Тема уроку: Розкроювання міні манекена

Тема уроку:  Розкроювання швейного виробу

Мета: ознайомити із правилами підготовки тканини до розкроювання; формувати технологічну компетентність шляхом оволодіння правилами розкладки викрійок на тканині та розкроювання виробу; виховувати свідоме дотримання правил безпечної праці.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Виконує технологічні операції відповідно до обраного виробу та технології його виготов­лення.

Добирає матеріали, інструменти та обладнання для виготовлення виробу.

Дотримується прийомів роботи з інструментами, пристосуваннями та обладнанням. Визначає сфери застосування різних видів технологій.

Хід уроку

І. Організація учнів

ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів

1. Як розрахувати кількість тканини, необхідної для пошиття?
2. Які способи настилання тканини для розкроювання ви знаєте?
3. Яких правил безпечної праці слід дотримуватися при роботі з кравецькими голками?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Розкроювання є одним із найважливіших процесів пошиття виробу. Правильність розкладання викрійки на тканині впливає на якість готового виробу.

IV. Вивчення нового матеріалу

Підготовка тканини до розкроювання:

Розкроювання — один з найважливіших процесів виготовлення одягу. Він поділяється на два етапи: підготовка до розкрою і розкроювання.

До підготовчих робіт належать підготовка тканини та викрійки до розкрою.

Тканина виготовлена з натуральних волокон, має здатність зменшуватись за розміром після прання (зсідатися, збігатися). Ця властивість залежить від волокнистого складу та способу обробки волокна, ниток і самої тканини в процесі ткання. Складно передбачити, як поведе себе тканина під час експлуатації виробу, тому перед розкроєм її декатирують.

Декатирування - це волого-теплова обробка тканини для її усадки.

Найпростіший спосіб декатирування складається з таких операцій:

1) зволоження тканини;

2) сушіння, під час якого тканина збігається;

3) легке прасування.

Декатирувати необхідно льняні, шовкові, вовняні, віскозні та штапельні полотна. Під час прасування потрібно уважно роздивитися поверхню тканини, щоб не було дефектів: плям, розривів, недоліків фарбування. При виявленні дефектів їх позначають на виворітному боці крейдою або прошивають по колу кольоровими нитками.

Перед розкроєм необхідно визначити лицьовий та виворітний боки тканини, урахувати нитку основи та нитку піткання, ширину та довжину тканини. Ви вже знаєте, як це робити.

Визначення напрямку ниток основи та піткання

Ознаки нитки основи

• Нитка завжди проходить уздовж пруга

• Тканина вздовж нитки основи менше розтягується

• При різкому розтягуванні чутно дзвінкий сплеск

Ознаки нитки піткання

• Нитка направлена впоперек пруга

• Тканина розтягується краще

• При різкому розтягуванні чутно глухий сплеск

При підготовці тканини до розкрою необхідно також ураховувати характер малюнка (якщо він є).

Малюнок може бути односпрямованим — направленим в один бік, або різноспрямованим — направленим у різні боки. Якщо малюнок односпрямований, то при розкрої всі деталі паперової викрійки слід обов’язково розміщувати в одному напрямку з урахуванням малюнка, щоб він не був перевернутим. Для тканин у смужку та картатих тканин під час розкрою необхідно слідкувати, щоб смуги розміщувались симетрично щодо центра деталей, обов’язково збігалися за кольором та шириною в бокових швах і в середині кожної деталі.

Тканина не завжди має рівні краї, тому за необхідності зрізи рівняють. Для цього тканину складають лицем до лиця навпіл так, щоб згин співпадав з напрямком нитки основи, а також співпадали пруги.

Розкроювання виробу

Тканину для розкроювання можна розкладати на столі кількома способами. Основними є способи «у згин» та «у розгортку».

Розкладання викрійки на тканині «у згин»

Тканину складають удвоє лицьовими боками всередину по довжині так, щоб співпадали пруги, а згин проходив уздовж нитки основи або тканину складають удвоє лицьовими боками всередину по довжині так, щоб ширина верхнього шару тканини відповідала ширині деталей з урахуванням припусків на шви. При такому способі пруги тканини не співпадають, а вільне місце використовується для розкроювання дрібних деталей

Розкладання викрійки на тканині «в розгортку»

При такому способі тканину розкладають на столі по всій ширині..

При розкрої необхідно дотримуватись таких правил:

• Тканину настилати, щоб не було заломів та перекосів.
• Викрійки розкладати на виворітному боці тканини, ураховуючи напрямок ниток основи, малюнка та ворсу тканини. До згину тканини необхідно розміщувати ті деталі, у яких не передбачається шов посередині, викрійку прикладати до самого згину, не відступаючи від нього!
• Спочатку розмістити великі деталі, потім — середні, останніми — найменші, розташовуючи їх на тканині економно та оминаючи місця з ткацькими дефектами
• Викрійки прикріпити до тканини шпильками в напрямку від себе. Слідкувати, щоб тканина не зсувалася під час розкроювання.
• Перевірити правильність розкладання та наявність усіх деталей.
• Контур деталей обвести тонкою лінією, користуючись спеціальною крейдою, олівцем або спеціальним маркером. Можна також скористатись висушеним тонким милом.
• Ураховувати припуски на обробку зрізів. Величина припусків залежить від волокнистого складу, щільності переплетення, обсипальності тканини. Якщо тканина має високу обсипальність, то розмір припусків на обробку швів збільшується.
• Припуски наносять на тканину за допомогою лінійки. 
• Лінії припусків на шви обводяться паралельно лініям викрійки.
• Після того як деталі викрійок приколоті, обведені та перевірена правильність їх розкладання, можна приступати до розкрою.
• Вирізають деталі швейного виробу ножицями для тканини точно по лініях припусків на шви. При розкроюванні не можна крутити тканину на столі, а потрібно ходити навколо нього. Тому кроїти краще стоячи, щоб бачити всі деталі та слідкувати за тим, щоб не змістилася тканина. Ножиці тримають так, щоб довге лезо рухалось не відриваючись від столу. Ріжуть ножицями плавно довгими відрізками. Після розкрою окремо складають великі викроєні деталі, а окремо малі та дрібні, щоб вони не губилися.

V. Практична робота

Повторення правил безпечної роботи в швейній майстерні.

Послідовність виконання роботи:

1. Добрати тканину для пошиття міні-манекена.

2. Визначити лицьовий та виворітний боки тканини. Для цього уважно роздивитися тканину навпроти світла. Позначити виворітний бік крейдою або маркером.

3. Продекатирувати тканину з виворітного боку. Дати їй час охолонути.

4. Визначити нитки основи та піткання.

5. Визначити напрямок малюнка (якщо він є), ворсу, симетричність клітинок та смуг.

6. Перевірити за допомогою сантиметрової стрічки, чи вистачає тканини для розкрою .

7. За необхідності підрівняти зрізи тканини, скориставшись прямокутником і лінійкою.

Розкроювання виробу

1. Обрати спосіб розкладання тканини для розкроювання; скласти тканину лицем до лиця.

2. Розмістити на тканині спочатку великі деталі крою, а потім малі та дрібні.

3. Перевірити правильність розкладання деталей, їх наявність та прикріпити їх до тканини  шпильками.

4. Обвести контур деталей тонкою лінією. Прямі відрізки проводити під лінійку.

5. Намітити на тканині розміщення ліній середини деталей

6. Провести лінії припусків на обробку зрізів. Перевірити правильність та розмір припусків на шви. На кутах лінії припусків округляти не можна.

7. Вирізати деталі чітко по намічених лініях припусків на шви.

8. Скласти деталі крою.

VI. Підсумки уроку