Тема." Середньовічне Європейське суспільство."

                                                          7 клас Всесвітня історія

Тема. Середньовічне Європейське суспільство.

Мета ꞉ скласти уявлення учнів про структуру середньовічного Європейського суспільства, показати його складові; охарактеризувати три стани середньовічного суспільства; формувати в учнів уміння аналізувати і узагальнювати історичний матеріал;пояснювати зміст термінів і понять: «васал»,  «сеньйор», «феодальна драбина», «ієрархія», « феод»,     « феодал», «феодалізм», « стани», « єпископ», « монах», «хрестові походи», «хрестоносці», «васалітет», «замок», «донжон», «девіз», «повинності», «оброк», «панщина», «віллан», «громада»; закріпити знання учнів набуті протягом вивчення навчального матеріалу; розвивати в учнів уміння працювати з документами та візуальними джерелами, аналітично та творчо мислити; сприяти вихованню учнів в дусі толерантного ставлення до людей різного походження.

Тип уроку: комбінований

Обладнання:підручник, зошит, словник,презентація.

                                                           Хід уроку

I.  Організаційний момент.

Вступне слово  вчителя . (Розминка)

Створення  позитивної  робочої атмосфери  у класі.

Метод «Комплімент»

Учні у парах висловлюють один одному по декілька   компліментів, створюючи позитивну робочу атмосферу в класі.

II. Актуалізація опорних знань, вмінь та навичок.(Виклик)

Вчитель. Для успішної роботи на сьогоднішньому уроці спочатку нам потрібно привести в порядок той багаж знань , який ми вже маємо за плечима. Отож, давайте всі разом пригадаємо і відповімо на запитання.

Метод «Мозковий штурм».

1. Якою була взаємодія людини і природи в Ранньому  Середньовіччі?
2. Назвіть три найбільші небезпеки середньовічної людини?
3. Яка була середня тривалість життя середньовічної людини?
4. Міграція – це…?( переселення народів із місць постійного проживання на нові землі).
5. Внутрішня колонізація – це…?(мирне освоєння селянами вільних земель у Європі).

Вчитель.   Молодці гарно відповідаєте на запитання і добре володієте матеріалом. А тепер побачимо як ви вмієте застосовувати ці знання на практиці і на цій основі засвоювати новий матеріал.

На сьогоднішньому уроці спробуємо дати відповідь  на питання: «Чи можна вважати соціальний устрій у середньовічній Європі справедливим?»

III. Вивчення нового матеріалу.

Оголошується тема уроку.

На сьогоднішньому уроці ми будемо працювати за таким планом:

1. Феодалізм. Три стани середньовічного суспільства у Європі.

2. «Ті що моляться».

3. « Ті, що воюють».

4. « Ті, що працюють».

1. Феодалізм. Три стани середньовічного суспільства у Європі.

Розповідь учителя. (Лекція )

   У середні віки в Європі склалися особливі, інакші, ніж в античному світі, суспільні  відносини – феодальні. Що це означає?

Суспільною верхівкою стали феодали. Лише  вони   були  власниками землі. Тому  всі, хто користувався землею, залежали від них. Феодали не були рівні за знатністю і багатством, а поділялися на розряди.

   До найвищого розряду належав король – власник усієї землі в державі. Король наділяв землею своїх наближених і тому ставав їхнім сеньйором ( старшим ), а вони вважалися його васалами ( слугами ). Васали короля, у свою чергу, наділяли землею менш знатних феодалів, отож ставали їхніми сеньйорами, а їх мали за своїх васалів. Дрібні васали наділяли землею ще дрібніших і т.д. Отже, кожен феодал був водночас і сеньйором , і васалом. Сам король,сеньйор сеньйорів,вважався васалом Бога чи римського папи. Такі суспільні зв’язки історики називають васалітетом. Земля , яка надавалася сеньйором васалу за службу називалась – феодом. Від слова «феод» походять слова «феодал», «феодалізм».

  Сеньйора і васала об’єднували певні взаємні обов’язки. Сеньйор зобов’язувався захищати васала, озброїти його, годувати і навіть розважати, щоб той не нудьгував. Якщо щастило, підшукував йому хорошу жінку. Васал же, присягав вірно служити своєму сеньйору, бути його радником, у всьому допомагати. Бути чиїмось васалом у середні віки не вважалося принизливим. Навпаки, той, хто порушував присягу відданості, вважався мерзенним зрадником і вкривав своє ім’я  ганьбою.

  Склався суворий порядок підлеглості нижчих феодалів вищим. Його умовно називають історики феодальною драбиною, або феодальною ієрархією.

  Васал слухав лише свого сеньйора, якому він присягав. Тому навіть король не міг розраховувати на підтримку з боку чужих васалів. У середні віки було правило:      « Васал мого васала – не мій васал» .

   Такі відносини між феодалами більшість істориків і називають феодальними, але частина істориків вважає феодальними відносини передусім відносини між феодалами та селянами.

   Ще на світанку середньовіччя селяни потрапляли в залежність від феодалів. Найчастіше селяни втрачали волю внаслідок королівських земельних пожалувань дружинникам і слугам. Земля жалувалася разом з селянами, бо без їхньої праці вона нікого не годувала. Часто селянин сам вручав себе та свій наділ церкві чи феодалу, щоб ті захистили його мирну працю в обстановці розгулу насильства.            Потрапляли в залежність зубожілі селяни, яким землевласники надавали землю в обмін на зобовꞌязання працювати на них.

    Отож, селяни втрачали не землю, а право власності на неї. Земля, якою вони користувалися, стала не їхньою. Вони залишалися самостійними господарями, але мусили працювати на феодала й залежали від нього. Отже, феодалізм – це  соціальна система, що ґрунтувалася на приватній власності феодалів на землю й не повній власності на безпосереднього виробника, тобто на експлуатації особисто і поземельно залежних селян.

Метод «Атака на слухача».

1. Хто належав до найвищого розряду феодалів? ( Король)
2. Чиїм васалом вважався король? (Бога або Папи)
3. Що таке феод? (Спадкове земельне володіння, яке сеньйор дарував васалові як плату за службу.)
4. Як ви розумієте правило: « Васал мого васала – не мій васал».

            1.2.    Три стани середньовічного суспільства.

  Учні працюють самостійно з текстом документа « Єпископ Адальберон Ланський про три стани (XIст.)» заповнюють табличку. Робота з історичними документами дозволяє розвивати такі навички критичного мислення, як вміння формувати неупереджене ставлення, думки і судження, аналізувати факти, формувати особисту позицію бачення даного історичного факту.

  Окрім того дітям цікаво самостійно знаходити потрібну інформацію.

Висновок робиться учителем або учнем.  В даному випадку учні не тільки самостійно опрацьовують дане питання, а й самостійно роблять висновок.

2. « Ті, що моляться ».

Робота в парах.

Метод « Читаємо/Думаємо».

  Учні по черзі читають абзац уголос, ставлять одне одному запитання, обговорюють відповіді, формулюють висновки.( Читання з позначками ).

Такий метод вдосконалює вміння працювати з текстом підручника знаходити відповіді на поставлені питання, також розвиває культуру спілкування. Учні самостійно роблять висновок.

3. «Ті, що воюють».

( Випереджувальне завдання ) Доповідь учня. Презентація.

Метод «Атака на доповідача,атака доповідача на слухача». Прийом «Так і ні» Учні уважно слухають доповідача і складають, для нього запитання. В свою чергу доповідач задає питання слухачам. Висновок робить доповідач.

4. « Ті, що працюють».

   Випереджувальне завдання. (Розповідь учня про життя селян)Презентація.

Метод «Чиста дошка» з елементами розважальної гри «Допоможи голодному селянину» Презентація

Учні уважно слухають розповідь доповідача. Після цього дають відповіді на запитання, які відділяють селянина від обіду. Адже питання будуть зникати після кожної вашої правильної відповіді.

IV.  Завершальний етап.

1.Систематизація, узагальнення  вивченого на уроці.

Пропоную учням пограти в гру « Запитання другові» . Учні по черзі складають запитання на основі нового матеріалу, вивченого на уроці, і задають їх другові ( по бажанню вибирають відповідача)

2.Підведення підсумків уроку.

Метод « Уявний мікрофон » 

«Чи можна вважати соціальний устрій у середньовічній Європі справедливим». Чому?

Рефлексія

1. Що нового ви дізналися на уроці?
2. Що залишилося незрозумілим?
3. Про що ви хотіли б дізнатися більше?

V.Д/з. 1.Опрацювати &4

2. Вивчити нові поняття.

3……..