Тема: Про що розповів сімейний альбом?

Тема: Про що розповів сімейний альбом?

Мета. Виховувати в учнів почуття поваги і любові до своєї родини, бережливе ставлення до сімейних реліквій.

Обладнання. Альбоми, листи, фотографії, прикраси, родовідні метрики. Епіграф. Хто не знає свого минулого, Той не вартий свого майбутнього

(Максим Рильський).

Вступне слово вчителя.

Роде наш красний! Що може бути прекраснішим від того дня, коли до отчого порога, під рідну батьківську стріху, мов ластів'ята до рідного гнізда, злітаються діти, онуки і правнуки. Злітаються, щоб низько вклонитися ма­тері, заглянути в її ясні очі, які так часто не стулялися ночами, коли ми хворіли, поцілувати натруджені материнські руки, що так ніжно гладили нас по голівці, оберігали від спеки і голоду, знімали жар з нашого чола, випікали запашний духмяний хліб.

Батьки і діти,

діти і батьки,

Нерозділиме і одвічне коло. Ми засіваємо житейське поле І не на день минувший - на віки.

Кожна людина повинна знати свій родовід, пам'ятати своїх прапрадідів, знати, чим вони займалися, як жили, чим славилися. Треба вивчити «дерево свого роду». Що більший рід, то міцнішим росте дерево, і у кожної гілочки чи коріння є своє ім'я. Дізнатися про це нам може допомогти сімейний архів — родинні фотографії, листи, альбоми, інші сімейні реліквії.

Хтось, не подумавши, запитає: а для чого все це зберігати? Перш за все тому, що це велика цінність, щоб пізніше показати дітям,онукам, правнукам, далеким і близьким товаришам. Старше покоління до цих духовних посвідок було вельми ощадливим і бережливим. Рідко знайдеш у селі літню жінку, котра б не приберегла в скрині предмети традиційного одягу своєї матері чи бабусі. У домашніх архівах неодмінно знайдемо родовідні метрики, яким, як кажуть, нема ціни. Кожен такий предмет є живим свідченням про конкретних людей.

Та, напевне, найбільшу цінність у сімейному архіві займає сімейний альбом-літопис.

Бесіда з учнями.

А чи ведуться у ваших сім'ях альбоми-літописи?

- Які саме фотографії містяться в цих альбомах, які записи занесені? А чи потрібно підписувати фотографії?

Пам'ятайте, що у вашому альбомі (власному) обов'язково мають знайти місце фотографії ваших батьків і членів сімТ, дорогих вашому серцю людей.

А зараз прошу поділитися своїми розповідями про сімейний альбом. (Учні розказують.)

Але ще більшою святістю, ще більшою повагою, ознакою любові буде вивішений на стіні портрет бабусі чи дідуся, батька чи матері. Бо це не просто данина традиції, це пам'ять про тих, хто творив історію, з кого треба брати приклад. Але, на жаль, не в багатьох сучасних родинах знайдеш на стіні батьківські фотокартки. Зате скільки співаків, футболістів... А прибраний вишитим рушником портрет батька чи матері чомусь вважається ознакою старомодності.

-А які свята стали традиційними у вашій сім'ї?

-Коли за святковим столом збираються усі члени родини? Важливу роль в сімейному архіві займають листи, листівки(поздоровлення). Та чи вміємо ми приберегти звичайнісінькі листи від батька, матері? Нерідко доводиться бачити, коли на звалищах смітників валяються аркуші з дрібним рукописом найдорожчих людей. Неповага до листів повною мірою характеризує загальну культуру людини. Не вічні ж наші батьки, прийде час, коли пам'ять про них залишиться лише в речових спогадах - листах, фотографіях, інших пам'ятках. Уявімо собі, якби не дійшло до нашого часу листування Шевченка, Лесі Українки, Франка, Коцюбинського, наскільки збідніла б наша уява про цих людей.

А які листи зберігаються в ваших архівах: ділові, інтимні? Звичайно, ділові листи ви і ваші батьки обов'язково зберігають.

А що стосується інтимних, то люди поступають по-різному: одні збе­рігають ці листи, а інші - ні. А ось така ситуація. Хлопець дружить з дівчиною. Довгий час вони листуються та стається так, що вони розлучаються. І тоді кожен знищує листи.

-Як, на вашу думку, вчинити в такій ситуації: знищити чи зберегти на згадку?

- Я вважаю, що їх обов'язково слід зберегти. Адже не все між ними було погане, були і радісні дні, і саме листи допоможуть це згадати (а особливо, якщо ця людина була дуже дорога тобі). Але пам'ятайте, дуже некультурно читати без дозволу чужі листи.

Підсумок.

Листи - це пам'ять. Не одна старенька мати, не одна вдова ще й зараз тихенько відкриє скриню і самотужки читає листа, написаного сином чи чоловіком.

У свій час відомий російський поет Олександр Пушкін писав: «Пишатися славою своїх предків не тільки можна, але й треба; неповага до неї є ганебна легковажність.» А з чого ж починається та легковажність? Напевне, із забутого на підвіконні листа, припалого пилюкою портрета, вицвілої забутої фотографії...

