Мета : Спонукати дітей до роздумів про зміст і сутність понять « Батьківщина», « Українська держава», уточнити уявлення про роль Батьківщини, рідного краю, його історії, традицій для особистості людини. Розширити й збагатити знання про роль рідної мови в житті людини, про державну мову. Сприяти формуванню у дітей громадянської, національної свідомості. Виховувати любов до української мови, прагнення її вчити, пишатися її красою та багатством, пишатися своєю належністю до українського народу. Виховувати патріотичні почуття, гордість за Україну.
Хід
Вихователь: - Шановні гості! Вітаємо вас на нашому святі!
Дитина 1: - Гостей шановних вітаємо щиро, Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром!
Дитина 2: - Є добрий звичай в Україні: у святковий день, у щасливий час, гостей вітати хлібом – сіллю, бажати щастя і добра.
Дитина 3: - Вклоняємось вам, любі гості, даруємо хліб святий та сіль, від щирої душі людської, від щедрої матінки – землі!
Вихователь: - Шановні гості, діти! Запрошуємо вас до нашої гостини, на хліб, на сіль, на слово щире, на бесіду мудру, на свято наше!
« РОДИНА» сл. Муз Н. Май.
Вихователь: - Сьогодні мова піде по родину, рідну Батьківщину. Тема нашого свята – « Родина, родина - це вся Україна». Діти задумайтеся і скажіть, хто ми є? ( Ми українці.)
Вихователь: - Послухайте уривок із вірша « Маруся Чурай» Ліни Костенко.
Буває, часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, -
Оці степи, це небо, ці ліси, усе так гарно, чисто, незрадливо, усе як є – дорога, явори, усе моє, все зветься…( усі разом: Україна).
(Гра-асоціація : « Батьківщина»)
Правила гри: - Діти , вам потрібно по черзі назвати різноманітні слова, словосполучення, з якими у вас асоціюється поняття « Батьківщина». Наприклад: Україна, Вітчизна, рідний край, синьо – жовтий прапор, герб – тризуб, Державний гімн, Київ, Дніпро, козаччина, вишиванка ,калина, писанка, рушник, пшеничне поле, тощо. Вихователь: - Ми живемо в Україні, ми її любимо, ми пишаємося нею. Наша земля багата і щедра. На ній ростуть квітучі сади, колосяться багаті хліби. І де б не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємось аж до сліз, зачувши рідне слово.
Діти по черзі:
1. Велична, щедра і прекрасна мова!
2. Прозора й чиста як гірська вода.
3. Це України мова барвінкова, така багата й вічно молода.
4. О мово, ти як дивная сопілка, То звеселяєш, то хвилюєш нас .
5. Тобі вклонялись Леся Українка
Й благословенний батько наш Тарас.
6. Від інших мов вона не гірша,
Для українців – наймиліша,
Пісенна, ніжна і дзвінка
Мова Шевченка і Франка.
7. Мово рідна, слово рідне,
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
Тільки камінь має.
Як ту мову нам забути,
Котрою учила
Нас всіх ненька говорити,
Ненька наша мила.
Вихователь: - Є такі слова, які можуть зникнути тоді, коли зникне сам народ, що створив їх. До таких належить і просте слово Батьківщина. Воно вічне, як вічний народ.
Діти по черзі:
Під віконцем калина,
Тиха казка бабусі,
Ніжна пісня матусі.
В них - озера, річки і долини.
Є країни великі й малі,
Та найкраща завжди Батьківщина!
Місця де родилися завжди святі.
Хто рідну оселю свою забуває,
Той долі не знайде в житті. Вихователь: Отже, діти, Батьківщина – це земля, на якій народилися ми, наші батьки, дідусі й бабусі, де поховані наші предки. Тому вона для нас свята. Батьківщина – це найдорожче, найсвітліше, найрідніше, найкраще місце на землі, все те, що ми найбільше любимо і шануємо своїм серцем.
Наша Батьківщина – це Україна. Україну часто називають матір’ю, адже Батьківщина, як і мама, - одна, найрідніша. Вони для людини – як два крила у птаха, що дані для польоту. Батьківщина починається з мами.
Діти ,а чи знаєте ви прислів’я про рід, сім’ю, батьків?
Усе купиш, лише тата й мами – ні.
Які мамка й татко, таке й дитятко.
Яке коріння, таке насіння.
Українському роду нема переводу.
Шануй батька й неньку, то буде скрізь гладенько.
Вихователь: - Одна з головних заповідей Біблії – « Шануй своїх батька й матір». Ви маєте берегти своїх батьків, поважати, допомагати їм, адже ваші батьки бажають вам щастя. Ви повинні піклуватися про своїх рідних, свято берегти честь свого роду. Жити так, як у тій пісні:
Будемо жити, землю боронити
Як з давнини повелося,
Щоб наша доля нас не цуралась,
Щоб краще в світі жилося.
Ви, діти, майбутнє України. Які ж ваші обов’язки сьогодні перед рідними, Батьківщиною? Вчитись, любити свою сім’ю, батьків, бути добрими, чесними, щирими. Адже українському роду нема переводу.
Пісня « Моя Україна».
Ми всі діти українські,
Український славний рід.
Дбаймо, щоб про нас, маленьких,
Добра слава йшла у світ.
Будьмо пильні у науці,
Будьмо чемні у ділах,
Будьмо смілі та відважні
І не думаймо про страх.
Все, що рідне, хай нам буде
Найдорожче і святе,
Рідна мова, рідна віра,
Рідний край наш над усе!
Вихователь: - Діти, треба пам’ятати ці слова все життя, ніколи не забувати своїх близьких, любити свою родину – Україну.
Закінчується наше свято. Діти я вам вдячна за вашу підготовку, велике спасибі. Усміхніться одне одному, побажайте і гостям, і собі доброго здоров’я, добрих вчинків. А я вам бажаю: хай біда і горе обходять наш дім. Доброго здоров’я зичу вам усім!
Діти співають пісню « Друзі, єднаймося.»