уроку

з учнями 7 класу

На тему: «   Профілактика туберкульозу»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготував:

вчитель основ здоров’я

Дичковський В.М.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   Тема.   Профілактика туберкульозу. Збудник туберкульозу

                            умови інфікування, умови розвитку захворювання.

                            Профілактика туберкульозу у підлітків                                 

 

              Мета:   ознайомити учнів з поняттям небезпечного інфекційного

                                захворювання – туберкульоз ; сформувати уявлення щодо

                                профілактичних, протитуберкульозних заходів.                                   

 

Обладнання :    малюнки з підручника, зошит з курсу «Основи здоров’я».

 

    Тип уроку :    комбінований

 

 

 

 

Хід уроку

 

І. Організаційна частина

 

ІІ. Перевірка домашнього завдання

•                   Як поширюється ВІЛ – інфекція в Україні?
•                   Якими шляхами передається ВІЛ?

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

     Розповідь учителя з елементами бесіди

 

 Збудник туберкульозу

        Туберкульоз -  це хронічне, специфічне, інфекційне, соціальне захворювання, яке спричинює дуже маленька бактерія. Вона має паличкоподібну форму. Такі бактерії вчені називають бацилами. Бактерію, що викликає туберкульоз, відкрив німецький лікар і бактеріолог Роберт Кох, тому її називають паличкою Коха, мікобактерія.

Про своє відкриття  Роберт Кох оголосив 24 березня 1882р. У 1905 році він став лауреатом Нобелівської премії в галузі фізіології та медицини за «дослідження й відкриття, що стосується лікування туберкульозу».

Які ж  властивості притаманні бактерії, що її відкрив Кох?

Бактерія має оболонку, яка дозволяє їй витримувати досить суворі умови навколишнього середовища й опиратися імунній системі людини. Окрім того, оболонка не припускає звичайні антибіотики, тому туберкульоз доволі складно лікувати. Щоправда, паличка Коха надзвичайно повільно розмножується, ділячись усього раз на добу.

 

Умови інфікування туберкульозом

Паличка Коха передається від хворої на відкриту форму туберкульозу людини до здорової повітряно – крапельним шляхом. Зазвичай вона вражає легені, однак можуть інфікуватися й інші органи.

Туберкульозна паличка є в багатьох людей, але вона проявляє себе тільки в організмі з ослабленою імунною системою. Після застуди або іншої хвороби імунна система стає слабкішою, вона не здатна подолати паличку Коха, й тоді може розвинутись туберкульоз.

Погіршення соціальних умов життя, неповноцінне харчування, стресові ситуації, старість – усе це може привести до ослаблення імунної системи  й  розвитку туберкульозу.

Захворювання виникає при контакті з хворими на туберкульоз.

Найбільш активними джерелами бактерій є хворі із супровідними захворюваннями легень, для яких характерні кашель та чхання. Бактерія також передається при розмові, співі, сміхові. Завись слини й мокротиння, що містить бактерії, перебуває в повітрі впродовж тривалого часу. Крихітні крапельки, що містять палички Коха, вдихають здорові люди, й завдяки надзвичайно маленькому розміру бацили швидко досягають легенів. Там паличка Коха починає  розмножуватись.

 

За яких умов на туберкульоз може захворіти велика кількість людей?

Насамперед такими умовами є:

•       погані економічні й соціальні умови;
•       сире й тісне житло;
•       неповноцінне харчування;
•       фізична перенапруга організму;
•       постійні стреси.

За таких умов імунна система людей стає слабкою, що й призводить до епідемії туберкульозу.

 

Ознаки захворювання на туберкульоз

Ранніми симптомами туберкульозу можуть бути :

•       швидка стомлюваність організму;
•       зниження апетиту;
•       схуднення;
•       тривала субфібрильна температура тіла;
•       підвищена пітливість, особливо перед ранком.

Поступово,  із розвитком захворювання, з’являються  додаткові симптоми:

•       задишка при великих фізичних навантаженнях;
•       кашель або покашлювання з виділенням мокротиння, можливо з кров’ю ;
•       специфічний ( так званий лихоманковий) блиск в очах.

Чим раніше буде виявлено, що людина хвора на туберкульоз, тим легше буде лікувати захворювання.

Діагностика туберкульозу

Дуже важливо вчасно виявити людей, хворих на туберкульоз. Процес розпізнавання хвороби й визначення її називають діагностикою. Діагностують туберкульоз за допомогою проби Манту, названої так на честь французького лікаря Шарля Манту. Шарль Манту запропонував іншу модифікацію проби – внутрішньо шкірне введення туберкуліну. В Україні пробою в модифікації Манту користуються починаючи з 1965 року. Вона потрібна для виявлення інфікованих людей.

Цю пробу можна робити не завжди. Протипоказаннями для проведення проби Манту є:

•       шкірні захворювання;
•       застуда;
•       гострі й хронічні інфекційні та соматичні захворювання в стадії загострення;
•       алергія;
•       епілепсія;

 

Власне кажучи, реакція організму на туберкулін є однією з різновидів алергії. Саме тому алергічні захворювання, які є в людини, можуть впливати на результати проби Манту.

Реакція Манту – це щеплення, а шкірна алергічна проба, яка дозволяє раніше виявити захворювання.

БЦЖ – це щеплення, яке роблять за допомогою вакцини.

Профілактика туберкульозу

Сучасну вакцину БЦЖ уводять внутрішньо шкірно, і в результаті організм виробляє захисні антитіла проти бактерії туберкульозу.

Для чого потрібне це щеплення? І чому, незважаючи на те, що всіх прищеплюють, багато людей хворіють на туберкульоз?

Щеплення БЦЖ потрібне для профілактики туберкульозу. Воно не захищає від зараження збудником туберкульозу, але захищає від переходу прихованої інфекції в явну хворобу й від важких форм туберкульозу.

Інформацію про те, чи хвора людина на туберкульоз, дає також флюорографічне обстеження. Кожна людина, починаючи з підліткового віку, раз на  рік зобов’язана пройти таке обстеження, щоб переконатися, що вона не хвора на туберкульоз легенів.

 

Специфічні заходи профілактики туберкульозу.

1.    Планові щеплення від туберкульозу: перше щеплення проводять на 5 – 7- й день у пологовому будинку; ревакцинація в 7, 12, 17 років з попередньою постановкою реакції Манту. Ревакцинацію проводять тільки при негативній реакції.
2.    Відокремлення хворих від здорових : стаціонарне й санаторне лікування хворих ( до 1 року) ; забезпечення окремими квартирами бацилярних хворих.
3.    Диспансерний нагляд: хворих з активним і неактивним туберкульозом; здорових, які перебувають у контакті бацило -  видільниками інфікованих туберкульозом (віраж туберкулінової проби).
4.    Протиепідемічні заходи у вогнищі: поточна дезінфекція та провітрювання; дотримання особистої гігієни хворого (окремий посуд, білизна, рушник тощо); знезаражування плювальниць; дезинфекція мокротиння.

Профілактика туберкульозу ґрунтується, насамперед, на ранньому виявленні людей, інфікованих туберкульозною паличкою, та їхньому лікуванні. Епідемії туберкульозу можна й потрібно запобігати. Що треба для цього робити?

Медична профілактика спрямована на створення специфічного імунітету в дітей за допомогою вакцинації. Це означає, що дітям треба робити реакцію Манту й щеплення БЦЖ , вчасно виявляти початкову стадію захворювання, вчасно починати лікування.

Санітарна профілактика передбачає своєчасне виявлення хворих на туберкульоз, їхню ізоляцію, дотримання правил дезінфекції, ефективне лікування. Хворі на туберкульоз не можуть працювати там, доведеться часто контактувати з дітьми або з великою кількістю людей. Наприклад, учителі, вихователі, кухарі, офіціанти, провідники, стюардеси. Усього близько 20 професій.

Соціальна профілактика полягає в дотриманні прав людини, котра захворіла на туберкульоз, та гарантуванні безпеки здоров’я людей, які її оточують.

Важливим профілактичним заходом є планові щеплення проти туберкульозу.

Іншими профілактичними заходами є:

•       відокремлення хворих людей від здорових;
•       стаціонарне й санаторне лікування хворих;
•       забезпечення окремими квартирами хворих на туберкульоз.

 

Помилкові твердження щодо туберкульозу

 

а) Туберкульозом хворіють тільки бідні або малозабезпечені люди. Твердження про те, що багаті, благополучні, тобто ті люди, які добре харчуються й задоволені собою, не хворіють на туберкульоз – міф . Свідченням цього є численні випадки захворювання в елітних столичних колах,  а також довгий список знаменитостей, які в різні часи хворіли туберкульозом. Паличка Коха не зважає на соціальний статус й з однаковою  ефективністю заражає і бідних і багатих. Високий темп життя інформаційний пресинг, постійна «нестача часу», а отже, нерегулярне й збалансоване харчування – усе це стресові моменти, які призводять до зниження захисних сил організму й сприяють розвитку захворювання. Разом з тим, туберкульоз – безумовно , хвороба соціальна. Туберкульоз – це захворювання, що прямо залежить від способу життя людини, якості харчування. Складне економічне становище, яке, на жаль, ще існує в нашій країні, велика кількість людей, які не мають можливості повноцінно харчуватися, стреси, соціальна не облаштованість – усе це істотно підвищує ризик зараження й розвитку туберкульозу.

б) Туберкульозом можна заразитися тільки від хворої людини, яка виділяє паличку туберкульозу, при безпосередньому контакті з нею. Так, дійсно, здорова людина зазвичай заражається від хворої  й частіше повітряно – крапельним шляхом. Але заразитися можна й від хворої тварини( при догляді за нею або при вживанні м’яса, молока, сметани, масла, сиру, кисломолочних продуктів).

в) Якщо в організм потрапила туберкульозна паличка, то людина обов’язково занедужає на туберкульоз. Не кожен, хто «отримав» паличку Коха, враз занедужає. Зі 100осіб, заражених туберкульозною паличкою, занедужає лише 5, інші спокійно живуть із нею, їхня імунна система впродовж тривалого часу тримає туберкульозну паличку під контролем. Таких людей медики називають «інфіковані туберкульозом». Однак, у разі ослаблення захисних сил організму,  дрімлива паличка Коха може почати розмножуватися й спричинити хворобу. Це схоже на міну уповільненої дії. Що ж спричиняє «вибух» цієї «міни»?

- Якість харчування.

- Паління тютюну й уживання великої кількості алкоголю, а також продуктів, що містять консерванти, харчові барвники, стабілізатори.

- Інші захворювання.

- ВІЛ – інфікування, діабет, лейкоз.

- Стрес.

г) Давно минули ті часи, коли хвороба, іменована колись хвороба сухотами, була невиліковна, а сьогодні туберкульоз добре лікується. Але щогодини десь на землі помирає одна людина. Причому зараз, коли з’явилися різні ефективні лікарські препарати, туберкульоз повернувся до людей у новій, стійкій до більшості ліків формі. На жаль, сьогодні лише 65% виліковуються від лікарсько – стійкого туберкульозу.

д) Туберкульоз уражає тільки легені людини. Туберкульоз уражає всі органи й тканини людини: очі, кістки, шкіру, сечостатеву систему, кишечник, головний мозок тощо. Але найпоширенішим є туберкульоз легенів.

е) Україна постраждала від аварії на Чорнобильській FTC? І рентген – обстеження для жителів України шкідливе, його потрібно проводити тільки у виняткових випадках, тому що це спричинює додаткове променеве навантаження. Але для своєчасного виявлення туберкульозу необхідно хоча б раз на два роки, а ще краще, щорічно проводити флюорографічне обстеження впродовж року абсолютно безпечні для здоров’я людини, навіть для тієї, яка безпосередньо постраждала від аварії на ЧАЕС. Адже, як ми вже говорили, туберкульоз може перебігати без явних клінічних симптомів, і його початкові стадії можна виявити лише при своєчасному рентгенологічному обстеженні.

 ІV. Закріплення матеріалу.

•               Робота з підручником.

Учні читають текст на ст.87 і відповідають на питання вчителя.

•       Що таке туберкульоз?
•       У чому полягає медична, санітарна, соціальна профілактика туберкульозу?

•                   Фізкультхвилинка.
•                   Робота в групах.

   ( Вирішити ситуацію)

1. «У Миколчиного брата Івана виявили туберкульоз. Івана почали лікувати. У дома виділили окремий посуд і речі, в квартирі регулярно робили дезинфікацію»

Як ви вважаєте, для чого це роблять?

 

2. «Катруся намочила ноги і застудилася. А наступного дня в школі робили БЦЖ Батьки занепокоїлися через те, що Катрусі не можна зробити щеплення»

Як ви думаєте, чому?

 

•                   Самостійна робота у зошитах на ст..53 завдання №2.

 

V. Домашнє завдання.

     Вивчити §16. Профілактика туберкульозу. В зошитах виконати завдання №3 ст. 53.

