Тема: роман «Майстер і Маргарита» як «роман-лабіринт» зі складною філософською проблематикою. Культурні та літературні джерела твору. Взаємодія трьох світів у творі: світ радянсько

 

Тема: роман «Майстер і Маргарита» як «роман-лабіринт» зі складною філософською проблематикою. Культурні та літературні джерела твору. Взаємодія трьох світів у творі: світ радянської дійсності, біблійної давнини та фантазійної «дияволіади». Особливості композиції («роман у романі»)та оповідної структури

 

Мета: розкрити широту філософсько-етичної проблематики твору, познайомити з його головними героями, розвивати логічне й образне мислення, зацікавити тематикою роману, озвучити проблемні питання для розгляду на наступних уроках, виховувати спостережливого уважного читача з активною життєвою позицією.
Обладнання уроку: презентація роману М. Булгакова «Майстер і Маргарита», схеми
Тип уроку: комбінований

                                                                                                                Рукописи не горять

                                                                                                                              М.Булгаков

Таємниця життя незбагненна,

але ми не можемо відмовитися від спокуси

все ж таки пізнати її та зрозуміти
                                                                                                                                  Й. В. Гете

Хід уроку

 

І. Мотивація навчальної діяльності.

Доброго дня! На попередньому уроці ви познайомилися з біографією і творчістю цього талановитого російського письменника , хоча ви знаєте, що народився він на Україні.

Перевіримо, що вам найбільше запам’яталося.

 

Гронування                          

Булгаков: музика, іноземні мови, естет, філософ, почуття власної гідності, внутрішній емігрант, драматург, містик, сатирик

 

ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку

 Сьогодні ми продовжимо знайомство з творчістю М.Булгакова, зокрема:

• з історією написання роману «Майстер і Маргарита;
• жанром твору;
• композицією;
• проблематикою

 

1. Запис теми уроку й  епіграфів.
Учитель. Ви знаєте, що роман «Майстер і Маргарита» став останнім твором письменника,  його заповітом.

2. Актуалізація опорних знань

Більшість з вас вже  прочитала цей твір і має про нього певні враження.

Хотілося б їх почути.
Мікрофон: «Мої враження після прочитання роману»

Учитель. Я бачу, що багатьом з вас цей твір сподобався, але чи правильно ви його зрозуміли, чому він був таким важливим для письменника і став вершиною його творчості, чому через 73 роки після написання він актуальний сьогодні? Ми спробуємо на уроці дати відповіді на ці питання.

3. Робота з епіграфом. Про що говорить вам другий епіграф? (Дуже складно розгадати таємницю життя, але слідом за Й. Гете М. Булгаков спробує це зробити в своєму творі)

Учитель    Спробуємо це зробити й ми
 

4. Почнемо з історії написання твору. (Показ слайдів)

Відомо, що задум твору в письменника виник ще 1928 року. У першій редакції роман мав такі варіанти назв: «Чорний маг», «Копито інженера», «Жонглер з копитом», «Син В (...)», «Гастроль» тощо, і теми Майстра в ньому не було. 18 березня 1930 року, перебуваючи у гнітючому стані через заборону п'єси «Кабала светенників», Михайло Опанасович знищує першу редакцію свого роману.

1931 року Михайло Булгаков поновлює роботу над «Майстром і Маргаритою». Друга редакція створювалася аж до 1936 року. Вона мала підзаголовок «Фантастичний роман» і такі варіанти назв, як «Великий канцлер», «Сатана», «Чорний богослов», «Він з’явився», «Підкова іноземця», «Чорний маг» та інші. У цій редакції на сторінках роману вже діяли Майстер і Маргарита, а у Воланда з'явився свій почет.

У другій половині 1936 — на початку 1937 року письменник почав працювати над третьою редакцією роману. Тепер уже твір називався «Князь темряви». Водночас згодом, повернувшись знову до початку роману, автор уперше дає йому вже відому нам назву «Майстер і Маргарита». На титулі твору він ставить дати «1928-1937» і вже більше не припиняє працювати над романом. «Дописати раніше, ніж померти» — ось його головна мета.

Весь текст роману було надруковано у травні — червні 1938 року. 1939 року були внесені важливі зміни в кінцівку роману й дописано епілог. Але авторські правки твору не припинялися майже до самої смерті письменника. 

5. Еволюція назви твору (слайд)

Цей твір став заповітом Булгакова. Автор хотів, щоб його прочитали нащадки, ми з вами, тому старався відшліфувати його,  намагався доторкнутися до важливих вічних тем і проблем, підказати шляхи їхнього вирішення.  Подивіться, скільки варіантів назв перебрав автор, щоб вибрати найбільш вдалу. І йому це вдалося.

6. – Якими джерелами він користувався при його написанні?

1. Реальні факти життя письменника.

2. Історія СРСР 1920 – 1930-х років.

3.Творчість письменників (М,Гоголя, Ф.Достоєвського, Й.Гете, А.Данте)

4. Міфологічні твори (євангельські легенди про Ісуса Христа, Понтія Пилата, Іуду,

біблійні міфи про диявола)

6. Яким, на вашу думку, є цей твір за жанром? (Відповіді учнів)

- А який саме це роман?
Учитель. Однозначно визначити вид роману складно. ( слайд)

 Він багатоплановий, поліфонічний.

Історичний, філософський, детективний, психологічний, любовний,, авантюрний.

Булгаков визначив його як фантастичний.

• Які фантастичні моменти ви помітили?

7. Композиція роману

Композиція роману «Майстер і Маргарита» оригінальна та різнопланова. Перед нами — справжній роман-лабіринт, у якому розкриваються три взаємопов'язані, але водночас й автономні сюжетні лінії: про кохання Майстра і Маргарити; про пригоди Воланда і його почту в Москві; єршалаїмські розділи про Понтія Пилата й Ієшуа Га-Ноцрі.

Так, у межах єдиного тексту міститься «роман у романі» — твір, написаний Майстром. Розділи цього «вставного» роману про один день римського прокуратора Понтія Пилата розпорошені в оповіді про московське життя Майстра й пов'язаних з ним героїв.

Булгаковознавці, зокрема Ірина Галинська, також дослідили, що в побудові роману відчувається вплив теорії трьох світів (земного, космічного та біблійного) Григорія Сковороди, викладеної у трактаті «Потоп зміїний». На думку філософа, кожний зі світів створений з добра і зла й має дві сторони — зовнішню (ту, що всі бачать) і внутрішню (невидиму). Земний світ у романі уособлюють люди, до космічного належать Воланд і його почет, і біблійний світ, відповідно, постає в історії про Ієшуа Га-Ноцрі та Понтія Пилата.

Використання сковородинської теорії допомагає М. Булгакову увиразнити справжню сутність життя, наголосити на розриві між цими світами і в образній формі попередити людство про наслідки порушення законів буття.

8. Заповніть таблицю груп персонажів.

          Відповідно до будови роману створено систему образів. Слід за­значити, що погляди, думки, шляхи й долі героїв постійно пере­плітаються.

 

 

 

Герої «єршала- їмського світу»	Реальні герої Москви 30-х років XX ст., сатиричні герої	Фантастичні герої	Герої, пов’язані з темою кохання, мистецтва
Єшуа, Пилат, Каїфа (перво­священик), Марк Щуробій, Левій Матвій	Берліоз, Бездомний, Латунський, Варену­ха, Римський та ін.	Воланд, Азазелло, Коров’єв, кіт Бегемот, Гелла	Майстер, Марга­рита

 

 

9. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

Робота з підручником

Визначити основні проблеми роману «Майстер і Маргарита».

                   Проблеми:

•                морального вибору;
•                взаємин особистості з владою;
•                віри та безвір’я;
•                кохання;
•                честі й справедливості;
•                бездуховності, міщанства;
•                співвідношення добра і зла;
•                істини;
•                ролі мистецтва та ін.

10. Проблемні питання

• Чи актуальним є цей роман сьогодні?
• Чи притаманні ці проблеми нашому сьогоденню?

Проблема свободи. Вчора, 21 листопада, ми відзначали День Гідності та Свободи на честь початку цього дня двох революцій: Помаранчевої революції (2004 року) та Революції Гідності (2013 року). 

ІІІ. Закріплення знань, умінь і навичок

1. Метод «Кроссенс»

Розв'яжіть кроссенс. На його основі підготуйте розгорнуту розповідь про роман «Майстер і Маргарита».

 

2. Читання епіграфа до твору та його пояснення

— Я — частина тієї сили, що вічно хоче зла і вічно творить благо.      Й. В.Ґете

 (Слова взяті з твору Й. Ґете «Фауст» і натякають на те, що йтиметься про «вічні» проблеми людського буття — добро та зло, які часто переплітаються.)

3.  Займи позицію

Воланд – князь пітьми, породження зла,  отже, сам – зло.

“Я згоден”                                            

Воланд, прибувши до Москви, чинить зло: доводить до божевілля кількох людей, перетворює  людей на маріонеток  власної волі.

“Я не згоден”

Воланд – справедливий суддя, він показує людям  їхні вади, злочини, віровідступництво і карає за це, водночас – виявляє милосердя, великодушність та інші позитивні риси. Не можна однозначно стверджувати, що він зло.

 

ІV.Підсумки уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

•                Найбільше в романі мене вразив епізод... (вразила думка про...)

V. Домашнє завдання.

 Відповісти на питання: « Як у творі подається проблема протидії особистості й влади.

 Обґрунтуйте своє розуміння епілогу роману.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.              Пошуково-аналітична робота з текстом

Знайдіть у розділі 2 «Понтій Пилат» слова, які розкривають багатогранне розуміння автором проблеми особистості й вла­ди. («Серед іншого я казав,— розповідав в’язень,— що будь-яка влада є насильством над людьми і що прийде час, коли не буде влади ані кесарів,

в царство істини і справедливості, де взагалі не буде потрібна влада».)

 

•                 Чи погоджуєтеся ви з такою думкою? Обґрунтуйте своє твер­дження.

Очікувана відповідь

Влада створює закони, які мають виконувати люди. Закони створює диктатор (в умовах тиранії) чи парламентська більшість (за демократичного устрою), при цьому рідко враховуючи індиві­дуальні потреби особистості. Прокуратор Понтій Пилат мав по­милувати або Єшуа, або злочинця Вар-раввана. Боячись за своє життя, прокуратор дарує життя злочинцеві, а Єшуа наказує стра­тити.

Виконували волю влади письменники, літературні критики, голова МАСОЛІТу Берліоз.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРО ДОЛЮ РОМАНУ «МАЙСТЕР І МАРГАРИТА»

Доля роману «Майстер і Маргарита» так само драматична, як і доля його автора. Михайло Булгаков цей твір писав майже 12 років. Після його смерті в архіві залишилося вісім редакцій роману.

Відомо, що задум твору в письменника виник ще 1928 року. У першій редакції роман мав такі варіанти назв: «Чорний маг», «Копито інженера», «Жонглер з копитом», «Син В (...)», «Гастроль» тощо, і теми Майстра в ньому не було. 18 березня 1930 року, перебуваючи у гнітючому стані через заборону п'єси «Кабала светенників», Михайло Опанасович знищує першу редакцію свого роману.

1931 року Михайло Булгаков поновлює роботу над «Майстром і Маргаритою». Друга редакція створювалася аж до 1936 року. Вона мала підзаголовок «Фантастичний роман» і такі варіанти назв, як «Великий канцлер», «Сатана», «Чорний богослов», «Він з’явився», «Підкова іноземця», «Чорний маг» та інші. У цій редакції на сторінках роману вже діяли Майстер і Маргарита, а у Воланда з'явився свій почет.

У другій половині 1936 — на початку 1937 року письменник почав працювати над третьою редакцією роману. Тепер уже твір називався «Князь темряви». Водночас згодом, повернувшись знову до початку роману, автор уперше дає йому вже відому нам назву «Майстер і Маргарита». На титулі твору він ставить дати «1928-1937» і вже більше не припиняє працювати над романом. «Дописати раніше, ніж померти» — ось його головна мета.

Весь текст роману було надруковано у травні — червні 1938 року. 1939 року були внесені важливі зміни в кінцівку роману й дописано епілог. Але авторські правки твору не припинялися майже до самої смерті письменника. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРО КОМПОЗИЦІЮ РОМАНУ «МАЙСТЕР І МАРГАРИТА»

Композиція роману «Майстер і Маргарита» оригінальна та різнопланова. Перед нами — справжній роман-лабіринт, у якому розкриваються три взаємопов'язані, але водночас й автономні сюжетні лінії: про кохання Майстра і Маргарити; про пригоди Воланда і його почту в Москві; єршалаїмські розділи про Понтія Пилата й Ієшуа Га-Ноцрі.

Так, у межах єдиного тексту міститься «роман у романі» — твір, написаний Майстром. Розділи цього «вставного» роману про один день римського прокуратора Понтія Пилата розпорошені в оповіді про московське життя Майстра й пов'язаних з ним героїв. Як зазначає літературознавець Володимир Агеносов, обидва романи (булгаковський і Майстра), насамперед, пов'язані між собою «загальною для них проблематикою: темою долі та особистої відповідальності кожної людини, протидії творчої особистості й натовпу».

Булгаковознавці, зокрема Ірина Галинська, також дослідили, що в побудові роману відчувається вплив теорії трьох світів (земного, космічного та біблійного) Григорія Сковороди, викладеної у трактаті «Потоп зміїний». На думку філософа, кожний зі світів створений з добра і зла й має дві сторони — зовнішню (ту, що всі бачать) і внутрішню (невидиму). Земний світ у романі уособлюють люди, до космічного належать Воланд і його почет, і біблійний світ, відповідно, постає в історії про Ієшуа Га-Ноцрі та Понтія Пилата.

Використання сковородинської теорії допомагає М. Булгакову увиразнити справжню сутність життя, наголосити на розриві між цими світами і в образній формі попередити людство про наслідки порушення законів буття.