Тема. Любов Пономаренко «Гер переможений». Загальнолюдська ідея гуманізму й толерантності. Особливості художніх засобів новели
Мета:
ознайомитись із життям і творчістю Л.Пономаренко, її твором “Гер переможений”; простежити гуманістичний пафос новели, з'ясувати причини такого явища як жорстокість дітей по відношенню до німця, повторити поняття новели як жанру епосу;
розвивати навички самостійної роботи з книгою, уміння проводити спостереження над художнім текстом, вміння грамотно висловлювати власні думки, коментувати епізоди твору, надавати оцінку вчинкам героїв, формувати свій світогляд;
виховувати почуття гуманізму, доброти, милосердя, уміння прощати, любити людину.
Тема.
Любов Пономаренко «Гер переможений». Загальнолюдська ідея гуманізму й толерантності. Особливості художніх засобів новели
Мета:
ознайомитись із життям і творчістю Л.Пономаренко, її твором “Гер переможений”; простежити гуманістичний пафос новели, з’ясувати причини такого явища як жорстокість дітей по відношенню до німця, повторити поняття новели як жанру епосу;
розвивати навички самостійної роботи з книгою, уміння проводити спостереження над художнім текстом, вміння грамотно висловлювати власні думки, коментувати епізоди твору, надавати оцінку вчинкам героїв, формувати свій світогляд;
виховувати почуття гуманізму, доброти, милосердя, уміння прощати, любити людину.
Обладнання: комп’ютер (використання презентації), портрет письменниці, підручник.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Методи й прийоми: «Мікрофон», інтерв’ю з письменницею, презентація, асоціативний кущ, робота в групах, «Судове слухання», міні-дослідження, робота в парах, рефлексія «Квітка надій».
Теорія літератури: новела.
Очікувані результати:
Після цього уроку учні зможуть:
- розповідати про життєвий і творчий шлях письменниці;
- розуміти та знати поняття новели як жанру;
- розв’язувати проблемні запитання;
- доводити свої твердження;
- бути милосердними.
Орієнтовний план проведення уроку:
1.Організаційний момент. (1 хв.)
2.Оголошення теми, мети, завдань уроку. Мотивація навчання учнів. (2 хв.)
3.Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу (30 хв.)
4.Закріплення набутих знань. «Мікрофон». (4 хв.)
5.Підсумок уроку. Рефлексія . (2 хв.)
6.Домашнє завдання. (1 хв.)
Епіграфи:
Не тішся, як ворог твій падає,
а коли він спіткнеться, хай
серце твоє не радіє.
ПР. 24.17
Не дозволь, щоб зло тебе перемогло,
але перемагай зло добром.
Римл. 12.21
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.
1. Забезпечення емоційної готовності до уроку « Побажай мені успіхів» Слово вчителя. - Я вітаю тих, хто сьогодні на уроці. - Я вітаю тих, хто посміхається. - Я вітаю вас, творці сьогоднішнього уроку, адже сьогодні ми працюємо разом. Кожному з вас я хочу побажати, щоб на уроці ви були:
У – усміхненими;
С – сміливими;
П – прогресивними;
І – ініціативними;
Х – хоробрими.
Іншими словами, я бажаю вам УСПІХУ! А тепер ви побажайте один одному успіхів на сьогоднішньому уроці (учні в парах бажають один одному успіхів) ІІ. Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності. 1.«Мікрофон» Вчитель. Визначимо, яких результатів очікує кожен із вас від уроку, а починати свою відповідь можете словами: - Цей урок навчить мене… - Я очікую від цього уроку… - Цей урок допоможе мені… - Цей урок познайомить мене… В кінці уроку перевіримо, чи досягли ми мети, чи справдилися наші очікування. 2.Робота з епіграфами. Слова з першого епіграфа взято зі Старого Заповіту. Вони належать наймудрішому цареві Соломону, що жив майже за тисячу років до Різдва Христового. Слова другого епіграфа – із Нового Завіту належать апостолові Павлу, який писав послання до римлян відразу після розп’яття Христа. –Поясніть, як ви розумієте зміст епіграфів уроку. ( Людина повинна за будь-яких обставин залишатися людиною. Треба любити своїх ворогів, а зло перемагати добром).