Журавель Ольга Павлівна

Городницька ЗОШ І-ІІ ст.

Тема: Фактори , які порушують психологічну рівновагу. Способи відновлення і підтримки психологічної

рівноваги.

Мета: продовжити формувати поняття ”психологічна рівновага” ;навчитися відновлювати і підтримувати психологічну рівновагу у зв`зку з виникненням факторів, що її порушують.

Хід уроку:

I.Організаційний момент. Привітання.

II.Актуалізація знань.

1.Бесіда.

- що таке емоційне благополуччя?

- як впливають на здоров`я позитивні емоції?

- чи можуть негативні емоції спричинити захворювання?

2.Обговорення з учнями їхнього інтерв`ю з рідними про екстремальні умови , які траплялися зними у їхньому житті та що вони робили щоб відновити спокійний психологічний стан?

III.Вивчення нового матеріалу.

1.Розповідь вчителя.

 Для кожної людини те, що вона відчуває є найважливішим у житті. Почуття задоволення , радості і щастя завжди переважають над протилежними почуттями-пригніченням, сумом і нещастям.

 Душевного комфорту можна досягти в гармонії емоційної, інтелектуальної і духовної сфер. Такий стан ми називаємо психологічною рівновагою. Від неї залежить наше здоров`я, усі його основні складові.

 Але існує багато причин, які здатні порушити нашу психологічну гармонію.

 

 Фактори, які порушують рівновагу

 

критика самооцінка стрес 

2.Обговорення ситуацій (3 групи учнів ).

Питання для обговорення:

• як кожен із фактоів вплине на психологічну рівновагу людини?
• знайдіть способи виходу із ситуації та відновлення рівноваги.

Ситуація I. Мандруючи дорогою син вів віслюкана якому сидів його батько. Побачивши це перехожі сказали, що батько поганий, оскільки сам їде, а син іде. Тоді батько з сином помінялися місцями. Але інші перехожі сказали протилежне.  Після цього вони обидва сіли на віслюка. І знову люди їх покритикували, сказавши, що таким чином вони мучать тварину. Злізши з віслюка, батько і син пішли пішки, але люди почали сміятися з того, що від їхнього віслюка немає ніякої користі.

Ситуація 2. Катрусі з дитинства усі близькі та оточуючі її люди говорили про її привабливі зовнішні дані. Та ось у школі проходив конкурс « Королева школи» і Катруся звичайно вирішила прийняти у ньому участь. Та яке було її розчарування, коли королевою обрали не її, а кирпату однокласницю Надійку.

Ситуація 3. Іринка завжди хвилюється перед контрольною. Страх паралізує її волю та думку і на контрольній сягає найвищого рівня. Дівчинка розумна, а не може справитися з найпростішими завданнями. Після контрольної вона відчуває пригнічення і розпач.

3. Бесіда. Чому дотримуватися психологічної рівноваги легше, якщо є:

а) взаєморозуміння;

б) позитивні емоції, гарний настрій;

в) наполегливість у навчанні, гарні результати;

г) упевненість у собі, воля.

IV. Фізкультхвилинка.

Стати в коло, ноги на ширині плечей. Нахилити голову вліво так, щоб вухо торкнулося плеча. Підняти ліву руку і дуже повільно виписувати нею лежачу вісімку ( знак безкінечності ). Очима стежити за кінчиками пальців. Зробити п`ять разів, опустити руку. Нахилити голову до правого плеча і повторити.

V.Узагальнення і закріплення знань.

Питання для обговорення:

Який основний спосіб відновлення і підтримання рівноваги ви вбачаєте у правилах видатного педагога Януша Корчака:

1.Якщо важко, виправляйтеся не відразу, а поступово.

2.Спершу виправ найлегшу ваду.

3.Не падай духом, якщо довго немає бажаного результату.

3.Помірно радій результатам. Продовжуй пізнавати свої чесноти і вади.

 

 

VI. Домашнє завдання.

 Параграф підручника. Описати ситуацію в яку ви потрапили, коли ваші думки не співпадали з думками оточуючих.

 

 

Гонтар Оксана Олегівна

ЗОШ І-ІІІ ст. с.Нове Село

Тема. Небезпечні вантажі. Види ДТП. Дії свідка ДТП

 

Мета. Показати учням необхідність виконання правил дорожнього руху.

            Сформулювати правила для велосипедиста, правила поведінки в  

            транспорті. Виробити алгоритм дії при ДТП . Охарактеризувати безпечні

            дії населення під час аварій транспорту з небезпечним вантажем.

 

Обладнання. Таблиці, малюнки підручника, зошит з предмета „Основи

                         здоров’я”.

 

                                    Хід уроку

І. Активізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання.

       Учні показують свої комікси, за необхідності їх коментують.

2. Запитання і завдання учням.

        Згадайте правила дорожнього руху, відомі вам із попередніх уроків.

Як правильно переходити дорогу?

Де повинні ходити пішоходи?

Які дорожні знаки вам відомі?

Для чого на дорогах малюють „зебру”?

Як треба обходити автобус, тролейбус, трамвай?

 

ІІ. Основна частина

1. Робота в групах

        Клас ділиться на три групи – „Пішоходи”, „Пасажири” і „Велосипедисти”. Учасники кожної групи складають звіт правил: „Як треба поводитися на дорозі, щоб уникнути небезпечної ситуації”. Після самостійної роботи група представляє на обговорення всього класу свої правила, які в процесі обговорення можуть доповнюватися і корегуватися. Готові правила вивішуються на дошку – ними зручно користуватися під час практичної роботи.

 

                                Для довідки.

           Група „Пішоходи”.

           Дорогу можна переходити тільки на зелене світло й у спеціально відведених для цього місцях ( пішохідний перехід, підземний перехід, дорожній знак для переходу через дорого).

           Якщо немає тротуару, пішоходам варто рухатися узбіччям дороги назустріч транспорту.

           Очікувати транспорт треба досить далеко від краю дороги, щоб вчасно зреагувати на небезпеку.

            Група „Пасажири”.

            При посадці в транспорт треба почекати, доки він зупиниться. 

            В автобусі, тролейбусі, трамваї найкраще перебувати в середині салону.            При зіткненні найкраще сісти на підлогу.

             Не слід опиратися на двері транспортного засобу . 

            При очікуванні транспорту не варто намагатися стояти в перших рядах, особливо взимку – юрба може зіштовхнути вас під колеса.

            Пізно увечері в салоні громадського транспорту краще сідати ближче до водія.

            Група „Велосипедисти”.

            Виїжджати на проїзну частину на велосипеді можна тільки з 14 років.

            На велосипеді не можна їздити удвох.

            У велосипеда повинні бути справні гальма і катафоди, він повинен бути оснащений фарою.

             Велосипедист повинен виконувати на дорозі всі правила дорожнього руху.

              Швидкісним або фігурним катанням можна займатися тільки на спеціально обладнаних майданчиках.

 

2. Інформаційне повідомлення.

А) До небезпечних вантажів відносяться речовини і предмети. Котрі при транспортуванні, навантажувально – розвантажувальних роботах і зберіганні можуть спричинити вибух, пожежу чи пошкодження транспортних засобів, складів, пристроїв, будівель і споруд, а також загибель, травмування , отруєння, опіки, опромінення чи захворювання людей і тварин.

       Небезпечні вантажі поділяються на такі класи: 1) вибухові речовини; 2) гази скраплені, зріджені і розчинені під тиском; 3) легкозаймисті речовини і матеріали; 4) токсичні речовини; 5) радіоактивні та інфекційні речовини; 6) речовини, що окислюються, і органічні оксиди; 7) отруйні та токсичні речовини; 8) їдкі та корозійні речовини; 9) інші небезпечні речовини.

        Кожен транспортний засіб, призначений для перевезення цих речовин, комплектується засобами нейтралізації речовини, що перевозиться, і засобами індивідуального захисту, а також засобами, вказаними вав рійній картці. Якщо сталася аварія з витоком, розливом небезпечних речовин треба вийти самому і вивести інших з небезпечної зони, триматися з навітряного боку. Уникати низьких місць, додержуватися правил пожежної безпеки, усунути джерела вогню та іскор, не палити. Потерпілим надати першу допомогу. Очистити потерпілого від забруднень; свіже повітря, спокій, тепло, чистий одяг; шкіру і очі промити водою; 2% розчином борної кислоти; дезінфекційними розчинами; у разі відсутності дихання здійснити штучне дихання; дати пити воду, викликати блювання; знову дати пити воду, молоко; шкіру змазати нейтральним жиром; у разі попадання всередину – давати пити ковтками олію; у разі утруднення дихання дати кисень; очі і слизові оболочки промивати водою , 2% розчином соди не менше, ніж 15хвилин; викликати швидку допомогу. Не доторкатися до розлитої або розсипаної речовини, викликати газорятувальну службу району; не наближатися до ємностей, що горять.

 

                                    Хвилинка відпочинку

      Закрили очі, розслабилися. Уявили, що ви знаходитесь на літньому лугу. Співають пташки, повіває теплий вітерець, гріє ласкаве сонечко, пахнуть квіти.

  Б. Найчастіше ДТП відбуваються через порушення водіями або пішоходами правил дорожнього руху. Але причинами ДТП можуть стати також несправність автомобіля або поганий стан дороги – наприклад, ожеледь.

  Знаючи правила поведінки при різних видах ДТП, можна убезпечити себе й істотно зменшити шкоду, спричинену здоров’ю людини.

  Якщо автомобілю загрожує зіткнення з іншим транспортним засобом або з якоюсь перешкодою, найважливіше для пасажирів і водія – максимально пом’якшити удар власного тіла об частини машини: переднє сидіння, приладову панель, кермо або лобове скло. Для цього потрібно переміститися якнайнижче й згрупуватися. Пасажирам, які сидять на задньому сидінні, потрібно швидко закрити голову руками й упасти набік, напружуючи всі м’язи й не розслаблюючись до повної зупинки автомобіля. При цьому найкраще впертися коліньми й ліктями в спинку переднього сидіння. Ті, хто сидить спереду, повинні схилитися набік і впертися руками й ногами в передню панель. Зіткнення може виявитися настільки сильним, що автомобіль перевернеться. У цьому випадку потрібно спробувати відкрити двері й вибратися назовні. Після цього відразу потрібно відійти в безпечний бік, щоб опинитися якнайдалі від машини в разі її вибуху. Якщо двері заклинило, можна спробувати вибратися через розбите вікно, а якщо всі вікна цілі – видавити лобове або заднє скло, упершись спиною в сидіння й ударивши зведеними разом п’ятами у кут вікна.

 Якщо ДТП трапилось недалеко від водоймища, автомобіль може впасти у воду. Перед тим як затонути, він якийсь час протримається на плаву за рахунок повітря, яке його наповнює. За цей час треба встигнути покинути салон. Вибиратися найкраще через вікно – якщо в цій ситуації відкрити двері, машина відразу наповниться водою й потоне. Якщо автомобіль повністю поринув у воду, а  його вікна й двері залишилися зачиненими, повітря із салону не вийде ще протягом декількох хвилин. За цей час можна спробувати вибратися з машини. Треба почекати, доки салон наполовину заповниться водою. Це зрівноважить тиск повітря усередині й води назовні, і можна буде легко відкрити двері. Ще краще – вибити вікно й вилізти через нього.

  Інколи під час ДТП виникає пожежа, внаслідок якої, як правило, відбувається вибух. Якщо автомобіль загорівся, треба негайно його покинути й відійти на відстань не менше 15метрів.

 

 

ІІІ. Робота в зошиті. (Завдання 1.Ст. 17.)

ІV. Фізкультпауза.

       Комплекс вправ з музичним супроводом.

 

V. Зворотний зв'язок. Продовжіть висловлювання: «Я був свідком ДТП. Мої дії…». 

      1. Робота в зошитах (Завдання 2. Ст.17.)

 

VІ. Практичне моделювання ситуації.

       Ситуація 1.   Ви стали свідком того , що автомобіль урізався в стовп.

        Ситуація 2. Машина збила людину й зникла з місця подій.

 

VІІ. Завдання додому.

         Скласти невелику розповідь про правила дорожнього руху.

 

VІІІ. Руханка – прощання:

          Візьмемося за руки і усі разом скажемо : « Хай сьогодні нам щастить . Хай нам завтра пощастить. Хай завжди усім щастить! Успіху нам !» (Після кожного речення підносять руки вгору).

Панькевич Оксана Михайлівна

Кам’янківська ЗОШ І-ІІІ ст.

 

 

Кульбаба Ярослав Васильович

Підволочиська ЗОШ І-ІІ ст.

7 клас

 

Тема. Безпека на дорогах. Безпека пасажира легкового і

                               вантажного автомобіля.

