Тема уроку. Граматичні категорії іменника. Рід іменників

Тема уроку. Граматичні категорії іменника. Рід іменників (Слайд 1)

Мета уроку: поглибити знання учнів про рід іменників, граматичну норму, сформувати вміння визначати належність іменника до одного з родів; розвинути орфографічні вміння правильно писати слова, що належать до різних родів в орудному й інших відмінках, граматичні вміння правильно складати словосполучення з прикметниками залежно від роду іменника і за допомогою мовленнєво-комунікативного матеріалу сприяти розширенню кругозору десятикласників.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок

Методи і прийоми навчання: розповідь учителя, робота з підручником, робота в парах і групах, дослідження-відновлення, орфографічний практикум, ігрове завдання «Пінг-Понг», вправи з ключем та кьюар-кодом.

Обладнання: підручник, мультимедійна презентація, ментальна карта

Перебіг уроку:

І. Організаційний момент.

1. Привітання:

- Доброго ранку! Доброго дня!

Хай посміхаються люди щодня!

Кожному з Вас я щастя бажаю,

Зичу добра і любов посилаю!

2. Емоційне налаштування на заняття. (Слайд 2)

Олександр Дюма, видатний французький письменник, коли чекав гостей на звану вечірку, у гардеробі прикріплював табличку з написом: «Отут, разом з одягом, залишайте свій поганий настрій». Мені б дуже хотілося, щоб і ви залишили негатив, якщо такий є, за дверима аудиторії і налаштувалися на роботу.

А розпочати наше заняття хотілося б з поетичної хвилинки (Учениця читає вірш «Злитки золоті» Д. Білоус)

ЗЛИТКИ ЗОЛОТІ

Чи ти задумувавсь, відкіль оті

 У нашій мові злитки золоті?

Як намистини, диво калинове –

Частини мови!

Який співець, поет, який письменник  (Слайд 3)

Уперше слово вигадав – іменник!

Іменник! Він узяв собі на плечі

Велике діло – визначати речі, -

Ім’я, найменування і наймення:

Робота. Біль. І радість і натхнення.

 Ну, а візьмімо назву – дієслово,

Само підказує, що діє слово!

Ще й прикладу на нього не навів,

а вже до півдесятка дієслів!

Прикметник дасть іменнику – предмету

Якусь ознаку чи прикмету.

Числівник може визначить тобі

Число речей, порядок при лічбі.

А поспитай звичайного займенника,

За кого він у мові? За іменника!

(хоч може цей наш скромний

посередник замінювати і числівник,

і прикметник).

Прислівник звик, незмінюваний в мові,

Ознаки різні виражать при слові,

Сполучник каже: скромну роль я маю,

Але слова у мові сполучаю.

І частка мовить: слово я службове,

Але людині чесно я служу.

І , будьте певні, в інтересах мови

І так, і ні, де треба , я скажу.

А вигук може пролунать, як дзвін,

У мові, мабуть, найщиріший він!

“Ура! – гукнеш ти неодмінно. –

Сьогодні з мови я дістав “відмінно”!

Частини мови! Назви наче й звичні,

Полюбиш їх – красиві, поетичні!

“Відмінно” заслужив ти. Знав – чудово.

Це за любов найвища з нагород.

Хто ж так назвав оці частини мови?

Назвали вчені. Й підхопив народ!

Отож, як Ви вже,певно, здогадалися: мова сьогодні піде про іменник, а саме про його граматичні категорії, рід іменників.

II. Оголошення теми, мети уроку. (Слайд 4)

(Слайд 5)

Мета уроку: поглибити знання про рід іменників, сформувати вміння визначати належність іменника до одного з родів; розвивати граматичні вміння правильно складати словосполучення з прикметниками залежно від роду іменника і за допомогою мовленнєво-комунікативного матеріалу сприяти розширенню кругозору.

(Слайд 6) Розгорніть, будь ласка зошити, запишіть тему уроку. Вона для Вас не нова, оскільки «Морфологію» ми вивчали в 6-му класі. Запишіть будь ласка, 1-2 запитання, відповідь на які ви хотіли б одержати сьогодні на уроці.

(Слайд 7 ) (А оцінювати сьогодні себе ви будете самі )

ІІІ.     Актуалізація і корекція опорних знань, умінь і навичок учнів

1. «Мовознавчий крос». (Слайд 8)

1.Пригадайте, яка частина мови називається іменником?

2.Як називаються іменники, що відповідають на питання хто?

3.Як називаються іменники, що відповідають на питання що?

4.У чому полягає відмінність між власними та загальними назвами?

5.Що таке конкретні та абстрактні іменники?

  Ми пригадали лексико-граматичні категорії іменника. А які граматичні категорії вам відомі?

Робота в групах

Учні об’єднуються у 4 групи (Слайд 9)

Пригадаймо все, що нам відомо про іменник за допомогою Складання ментальної карти (англ. Mind map) до теми «Іменник».

Порівняння з запропонованим варіантом на слайді. Після виконання завдання (Слайд10)

Розповідь учителя про рід іменників

Робота з підручником (Опрацювати таблицю на с.207)

(Слайд11) Повідомлення-дослідження (Учениця розповідає про іменник спільного роду, що означають назви професії людей)

Ваші мапи стануть Вам у пригоді під час роботи з підручником.

Робота в парах (виконання вправи 326 на с. 208) (Слайд12)

(Здійснення самоперевірки робіт)

(Слайд13) А щоб трохи відпочити, проведемо гру «Пінг-Понг» (Учитель називає іменники  жіночого, середнього, чоловічого роду, учні  по черзі продовжують 1ряд – мова, 2 ряд – слово, 3 ряд – іменник).

 Виконання вправи з ключем. Виконати завдання: виписати лише іменники чоловічого роду. Якщо Ви правильно виконали завдання, з перших букв іменників ч.р. має вийти назва твору, який уважають праматір’ю українського театру.

 

Вправа (Слайд14)

Нежить, путь, тінь, апокриф, тюль, кольрабі, ваніль, Сочі, академік, північ, грань, лікар, колібрі, ООН, Алчевськ, цеце, бязь, Душанбе, плач, Огайо (штат), Онтаріо, Лондон, толь, танго, аркан, важіль, зелень, суміш, кір, актор, манго.

Після відповіді – «Наталка Полтавка». (Слайд15)

 

Вправа (Слайд14)

 Виконаємо вправи на визначення роду іменників.

Робота учня біля дошки

Вкажіть іменники, що належать до одного з родів:

а) чоловічого: 1. Путь(ж). 2. Собака(ч). 3. Кольрабі(ж). 4. Кладь(ж).

б) жіночого: 1 Ферзь(ч). 2. Різь(ж). 3. Рояль(ч). 4. Гниль(ж). 5. Лебідь(ч).

в) середнього: 1. Вовчище(ч). 2. Полотнище(с). 3. Колібрі(ж). 4. Перу(столиця країни) (ж).

г) спільного: 1. Хвороба(ж). 2. Нероба(сп). 3. Забава(ж). 4. Роззява(сп). 5. Переправа(ж).

Вправа (Слайд15)

Робота «Словникового бюро»

У кожній групі іменників знайдіть четверте «зайве» слово

1. Леді(ж). Сафарі(с). Мадам(ж). Пані(ж).

2. Конго(незм). Пальто. Сопрано(незм). Депо(незм).

3. Причепа(сп). Дурепа(ж). Волоцюга(сп). Ледацюга(сп).

4. Аташе(ч). Маестро(ч). Кліше. Денді(ч).

•В англійській мові іменники не мають ознаки роду. Чи є в українській мові іменники такого типу?

 

 

(Слайд 16)

Завдання: за допомогою сканування кьюар-коду пройти онлайн- тестування «Іменник. Категорія роду» Автора Лариси Перепелиці на порталі освітнього проекту «На Урок»

 

7 запитань

Запитання 1

Укажіть рядок, в якому не всі слова мають форму чоловічого роду

 

• біль, дріб, живопис
• поступ, запис, тюль
• літопис, розсип, ступінь
• степінь, путь, Сибір

Запитання 2

Укажіть, в якому рядку всі слова можуть вживатися у чоловічому і жіночому роді

 

• есперанто, дрож, статус-кво
• розсип, нежить, купіль
• харч, фальш, колібрі
• жужіль, кужіль, антресоль

 

Запитання 3

Паралельні форми роду мають усі слова рядка 

• жираф, банкнот, парасоля
• сусід, оаза, ретуш
• адрес, зал, змій
• кахель, клавіш, округ

 

Запитання 4

До жіночого роду не належать усі слова рядка

• розпач, мігрень, розкіш
• нежить, тунель, степінь 
• антресоль, бандероль, кужіль
• ретуш, вермішель, фальш

 

Запитання 5

Усі слова якого рядка належать до середнього роду 

• Баку, Перу, Байкал
• Чилі, Конго, Лохань
• Сиваш, Сан-Франциско, Тбілісі
• Перу, Марокко, Чикаго

Запитання 6

Укажіть рядок, в якому записані слова лише чоловічого роду

• памперо, салямі, цеце
• сироко, маестро, грего

• есперанто, бренді, сулугуні
• бефстроганов, кольрабі, колібрі

Запитання 7

Укажіть рядки, в яких записані паралельні форми роду одного іменника 

• абрикос-абрикоса, адрес-адреса
• сусід-сусіда, пантофель-пантофля
• ковил-ковила, округ-округа
• девіз-девіза, вольт-вольта

Підбиття підсумків роботи на уроці

Методичний прийом «Підхопи естафету»  (Слайд 17)

Учні задають питання один одному з теми уроку

• В якому розділі науки про мову вивчаються частини мови?

• Назвіть самостійні частини мови?

• Назвіть службові частини мови.

• Як визначити рід іменників іншомовного походження?

• Як визначити рід географічних назв?

• Назвіть іменники,рід яких слід запам`ятати.

Слово вчителя

Використання частин мови фактично не залежить від мовця, його вподобань, а визначається об’єктивно, зумовлюється тим, що стало причиною мовлення.

VІ. Підсумок уроку

Підсумовуючи нашу роботу на уроці з`ясуємо,чи справдилися наші очікування.

Рефлексія (Слайд 18)

1. Яких знань і умінь, що стосуються теми уроку, у вас недостатньо?

2. У чому потребуєте допомоги?

3. Як оцінюєте власну роботу на уроці?

4. Чому навчилися на уроці?

На уроці я

• дізнався (- лася)…

• зрозумів (- ла)…

• навчився (-лася)…

• найбільший мій успіх – це…

• не вмів (- ла), а тепер умію…

• я змінився (-лася)…

Домашнє завдання

• Скласти 12 тестів до параграф. 41, Виконати вправу 329(Слайд 19)

 

Підсумкове слово вчителя

Закінчити урок я хочу словами відомого літературознавця, історика культури Дмитра Лихачова: «Учитися гарної, спокійної, інтелігентної мови треба довго й уважно – прислухаючись, запам’ятовуючи, помічаючи, читаючи й вивчаючи». (Слайд 20)

Давньогрецький філософ Сократ писав «Все, про що маєш намір ти сказати, розглянь перше в умі своєму, бо у багатьох язик випереджає й саму думку». Так, дійсно, мудре і добре слово дає радість, нерозумне і зле, необдумане і нетактовне приносить біду. Словом можна вбити і оживити, поранити й вилікувати, посіяти тривогу й засмутити, викликати посмішку і сльози, породити віру в людину і заронити зневіру, скувати сили душі і надихнути на працю.

Сподіваюся,що сьогодні на уроці вам було затишно і привітно.