В українській мові чергуються як прийменники у, в, так і префікси у-, в- у словах. «У» вживаємо:між приголосними: наш учитель, десь у хлібах кричав перепел; на початку речення перед приголосним: У присмерку літають ластівки так низько (Д. Павличко);незалежно від закінчення попереднього слова перед наступним в, ф, а також перед сполученнями літер льв, св, тв, хв і под.: сидимо у вагоні;
«В» уживаємо для того, щоб уникнути збігу голосних:між голосними: У нього в очах засвітилася відрада (Панас Мирний);на початку речення перед голосним: В очах його жила надія;після голосного перед більшістю приголосних (крім в, ф, льв, св, хв і под.): Пішла в садок вишневий (Т. Шевченко).
“І” вживається, щоб уникнути збігу приголосних, важкого для вимови:після приголосного або паузи, що на письмі позначається крапкою, комою, крапкою з комою, двокрапкою, крапками, дужками, перед словами з початковим приголосним звуком: Нема вже тієї хатини. І я в сивині, як у сні (Д. Павличко); на початку речення: І долом геть собі село понад водою простяглось (Т. Шевченко);
Перепишіть, добираючи з дужок потрібні букви. раз (в,у) раздвоїться (в,у) очахзнизу (в,у)горуострів (в,у) океаніповернусь (в,у)вечерів’їлась (в, у) пам’ятькрапля (в,у) морішлюб (в,у)зятияблуко (в,у)палом’яко (в,у) травуотож-бо (й,і) вономале (та,і) середнєпірнати (в,у) хвиліпізно (в,у)жесолдати (й,і) офіцери
121. Випишіть підряд у колонку словосполучення: 1) спочатку ті, у яких нічого не треба виправляти; 2) потім ті, у яких виправите порушення милозвучності мови. Справа йде на лад, лунає у вухах, рятуватись втечею, ідуть в ногу, оце й усе, в усій красі, далось взнаки, над всяке сподівання, в глибині душі, один в один, мірялись силою, а мені і невтямки, піді мною, так і сказали би, раз у раз, з щирою душею, от тобі й маєш, раніше і тепер. Ключ. З перших букв виписаних словосполучень прочитаєте назву вірша М. Рильського.