 

Мета.                      Продовжити формувати поняття безпеки. Вивчити основні

                                правила техніки безпеки пасажирів легкового і вантажного

                                автомобілів. Виховувати вміння обережно поводитись на

                                проїзджій території, а також вміння орієнтуватися при

                                виникненні ДТП.

                                Розвивати мислення, творчість, вміння аналізувати,

                                порівнювати, робити висновки.

 

Обладнання.           Таблиці, підручник.

 

Хід уроку.

 

І.        Організаційний момент.

ІІ.       Перевірка д/з.

          Учнів класу поділено на дві групи.

 

Перша група

Друга група

Вибрати правильну відповідь. Від кого залежить безпека на дорогах?  а) пішоходів; б) світлофорів  в) водіїв; г) переходів.  2. Як впливає утома на реакцію      водія?  а) увага і реакція підвищується;       б) не впливає;  в) увага і реакція зменшується.  3. Для безпечного руху      пішоходів на дорогах потрібно:  а) виконувати правила      дорожнього руху;  б) не виконувати правила      дорожнього руху.  4. На яких дорогах забороняється      рух пішоходів?  а) проїздних; б) в межах      населеного пункту;  в) на швидкісних дорогах-      магістралях.

2

1

п

е

3

р

4

е

5

х

6

і

7

д

1. Особа, що бере участь у дорожньому русі поза транспортними засобами (пішохід). 2. Шар гуми з канавками і виступами (протектор). 3. Проїздна частина (дорога). 4. Засіб для переміщення (велосипед). 5. Місце, де можна переходити проїздну частину (перехід).

5. У яких місцях забороняється      перехід доріг? а) на крутих поворотах; б) у тих місцях, де вона добре     проглядається; в) в підземних переходах; г) біля тунелів; д) біля мостів. 6. Яка особа є водієм? а) та, що керує транспортним    засобом; б) та, що везе санки; в) та, що везе велосипед, г) вершник.

6. Особи, які найбільше порушують правила ТБ на проїздній частині (діти). 7. Дорожньо – транспортна пригода (ДТП).

 

ІІІ. Пояснення нового матеріалу.

1.      А – автоматичність;

В – ввічливість;

Т – толерантність;

О – обов’язок;

М – миттєвість;

О – організованість;

Б – безпечність;

І – інтенсивність;

Л – людяність.

Ь

Такі основні риси повинні бути притаманні кожному водієві. Адже автомобіль призначений для безпечного перевезення пасажирів та їхнього багажу.

Основні правила безпечної поведінки в салоні:

• не відволікати водія;
• не торкатися ручок дверей і приладів управління;
• не гратися гострими предметами, пасами безпеки, їх замками;
• не висувати у вікна руки, голову.

          Останнім часом важко когось здивувати новою маркою автомобіля. На наших дорогах можна зустріти різні: Це і джипи і «Москвичі», «Жигулі», «Волги». Але які ж ознаки вказують, що це легковий автомобіль? У правилах дорожнього руху записано, що з кількістю місць для сидіння не більше дев’яти , що призначений для перевезення пасажирів, і їх багажу. Отже, самі пасажири повинні слідкувати і дотримуватись правил безпечної поведінки, тим самим дбати про свою безпеку.

2.      Правильна посадка і висадка з легкового автомобіля:

• здійснюється після повної зупинки автомобіля;
• здійснюється з тротуару, узбіччя.

3.      Безпечна поведінка пасажира в салоні:

• основні правила поведінки пасажира на передньому сидінні;
• правила поведінки пасажира на задньому сидінні;
• місце для дітей у автомобілі.

 4.    Безпека пасажира вантажного автомобіля, обладнаного для перевезення пасажирів:

 -   забороняється стояти в кузові;

 -   сидіти на бортах кузова;

 -    пересідати з місця на місце.

 5.     Основні правила перечення вантажним автомобілем дорослих та дітей. Небезпечні вантажі. (Розгляд мал. ст. 29 підручника).

 6.   Види дорожньо – транспортних пригод (Розгляд мал. ст. 30 підручника).

         7.      Робота із словником.

Записати визначення: транспортний засіб, дорожньо – транспортна пригода.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

1.      Дати відповідь на питання:

• Які умови перевезення пасажирів вантажного автомобіля?
• Як потрібно діяти, якщо ви стали свідком ДТП?
• Які вантажі є небезпечними?

2.      Розгляд малюнків з ДТП. Змоделювання ситуації, що стала причиною ДТП.
3.      Життєві ситуації.

• ст. 32 (підручника).
• ст. 38 (підручник Н. М. Поліщук «Основи здоров’я»

 4.        Кросворд.

1					Б
2					Е
	3				З
4					П
5					Е
6					К
7					А

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V. Д/з. Вивчити § 5. ст. 28-31

Запитання ст. 31.

1. Місце, дозволене для висадки з легкового автомобіля (узбіччя).
2. Вид транспорту призначений для перевезення людей (тролейбус).
3. Місце, де закріплені сидіння у вантажному автомобілі (кузов).
4. Особа, яку перевозять легковим автомобілем (пасажир).
5. автомобіль, що має до дев’яти місць для сидіння (легковий).
6. Вид транспорту, у якому забороняється перевозити пасажирів (трактор).
7. Небезпечний вантаж (газ).

Хома Юрій Степанович

Лозівська ЗОШ І-ІІ ст.

7  КЛАС

ОСНОВИ   ЗДОРОВ’Я

УРОК  №  1

 

Тема.   Здоровий  спосіб  життя  як  умова  збереження  і  зміцнення  здоров’я .  

              Складові  здорового  способу  життя.

Мета.  Формувати  в  учнів  поняття  здорового  способу  життя, принципів безпечної  життєдіяльності;  навчати  додержуватись  правил  безпечної  поведінки,  вміння  передбачати  небезпеку.

 

Хід  уроку

І. Активізація  опорних  знань

1. Ознайомлення  учнів  з  метою  і  завданнями курсу,  вимогами  до  робочих  та  практичних  зошитів.

2.  Повторення  вивченого  в  6  класі.

- що  таке  середовище?

- як залежить  здоров’я  від  шкідливих  і  корисних  звичок?

- які  визнаєте  типи  стосунків?

- як  впливають  конфлікти  на  здоров’я?

ІІ. Основна  частина

1.  Слово  вчителя

       Спосіб  життя – це  повсякденна поведінка  людини, зумовлена  насамперед її вихованням, традиціями,  сім’єю. У  давні  часи  тривалість  життя  була  короткою. Багато  людей  гинули  від  голоду  і холоду  у  дитинстві  чи  молодому  віці…

     Згодом  завдяки  кращому  харчуванню, досягненням  медицини  люди  стали  жити  довше. Змінилось їхнє  уявлення  про  здоров’я. здоровими  вважали  тих  хто  добре  почувався  фізично. Сьогодні здоров’я  пов’язують  із  загальним  благополуччям  людини…

       Найраціональніше  зберігати, зміцнювати, відновлювати, й  примножувати  здоров’я, додержуючись  здорового  способу  життя…

       Здоровий  спосіб  життя  це  що  і  як  робить  людина  впродовж  свого  життя  для  збереження, зміцнення  відновлення  і  примноження  здоров’я…

      На  здоров’я  впливає  багато  чинників:  стан  довкілля  19%;    спадковість 20%; медицина 10%; спосіб  життя  51%.

       Здоровий  спосіб  життя  має  такі  складові.

1. Рівень і якість життя . Залежить  від  географічних  кліматичних  умов  і  найбільше  від - економічного  рівня  розвитку  суспільства  в  якому  живе  людина…
2. Стиль життя –це манера людини користуватися  умовами життя; спілкуватися з людьми; діяти в різних ситуаціях.
3. Тривалість і наповненість життя. З молодих років треба дбати про здоровий спосіб життя.

- Як ви розумієте , що таке здоровий спосіб життя?    

 

2. Робота в групах.

         Завдання:

    а)скласти правила здорового способу життя;

    б)обговорити правила з класом;

    в) записати їх в зошит.

Висновок:  здоровий спосіб життя веде людину до успіху в житті.

 

3.Самостійна робота.

   Запишіть на карточках приклади здорового способу життя ( пишуть учні 1 варіанту) і нездорового способу життя ( учні 2 варіанту).

    На дошці намальовані два сонечка – перше усміхається, а друге – сумне.

Учні по черзі прикріпляють карточки, у вигляді промінчиків сонця. Приклади здорового способу життя – до сонечка, що усміхається, а нездорового – до сумного.

     Висновок: Ваше  здоров’я значною  мірою  залежить  від  вас, адже  без  здоров’я  не  може  бути  повноцінного  життя. Це одна  з головних    умов  досягнення  успіху  вжитті. Свідоме  і відповідальне  ставлення  до  здоров’я  має  стати  нормою  життя  і  поведінки  для  кожного  з  вас.

 

ІІІ. Підсумок.

    Учні  називають  відомих  людей ,  спортсменів  які  є  прикладом  для  наслідування.

1. Чому  здоров’я  називають  найвищою  цінністю?
2. Які  правила  здорового  способу  життя  найбільше  допомагають у  навчанні?

1. Що  таке  здоровий  спосіб?

ІУ  . Домашнє  завдання. Підготувати  презентацію  здорового  способу  життя

         твоєї  родини.(обговорити  з  всіма  членами  родини).

Беринда Владислава Ярославівна

Іванівська ЗОШ І-ІІІ ст.

Тема: Психологічний розвиток підлітків.

Мета: Розкрити суть психічної і духовної складової здоров’я; ознайомити учнів з психологічною характеристикою підліткового віку, вказати на умови, що сприяють психологічному розвитку підлітків, а також розвитку їх інтелектуальних задатків.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку:

1.                      Підготовча частина.

Учитель робить аналіз тематичного оцінювання, повідомляє оцінки, вказує на допущені помилки і неточності.

2.                      Активізація опорних знань

Вчитель наголошує, що вже вивчено фізичну і соціальну складову здоров’я, а для того щоб вивчити психічну і духовну, потрібно проаналізувати ті психологічні зміни, що відбуваються в організмі дитини-підлітка.

Діти записують в зошиті тему, план уроку:

1. Психологічна характеристика підліткового віку.
2. Умови, що сприяють психологічному розвитку підлітка.
3. Розвиток інтелектуальних задатків.

Вчитель.

Ви вже знаєте, що в підлітковому віці відбуваються активні зміни в організмі зумовлені дією гормонів. У цей період фізичний розвиток трохи випереджає психічний. Відчуваються фізичні зміни, підліток намагається поводитися як доросла людина, виявляє надмірну активність і часто не виправдану самовпевненість. Водночас зростає самостійність, різноманітнішими та змістовнішими стають взаємини з дорослими і однолітками. І у підлітків з’являється своя точка зору, вони гостро відчувають правду й неправду, дають безкомпромісну оцінку собі та іншим.

Кожний підліток намагається відчути принади дорослого життя, зберігаючи привілеї дитячого віку. Хоча він потребує підтримки дорослих, одначе не визнає цього.

Загострюється потреба у дружбі, орієнтація на погляди колективу, компанії, зберігається віра в ідеал. Виникає криза підліткового віку. Відчути або розпізнати так звану підліткову кризу досить складно, оскільки вона наростає поступово. Згаданий період має характерні риси і щоб виявити їх у себе, дайте відповіді( «так» чи «ні») на наведені запитання табл.. 9, ст..105.

(Учні самостійно опрацьовують запитання і якщо набралося 9 – 10 позитивних відповідей, вважають себе підлітками).

1. Вчитель записує на дошці висловлювання Мати Терези:

«Більше, ніж їжа та дах над головою, людям потрібне розуміння того, що вони комусь потрібні, що їх хтось любить» і дає завдання дітям подумати над цими словами і назвати умови, що сприяють психологічному розвитку підлітка як особистості.

(Думки учнів записуються на дошці. Наприклад: аби їх сприймали і любили в колективі; доброзичливі стосунки в родині допоможуть долати труднощі спілкування з однолітками і т. д.)

2. Вчитель пропонує зачитати життєву ситуацію на ст.. 107 і дати відповіді як би вони поступили на місці дівчинки.
3. Вчитель.

Для того, щоб людина формувалася як особистість, вона повинна багато працювати над собою. Хтось із мудрих сказав, що всі люди народжуються геніями, але через лінощі щодня по крихті втрачають свою геніальність. Якщо ти хочеш зберегти свою неповторність, унікальність, тоді дуже важливо оволодіти прийомами вдосконалення пам’яті, уваги. Практика свідчить, що завдяки регулярним та цілеспрямованим тренуванням мозку інтелектуальними іграми та вправами людина стає розвиненішою й талановитішою.

(Пропонується виконати вправу для розвитку пам’яті на ст.. 109 підручника(авт. Т. Є. Бойченко), де учні розглядають малюнок протягом хвилини, а тоді, закривши книжку називають предмети зображені на ньому.)

3.                      Заключне слово вчителя. Закріплення знань учнями.

Творчість – це одна із складових щастя та успіху людини. Творчі особистості постійно створюють щось нове, зміцнюють і прикрашають своє життя і світ навколо себе. Інтелектуально розвинута людина швидко оцінює ситуацію і приймає правильне рішення.

Для інтелектуального розвитку школяра потрібні насамперед:

•                           бажання навчатися;
•                           впевненість у собі, в своїх здібностях;
•                           правильно організоване робоче місце;
•                           чисте освітлене приміщення;
•                           гарне самопочуття.

(Учні записують в зошитах)

4.                      Підсумок.

Учні на прикладах простих ситуацій аналізують характер їхнього спілкування один з одним, з батьками, іншими людьми. Роблять висновки.

5.                      Домашнє завдання.

Вивчити § 19, 20, розглянути малюнки, дати відповіді на запитання, що на сторінці 111.

Грицух Світлана Вікторівна

Підволочиська школа-гімназія

Тема. Поняття про наркотичну залежність. Ознаки наркотичної залежності. Невідкладна допомога при наркотичному отруєнні.

Мета. Сформувати в учнів поняття про наркотичну залежність, ознайомити з ознаками наркотичної залежності, навчити надавати невідкладну допомогу при наркотичному отруєнні.

 Обладнання: фотографії  і плакати , які дають змогу показати згубний вплив наркотичної залежності, ознаки наркотичної залежності.

Тип уроку: засвоєння  нових знань.

Хід уроку.

1. Організаційний момент.
2. Актуалізація опорних знань і мотивація пізнавальної діяльності.

Обговорення проблемної ситуації.

«Батьки звернули увагу, що їх син повертається пізно до дому, відмовляється вранці йти до школи. З дому почали зникати гроші і речі. Як ви думаєте, що стало причиною такої поведінки підлітка?

3 Вивчення нового матеріалу.

Оголошення теми і мети уроку.

Розповідь учителя з елементами бесіди.

Наркотиком – називають будь – яку речовину, яка при введенні в організм людини може змінювати її сприйняття , настрій, здатність до пізнання.

Залежність від наркотичних речовин може бути:

• психологічною,
• фізичною.

Фізична залежність характеризується звиканням до наркотику і наявністю « ломки» за відсутності наступної його дози. В людини з’являється біль у м’язах, спазми в животі , блювота , пронос. Чим більшою була доза наркотику, який приймали , тим важчими будуть наслідки.

Психологічна залежність зберігається роками. Саме вона може людину  змусити знову повернутись до згубної пристрасті , оскільки виникає на рівні почуттів і підсвідомих поведінкових стереотипів.

На рівні почуттів психологічна залежність виявляється в тому , що людину перестає цікавити все, що не пов’язане з наркотиками.Тож коли вам запропонують спробувати навіть так званий « легкий « наркотик , насамперед подумайте: «Якщо я зараз погоджусь, то зроблю перший крок до залежності , а завтра , післязавтра неминуче буде другий , третій… Це кроки до прірви.»

Ознаки , які виникають після припинення прийому наркотиків лікарі називають «хворобою відміни» Вони можуть тривати кілька тижнів чи кілька місяців

Наркотична залежність не виникає за одну ніч. Це відбувається поступово , крок за кроком . Пригадай слова Семюела Джексона : « Пута звички є надто слабкими аби їх можна було помітити до того моменту , коли вони стають надто міцними , щоб їх можна було розірвати .»

Робота з підручником.

Причитування ланцюжком ознак , які свідчать про наявність наркотичної залежності :

• вживання психоактивних речовин  з метою відволіктися  від проблем;
• настирливі думки про те, щоб дістати чергову дозу;
• продажа речей чи крадіжки, аби роздобути гроші;
• провали в пам’яті , коли неможливо пригадати , що робив напередодні;
• поява нових друзів , які вживають психоактивні речовини;
• відсторонення від родини і давніх друзів;
• втрата інтересу до всього, що раніше цікавило;
• напади тривоги , депресії , люті ;
• вживання психоактивних речовин наодинці.

Існує декілька кроків до виникнення залежності.

Крок 1. Експерименти з психоактивними речовинами.

Крок 2. Епізодичне вживання психоактивних речовин.

Крок 3. Вживання психоактивних речовин регулярно, але в малих дозах.

Крок 4. Неконтрольоване вживання наркотиків.

Виступ учня, що отримав випереджувальне завдання.

Що потрібно знати про дію наркотиків?

 По – перше – наркотики негативно впливають на головний мозок – руйнують нормальні зв’язки з його клітинами. Мозок починає працювати «зі збоями», погіршується пам'ять.

 По – друге, наркотики діють на ендокринну систему, порушують нормальний синтез гормонів, гальмують процес розвитку в підлітковому віці.

  По – третє, вдихання наркотичного диму приводить до порушення роботи легенів та травлення, будь – які наркотики руйнують серцево – судинну систему.

Найстрашнішим наслідком наркоманії є зараженням СНІДом.

Підліток – наркоман стає пасивним, млявим, або, навпаки, агресивним, злим, задиркуватим. Наркоманія призводить до повного визнаження організму, сильного схуднення і знесилля. Наркомани часто помирають від передозування наркотику.

Вчитель. У чому ж полягає невідкладна допомога при передозуванні наркотиків?

 Робота з підручником.

Виступи учнів.

• Виклич «швидку допомогу»
• Поклади потерпілого на живіт, поверни голову на бік.
• У разі необхідності очисти порожнину живота і блювотних мас, стеж за диханням.
• Якщо частота дихання менша ніж 8 -10 разів за хвилину, слід негайно робити штучне дихання.

 Вчитель

Наркотичної залежності дуже важко позбутися. Нерідко людина знову і знову береться за старе. Якщо виникла проблема з наркотиками, потрібна кваліфікована медична допомога і психологічна допомога, сила волі, підтримка родини. Позбавлення від фізичної залежності здійснюють державні і приватні медичні заклади. Добровільне лікування від наркотичної залежності в державних медичних закладах анонімне і безкоштовне. Після періоду детоксикації хворий має пройти тривалу реабілітацію.

4. Закріплення інформації.

• Що розуміють під наркотичною залежністю?
• Що таке фізична залежність?
• Що таке психічна залежність?

5. Домашнє завдання.

Вивчити параграф з підручника. Підготувати повідомлення про небезпечні ситуації, або злочини, пов’язані з наркотиками.

 

Тофель Леся Павлівна

Галущинська ЗОШ І-ІІ ст.

7 клас

 

Тема уроку. Емоційне благополуччя.

                     Ознаки психологічного благополуччя.

Мета уроку. Поглибити знання учнів про емоційне благополуччя;

                      Показати вплив на здоров`я позитивних і негативних емоцій;

                      Розвивати в учнів навики психологічної рівноваги; виховувати в                                                          учнів упевненість в собі.

Обладнання уроку. Олівці, фломастери, плакат „Поради від мудрих”

                                  Епіграф:  „Заздрісного сон не бере”

                                    Прислів`я

Тип уроку.    Комбінований.

                                              Хід уроку.

І.  Актуалізація опорних знань.

 1.  Бесіда.

  - Назвіть основні складові здоров`я ?

  - Що означає „емоційне благополуччя”?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1. Презентація теми, мети уроку.
2. Робота з плакатом „Поради від мудрих”.
3. Словникова робота: егоїзм,

                                        депресія,

                                        агресія,

4. Робота з підручником. Урок 27 ст. 168

ІІІ. Усвідомлення вивченого матеріалу.

1. Вирішення життєвої ситуації:

     Іван прийшов до школи в нових штанах. Коли сів на своє місце за столом, відчув, що прилип. Хлопці пожартували – підклали жуйку.

• Як, на твою думку, могли розвиватися події? Чому? Як вчинив би ти.

2. Колективна робота: скласти ознаки психологічного благополуччя.

а) Ти віриш у свою неповторність, індивідуальність.

б)Ти реалізуєш власну життєву програму і віриш, що досягти своєї мети.

в) Ти щасливий тому, що тебе сприймають таким, яким ти є.

г) Тебе підтримують у невдачах, радіють твоєму успіху.

д) Тебе люблять і розуміють у будь яких обставинах.

3. продовжити фразу : „Мене охоплює  гнів, коли … …”.

ІV. Підсумок уроку.

1. Гра „Заморочки із бочки”.

                              (запитання за вивченою темою)

2. Пояснити значення епіграфу, його відношення до уроку.

 Домашнє завдання.

                     Взяти інтерв`ю у рідних про екстремальні умови, які траплялися з         ними у їхньому житті. Що вони робили для відновлення                                                психологічної рівноваги.

 

 

 

Гладин Оксана Дмитрівна

Підволочиська ЗОШ І-ІІІ ст. №1

 

Перчик Надія Романівна

Жеребківська ЗОШ І-ІІ ст.

Вчитель ОС.  Ж: з.о.ш І-ІІст .Підв.р. Терн.обл. Перчик Н.Р.

 

Клас 7

Урок: основи здоров'я

 

Тип уроку: комбінований

 

Тема: Психологічні особливості поведінки людини в екстремальних умовах.

 

Мета: проаналізувати , що загрожує людині в екстремальних ситуаціях і що допомагає їй вижити ; вивчити з учнями прийоми, які допомагають опанувати себе; вчити розпізнавати негативні (песимістичні) думки; тренувати навички позитивного мислення.

 

Обладнання: таблиця емоцій , маркери, фломастери, скотч, аркуш паперу А3.

 

Хід уроку

1. Актуалізація опорних знань:

На дошці закріплена таблиця емоцій . Учні записують у таблицю фізичні, емоційні , інтелектуальні ознаки вигорання емоцій . Хто запише найбільше , обмотивувавши їх , отримає винагороду – бал

2.   Слово вчителя :

а) розповідає притчу про Чуму.

б) обговорення притчі:

• Куди йшла Чума? З якою метою?
• Чи збрехала Чума перехожому?
• Від чого померли решту людей?

Отже, сьогодні ми з вами будемо вести мову про страх , який очікує нас усюди, а особливо в екстремальних ситуаціях.

3. Робота з підручником ст..182.

Розгляд та обговорення малюнків 66.

Емоції, які очікують людей в цих ситуаціях записуємо в таблицю.

4. Колективна робота.

Визначення правил виживання в екстремальній ситуації учнями за допомогою  вчителя та запис їх на плакаті:

1.                       Готовність до дій в надзвичайних ситуаціях
2.                       Потрібна сила волі
3.                       Колективізм – Людська гідність.

5. Фізхвилинка.

Танець “Лавата”.

Учні виходять з - за парт беруться за руки  йдуть колом, співаючи: “Дружньо танцюємо тра-та-та, тра-та-та, наш веселий танець, наша лавата”. Зупиняються , промовляють: “Наші ручки дуже гарні, але лікті кращі” . Тримаючи один одного за лікті знову співають. Потім плечки , пізніше те ж  зі спинками.

6. Робота в групах .

Учні об’єднуються в групи: доброта, чесність , співчуття.

Робота з блок – схемою з підручника на ст..184.

7. Складання таблиці позитивних і негативних думок. Робота за табл..8. ст..186 у підручнику.
8. Підведення підсумків.

• Що є психологічною передумовою виживання в екстремальних ситуаціях?
• Які думки посилюють стрес, а які знімають емоційні напруження? Наведіть приклади.

9. Домашнє завдання.

Опрацювати текст підручника § 28.

 

Борис Надія Євгенівна

Скалатська ЗОШ І-ІІІ ст.

7 клас

Борис Надія Євгенівна

ЗОШ І-ІІІ ступенів м. Скалата

      Тема: Запобігання вживання наркотиків підлітками. Причини  вживання наркотичних речовин підлітками.

      Мета: проаналізувати психологічні причини вживання наркотиків; навчити учнів розпізнавати міфи про наркотики; вчити учнів запобігати вживання наркотиків.

      Обладнання: малюнки підручника, зошит з курсу „Основи здров”я”.

Хід уроку

      І. Вивчення нового матеріалу.

      а) Вступна бесіда вчителя.

      Казковим героям щодня пропонують вибрати дорогу направо, наліво, прямо... Ви щодня робите те саме. Часом знаєш, як правильно вчинити. Інколи – відчуваєш, що  саме так буде добре, або прислухаєшся до чиїхось порад. Чи можна довіряти людям? Безперечно. Та є такі вчинки, виправити наслідки  яких дуже важко,  а іноді – просто неможливо.

      У підлітковому віці кожен може опинитися перед вибором: уживати чи не вживати наркотики.

      Наркотики – одна з найболючіших проблем сучасності. Щодня ми чуємо про злочини, скоєні через наркотики. Про зруйновані долі та вкорочені життя.

      Про необоротні шкідливі наслідки впливу наркотиків на організм знають всі. Однак знаходяться такі підлітки, які все таки вживають ці небезпечні отрути.

      б) Пограємо в гру.