3.Вступне слово вчителя.
Дорогі діти, впродовж багатьох уроків ми працювали над темою «Ти знаєш, що ти – людина?». Що значить - бути людиною? Над цим питанням замислювались в усі часи. Відомий факт, як один давньогрецький філософ –учитель поставив своїм учням запитання: «У чому призначення людини?». Помовчав. А потім сам на нього відповів: «Бути людиною!». Усе це звучить досить дивно, але водночас просто.
- Давайте коротко поділимося враженнями, хто з героїв вивчених нами творів є справжньою людиною? Чому?
( Крилата людина, яка вміє творити, любити, працювати, довіряти (з вірша Ліни Костенко «Крила»); Климко(з однойменної повісті Григора Тютюнника) – це приклад доброти, чуйності, співчуття, самопожертви, любові, щирості, щедрості; ліричний герой з поезії В. Симоненка «Ти знаєш, що ти - людина?»).
Отож і сьогодні ми будемо підтверджувати оцю просту істину: людина має бути людиною.
ІІІ. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.
1.Слово вчителя.
Любов Пономаренко… Жіноче слово в літературі завжди звучить особливо щиро. Хвилюють твори, у яких авторки так тонко по-жіночому фіксують кожен порух людської душі, так обережно проникають у внутрішній світ своїх героїв… Такою є поезія Ліни Костенко та проза Любові Пономаренко.
Запрошую вас на інтерв’ю з письменницею, яке підготували наші дівчата.
2. Інтерв’ю з письменницею.
- Шановна Любов Петрівно, сьогодні ми знайомимось з Вашою творчістю вперше. Розкажіть, будь ласка, про свою сім’ю.
- Я народилася 25 травня 1955 року на хуторі Сергушки Срібнянського району Чернігівської області в родині звичайних сільських вчителів. Через деякий час батьки переїхали до села Іванівці. Там я закінчила середню школу.
-А як починався Ваш творчий шлях у літературі?
-Ще у школі я почала писати вірші. Батько порадив мені надіслати декілька до редакції районної газети. Коли мої вірші надрукували, я твердо вирішила, що буду письменницею. Пізніше почала писати прозу.
-Де ви працюєте зараз? - Я закінчила Ніжинський педагогічний інститут, працювала вчителем у рідному селі. Зараз живу у містечку Гребінка Полтавської області, працюю кореспондентом газети «Зоря Полтавщини».
- Розкажіть, будь ласка, історію створення новели “Гер переможений”.
- У 1999 році вийшла моя друга збірка прозових творів під назвою «Дерево облич». Туди і увійшов твір «Гер переможений». Написаний він на основі справжніх фактів. У містечку Гребінка, де я зараз живу, багато будинків після війни побудували полонені німецькі солдати. Це розповідь про одного з них.
- З якими словами ви хотіли б звернутися до семикласників?
Я хотіла б, щоб ви, прочитавши твір «Гер переможений», задумались над такими поняттями як гуманізм і толерантність. А хто захоче поділитись враженнями від прочитаного, пишіть мені на мою сторінку в Інтернеті.
- Дякуємо за цікаве інтерв’ю.
- Дякую за увагу.
Проблемне питання(в кінці уроку учні відповідають на поставлене питання
— У чому сміливість Любові Пономаренко як письменниці?
Слово вчителя.
Перед тим, як ми перейдемо до аналізу тексту твору, пропоную прислухатись до поради письменниці і повторити терміни, які нам необхідні для успішного засвоєння теми уроку.
Гуманíзм — ставлення до людини, пройняте турботою про її благо, повагою до її гідності. Синонім – людяність. Толерантність – поблажливий, терпимий до чиїхось думок, поглядів, вірувань, до інших народів, культур. Синонім -людяність. Іншими словами, з огляду на тему уроку, твір, який ми будемо вивчати, має настрій людяності, любові до людини. І що дивно, у творі піде мова про людину і війну, про її наслідки в душі людини. Ми вже говорили про війну як страшне, жорстоке явище, вивчаючи повість Г. Тютюнника «Климко». Тому сьогодні, щоб налаштуватися на урок і пригадати собі події тих часів і жахіття сьогоднішньої війни, перегляньмо презентацію, яку підготувала учениця нашого класу. 3. Перегляд презентації «Жахи війни» Учитель запалює свічку пам’яті 4. Асоціативний кущ - Які асоціації у вас виникають, коли ви чуєте слово “війна”? (смерть, голод, горе, поранення, сирітство, розруха) - З якими словами у вас асоціюється слово “полонений”? (приниження, голод, сум, важка робота, смерть, знущання) 5. Робота з текстом твору. Письменниця порушила важливу проблему, яка схвилює навіть найчерствішу душу. В оповіданні йдеться про любов до людей. Отож, прочитавши цей цікавий і зворушливий твір, поміркуймо над питаннями. 5.1. Бесіда за змістом твору. - Яких страждань зазнав наш народ та багато інших народів під час Другої світової війни? (Смерть, страждання, сирітство, каліцтво, сльози) - Чому народ-борець переміг фашизм? (Любив свою Батьківщину). - За що ми повинні бути вдячними тим, хто загинув на війні, отримав каліцтво, залишився живим? (За мир) - Що означає у перекладі з німецької мови слово «гер»? Прокоментуйте назву твору. (Так, він переможений, але він — живий, він не втратив снаги до життя, уміння бачити красу в дрібницях) - Які ще слова, що походять з німецької мови, зустрічаються у творі? 5.2. Словникова робота. Пояснення значення слів: Гер – пан; шнель – швидко; Лейпціг – місто у Німеччині; гут – добре; кіндер – діти; фрау – звертання до жінки у Німеччині; нужник-убиральня. - Де і коли відбуваються події, зображені в творі? (В одному провінційному містечку після Другої світової війни) - Хто з водив будинки у зруйнованому місті? (Полонені німці) - Чому полонені зводили квартал «з любов’ю і розпачем»? (З любов’ю - бо уявляли, що будують для себе. З розпачем – тому що це була лише уява, мрія.) -Серед полонених авторка виділяє Фрідріха. Опишіть його зовнішність, спираючись на текст ( «… Був худий, гнилозубий і брудний.» ). Про що вона свідчить? - Чим займався Фрідріх після робочого дня? - Що робили діти, коли побачили скопану грядку? - Чи можна говорити, що грядка була для Фрідріха маленькою державою? -Чому у Фрідріха не було майбутнього в цьому «злиденному місті»? (Це «злиденне місто» було для нього чужим, його не розуміли ) 5.3.Робота в групах.- Знайдіть у тексті епізоди, які б розкрили стосунки між полоненими і дорослими, між полоненими і дітьми. Полонені: «зводили цей квартал з любов'ю і розпачем», «не любили цей народ, не любили будинки», «але тільки-но звівся фундамент...», «Фрідріх скопав маленьку грядочку...», «ті всміхалися, дякували, називаючи вдів «фрау», «у Фрідріха теж була фотокартка...», «Фрідріх робив тільки прикраси зі шматочків цегли», «Саджав нас на коліна та співав...» Висновок дітей під керівництвом вчителя: Полонені німці ненавиділи і місто, і його жителів, і будинки, які зводили, але тільки до того часу, поки не бачили творіння своїх рук. З любов'ю згадували свою домівку, рідню. Були вдячні вдовам за допомогу.Фрідріх любив дітей, квіти, був умілим майстром. Дорослі: «Охоронець чіплявся поглядом і байдуже погиркував...», «...гиркав охоронець», «місто давно не сердилось на німців, вдови жаліли їх...», «охоронець замість «шнеляти» простягав йому цигарку і дозволяв лежати під стіною», «...самотні жінки подовгу стояли, роздивлялися і навіть сплакували», «його поховали за містом...» Висновок дітей під керівництвом вчителя: Дорослі розуміють Фрідріха краще за дітей, тому поводяться більш толерантно. Найбільше німців жаліли вдови, намагалися чимось допомогти. Ненависть змінилася милосердям, бо розуміли, що прості німці – заручники фашизму. Діти: «ми розвоювали ту землицю, розкидали каміння, зробили з паличок хрест, зв'язали його травою і поставили на грядці», «І ми у відповідь цілу весну і ціле літо топтали і розкидали його грядку», «ми не могли його не дражнити», «ми любили ціляти в нього грудками, любили, коли він саджав нас на коліна та співав...» Висновок дітей під керівництвом вчителя: Дівчинка та її друзі жорстоко поводилися з полоненим німцем тільки тому, що окупанти принесли багато горя в їхнє дитяче життя. Навіть добре ставлення до них Фрідріха не пом'якшувало їхніх сердець. Вони ще не розуміли, що для хворого Фрідріха ця війна стала трагедією. - Чим любив хизуватися Фрідріх? -Чи змінилося життя Фрідріха з приходом осені? (Сили почали покидати Фрідріха, «робив тільки прикраси зі шматочків цегли – сонця і квіти…») -Що сталося з Фрідріхом? З чим це, на ваш погляд, було зв’язано? (Безнадія, хвороба, а можливо, недитяча жорстокість дітей). -Як ви розумієте речення «Коли зняли його і взяли на руки, то здивувалися, що немає в ньому тіла.» ? (Весь цей час він залишався живим завдяки своїй «силі духу») 5.4.- Аналізуючи цей образ, пропоную скласти інформаційне гроно «Фрідріх».
-Що привернуло увагу оповідача, коли вона сиділа на вікні у новому будинку?(Під вікном у грудні зацвіла квітка, яку посіяв Фрідріх). -Чому дівчинка не зірвала квітку? (Це пам'ять про німця) -Чому з квіткою опинився нечіпаний і хрест з паличок? (Це символ вироку смерті, який стає поштовхом до пригніченого стану полоненого, а згодом – до самогубства). -Якою подією завершується твір? -Навіщо Фрідріх сховав фотокартку? Про що говорить ця художня деталь? (Це Фрідріхів «лист у вічність». Не маючи змоги знайти своїх дівчаток у повоєнний час, полонений замуровує фотографію в стіну будинку як найдорожчий скарб). Висновок. Ця фотографія після багатьох років стає ще одним підтвердженням людської доброти і подає читачам надію, що Фрідріхові діти, можливо, довідаються, яким був їхній батько і де загинув. Автор залишає нам, читачам, відкрите запитання: «Ви не знаєте, де наш тато? » 6. Суд над жорстокістю дітей (установча бесіда) - Діти, а зараз скажіть мені, які слова є опорними в новелі? (зло – добро,жорстокість – милосердя) -З’ясуємо, яка проблема постала перед нами. Вирішимо її у формі суду: - Чи можна простити ворогові і в яких випадках? Випереджальні завдання І - Прокурору треба висунути звинувачення дітям з новели Л.Пономаренко « Гер переможений». ІІ - Свідки повідають нам про події, які відбувалися під час Другої світової війни очима письменників. ІІІ - Захисникам треба обговорити та навести вагомі докази – виправдання Фрідріха. ІV - Суддя виносить вирок. (Вчитель корегує виконання завдання). Прокурор: - Чи праві були діти, коли зробили з паличок хрест, розкидали маленьку «державу» Фрідріха? Так! Праві. Фрідріх – це німець. Він воював проти нашої держави. Армія Гітлера завдала багато горя нашому народу. Тому треба відповідати за свою жорстокість. Свідки: Учні читають напам’ять вірші про війну українських письменників.
1.Повернувсь лелека у село.
А села нема, нема… Згоріло.
Де ж йому гніздитися було?
І у птаха серце заболіло.
Він ступав по сивому дворі,
Де крізь попіл – рясту білі іскри.
І над ним ячали димарі.
Димарі, неначе обеліски.
2. Якщо зібрати сльози матерів,
Що пролились за дочок і синів,
Які навік у битвах полягли,
Які за щастя юність віддали,
То море створиться із сліз отих,
Із сліз печально гнівних і палких.
Захисники: - Ми вважаємо, що діти неправі.Так! Армія Гітлера була жорстока, але сьогодні німець був полоненим, беззахисним, слабким і хворим. Просто людина, яка викликала до себе співчуття. -Так! Він німець, але як бачимо, був хорошим батьком, любив працювати на землі – сіяв, вирощував. Свідки: - Фрідріх опинився на фронті скоріш за все не з власної волі, а за наказом свого головнокомандуючого. Не можна нам відповідати жорстокістю на жорстокість. Вирок судді: - Війна – відворотне, жахливе явище суспільства. Але треба в будь-якій ситуації залишатися людиною. Жорстокості у світі не повинно бути. На жорстокість треба відповідати добром. -Уявімо, що ви виходите з зали суду, а я, кореспондент, вас запитую («Мікрофон»): - Скажіть, з якими почуттями ви виходите з зали суду? (Співчуттям до полоненого німця, жалю до хворої людини) - Висловіть свою точку зору щодо вироку суду. (Справедливий) - Давайте, визначимо тему та ідею твору Тема: зображення гуманного ставлення до полонених німців, які відбудовували зруйноване місто (взаємостосунки Фрідріха з дітьми, самотніми жінками). Ідея:(учні записують у зошит)
- ідея осуду війни, зла, насильства;
- утвердження милосердя, співчуття;
- ідея прощення як складова гуманізму;
- необхідність у будь-якій ситуації залишатися людиною.
7. Міні-дослідження. Для цього клас ділимо на три групи: «дослідники», «літературознавці», «художники». Завдання а) «Дослідники» визначають композицію твору . Композиція. Експозиція: полонені німці зводили будинки. Зав'язка: ставлення Фрідріха до українських дітей, жінок-вдів. Кульмінація: хвороба, а потім самогубство Фрідріха. Розв'язка: знайдена в стіні квартири фотокартка з двома дівчатками — згадка про полоненого німця. б) «Літературознавці» працюють над художньою деталлю, її роллю у творі.
- Цеглинки - уособлюють любов полонених німців до праці.
- Квітка на клумбі (нагідка) – любов до прекрасного, людина, яка любить прекрасне, не може бути жорстокою і злою.
- Фотокартки – те, що з’єднувало німців з рідними, те, що було для них найдорожчим, згадка про мирне життя і жаль за ним.
- Грядка – «його» (Фрідріха) держава в нашому злиденному місті.
- Міцні будинки – потяг до будування, а не до руйнування, закладений у людині природою.
- Прикраси зі шматочків цегли (сонце, квіти) – творча натура Фрідріха, потяг до краси, бажання зробити приємне.
- Квітка, що розцвіла посеред грудня – пам’ять, символ незнищенності душі.
- Речі та їжа, що давали жінки полоненим – милосердя, прощення
- Цигарка охоронця, якою він пригощає полонених – співчуття, людяність.
- Хрест – символ смерті, крах надій і сподівань.
Висновок: Усі ці деталі яскраво передають трагедію війни, гуманізм наших людей та жаль за змарнованими людськими життями. в) «Художники» вирізають із кольорового паперу те, що, на їхню думку, є ілюстраціями до твору. 8. Робота в парах. Опрацювання матеріалу підручника про новелу. - Порівняйте жанрові ознаки новели з жанровими ознаками оповідання. - Віднайдіть спільне і відмінне. - Предметом новели є незвичайна подія. Що незвичайного трапилося у творі «Гер переможений»? (Через 50 років жінка знаходить у стіні будинку фотокартку дітей Фрідріха). -Що більше, на вашу думку, цікавить автора: незвичайна подія чи персонажі? (Персонажі, які потрапляють у незвичайні життєві обставини, вони вражають нас своїми вчинками, глибиною душевних переживань). - Доведіть, що Фрідріх — новелістичний герой. (В умовах війни, полону він зберіг любов до дітей, до прекрасного; не відповідає злом на зло. Зовнішності полоненого протиставляється його внутрішній світ).
9.Спостереження над текстом. - Поміркуйте, які особливості побудови твору ви помітили. (У творі поєднуються різні часові площини.) -Які важливі події відбулися в житті міста і в душі оповідача за 50 років? («За цей час у будинку не тріснула жодна стіна, не струхла і не висохла підлога». Німці, хоч були полоненими, свою роботу виконували на совість. До оповідача прийшло розкаяння за своє ставлення до Фрідріха, прощення ворогам, які, колись прийшовши на чужу землю, хотіли зробити її народ своїми рабами). Висновок. З роками людина стає мудрішою, набирається життєвого досвіду і починає розуміти, для чого вона прийшла на цей світ, яка її місія на землі. Врешті-решт приходить усвідомлення, що прощення — одна з наголовніших людських чеснот. -Яка художня деталь прихована у «чорному ящику», що найбільше пов’язана з ідеєю твору?(Знайдена фотокартка) Учитель: Ідея новели, як бачимо, майже завжди захована в художньому образі, спонукає читача над чимось задуматися. То про що ця новела? Чому має таку назву? (Про любов до людини. Війна позбавила щастя і життя Фрідріха, який був звичайним солдатом, але за чиїмсь наказом, узяв до рук зброю і прийшов як ворог, та, будучи переможеним, набрав подоби звичайної людини, яку неможливо було ненавидіти…). -Чи засуджує автор когось із персонажів новели? Чому ви так думаєте? (Думаю, що ні. Тому що дівчинка подорослішала і через багато років збагнула всю несправедливість становища, усвідомила глибину страждань полоненого німця). -Чого письменниця очікує від нас, читачів? ( Ми не повинні забувати свою історію, маємо передати її своїм нащадкам, аби й вони поважали пам’ять загиблих і знали ціну людського життя).
IV. Закріплення вивченого матеріалу. «Мікрофон» -У чому сміливість Любові Пономаренко як письменниці? (Взяла складну, незвичайну, суперечливу тему, подала досить правдоподібно подробиці, показала, що полонені теж люди, підкреслила, що будь-яка війна – неприпустиме для людського суспільства явище). Висновок: Любов Пономаренко зізнається, що кожен її твір - і переплаканий, і пережитий. Головне для неї не образи і картини, а життя з його глибинками і широтами, як добром, так і злом. Чи не в цьому секрет популярності Л. Пономаренко, зумовлений мистецьким кредо: «бачачи минуле і дивлячись у майбутнє, бути сучасним».
V. Підсумок. Рефлексія. 1. Робота з рефлексійною анкетою. Вибрати ті твердження, які б хотіли продовжити. -Сьогоднішній урок дав мені можливість зрозуміти… -Мені найбільше подобаються в людях такі риси характеру… -Я хотів (ла) сказати дівчинці та її друзям… 2.Рефлексія «Квітка надій». - Діти, у мене в руках символічна квітка надій, я зараз вам її передам, а ви один одному, коротко висловлюючи свої думки про те, якою повинна бути справжня людина, а також що ви хочете побажати прийдешнім поколінням? 3. Оцінювання діяльності учнів. -Чи виконали ті завдання, які ставили перед собою на початку уроку? (Оцінки) 4. Прийом несподіваного очікування. - Діти, мені хочеться подарувати вам символічних голубів миру, на ознаку того, щоб у нашому світі панувала тиша, мир, спокій, а у ваших стосунках повага, взаєморозуміння, милосердя, толерантність. Учитель дарує учням голубів, зроблених із орігамі Сьогодні на уроці ми пригадали такі поняття як гуманізм, толерантність, усвідомили, які ж страшні наслідки несе війна людям. Але, яким би не було життя, я хочу, щоб ви завжди залишалися Людьми. Наш урок я завершую словами української поетеси Ліни Костенко: І в житті, як на полі мінному, Я просила у цьому сторіччі Хоч би той магазинний мінімум: Люди, будьте взаємно ввічливі! І якби на те моя воля, Написала б я скрізь курсивами: Так багато на світі горя, Люди, будьте взаємно красивими! VI. Домашнє завдання. Завдання на вибір: а) продовжити новелу, давши відповідь на питання: «Ви не знаєте, де наш тато?..»; б) написати листа Л. Пономаренко, розказати про свої враження від прочитаної новели.
Нагірянська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів
Урок з української літератури
у 7 класі
«Любов Пономаренко «Гер переможений». Загальнолюдська ідея гуманізму й толерантності. Особливості художніх засобів новели»
Вчитель української мови та літератури
Матвіїв Н.В.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку