичні твори, навички усного зв’язного монологічного мовлення; виховувати творчу уяву, любов до поетичного слова, пошану до класиків української літератури.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Обладнання: портрет поетеси, мультимедійні матеріали, дидактичний

матеріал (тестові завдання, картки).

                                                           Перебіг уроку

І. Забезпечення емоційної готовності до уроку

Хорове прочитання вірша-настанови

До успіху

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати.

Дружно і плідно працювати.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Перевірка домашнього завдання. Читання віршів напам’ять, взаємооцінювання

ІІІ. Оголошення теми й мети уроку

IV. Опрацювання навчального матеріалу

1. Учитель.

Хвороба, з якою так мужньо боролася тендітна молода поетеса Леся Українка, прогресувала. Лікарі радили змінити місце проживання або якомога частіше перебувати у місцевостях із теплим сухим кліматом. Тому Леся Українка часто виїжджала в Крим, у Грузію, до Єгипту. Дуже подобалося їй у Криму. Леся була зачарована природою цього краю. Безмежне море, вільний вітер, бурхливі хвилі, сміливі чайки – все це бентежило душу і самі по собі народжувалися поетичні рядки. У своїх віршах поетеса передає найтонші порухи власної душі, свої болі й радощі, тугу й надії. Так з’являється цикл віршів «Подорож до моря», а ще – «Кримські спогади», який вона присвятила своєму братові Михайлу.

2.Виразне читання вірша «Тиша морська»

(Учитель читає вголос, учні слухають і уявляють. В аудіозапису звучить шум моря.)

2.1. Виразне читання поезії «Тиша морська» учнями

2.3. . Бесіда з учнями

1. Які почуття викликає у вас цей твір? (Захоплення умінням поетеси бачити скарби природи; тонко відчувати красу навколишнього світу тощо.)

2. Які зорові і слухові деталі використала Леся Українка у творі? (Зорові: «золотиста блакить», «стежечка золотиста», «вітрила білі» та ін. Слухові: «тиша в морі», «з тихим плескотом на берег рине хвилечка», «ледве-ледве колихає море хвилі», хтось «стиха весла підіймає», «тихий плескіт» та ін.

3. Чим захоплюється ліричний герой? (Просторами спокійного моря.)

4. До чого вабили простори спокійного моря?

(«У мале човенце сісти

І далеко на схід сонця

Золотим шляхом поплисти.»)

5. Що символізує тихе море? (Тихе море є символом спокою невгамовного серця героя.)

6. Про що мріє ліричний герой?

(«Поплила б я на схід сонця,

Аж від сходу до заходу,

Тим шляхом, що проложило

Ясне сонце через воду».)

Радість буття перемагає, але життєві незгоди не забувають нагадати про себе. Це особливо підкреслено в останній строфі вірша:

(«Не страшні для мене вітри,

Ні підводнії каміння,

Я про них би не згадала

В краю вічного проміння.»)

7. Що символізує «підводнеє каміння»? (Злі, ворожі сили.)

2.4. Самосійне читання поезії учнями

2.5. Усне словесне малювання . З а в д а н н я: спираючись на текст, спробувати створити «Словесний малюнок».

2.6. Бесіда

1. Чи співпадає ваша уява з уявою художника? (Учитель демонструє картини І. Айвазовського, на яких зображено море.)

2. Художнику, щоб відтворити побачене, потрібні фарби, пензлі, полотно. А що допомагає поетові? (Художні деталі.)

2.7. Пошукова робота в групах

Учні уважно читають вірш і виписують художні засоби.

1-ша група – епітети.

Гарячий, полудневий (час), ясне (небо, море, хмари, сонце), золотиста (блакить), білі (вітрила), тихий (плескіт), перлиста (хвилечка), малий (човен), щире (золото), золотий (шлях), підводнії (каміння), вічне (проміння).

2-га група – метафори.

«Країна світла та золотистої блакиті», «в’ється стежечка золотиста», «з весельця щире золото спадає», «шлях, що положило ясне сонце через воду», «край вічного проміння».

3-т я група – зменшено-пестливі слова.

Віконце, хмарки, хвилечка, човенце, весельця.

2.8. Учитель.

Зверніть увагу, крім епітетів, метафор і зменшувально-пестливих слів, у поезії «Тиша морська» є повтори (ясне небо, ясне море, ясні хмари, ясне сонце; ледве-ледве), інверсії, тобто зворотний порядок слів (тиша морська, час гарячий полудневий, вітрила білі, хвилечка перлиста, в’ється стежечка).

Усі ці художні засоби не лише образно характеризують явища та предмети чи привертають увагу до важливого, вони допомагають поетові емоційно змалювати романтичну картину морського пейзажу та передати її думки й почування.

Перша збірка поетичних творів Лесі Українки «На крилах пісень» вийшла друком у Львові на початку 1893 р. У виданні збірки брав безпосередню участь І.Франко. Йому надсилала Леся Українка частинами рукопис збірки, він наглядав за складанням книжки у друкарні Наукового товариства ім. Шевченка.