      Слово вчителя. ”Учениця 10-го класу однієї з шкіл досліджувала, як її однокласники почали вживати наркотики. Вона з”ясувала, що це, у більшості випадків, стало під тиском друзів. Наприклад. Ти прийшов на вечірку. Хтось приніс наркотики. Тобі запропонували теж покурити „травку”. Якщо ти відмовляєшся, тоюбі кажуть:”Та чого ти! Ніхто не дізнається!”.

Протистояти такому тиску нелегко. Особливо, якщо тебе вмовляє не одна людина, а декілька. Щоб переконатися в цьому пограємо в гру.

1. Об”єднайтесь в трійки. Розрахуйтесь на перший, другий, третій;
2.                      Спочатку другі номери переконують перші з”їсти цукерку, а ті відмовляються;
3. Потім другі і треті номери разом  вмовляють перші номери;
4.                      Перші номери діляться своїми відчуттями. Коли важче відмовити?

      в) Робота з підручником.

      Розглядаємо таблицю 7 на ст.75. (Бойченко „Основи здорров”я” 7 клас).

      Обговорюємо з учнями.

      г) Бесіда вчителя.

      Не існує однієї причини, з якої люди вживають нарокотики.

      Розглянувши таблицю, давайте розділимо ці причини на зовнішні(соціальні впливи і внутрішні (психологічні чинники).

      Отже зовнішні:

• “легкодоступність;
• реклама сигарет  і алкоголю постійно створює позитивний імідж наркотикам;
• наркотики вживають друзі.

      Внутрішні: 

• самостійність;
• незатишно вдома, де батьки п’ють і т. д.

      Деякі причини є міфами, які поширюють наркотики.

      Зупинитися на міфах ст.110. підручник Воронова Т.В. “Основи здоров’я”       7 клас.

      ІІ. Самостійна робота в зошитах “Основи здоров’я ст..45 (завд.2).

      ІІІ. Підсумок уроку.

1. Назви основні причини вживання підлітками наркотиків.
2. Що можна зробити, щоб усунути названі причини.

ІV. Домашнє завдання.

Скласти пам’ятку “Як сказати “Ні!” наркотикам”.

Кульпак Петро Ярославович

Клебанівська ЗОШ І-ІІ ст.

Клебанівська ЗОШ І –ІІ ступенів             Кульпак П.Я.

Основи здоров’я. 7 клас.

 

Тема. Здоровий спосіб життя, як умова збереження і зміцнення здоров’я.

            Складові здорового способу життя.

 

Мета: ознайомити учнів: з складовими здорового способу життя;

          Основними правилами здорового способу життя.

 

Обладнання: підручник, зошит.

 

Вивчення нового матеріалу.

 

У давні часи тривалість життя була короткою. Багато людей гинуло від голоду і хвороб у дитинстві чи в молодому віці. Тоді здоровим вважали кожного, хто не був хворий.

      Згодом завдяки кращому харчуванню, дотриманню гігієни і досягненням медицини люди стали жити набагато довше. Змінились їхні уявлення про здоров’я. Здоровими вважали тих, хто добре почувався фізично.

       Нині здоров’я трактують набагато ширше. Його пов’язують із загальним благополуччям людини. Благополуччя – це життєва енергія. Задоволення від цікавого і насиченого подіями життя, можливість максимально реалізувати свій потенціал.

 

Проведіть мозковий штурм. Продовжіть фрази:

„ Бути здоровим це...”

„ Коли я здоровий, я можу..”

 

       Сучасне уявлення про здоров’я називають холістичним (від англ. „whole” – цілий, цілісний). Воно ґрунтується на визначенні Всесвітньої організації охорони здоров’я ( ВООЗ) і враховує не лише фізичне благополуччя людини, а й інші виміри: її емоційний стан, інтелектуальний розвиток, рівень соціальності і духовності.

        Усі ці аспекти взаємопов’язані і впливають на загальне благополуччя людини. Адже якщо хтось має здорове тіло, але не задоволений собою або відчуває, що його ніхто не любить, то страждає не лише його душа. Від цього можна і занедужати: погано спати уночі, потерпати від головного болю. Отже, щоб досягти високого рівня благополуччя, треба дбати про всі його аспекти.

        Рівень здоров’я залежить від багатьох чинників і обставин: стану довкілля, медицини, спадковості, але найбільше від способу життя.

        Якщо ми  нічого не робимо для свого здоров’я, переживаємо багато стресів, маємо шкідливі звички і схильність до невиправданих ризиків, рівень і резерви здоров’я знижуються. А коли підтримуємо добру фізичну форму, живемо в гармонії зі своїм внутрішнім світом і з світом навколишнім, то зазвичай досягаємо високого рівня благополуччя.

        Здоров’я і потреби людини взаємопов’язані. Потреби людини поділяються на: фізіологічні (у житлі, одязі, житлі та безпеці ); соціальні (у спілкуванні і налагодженні стосунків з іншими людьми, любові, дружбі, належності до групи, успіху, визнанні); духовні (пізнавальні, естетичні, потреба у самореалізації).

        Кожна людина має природні потреби ( так звані потреби дефіциту і потреби розвитку).

        Потреби дефіциту (фізіологічні і соціальні).

        Потреби розвитку ще називають духовними, або вищими, потребами. Іноді вони набувають такої сили, що люди забувають про інші свої потреби.

Яскравий приклад – грецький філософ Діоген. Він так жадав пізнавати світ, що жив у діжці й задовольнявся простою їжею. Рівень психологічного благополуччя безпосередньо пов’язаний із рівнем задоволення духовних потреб.

        Іноді люди не розуміють своїх потреб і не вміють правильно задовольняти їх. Чимало з них і досі переконані, що про такі потреби дбають лише егоїсти. Але це велика помилка. Адже той, хто нехтує своїми потребами, ніколи не почуватиметься фізично і психологічно благополучним.

         Якщо потребу в безпеці, спілкуванні, повазі чи належності до групи не задоволено, людина відчуває занепокоєння, тривогу, стрес. Намагаючись відновити емоційну рівновагу, хтось починає гризти нігті, інший „заїдає” стрес солодощами, дехто годинами розмовляє по телефону чи дивиться серіали... Так виникають шкідливі звички.

         У підлітковому віці потреба мати друзів і належати до групи стає найважливішою. Останні наукові дослідження доводять, що підлітки з благополучних родин починають вживати наркотики не через нудьгу чи цікавість, як вважали раніше, а саме через потребу належати до групи. Вони згодні скоріше належати до спільноти найзнедоленіших однолітків, ніж бути самотніми.

Правила здорового способу життя.

         Здоровий спосіб життя – це поведінка, яка сприяє задоволенню базових потреб і досягненню загального благополуччя: доброго самопочуття, гармонії внутрішнього світу, збалансованих стосунків з оточенням, інтелектуального і духовного розвитку.

•   Розвивай духовність:

Будуй своє життя на основі загальнолюдських цінностей, усвідом своє призначення, не зупиняйся на шляху розвитку і самовдосконалення.

*Дбай про своє тіло:

годуй його, тренуй, загартовуй і тримай у чистоті.

*Розвивай свій інтелект:

максимально використовуй можливості свого мозку, вчись учитися, отримуй задоволення від навчання, вчись протягом усього життя.

•   Зберігай емоційну рівновагу:

Вір у себе, оптимістично дивись на життя, навчись бути стійким у складних життєвих ситуаціях.

•   У стосунках з людьми:
•   Керуйся золотим правилом: „ Стався до інших так, як ти хочеш, щоб вони ставилися до тебе”.

 

Закріплення нового матеріалу.

 

1. Які правила здорового способу життя найбільше допомагають у навчанні?

2. Прочитайте уривок з книжки Роберта Фулхама „усього, що треба знати про життя, я навчився у дитячому садку” і поміркуйте про які правила здорового способу життя в них йдеться.

         „Усього що треба знати про життя, що робити і яким бути, я навчився у дитячому садку .Ось чого я навчився: ділись усім що маєш; грайся чесно; не бийся; прибирай за собою; не бери чужого; якщо когось зачепив, вибачся; мий руки перед їдою; молоко і печиво –добра їжа, живи в рівновазі – трохи вчись, трохи думай, трохи малюй, співай, танцюй, працюй і грайся щодня; спи після обіду.

           Виходячи з дому, дотримуйтесь правил дорожнього руху, візьміться за руки і тримайтеся разом. Помічайте дива”.

 

            

Фізкультурна пауза.

 

        1.Сісти прямо, хребет прямий, голова піднята, шия розслаблена, дихання спокійне.

        2. Повільно опустити очі вниз, потім підняти вверх до крайньої точки. Повторити 3 рази.

        3. Повільно відвести очі вліво, потім вправо. Повторити 3 рази.

        4. Повільно відвести очі у лівий верхній кут класу і по діагоналі у нижній правий кут. Повторити 3 – 5 разів.

        5. Повільно відвести очі у правий верхній кут і по діагоналі у нижній лівий кут, і так3 – 5 разів.

        6. Опустити очі вниз і повільно поводити очима по колу за годинниковою стрілкою, потім проти неї, і так 3 – 5 разів.

 

Самостійна робота.

 

     Виконайте завдання в зошиті (с. 3 – 5).

Прочитайте поради для збереження і зміцнення здоров’я, позначте значком „+” ті з них, які ви використовуєте або будете використовувати в майбутньому.

 

Підведення підсумків.

 

       Здоров’я – це не лише відсутність хвороб, а й стан повного фізичного, психологічного і соціального благополуччя.

       Високий рівень благополуччя гарантує великі резерви здоров’я.

       Здоров’я людини передусім залежить від її поведінки, тобто способу життя.

        В основі поведінки – природні людські потреби, які важливо правильно розуміти і задовольняти.

        Здоровий спосіб життя – це поведінка, що сприяє задоволенню базових потреб людини і її загальному благополуччю.

 

Лукасевич Ольга Михайлівна

Дорофіївська ЗОШ І-ІІ ст.

Тема: Практична робота 20 „Створення антитютюнової,антиалкогольної,антинаркотичної реклами.

Мета: Формування життєвих навичок протидіяти шкідливим звичкам; розуміння  мети реклами та її  змісту.

Матеріали  та обладнання:  Аркуш формату А3,олівці,фломастери,ножниці,скотч,клей .

                                  Хід уроку .

1.Організаційний момент (привітання ,повідомлення теми уроку )

2.Вступне слово вчителя.

Тютюн ,алкоголь,наркотики.... Усі  вони більшою чи меншою мірою впливають на мозок і психіку людини ,її здатність тверезо мислити і відповідально діяти .Деякі з них є легальними,оскільки використовуються  в медицині як знеболювальні чи снодійні препарати  Інші ,хоч дуже небезпечні незаборонені законом .Це-тютюнові  та алкогольні  вироби.

Наркоманія – одна з найболючіших проблем  сучасності. Щодня ми чуємо про злочини,скоєні через наркотики ,про зруйновані  долі  та  вкорочені життя .Суттєву роль  у

  споживанні  сигарет та наркотиків відіграє комерційна реклама .

3.Виконання  практичної  роботи.

Учні   працюють групами ( 3 групи )

Перша група складає антитютюнову , друга-антиалкогольну,третя-антинаркотичну рекламу.

Інформація  міститься в підручнику(ст..106-112 )

Учні працють  групами (придумють кілька слоганів )

Підсумок  кожна група презентує свій проект .

Бенькалович Любов Михайлівна

Кривенська ЗОШ І-ІІ ст.

7 клас

(Підготувала: Бенькалович Любов Михайлівна)

Тема: Хвороби цивілізації. Соціальні чинники ризику хвороб цивілізації. Куріння і рак.

Мета: Вказати учням на негативний вплив тютюнокуріння на здоров’я; ознайомити з „хворобами цивілізації” і їх причинами; виховувати силу волі, уміння сказати „ні”.

Обладнання: малюнки, плакати, олівці, маркери, ножиці, зошит з предмета „Основи здоров’я”.

 

Хід уроку

 

І. Повторення раніше вивченого і оголошення теми і мети уроку

– Привітати учнів, назвати тему і завдання уроку.

– Мозковий штурм: „Яка основна причина паління?” (нікотинова залежність)

– Обговорення:

Поміркуйте, чому тютюнокуріння найпоширеніше в бідних країнах і серед бідних людей

 

ІІ. Вивчення нового матеріалу

– Розповідь учителя.

У давні часи люди потерпали від холоду, спеки, нападів хижих звірів, інфекційних хвороб. Сучасні люди живуть набагато довше і комфортніше. Механізми звільнили від тяжкої фізичної праці. Завдяки вакцинам і ефективним лікам середня тривалість життя людей зросла вдвічі. Уявіть один день із життя первісного і сучасного політика.

– Запитання-відповідь і обговорення.

Хто з них сильніший і загартованіший?

Хто має більше шансів одужати, якщо захворів?

