Тема уроку: "Передумови Національно-визвольної війни українського народу проти польського панування середини XVIIст.»

Слайд 1.

Тема уроку: "Передумови Національно-визвольної війни українського народу проти польського панування середини XVIIст.»

Мета уроку:  сформувати уявлення про становище на українських землях напередодні Національно-визвольної війни; визначити та пояснити причини війни; охарактеризувати постать Б.Хмельницького та його сподвижників; осмислити роль особи в історії; -- розвивати навички дослідницької роботи;  формувати уміння та навички встановлювати причинно-наслідкові зв’язки та початки аналітичного мислення; як громадяни України - перейматись долею рідної землі, вчитись відповідальності за власні дії

 Основні поняття: Національно-визвольна війна

Обладнання: стінна карта, плакати із зображенням Б.Хмельницького та його сподвижників, картки з джерелами інформації, роздатковий матеріал, підручник, комп’ютерна презентація, навчальні фільми.

Тип уроку: вивчення та засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

 І. Організація навчальної діяльності.

 (Вхід учнів до класу під мелодію козацького маршу, показ слайдів із життя козаків)

Вчитель: Доброго дня вам, діти.

 ІІ. Актуалізація опорних знань

Сподіваюсь, що звуки цього козацького маршу знову перенесли вас у те далеке XVII століття, де тупотіли козацькі коні і чувся свист шаблів відважних козаків. На кінець 1640-х рр. страждальна Україна та її люд були цілком готові до початку найважливішої події в історії України XVII ст.  Національно-визвольної війни проти польського панування.

2. Повідомлення теми та мети уроку.

Тема « Національно-визвольна війна українського народу проти польського панування" вивчатиметься на протязі 8 уроків.

Темою першого сьогоднішнього уроку є "Передумови та причини Національно-визвольної війни середини XVIIст.» Записуємо в зошити. (тема висвітлена на слайді)

Протягом уроку ми розглянемо такі питання :

1 .Передумови та причини війни.

2.Богдан Хмельницький та його сподвижники.

3. Початок Національно-визвольної війни. ( план висвітлено на слайді)

Слайд 2.

 ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Пропоную вам сформулювати навчальну мету самостійно за допомогою метода продовжуй речення «Сьогодні на уроці ми дізнаємося ….» Учні відповідають.

Слайд 3.

 Після відповідей учнів включається слайд із визначеною метою.

Тож метою нашого уроку є:  сформувати уявлення про становище на українських землях напередодні Національно-визвольної війни; 

визначити та пояснити причини війни;

охарактеризувати постать Б.Хмельницького та його сподвижників;

осмислити роль особи в історії 

Слайд 4.

3. Вчитель:

Епіграфом до сьогоднішнього уроку будуть слова самого Б.Хмельницького: «Виб’ю з лядської неволі руський нарід увесь! Перше я за свою шкоду і кривду воював, тепер буду воювати за нашу православну віру!»

Вчитель: До епіграфа нашого уроку ми ще сьогодні повернемось.

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу.

 Вчитель: Приступаємо до вивчення першого питання: передумови та причини Національно-визвольної війни. У мене до вас є кілька запитань з повторення:

- Пригадайте, які українські землі входили до складу Речі Посполитої?

Учень: Більшість українських земель входили до складу Речі Посполитої.( показує і називає відповідні території по карті) Волинь, Поділля, Київщина, Галичина , Підляшшя, Холмщина, Белзчина, Запорожжя.

- Які стани польського суспільства були панівними у цій державі?

Учень: Панівними станами суспільства у Речі Посполитій були магнати і шляхта.

     - А на які стани поділялось тодішнє українське суспільство?

Учень: Українське суспільство XVI-XVII століть поділялось на такі стани: шляхта, духівництво, міщани, селяни та нова соціальна верства, що сформувалася в першій половині ХVІІ ст.,-- козацтво.

Слайд 5.

Вчитель: Отже, вивчаючи попередні теми, ми жили в уяві разом з козаком, селянином, міщанином та навіть шляхтичем, проймались їхніми долями та прагнули позбавити Україну польського володарювання, але чому?

« Чому представники різних верств українського населення на середину XVIIст . готові були повстати та битись проти   Речі Посполитої?»

Слайд 6.

Робота з демотиватором

Ви добре попрацювали. А зараз запишіть визначені причини у свої зошити . Це є результат вашої спільної діяльності. ( причини війни висвітлено на слайді)

Слайд 7.

1. Посилення національно-релігійного гніту .

2. Обмеження прав козацтва.

3. Погіршення становища селян та міщан.

Слайд 8.

Вчитель: Я думаю, нам усім буде цікаво дізнатися, у чому сам Б.Хмельницький убачав основну причину війни українців із поляками? Попрацюємо з документом на с.92 вашого підручника з однойменною назвою. Перегляньте його зміст (1хв.) Хто може відповісти на запитання?

 Учень. Основною причиною війни Б.Хмельницький вважав необхідність захистити православну церкву від наступаючого католицизму.

Вчитель: Добре. З якої ж іскри розгорілося полум’я, тобто що стало приводом до війни? Опрацюйте документ 1

Відповідь

Ненависть до поляків у свідомості Хмельницького визрівала змалку. Навіть навчаючись у єзуїтській школі, він не зрікся православ’я , як це робили більшість учнів-єзуїтів, а залишився вірним батьківській вірі. Але свого апогею ця ненависть досягла тоді,коли повернувшись із турецького полону, Богдан зіткнувся із зухвальством польського шляхтича Даніеля Чаплинського, який захопив хутір Суботів, викрав жінку і дітей Богдана, а одного із синів побив до смерті. Скарги на дії Чаплинського до суду і навіть до короля з вимогою покарати нападника не дали результатів .

Слайд 9

Це стало останньою краплею, що переповнила чашу терпіння Богдана. На допомогу короля надії не було – Владислав був безсилий проти сваволі магнатів та підвладної їм шляхти в Україні. Хмельницькому залишався один шлях – на Запорожжя. Не знайшовши справедливості, Хмельницький приєднується до козацької старшини, яка таємно обговорювала план повстання проти польської влади в Україні. Це було приводом до великого повстання.

Вчитель: Давайте, діти, дозволимо собі трішки художнього слова і подивимось епізод з художнього фільму « Вогнем і мечем» польського режисера Єжи Гофмана, де Богдан Хмельницький пояснює польському шляхтичеві, чому розпочав цю велику війну.

 ( перегляд епізоду)

Це бачення Єжи Гофмана звичайно. Але як ви вважаєте, чи відобразив режисер історичну дійсність?

 Учень: На мою думку, відобразив і показав, що Б.Хмельницький воював з поляками не лише тому, що вони його скривдили, а він хотів захистити весь український народ.

Вчитель: Вірно. Тепер ми можемо зрозуміти слова Б. Хмельницького, які є епіграфом нашого уроку. В історії кожного народу є періоди, коли різко зростає потреба в державних діячах, що спроможні згуртувати народ до боротьби. На щастя, на арені політичного життя України середини ХVІІ ст. з'явилася людина, яка змогла об’єднати різні верстви українського суспільства для досягнення спільної мети. Це Б.-З. Хмельницький. Він повів народ на боротьбу за свої права саме в той момент, коли цього народ найбільше потребував.

«Навчаючись –вчу»

Прошу вас попрацювати з документами, що знаходяться перед вами.

1 варіант опрацьовує -  «Біографію Б. Хмельницького»

Документ. Біографія Б. З. Хмельницького

Богдан(Зиновій) Хмельницький найімовірніше народився 1595року. Місцем народження вважається хутір Суботів на Чигиринщині. Походив з дрібної української шляхти: батько шляхтич, мати козачка. Богдан виріс в козацькому середовищі, отримав хорошу освіту. Вчився в одній із київських шкіл та у Львівському єзуїтському колегіумі, але залишився православним. У 1620 році разом із батьком брав участь у поході польського війська до Молдови проти турків. У битві під Цецорою батько загинув, а Богдан потрапив до турецького полону, із якого його викупили запорожці. У полоні вивчив основи турецької мови. Повернувшись з полону, Хмельницький вступив до реєстрового козацького війська, згодом став писарем. Брав участь у походах проти Кримського ханства, а в часи повстань 30-х pp. XVII ст. виступав на боці козаків. Послідовно захищав козацькі інтереси в переговорах з Польщею

2 варіант  Опис зовнішності та рис характеру Б.Хмельницького.

Документ 2  Зовнішність та риси характеру Б. Хмельницького.

Широкої кості, міцної будови, обличчя видовжене, високе чоло, трохи задовгий тонкий ніс , тонкі губи , козацькі вуса, темні проникливі очі, був вище середнього зросту. За темпераментом холерик. Хмельницькому була притаманна різкість у судженнях, запальність, бурхлива реакція, сильний різкий голос. Але парадокс полягав в тому, що все це вживалося з привітністю, простотою і щирістю, доброта —з суворою вимогливістю та навіть жорстокістю. Сучасники звертали увагу на тонкий розум,ерудицію, вміння передбачати розвиток подій, сталеву волю. У ньому дивовижно поєднувалися відчайдушна сміливість і холоднокровна обачність,принциповість, що межувала із впертістю,і готовність до компромісу, поступливості. Вчитель: Велич Б.Хмельницького як полководця і державного діяча у тому,що він зумів наблизити до себе цілу плеяду видатних людей. Адже для досягнення мети потрібні однодумці, соратники, сподвижники, тобто люди, які були б талановитими полководцями, будівничими держави, дипломатами , котрі б служили інтересам свого народу. З їх допомогою гетьман зумів створити боєздатну армію з козаків та селян. До найближчого оточення гетьмана належали: Максим Кривоніс , Іван Богун,Михайло-Станіслав Кричевський, брати Нечаї ( Іван та Данило),Филон Джалалій, Мартин Небаба, Іван Виговський., Мартин Пушкар.

Метод «Навчаючи - вчу» А тепер поділіться одне з одним інформацією

(вчитель перевіряє набуті знання вибірковим опитуванням)

Вчитель: Переходимо до вивчення останнього пункту нашого плану: початок Національно-визвольної війни, деякі історики називають її революцією. Чи має така позиція право на існування: давайте доведемо або спростуємо це твердження.

Розберемося з термінами : національно-визвольні повстання, національно- визвольна війна та національно-визвольна революція. (Пояснення термінів на слайдах) Термін «повстання» для нас не є новим, повторимо його. Ознайомимось із терміном «Національно-визвольна війна» Що на вашу думку відрізняє перше від другого? Учень. Змістом першого і другого буде збройний виступ проти польської влади, за національне звільнення, але у повстанні бере участь переважно якась одна верства суспільства, як наприклад козацькі повстання 20-30- х рр. ХVІІ століття. А ось зараз ми бачимо участь всіх верств українського суспільства, тому це мабуть уже війна.

Вчитель: Справді, на відміну від козацьких виступів попередніх років, які історики називають повстаннями, у 1648 році боротьба проти польсько-шляхетського панування в Україні набувала великого розмаху і ставала всенародною тому ми називаємо її війною. Що ж таке революція? ( на слайді висвітлено пояснення термінів «революція» та «національновизвольна революція» . Учні зачитують їх.)

Вчитель: Як ви гадаєте, створення української козацької держави Війська Запорозького або Гетьманщини можна вважати тими важливими змінами, щоб назвати Національно-визвольну війну революцією?

 Учень. Так, безперечно, український народ не мав своєї власної держави з часів Галицько-Волинського князівства, триста років терпів чужоземне ярмо до початку Національно-визвольної війни, тому я вважаю, що термін «національно-визвольна революція» можна застосувати до вказаних подій.

Вчитель: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.. тривала з лютого 1648 р. до серпня 1657 року . Зазначаємо собі у зошиті. Війна мала національно-визвольний, релігійний та соціальний характер. ЇЇ рушійною силою були козаки, участь взяли селяни, міщани, православне духівництво, частина дрібної української шляхти.

( роки війни висвітлено на слайді)

 Вчитель: Історичну довідку про початок Національно-визвольної війни підготувала учениця.

Учениця: На початку січня 1648року Хмельницький із загоном прибічників прибув на Запорожжя й розташувався недалеко від Січі ( на Микитиному Розі, нині місто Нікополь Дніпропетровської обл.) – показує на карті. 25 січня без бою оволодів нею Невдовзі була козацька рада, на якій Богдана Хмельницького обрано гетьманом Війська Запорозького. Значна частина реєстровців вирішила підтримати повстанців. Ці події вважаються датою початку Національно-визвольної війни. Новообраний гетьман звернувся з універсалами до українського народу, де закликав усіх небайдужих до долі своєї Вітчизни вступати до козацького війська для боротьби проти польського панування. Водночас гетьман шукав союзника, вів переговори з Туреччиною та її васалом Кримським ханством про їхню допомогу у війні з Річчю Посполитою. У такий спосіб гетьман прагнув розв’язати складну проблему – брак власної кінноти. Крім того домовленість з ханом Іслам-Гіреєм ІІІ давала змогу уникнути несподіваного нападу татарських та ногайських орд наукраїнські землі. Для міцності союзу гетьман мусив віддати сина Тимоша заручником до Самбула Здійснені заходи дозволили зібрати на кінець квітня 1648 р. 5 тис.козаків та 6 тис.татар.

V. Підсумок уроку та оцінювання учнів.

Учням пропонується самостійно підбити підсумки уроку у формі дидактичної гри

«Кубик Блума»

VІ. Домашнє завдання:

Опрацювати параграф 14;

Диференційоване завдання: 1. Скласти таблицю «Причини участі у Національно- визвольній війні різних суспільних верств. Соціальні групи Українська шляхта Реєстрове козацтво Нереєстрове козацтво Селяни Міщани Православне духівництво Причини

2. Написати твір-роздум із 7-8 речень на одну із тем: « Чи відбулася б Національно-визвольна війна, якби Б.Хмельницького не спіткала особиста трагедія?» « Чи була альтернатива Національно-визвольній війні?» « Чому становище в національно-релігійній сфері стало головною передумовою початку війни?»