1 липня о 18:00Вебінар: Шкільна дошка – ігрове поле вчителя

Тема: Подорож юних екологів до зимового лісу. Інтерв’ю із зимуючими пташками

Про матеріал
Мета: дати уявлення про зимуючих птахів і їх життя взимку, ознайомити учнів із зимуючими птахами своєї місцевості; розширити уявлення про заходи по охороні птахів взимку; виховувати любов до природи, усвідомлення себе невід’ємною його частиною, підвищувати рівень екологічної культури.
Перегляд файлу

 

Тема:    Подорож юних  екологів до зимового  лісу. Інтервю  із  зимуючими пташками                              

Мета:  дати уявлення про зимуючих птахів і їх життя взимку, ознайомити учнів із зимуючими птахами своєї місцевості; розширити уявлення про заходи по охороні птахів взимку; виховувати любов до природи, усвідомлення себе невід’ємною його частиною, підвищувати рівень екологічної культури.

                                                Хід  уроку

1. Розігрування сценки                                    

--- Артур , Даша  а ви любите зиму?

Даша: Я така рада, що зима з її неповторною красою, морозцем і ковзанкою на річці нарешті наступила.

---   Біле місто, білі сквери

       І трамваї, і таксі.

       Білі діти – білі всі.

       Це ж зима, холодна й біла,

        Білим снігом все накрила!

--- Як  чудово завітати до засніженого лісу, прислухатися до його зимової тиші, подихати свіжим морозним повітрям.  Я  запрошую вас діти здійснити уявну подорож до зимового лісу. 

(На сцені  хлопчик, який збирає речі для інтерв’ю)

Артур: Згоден. Я теж люблю зиму. (Оглядаючись) Так, ручку взяв, блокнот взяв, диктофон взяв…

Вчитель:А навіщо  тобі  ці  речі?

Артур: Я юний  еколог ?! Я інтерв’ю брати буду. 

Даша: Треба ж! Ін- тер – в’ю! А у кого ти будеш брати інтерв’ю? У якоїсь «зірки», у співака?

Артур: Ох, корм не поклав!

Даша: Корм? Навіщо?

Артур: Підкормлювати тих, у кого інтерв’ю буду брати.

Даша: А що «зірки» без їжі інтерв’ю не дають? Може тобі цукерок дати.

Артур: Ні, цукерки не потрібні А ось сала несолоного шматочок відріж.

Даша: Бідолашні «зірки»!  А я думала, що вони гарно заробляють.

Артур: «Зіркам», як ти кажеш, у яких я буду брати інтерв’ю, зараз несолодко. Бо я йду до тих, хто звеселяє нас своїми піснями, допомагає боротися із шкідниками влітку, нагадує про те, що час іти до школи. До тих, про кого ми взимку повинні піклуватися.

Даша: Я  не зрозуміла - у кого  ти будеш брати інтерв’ю?

Артур:  У птахів, що залишилися з нами зимувати і прилетіли до нас у гості з далекої півночі.

Даша: Але, які ж птахи взимку? Хіба що горобці.

Артур: Виявляється, ти нічого не знаєш про зимуючих птахів.

Даша: Візьми мене з собою, я теж  хочу  стати  юним  екологом  і дізнатися більше про  зимуючих  пташок.

Артур: Добре. Бери корм і пішли.

Вчитель: Як  чудово завітати до засніженого лісу, прислухатися до його зимової тиші, подихати свіжим морозним повітрям.  Отже, давайте здійснимо  уявну подорож до зимового лісу і дітей із собою візьмемо. Ну  що, діти, завітаємо  до  зимового лісу?.

2  Інтервю  з  дятлом

Даша:. І кого ми шукаємо? Пусто в лісі, всі птахи полетіли у вирій.

Вчитель: Не всі. Ось  послухайте загадку.

Вірно людям я служу,                                             

Їм дерева стережу.                                   

 Дзьоб міцний і гострий маю,

Шкідників ним добуваю. (Дятел)

Вчитель: Всього в природі налічується близько 25 різновидів дятлів. Цікаво спостерігати за дятлами. Під час добування їжі з-під кори дерев, дятли здатні наносити удари по стовбуру зі швидкістю до 25 разів у секунду. Таким чином, за день ця пташка здатна вдарити по дереву майже 1 млн. раз. Дятли можуть як відлітати у теплі краї, так і зимувати у рідних лісах. Зимують вони у дуплах, які самі й видовбують. Зазвичай дятли харчуються комахами У дятлів дуже довгий язик з клейким покриттям, який допомагає їм без проблем діставати комах з вузьких отворів. Також вони харчуються ще ягодами і насінням, але взимку їхній раціон значно звужується. Їх рятує насіння ялинових і соснових шишок. І попри невелику кількість їжі, дятли є дуже щедрими птахами і з легкістю можуть поділитися їжею з іншими пернатими.

Артур: О, а я бачу дятла. Добридень шановний дятле! Ми юні екологи.   Багато птахів відлетіло до вирію. А вас не лякають морози і заметілі?

Дятел: Птахів більше лякає голод взимку, а не мороз. А у мене з їжею  проблем немає.

Артур: Скажіть, а чому пташки взимку за  вами літають? Невже ви  набрали  собі учнів?

Дятел: Я лікую хворі дерева, де взимку сховалося багато різноманітних комах. А пташки від  мене не відстають.  І як побачать сплячого шкідника, який випав з розщелени так одразу й хапають його. Отож, цим пташкам – пожива, а дереву – здоров’я.

Артур: А чому це під листяним деревом шишки лежать?

Дятел:  Це ж не просто дерево. Це моя «кузня». В  рощелену дерева я шишку закріпляю, дзьобом її розкриваю і дістаю насіння. Тому і ношу до «кузні» багато шишок.  А тепер вибачте, мене робота чекає.

3   Інтервю з синичкою

Вчитель: Дякуємо за інтерв’ю. Слідуюча  загадка

Пташка невеличка,                                       

в неї білі щічки,                                        

Сірі лапки, чорна шапка,

Фартушок жовтенький,

 Голосок тоненький.

 Ця пташка невеличка називається… (Синичка)

Вчитель:  Синиці зимують у межах своєї батьківщини і не відлітають у південні краї Просто в холодний період часу ця пташка воліє жити десь поблизу з людиною.Синичка – велика трудівниця. Готуватись до зимового голоду вона починає ще весною або влітку. Синиця з’їдає за день більше їжі, ніж важить сама. Гострий дзьоб синиці весь час зношується, тому безперервно відростає.

Даша: А  ось  і  синичка. Розкажіть, будь ласка, як вам живеться у сувору зимову пору.

Синичка:  Взимку, звичайно, не те, що влітку. Але жити можна. Хоч і мороз на вулиці, але ми з дерев видзьобуємо сплячих комах та їх лялечки. Як справжні акробати, повиснемо на гілках, уважно оглядаємо шпаринки у  корі  і шукаємо поживу. А  ще восени ми  робимо запаси на зиму. Збираємо горіхи ліщини і жолуді і ховаємо їх під кущі, під коріння дерев. Взимку знаходимо свої запаси. І тоді нам не страшні морози.  Правда, деякі запаси так гарно ховаємо, що потім ніяк не знайдемо.   Дуже  полюбляємо ми, коли люди  підгодовують нас несолоним салом , насінням кавуна і дині.А  от від  крих  чорного хліба  ми  гинемо.  Не  можна  нам  їсти чорний  хліб.

Вчитель: Гаразд,  любі синички, ми  з  дітьми  прислухаємося  до  ваших  слів.

 4  Інтервю з сорокою.  Ребус   40 а          (Сорока)                                                                                 

Вчитель: Ох,  уже  ця  сорока! Як  її  тільки  не  називають: і білобока,  і  бовтанка, і скрекотуха і  злодійка.  А  хто знає чому її називають злодійкою? Сорока дуже небайдужа до блискучих предметів.  Оселившись поблизу людини, вона може красти і ховати  в затишному місці металеві предмети, шматочки скла, дзеркала.

---  А  чому називають скрекотухою?  При  наближенні людини чи тварини, сорока починає голосно скрекотати. Це сигнал тривоги для інших птахів.

Артур: Так  ось  же  сорока-білобока. Добридень ,понночко-сороко. Тяжко ж вам  взимку.

Сорока: Ой  тяжко. Та  нічого ми сороки   всеїдні. У  великій кількості ми   знищуємо шкідливих  комах  та шкідливих  гризунів. Любимо поласувати ягодами горобини, калини. Не зривайте, діти, з  дерев  останні ягідки, залиште нам,  адже  важко харчуватися  взимку. А  ще  насіннячко цих рослин пройшовши  через наш кишечник потрапляє  в землю і  навесні  проростає молодими пагінцями. Цим ми сороки сприяємо розселенню рослин в нові місця,  збільшуючи багатства лісу.  Ой , щось я заговорилася  з  вами.  Полечу всім  пташкам   новину  рознесу. У зимуючого птаха пташенята вилупилися. Такі гарненькі!

Артур: Не може  бути! Взимку – і пташенята! Холод стужа, корму немає. Який птах наважиться у цю пору діток народити?!

Вчитель: Діти, в й справді  який птах наважиться у цю пору діток народити?  А  ось і шишкарик.Дозвольте вас поздоровити із появою пташенят. Нам  дуже цікаво, чому вас не страшить холод і голод, і ви народжуєте пташенят взимку. Розкажіть, будь ласка.

