Тема.Сходинки фізичного розвитку

Тема.Сходинки фізичного розвитку

Мета: розширити уявлення учнів про складові фізичного здоров'я; пояснити вплив постави, форми стопи на здоров'я; вчи­ти учнів виконувати комплекс вправ для формування правильної постави та профілактики плоскостопості; виховувати відповідаль ність за власне здоров'я.

Вступне слово вчителя

Учитель. Ви ростете. Щороку стаєте вищими і важчими, тимчасові зуби змінюються постійними. Стаєте витривалішими, тому мо­жете довше працювати, швидше бігати. Це означає, що ви зростаєте і розвиваєтесь. А що ж потрібно для того, щоб добре розвиватися? Про це й поговоримо на сьогоднішньому уроці.

Що означає фраза «фізичний розвиток відбувається гармонійно»?

Що означає гармонія у перекладі з грецької мови?

Як можна визначити гармонійність фізичного розвитку?

Як перевірити правильність постави?

Вдома разом з батьками перевірте свою поставу.

Чому у дітей шкільного віку можуть розвиватися різні порушення постави?

Яких неприємностей завдає плоска стопа?

Вдома зробіть відбитки своїх стоп на папері. (Плоска стопа залишає на аркуші паперу повний відбиток.)

Щоб запобігти розвитку плоскої стопи, зробіть 2 дерев'яних ящички розміром 50 х 40 х 20 см, заповніть їх промитим та висушеним піском та гравієм. Тренуйте свої стопи щодня, переступаючи по піску та гравію в ящичках протягом 2-3 хв.

Який вигляд має шкіра здорової людини?

Який вигляд мають нігті здорової людини?

Який вигляд має волосся здорової людини?

Що ми бачимо на щоках здорової людини?

   Розглядаючи питання про здоров’я, багато авторів вживають термін “здорова людина ”. Цей термін, так як і термін здоров’я, носить відносний, абстрактний характер. Воно є конкретним тільки тоді, коли прив’язане до конкретного індивідуума.

        Також виділяють декілька типів здорових людей, маючи на увазі те, що їх всіх об’єднує, – повноцінне та ефективне виконання соціальних функцій:

1. У повній мірі здорова людина повноцінно та ефективно виконує соціальні функції.

2. У даний момент здорова, але на протязі року перенесла респіраторне захворювання без ускладнень. Це захворювання не відобразилося на можливостях індивідуума повноцінно виконувати соціальні функції.

3. Здорова, але має вогнища хронічної інфекції (карієс зубів, вогнища інфекції в мигдалинах та інше), які викликають зниження функцій і не заважають повноцінному виконанню соціальних обов’язків.

4. Вважає себе здоровою, і за об’єктивними даними у лікаря теж здорова, хоча час від часу має ті чи інші скарги, які свідчать про можливу наявність нерозпізнаного преморбідного стану, але всі свої соціальні функції виконує досить повно.

5. Здорова, але інколи відчуває недомагання, які пов’язані, наприклад, з процесом акліматизації, з перебуванням у стресовій ситуації.

6. Умовно можна віднести до здорових індивідуумів і тих, хто на думку лікарів і за особистою оцінкою здоровий, повноцінно та ефективно виконує свої соціальні функції, але одночасно має порушення в способі життя (курить, дуже часто вживає алкоголь, не виконує необхідних гігієнічних вимог до режиму дня, харчування, відпочинку і т.д.). Хоча такий тип індивідуума у даний момент є здоровим, потенційно він не здоровий, оскільки перераховані порушення є фактами ризику, що можуть призвести до того чи іншого захворювання .

Вчений С.М. Громбах  запропонував для оцінки здоров’я дітей і підлітків використовувати щонайменше 4 критерії:

1)наявність (або відсутність) у момент обстеження хронічних захворювань;

2) рівень функціонування основних систем організму;

3)ступінь опірності організму до несприятливих впливів;

4)рівень досягнутого фізичного розвитку і ступінь його гармонійності.

         Ці критерії, на думку, потрібно конкретизувати: вони повинні відображати динамічність процесу і давати можливість кількісно оцінювати рівень здоров’я індивідуума. Такими критеріями є досягнутий на момент обстеження рівень фізичної працездатності і морфо функціонального розвитку, детермінований біологічними факторами та реально існуючими соціальними умовами. Крім того, критеріями оцінки здоров’я повинні служити не тільки наявність або відсутність хронічних захворювань, але й фізичних дефектів, що обмежують соціальну дієздатність дітей та підлітків. Для оцінки здоров’я дітей і підлітків пропонується використовувати чотири критерії:

1) відповідність процесу росту й розвитку індивідуума біологічним законам і соціальним потребам суспільства;

2) досягнутий рівень фізичної працездатності, що відображає функціональні можливості організму;

3) наявність хронічних захворювань і фізичних вад (дефектів);

4) ступінь резистентності організму.

        Важливим показником, що відображає соціальне благополуччя дітей, є рівень фізичного і нервово-психічного розвитку. Без включення цих показників оцінка стану здоров’я буде неповною. Розвиток ідей здорового способу життя вимагає визначення основних його компонентів. Більшість науковців і практиків вважають, що здоровий спосіб життя включає трудову діяльність, оптимальний руховий режим, відмову від шкідливих звичок, особисту гігієну, загартування, раціональне харчування. Здоровий спосіб життя також передбачає визначення і виконання оздоровчої технології індивідуальної оздоровчої системи (масаж, дихальні вправи, аутогенне тренування тощо). Є декілька принципів активного життя:

- знати, яку користь дають фізичні вправи. Найбільш ефективна мотивація залучення до активного способу життя;

         - не звертати увагу на досить розповсюджену точку зору про закономірності процесу старіння;

          - бути досить гнучким і, навіть, обережним на шляху до здорового способу життя. Не відмовлятися від інших видів діяльності, які приносять радість (наприклад, відвідування театру). Якісний аспект життя такий же важливий, як і кількісний;

          - використовувати для зниження маси тіла ефективний метод контролю – поєднання раціонального режиму харчування з виконанням фізичних вправ. Корекція маси тіла тільки дієтою низькоефективна, оскільки надлишкова маса швидко відновлюється;

         - забезпечення регулярного виконання фізичних вправ.

В останній час, враховуючи індивідуальні особливості людей, введено термін “стиль здорового способу життя ”, що обумовлений особистісно-мотиваційним втіленням своїх соціальних, психологічних і фізичних здібностей та можливостей . Це поняття об’єднує такі компоненти діяльності:

          - усвідомлення цілеспрямованого застосування для відпочинку різноманітних форм фізкультурної активності;

         -  цілеспрямоване навчання і виховання гігієнічних норм та навичок охорони здоров’я;

          - навички використання природних факторів для зміцнення здоров’я і цивілізованого відношення до оточуючого середовища;

          - створення і корекція нормальних психологічних умов на виробництві та в побуті;

          - боротьба із шкідливими звичками;

 - пропаганда і впровадження здорового способу життя серед дітей.

         Отже, враховуючи велику соціальну і особистісну користь ведення здорового способу життя, в сучасних умовах проводиться його широка пропаганда .