Але блага цивілізації причинили появу нових загроз. Тепер людям загрожують не лише технологічні небезпеки, а й такі хвороби, як ожиріння, рак, серцево-судинні захворювання. Їх називають „хворобами цивілізації”.

– Які причини цих хвороб?

Перш за все, це малорухомий спосіб життя, споживання перероблених харчових продуктів, а також вживання тютюну, алкоголю і наркотиків.

– Руханка „Цивільна оборона”.

Учні ходять по класу. Коли пролунає сигнал: „Увага! Увага! На місто напали леви!” усі мають зібратися тісною групою, сховавши всередину „жінок” і „дітей”, і разом сказати „Дамо відсіч левам!”.

– Робота в групах.

Об’єднати у три групи за кольором світлофора.

Пригадайте із 6-го класу про вплив тютюну на організм людини і підготуйте повідомлення про:

1 група: негайний ефект паління.

2 група: наслідки паління протягом 2-ох років.

3 група: віддалені наслідки паління.

– Інформаційне повідомлення:

Отже, курцям із 20-30 річним стажем загрожують тяжкі захворювання серцево-судинної системи (інфаркти, інсульт), хронічні захворювання легень, злоякісні пухлини (рак легень, губ, гортані).

Тютюновий дим містить більш як 50 канцерогенів - речовин, що спричиняють виникнення злоякісних пухлин.

Найпоширеніша форма раку – рак легень. 90 процентів випадків раку легень пов’язані із курінням.

 

ІІІ. Узагальнення і закріплення вивченого

– Запитання-відповіді:

•                          До чого призводить паління?
•                          Яка основна причина паління?
•                          Які причини хвороб цивілізації?

 

IV. Підсумки уроку

Велику роль у виникненні „хвороб цивілізації” відіграє комерційна реклама харчових продуктів, сигарет і алкоголю.

– Провести в класі умовну лінію.

З одного кінця стають ті, хто завжди приймає рішення під впливом реклами, а з іншого – ті, хто на неї взагалі не зважає. Решта займають місце ближче до того чи до іншого кінця.

Ті, хто бажає, пояснюють свої позиції.

– За бажанням учні називають свої причини не палити.

– Завершення уроку.

Взятись за руки і разом сказати „Будьмо здорові!”

Бабій Лариса Євстахівна

Оспап’ївська ЗОШ І-ІІІ ст.

 

Мазур Василь Іванович

Магдалівська ЗОШ І-ІІІ ст.

Мазур Василь Іванович

Основи здоров’я

7клас

 

Тема. Спосіб життя і здоров’я. Формування                      здорового способу життя .Значення навичок і звичок для здоров’я. Правила здорового способу. Вибір способу життя та здоров’я.

 

Мета. Сформувати в школярів поняття про правила здорового способу життя, поняття про взаємозв’язок  способу життя та здоров’я.

 

Обладнання та матеріали. Фотографії та плакати, які показують взаємозв’язок здорового способу життя та здоров’я підлітка, показують здоровий спосіб життя.

Хід уроку

І.Організаційний етап.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

    Методом фронтального опитування виясняю з учнями:

1.      Що таке здоров’я і які його складові?
2.      Від чого залежить наше здоров’я?
3.      Які чинники ризику трапляються в життєдіяльності людини?

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

     Розповідь з елементами бесіди.

1.      Принципи здорового способу життя.

Наводжу слова стародавнього філософа Сократа:”Здоров’я—це не все, але без здоров’я все ніщо”.

Здоровий спосіб життя містить як біологічні так і соціальні складові.

Біологічні: харчування, сонячне світло, рухова активність, перебування на самоті, ігри.

  Соціальні: естетичність, моральність, інтелект, вольові начала, здатність до самообмеження.

    Разом з учнями виясняю які принципи лежать в основі здорового способу життя.

1.                                       не набувати шкідливих звичок (паління, вживання алкоголю, наркотиків, ненормативної лексики).
2.                                       раціональне харчування.
3.                                       оптимальний руховий режим.
4.                                       загартування організму.
5.                                       особиста гігієна.
6.                                       позитивні емоції.
7.                                       інтелектуальний розвиток.
8.                                       моральний і духовний розвиток.
9.                                       формування і розвиток вольових якостей.

Здоровий спосіб життя—це дотримання, звичне виконання певних правил, що забезпечують гармонійний розвиток, високу працездатність, духовну рівновагу та здоров’я людини.

 

2.      Як формується здоровий спосіб життя?

 

Здоров’я—це висока працездатність, гарний настрій, упевненість у собі.

Фізичне здоров’я дає гарне самопочуття, бадьорість,силу.

Психічне—спокій, чудовий настрій, доброту, веселість.

Соціальне—успішність у навчанні.

Але ніщо легко не дається. Щоб зберегти своє здоров’я треба докласти неабияких зусиль,

І з чого починати?

Треба виробити звичку діяти на користь своєму здоров’ю. Успіху досягне тільки той хто діє.

Наприклад, дуже багато людей знають, що паління скорочує життя на 8-15 років, збільшує кількість випадків раптової смерті, але курців ці не спиняє. Чому? Адже вони хочуть бути здоровими, Проте в них немає звички

жити згідно зі своїми бажаннями.

Звичка – це спосіб жити не замислюючись, що як і чому ти робиш.

Звички полегшують наше життя і привносять в нього елемент стабільності. Уявіть, як складно було б щоранку заново вчитися чистити зуби.

  Звички є корисні ( здорові і не здорові).

 

Учні об’єднуються у дві групи:

І група складає хіт-парад десяти найкорисніших звичок ( робити зарядку, завжди вітатися…)

Є і нейтральні звички, що не впливають на здоров’я. Про них більше ми дізнаємося у грі «Калейдоскоп». Для цього кілька разів учні об’єднуються у групи за такими ознаками:

1. Ви більше любити приймати душ вранці чи ввечері?

2. Ви зачісуєте волосся на правий чи на лівий бік?

3. Ви спочатку вдягаєте штани чи светр?

4. Ви переглядаєте журнали з початку чи з кінця?

 

3.Вибір здорового способу життя.

 

Людина може сама формувати свій здоровий спосіб життя.

Здоровий спосіб життя не є вродженною рисою . Він формується поступово, впродовж життя. Здоровий спосіб життя—це дотримання, звичне виконання певних правил, що забезпечують гармонійний розвиток людини, високу працездатність, духовну рівновагу, здоров’я. Здоровим є той хто виконує своє рішення бути здоровим.

 

IV.Закріплення нового матеріалу.

Пропоную учням обговорити життєву ситуацію з підручника стор.21.

V. Домашнє завдання :прочитати параграф 2-3 підручника;  виконати завдання робочого зошита.

Мельник Оксана Миколаївна

Подільська ЗОШ І-ІІ ст.

 

Кузьмін Ганна Ярославівна

Мединська ЗОШ І-ІІ ст.

 

Капеняк Світлана Валентинівна

Богданівська ЗОШ І-ІІ ст.

Мета: навчальна – сформувати в учнів поняття про косметику й косметичні проблеми підлітків; дати учням поняття про косметичні засоби та їхній зв'язок зі здоров’ям; сформувати в учнів поняття про особливості вибору й правила використання косметики залежно від віку і статі;

розвиваюча – продовжувати розвивати в учнів вміння аналізувати, порівнювати, робити висновки, узагальнювати, систематизовувати;

виховна – виховувати в учнів науковий світогляд і дбайливе ставлення до свого здоров’я.

Основні поняття і терміни: косметика, косметичні проблеми, косметичні засоби, правила вибору і використання косметики.

Обладнання і матеріали: фотографії й плакати, що дозволяють показати особливості вибору й правил використання косметики; маркери, папір формату А3, інструкції до усіляких косметичних засобів, косметичні засоби різного виду, робочий зошит з курсу «Основи здоров’я».

 Тип уроку: комбінований.

 

Хід уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності.

Обговорення проблемної ситуації, застосовуючи вправу «Мікрофон».

«Семикласниця побачила в себе на лобі маленький прищик і дуже засмутилася. Вона сіла перед дзеркалом і видавила його. Надвечір у неї утворився великий гнійник, і мати, не зволікаючи, відвезла доньку до лікарні. Лікуватись довелося довго. »

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Розповідь вчителя з елементами бесіди.

1.    Типи шкіри в підлітків

Людина ще може сумніватися — підліток вона чи ні, а її шкіра вже безпомилково про це сигналізує. Нещодавно її обличчя було свіжим і чистим, а зараз воно постійно лисніє, з'являються дрібні чорні цятки й гнійнички, які так псують настрій.

Насправді все гаразд. Підліток нормально розвивається, а вугри це  побічний  продукт дії гормонів.   Просто  підвищена чутливість сальних залоз до циркулюючих у крові гормонів призвела до над мірного виділення шкірного сала. Але для того, щоб не нашкодити собі в цей період, треба знати, який у вас тип шкіри та як за нею доглядати.

Лікарі-косметологи виокремлюють кілька типів шкіри, властивих для кожної людини. Це нормальна шкіра, суха, жирна й комбі­нована. У дитячому віці шкіра є нормальною, але в період статевого дозрівання вона під впливом гормонів доволі часто змінює свій тип, стає жирною. Можуть бути й інші варіанти.

У більшості підлітків шкіра є жирною або комбінованою — в цьому разі ділянки жирної шкіри на лобі, носі й підборідді сусідують із нормальною або сухою шкірою щік.

Перехід до підліткового віку може й не вплинути на тип шкіри, вона залишиться нормальною, такою, якою була в дитинстві. Здорова, нормальна шкіра є чистою, без плям, бархатистою, гладенькою й еластичною, з майже непомітними порами й без відмерлих клітин.

Загалом косметичні проблеми перехідного віку прийнято вважати тимчасовими. Але якщо ви хочете, щоб вони поступово зникли,— подбайте про шкіру вже зараз.

Косметичні проблеми в підлітків виникають унаслідок того, що в їхньому організмі починають вироблятися гормони, які впливають на роботу сальних залоз. Надмір шкірного сала призводить до утво­рення вугрів і прищів. Є певні правила, які допомагають боротися і цими проявами дорослішання організму.

2.    Підлітковий вік і косметичні проблеми

Фактично всі підлітки незадоволені з того, який вигляд вони ма­ють. Тож ніхто не самотній! І не лише хтось один засмучено дивиться в дзеркало, розглядаючи в ньому своє відображення. Однак те, що він бачить у дзеркалі, зовсім не привід себе розлюбити. Насправді кожен красивий, але ця краса пов'язана з тим, що кожен швидко змінюєть­ся. Ці зміни вимагають особливого догляду за власною зовнішністю.

У чому ж полягають косметичні проблеми підлітків? Найбільше в цьому віці підлітків хвилюють надмірна пітливість і поява вугрів.  

Певно, з часом підліток сам помічає, що став частіше пітніти. Таке потовиділення пов'язане з посиленням функції потових залоз у період статевого дозрівання. Окрім того,  волосся, що з'явилося в підлітковому віці на лобку й у пахвових ямках, накопичує виді­лення шкіри й тому легко забруднюється. Якщо регулярно не митися, то неприємний запах буде відчутний і на відстані. Отже, перша проблема вирішується доволі просто — частіше митися.

Друга проблема складніша — це чорні цяточки на обличчі, які іноді обертаються на прищі.

Чорні цяточки на шкірі носа,  щік,  лоба,  підборіддя й навіть усередині  вушних  раковин  —  це так  звані чорні  вугри.  Інакше кажучи, пробки, які утворилися із суміші шкірного сала, рогових лусочок відмерлої шкіри й пилу.

Справа в тому, що шкіра виділяє шкірне сало для свого захисту і в її товщі є багато сальних залоз. Вивідні протоки сальних залоз відкриваються або прямо на поверхню шкірного покриву, або ж у волосяні луковиці, звідки росте волосся. Зазвичай, шкірного сала буває небагато, але в підлітковому періоді через дію гормонів його надміру. Надлишок шкірного сала може призводити до різних на слідків:

—   надмірна кількість шкірного сала призводить до накопичення й невиходження назовні, утворення білого пухирця, в якому ще немає бактерій;

—   поверхневий шар шкіри луснув під тиском умісту сальної залози й утворився стовпчик сала,  що має на кінці чорну цятку, то з'явився чорний вугор;

—   в салі оселилися бактерії, то з'являється небезпечний гній­ник, а шкіра довкола нього починає червоніти.

Для того щоб уникнути неприємностей з вуграми, слід дотриму­ватися таких правил:

—   ніколи не чіпати запалених вугрів і не видавлювати їх влас­норуч, тим паче брудними руками;

—   доглядати за обличчям, протирати його спеціальними косме­тичними засобами, які відповідають типу шкіри й віку;

—   якщо вугрів багато або їхня кількість збільшується, слід звернутися до лікаря-дерматолога й суворо дотримуватися його рекомендацій.

