Тема уроку: «Українська революція 1917 – 1918 рр.»

Хід уроку

Українська революція ,що розпочалась в1917 році стала поштовхом до національної єдності українського народу, поштовхом до створення перших демократичних органів влади. Сьогодні ми аналізуємо події 1917 – 1918 рр.  вивчаємо допущені помилки , а чи вчимося на цих помилках?

- Вірш «Гімн» І. Франка

Сьогодні ми проведемо урок узагальнення, урок – гру. Де ви покажете свої знання , вміння і навички.

Учні групи поділилися на три команди:

1 – «Самостійники», капітан команди : Євтушок Денис,

2 – «Революціонери», капітан команди : Білотіл Микола,

3 – «Демократи», капітан команди: Мізюрко Ірина.

Вступна бесіда:

1. Яку назву має тема вивчення якої ви завершили?
2. Які основні причини української революції?
3. Що стало приводом демократичної Революції?

Згадаємо вивчені терміни:

Автономія – самоврядування певної частини держави, що здійснюється в межах , передбачених загальнодержавними законами.

Гетьманат – форма політичної влади – різновид воєнної диктатури.

Нація – група людей, які мають спільні інститути і звичаї, почуття соціальної однорідності, та спільності інтересу.

Сакмостійники – прихильники негайного проголошення в умовах революційних подій проголошення незалежності України.

Демократія – форма політичного устрою заснована на визнанні принципів народовладдя, свободи і рівності громадян.

Розминка

Команди змагаються, хто швидше і правильно відповість на запитання. За кожну правильну відповідь команда отримує 1 бал.

Перша команда «Самостійники»:

1. Коли була утворена Центральна Рада? (4 березня 1917 р. )
2. Хто очолив Генеральний Секретаріат? (В. Винниченко)
3. Коли був проголошений ІІ Універсал Центральної Ради? (3 липня 1917 р. )
4. В якому місті сучасної України була перша столиця більшовиків? (Харків)

Друга команда«Революціонери»:

1. Коли був утворений Генеральний Секретаріат? (15 червня 1917 р. )
2. Що проголошував ІІІ Універсал? (Автономію Української республіки у складі Російської Республіки)
3. Хто очолював Центральну раду? (М. Грушевський)
4. Коли був проголошений І Універсал? (10 червня 1917.р. )

Третя команда «Демократи»:

1. Коли був проголошений ІІІ універсал? (7 листопада 1917 р.)
2. Що проголошував І універсал? (Автономію України у складі Росії)
3. Хто став гетьманом Української Держави? (П. Скоропадський)
4. Коли вбулась лютнева революція в Росії (23 лютого 1917 р. )

Упізнай історичну особу

Кожній команді зачитується задача за змістом якої вони повинні впізнати історичну особу про яку йдеться. За кожну правильну відповідь команда може отримати 6 балів. У випадку неправильної відповіді на питання можуть відповісти суперники.

Упізнай історичну особу:

1. “Він писав історію і водночас творив її, обіймаючи найвищі державні посади. Виносивши у своїй дослідницькій діяльності ідею Української держави, він безпосередньо реалізував її в умовах народно-демократичної революції в Україні (1917-1918 рр.)”.

(М.С.Грушевський).

2. “Він був автором чи не всіх декларацій і двох останніх універсалів Центральної Ради. У цих документах він намагався закласти міцні підвалини  України у федеративному устрої майбутньої демократичної Росії. Не бачив України окрамо від Росії”.

(В.Винниченко).

3. «Він проголосив про створення Української Держави. Очолив її та обійняв посаду гетьмана»

(П. Скоропадський)

Вдягнись в історичний костюм

Сучасна історична наука дедалі більше бачить своїм завданням олюднення історії, сприйняття її через долю людей, що жили в той чи інший період. Це і видатні особи, які здійснили великий вклад в розвиток подій, і звичайні люди, рядові громадяни. В кінцевому підсумку людині завжди цікава людина в першу чергу. Тому ми з вами вивчаємо біографії видатних людей, бо вони є дуже повчальними, намагаємось дати оцінку їх діяльності, розуміти мотиви вчинків, вплив історичних обставин на процес прийняття політичних рішень. Вам пропонується "вдягнутись в історичний костюм," уявити себе на місці політичного діяча. Наприклад командам «Самостійники», «Революціонери», «Демократи» пропонується обрати одного з учасників, які виступлять у ролі політичних лідерів: М. Грушевського, В. Винниченка, П. Скоропадського та доведуть вірність саме своєї позиції у державотворенні.

Після виступу учнів іншим учасникам команди пропонується уявити себе на місці людей, що жили в час Української Революції:

1. Наталія Нестеренко, українська селянка. Залишилась з трьома дітьми. Не має достатньо врожаю, бо чоловік, брати, старші сини забрані в армію.
2. Федір Головатий, солдат, учасник боїв за г. Маківка.
3. Веніамін Заболоцький, поляк, власник фабрики з виробництва зброї.
4. Сергій Кулжинський, вчитель історії Київської гімназії, українець.
5. Наташа Чернігова, росіянка, робітниця на фабриці, мати 2-х дітей.

Учні оцінюються за повну обґрунтовану відповідь від 6 балів до 11 балів.
 

Робота з історичними джерелами

Учні команд по черзі опрацьовують текст Універсалів . кожна команда по черзі відповідає на ключові питання по документу. Вчитель оцінює відповідь учнів.

Проводиться робота команд з Першим, Другим та Третім Універсалами Центральної Ради.

Робота з документом

Із Першого універсалу Української Центральної Ради .

Хай буде Україна вільною. Не одділяючись від всієї Росії, не розриваючи з державою Російською, хай народ український на своїй землі право сам порядкувати своє життя. Хай порядок і лад в Україні даютьть обрані вселюдним, рівним, прямим і таємним голосуванням Все­їдні Українські Збори (Сейм). Усі закони, що повинні дати той лад у нас, на Вкраїні, мають право видавати тільки наші Українські Збори. Ті ж закони, що мають лад давати по всій Російській державі, повинні видаватися у Всеросійськім Парламенті.

...Ми гадали, що Центральне Російське Правительство простягне руку в сій роботі, що в згоді з ними ми, Українська Центральна Рада, зможемо дати лад в нашій землі. Але Тимчасове Російське Правительство одкинуло всі наші домагання... І тепер, народе Український, нас приневолено, щоб ми самі творили нашу долю. Ми не можемо допустити край наш на безладдя та занепад... І через те ми, Українська Центральна Рада, видаємо сей Універсал до всього нашого народу і оповіщаємо: однині самі будемо творити наше життя.

З городах і тих місцях, де українська людність живе всуміж з іншими національностями, приписуємо нашим громадянам негайно прийти до згоди й порозуміння з демократією тих національностей і разом ними приступить до підготовки нового правильного життя.

 Запитання до документа

1. Як у документі проголошувалася автономія України?
2. Яким мав стати вищий законодавчий орган в Україні?
3. Яким було ставлення до національних меншин, що проживали на

     території України?

Основні положення ІІ універсалу:

• УЦР мала поповнитися представниками інших народів, які проживали на території України, тим самим перетворитись на представницький орган краю.
• УЦР повинна була виділити зі свого складу Генеральний Секретаріат, який буде представлено Тимчасовому Уряду і затверджено, як носій найвищої виконавчої влади в Україні.
• УЦР повинна підготувати, у згоді з національними меншинами, закон про автономний устрій України, що буде затверджений Установчими Зборами.

Центральна Рада під тиском об’єктивних обставин змушена була піти на істотні поступки Тимчасовому Уряду:

• УЦР відмовлялась від самочинного проголошення автономії України до прийняття цього рішення на Всеросійських Установчих Зборах.
• Не окреслювалась територія , на яку поширювалась влада Центральної Ради  та Генерального Секретаріату.
• Не уточнювались повноваження Генерального Секретаріату.

Запитання до документа:

1. Яку позицію інтересів національних меншин відстоював ІІ універсал?
2. На які поступки змушена піти Центральна Рада?
3. Яке історичне значення ІІ Універсалу?

ІІІ Універсал Центральної Ради

(основні положення)

• Україна проголошувалася Українською Народною Республікою. «Не відділяючись від Російської Республіки й зберігаючи єдність її, ми твердо станемо на нашій землі, щоб силами нашими помогти всій Росії, щоб уся Російська Республіка стала федерацією рівних і вільних народів». «Маючи силу й власть на рідній землі, ми тою силою й властю станемо на сторожі прав і революції не тільки на­шої землі, але й усеї Росії».
• До Установчих зборів вся влада в Україні переходила до УЦР і Ге­нерального Секретаріату,
• Територія УНР визначалася у межах Київщини, Поділля, Воли­ні, Чернігівщини, Полтавщини, Харківщини, Катеринославщини, Херсонщини, Таврії (без Криму). Остаточні кордони УНР, а також прилучення частини Курщини, Холмщини, Вороніжчини і суміж­них областей, де більшість населення українське, «має бути вста­новлене по згоді зорганізованої волі народів».
• Скасовувалося право власності на землю поміщиків та інших не­трудових господарств, а також на удільні, монастирські, кабінетні та церковні.
• Земля проголошувалася власністю народу і передавалася йому без викупу. Центральна Рада зобов'язуваласья негайно прийняти закон про порядок використання земель обраними Земельними комітета­ми до Українських Установчих зборів.
• Установлювався 8-годинний робочий день для робітників. Запроваджувався державний контроль над продукцією в Україні, її виробництвом і розподілом.
• Давалася обіцянка негайно розпочати мирні переговори: «Через Центральне Правительство примусити й спільників, і ворогів не­гайно розпочати мирні переговори». Проголошувалося скасування смертної кари.
• Надавалася повна амністія всім політичним в'язням і засудженим. Декларувалася реформа судочинства: «привести його до згоди з правними поняттями народа».
• Закріплювалися й поширювалися права місцевого самоврядування. Проголошувалися свободи слова, друку, віросповідань, зібрань, страйків, недоторканність помешкання, можливість вживання різ­них місцевих мов у зносинах з усіма установами.
• Надавалася національно-персональна автономія росіянам, євреям і полякам та ін.
• Наголошувалась особлива увага до проблеми продовольства.
• Вибори до Українських установчих зборів призначалися на 9 січ­ня 1918 р. (27 грудня 1917 р.), їх скликання — на 22 (9) січня 1918 р.

Запитання до документа:

1. Які території входили до складу УНР за ІІІ Універсалом?
2. Як ІІІ Універсал розв’язував земельне питання?
3. У чому полягало історичне значення ІІІ універсалу?

 Робота з картою

Вчитель обирає по одному учаснику з команд для роботи з картою. В той час як команди працюють над документами, їм надається контурна карта  та атлас і ставиться завдання: «Позначити кордони території автономної України, що її було визначено на підставі компромісу між Центральною Радою і Тимчасовим Урядом.

Українська Революція

Роботи учнів оцінюються викладачем за її результатами кожна з команд може отримати по від одного до десяти балів.

Конкурс капітанів. Гра «Ромашка»

На дошці у вигляді ромашки сховані дати . Кожен з капітанів команд повинен обрати за номером пелюстку з завданням, відповісти на завдання: «Якій події відповідає дата?»

Почерговість встановлюється відповідно до кількості балів, що набрала команда.

Робота з таблицями.

Заповніть таблицю:

Підбиття підсумків уроку, виставлення оцінок.

Домашнє завдання: повторити тему «Українська революція 1917.р.» і визначити основні здобутки національно – визвольного руху.

Література:

1. Алейникова М.А. Как преодолеть скуку на уроках истории // Преподавание истории и обществоведения в школе. – 2001. - №9. – С.67-71.
2. Берельковский И.В., Павлов Л.С. История. Методика преподавания. – М., 2001.
3. Борзова Л.П. Игры при изучении нового материала на уроках истории // Преподавание истории и обществоведения в школе. – 2000. -№3. – С.46-51.
4. Дроздовская И.С. Развитие творческих способностей учащихся в процессе групповой работы // Преподавание истории и обществоведения в школе. – 2001. - №6. – С.34-38.
5. Кожем`яка О. Гра при вивченні історії у 6-8 класах // Історія в школах України. – 2002. - №1. – С.40-43.
6. Колмаков А.И. Урок-игра, урок-соревнование // Преподавание истории и обществоведения в школе. – 1998. - №5. – С.38-42.
7. Поліщук Ю.Й. Використання дидактичних ігор у процесі викладання історії в школі. – Тернопіль, 1998.