Тема. Східний похід Олександра Македонського. (6 клас)

Тема. Східний похід Олександра Македонського. (6 клас)

Мета: оцінити особу Олександра як людини, як видатного стратега, державного діяча; охарактеризувати Східний похід Македонського, його причини, етапи та наслідки; дати оцінку імперії Олександра Македонського; формувати навички самостійної роботи з історичними джерелами, навички групової роботи; розвивати уміння складати історико-психологічний портрети; досліджувати причинно-наслідкові зв’язки; особисті якості; виховувати вміння співпрацювати, самостійність, організованість, відповідальність.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

                                            ХІД УРОКУ

І ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Прийом «Фантастична добавка»

Учитель. Уявіть! Ми у віртуальному світі. Перед нами Македонія ІV ст. до н.е. Тут на нас чекають несподівані зустрічі, незабутні пригоди. Ми маємо пройти через декілька етапів, здобути цінній досвід і вийти переможцями. Кожен етап передбачає завдання, яке необхідно виконати, щоб дістатися наступного етапу. А для того, щоб наші уявлення стали більш реальними, давайте «зануримося в епоху».

         Завдання

1. Дати правильну відповідь.
2. Отримати елемент паролю.
3. Скласти пароль і дати йому визначення.
4. Перейти до наступного етапу.

Отже, уперед, до пригод!

Прийоми: «Занурення в епоху», «Світлофор»

Місто-держава в Греції   поліс    І

Столиця Македонії    Пелла    М

«Македонська фаланга»   шикування    П

Батько Олександра    Філіпп    Е

Учитель Олександра    Аристотель     Р

Значення імені Олександр   захисник людей   І

Мрія Олександра    завоювати світ   Я

Учитель. Що означає «імперія»?

Імперія – держава, яка силою зброї об’єднує різні народи.

ІІІ МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Ми отримали пароль і переходимо до наступного етапу.

1. Чиє ім’я звучало найчастіше?    (Олександр)
2. Який зв’язок існує між ним і словом «імперія»?     (Вочевідь, йтиметься про імперію Олександра Македонського)

Учитель. Давайте поставимо перед собою завдання на цей урок, визначимо його мету.

       Метод незакінчених речень

• «Я хочу, щоб цей урок був …»
• «Я прагну дізнатися більше про …»
• «Я хочу дізнатися, як була …»

(Усі ідеї, думки учнів записуються на дошку, потім відкривається записана раніше мета, учні порівнюють записане)

Основні завдання

1. Що за людина Олександр?
2. Що сприяло створенню імперії?
3. Яким чином була створена його імперія?

Учитель звертає увагу учнів на таблицю само оцінювання, пояснює, як з нею працювати, як провести оцінювальну діяльність.

Учитель. Першим етапом нашого уроку буде створення історико-психологічного портрета Олександра Македонського.

Що нам відомо про Олександра Македонського? Народився він 21 червня 356 р. до н. е., 336 р. до н. е. став царем. Учителем Олександра був Аристотель.

Чи достатньо знань для створення портрета?

Пропоную надати слово групі «Дослідників». Ви отримали завдання опрацювати уривки з творів Плутарха, Левека та підготувати помічників, які познайомлять нас із життям Олександра Македонського.

Завдання  учням

1. Занотувати все почуте в таблиці 1.
2. Виділити головне.
3. Зробити висновки за кожним напрямком дослідження.
4. Дати відповідь на проблемне питання.

Проблемне питання: Як захоплення дитинства, виховання впливають на розвиток рис характеру людини, її вчинки?

Презентація роботи груп з використанням прийому «Перевтілення»

Учитель. Слово надається групі «Дитинство».

Доповідачі групи «Дитинство».

Ми досліджували дитинство Олександра Македонського за «Вибраними життєписами» Плутарха й обрали Аристотеля своїм помічником. Надаємо йому слово.

 Арістотель.  Дитинство Олександра.

Коли Олександр народився на світ, згорів храм Артеміди. В Азії проголосили, що цей день породив горе і велику біду для азіатів. А щасливому батькові віщуни сказали, що син буде непереможним.

Олександр з дитинства любив військові ігри, мріяв про подвиги, про славу, зачитувався «Іліадою» і вважав Ахілла своїм предком.

Я виховував Олександра з 13 років. Три роки читав йому лекції. Він високо цінував знання, захоплювався точними науками, грою на лірі, театром.

У 16 років йому довелося на деякий час уперше взяти на себе управління державою. Це випробування він з успіхом витримав.