Пам'ятайте про це, бережіть сімейні реліквії, сімейні альбоми, щоб потім, на схилі літ передати своїм дітям. Бо знати свій родовід, зберігати про нього нетлінну пам'ять - означає любити свою Вітчизну.

Це не просто красиві слова, це обов'язок не тільки перед минулим, а й перед майбутнім поколінням.

Тема: Світ твоїх захоплень

Мета. Розкрити перед учнями чарівний світ людських захоплень, ви­ховувати людяність, доброту, любов до праці, любов і бережливе ставлення до природи.

Обладнання. Вислови видатних людей, вирізки з газет, журналів, грам­запис.

Епіграф. Не забувай ні на хвилину Свого призначення, людино!

Питання для спілкування

1 .Захоплення і мрії. 2.Ти і твої захоплення. 3.Сторінками книг і газет. 4.Життя цікаве, умій проявити себе. Вступне слово.

Сьогодні у нас година спілкування «Світ твоїх захоплень». Ми погово­римо про свої мрії, захоплення, дізнаємося про те, чим цікавляться наші ровесники. Адже кожна людина має якісь уподобання, про щось мріє, прагне до чогось незвичайного, хоче проявити себе в чомусь, тому з задоволенням виконує ту чи іншу роботу. Ідуже добре, якщо захоплення і мрії збігаються. Виникає запитання, коли ж у людей з'являються захоплення? Напевне, в дитинстві, коли дитина починає гратися і усвідомлювати, що їй подобається, а що ні.

Захоплення, ігри кожен вибирає за своїми уподобаннями. І за тим, що тебе цікавить, можна зрозуміти, які риси виховуєш у собі. Свої захоплення діти часто намагаються втілити у грі. Можна побачити, як вони граються у школу, лікарню, продавців, водіїв тощо. В народі кажуть: «У що ти граєш, тим і захопишся». У грі, як і в дорозі, пізнають людей. Вибирати свої дороги треба свідомо. Людина на землі не може просто існувати, бути пустоцвітом. А навпаки - мріяти, старатися робити так, щоб мрії здійснювалися. Бо той, хто прагне до досягнення своєї мети, досягає її.

А чим захоплюєтеся ви, що вам подобається, чим цікавитесь?

Учень. Ніщо не звеличує людину так, як праця.Ініщо інше, крім праці, не здатне по-справжньому звеличити людину, незважаючи ні на її вік, ні на характер, ні на вдачу. Я дуже люблю працювати, допомагати батькам у веденні домашнього господарства. А найбільше я захоплююся художньою обробкою деревини. З великим задоволенням відвідую гурток. Сьогодні хочу запропонувати вам свої вироби: це шкатулка, підставка для вазонів, поличка. Ви навіть не можете уявити, з яким захопленням я виготовляв це. В майбутньому я хочу навчатися в училищі, ще більше вдосконалити свої вміння і думаю, що своєю працею зможу бути корисним людям.

Вчитель. Звичайно, ніщо не утверджує людину так, як праця. У ній розкриваються найкращі риси людини, яких доки можна було і не помітити. Як уже сьогодні було сказано, ніщо не звеличує людину так, як праця. Цим словам судилося стати крилатими. Важко встановити, хто сказав їх першим, можливо саме тому їх приписують різним авторам. Але суть не в тому - під ними підписався б кожен.

Учень.У мене також є захоплення. Я дуже люблю малювати. У тих, хто захоплюється малюванням, розширюється кругозір. Бо можна побачити світ сірим, буденним, а можна - у всіх кольорах веселки. Треба лише вчитися бачити і відчувати справжню красу, і тільки тоді можна збагнути, наскільки змістовнішим стане наше життя.

Як приємно дивитися виставки картин різних художників, а особливо дітей. Сьогодні я хочу познайомити вас зі своїми малюнками. Звичайно, вони потребують удосконалення. Але, працюючи над ними, я намагався вкласти всю душу.

Учениця.(Звучить тиха музика.) Музика... З давніх-давен наші предки прагнули передати у звуках свій настрій, переживання, радість, смуток. Музика виникла ще в сиву давнину і вже тоді стала джерелом естетичної насолоди. Вона надихала людей на сміливі вчинки, наснажувала відчуттям краси і благородства. Не випадково ще в найдавніших грецьких міфах серед дев'яти муз, красномовних дочок Зевса, особливо обожнювали юну покровительку поезії та музики Евтерпу. Древні говорили: «Сміливіше прилучайтеся до чар мистецтва, і воно ще більше вабитиме вас». В давньоруській легенді про співця Садка розповідається, як під його гуслі все підводне царство починало танцювати. Музика билинного героя перевиховала холодну царівну Волхову, і серце морської володарки почало відчувати страждання, радість, любов.

Я дуже люблю музику, пісні. Сама також люблю співати. Можливо, це я успадкувала від своєї мами, яка також дуже любить співати. В нашій сім'ї завжди звучить ніжна українська мелодія.

Учень. Спорт - одне з найцікавіших і найкорисніших захоплень, він є засобом вияву фізичної досконалості, мужності і краси.

Ця магічна пристрасть полонить людей дедалі більше. У спорті ми пізнаємо радість фізичного самоутвердження, хвилювання боротьби за першість, щастя перемоги. Спорт не тільки фізично загартовує людей, він сприяє гармонійному розвитку, допомагає кожному виховувати в собі колективізм, почуття відповідальності, обов'язковість, рішучість та інші прекрасні риси характеру. Вольовими характерами спортсменів-чемпіонів світу, мабуть, захоплюються всі. Яку ж потрібно виробити в собі зібраність, яким треба бути натренованим, щоб вибороти першість серед найспритніших, найсильніших.

Дуже люблю футбол, дуже багато знаю про відомих футболістів не тільки України, а й світу, відвідую футбольну секцію, завжди беру участь у спортивних змаганнях. Але чи зможу проявити себе, не знаю. Тому що для цього потрібно не тільки захоплення, а й велика праця над самим собою.

Вчитель.Саме захоплення спортом, щоденні тренування, сила волі, терпіння, а особливо, мрія допомогли стати відомою чемпіонкою світу з фігурного катання Оксані Баюл і цим самим здобути славу не тільки собі, а й

принести славу своїй країні. Відрадно, що коли в одному з німецьких університетів студентів запитали, що вони знають про Україну, то вони назвали ім'я Оксани Баюл.

Учениця.Чарівна і неповторна краса квітів! Хіба можна не милуватися їхньою красою, розмаїтістю, пишним цвітом. Люблю різні квіти: польові і городні. Але найбільше люблю царівну квітів - троянду. Сама вмію розмножувати її, доглядати.

Коли знаходжуся наодинці з квітами, то згадую оповідання Джеральда Дарреля «Балакучі квіти». Пригадується, як місіс Кралевська захоплювалася квітами, що навіть зуміла почути їхні голоси, зрозуміти їхню мову.

Вчитель.А краса природи? Хіба вона не вабить кожного з нас? Та сьогодні ми неодноразово чуємо: природу треба оберігати. А древні жителі нашої планети і не думали про це. Вони захоплювалися природою, ніхто тоді й не передбачав, що прийде час, коли доведеться боротися за збереження природних багатств. Грецька міфологія зберігає образ богині природи Венери Анадіомени - красуні з великими крильми, її зображували в польоті, вона височіла і над землею, і над людьми -могутня, велична і недосяжна.

Так, природа сильна, але дехто з людей намагається стати сильнішим за неї, нищить її. Тому завдання кожного з нас не тільки захоплюватися красою природи, а й боротися з тими, хто нищить цю красу.

Якщо гортати сторінки наших газет і журналів, то ми дізнаємося про захоплення наших ровесників, учнів шкіл нашої області.

Ось перед вами фотографія Юлія Саннікова, який став переможцем Всеукраїнської математичної олімпіади. «Математика для мене все, -так висловився він. - Найбільше задоволення - розв'язувати задачі». А на запитання журналіста, чим ще захоплюється, - відповів, що займається вивченням англійської мови, любить живопис і малювання.

Шестикласниця Світлана Дубинська та восьмикласниця Інга Геніс з Коломийщини не уявляють себе без творчості, вони складають прекрасні вірші, які народжуються на струнах їхньої душі. А іванофранківець Назарій Пилатюк захоплюється музикою. Він став володарем гран-прі першого обласного конкурсу юних скрипалів.

На сьогоднішню зустріч ми запросили юних літераторів нашої школи, які поділяться з вами своїми розповідями, а також прочитають деякі свої твори. (Юні літератори читають свої вірші.)

Підсумок.

Звичайно, про захоплення ми можемо говорити ще і ще. Не знаю, чи є людина, яка б нічим не цікавилася. Та не всі, хто захоплюється моделюванням, створюватимуть машини; не всі, хто захоплюється спортом, стануть спортсменами; не всі, кому подобається музика, стануть музикантами... Головне - мати якесь улюблене заняття, щось робити. Бо, як писав відомий педагог В. О. Сухомлинський, - «Ти не завжди будеш дитиною. Ми з'являємося на світ і спочатку буваємо маленькими дітьми для того, щоб ставши дорослими, залишити свій слід на землі, прожити життя справжніми людьми. Прагни швидше стати духовно зрілим творцем, мислителем, трудівником. Людина смертна. Ми йдемо в небуття, але, разом з тим, людина й безсмертна. Твоє безсмертя в тому, що ти зумієш створити для людей, для своєї Батьківщини».

То ж творіть, дерзайте, захоплюйтесь і дбайте про те, що ви залишите для нащадків.

Не забувай ні на хвилину свого призначення, Людино! Бо якщо станеш забувати, то будеш ти нічим ставати. Бо як забудеш - всохнуть ріки, на світ,народяться каліки, А опромінені тополі підуть собі степами голі. Бо якщо станеш забувати, тоді себе не врятувати, Бо віра вмре, надія згасне, своє ім'я забудеш власне. Забудеш ім'я свого роду, і ім'я батька, і народу, Забудеш знати і уміти, і рідну мову розуміти.