Тема: С. Маршак. «Дванадцять місяців». Особливості драматичного твору.
Мета: ознайомити учнів із творчістю С.Я. Маршака; розвивати навички виразного читання за особами, аналізу художнього тексту, вміння готувати повідомлення на задану тему, самостійно працювати зі словником; виховувати інтерес до світової літератури.
Обладнання: портрет С. Маршака, виставка його книг.
Багато книг, написаних мною, Та всі вони злетіли, мов птахи.
С. Маршак
Хід уроку.
Жил человек рассеянный
На улице Бассейной.
Сел он утром на кровать,
Стал рубашку надевать,
В рукава засунул руки - Оказалось, это брюки.
Вот какой рассеянный
С улицы Бассейной!
Мабуть, не помилюся, коли скажу, що не має на світі людини, котра не знала б таких казок, як «Кицин дім», «Терем-теремок», «Майстер - ламайстер», чи неуважного поштаря з вулиці Басейної та багато - багато інших героїв. Усі вони створені доброю людиною, яка дуже любила дітей — Самуїлом Яковичем Маршаком (1887—1964). Сам він так писав про свої книжки: «Багато книг, написаних мною, та всі вони злетіли, мов птахи».
Ці слова письменника є епіграфом нашого уроку.
Батько варив мило на приватних заводах, а мати вела господарство, виховувала дітей.
У сім'ї було шестеро дітей.
Найближчою людиною для мене була бабуся, яка любила говорити в риму.
Сім’я жила дуже бідно, часто доводилося переїздити з місця на місце у пошуках роботи. Нарешті влаштувалися в містечкові Острогожському, де й пройшли мої дитячі та перші шкільні роки.
Бабуся згадувала, що в чотири роки я склав свого першого вірша, а в одинадцять за завданням учителя переклав оду Горація. А потім було складено безліч оповідань, п'єс, різноманітних історій з фантастичним закінченням.
У 1902 році я потрапив до Петербургу, в родину відомого дослідника культури та художнього критика Володимира Васильовича Стасова. Саме цей сивий, схожий на казкового богатиря чоловік відкрив мені зовсім інший світ. Я спілкувався з великим художником І. Рєпіним, співаком Ф. Шаляпіним, письменником М. Горьким.
Та зі смертю Стасова з'явилися старі проблеми. Я не міг закінчити гімназію і повинен був заробляти на життя уроками й невеликими публікаціями.
З 1907 року я постійно почав публікуватися на сторінках газет та журналів.
А потім сталося ще одне диво: навчання в Лондонському університеті, глибоке вивчення англійської поезії, прихильником якої я залишився на все життя.
Після повернення до Росії, я спочатку жив у Краснодарі, потім у Ленінграді, де працював у Театрі юного глядача. Саме почав писати для дітей і вже до кінця життя не розлучався з л літературою.
Так, траплялося. Я перекладав твори В. Шекспіра, Р. В. Блейка та інших англійських поетів. А також твори українських письменників. Серед них — поезії Лесі Українки, І. Франка, П. ". А. Малишка тощо.
Відомо, що в основу драматичного твору «Дванадцять місяців» покладено мотиви слов’янських казок (а саме словацької та чеської) про братів-місяців. Казка побудована за законами драми.
Основу драми складає дія. Глядач стає живим свідком усього, що відбувається на сцені.
Герої драми характеризують себе своїми вчинками, висловами, викликаючи у глядача співчуття або презирство.
Дія розгортається в теперішньому часі (тобто на очах у глядача) через конфлікт та у формі діалогу.
Іноді герої можуть висловлювати власні думки, переживання. Ця форма оповіді називається монологом.
«Голос» самого драматурга відчувається в ремарках.
5.Словникова робота.
(Пояснення термінів проводиться в процесі розповіді вчителя. Учні ведуть записи в зошитах).
Драма (грецьк. drama — дія) — п'єса соціального чи побутового характеру з гострим конфліктом, який розвивається в постійній напрузі.
Діалог (грецьк. dialoqus — розмова, бесіда) — один із типів організації мовлення, який за своєю формою є розмовою двох або кількох (полілог) осіб.
Монолог (грецьк. mono — один, єдиний, loqos -— слово) — промова однієї дійової особи у творі, частіше драматичному, спрямована до співрозмовця або до самого себе чи публіки.
Ремарка (франц. remarque — примітка) — авторські пояснення в драматичному творі стосовно умов і часу дії, зовнішнього вигляду й поведінки дійових осіб тощо. Ремарки виконують настановну роль для режисерів, акторів та читачів.
(Проводиться після прочитання кожної картини).
Запитання до І картини І дії.
Запитання до II картини І дії
III. Підсумок уроку.
Гра «Мікрофон».
- Скажіть, що вам найбільше запам’яталося на уроці?
- Що цікавого ви сьогодні дізналися?
- Які ваші перші враження від п’єси?
ІУ. Домашнє завдання: вивчити визначення в зошиті; прочитати II дію п’єси.