Тема уроку: "Природа взимку"

Інтегрований урок з навчання грамоти та природознавства     «Зима. Природа взимку.» (1 клас)

В Новій українській школі визначне місце займатимуть інтегровані уроки. Пропоную Вашій увазі інтегрований урок з навчання грамоти та природознавства. Тема (навчання грамоти): Слова – ознаки предметів.Який?, яка?, яке? Тема (природознавство): Узагальнення і систематизація знань учнів із розділу «Зима. Природа взимку».

• Автор: Ходеєва Тетяна Юріївна
• Заклад: Старобільська гімназія
• Тема (навчання грамоти): Слова – ознаки предметів . Який?, яка?,яке?
• Тема (природознавство): Узагальнення і систематизація знань учнів із розділу «Зима. Природа взимку»
• Спрямування: 1 клас

Інтегрований урок з навчання грамоти та природознавства, 1 клас)

Мета (навчання грамоти):  навчати  учнів розрізняти слова, що називають ознаки предметів, розкрити їх зв′язок з предметами; продовжити роботу над каліграфією; удосконалювати навички письма під диктовку слів, речень;  розвивати зв′язне мовлення; сприяти вихованню бережного ставлення до природи.

Мета (природознавство): розвивати  вміння аналізувати, спостерігати, узагальнювати, систематизувати й доповнити знання учнів про зміни в житті рослин і тварин узимку; сприяти вихованню турботливого ставлення до тварин у холодну пору року.

Обладнання: картина із зображенням зимового лісу, предметні малюнки, презентація «Зимовий ліс», оповідання М.Пришвіна «Спасибі лісникові».

Хід уроку:

І. Організаційна частина

ІІ. Повідомлення теми, мети та завдань уроку.

1. Сьогодні ми продовжимо працювати із словами-ознаками, з′ясуємо зв′язок слів-ознак з предметами, повторимо та узагальнимо вивчений матеріал про зміни в природі взимку.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

• Природа – наш дім, ми господарі в нім. Ми побачимо з вами, скільки цікавого і повчального заховала в собі природа. А також знайдемо перлини мови в природі.

ІV. Актуалізація та коригування опорних знань.

1. Хвилинка фенологічних спостережень.
2. Гра «Так чи ні?»
   • Сонце стоїть низько на небосхилі. (Так)
   • Річки і ставки вкрилися льодом. (Так)
   • Падають рясні дощі. (Ні. Сніг.)
   • Небо часто вкривають темні хмари. (Так)
   • Всі дерева стоять голі. (Ні. Хвойні дерева зелені.)
   • Повітря надворі тепле.(Ні. Холодне)
   • На землю падає сніг. (Так)

2. Доповнення віршованих рядків   про зиму словами-ознаками.
   • Слова – назви ознак предметів відповідають на питання який?, яка?, яке?, які?

От випав сніг. Яка обнова!

Зима тоді така…(чудова).

Міста чистенькі, білі села –

Зима і радісна й ….(весела).

Кружляють вальс сніжинки ніжні,

Зима пухка і…(білосніжна).

Мороз у лід озера кута,

Зима тоді вже, кажуть…(люта).

Вона буває і серйозна,

Суха і вітряна, й….(морозна).

А вранці іній – от обнова!

Яка зима у нас….(казкова).

Зима, скажу вам, дуже гарна,

То сонячна, то часом….(хмарна).

І горнуться всі до тепла,

Така зима буває…(зла).

І пташка мерзла і голодна ,

Бо видалась зима….(холодна).

V. Повторення та аналіз основних подій, явищ.

1. Робота над скоромовкою.

Лис малий і більший лис погуляти вийшли в ліс.

• Назвіть слова-ознаки у цій скоромовці. Доведіть, що слова- малий і більший – це слова-ознаки.
• Наведіть свої приклади ознак предметів. (Гра «Чарівний мікрофон.)

2. Розповідь учителя з використанням презентації.

Мешканці лісу впали у сплячку, а ті, що залишилися, ніби то сторожують ліс. Вони прикладають великі зусилля, щоб прогодувати себе. Де-не-де маленька синичка перелетить з одного дерева на інше. А ось і зайчик намагається здерти кору з білокорої берізки. Несподівано з соснової гілки падає сніг, то руденька білочка скаче по дереву, міцно тримаючи у зубах горішок. Звичайно ж що і лисиця, і вовк не сидять на місці. Вони тишком-нишком пробираються серед засніжених кущів у пошуках їжі. На гілку присіли червоні снігурі і спостерігають за мовчазною красою зимового лісу. Вдалині літають поважно птахи мріючи про весну.

VІ. Творче перенесення знань і навичок учнів у новій ситуації.

1. Робота в групах (в групи об’єднуємося за порами року).

Гра « Хто більше добере ознак до назв предметів»

2. Декілька речень із моєї розповіді записано на дошці. Чи є у них слова-ознаки?

Лисиця і вовк не сидять на місці. Перегукуються птахи мріючи про весну. 

• Доповнити речення словами-ознаками, дібравши їх якомого більше.

 – Лисиця (яка?) - …, …, … .

– Вовк (який?) - …, …, … .

–Птахи (які?) - …, …, … .

–Весна (яка?) - …, …, … .

• Робота в зошитах.

– Запишіть каліграфічно назви предметів (записуємо під диктовку).

ЛИСИЦЯ, ВОВК, ПТАХИ, ВЕСНА.

– Яке слово «зайве»? (Весна – бо це назва пори року, а всі решта – назви тварин або птахи – бо це багато предметів, а решта- один предмет).

– На які групи можна поділити названих тварин? (звірі і птахи).

– А які дерева я згадувала у своїй розповіді? (сосну і березу).

– На які групи можно їх поділити? (листяні і хвойні).

3. Що відбувається взимку з листяними та хвойними деревами? Давайте поміркуємо. (Листки хвойних дерев – хвоїнки, вкриті товстою шкіркою, яка утримує вологу. Хвоїнки випаровують вологи значно менше , ніж широкі листки листяних дерев і кущів, тому й залишаються на деревах узимку).
4. Робота з деформованим текстом.

Визирає, із, білочка,дупла, теплого.

– Запишіть отримане речення, підкресліть в реченні слова-ознаки.

– І навіщо білочці визирати із теплого дупла? Відповідь на це запитання ми зможемо знайти в оповіданні М.Пришвина «Спасибі лісникові».

Були у білочки сякі – такі припаси на зиму та вийшли. А до весни ще далеченько. «Добре їжачкові, – думає білочка, добре бурсукові й ведмедеві: позасинали у своїх схованках під снігом. І горенька не знають.» Дострибала білочка до узлісся. Аж чує, хтось6 шурх – шурх, рип-рип! Глянула, а то лісник на лижах пробирається. За плечима у нього тугий мішок, при боці – верболіз та осика в пучечки пов′язані. Підійшов лісник до дуба. Розклав свої вінички. Це для зайців. Потім відступив трохи і в простору дуплянку поклав жолудів, соняшникового насіння,житніх сухарів. Це вже для білочки.

– А чим ми можемо допомогти птахам і звірам взимку?

 – Які птахи можуть завітати до годівнички?

5. Творча робота в групах.

– Зараз ми об’єднаємося в групи за допомогою пташок, які завітали до годівниці і допоможемо їм пережити люту зиму. (Об’єднання в групи за допомогою предметних картинок з птахами)

1група дають відповідь на запитання: « З чого можна побудувати годівницю?»

2 група – « Що можна покласти до годівниці?»

3 група – «Де можна розташувати годівницю?»

4 група – «Чим харчуються птахи, якщо годівниці немає ?»

– Доповіді будуть робити учні, які найвищі в своїх групах.

VІІ. Підбиття підсумків.

VІІІ. Домашнє завдання.

Природознавство – Провести спостереження за тваринами за поданим планом:

• Дослідити, які тварини ведуть активний спосіб життя;
• Чи помітили ви комах і чому?
• Як люди допомагають птахам перезимувати?

Навчання грамоти – До назв тварин, яких ви помітите, дібрати слова-ознаки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Картки для об’єднання в групи