Збірка складається з поетичних творів, написаних у 1880-х роках, та ранніх поем «Самсон» (1888 р.), «Місячна легенда» (1891 – 1892р.р.), «Русалка». До цієї збірки увійшла поезія «Співець» (1889р.).

2.9. Бесіда

- Назвіть відомі вам твори, у яких згадується соловейко? (Т.Шевченко «Садок вишневий коло хати…», казки народів світу та ін.)

- Що ви знаєте про цього птаха? Чи бачили його коли-небудь, чи чули його спів?

Весна – пора яскравого розквіту природи, буяння краси. Квітують сади, наповнюючи пахощами все довкола, не вгавають пташині хори. І найкращим солістом виступає в них соловейко. Пташка непримітна, але її спів зачаровує і пишну троянду, і духмяний бузок, і людське серце. Навіть зорі, здається, спустилися нижче до землі, щоб послухати прекрасний голос, подивуватися майстерності співця.

Фізкультхвилинка

3. Робота з текстом поезії «Співець»

3.1. Виразне читання вірша вчителем

3.2. Читання твору учнями ланцюжком

3.3.Словникова робота

Пишно – тут: яскраво.

Багряний – густо-червоний.

Порання – вранішня.

Натури – природи.

Пахом – запахом.

Вродливиця – красуня.

Красила – прикрашала.

Садки розвивав – сприяв зростанню й розквіту.

3.4. Бесіда

- Яка картина постала перед вами?

- Які почуття передає поезія «Співець»?

- Які провідні мотиви в поезії?

- Яка головна думка твору?

- Хто, на вашу думку, є героєм вірша?

- Які асоціації виникають у вас зі словом співець?

- Чим для вас є батьківщина?

3.5. Складання таблиці

Випишіть із вірша художні засоби, заповнюючи відповідні колонки

таблиці.

3.6. Робота в групах

1-ша група.

Визначити тему та основну думку поезії Лесі Українки «Співець», пояснити значення назви твору.

(Тема – краса вранішньої природи, її гармонії; основна думка – уславлення краси природи, оптимістичного світобачення; назва підкреслює основну рису героя твору солов’я; його майстерність у неперевершеному співі.)

2-га група.

Дослідити художні образи, охарактеризувати їх (зорі, троянда, соловейко).

Зорі – яскраві, червоні, привітно сяють над світом, і їх радісно вітає все живе на землі;

троянда – розкішна, вродлива, «найкраща з квіток», своїми барвами прикрашає садок, радує око;

соловейко – «співець чарівливий», шле вітання зорі вечірній і зорі вранішній, славить життя, від його любого співу розпускаються квіти, розвиваються садки.

3-тя група.

Визначити художні засоби та прийоми (пейзаж, слова в переносному значенні, художні означення та ін.).

У творі змальовані: весняний вечірній пейзаж «пишно займались багрянії зорі колись навесні…»; пейзаж вранішній «грала промінням, ясним самоцвітом порання роса…»; садок «Горда палала троянда розкішна, найкраща з квіток, - барвою й пахом вродливиця пишна красила садок»; вживаються: слова в переносному значенні «грала промінням», «усміхалась весняним привітом»; художні означення «багрянії зорі», «пісні голосні», «ясним самоцвітом», «троянда розкішна», «співець чарівливий» та ін.

4-та група.

Скласти «усні словесні малюнки» на тему вірша або казку (історію) про троянду та солов’я.

Зразок. Ще яскраво сяють зорі, але вже підкрадається світанок. Прокинулися птахи й голосно заспівали злагодженим хором. Визирнув один несміливий промінчик сонця, за ним другий, третій – і розбудив росу. Вона всміхнулася і заграла на сонці, ніби дорогоцінні камінчики. Прокинулася й красуня – троянда, запишалася, розіслала ніжний аромат по всьому саду. Негайно відгукнувся соловейко, заспівав так гарно, що заслухалися всі дерева і квіти в саду. Всім стало любо і весело.

Казка. В одному саду росла пишна красуня-троянда. Соловейко побачив її – і закохався. Але він був такий маленький, сіренький, непримітний, що чарівна квітка зовсім його не помітила. Тоді соловейко склав найкращу свою пісню і заспівав її так, що всі завмерли від подиву. Тільки горда троянда, хоч їй і сподобався спів, не показувала цього. Соловейко вирішив полетіти в теплі краї й навчитися ще кращих пісень у райських птиць.

Тільки тоді йому вдалося підкорити серце примхливої красуні.

4. Дібрати епітети до поданих слів

Співець - …

Зорі - …

Троянда - …

Соловейко - …

Осінь - …

ІV. Рефлексія. Підсумок уроку

Над чим змусив замислитися урок?

V. Оцінювання. Аргументація оцінок

VІ. Домашнє завдання

Навчитись виразно читати вірші Лесі Українки «Тиша морська», «Співець», аналізувати їх, висловлювати власні думки й почуття; за бажанням скласти легенду або вірш.