Учитель. Дякую. Слово надається групі «Характер».

Доповідачі групи «Характер».

Ми досліджували риси характеру Олександра Македонського за «Вибраними життєписами» Плутарха і вибрали його своїм помічником. Просимо його до слова.

Плутарх. Характер.

Честолюбство Олександра призвело до того, що спосіб його думок був не за віком серйозним і піднесеним. Він був від природи упертим, проте розумним словом його легко можна було схилити до правильного рішення. Вважав, що вміння володіти собою для царя важливіше, ніж перемагати.

Він прагнув зухвалістю подолати долю, а силу перемогти мужністю. Олександр був дуже щедрий від природи. Він прагнув не насолоди й багатства, а доблесті і слави. Говорив, що життям завдячує Філіппу, а Аристотелю – тим, що живе гідно, як належить людині.

Учитель. Дякую. Слово надається групі «Вчинки».

Доповідачі групи «Вчинки».

Ми досліджували вчинки Олександра Македонського за роботою П’єра Левека «Світ еллінізму» й обрали його своїм помічником.

Левек. Вчинки.

Оскільки Олександр вважав себе надлюдиною, він і поводився як надлюдина. Із самого початку царювання Олександр енергійно розправляється із супротивниками, придушує заколот на Балканах. Він вирушає в похід до Азії, щоб «завоювати весь світ». Розрубує Гордіїв вузол.

Він присутній усюди. Олександр надихає армію своєю присутністю справжнього стратега. Виявляє себе як геніальний організатор. Імперія, яку він створив, трималася на одній людині, правда, людина ця була нелюдської працездатності.

1. Що ви з’ясували про:

• дитинство;
• характер;
• вчинки Олександра Македонського?

2. Які висновки ви зробили?    (Учні за складеною таблицею дають відповіді на запитання)
3. Який зв’язок простежується?

Передбачувана відповідь. Виховання, отримане в дитинстві, формує риси характеру людини, які, у свою чергу, допомагають людині чинити так чи інакше, а вчинки багато про що розповідають нам про неї, допомагають нам краще її розуміти.

Учитель. Отже, підіб’ємо підсумки нашого дослідження:

  Виховання формує характер

  Характер виявляється у вчинках

                       Вчинки – «обличчя людини»

Учитель. Ми закінчили роботу над створенням портрета Олександра Македонського. Я думаю, тепер він став вам ближчим, зрозумілішими стануть і його вчинки.

Давайте підіб’ємо підсумки першого етапу нашої роботи.

Завдання.

Одним словом висловити, з чим у вас асоціюється ім’я Олександр.

Учитель на дошці пише слово «Олександр», а учні на листках-самоклейках заносять слова-асоціації і приклеюють на дошку, утворюючи таким чином «асоціативне гроно».

                                      О Л Е К С А Н Д Р

честолюбство   талант   стратег   енергія   організатор   імператор   розум

Учитель. Переходимо до наступного етапу – «Східний похід Олександра Македонського». Завдання ускладнюються. Вам необхідно створити серію репортажів з походу. Слово надається «Військовим кореспондентам».

1-й етап. Перський

1-й кореспондент. Нагадуємо, що ще батько Олександра Філіп ІІ збирався воювати з персами за кривди, завдані ними, але був підступно вбитий. Олександр звинуватив у цьому персів і поклявся помститися.

334 рік до н. е. Ми  переправляємось через протоку Геллеспонт й опиняємось на землях Перського царства.

Олександра не зупинить ніщо. Міста одне за одним скоряються йому. І ось, нарешті, Ісс. Зараз тут відбудеться битва, яка визначить подальшу долю Олександра.

Велична перемога! Дарій втік. Нам дістались багаті трофеї. Розкішним бенкетом відсвяткували перемогу. Тож, уперед – на Єгипет! 

2-й етап. Єгипетський

2-й кореспондент. Ми продовжуємо наші репортажі з місця подій.

Після піврічної осади і завоювання Тіра, де Олександр вчинив жорстку розправу над переможеними, ми направляємось до Єгипту. Дорогою нас вітають місцеві жителі.

Тут на нас чекає річний перепочинок і підготовка до наступного походу далі на Схід. А єгиптянам на згадку про себе Олександр залишає збудоване ним прекрасне місто – Александрію Єгипетську.

3-й етап. Месопотамський

3-й кореспондент. Ми йдемо до Межиріччя.

Ніч… Гавгамели …

Перед нами розкинулась велика долина, всіяна вогнищами у таборі персів, розташованого тут. Ми не атакуємо вночі, бо Олександр сказав: «Я не краду перемог!» Ми відпочиваємо. А перси не сплять, чатують. Ось і ранок. Почалося. Боже, допоможи нам!

(Учитель коментує схему шикування військ персів і Олександра Македонського)

Дарій тікає! Ми перемогли! І ось вже Вавилон, Сузи і Персеполь біля наших ніг. У Персепольському палаці гори скарбів. На жаль, Олександр спалив його власними руками.

Учитель. Вранці розпочалася битва. Перси, змучені безсонною ніччю, ледве трималися на ногах від утоми. Проте їх було більше, ніж македонян. Крім того, Дарій виставив на полі битви колесниці з прикріпленими до коліс та дишел гострими косами, що косили противника. Але македонські лучники перестріляли візничих, а потім розступилися і пропустили коней з колісницями. Олександр пробився до самого центра перського війська – туди, де був Дарій. Дарій так злякався, що покинув військо і втік далеко в степи. Невдовзі він загинув від рук персів.  

4-й етап. Індійський

4-й кореспондент. Ми не сумнівались, що похід закінчено. Але нашого полководця Олександра непокоїла думка дійти до «кінця світу».

І ось ми перетинаємо перевал Гіндукуш. Індія … Невідома, підступна країна. Країна сподівань і розчарувань.

Тут Олександр втратив вірного коня Буцефала, якого вважав своїм талісманом. Тут він дістав урок вірності від царя Пора та його слона. Тут його зрадили друзі, а війська відмовились іти далі. Ми повертаємось до Вавилона.

Учитель. Ми дякуємо нашим репортерам, які цікаво і змістовно висвітили Східний похід. Підіб’ємо підсумки.

1. З чим у вас асоціюється Східний похід?
2. Що допомогло Олександру у створенні імперії?
3. Яким чином була створена імперія?

Учні продовжують складати «асоціативне гроно» за допомогою листків-самоклейок.

                           Передбачувані відповіді

                          С Х І Д Н И Й   П О Х І Д

Персія   Єгипет   Месопотамія   Індія

Ісс       Александрія   Гавгамели   Гінкудуш

Учитель. А зараз пропоную надати слово «аналітикам».

Аналітики. Внаслідок завоювань Олександра утворилась величезна держава, що простяглася від Греції до річки Інду. Необмеженим володарем цієї імперії був Олександр Македонський, який мріяв створити світову державу, в якій панували б рівність усіх громадян, свобода, добробут.

Учитель. Дякуємо! Давайте підіб’ємо підсумки.

Триває робота над «асоціативним гроном».

    І М П Е Р І Я

     рівність                          свобода                            добробут

Бесіда за запитаннями

1. Чи здійснив свою мрію Олександр?
2. Чи завоював «увесь світ»?

Учитель. Олександр збирався у новий, африканський, похід. Але несподівано помер. Трапилось це у 323 р. до н. е., після 12,5 років царювання. Йому було 33 роки.

(Учитель приклеює на дошку останню самок лейку – 323 р. до н. е.)

• Що ви вважаєте в його діяльності негативним?
• А що позитивним?
• Яке у вас склалося враження про цю людину?  (Відповіді учнів, з яких видно, що в учнів склалося позитивне враження: учитель зачитує уривок з роботи Шифмана «Олександр Македонський»)
• Чи змінилась ваша думка про Олександра?

Використання методу «Займи позицію»

Учитель. Його діяльності легко можна дати негативну оцінку: пристрасть до надмірностей, честолюбство, невиправдані насильства і вбивства. Проте … Я б назвала Олександра новатором, який заперечував відмінність між азіатами та греками, був творцем єдиної імперії та єдиної культури.

IV РЕФЛЕКСІЯ. ПІДСУМКИ

Учитель. Ось і закінчилась наша віртуальна подорож. Ми багато з ким познайомились, побували в поході, набули певного досвіду. Я думаю, що Олександр Македонський став усім ближчий, тож у вас з’явиться бажання дізнатись про нього ще більше.

Під час нашої подорожі ми створювали «асоціативні грона», з яких утворився «асоціативний кущ». Подивіться на нього уважно. Я пропоную, використовуючи «грона», створити речення, які потім складуть основу вашого твору про Олександра Македонського.

