24 квітня о 18:00Вебінар: Хто змінює світ? Результати найбільшого освітянського форуму Global Education and Skills Forum

Тема тижня. Весняні свята. Великдень Тема дня. Апостроф. Читання слів і текстів з вивченими літерами

Про матеріал

Урок з української мови НУШ. Тема тижня "Весняні свята. Великдень". Урок розроблений для 1 класу за програмою під керівництвом Р. Шияна. на основі нового Державного стандарту початкової освіти НУШ. Конспект уроку розроблений за новою схемою. Дана розробка буде корисною для вчителів початкових класів.

Перегляд файлу

Дата __________      Номер  уроку ___________            Українська мова  1  клас

 

Тема тижня. Весняні свята. Великдень

Тема дня. Апостроф. Читання слів і текстів з вивченими літерами

Мета: ознайомити учнів зі знаком “апостроф”; вчити читати з ним слова, записувати

слова, поєднуючи роздільно; розвивати навички роздільної вимови слів з апострофом та виконання звуко-буквеного аналізу в таких словах; збагачувати активний словниковий запас; виховувати бажання здобувати знання.

Формувати групу компетентностей:

-Компетентність спілкування державною мовою для прагнення відроджувати й вивчати оригінальну творчість народу, розуміння україномовних текстів різних жанрів;

- Ціннісно-смислову компетентність шляхом аналізу сюжету прослуханих творів засвоювати правила поведінки в суспільстві;

-Здоровязбережувальну компетентність шляхом гармонійного існування в суспільстві.

Очікувані результати:

З увагою сприймає усні репліки учителя й однокласників (вітання, знайомство, запитання, прохання, прощання) й доречно реагує на усну інформацію в діалозі

Обговорює сюжетно-рольову гру, в якій брав/-ла участь (як відбувалася гра?, чи отримали задоволення від гри? якщо ні, то що цьому перешкодило)

Сприймає монологічне висловлення (казку, вірш, розповідь про події з життя або про спостереження за чимось / кимось)

Ставить запитання до усного повідомлення й відповідає на запитання

Розповідає про власні почуття та емоції від прослуханого висловлення (казка, вірш, розповідь про події з життя) або побаченого (про спостереження за чимось/ кимось)

Уживає форму кличного відмінка іменника для звертання по імені до іншої особи, уживає ввічливі слова

Уживає відповідну до ситуації спілкування (тематика тижня) лексику і несловесні засоби (жести, міміка тощо)

Продовжує текст (казка, оповідання тощо) за ілюстраціями

Читає слова із вивченими буквами

Читає вголос короткі тексти, складені з 3–4 речень. Інтонує кінець речення, враховуючи розділовий знак (крапка, знак питання, знак оклику)

Розгадує ребуси

Відтворює графічні знаки за зразком

Записує слова з вивченими буквами, вимова і написання яких збігаються

Записує короткі речення (3–4 слова з вивченими буквами), пишучи перше слово з великої букви і використовуючи в кінці речення відповідний розділовий знак

Висловлює свої думки і почуття з приводу простих медіатекстів (мультфільм, світлини)

Пояснює вибір букв на позначення голосних та приголосних звуків (позиція голосного звука після твердого приголосного; позиція голосного звука після м’якого приголосного; позиція приголосного перед голосним або позиція приголосного в кінці слова)

Бере участь в мовних іграх з творення нових слів (наприклад, міняє послідовність звуків або складів)

Обладнання: підручники, зошити, ілюстративний та роздатковий матеріал,

відеоматеріали,  кольорові олівці та фломастери.

Тип уроку: урок формування компетентностей.

 

Зміст заняття:

І. Етап орієнтації. Мотивації діяльності

Психолого-емоційне налаштування до уроку

Перегляд відеоматеріалів

https://www.youtube.com/watch?v=2uKvZJf9wEw

 

ІІ. Етап цілепокладання

Вступна бесіда.

– Згадайте гру-веснянку “Подоляночка”.

(Обираємо дівчинку-подоляночку і співаємо.)

Десь тут була подоляночка,

Десь тут була молодесенька,

Тут вона стояла, до землі припала,

Личко не вмивала, бо води не мала.

Ой встань, устань, подоляночко,

Обмий личко, як ту скляночку,

Возьмися в боки за свої скоки,

Підскоч до краю, бери дівча скраю. За В. Скуратівським

Оголошення теми та очікуваних навчальних результатів.

– Сьогодні ми згадаємо і вивчимо веснянки. Розповімо про птаха, що співає тільки навесні. Цей птах нам допоможе ознайомитися з особливим знаком, що ставиться всередині слова. Разом із ним ми навчимося правильно записувати і вимовляти такі слова.

Робота із загадкою.

Відгадайте, хто гість нашого уроку?

Сам вечірньої години

Заховався в кущ калини,

Та на дудочку одну

Грає пісню чарівну… (соловей).

 

ІІІ. Етап цілереалізації

Розчитування.

а) Робота зі складами.

як яр яд яс ям [йа] – читання в різному темпі.

їв їм їх їс їж [йі] – які звуки позначають букви я, ю,є, ї.

юр юм юн ют юк [йу] на початку складу.

єм єн єр єс єт [йе].

б) Звукове моделювання відгадок.

Є комаха-трудівниця,

їй без діла не сидиться.

Все над квітами літає,

Цілий день медок збирає. (Бджола)

В кожну квітку заглядає

Волохатий цей товстун,

Все гуде, медок шукає.

Він справжнісінький ласун! (Джміль)

СМС. “Соловейко”.

Хто ж не знає соловейка? Горлечко в нього зі щирого срібла, а пісня, як той струмочок, що дзвенить-переливається… Але співає він лише навесні.

І здебільшого тоді, коли гніздо мостить – радіє, що матиме гарну хатку. Ну а солов’їсі ні2коли співати за роботою. (В. Терен “Пташина абетка”)

Пісня у кожного солов’я своя, немає схожих. Співає соловей не тільки з радості, а й тому, що попереджає інших солов’їв, що тут його гніздечко. Ніхто не повинен захопити цю територію. Своє гніздо соловей мостить на землі у густих заростях або зовсім низько на гілочці. Солов’я ми чуємо, але дуже важко його у заростях побачити. До того ж забарвлення птаха дуже скромне: рудувато-буре, низ тіла світло-сірий, а на хвості іржаво-рудий блиск.

У солов’я височенькі ноги, тіло видовжене, гарна голівка з виразними очима. Коли дозріє хліб у полі, соловейко перестає співати. У народі кажуть: “Соловейко колоском подавився”.

Схематичне зображення тваринки.

G:\Початкові класи\1 клас\Навчання грамоти Пономарьова 1 клас\Читання ІІ семестр\Урок №35\detskie-raskraski-solovei4.jpg

– Соловейко співав для своїх діток, для своєї родини або сім’ї. Зробимо звуко-буквений аналіз слова сім’ї на дошці та партах за допомогою фішок.

Викладаємо звукову модель слова: [с’ і м й а], підставляємо букви під звуками, коментуємо: “ес” “і”, – бо звук [с’] вимовляємо м’яко, “ем”, “я”, бо звуки [йа] стоять поруч, вимовляються разом, тому позначаються буквою “я”.

Створення проблемної ситуації.

Схарактеризуйте кожен звук: [с′] – приголосний, глухий, м’який, парний. [і] – голосний, [м] – приголосний, дзвінкий, губний, завжди твердий.

Але ж після “м” стоїть буква “я”. Згадаємо, яку роботу виконують букви я, ю, є після приголосних. Вони позначають м’якість приголосних, отже, перед ними приголосні вимовляються м’яко! Але ж приголосний [м] не буває м’яким. Скажемо всі разом слово сім’я. Прислухайтеся. Ми вимовили [м] твердо, ніби призупиняємося перед місточком, а потім звуки [йа]. Ці звуки вимовляємо не злито, а роздільно. Як показати це на письмі?

(У такий спосіб підводимо дітей до висновку, що потрібен якийсь знак, щоб на письмі показати роздільну вимову звуків після [м] – [йа].)

Це дуже важливо, бо якщо не буде роздільного письма і читання, то може змінитися і значення слова. Наприклад: діти мають “м’яч” – [мйач]. діти мають “мяч” – [м’ач]. борщ без м’яса – [мйаса]. борщ без мяса – [м’аса].

М’яч – іграшка. Мач – гра (з м’ячем). М’ясо – продукт. Маса – кількість, вага (м’яса).

Увага! В українській мові є такий знак – апостроф (’), який вказує на твердість приголосних і вимову після губних звука [й].

Штрихування “веселого” знака.

G:\Початкові класи\1 клас\Навчання грамоти Пономарьова 1 клас\Читання ІІ семестр\Урок №35\Getty_apostrophe-sm-165603926.jpg

Зображення хлопчика-апострофа після відгадування загадки.

Я такий же, як знак розділовий,

І відомий шкільній дітворі,

Та в словах української мови

Я пишусь не внизу, а вгорі.

Спробуй лиш написати “ім’я” –

Зразу стану потрібним і я. (Апостроф) Д. Білоус

G:\Початкові класи\1 клас\Навчання грамоти Пономарьова 1 клас\Читання ІІ семестр\Урок №35\0410DRAFTarkle-blog427.jpg

– Апостроф передають на письмі крапкою з невеличким хвостиком (ставлять одним дотиком до паперу, адже крапка (точка) – слід від дотику).

Його пишуть на верхній рядковій лінії. (Учні кілька разів “обводять” збільшений апостроф у “віконці”, потім пишуть у 2-му рядку зошита, не напружуючи руку і дотримуючись однакового інтервалу між знаками.) Апостроф за формою порівнюють із комою.

Звуко-буквений аналіз слів у зошиті (на непарній сторінці): солов’ї, сім’я, ім’я.

Увага! Апостроф звука не позначає. Він вказує на тверду вимову попереднього приголосного та [й] після нього.

Казка про апостроф. Робота з відеоматеріалами

https://www.youtube.com/watch?v=Om2J_fQPK1Q з 1.00 до 3.07

Фізкультхвилинка.

Тут трава росте висока…

Тут стежинонька вузька.

Вище руки, вище ноги –

Непроста у нас дорога.

А тепер ідемо боком –

Із підскоком, із підскоком,

Походили на носочках,

А тоді на п’ятах.

Випростали добре спини

І звели лопатки.

G:\Початкові класи\1 клас\Навчання грамоти Пономарьова 1 клас\Читання ІІ семестр\Урок №35\2.jpg

Усвідомлення змісту.

– Проведемо дослідження: чи позначає апостроф звук, коли пишеться, і чи потрібен він?

Алгоритм дій:

а) Послухайте оповідання “Тарасові солов’ї”, спробуйте подати сигнал, якщо почуєте слова, у яких роздільно вимовляється звук [й] після приголосних.

Тарасові солов’ї

Зійди у травні на Тарасову гору, і тебе зачарують співом солов’ї. Бо співаки тут особливі. Це, кажуть, єдине місце в Україні, де живе дванадцять видів солов’їв. Вони сюди ніби злетілися в гості до Тараса Шевченка. Наспівувати йому, звеселяти його. Як тільки спаде надвечір’я, солов’ї тут змагаються своїм хистом. І кожен із них витинає свої неповторні колінця, виводить чарівні співанки.

З кожного гаю лине своя полум’яна пісня. І над Тарасовою горою звучить багатоголосий солов’їний хор.

І слухає цю солов’їну хвалу Кобзареві Дніпро, що в’ється в підгір’ї. Слухає українське широке поле і вся Україна. Зійди у травні на Тарасову гору. І тебе зачарують співом солов’ї. Твоє серце швидше заб’ється у грудях, і ти не забудеш цю насолоду і через п’ять, дев’ять і навіть п’ятдесят років. (За Д. Чередниченком)

б) Прочитайте оповідання на листівках (“ланцюжком”) і підкресліть слова, у яких пишеться апостроф.

в) Поясніть значення слів: хист – уміння що-небудь робити. Витинати – виконувати із запалом. Колінця – закінчений мотив пісні.

G:\Початкові класи\1 клас\Навчання грамоти Пономарьова 1 клас\Читання ІІ семестр\Урок №35\slide_2.jpg

г) Вибіркове читання.

– У якому місяці автор пропонує зійти на Тарасову гору?

– Скільки видів солов’їв живе на Тарасовій горі?

– Чому вони прилітають на Тарасову гору?

– Як співають солов’ї, коли надходить вечір?

– Хто ще слухає солов’їну хвалу?

– Які почуття охоплюють кожного, хто слухає солов’їв?

ґ) Заповніть таблицю після тексту: випишіть букви, після яких і перед якими пишеться апостроф (букви, які повторюються, пишемо один раз).

Увага! В українській мові після б, п, в, м та р перед я, ю, є, ї на письмі ставиться апостроф і вимовляється звук [й].

Динамічна пауза.

Фізкультхвилинка.

Робота за букварем. Розвиток читацьких навичок.

а) Закріплення вивченого про апостроф.

Показати апостроф у букварі.

Розглянути сюжетний малюнок.

Прочитати слова з апострофом.

б) Опрацювання веснянок.

Читання веснянки-заклички разом з учителем.

Читання самостійно.

Заучування веснянки напам’ять.

Словотворчі вправи. Від поданих слів утворити нові форми слова, нові слова.

а) один – багато б) предмет – ознака

соловей – солов’ї горобець – гороб’ята

м’яч – ... . голуб – ... .

хлоп’я – ... . ластівка – ... .

сім’я – ... . соловей – ... .

 

ІV. Етап рефлексійно-оцінюючий

Робота з лего

Складіть з деталей лего апостроф

Вправа «Солов’ї на гілці»

Вчитель вивішує на дошку ватман, де намальовано велику гілку з листям

G:\Початкові класи\1 клас\Навчання грамоти Пономарьова 1 клас\Читання ІІ семестр\Урок №35\9394649.png

Діти отримують шаблони соловейків. Потрібно розфарбувати пташку і написати чи намалювати

G:\Початкові класи\1 клас\Навчання грамоти Пономарьова 1 клас\Читання ІІ семестр\Урок №35\detskie-raskraski-solovei14.jpg

  • На голові пташки, що вивчали на уроці
  • На тулубі пташки свої враження від уроку.

 

Список використаних джерел

http://www.uk.x-pdf.ru/5pedagogika/95593-15-malyuy-pishi-metodichni-rekomendacii-ori-ntovni-rozrobki-urokiv-zoshita-dlya-pisma-rozvitku-movlennya-bukvarniy-peri.php

 

1

 

docx
Пов’язані теми
Українська мова, Розробки уроків
НУШ
Додано
23 лютого
Переглядів
459
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку