Тема. Психологічна переконливість розкриття образу Мартина Борулі.

Про матеріал

Дана розробка уроку з української літератури пропонує використання технології критичного мислення ( проведення дискусії).

Перегляд файлу

Тема. Психологічна переконливість розкриття образу Мартина Борулі.

Мета: навчити учнів вмотивовувати поведінку літературного героя; поглиблювати навики роботи з текстом; сприяти усвідомленню життєвих перешкод на життєвому шляху до здійснення мрії.

Тип уроку: комбінований

Технологія критичного мислення: проведення дискусії

Х І Д У Р О К У

І. Вступна частина

¤ Актуалізація.

Бесіда. Розмова має стосуватися того, наскільки необхідно людині мріяти.

Мрія — своєрідний генератор людського життя.

Асоціативний кущ до слова «мрія».

згубні божевільні

утопічні

мрія

крила

надія

стимул

¤ Мотивація.

Слово вчителя. Як ми вже сказали, мрія може і зашкодити людині. Знати б яка, і коли, і чому? Ось проблема.

¤ Тема, очікувані результати

Учитель. Аналізуючи історію Мартина Борулі, ми маємо з’ясувати, чому він так хотів стати дворянином. Це його примха чи життєва необхідність? Якщо необхідність, то чим зумовлена.

(До уроку школярі мають підготувати необхідні цитати із твору, які вони виписували за схемою «Дорожня карта»).

ІІ. Основна частина уроку

Учитель. Звичайно, було б найлегше посміятись із Мартинової проблеми, сказавши, що це примха. Значно важче — зрозуміти його. Але саме це ми спробуємо і зробити.

Перший блок запитань дискусії. Мрія Борулі про дворянство примха чи необхідність? 2. Хто запровадив дворянство? З якою метою? Що воно давало, зокрема й Борулі? Які шляхи для здійснення свого бажання застосовував?

Мікрофон. Учні відповідають і дискутують. Висновки записуємо у бортовий журнал.

Під час дискусії діти використовують виписані цитати.

Мартин. «…а тепер другий світ настав: треба чина, дворянства; а поки-то вилізеш в люде, станеш на дворянську ногу, то багато клопоту!»

«Видумка! Витребеньки! Баб'ячі химерики! Чина, дворянство треба любить, а другої любові нема на світі!..»

«Ох, діти-діти! Якби ви знали, як-то хочеться бачить вас хорошими людьми, щоб ви не черствий хліб їли… Якби-то знали… тоді б ви зрозуміли, що батьки не вороги вам…(…)Воно ж, дурне, дума, що я їй ворог! Ворог за те, що витягаю з мужичества… А чого мені це коштує?..

«Я тебе не люблю! Господи! Душу свою готов тобі віддать!.. Для кого ж я побиваюсь, як не для вас? Послухай мене, доню моя: краще білий хліб, ніж чорний, краще пан, ніж хам! I батькове око, як прийдеться умирать, закриється спокійно, бо душа моя знатиме, що мої унуки — дворяне, не хлопи, що не всякий на них крикне: бидло! теля! Ох, дочко, ти не знаєш, як тяжко хлопом буть, усіх бояться, усіх лічить вищими від себе! I дай бог, щоб ти не знала; а я всього попробував і знаю.

Висновок 1: 1)необхідність, продиктована людським безглуздям , яке було узаконено (таке часто трапляється у світовій історії);2)дворянство рятувало від приниження гідності та давало право на певний соціальний статус.

Другий блок запитань. Як Мартин Боруля вирішує свої проблеми? Чи правильний обрав шлях?

Мікрофон. Учні відповідають і дискутують. Висновки записуємо у бортовий журнал.

Під час дискусії діти використовують виписані цитати.

Мартин. «Ну, тепер вже все одно що й дворянин! Треба тілько дворянські порядки позаводить…»

«Бог дасть, дочку пристрою, тоді заживу настоящим дворянином: собак розведу, буду на охоту їздить, у карти грать».

«От сина опреділив у земський суд, та ще мало знає, не натерся, а, бог дасть, натреться, тоді повіреного не треба — самі всі іски поведем! Коли б ще дочку пристроїть за благородного чоловіка».

Висновок 2: 1)відновлення дворянство через суд лише частково було б правильним, якщо б він мав хорошого адвоката. А Трандалєв, як ми знаємо (а Боруля і не здогадувався про це, бо не мав досвіду, знань ), був шахраєм, та й до юриспруденції ніякого відношення не мав; 2) шлях здобути дворянство був із самого початку провальним.

Третій блок запитань дискусії.Чи усвідомлював Боруля безглуздість своєї затії? Чи почувалися щасливими його рідні? А в чому ж тоді проблема?

Мікрофон. Учні відповідають і дискутують. Висновки записуємо у бортовий журнал.

Під час дискусії діти використовують виписані цитати.

Гервасій. «Он що! Я тебе, Мартине, не пізнаю: поки ти не ганявся за дворянством, був чоловік, як і всі люде;(…) Ти осліп од дворянства! I поки ту правду знайдеш, то все хазяйство профиськаєш і все-таки нічого не доб'єшся, і Красовський тебе випре звідціля!(…) Гервасій. Що там бумаги! Красовський на лікаря вивчився, то йому і шляхетство пристало…»

«Горе з такими дворянами! А по-моєму, хто вчену голову; має, то дворянин, а вже як неграмотні дворяне, то…»

Мартин. «Я неграмотний? Вибачай! То ти неграмотний, бо умієш тілько молитви читать, та й то по батьківському молитвенику, а по чужому не втнеш!.. А я й скоропись розбираю».

Марися. «Мамо! Жили ж ми перше без дворянства, і всі були щасливі!.. Нащо ж дворянство нам здалося, коли воно горе приносе? Коли через нього ви хочете мене нещасною зробить, занапастить мій вік молодий!.. Мамо! Я ж ваша кров, — не губіть мене, віддайте заміж за Миколу. Я не хочу буть дворянкою! Краще жить на світі щасливим мужиком, ніж нещасним паном, — це всяке знає!..»

Мартин. «Я з радістю! Iдіть, діти, сюди. Нехай вас бог благословить, та вчіть, вчіть дітей своїх…»

Висновок 3: 1)тривалий час не усвідомлював і не хотів збагнути;2) рідні страждали; 3) проблема в тому, що дворянство — це передовсім освіта, якої в Борулі не було.

ІІІ. Підсумкова

¤ Шкала думок

Домашнє завдання: написати есе на тему «До яких роздумів мене спонукає історія Борулі?»