                                      О Л Е К С А Н Д Р                                            

честолюбство   талант   стратег   енергія   організатор   імператор   розум

                          С Х І Д Н И Й   П О Х І Д

Персія   Єгипет   Месопотамія   Індія

Ісс       Александрія   Гавгамели   Гінкудуш

                                         І М П Е Р І Я

     рівність                          свобода                            добробут

                                               33 роки

                                               323 р. до н. е.

Учні зачитують свої речення

1. Що ви запам’ятали з цього уроку?
2. Чи досягли поставленої мети?

Робота з дошкою, де записана мета уроку.

V ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника
2. Написати твір «Олександр Македонський жорстокий завойовник чи великий полководець»

Прізвище та ім’я  ________________________________________________

Клас ___________________________________________________________

Плутарх. Вибрані життєписи. – М., 1987.

Народження. Олександр з’явився на світ того дня, коли був спалений храм Артеміди Ефеської.

Казали, що нема нічого дивного в тому, що храм Артеміди згорів: адже вона була у цей час зайнята, допомагаючи Олександру з’явитися на світ.

В Азії проголосили, що цей день породив горе і велику біду для Азії.

Філіпп водночас отримав цього дня три звістки: по-перше, про перемогу своїх військ у черговій битві, по-друге, що кінь, який належав йому, переміг в Олімпійських іграх, і, нарешті, третє – про народження Олександра. цілком ймовірно, що Філіпп надто зрадів, а провісники помножили його радість, оголосивши, що син, народження якого збіглося з перемогами, буде непереможним.

Зовнішність. Олександр був надто світлим, і білизна його шкіри переходила місцями в червоність. Краще за всіх зовнішність Олександра передають статуї Лісіппа. Він точно передав і легкий нахил шиї вліво, і млосність погляду. Олександр відрізнявся швидкістю ніг. Зріст Олександра дорівнював 4 лікті і 1 палеста. (1 лікоть – 0,46 м; 1 палеста – 7 см)

Характер. Честолюбство призвело до того, що спосіб його думок був не за віком серйозним і піднесеним. Він любив не всяку славу і не шукав її, де доведеться.

Прагнучи не насолоди й багатства, а доблесті й слави, Олександр вважав, що чим більше він отримає від свого батька, тим менше може зробити сам.

Олександр був від природи упертий, а коли сердився, то не поступався ніякому насильству, проте розумним словом його легко можна схилити до ухвалення правильного рішення.

Вчителем Олександра був Аристотель. Олександр, мабуть, не тільки засвоїв вчення про моральність та державу, але й прилучився до таємних, більш глибоких вчень. Взагалі, Олександр був схильний від природи до вивчення наук і читання книг.

Олександр вважав, що вміння володіти собою для царя важливіше, ніж вміння перемагати ворогів. Проте він виявив себе великим воїном, який ніколи не втрачає мужності й присутності духу. У боях Олександр піддавав себе безлічі небезпек й дістав декілька важких поранень. Олександр прагнув зухвалістю здолати долю, а силу – мужністю. Він вважав, що для сильних немає ніякої перешкоди, а для боягуза – ніякої опори.

Він вирізнявся надзвичайною стриманістю в їжі. «Мій вихователь, - казав він, - готував так: на сніданок – нічний перехід, на обід – мізерний сніданок. Вихователь також мав звичай обшукувати моє ліжко й одяг, шукаючи, чи не заховала мені туди матір будь-які ласощі або будь-що понад встановлене».

Олександр був дуже щедрий від природи. Він був дуже балакучим і довго засиджувався на бенкетах.

Левек Пьер.  Мир эллинизма. – М., 1989.

В особі Олександра Македонського дивним чином поєднувалися такі якості, як обережність і ризик, розсудливість та інтуїція. Зазвичай цю виняткову натуру пояснюють впливом чинника подвійної спадковості: реальної (від батька Філіппа) і напівмістичної (від Олімпіади, його матері). Мати володіла несамовитим характером, нестримною чуттєвістю, брала участь у магічних ритуалах. Вона вела свій рід від Ахілла.

У Олександра спостерігали ті самі некеровані вибухи гніву та пориви ентузіазму, що й у Філіппа ІІ, який вів свій рід від Геракла. Занурившись у світ міфології, він уявив, що в його жилах тече кров героїв – його предків.

Оскільки Олександр вважав себе надлюдиною, він і поводився як надлюдина.

Він втрачає відчуття міри, а дух надмірності наче перекреслює уроки, що дав йому Аристотель, який вважав поміркованість правителя єдиною гарантією існування монархії. У глибині душі Олександра визрівало відчуття винятковості. Йому все дозволено, бо він за все відповідає. Його недоліки – ніщо порівняно з його перевагами: завзяттям і творчим поривом.

Із самого початку царювання Олександр сміливо й енергійно розправляється зі своїми супротивниками. Він ліквідує претендентів на престол і придушує заколот на Балканах. Греція непокоїться, але Олександр не залишає жодної надії, руйнуючи непокірні Фіви. А потім вирушає ьдо Азії.

Вражає невелика кількість бойової сили, якою було завойовано світ: близько 40 тисяч солдатів при висадці в Азії, 120 тисяч – в Індії, 80 тисяч – наприкінці його життя.

Невтомний Олександр присутній усюди – він надихає свою армію особистою хоробрістю й водночас керує нею з майстерністю справжнього стратега. Досвідчений вершник, грізний повелитель, найбільший з усіх полководців, він проявляє себе і як геніальний організатор.

Імперія трималася на одній людині, правда, людина ця була нелюдської працездатності.

Для оспівування своїх подвигів він запрошує таких відомих художників, як Лісіпп та Апеллес, організовує музичні та спортивні змагання , як у себе на батьківщині. Вшановуючи олімпійських богів, він виявляв терпимість до інших вірувань.

Олександр виявляв цікавість до духовного життя; він тверезо мислив, хоча й довіряв своїй геніальній інтуїції.

Афіни починають віддавати йому шану як новому Діонісу. (Вважається, що першим завойовником Індії був бог Діоніс.)

Помер Олександр раптово, перебуваючи у цей час у Вавілоні.

Дванадцять з половиною років царювання.

Його діяльності легко можна дати негативну оцінку: непотрібні насильства; пристрасть до надмірностей царя, надмірне честолюбство, проте Олександр був новатором, що заперечував відмінність між варварами та греками, творцем єдиної імперії та єдиної культури.

Шифман И. Ш. Александр Македонский. – Л., 1988.

Наприкінці липня 356 р. до н. е. народився син Філіппа та Олімпіади – Олександр.

Олександр дістав виховання, що личило молодому аристократу того часу. Коли йому виповнилося 13 років, вихователем до нього був запрошений Аристотель, і три роки Олександр слухав лекції філософа. Олександр високо цінував Аристотеля і шанував знання, що дістав від вчителя, адже це відрізняло його від решти простих смертних. Втім, таке ставлення до Аристотеля не завадило Олександру розправитися з родичами вченого, коли ті наважилися суперечити царю.

Олександр займався точними науками, вмів грати на лірі, захоплювався театром.

У 340 р. до н. е., коли Олександрові було 16 років, він уперше взяв на себе управління державою. Він досить успішно впорався з цією нелегкою задачею.

Його батько Філіпп ІІ побачив в діях Олександра загрозу своїй могутності і замислив позбавити сина прав на престол. З цією ж метою він відлучив від Олександра його друзів.

Під час одного з бенкетів Філіпп ІІ був убитий. Казали, що вбивцю підіслав Олександр, хоча не всі вірили у це. Олександр намагався подати смерть Філіппа як результат змови персів. Проте вбивство царя настільки природно випливає з сімейного конфлікту, що ці твердження Олександра здаються спробами зняти з себе звинувачення у вбивстві батька і звалити провину на чужі плечі.

Загибель Філіппа відкрила Олександрові шлях до влади. Йому було на цей час 20 років, і він збирався утворити наддержаву, об’єднавши Грецію з Персією. Усіх родичів, що могли претендувати на престол, Олександр наказав стратити. Його зведена сестра, декількох днів від народження, була вбита на руках у матері – другої дружини Філіппа, яку потім примусили повіситися. Правда, слід зазначити, що Олександр з приводу цього висловив легке обурення.

Олександр був нетерплячий і хотів будь-що домогтися свого. Він зухвало нехтував не тільки людськими, але й божественними настановами. Йому все було по силах і все дозволено.

Македонський-цар міг сказати про себе те саме, що й невідомий грецький поет – найманий солдат:

Є у мене велике багатство – спис і меч,

І прекрасний щит, прикриття для тіла.

Ним я орю, ним я жну,

Ним вичавлюю смачне вино з винограду.

Ним я назвав владик рабами.

Ті ж, хто не наважуються мати списа і меча,

І прекрасний щит, прикриття для тіла,

Всі вони, до коліна мого припадаючи,

Схиляюсь ниць, мене владикою

І великим царем проголошують.