Тема уроку: Реформування адміністративно-територіального устрою України.
Клас: 11
Тривалість: 45 хвилин
Мета уроку:
Навчальна: розкрити сутність, причини та етапи реформування адміністративно-територіального устрою України; охарактеризувати нову багаторівневу систему управління (громади, райони, області); проаналізувати переваги децентралізації влади.
Розвиваюча: розвивати картографічну грамотність, просторове мислення, навички аналізу сучасних суспільно-географічних процесів та адміністративних змін в Україні.
Виховна: виховувати громадянську відповідальність, залученість до місцевого самоврядування та патріотизм.
Обладнання: підручник, адміністративна карта України (після реформи 2020 року), схеми нового поділу.
Тип уроку: комбінований.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент (2 хв)
Привітання, перевірка готовності учнів до уроку.
Налаштування на роботу.
ІІ. Актуалізація опорних знань (5 хв)
Фронтальне бліц-опитування:
Що таке адміністративно-територіальний устрій держави?
Якими адміністративними одиницями традиційно ділилася Україна до недавньої реформи?
Що таке місцеве самоврядування?
III. Вивчення нового матеріалу (28 хв)
1. Передумови та мета реформування адміністративно-територіального устрою
До початку реформ в Україні зберігся радянський адміністративно-територіальний поділ (понад 490 районів і близько 11 тисяч сільських/селищних рад), який був надзвичайно громіздким, фінансово неспроможним та неефективним.
Головна мета реформи (децентралізації): створення ефективної системи управління на місцях, передача фінансових ресурсів та повноважень від державних органів до громад, забезпечення доступності та якості публічних послуг (освіта, медицина, адміністративні послуги).
2. Нова модель адміністративно-територіального устрою України
Реформа змінила устрій на базовому та районному рівнях:
Базовий рівень — Територіальні громади (ТГ):
Основа нової системи. Громада об'єднує кілька суміжних сіл, селищ чи міст навколо спільного адміністративного центру, де є необхідна інфраструктура (школа, амбулаторія, ЦНАП).
В Україні створено понад 1400 територіальних громад, які отримали фінансову самостійність (частина податків залишається на місцях).
Суб-регіональний рівень — Укрупнені райони:
Замість застарілих майже п'яти сотень районів у 2020 році було сформовано 136 укрупнених районів (з них 17 — на тимчасово окупованих територіях Криму та Донбасу).
Райони тепер виконують переважно координаційні функції та нагляд за законністю рішень органів місцевого самоврядування, а не управлінсько-розподільчі.
Регіональний рівень:
Зберігся незмінним — 24 області, Автономна Республіка Крим, а також міста зі спеціальним статусом (Київ та Севастополь).
3. Значення та переваги децентралізації
Фінансова децентралізація: залишення значної частини податків (зокрема податку на доходи фізичних осіб) у місцевих бюджетах для розвитку інфраструктури громад.
Ефективність: наближення адміністративних послуг до мешканців (створення Центрів надання адміністративних послуг — ЦНАПів).
Інтеграція в європейський простір: перехід до моделі управління, що відповідає європейській Європейській хартії місцевого самоврядування.
IV. Закріплення та узагальнення знань (7 хв)
Чому стара система адміністративно-територіального устрою потребувала реформування?
Який рівень адміністративного поділу є базовим у новій системі України?
Як укрупнення районів вплинуло на управління регіонами?
V. Підсумки уроку та рефлексія (2 хв)
Резюме вчителя про те, що успішна реформа децентралізації та новий адміністративний устрій є фундаментом для відбудови та сталого розвитку України на шляху до Європейського Союзу. Виставлення оцінок.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Базовий рівень (обов'язковий для всіх)
Опрацювати відповідний параграф підручника.
Записати у зошит визначення понять: «територіальна громада», «децентралізація».
2. Практично-дослідницький рівень
За допомогою карти атласу або інтернет-джерел випишіть у зошит назву вашої територіальної громади та нового укрупненого району, до складу якого вона входить.