Тема: Типи комп’ютерних мереж та їх призначення
Мета:
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання та наочність: комп’ютер, навчальна презентація, операційна система Windows, Internet Explorer.
Хід уроку
І. Організаційний етап
ІІ. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу
З терміном «мережа» ми зустрічаємося дуже часто: мережа магазинів, мережа водопостачання в місті, телефонна мережа тощо.
Мережа — це сукупність взаємопов'язаних об'єктів, що мають однакове призначення та спільні властивості. До будь-якої мережі може входити різна кількість об'єктів — від двох до великої кількості. Комп'ютери також можуть бути об'єднані в мережу. Але щоб вони були об'єднані між собою, потрібні додаткові пристрої та спеціальне програмне забезпечення.
Комп'ютерна мережа — це сукупність комп’ютерів та інших пристроїв, з’єднаних каналами передавання даних.
У комп’ютерних мережах використовуються кабельні (за допомогою телефонних ліній, оптоволоконних каналів, мережних кабелів) або бездротові канали (за допомогою стільникового, супутникового зв’язку, Wi-Fi, радіохвилі тощо).
Можливості комп'ютерних мереж
За допомогою комп’ютерної мережі стає можливим спільне використання пристроїв (принтерів, сканерів, модемів, носіїв інформації, DVD-приводів тощо) та програмного забезпечення.
Щоб у мережі можна було обмінюватись даними, кожному комп’ютеру присвоюють унікальне ім’я та адресу. Більш детально це питання ви вивчатимете в 9 класі.
Типи комп'ютерних мереж
Комп’ютерні мережі можуть з’єднувати різну кількість комп’ютерів та охоплювати різні за величиною території.
Мережу, яка з’єднує комп’ютери, що розташовані в межах кабінету, приміщення, одного або кількох будинків, називають локальною (ЛОМ, англ. LAN).
Локальні мережі створюються в навчальних закладах, банках, інших організаціях. У локальній мережі може бути від двох до кількох сотень комп’ютерів. Головною особливістю локальної мережі є порівняно короткі, швидкісні, якісні лінії зв’язку.
Різні локальні мережі можуть з’єднуватись між собою.
Мережна взаємодія
Мережі, що з’єднують комп’ютерні мережі та окремі комп’ютери, розміщені в різних містах і країнах, частинах світу, називають глобальними (WAN). У глобальних мережах часто використовуються існуючі лінії зв’язку, наприклад телефонні, телеграфні, стільникові лінії.
Найбільш відомою глобальною мережею є Інтернет. Інтернет також називають мережею мереж. Існують ще й інші глобальні мережі. Наприклад, мережі банківських систем, мережі авіакомпаній, наукових організацій тощо.
Інтернет — всесвітня система взаємосполучених комп’ютерних мереж. Інтернет складається з великої кількості локальних і глобальних мереж, пов’язаних між собою з використанням різноманітних дротових і бездротових технологій. Інтернет становить фізичну основу для розміщення величезної кількості інформаційних ресурсів і послуг, наприклад www та електронна пошта.
Таким чином, існують різні класифікації комп’ютерних мереж:
Комп’ютери в мережі можуть мати різне призначення. Наприклад, до різних комп’ютерів можуть бути приєднані периферійні пристрої. Для того щоб використати один з них, до вказаних комп’ютерів надсилається запит. У відповідь ці комп’ютери надають послуги з доступу до власних або мережних ресурсів.
Мережна взаємодія
Мережна взаємодія полягає в надсиланні запитів від одних комп’ютерів мережі до інших комп’ютерів і пристроїв та отриманні у відповідь доступу до певних ресурсів мережі.
Ті комп’ютери, які надають доступ до власних та мережних ресурсів іншим комп’ютерам, називають серверами, а ті, що користуються послугами серверів, — клієнтами або клієнтськими комп'ютерами.
На цьому уроці ми більш детально розглянемо локальні мережі.
Робота в локальній мережі
Локальні мережі у свою чергу поділяються на однорангові та багаторангові.
В одноранговій мережі всі комп’ютери рівноправні, мають однакові права (ранги) щодо доступу до ресурсів кожного комп’ютера та до периферійних пристроїв. Кожен користувач мережі може визначити папки і файли, які він надає для загального користування.
У таких мережах операційна система комп’ютерів забезпечує їм однакові можливості.
Перевагою однорангових мереж є працездатність мережі в разі виходу з ладу будь-якого з комп’ютерів, а недоліком — певна складність під час розподілів прав клієнтів у мережі.
Прикладом такої мережі може бути мережа кабінету інформатики. Щоправда, мережа кабінету інформатики може бути й багаторангова.
У багаторанговій мережі виділяють більш потужний комп’ютер (сервер), що забезпечує роботу локальної мережі. Решту комп’ютерів локальної мережі називають робочими станціями. На сервері розміщують файли, програмне забезпечення для спільної роботи користувачів та ін.
Недоліком є необхідність виділення окремого комп’ютера в ролі сервера, а також залежність клієнтських комп’ютерів від його роботи.
Користувачі локальної мережі можуть об’єднуватись у робочі групи з певною назвою. Це дає змогу в одноранговій мережі виокремити певних користувачів. Навігація локальною мережею
Усі ресурси локальної мережі, до яких можна отримати доступ з певного комп’ютера, називаються його мережним оточенням. Вміст мережного оточення відображається в однойменній папці. Щоб її відкрити, слід вибрати Мережне оточення в меню Пуск або в області завдань вікна будь-якої папки.
Для навігації комп’ютерною мережею (отримання доступу до мережних ресурсів) можна також використати Провідник, файлові менеджери, програми керування локальною мережею. (Учитель пояснює та демонструє кожен спосіб).
Щоб побачити всі комп’ютери робочої групи, слід клацнути посилання Показати комп'ютери робочої групи в області завдань вікна цієї папки. Кожен комп’ютер у мережі має власне ім’я. Наприклад, комп’ютер учителя може мати ім’я teacher1, комп’ютери учнів — pupil_1, pupil_2, комп’ютер бібліотеки — bibliot4, шкільний сервер — school.
ІІI. Контрольні питання
— Що таке комп’ютерна мережа?
— Які існують комп’ютерні мережі?
— Що таке сервер?
— Для чого потрібні комп’ютерні мережі?
— Назвати основні типи комп’ютерних мереж.
— Чим вони відрізняються?
— Що таке лінія зв’язку?
— Чим відрізняються локальні комп’ютерні мережі від глобальних?
Список використаних джерел