Урок. Тема. Особливості природних умов і ресурсів Херсонської області. Природокористування.

Тема. Особливості природних умов і ресурсів Херсонської області.

Природокористування.

Мета: навчити давати характеристику природних умов Херсонщини; показати особливості природних умов і ресурсів області; оцінити їх вплив на життя та діяльність населення; продовжити формувати науковий світогляд учнів; виховувати любов до рідного краю; поглибити і закріпити навички роботи восьмикласників з картографічним матеріалом; розвивати пам'ять, мислення, увагу, уяву, географічну мову.

Обладнання: підручник, атлас Херсонської області, фізична карти України, проектор.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань та умінь учнів.

Метод «Мікрофон»

1. Що таке природні умови?

2. Які ви знаєте природні ресурси?

3. Які можете назвати природні ресурси Херсонщини?

Закінчити схему «Класифікація природних ресурсів»

II. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності.

Під час вивчення сьогоднішньої теми ви практично застосуєте отримані знання з географії України, і водночас, виявите нові цікаві особливості природи рідного краю, його індивідуальність.

Прийом «Географічний кінозал».

 Перегляд і подальше обговорення фрагменту відео «Херсонщина вражає». 

III. Вивчення матеріалу нової теми.

  Притча про мотивацію

   Монах, що керує будівництвом собору, вирішив подивитися, як працюють робітники. Він підійшов до першого і попросив розказати про свою роботу: «Я сиджу перед каменем і працюю різцем. Нудна і важка робота, - сказав той зі злістю». Монах підійшов до другого і запитав його те саме: «Я ріжу камінь і цим заробляю гроші. Тепер моя сім’я не голодує»,  - стримано відповів той.  Монах запитав і третього про його роботу: «З боку, здається, що я ріжу камінь. Але насправді я будую Собор, який простоїть тисячу років. Я будую майбутнє»,- усміхнувшись сказав робітник.  Про що ж ідеться у цій притчі?

      Сьогодні на уроці ми будемо вирішувати важливе питання: що потрібно нам, щоб ми жили в здоров’ї, благополуччі довго і щасливо, бо історія нас вчить, що мудрість будь-якого народу проявляється в тому, як зберігаються природні умови його існування та використовуються ресурси, добробут сучасних і майбутніх поколінь.

Ознайомлення учнів із планом уроку.

План уроку

1. Тектонічна будова

2. Рельєф
      3. Корисні копалини
      4. Клімат 
      5. Внутрішні води
      6. Ґрунти
      7. Рослинність 
      8. Тваринний світ

Робота в парах

Кожна пара (жеребкування) обирає собі картку із завданням, на якій зазначений один із пунктів плану уроку. Час виконання 5 хвилин. Під час роботи можна використовувати різні джерела географічної інформації. Під час відповіді учні використовують географічну карту

1. Тектонічна будова

Літосферна плита – Євразійська. Платформа – Східно-Європеська. Геологічна будова – переважає осадовий чохол. У північній частині області є вихід на поверхню кристалічних порід Українського щита.

2. Рельєф

Рівнина – Східно-Європейська.  Низовина – Причорноморська.

3. Корисні копалини

Південна частина області знаходиться у межах Південного нафтогазоносного регіону. На території області залягають цементні й цегляно-черепичні глини,  мергель, вапняк, будівельний пісок, кам’яна сіль та торф.  

4. Клімат 

Клімат помірно континентальний, посушливий. Середньорічні температури: літня +22,4 °C, зимова −2,1 °C. Максимальна літня температура +40 °C, мінімальна зимова −31,5 °C. Тривалість без морозного періоду в середньому 179 днів на рік. Середньорічна кількість опадів від 300 до 420 мм. За сильного вітру часом навіть узимку виникають пилові бурі.

5. Внутрішні води

Недостатньо забезпечена водними ресурсами.

Херсонська область розташована на Півдні України, у басейні нижньої течії Дніпра, у межах Причорноморської низовини. На півдні Херсонщину омивають Чорне і Азовське моря, а також Сиваш (Гниле море). Водні об’єкти Херсонської області займають 430,5 тис.га.

Природні водотоки займають площу 10,67 тис.га.  По території області протікають 26 річок, з них  річка - Дніпро (довжина в межах області – 200 км) з Каховським водосховищем, річка – Інгулець (180 км) та 24  річки загальною довжиною 373,7 км. В області налічується 693 озера загальною площею 170,22 тис.га та 1154 ставка площею 12,3 тис.га. Штучні водосховища займають 64,28 тис.га.

На території Херсонської області винайдено та упорядковано 67 природних джерел та криниць.

6. Ґрунти

Ґрунти на півночі Херсонщини — здебільшого південні чорноземи з лесовим підґрунтям, котрі займають 45 % ґрунтів області. На півдні вони переходять у темно-каштанові і каштанові ґрунти, іноді разом з солонцями. Для узбережжя  Чорного та Азовського морів характерні солонці та солончаки

7. Рослинність 

Рослинність Херсонської області дуже різноманітна. У зв'язку з різноманітністю природних умов території області тут зростає велика кількість видів рослин і грибів. Вищих судинних рослин за попередніми даними відмічено близько 1500 видів, мохоподібних — 120 видів, водоростей — діатомових, жовто-зелених, харових, золотистих, динофітових, евгленових, червоних, зелених, а також синьо-зелених — більше 500 видів, грибів — близько 850 видів, в т. ч. 150 видів лишайників. До зонального розташування рослинності відносяться типчаково-ковилові степи, пустельні полиново-злакові степи, степові чагарники, різнотравно-типчаково-ковилові степи.