Шишкарик:  Дякуємо вам за поздоровлення!  Таємниці тут ніякої немає. Ми дуже полюбляємо їсти смачне насіння хвойних дерев. Тому і гнізда в’ємо біля них. Як тільки насіння сосни або ялини пізньої осені або взимку дозріває, у нас з’являються пташенята. Морозів вони не бояться, бо знаходяться у теплому гніздечку. А їжі, як бачите, вдосталь. Тому і ростуть маленькі шишкарики веселими і здоровими.

Вчитель:  Оце так! Справжнє диво! Да,  діти.

Шишкарик:Ну що ви! Хочете побачити справжнє диво, то йдіть до річки.  Там ви з дуже  цікавим птахом  познайомитесь .

Вчитель: Дякуємо за пораду і інтерв’ю.

5. Інтервю з  оляпкою

Вчитель: То у кого далі інтерв’ю будемо брати? О, бачите біля прорубу пташка співає.

 Даша: Ой, біжіть швидше сюди! Пташка втопилася!

Артур: Не кричи так голосно. Пташка просто пірнула за здобиччю.

Даша :  Ти з мене знущаєшся? Зима. Мороз. не кожна людина зможе в такий час пірнути в холодну воду. А ти кажеш, що будь-яка пташка.

Вчитель: Не будь-яка! А саме ця! А  хто знає як зовуть цю пташку?   Це ж і є водяний горобець або оляпка.

Даша: Доброго дня, шановна оляпко! Ми юні екологи. Скажіть, будь ласка, ви спеціально пірнули в ополонку чи випадково впали?

Оляпка: Ні. Я спеціально пірнаю в річку за жучками смачненькими.

Даша: Але ж ви пташка! Як же ви плаваєте?

Оляпка: Мені крила допомагають, у воді так само, як вам, людям, руки.  До того ж у мене кігтики гостренькі. Я можу і пробігтися по дну.

Вчитель: Пробачте, шановна оляпко! А вас не лякають зима, морози?

Оляпка:  Мене ж недарма називають пташка-водолаз. Крила мої змащені тонким шаром жиру. Коли я пірнаю у воду, повітря на моїх крилах перетворюється на маленькі бульбашки. І це зберігає моє тепло, не дає замерзнути. Ну, а їжі в річці і взимку для мене вдосталь.

Даша: Оце вже справжнє диво!

6 Гра «Чий слід?»

Артур: Дивітьсяь скільки слідів на снігу. І великі, і маленькі. Цікаво, хто їх залишив?

Вчитель: На цій галявині тварини збиралися, щоб погомоніти, корму пошукати, новини розповісти. Давайте пограємо в гру «Чий слід звіра чи птаха?»Здогадайтеся: де чиї сліди.

Артур: Виявляється за відбитками на снігу можна багато цікавого дізнатися.

Вчитель: Так. Недарма їх зимовими листами називають. Психогімнастика  Зима
---  Давайте відпочинемо  трішки
Мета: вчити дітей формувати ігрові образи через систему вправ; вправляти в різних імітаційних рухах і відтворенні емоцій¬них станів у взаємодії одне з одним. Орієнтовні завдання:
- падає легкий сніг; - відтворюємо політ сніжинок- ловимо сніжинки - зробимо кульки зі снігу; - граємо в сніжки;
- ліпимо снігову бабу; - ми - лижники; - катаємо друзів на санчатах;
7. Гра «Впізнай птаха за описом».

Вчитель: А зараз візьмемо інтерв’ю у пташки,  яку жартома називають «генералом». Я  пропоную  пограти в гру «Впізнай птаха за описом».

Ця  пташка з'являється в лісах і парках пізно восени. Він має чорний короткий і товстий дзьоб, м'яке, довге та густе оперення. Самці досить нарядні взимку. Вони червоногруді, з чорною синюватого блиску «шапочкою» на голові і  таким же чорним підборіддям,

Вчитель: Бачите пташка така кремезненька, сорочка на ній червона, шарф сірий. Сама така поважна-поважна. Чим не генерал?

8. Інтервю із  снігуром

Даша: Доброго дня, шановний снігур!  Розкажіть, будь ласка, звідки і чому ви прибули до нашого  міста?

Снігур: Ми, снігурі, живемо у більш північних широтах, в тайзі. У цей час в наших рідних краях наступає зима. Але вона більш сувора, морози сильніші, завірюхи й заметілі частіші. Щоб перечекати ці тяжкі для нас часи, ми прилітаємо до вас у гості. Зима в наших містах м’яка у порівнянні з нашою.

Ми, снігурі, їмо насіння різних трав, літачки ясена. Але найбільше полюбляємо ягоди горобини і калини. Самі ягоди ми не їмо. Ми видзьобуємо з них насіння. А решта залишається під деревом.

Вчитель: Дякуємо вам, шановний снігур, за цікаве інтерв’ю.

Даша: Ох і гарно в лісі! Краса така – очей не відвести. А скільки цікавого дізналися!  А  що  там  видніється  в далечині.

9. Пташина  ідальня.                          

Вчитель: Це    Пташина  ідальня.

Даша:  Пташина  їдальня. А  що це  таке?

Вчитель: Діти,  а  хто  зможе  пояснити  що  ж  таке  пташина їдальня. 

Вчитель: Зима – найскладніший період у житті птахів. Взимку птахам потрібно багато корму. Не зважаючи на свій теплий пух, птахи взимку витрачають багато енергії на підтримку температури свого тіла. А, як відомо, енергія для цього отримується з їжі. Знайти вдосталь їжі під снігом, у період ожеледиць та відлиги дуже важко, бо все вкрито шаром льоду, Тому взимку у птахів залишається одна надія — на Людину і  тому ми з вами можемо значно допомогти пташкам пережити зиму.

----   Як ми можемо це зробити?  Для цього люди роблять годівниці.

Даша: Я  он  бачу  дітей,  які разом  з  батьками  зробили  своїми  руками  годівниці. Пропоную  у них  взяти  інтервю.

10. Інтервю  з  дітьми

1 Учень: Птахи – вірні наші помічники, захисники садів, полів від шкідників та гризунів.  Тому їх треба берегти і охороняти. Про них треба піклуватися і допомагати в скрутні хвилини. Саме тому в нашому місті була  оголошена акція «Годівничка» і  ми  вирішили взяти  участь  у цій  акції зробивши годівниці.

 2  Учень: Для годування птахів зовсім не обов’язково робити годівницю, їжу можна розсипати на підвіконні. А сало повісити на дроті. Але нам треба захистити корм від вітру, дощу та снігу. А для цього потрібен дах, стінки та дно. Найпростіше рішення – використання пластмасових пляшок для води  .Треба тільки зробити більш – менш великий отвір і годівниця готова. Пляшку бажано брати велику – на п’ять – десять літрів.

3 Учень:  Вішати  годівницю  потрібно  на  висоті   1,5 м  над землею, далі від вікон і дверей,  щоб коти й інші хижаки не мали змоги полювати на птахів  біля годівниці.

Вчитель:  Подивіться , діти, з чого ще  можна  робити годівниці.

       Даша: А  чим  і як найкраще годувати птахів? 

      Вчитель:  А  ми зараз запитаємо  в  довідкового бюро.

11.   Довідкове  бюро:

 Ми  склали  пам’ятку «Як правильно підгодовувати птахів взимку»

1. Не можна годувати:     

 жареним (пиріжками, насінням);

солоним (салом, чіпсами, горішками);

чорним або свіжим хлібом.

2. Можна годувати               

несолоним насінням (гарбуза, дині, соняшника);

сухариками білого хліба, пшеницею;

залишки вареного рису, гречки, вівсянки, квасолі та інших круп ;

 несолоним салом;

ягодами горобини, калини.

3. Важливо           

Птахів потрібно підгодовувати 1-2 рази вдень, щоб частину корму вони все ж здобували самі.

12. Інтервю  з горобцем

Даша:  Знаєш, Артуре, а я раніше і не знала, що не  можна  годувати птахів чорним або свіжим хлібом .

Горобець: А чого ж ви у всіх інтерв’ю берете, а мене – ні? Значить, як комах влітку знешкоджувати, то – горобець. А як інтерв’ю брати, то – зась. Знаю, знаю. Це синиці нажалилися. Мовляв, горобці ненажерливі. Налетять всією зграєю на годівничку і з’їдять все до крихти.

Вчитель: Шановний горобець! Вислухайте нас, будь ласка, ми шануємо горобців, які живуть поряд з нами і щодня навесні, влітку і восени допомагають боротися із шкідниками. А ще горобчики допомагають нам погоду визначати.

Горобець: Так, ми горобці вміємо передбачувати погоду. Я, наприклад, знаю безліч народних прикмет, які пов’язані з різними птахами. Ось послухайте!

  1. Горобці ховаються в кущах серед гілок – буде мороз.
  2. Горобці разом зацвірінькали – до відлиги.
  3.  Ворона дзьоб ховає під крило – до морозу.
  4. Синичка зранку пищить – чекай вночі морозу.
  5. Сорока під стріху ховається – буде хурделиця.
  6.  Гусак лапу піджимає – до морозу.
  7.  Взимку рано півні співають – до відлиги.

Вчитель: О, та ви справжній знавець прикмет. Тільки як ви про гусей та курей домашніх дізналися?

Горобець: Я – горобець –молодець всюди літаю, все підмічаю.

А за годівнички вам велика подяка. В сильні морози ці їдальні для нас велика допомога. Ну все,я полетів, бо справ багато!

Даша: Як багато нового про зимуючих птахів ми дізналися.

Артур:  Цікаво, а діти запам’ятали,з якими птахами ми зустрічалися?

Вчитель: Діти, так з якими птахами ми з вами зустрічалися?

От  закінчилася  наша подорож  до  зимового  лісу. Ми  з  вами  домовимося в  який день ми візьмемо наші годівнички, розвісимо їх у шкільному саду і наповнимо смачними пташиними стравами, щоб зима для них була легкою – не голодною. Смачного їм! 

 

 

    1. Розігрування сценки                Даша

--- Артур , Даша  а ви любите зиму?

Даша: Я така рада, що зима з її неповторною красою, морозцем і ковзанкою на річці нарешті наступила.

Вчитель говорить

 (На сцені  хлопчик, який збирає речі для інтерв’ю)

Артур: Згоден. Я теж люблю зиму. (Оглядаючись) Так, ручку взяв, блокнот взяв, диктофон взяв…

Вчитель:А навіщо  тобі  ці  речі?

Артур: Я юний  еколог ?! Я інтерв’ю брати буду. 

Даша: Треба ж! Ін- тер – в’ю! А у кого ти будеш брати інтерв’ю? У якоїсь «зірки», у співака?

Артур: Ох, корм не поклав!

Даша: Корм? Навіщо?

Артур: Підкормлювати тих, у кого інтерв’ю буду брати.

Даша: А що «зірки» без їжі інтерв’ю не дають? Може тобі цукерок дати.

Артур: Ні, цукерки не потрібні А ось сала несолоного шматочок відріж.

Даша: Бідолашні «зірки»!  А я думала, що вони гарно заробляють.

Артур: «Зіркам», як ти кажеш, у яких я буду брати інтерв’ю, зараз несолодко. Бо я йду до тих, хто звеселяє нас своїми піснями, допомагає боротися із шкідниками влітку, нагадує про те, що час іти до школи. До тих, про кого ми взимку повинні піклуватися.

Даша: Я  не зрозуміла - у кого  ти будеш брати інтерв’ю?

Артур:  У птахів, що залишилися з нами зимувати і прилетіли до нас у гості з далекої півночі.

Даша: Але, які ж птахи взимку? Хіба що горобці.

Артур: Виявляється, ти нічого не знаєш про зимуючих птахів.

Даша: Візьми мене з собою, я теж  хочу  стати  юним  екологом  і дізнатися більше про  зимуючих  пташок.

Артур: Добре. Бери корм і пішли.

2  Інтервю  з  дятлом

Даша:. І кого ми шукаємо? Пусто в лісі, всі птахи полетіли у вирій.

                         3   Інтервю з синичкою

Вчитель   говорить

Даша: А  ось  і  синичка. Розкажіть, будь ласка, як вам живеться у сувору зимову пору.

Синичка:  Вчитель:

                       5. Інтервю з  оляпкою

Вчитель: То у кого далі інтерв’ю будемо брати? О, бачите біля прорубу пташка співає.

 Даша: Ой, біжіть швидше сюди! Пташка втопилася!

Артур: Не кричи так голосно. Пташка просто пірнула за здобиччю.

Даша :  Ти з мене знущаєшся? Зима. Мороз. не кожна людина зможе в такий час пірнути в холодну воду. А ти кажеш, що будь-яка пташка.

Вчитель: Не будь-яка! А саме ця! А  хто знає як зовуть цю пташку?  Це ж і є водяний горобець або оляпка.

Даша: Доброго дня, шановна оляпко! Ми юні екологи. Скажіть, будь ласка, ви спеціально пірнули в ополонку чи випадково впали?

Оляпка: Ні. Я спеціально пірнаю в річку за жучками смачненькими.

Даша: Але ж ви пташка! Як же ви плаваєте?

Оляпка: Мені крила допомагають, у воді так само, як вам, людям, руки.  До того ж у мене кігтики гостренькі. Я можу і пробігтися по дну.

Вчитель говорить   оляпка

Даша: Оце вже справжнє диво!

 

 

                   8. Інтервю із  снігуром

Даша: Доброго дня, шановний снігур!  Розкажіть, будь ласка, звідки і чому ви прибули до нашого  міста?

Снігур

Вчитель: Дякуємо вам, шановний снігур, за цікаве інтерв’ю.

Даша: Ох і гарно в лісі! Краса така – очей не відвести. А скільки цікавого дізналися!  А  що  там  видніється  в далечині.

9. Пташина  ідальня.

Вчитель: Це    Пташина  ідальня.

Даша:  Пташина  їдальня. А  що це  таке?

Вчитель: Діти,  а  хто  зможе  пояснити  що  ж  таке  пташина їдальня. 

Вчитель:

----   Як ми можемо це зробити?  Для цього люди роблять годівниці.

Даша: Я  он  бачу  дітей,  які разом  з  батьками  зробили  своїми  руками  годівниці. Пропоную  у них  взяти  інтерв’ю.

 

 

 

10. Інтерв’ю  з  дітьми

1 Учень     2  Учень     3 учень

       Вчитель:  Подивіться , діти, з чого ще  можна  робити годівниці.

       Даша: А  чим  і як найкраще годувати птахів? 

      Вчитель:  А  ми зараз запитаємо  в  довідкового бюро.

 

                   12. Інтервю  з горобцем

Даша:  Знаєш, Артуре, а я раніше і не знала, що не  можна  годувати птахів чорним або свіжим хлібом .

Горобець:    Вчитель:

Горобець: Ну все,я полетів, бо справ багато!

Даша: Як багато нового про зимуючих птахів ми дізналися.

Артур:  Цікаво, а діти запам’ятали,з якими птахами ми зустрічалися?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      1. Розігрування сценки              Артур

--- Артур , Даша  а ви любите зиму?

Даша: Я така рада, що зима з її неповторною красою, морозцем і ковзанкою на річці нарешті наступила.

 (На сцені  хлопчик, який збирає речі для інтерв’ю)

Артур: Згоден. Я теж люблю зиму. (Оглядаючись) Так, ручку взяв, блокнот взяв, диктофон взяв…

Вчитель:А навіщо  тобі  ці  речі?

Артур: Я юний  еколог ?! Я інтерв’ю брати буду. 

Даша: Треба ж! Ін- тер – в’ю! А у кого ти будеш брати інтерв’ю? У якоїсь «зірки», у співака?

Артур: Ох, корм не поклав!

Даша: Корм? Навіщо?

Артур: Підкормлювати тих, у кого інтерв’ю буду брати.

Даша: А що «зірки» без їжі інтерв’ю не дають? Може тобі цукерок дати.

Артур: Ні, цукерки не потрібні А ось сала несолоного шматочок відріж.

Даша: Бідолашні «зірки»!  А я думала, що вони гарно заробляють.

Артур: «Зіркам», як ти кажеш, у яких я буду брати інтерв’ю, зараз несолодко. Бо я йду до тих, хто звеселяє нас своїми піснями, допомагає боротися із шкідниками влітку, нагадує про те, що час іти до школи. До тих, про кого ми взимку повинні піклуватися.

Даша: Я  не зрозуміла - у кого  ти будеш брати інтерв’ю?

Артур:  У птахів, що залишилися з нами зимувати і прилетіли до нас у гості з далекої півночі.

Даша: Але, які ж птахи взимку? Хіба що горобці.

Артур: Виявляється, ти нічого не знаєш про зимуючих птахів.

Даша: Візьми мене з собою, я теж  хочу  стати  юним  екологом  і дізнатися більше про  зимуючих  пташок.

Артур: Добре. Бери корм і пішли.

2  Інтервю  з  дятлом

Даша:. І кого ми шукаємо? Пусто в лісі, всі птахи полетіли у вирій.

Вчитель  говорить

Артур: О, а я бачу дятла. Добридень шановний дятле! Ми юні екологи.   Багато птахів відлетіло до вирію. А вас не лякають морози і заметілі?

Дятел: Птахів більше лякає голод взимку, а не мороз. А у мене з їжею  проблем немає.

Артур: Скажіть, а чому пташки взимку за  вами літають? Невже ви  набрали  собі учнів?

Дятел: Я лікую хворі дерева, де взимку сховалося багато різноманітних комах. А пташки від  мене не відстають.  І як побачать сплячого шкідника, який випав з розщелени так одразу й хапають його. Отож, цим пташкам – пожива, а дереву – здоров’я.

Артур: А чому це під листяним деревом шишки лежать?

Дятел:  Це ж не просто дерево. Це моя «кузня». В  рощелену дерева я шишку закріпляю, дзьобом її розкриваю і дістаю насіння. Тому і ношу до «кузні» багато шишок.  А тепер вибачте, мене робота чекає.

4  Інтервю з сорокою.  Ребус   40 а          (Сорока)

Вчитель  говорить

Артур: Так  ось  же  сорока-білобока. Добридень ,понночко-сороко. Тяжко ж вам  взимку.

Сорока: У зимуючого птаха пташенята вилупилися. Такі гарненькі!

Артур: Не може  бути! Взимку – і пташенята! Холод стужа, корму немає. Який птах наважиться у цю пору діток народити?!

Вчитель: Шишкарик: 

5. Інтервю з  оляпкою

Вчитель: То у кого далі інтерв’ю будемо брати? О, бачите біля прорубу пташка співає.

 Даша: Ой, біжіть швидше сюди! Пташка втопилася!

Артур: Не кричи так голосно. Пташка просто пірнула за здобиччю.

Даша :  Ти з мене знущаєшся? Зима. Мороз. не кожна людина зможе в такий час пірнути в холодну воду. А ти кажеш, що будь-яка пташка.

Вчитель:  Оляпка:

6 Гра «Чий слід звіра чи птаха?»

Артур: Дивітьсяь скільки слідів на снігу. І великі, і маленькі. Цікаво, хто їх залишив?

Вчитель: Здогадайтеся: де чиї сліди.

Артур: Виявляється за відбитками на снігу можна багато цікавого дізнатися.

Вчитель: Так. Недарма їх зимовими листами називають.

Горобець: Ну все,я полетів, бо справ багато!

Даша: Як багато нового про зимуючих птахів ми дізналися.

Артур:  Цікаво, а діти запам’ятали,з якими птахами ми зустрічалися?

 

 

 

 

 

 Артур: Ми юні екологи.   Багато птахів відлетіло до вирію. А вас не лякають морози і заметілі?

Дятел: Птахів більше лякає голод взимку, а не мороз. А у мене з їжею  проблем немає.

Артур: Скажіть, а чому пташки взимку за  вами літають? Невже ви  набрали  собі учнів?

Дятел: Я лікую хворі дерева, де взимку сховалося багато різноманітних комах. А пташки від  мене не відстають.  І як побачать сплячого шкідника, який випав з розщелени так одразу й хапають його. Отож, цим пташкам – пожива, а дереву – здоров’я.

Артур: А чому це під листяним деревом шишки лежать?

Дятел:  Це ж не просто дерево. Це моя «кузня». В  рощелену дерева я шишку закріпляю, дзьобом її розкриваю і дістаю насіння. Тому і ношу до «кузні» багато шишок.  А тепер вибачте, мене робота чекає.

Синичка:  Взимку, звичайно, не те, що влітку. Але жити можна. Хоч і мороз на вулиці, але ми з дерев видзьобуємо сплячих комах та їх лялечки. Як справжні акробати, повиснемо на гілках, уважно оглядаємо шпаринки у  корі  і шукаємо поживу. А  ще восени ми  робимо запаси на зиму. Збираємо горіхи ліщини і жолуді і ховаємо їх під кущі, під коріння дерев. Взимку знаходимо свої запаси. І тоді нам не страшні морози.  Правда, деякі запаси так гарно ховаємо, що потім ніяк не знайдемо.   Дуже  полюбляємо ми, коли люди  підгодовують нас несолоним салом , насінням кавуна і дині.А  от від  крих  чорного хліба  ми  гинемо.  Не  можна  нам  їсти чорний  хліб

Артур: Так  ось  же  сорока-білобока. Добридень ,понночко-сороко. Тяжко ж вам  взимку.

Сорока: Ой  тяжко. Та  нічого ми сороки   всеїдні. У  великій кількості ми   знищуємо шкідливих  комах  та шкідливих  гризунів. Любимо поласувати ягодами горобини, калини. Не зривайте, діти, з  дерев  останні ягідки, залиште нам,  адже  важко харчуватися  взимку. А  ще  насіннячко цих рослин пройшовши  через наш кишечник потрапляє  в землю і  навесні  проростає молодими пагінцями. Цим ми сороки сприяємо розселенню рослин в нові місця,  збільшуючи багатства лісу.  Ой , щось я заговорилася  з  вами.  Полечу всім  пташкам   новину  рознесу. У зимуючого птаха пташенята вилупилися. Такі гарненькі!

 

Шишкарик:  Дякуємо вам за поздоровлення!  Таємниці тут ніякої немає. Ми дуже полюбляємо їсти смачне насіння хвойних дерев. Тому і гнізда в’ємо біля них. Як тільки насіння сосни або ялини пізньої осені або взимку дозріває, у нас з’являються пташенята. Морозів вони не бояться, бо знаходяться у теплому гніздечку. А їжі, як бачите, вдосталь. Тому і ростуть маленькі шишкарики веселими і здоровими.

Вчитель:  Оце так! Справжнє диво! Да,  діти.

Шишкарик:Ну що ви! Хочете побачити справжнє диво, то йдіть до річки.  Там ви з дуже  цікавим птахом  познайомитесь .

 

Даша: Звідки і чому ви прибули до нашого  міста?

Снігур: Ми, снігурі, живемо у більш північних широтах, в тайзі. У цей час в наших рідних краях наступає зима. Але вона більш сувора, морози сильніші, завірюхи й заметілі частіші. Щоб перечекати ці тяжкі для нас часи, ми прилітаємо до вас у гості. Зима в наших містах м’яка у порівнянні з нашою.

Ми, снігурі, їмо насіння різних трав, літачки ясена. Але найбільше полюбляємо ягоди горобини і калини. Самі ягоди ми не їмо. Ми видзьобуємо з них насіння. А решта залишається під деревом.

 

 

 

 

 

Даша:. Скажіть, будь ласка, ви спеціально пірнули в ополонку чи випадково впали?

Оляпка: Ні. Я спеціально пірнаю в річку за жучками смачненькими.

Даша: Але ж ви пташка! Як же ви плаваєте?

Оляпка: Мені крила допомагають, у воді так само, як вам, людям, руки.  До того ж у мене кігтики гостренькі. Я можу і пробігтися по дну.

Вчитель: Пробачте, шановна оляпко! А вас не лякають зима, морози?

Оляпка:  Мене ж недарма називають пташка-водолаз. Крила мої змащені тонким шаром жиру. Коли я пірнаю у воду, повітря на моїх крилах перетворюється на маленькі бульбашки. І це зберігає моє тепло, не дає замерзнути. Ну, а їжі в річці і взимку для мене вдосталь.

9. Пташина  ідальня.

1 Учень: Птахи – вірні наші помічники, захисники садів, полів від шкідників та гризунів.  Тому їх треба берегти і охороняти. Про них треба піклуватися і допомагати в скрутні хвилини. Саме тому в нашому місті була  оголошена акція «Годівничка» і  ми  вирішили взяти  участь  у цій  акції зробивши годівниці.

 

Пташина  ідальня. 2  Учень: Для годування птахів зовсім не обов’язково робити годівницю, їжу можна розсипати на підвіконні. А сало повісити на дроті. Але нам треба захистити корм від вітру, дощу та снігу. А для цього потрібен дах, стінки та дно. Найпростіше рішення – використання пластмасових пляшок для води  .Треба тільки зробити більш – менш великий отвір і годівниця готова. Пляшку бажано брати велику – на п’ять – десять літрів.

 

 

9. Пташина  ідальня  3 Учень:  Вішати  годівницю  потрібно  на  висоті   1,5 м  над землею, далі від вікон і дверей,  щоб коти й інші хижаки не мали змоги полювати на птахів  біля годівниці.

 

11.   Довідкове  бюро:

 Ми  склали  пам’ятку «Як правильно підгодовувати птахів взимку»

1. Не можна годувати:

 жареним (пиріжками, насінням);

солоним (салом, чіпсами, горішками);

чорним або свіжим хлібом.

 

11.   Довідкове  бюро:

2. Можна годувати

несолоним насінням (гарбуза, дині, соняшника);

сухариками білого хліба, пшеницею;

залишки вареного рису, гречки, вівсянки, квасолі та інших круп ;

 несолоним салом;

ягодами горобини, калини.

 

11.   Довідкове  бюро:

3. Важливо

Птахів потрібно підгодовувати 1-2 рази вдень, щоб частину корму вони все ж здобували самі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Даша:  Знаєш, Артуре, а я раніше і не знала, що не  можна  годувати птахів чорним або свіжим хлібом .

Горобець: А чого ж ви у всіх інтерв’ю берете, а мене – ні? Значить, як комах влітку знешкоджувати, то – горобець. А як інтерв’ю брати, то – зась. Знаю, знаю. Це синиці нажалилися. Мовляв, горобці ненажерливі. Налетять всією зграєю на годівничку і з’їдять все до крихти.

Вчитель: А ще горобчики допомагають нам погоду визначати.

Горобець: Так, ми горобці вміємо передбачувати погоду. Я, наприклад, знаю багато народних прикмет, які пов’язані з різними птахами. Ось послухайте!

  1. Горобці ховаються в кущах серед гілок – буде мороз.
  2. Горобці разом зацвірінькали – до відлиги.
  3.                    Ворона дзьоб ховає під крило – до морозу.
  4.                    Синичка зранку пищить – чекай вночі морозу.
  5.                    Сорока під стріху ховається – буде хурделиця.
  6.                    Гусак лапу піджимає – до морозу.
  7.                    Взимку рано півні співають – до відлиги.

Вчитель: О, та ви справжній знавець прикмет. Тільки як ви про гусей та курей домашніх дізналися?

Горобець: Я – горобець –молодець всюди літаю, все підмічаю.

А за годівнички вам велика подяка. В сильні морози ці їдальні для нас велика допомога. Ну все,я полетів, бо справ багато!

 

doc
Додано
30 січня
Переглядів
132
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку