Тема уроку: Розв'язування сюжетних задач

                                                                                          Математика 6

                                                                                         Вчитель: Димчогло К.С.

Тема заняття.  Розв’язання  сюжетних задач.

Мета заняття:

•     дидактична: формувати навички розв’язування текстових задач, розвивати в учнів усну і письмову культуру мовлення, логічне мислення, заохочувати учнів до самостійної навчальної діяльності, виховувати у них позитивну мотивацію до навчання, відповідальність за власні навчальні досягнення;
• розвивальна: розвивати цікавість учнів до математики, прагнення краще вчити предмет; здатність до творчого застосування знань і вдосконалення умінь, до забезпечення переносу знань і способів дій у нові умови;
• виховна: виховувати допитливість, уважність, натхнення, любов до навчання та вміння працювати разом.

Тип уроку: формування практичних умінь та навичок.

Обладнання: картки, записи на дошці, схеми, малюнки,  комп’ютер, плакат: «Математична задача іноді настільки ж приваблива, що і кросворд, і напружена розумова робота може бути настільки ж бажаною вправою, як стрімкий теніс»

Девіз уроку:

Якщо хочеш досягнути у житті своїх вершин

    Математику збагнути мусиш тонко до глибин.

                                                           Хід заняття

І. Організаційний момент.

1. Привітання учнів.

Стали, дітки, всі рівненько,

Посміхнулися гарненько.

Настрій із собой взяли,

Й працювати почали.

2. Відмітити відсутніх.

3. Оглянути підготовку учнів до заняття.

ІІ. Створення сприятливого психологічного клімату на занятті.

         Учитель. Кожному з вас я хочу побажати, щоб на цьому занятті ви були:

«У» - усміхненими;

«С» - спокійними;

«П» - прогресивними;

«І» - ініціативними;

«Х» - хоробрими.

          Іншими словами, я бажаю вам УСПІХУ! І не тільки на заняттях з математики, бо, якщо звернутися до слів філософа Е.Ільконіна, то можна зазначити: «Досягнення успішного результату під час розв’язування задач – зовсім не привілей математики. Усе людське життя – це не що інше, як постійне бажання досягти успіху у вирішенні нових питань та проблем».

Діти, підніміть руку, хто бажає досягти успіху?

Я теж бажаю досягти успіху.

Отже, бачу: це питання є важливим для нас, тож давайте обговоримо його та запропонуємо складові успіху.

Стратегія «Асоціативний кущ»

(Діти висувають пропозиції, складається асоціативний кущ, учитель теж може, запропонувати складові успіху, наприклад «самоконтроль», «співпраця», «досконала підготовка», «мета».)

Потисніть руки один одному для подальшої співпраці. І пам’ятайте, що під час роботи на занятті до успіху веде старанне, охайне, уважне ставлення до своєї справи.

ІІІ. Повідомлення теми, мети, задач заняття та очікуваних результатів.

Мотивація навчальної діяльності учнів.

Учень. І сувора й солов’їна

Математики країна,

Праця тут іде завзята

Вмій лиш спритно рахувати.

Вмій ділити, віднімати,

Множить швидко й додавати.

Вмій кмітливо все збагнути

Першим в відповіді бути.

Ледарів у нас немає,

Хто тут руки піднімає?

Вирушаймо всі у путь –

Нас цікаві речі ждуть.

Учитель. Притча  «Ціль»

В Стародавньому Римі жив один справжній  майстер стрільби з лука. Він навчав багатьох учнів. Одного разу він прикріпив  на дереві мішень і  запитав кожного  учня, що він бачить.

Один  відповів:

«Я бачу дерево і мішень на ньому.»

Другий  сказав:

«Я бачу стовбур дерева, листя, сонце, птахів на небі.»

Інші  відповіли те ж  саме.

Потім  Вчитель підійшов до свого кращого  учня і запитав:

«А що бачиш ти?»

Я не можу бачити нічого, крім мішені, - такою була відповідь…

Учитель повернувся до інших  учнів і сказав:

«Тільки та людина може досягти мети, яка бачить перед собою конкретну ціль.»

 А метою  нашого сьогоднішнього заняття є вдосконалення навичок розв’язання текстових задач.

ІV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1. Усний рахунок. Гра «Хто самий уважний?»

На любому уроці, в любій справі нам необхідна увага, тому ми почнемо наше заняття зі гри «Хто самий уважний?».

Я буду показувати вам два числа. Якщо вони записані на червоному фоні, то їх потрібно додати, якщо на синьому – відняти, якщо на зеленому – помножити, якщо на жовтому – поділити.

280:4    70:10      52-7    45:9    56:8      21-15  36+14    7х1

9х6 80+30  66-9       85-24   41+39 76+5   30х7     4х4

2. Метод «Семантична карта»

1. Що таке задача?
2. Які види задач ми розв’язували?
3. Якими методами користувалися при розв’язанні задач?                                                                                     

                                               Види задач 

                                         методи розв’язання

3. Перевірка виконання домашнього завдання з використанням мультимедійної презентації.

1.               Задача 1.  З двох пунктів, відстань між якими 2 км, одночасно назустріч один одному вирушили пішохід і вершник. Яка швидкість кожного, якщо вершник їхав на 12 км / год швидше пішохода і вони зустрілися через 5 хв?        

Розв’язання задачі з використанням різних моделей.

Спосіб 1 (розв'язування задачі за допомогою рівняння)

Позначимо через х км – шлях, який пройшов пішохід до зустрічі, а через  – (2 – х)км – шлях, який проїхав вершник. Швидкість пішохода км/год, а вершника - км/год. Врахувавши, що швидкість вершника на 12 км/год більша за швидкість пішохода, складемо рівняння: .

Розв’яжемо  рівняння:                                                                                                  ;

12*(2-х)-12х=12;

24-12х-12х=12;

24-24х=12;

24х=24-12

24х=12

х=12:24

х=0,5 (км) – пройшов пішохід;

2-0,5=1,5 (км) – проїхав вершник.     .

Відповідь: пішохід до зустрічі пройшов 0,5 км, а вершник проїхав  1,5 км.

Спосіб 2 (розв'язування задачі за допомогою таблиці)

Знаючи відстань між пунктами, складемо рівняння:

.

Розв’язавши рівняння отримаємо  х = 6, х + 12 = 18.

Таким чином шлях, який проїхав до зустрічі вершник 1,5 км, а пішохід пройшов – 0,5 км.

Спосіб 3 (розв'язування задачі за допомогою числових виразів)

1) 12* - на 1км більше проїхав вершник, ніж пройшов пішохід.

2) (2-1):2=0,5 (км) – шлях, який пройшов до зустрічі пішохід.

3) 2-0,5=1,5 (км) – шлях, який проїхав вершник до зустрічі.

Відповідь: вершник до зустрічі проїхав 1,5 км, а пішохід – 0,5 км.

2.               Скласти питання до задачі 1.

V. ПОБУДОВА ЗНАНЬ

1. Метод «Знаю – Хочу дізнатись – Дізнався»

Знаю

1. Що таке задача?
2. Види задач: стандартна та нестандартна.
3. Методи та способи розв’язання задач: арифметичний, алгебраїчний.

Хочу дізнатись

1. Чи є алгоритм розв’язання нестандартних задач?
2. Які є прийоми розв’язання текстових задач?
3. Які математичні моделі використовуються при розв’язанні задач?

2. Метод «Т-схема» (порівняння та протиставлення шляхів розв’язання задач)

Робота в групах над розв’язанням задачі.

Психоустановка на самостійну роботу  

Самостійно я працюю, помилок не буде – факт!

Я уважно поміркую й вийде добрий результат!

Задача 1.

1) У клітці знаходиться невідоме число фазанів і кроликів. Відомо, що вся клітка містить 35 голів і 94 ноги. Дізнатися число фазанів і число кроликів.

1 група «Теоретики» – підготувати виступ «Математичні прийоми розв’язання текстових задач»;

2 група «Практики» –  розв'язати задачу різними способами;

3 група «Дослідники» - знайти найцікавішій спосіб розв’язання даної задачі.

VІ. Фізхвилинка

Нам всім так хочеться літа, тепла, сонця. Давайте закриємо очі і пофантазуємо.

Теплий, сонячний літній день. Ми знаходимося на залитій сонцем і квітковою веселкою поляні. Різнобарвний килим на зеленій основі ніжно й лагідно торкається ваших ніг, п’янить своєю духмяністю і красою. А ось і вузенька стежина серед золотавих хвиль хлібів.

Стежина в’ється поміж хлібами.

Веду розмову із колосками.

Волошки сині, маки червоні

Так і торкаються в моєї долоні.

І вся ця краса і велич природи для тебе, людино, тобі радіє, тебе вітає, тебе благословляє. Почуття польоту і радості охоплює душу, тому що:

Ми – діти світла.

Ми – сила.

Ми – могутність.

Ми – добро.

Ми – ніжність.

Ми – любов.

Ми – зможемо все.

Все в наших руках.

Хай буде так!

Витягнули руки вперед, вверх, потягнулися, відкрили очі і усміхнулись один одному, вчителю і всьому світу.

3. Презентація роботи груп.

1 група «Теоретики» – виступ «Математичні прийоми розв’язання текстових задач»;

2 група «Практики» –  пояснити розв'язання задачі різними способами;

3 група «Дослідники» - показати найцікавішій спосіб розв’язання даної задачі.

Вправа на розвиток творчого мислення (додаткове завдання) – за методикою «Коло ідей»

1. Дістати кульку

У вертикально укопану металеву трубу висотою 2 метри діаметром 5 см упустили металеву кульку діаметром 3 см. Придумайте якомога більше способів дістати кульку з труби, не викопуючи її.

VІІ. КОНСОЛІДАЦІЯ

1. Семантична карта.

Розширити семантичну карту з актуалізації, включивши туди нову інформацію.

                                   Види задач

                           методи розв’язання                                                       

                                                   прийоми

                                                    моделі

VІІІ. Підведення підсумків роботи класу та окремих учнів.

Дізнався

1. Про прийоми розв’язання складних задач.
2. Про види математичних моделей при розв’язанні задач.

ІХ. Рефлексія.

Девіз: „Кажи не чого вчишся, а чого пізнав?"

Вправа «Микрофон»

1.               З якою метою ми виконували дану роботу на уроці?
2.               Які думки і почуття вона у Вас визвала?
3.               Чому Ви особисто навчились?
4.               Чому б хотіли навчитися далі?

Спікер кожної групи підводить підсумки роботи кожного учня.

Учитель виставляє оцінки. 

Учитель. Діти, чи існує універсальна фор­мула успіху, чи одержали ми її сьо­годні на уроці? Це питання нале­жить до розряду проблем пошуку філософського каменя, створення вічного двигуна, побудови маши­ни часу. Але без віри людини у можливість їх створення не було б кроку вперед, не було б прогресу.

На згадку про наш урок візьміть квітку з іще од­ним рецептом успіху: «Успіх — це тільки 10 % таланту і 90 % щоден­ної наполегливої праці».

Х. Домашнє завдання:

1 група

1) Скласти задачі, подібні до даної та розв’язати.

ІІ група

2)  Розширити коло запитань до даної задачі та розв’язати.

ІІІ група

3) Змінити умову задачі. Порівняти хід розв’язування.