8. Тваринний світ

Тваринний світ Херсонської області своєрідний, представлений фоновими видами ссавців: козуля європейська, лисиця звичайна, миші, з птахів зустрічаються воронові та чайкові, гадюка степова, вужі, зелена ропуха, квакша.

Дніпро у своїй нижній течії є своєрідним фауністичним кордоном для ряду видів. Так, наприклад, на його правобережжі зустрічається кріт, крапчастий ховрах, комаха кравчик головач, а на лівобережжі малий ховрах, сліпак піщаний.  Дніпро перешкоджає розповсюдженню на захід близько 40 видів комах.

У прісноводній фауні звичайними представниками є риби, молюски, ракоподібні, комахи, черви, кишковопорожнинні, найпростіші. На відкритій воді живляться крижні, лиски, великі норці, рачки, болотні черепахи. З хребетних тварин основними мешканцями прісноводних водойм є  риби це: амур білий, товстолобик, гірчак, краснопірка, плітка, в’яз, короп сріблястий, до бентосоїдних відносяться промислові риби, такі як лящ, карась, гунтера, бички, серед хижих відомі щука, судак, сом.

У Дніпровських плавнях  тваринний світ насичений і різноманітний. Із ссавців тут зустрічаються бобер річковий, видра річкова, норка європейська, горностай, рясоніжка  велика та мала, водяна полівка, миша маленька  а також акліматизована ондатра.

Літературна цікавинка

     Дуже любив рослинний та тваринний світ Херсонщини відомий письменник – гуморист Остап Вишня.  Хто не знає його  висловлювання :«Хто в Крим, а я — в Кринки!»? Відомому письменнику  особливо полюбилося  село Кринки на Херсонщині, куди він любив приїжджати, аби відпочити від столиці. Саме місцеві мешканці стали праобразами багатьох героїв Остапа Вишні, змальованих у «Мисливських усмішках». Завдяки письменнику в Кринках побували такі відомі літератори, як Микола Бажан, Володимир Сосюра, Максим Рильський (родину якого Остап Вишня підтримував у часи його арешту), Андрій Малишко та інші.

     За тиждень після чергового свого візиту на Херсонщину Павло Губенко у віці 66 років помер у Києві (28 вересня 1956 року). Місцеві й досі оповідають історію, буцімто видатний гуморист не зміг перенести того, що під час риболовлі в нього зірвався величезний короп — чи не найбільший улов Остапа Вишні за все його життя.

     У селі Кринки садибу, в якій зупинявся Остап Вишня, перетворили на його музей. Тривалий час він занепадав, а сама хата майже розвалилася. Нещодавно будиночок перенесли з попереднього місця розташування (він опинився на території військового полігону), відреставрували й відкрили знову. Аби повернути області унікальний культурно-просвітницький об’єкт, спеціалісти відновили стіни, дах, відреставрували вікна та облаштували внутрішнє оздоблення, а також спорудили криницю. Тепер завдяки спільним зусиллям меценатів, обласної влади та небайдужої громадськості усі охочі зможуть ознайомитися з тим, у яких умовах жив та творив Остап Вишня.  

         Багато серед влучних висловлювань письменника й географічних афоризмів:

•         «Столиця України – Київ. Виконує обов’язки «матері городів руських». Батька городів руських не знайдено, але він безперечно десь є» («Дещо з українства»).
•         «А взагалі, щоб із Харкова зробити Берлін, треба робити. Не сидіти й не дивитись на небо, думаючи: «чому я не сокіл, чому не літаю», а робити, шукаючи «свою долю» в себе під носом, а не на небі. У нас тієї «долі» на чотири Німеччини вистачить, так ми ж її не бачимо, ми все ще на небо поглядаємо, повилазило б нам! («Вишневі усмішки»).
•         «Барвінок у Криму росте. Та такий рясний та хороший… Якби місцеве населення вивчити пісні: Зелененький барвіночку, / Стелися низенько, / А ти, милий, чорнобривий, / Присунься близенько, — всі б дані були за приєднання Криму до України. Спорідненість культур — і кришка! Без нікоторого імперіалізму — на законній підставі!» («Крим»).

IV. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Прийом «Картографічний практикум»

Позначити на контурній карті низовину: Причорноморську; корисні копалини: торф, газ, пісок, глину, вапняк, кухонну сіль, мінеральні води; річки: Дніпро, Інгулець.

2. Прийом «Роблю висновок»

Учитель пропонує учням зробити висновок, що стосується забезпеченості Херсонщини природними ресурсами.

3. «Мікрофон»

Учні висловлюються щодо питання оцінки забезпеченості природними ресурсами для його господарського використання.

V. Підсумки уроку

Учитель пропонує учням зробити оцінку власних знань.

VІ. Домашнє завдання

•         Опрацювати конспект уроку.
•         Доопрацювати практичну роботу на контурній карті.
•         Підготувати повідомлення про відомих людей Херсонщини: спортсмени, актори, співаки.

Інтернет-ресурси:

1.Інтернет-газета Віньковецького РМК «Методичні діалоги».

2.Відео «Херсонщина вражає» (https://youtu.be/L58I9sFg5Z4).

3.Новини від Нового дня в Telegram. (t.me/newsnewday)/