3.    Краса й косметика

Є таке прислів'я: «На любов і смак — товариш не всяк!» Воно стосується й поняття краси. У різні часи, у різних народів, різних соціальних груп, різних людей існувало своє уявлення про красу.

Те, що вважаєте гарним ви, вашому другові може здатися чимось абсолютно звичайним, а людині з іншої країни — взагалі потвор­ним. Це стається через те, що уявлення про красу формується за­лежно від індивідуальних особливостей людини, її життєвого досві­ду, культурних і соціальних характеристик, особистих смаків.

Але якщо краса — таке індивідуальне поняття, то невже не­має чогось спільного, що буде подобатись усім? Звісно, є. Багато хто погодиться з тим, що красива людина має чисту, гладеньку й пружну шкіру, густе волосся, ясні очі, яскраві губи, пряму пос­таву, доброзичливу посмішку. Красива людина життєрадісна, з нею легко спілкуватися, з нею приємно бути поруч.

Найголовніше в зовнішньому вигляді будь-якої людини — це вміння зберегти й показати свою індивідуальність, зважаючи при цьому на почуття міри. Здоровий і охайний вигляд, а також уміння пристойно поводитись так само роблять нас гарними.

Кожен мріє бути красивим, але іноді здається, що власна зов­нішність далеко не досконала. Кожному хочеться зробити щось для її поліпшення. І тут на допомогу приходить косметика. Слово «кос­метика» в перекладі з грецької означає «мистецтво прикрашати». Це наука про способи й методи поліпшення зовнішності людини. А косметологія — це галузь медицини, що вивчає характер і ме­ханізми виникнення косметичних дефектів, а також розробляє спо­соби їх усунення, маскування й профілактики.

4.    Здоров'я вашої шкіри

Шкіра має дуже складну будову й виконує різноманітні функ­ції. Є багато всіляких причин, які можуть порушити її нормальне функціонування, унаслідок чого з'являються косметичні недоліки. Причини, що викликають косметичні дефекти, бувають зовнішніми й внутрішніми.

Зовнішніми факторами можна вважати тертя й тиск, високу й низьку температуру, хімічні речовини, інфекційних агентів. Напри­клад, надмірне користування лужним милом, содою, одеколонами, пральними порошками може викликати сухість шкіри й появу на ній червоних плям. Опіки, алергічні реакції, інфекції можуть при­зводити до запалення шкіри — дерматиту. Дуже жирна й солодка їжа також несприятливо позначається на стані шкіри.

Внутрішніми факторами, які впливають на функціонування шкіри, вважають порушення обміну речовин. Наприклад, унаслідок порушення жирового обміну з'являються жовті плями на повіках та шкірі обличчя, утворюється подвійне підборіддя. У підлітковому та юнацькому віці зміна кількості гормонів у крові стає причиною виникнення вугрів і прищів. Вони не пов'язані з поганою гігієною. Навпаки, занадто часте миття може висушувати шкіру й загострю­вати перебіг хвороби.

У всіх цих випадках шкіру слід лікувати й обов'язково зверну­тися до лікаря.

5.    Боротьба з вугровим висипом

Ви вже знаєте, що на утворення шкірного сала впливають гормо­ни, рівень яких найбільш високий у підлітковому віці. Але є й інші фактори, що призводять до виникнення вугрів. Це косметичні засо­би: жирні основи, мазі, живильні креми, помади й крем-пудри.

Неправильно підібрана для користування косметика може тобі зашкодити.

Якщо підліток повсякчас розтирає на обличчі певні ділянки, на­приклад лоб або підборіддя, носить замалі головні убори, видавлює вугри, то це може призвести до того, що вони стануть хронічними. Якщо ви часто вживаєте продукти, що містять велику кількість іоду або йодистого калію, наприклад морські водорості, деякі морепродукти, то це також може спричинити появу вугрів.

Для лікування вугрового висипу необхідно:

—   зупинити процес розмноження бактерій;

—   зменшити утворення шкірного сала.;

—   знищити вже існуючі вугри.

Вугри перетворюються на гнійнички завдяки дії бактерій, які живляться шкірним салом. Лікувати гнійники може тільки дерматолог. Але запобігти розвиткові хвороби може і сама людина.

Догляд за шкірою починається з умивання вранці й увечері. Для цього косметологи рекомендують використовувати мило, до складу якого входять рослинні масла: пальмове, маслинове, кокосове, вівсяне або лавандове.

Не слід дуже часто (5—6 разів) вмиватися впродовж дня, бо це призводитиме до ще більшого виділення жиру шкірою.

Потреби твоєї шкіри змінюються залежно від віку, пори року та фізичного стану. Тому нема сенсу давати всім однакові поради — краще порадитися з косметологом.

6.   Косметика й косметичні засоби

Традиційно косметику поділяють на лікувальну й декоративну.

Лікувальна косметика займається методами профілактики лікування захворювань та косметичних недоліків шкіри, волосся, також доглядом за нігтями й ротовою порожниною згідно із сучасними досягненнями медичної науки.

Завдання декоративної косметики інші. За допомогою косметичних засобів вона робить менш помітними деякі дефекти зовнішності, приховує їх або підкреслює окремі риси обличчя. До декоративної косметики також належать зачіски та спеціальний догляд за нігтя­ми (манікюр, педикюр).

І лікувальна, й декоративна косметика використовують такі види косметичних засобів:

—   гігієнічні косметичні засоби;

—   лікувальні косметичні засоби;

—   профілактичні косметичні засоби;

—   декоративні косметичні засоби.

До гігієнічних, профілактичних і лікувальних належать кос­метичні засоби від поту (тальк, освіжні лосьйони), а також засоби для догляду:

—   за зубами (зубні пасти, порошки);

—   ротовою порожниною (рідина для полоскання рота);

—   шкірою обличчя, голови й тіла (креми, лосьйони, мило).

До засобів декоративної косметики належать пудри, губні пома­ди, грим, олівці для брів, повік, пасти для вій, рум'яна, лаки для нігтів і волосся, фарби й відновлювачі для волосся, бріоліни.

Косметичні креми й лосьйони випускають з урахуванням жир­ності шкіри (нормальна, жирна, суха й комбінована). Вони мають різний склад і призначення (живильні, пом'якшувальні, очисні, за­хисні). До складу багатьох кремів і лосьйонів входять біологічно активні речовини (вітаміни, гормони, амінокислоти, екстракти трав), які стимулюють процеси обміну в клітинах шкіри; окрім того, при виготовленні косметичних засобів використовують й інші добавки спеціального призначення (ароматизатори, а також дезінфекційні та дезодораційні речовини).

Усі косметичні засоби мають термін придатності, й на  це обов'язково слід зважати. Деякі косметичні засоби призначені для індивідуального користування, так само як і предмети індивідуаль­ної гігієни.

Грамотне використання косметичних засобів дає користь, а без­грамотне — тільки шкодить.

Косметичні засоби можуть по-різному впливати на вашу шкіру й та здоров'я. Неправильно підібрана для користування косметика може вам зашкодити. Косметику слід підбирати з урахуванням віку й індивідуальних особливостей шкіри.

7.    Косметика для дівчаток

Мати гарний вигляд хочеться щодня. Дорослішаючи, людина по­чинає дуже прискіпливо ставитися до власної зовнішності. Нікому з першокласників навіть на гадку не спаде годинами розглядати себе в дзеркалі, але для підлітка це має неабияке значення.

Й особливо болісно ви сприймаєте висипи на шкірі. Якщо пра­вильно доглядати за шкірою, але сильно нервувати й засмучуватись, коли не бачиш миттєвого ефекту, можна скористатися маскувальною косметикою.

Але при цьому в жодному разі не можна припиняти догляд за обличчям: шкіра завжди має бути правильно очищеною. Вугрів може ставати все більше й більше, а надто — якщо створити для цього сприятливі умови. Після очищення на шкіру слід накласти крем,  що регулює активність сальних залоз і пасує типу шкіри. Почервоніння й запалені вугри можна зафарбувати спеціальним маскувальним олівцем, що продається в аптеках. Існує також багато кремів із легким тональним ефектом, вони лікують і водночас приховують недоліки. Однак не слід користуватися маскувальним олівцем у тих місцях,  які перебувають у гострій фазі запалення: запалення може посилитися, окрім того, це сприятиме поширенню інфекції.

8.    Косметика для хлопчиків

Деякі хлопчики помилково вважають, що проблемами зовніш­ності мають перейматися тільки дівчатка. Проте це зовсім не так. Стан шкіри важливий не лише з естетичної точки зору. Шкіра захищає наш організм від несприятливих факторів навколишнього середовища. Вона чинить активний опір різним мікробам, вірусам, грибкам, зберігаючи наше здоров'я. Якщо недбало ставитися до своєї шкіри або зовсім не звертати на неї уваги, результат може бути дуже плачевним. Запалення, які виникають на обличчі, мо­жуть поширитися й на інші ділянки тіла, а ослаблена шкіра не зможе захищати від захворювань.

Тому хлопчики, так само, як і дівчатка, мають пам'ятати, що проблемна шкіра вимагає до себе уваги. Щоб не хворіти й не хвилюватися з приводу свого зовнішнього вигляду, слід вчасно почати стежити за собою й не соромитись звертатися до косметолога або дерматолога.

Хлопчики пітніють значно сильніше за дівчаток. Вони мусять приймати душ двічі на день, користуючись гігієнічними миючими засобами.

Якщо займатися спортом, то слід пам'ятати, що після кожного тренування також треба митися. Треба підібрати дезодорант, який допоможе уникнути неприємного запаху впродовж дня.

9.    Правила користування косметикою

Будь-які косметичні засоби, якими користуєтеся, слід купувати тільки в магазинах або аптеках. Насамперед треба перевірити термін їх придатності: не можна ризикувати своїм здоров'ям! Мінімальна шкода від неякісної косметики — це те, що вона не дає потрібного ефекту. У найгіршому разі її використання може викликати алер­гію, висипи, захворювання шкіри, навіть отруєння.

Лікувально-маскувальні засоби слід купувати тільки в аптеці! Звичайна косметика з маминої косметички не допоможе.

Руханка. Учитель пропонує учням заплющити очі і вишикуватись в шеренгу за зростом.

ІV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів.

Учні напередодні уроку готували реферат на тему: «Правила користування косметикою». Тому доцільно було б зробити презентацію таких правил.

Реферат додається у вигляді додатку до уроку.

Розглянути і обговорити з учнями ситуації з підручника.

V. Самостійна робота учнів.

Виконання практичної роботи: «Вибір і правила застосування косметичних засобів».

При виконанні даної практичної роботи доцільно використовувати інструктивну картку робочого зошита з курсу «Основи здоров’я» для 7-го класу, М. М. Фука, Тернопіль, «Видавництво Астон».

VІ. Домашнє завдання.

VІІ. Підбиття підсумків уроку.

 

 

 

 

 

Додаток до уроку.

Правила користування косметикою.

Правил користування косметикою доволі багато.

Ось деякі прості рекомендації для підлітків.

Обмежте використання тональних кремів, пудри та рум'ян, тому що це призводить до розширення пор, збіднення шкіри киснем й утво­рення лужного середовища, сприятливого для розвитку запалень.

Користуйтеся маскувальним олівцем світлих тонів, що надасть вашому обличчю ефекту чистої шкіри.

Замість рум'ян користайтеся тінями відповідного відтінку — вони не містять інгредієнтів, які призводять до закупорки сальних залоз.

Не користайтеся дешевою косметикою підозрілої якості й неві­домого виробника.

Пудру використовуйте розсипчасту — вона набагато безпечніша, ніж пресована.

Не зловживайте використанням губної помади.

При макіяжі увиразнюйте очі — це відволіче увагу тих, хто вас оточує (а також вашу увагу), від дефектів шкіри. Із цієї ж таки причини помада має бути світлих тонів.

Перед сном змивайте сліди косметики.

Спонжики й пензлики для нанесення макіяжу треба мити щодня.

Постарайтеся не користуватися жирними кремами, а також кре­мами для засмаги.

Не протирайте шкіру спиртом.

Косметика, так само як і харчові продукти, містить різні ре­човини, які по закінченні певного часу починають розкладатися. Використання простроченої косметики може призвести до дуже серйозних алергічних реакцій.

Купуючи косметику, пам'ятайте, що строк придатності декора­тивної косметики залежить від її складу, тобто від кількості консервантів, оскільки їхнє скорочення з метою надання продуктам максимальної «натуральності» скорочує й строк придатності.

Залежно від виду косметики на неї можуть негативно вплинути різка зміна температури, підвищена вологість, стикання з повітрям, і також нагрівання продукту або його заморожування. Уважно чи­гайте інструкції, звертайте увагу на будь-яку інформацію, яка супроводжує товар, одразу ж після використання щільно закривайте баночки, закручуйте до кінця тюбики. Треба закривати препарат кришечкою, оскільки частинки пилу й бруду, які потрапили на поверхню, можуть спричинити подразнення чутливої шкіри, а в деяких препаратах при постійному контакті з повітрям може відбуватися процес окиснення.

Розпізнати прострочену косметику можна за неприємним запа­хом, за зміненою в'язкістю, консистенцією та густотою маси, а в деяких випадках і за зміненим кольором продукту. Такою косметикою користуватися не можна!

Правила користування парфумами

Для всіх парфумів є одне правило — знай міру! Парфуми вживають по краплях. Концентрація їхніх випарів у повітрі має бути невеликою, в іншому разі — аромат парфумів стає неприємним. Коли ви наносите парфуми, треба думати й про тих, хто вас ото­чує,— не кожному може сподобатися ваш запах.

Парфуми можна наносити на чисту й здорову шкіру (за вухами, у ліктьових згинах) або на волосся.

Не слід змішувати різні запахи: туалетна вода, пудра, губна помада — усе має свій специфічний аромат. Парфуми можуть бути «сезонними», скажімо, «холодні» аромати — для літа, «теплі» — для зими.

Сеник Вероніка Станіславівна

Мовчанівська ЗОШ І-ІІ ст.

7 клас

Тема: Наркоманія й  ВІЛ-інфікування.  Особливості поширення

 ВІЛ-інфіковання молоді в Україні. Протидія дискримінації щодо

 ВІЛ-інфікованих.

Мета: Сформулювати в учнів поняття про небезпеку наркоманії і ВІЛ-

 інфікування; ознайомити зі шляхами передавання і методами захисту;

 розвивати навички толерантного ставлення  до людей, які живуть з

 ВІЛ.

Обладнання.

 

Хід уроку.

1. Знайомство.

Назвати своє ім’я і сказати, ким ти хочеш бути, коли виростеш.

2. Актуалізація теми, з’ясування очікувань.

Роздати паперові долоньки, щоб учні написали на долоньках свої очікування і прикріпили їх на плакаті.

3. Інформаційне повідомлення.

   Починаючи з 1995 року Україна переживає епідемію ВІЛ-інфекцій. Епідемія – це масове поширення інфекційної хвороби, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності в певній місцевості.     Характерною рисою поширення ВІЛ-інфікування в Україні є те, що основний шлях інфікування в державі – ін’єкційний. Він повязаний із використанням наркотичних речовин.  Можна сказати, що СНІД прийшов в Україну разом із наркотиками. На жаль сьогодні Україна посідає одне з перших мість в Європі  за  кількістю  ВІЛ-інфікованої молоді віком від 15 до 24 років.

ВІЛ – це вірус імунодефіциту людини, який розмножується в клітинах крові. У навколишньому середовищі він швидко руйнується, а от у крові може жити досить довго. Цей вірус може попадати від хворої людини до здорової по-різному:

•             при потраплянні інфікованої крові в кровоносну систему людини;
•             використанні нестерильного інструмента;
•             переливання інфікованої крові або пересадці органів і тканин;
•             від інфікованої матері до дитини;
•             статевим шляхом.

   Одним із головних шляхів передачі вірусу серед молоді України є використання нестерильного інструмента, тобто шприца, яким уводять наркотик одразу кільком людям.

   Особливий інтерес становить термін життя ВІЛ усередині шприца або порожнистої голки. Учені з’ясували, що на нього впливає ціла низка факторів, зокрема кількість крові в голці, кількість вірусу в крові,

температура навколішнього середовища. Але слід неодмінно зважати на те, що якийсь час вірус буде жити в шприці.

    Швидке поширення пандемій (глобальної епідемії) одного з найнебезпечніших інфекційних  захворювань людини-Віл-інфекцій та СНІДу найбільша подія другого тисячоліття, яку можна поставити в один ряд із двома світовими війнами.

Першівипадки СНІДу були зафіксовані в США в 1981році. За остані 26 років ВІЛ-інфекція повільно, але неухильно посувається з початкових вогнищ - США і Центральної Африки на всі континенти світу.

ВІЛ-інфекція найбільше поширюється в Африці (особливо в регіонах, що прилягають до пустелі Сахара), де проживає 2\3 усіх носіїв імунодефіциту.

   Людина інфікована ВІЛ, може заразити інших людей. Найчастіше вірус поширюється при статевих контактах. Вміст вірусу в слині, сльозі - мізерно малий, немає інформації про випадки зараження через слину, сльози, піт.

   Незріла і зріла форми вірусу імунодефііциту людини не передаються: укуси комарів та інших комах, повітря,  рукопотискання, поцілунок, посуд, одяг і т. д.

   На сьогодні число ВІЛ-інфікованих у світі перевищує 30млн., а померлих від цієї хвороби - 6млн чоловік. Щодня заражається більше 5тис. осіб, що дає говорити  про пандемію СНІДу.

   Україна за темпами розвитку епідемії ВІЛ-інфекції посідає 2-е місце в Європі й 5-е - в світі: у нашій країні інфікований 1% дорослого населення. За останні роки прискорюються темпи збільшення кількості молоді (15-29років), які вживають наркотики.

4. Робота в групах: « Шляхи зараження ВІЛ »

   Об’єднаємо в дві групи, розрахувалися на перший - другий. Перші номери об’єднуються, а другі  з другими номерами.

   Перша група показує пантомімою  ситуації, коли є ризик інфікування ВІЛ, друга група – ситуації, в яких цей ризик відсутній.

5. Гра « Цукерки ».

    Об’єднатися в 4 групи, розділившись за порами року.

    Трьом групам дати карамельки, а четвертій - нічого.

    Що відчувають ті, що не отримали цукерок? Що відчувають інші групи? Що це було? (дискримінація)

6. Зворотній зв'язок

         Роздати учасникам папірці, вирізані у формі сердець. Діти пишуть на них, що вони можуть зробити для ВІЛ-позитивного друга, і прикріплюють до плаката « Серце друга »

7. Прощання.

  Запропонувати сісти прямо, заплющити очі і розслабитися. Проказати тихим спокійним голосом: « Друзі уявіть, що над вашою головою світить промінчик. Дивіться, як легко ви можете ним управляти. Ось він повільно освітлює вас з голови до п’ят. Вам приємно дивитись на себе, ви чудово виглядаєте, ви спокійні і впевнені в собі. А тепер обведіть промінчиком тих, хто сидять в цьому колі. Подумайте як вам добре разом. Підніміть промінчик вище й осяйте ним своїх маму, тата, інших людей, кого любите. Подякуйте їм за те, що вони люблять і підтримують вас. А тепер піднесіть промінчик вище й обведіть ним усе навкруги. Подякуйте долі за те, що вам даровано життя, що ви можете ним щодня насолоджуватися і здійснити свої мрії ». За кілька секунд розплющіть очі, візьміться за руки і тихо скажіть: « До побачення ».

Бабій Надія Тарасівна

Колодіївська ЗОШ І-ІІІ ст.

 

Тема: Психологічне благополуччя підлітків. Відчуття емоції, почуття. Виховання культури почуттів та способу їх виявлення. взаємозвязок почуттів і здоровя.

 

Мета: Пояснити взаємозвязок почуттів і емоцій зі здоровям, навчити розрізняти відчуття, емоції, почуття, виховувати та розвивати культуру почуттів та способи їх вияву.

 

Обладнання: зошит з "Основи здоровя", підручник, олівці, аркуші паперу.

 

Хід уроку

 

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

ІІІ. Обговорювання проблемної ситуації.

"У магазині трирічний хлопчик попросив матусю купити машинку. Матуся відмовила йому. Малюк став голосно плакати, кричати й вимовляти іграшку." Як ви думаєте, чому така поведінка характерна тільки для малих дітей?

 

IV. Основна частина уроку

Щодня у житті відбувається чимало подій, які не залишають тебе байдужим і викликають різні емоції і почуття.

Емоції – швидкоплинні переживання, підсвідома експрес-оцінка відчуттів. Ця оцінка не завжди правильна і потребує перевірки. Наприклад, можна злякатися тіні на стіні, а потім збагнути, що це лише тінь від макета. Емоції можуть бути викликані не лише реальними, а й уявними подіями. Той хто побував у ДТП, ще довго переживає неприємні емоції, згадуючи про це.

 

Почуття – найпростіші психічні явища, що виникають у результаті подразнення органів чуттів та збудження відповідних центрів мозку. Відчуття відповідають про властивості навколишнього світу і внутрішній стан організму.

 

Обєднаємо клас у 3 групи. Назвіть якнайбільше.

1 група: відчуттів.

2 група: емоцій.

3 група": почуттів.

 

2. Поміркуйте, які з цих емоцій і почуттів переживати приємно, а які – неприємно.

На перший погляд негативні емоції – це щось погане чого потрібно позбутися, подолати. Та хіба не почуття страху час від часу попереджає нас про небезпеку, втримує від необачних кроків або заставляє нас швидко діяти.

Емоції – неначе пристрій, який повідомляє "Все гаразд, тобі нічого не загрожує" або "Обережно! Це небезпечно!".

Ще Чарльз Дарвін довів, що страх є реакцією організму, яка допомагає виживати в умовах конкуренції. Ті, хто відчуває страх – виживають, а безстрашні – помирають.

Однак страх може зашкодити здоровю. Емоційні стани можуть впливати на роботу органів і систем організму.

Наприклад, при емоційному збудженні змінюється частота пульсу, стає частішим дихання, можуть розширюватися судини на обличчі – людина червоніє.

Отже, емоції впливають на наше здоровя. інтерес і радість, подив і страждання, гнів і відрада, презирство і страх, сором і провина – це все багатство емоцій впливає на наш організм.

Людину можна вважать емоційно благополучною, якщо вона, переживаючи сильні емоції, уміє справлятися з ними, знаходити прийнятні способи їх вираження або стримувати їх.

Людині не притаманні певні емоції та почуття. У процесі розвитку дитина вчиться володіти ними й виражати їх так, як заведено в суспільстві. Почуття – це форма переживання людиною свого ставлення до світу, який її оточує, й до самої себе. Позитивні й негативні почуття – важлива частина нашого життя. Вони можуть впливати на наше з вами здоровя.

Обєднаємо клас попарно і пограємо в гру "Дзеркало емоцій". Спочатку один із вас демонструє певну емоцію, а другий дзеркально відтворює її. Від так міняються ролями.

2. Культура почуттів і способи прояву почуттів.

Стриманість у почуттях донедавна вважається чи не головною ознакою вихованості. Не пристойно було на людях виявляти свій гнів, страх, сум і навіть радість. Тепер лікарі зясували, що холодні, стримані люди частіше хворіють і мають більше психологічних проблем. Тому вони радять відкрито виявляти свої почуття.

Ви можете переживати дуже різні емоційні стани й різні почуття. Почуття – це форма переживання людиною свого ставлення до світу, який її оточує. Наприклад, моральні почуття відображають ставлення людини до інших людей і до самої себе. Інтелектуальні почуття відображають ставлення людини до пізнання. Інтерес, допитливість, подив, відчуття таємниці – це інтелектуальні почуття.

Почуття людини визначають взаєминами її з іншими людьми. Способи регулюються звичаями та традиціями суспільства.

Як же людина виражає свої почуття, позитивні й негативні емоції. Насамперед, через міміку. Міміка – це виразні рухи обличчя. Крім того почуття проявляються і у вигляді різних рухів усього тіла, інтонації і навіть у тембрі голосу.

Існує певна культура прояву почуттів, а маленька дитина нею ще не володіє. Коли щось хоче, то плаче, кричить. Такий спосіб проявів емоцій для дорослої людини неприпустимий.

Людина стане по-справжньому дорослою тоді, коли навчиться управляти своїми емоціями, насамперед негативними.

Клас ділимо на чотири групи і кожна з них має мімікою і жестами продемонструвати:

1 група – подив

2 група – радість

3 група – смуток

4 група – непорозуміння.

Отже, кожен з нас повинен памятати, що наше здоровя залежить від нас самих, наших почуттів, емоцій, відчуттів.

 

ІV узагальнення. Робота з зошитом ст.64 (1,2).

 

V Домашнє завдання

1) прочитати § 25 підручника

2) виконати завдання № 34 ст. 65 з робочого зошита.

 

Література

Зошит з "Основи здоровя" Яцук Г.Ф. , Фуна М.М.

"Основи здоровя" розробки уроків О.В.Тагліна.

"Основи здоровя" підручник Т.В. Воронцова В.С. Понамаренко.

"Основи здоровя" посібник для вчителя Т.В. Воронцова В.С. Понамаренко.

Інтегрований предмет "Основи здоровя" Фуна М.М. Яцук Г.Ф.

"Здоровя – найбільше благо"

ІІ частина "Пізнай і зціли себе" Яцук Г.Ф. Степанюк А.В. Білоус Л.І. Соболь О. М.

ІІІ частина "Допитливим про основи здоровя " Яцук Г.Ф. Бабин І.І. Барна Л.С. Страшнюк Н.С.