Тема уроку: «Українська революція 1917 – 1918 рр.»

Про матеріал
Предмет – «Історія України» Тема уроку: «Українська революція 1917 – 1918 рр.» Дидактична мета уроку: повторити, узагальнити, закріпити, оцінити знання набуті учнями впродовж вивчення теми. Виявити прогалини у засвоєнні теми Розвивальна мета уроку: розвивати аналітичне та логічне мислення, вміння та навички сформовані на попередніх уроках,формувати історичний світогляд та прагнення до вивчення історії України. Сприяти розвитку вмінь та навиків самостійно давати оцінку історичним подіям. Виховна мета уроку: сприяти розвитку інтелектуальних здібностей та культури мовлення, ініціативи, активності; пізнавальних здібностей, інтересу до навчання та вміння працювати в групі. Сприяти вихованню учнів в патріотизму, поваги до історії України. Тип уроку: повторювально – узагальнюючий з перевіркою набутих учнями вмінь, знань і навичок. Комплексно - методичне забезпечення кабінету дозволяє під час уроків використовувати комп’ютер та м, який мультимедійний проектор, що покращує візуалізацію навчального матералу. Об`єктивно існуючі закономірності формування пізнавальної активності і самостійності учнів визначають вимоги, знання яких дозволяє удосконалювати процес формування зазначеної якості. Ці вимоги необхідно враховувати моделюючи майбутню діяльність школярів. Організація навчально-ігрової діяльності з урахуванням цих закономірностей і вимог дозволяє успішно реалізовувати розвиваючу і освітню функції навчання, прогнозувати результати навчально-ігрової діяльності в цілому і в будь-якій ланці цілісного педагогічного процесу Під час проведення уроку були використані елементи гри: 1. Упізнай історичну особу. (історичні загадки) 2. Гра «Вдягни історичний костюм» 3. Конкурс капітанів. 4. Гра «Ромашка» Граючи на уроці, діти психологічно розкуті, що сприяє вияву їх творчих здібностей. Дитині хочеться повторити позитивний досвід на вищому рівні складності завдань. При цьому, непомітно для себе , дитина залучається до навчальної праці, пізнає її радість. Таким чином, гра в навчальному процесі пробуджує інтерес до навчання, підвищує рівень навчальної праці, розвиває комунікативні навички. Порівняно з іншими формами навчання й виховання, перевага гри з-поміж інших форм виховної діяльності полягає в тому, що вона досягає своїх цілей непомітно для учня. Але для того, щоб мати позитивний результат, слід дотримуватись основних вимог: - враховувати вікові, психічні та фізичні особливості дітей при виборі теми і форми; - дотримуватись принципу доступності; - враховувати рівень зацікавленості дітей щодо обраної теми; - створити умови для розвитку інтелектуальних, розумових, творчих здібностей дітей; - залучити до роботи всіх дітей; - застосовувати різні форми і види ігрової діяльності. Слід також пам’ятати, що для дітей гра – це не тільки розвага, а й праця, яка вимагає певних сил, здолання певних труднощів, потребує реалізації своїх здібностей. Практика показує, що гра на уроці - це заняття серйозне. Методично вірно організована гра, особливо рольова, вимагає від її учасників активної пізнавальної діяльності не тільки на рівні відтворення або перетворення, а й на рівні творчого пошуку, сприяє співробітництву вчителя і учнів у процесі навчання. Однак слід зазначити, що навчальні ігри, звичайно, не можуть розглядатися як універсальний засіб і повинні використовуватися тільки в сукупності з іншими прийомами і засобами навчання. Література використана підчас розробки уроку: 1. Алейникова М.А. Как преодолеть скуку на уроках истории // Преподавание истории и обществоведения в школе. – 2001. - №9. – С.67-71. 2. Берельковский И.В., Павлов Л.С. История. Методика преподавания. – М., 2001. 3. Борзова Л.П. Игры при изучении нового материала на уроках истории // Преподавание истории и обществоведения в школе. – 2000. -№3. – С.46-51. 4. Дроздовская И.С. Развитие творческих способностей учащихся в процессе групповой работы // Преподавание истории и обществоведения в школе. – 2001. - №6. – С.34-38. 5. Кожем`яка О. Гра при вивченні історії у 6-8 класах // Історія в школах України. – 2002. - №1. – С.40-43. 6. Колмаков А.И. Урок-игра, урок-соревнование // Преподавание истории и обществоведения в школе. – 1998. - №5. – С.38-42. 7. Поліщук Ю.Й. Використання дидактичних ігор у процесі викладання історії в школі. – Тернопіль, 1998.
Перегляд файлу

Тема уроку:   Українська революція 1917 – 1918 рр.

Дидактична мета уроку:  повторити, узагальнити, закріпити,  оцінити знання набуті учнями впродовж вивчення теми. Виявити прогалини у засвоєнні теми

Розвивальна мета уроку: розвивати  аналітичне  та логічне  мислення, вміння та навички сформовані на попередніх уроках,формувати  історичний  світогляд  та прагнення до вивчення історії України. Сприяти розвитку вмінь та навиків самостійно давати оцінку історичним подіям.

Виховна мета уроку: сприяти розвитку  інтелектуальних  здібностей та культури мовлення, ініціативи, активності; пізнавальних здібностей,  інтересу до навчання та вміння працювати в групі. Сприяти вихованню учнів в патріотизму, поваги до історії України.

Тип  уроку: повторювально – узагальнюючий з перевіркою набутих учнями вмінь, знань і навичок.

Обладнання: атлас, контурна карта , документи (зміст Універсалів), таблиці, портрети політичних діячів,мультимедійний проектор, комп’ютер.

Структура уроку:

1. Організаційна частина.

2. Мотивація навчальної діяльності. 

3. Представлення команд, капітанів команд.

4. Розминка. Інтелектуальний турнір.

5. Упізнай історичну особу. (історичні загадки)

6. Гра «Вдягни історичний костюм»

7. Робота з історичними джерелами, картою та атласом.

8. Конкурс капітанів.  Гра «Ромашка»

9.Робота з таблицями.

10. Підбиття підсумків уроку.

11. Домашнє завдання.

 

Хід уроку

Українська революція ,що розпочалась в1917 році стала поштовхом до національної єдності українського народу, поштовхом до створення перших демократичних органів влади. Сьогодні ми аналізуємо події 1917 – 1918 рр.  вивчаємо допущені помилки , а чи вчимося на цих помилках?

- Вірш «Гімн» І. Франка

Сьогодні ми проведемо урок узагальнення, урок – гру. Де ви покажете свої знання , вміння і навички.

Учні групи поділилися на три команди:

1 – «Самостійники», капітан команди : Євтушок Денис,

2 – «Революціонери», капітан команди : Білотіл Микола,

3 – «Демократи», капітан команди: Мізюрко Ірина.

Вступна бесіда:

  1. Яку назву має тема вивчення якої ви завершили?
  2. Які основні причини української революції?
  3. Що стало приводом демократичної Революції?

Згадаємо вивчені терміни:

Автономія – самоврядування певної частини держави, що здійснюється в межах , передбачених загальнодержавними законами.

Гетьманат – форма політичної влади – різновид воєнної диктатури.

Нація – група людей, які мають спільні інститути і звичаї, почуття соціальної однорідності, та спільності інтересу.

Сакмостійники – прихильники негайного проголошення в умовах революційних подій проголошення незалежності України.

Демократія – форма політичного устрою заснована на визнанні принципів народовладдя, свободи і рівності громадян.

Розминка

Команди змагаються, хто швидше і правильно відповість на запитання. За кожну правильну відповідь команда отримує 1 бал.

Перша команда «Самостійники»:

  1. Коли була утворена Центральна Рада? (4 березня 1917 р. )
  2. Хто очолив Генеральний Секретаріат? (В. Винниченко)
  3. Коли був проголошений ІІ Універсал Центральної Ради? (3 липня 1917 р. )
  4. В якому місті сучасної України була перша столиця більшовиків? (Харків)

Друга команда«Революціонери»:

  1. Коли був утворений Генеральний Секретаріат? (15 червня 1917 р. )
  2. Що проголошував ІІІ Універсал? (Автономію Української республіки у складі Російської Республіки)
  3. Хто очолював Центральну раду? (М. Грушевський)
  4. Коли був проголошений І Універсал? (10 червня 1917.р. )

Третя команда «Демократи»:

  1. Коли був проголошений ІІІ універсал? (7 листопада 1917 р.)
  2. Що проголошував І універсал? (Автономію України у складі Росії)
  3. Хто став гетьманом Української Держави? (П. Скоропадський)
  4. Коли вбулась лютнева революція в Росії (23 лютого 1917 р. )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Упізнай історичну особу

Кожній команді зачитується задача за змістом якої вони повинні впізнати історичну особу про яку йдеться. За кожну правильну відповідь команда може отримати 6 балів. У випадку неправильної відповіді на питання можуть відповісти суперники.

Упізнай історичну особу:

1. “Він писав історію і водночас творив її, обіймаючи найвищі державні посади. Виносивши у своїй дослідницькій діяльності ідею Української держави, він безпосередньо реалізував її в умовах народно-демократичної революції в Україні (1917-1918 рр.)”.

(М.С.Грушевський).

2. “Він був автором чи не всіх декларацій і двох останніх універсалів Центральної Ради. У цих документах він намагався закласти міцні підвалини  України у федеративному устрої майбутньої демократичної Росії. Не бачив України окрамо від Росії”.

(В.Винниченко).

3. «Він проголосив про створення Української Держави. Очолив її та обійняв посаду гетьмана»

(П. Скоропадський)

Вдягнись в історичний костюм

Сучасна історична наука дедалі більше бачить своїм завданням олюднення історії, сприйняття її через долю людей, що жили в той чи інший період. Це і видатні особи, які здійснили великий вклад в розвиток подій, і звичайні люди, рядові громадяни. В кінцевому підсумку людині завжди цікава людина в першу чергу. Тому ми з вами вивчаємо біографії видатних людей, бо вони є дуже повчальними, намагаємось дати оцінку їх діяльності, розуміти мотиви вчинків, вплив історичних обставин на процес прийняття політичних рішень. Вам пропонується "вдягнутись в історичний костюм," уявити себе на місці політичного діяча. Наприклад командам «Самостійники», «Революціонери», «Демократи» пропонується обрати одного з учасників, які виступлять у ролі політичних лідерів: М. Грушевського, В. Винниченка, П. Скоропадського та доведуть вірність саме своєї позиції у державотворенні.

Після виступу учнів іншим учасникам команди пропонується уявити себе на місці людей, що жили в час Української Революції:

  1. Наталія Нестеренко, українська селянка. Залишилась з трьома дітьми. Не має достатньо врожаю, бо чоловік, брати, старші сини забрані в армію.
  2. Федір Головатий, солдат, учасник боїв за г. Маківка.
  3. Веніамін Заболоцький, поляк, власник фабрики з виробництва зброї.
  4. Сергій Кулжинський, вчитель історії Київської гімназії, українець.
  5. Наташа Чернігова, росіянка, робітниця на фабриці, мати 2-х дітей.

Учні оцінюються за повну обґрунтовану відповідь від 6 балів до 11 балів.
 

Робота з історичними джерелами

Учні команд по черзі опрацьовують текст Універсалів . кожна команда по черзі відповідає на ключові питання по документу. Вчитель оцінює відповідь учнів.

Проводиться робота команд з Першим, Другим та Третім Універсалами Центральної Ради.

Робота з документом

Із Першого універсалу Української Центральної Ради .

Хай буде Україна вільною. Не одділяючись від всієї Росії, не розриваючи з державою Російською, хай народ український на своїй землі право сам порядкувати своє життя. Хай порядок і лад в Україні даютьть обрані вселюдним, рівним, прямим і таємним голосуванням Все­їдні Українські Збори (Сейм). Усі закони, що повинні дати той лад у нас, на Вкраїні, мають право видавати тільки наші Українські Збори. Ті ж закони, що мають лад давати по всій Російській державі, повинні видаватися у Всеросійськім Парламенті.

...Ми гадали, що Центральне Російське Правительство простягне руку в сій роботі, що в згоді з ними ми, Українська Центральна Рада, зможемо дати лад в нашій землі. Але Тимчасове Російське Правительство одкинуло всі наші домагання... І тепер, народе Український, нас приневолено, щоб ми самі творили нашу долю. Ми не можемо допустити край наш на безладдя та занепад... І через те ми, Українська Центральна Рада, видаємо сей Універсал до всього нашого народу і оповіщаємо: однині самі будемо творити наше життя.

З городах і тих місцях, де українська людність живе всуміж з іншими національностями, приписуємо нашим громадянам негайно прийти до згоди й порозуміння з демократією тих національностей і разом ними приступить до підготовки нового правильного життя.

 Запитання до документа

  1. Як у документі проголошувалася автономія України?
  2. Яким мав стати вищий законодавчий орган в Україні?
  3. Яким було ставлення до національних меншин, що проживали на

     території України?

Основні положення ІІ універсалу:

  • УЦР мала поповнитися представниками інших народів, які проживали на території України, тим самим перетворитись на представницький орган краю.
  • УЦР повинна була виділити зі свого складу Генеральний Секретаріат, який буде представлено Тимчасовому Уряду і затверджено, як носій найвищої виконавчої влади в Україні.
  • УЦР повинна підготувати, у згоді з національними меншинами, закон про автономний устрій України, що буде затверджений Установчими Зборами.

Центральна Рада під тиском об’єктивних обставин змушена була піти на істотні поступки Тимчасовому Уряду:

  • УЦР відмовлялась від самочинного проголошення автономії України до прийняття цього рішення на Всеросійських Установчих Зборах.
  • Не окреслювалась територія , на яку поширювалась влада Центральної Ради  та Генерального Секретаріату.
  • Не уточнювались повноваження Генерального Секретаріату.

Запитання до документа:

  1. Яку позицію інтересів національних меншин відстоював ІІ універсал?
  2. На які поступки змушена піти Центральна Рада?
  3. Яке історичне значення ІІ Універсалу?

 

ІІІ Універсал Центральної Ради

(основні положення)

  • Україна проголошувалася Українською Народною Республікою. «Не відділяючись від Російської Республіки й зберігаючи єдність її, ми твердо станемо на нашій землі, щоб силами нашими помогти всій Росії, щоб уся Російська Республіка стала федерацією рівних і вільних народів». «Маючи силу й власть на рідній землі, ми тою силою й властю станемо на сторожі прав і революції не тільки на­шої землі, але й усеї Росії».
  • До Установчих зборів вся влада в Україні переходила до УЦР і Ге­нерального Секретаріату,
  • Територія УНР визначалася у межах Київщини, Поділля, Воли­ні, Чернігівщини, Полтавщини, Харківщини, Катеринославщини, Херсонщини, Таврії (без Криму). Остаточні кордони УНР, а також прилучення частини Курщини, Холмщини, Вороніжчини і суміж­них областей, де більшість населення українське, «має бути вста­новлене по згоді зорганізованої волі народів».
  • Скасовувалося право власності на землю поміщиків та інших не­трудових господарств, а також на удільні, монастирські, кабінетні та церковні.
  • Земля проголошувалася власністю народу і передавалася йому без викупу. Центральна Рада зобов'язуваласья негайно прийняти закон про порядок використання земель обраними Земельними комітета­ми до Українських Установчих зборів.
  • Установлювався 8-годинний робочий день для робітників. Запроваджувався державний контроль над продукцією в Україні, її виробництвом і розподілом.
  • Давалася обіцянка негайно розпочати мирні переговори: «Через Центральне Правительство примусити й спільників, і ворогів не­гайно розпочати мирні переговори». Проголошувалося скасування смертної кари.
  • Надавалася повна амністія всім політичним в'язням і засудженим. Декларувалася реформа судочинства: «привести його до згоди з правними поняттями народа».
  • Закріплювалися й поширювалися права місцевого самоврядування. Проголошувалися свободи слова, друку, віросповідань, зібрань, страйків, недоторканність помешкання, можливість вживання різ­них місцевих мов у зносинах з усіма установами.
  • Надавалася національно-персональна автономія росіянам, євреям і полякам та ін.
  • Наголошувалась особлива увага до проблеми продовольства.
  • Вибори до Українських установчих зборів призначалися на 9 січ­ня 1918 р. (27 грудня 1917 р.), їх скликання — на 22 (9) січня 1918 р.

 

 

 

Запитання до документа:

  1. Які території входили до складу УНР за ІІІ Універсалом?
  2. Як ІІІ Універсал розв’язував земельне питання?
  3. У чому полягало історичне значення ІІІ універсалу?

 

 Робота з картою

Вчитель обирає по одному учаснику з команд для роботи з картою. В той час як команди працюють над документами, їм надається контурна карта  та атлас і ставиться завдання: «Позначити кордони території автономної України, що її було визначено на підставі компромісу між Центральною Радою і Тимчасовим Урядом.


Українська Революція

 

    

 

Роботи учнів оцінюються викладачем за її результатами кожна з команд може отримати по від одного до десяти балів.

 

Конкурс капітанів. Гра «Ромашка»

На дошці у вигляді ромашки сховані дати . Кожен з капітанів команд повинен обрати за номером пелюстку з завданням, відповісти на завдання: «Якій події відповідає дата?»

Почерговість встановлюється відповідно до кількості балів, що набрала команда.

 

Робота з таблицями.

Заповніть таблицю:

з/п

Подія

Дата

1.

Лютнева революція в Росії

 

2

Створення Центральної Ради

 

3

І Універсал

 

4

Утворення Генерального Секретаріату

 

5

ІІ Універсал

 

6

Більшовицький переворот в Петрограді (жовтнева революція)

 

7

ІІІ Універсал

 

 

 

Підбиття підсумків уроку, виставлення оцінок.

Домашнє завдання: повторити тему «Українська революція 1917.р.» і визначити основні здобутки національно – визвольного руху.


Література:

  1. Алейникова М.А. Как преодолеть скуку на уроках истории // Преподавание истории и обществоведения в школе. – 2001. - №9. – С.67-71.
  2. Берельковский И.В., Павлов Л.С. История. Методика преподавания. – М., 2001.
  3. Борзова Л.П. Игры при изучении нового материала на уроках истории // Преподавание истории и обществоведения в школе. – 2000. -№3. – С.46-51.
  4. Дроздовская И.С. Развитие творческих способностей учащихся в процессе групповой работы // Преподавание истории и обществоведения в школе. – 2001. - №6. – С.34-38.
  5. Кожем`яка О. Гра при вивченні історії у 6-8 класах // Історія в школах України. – 2002. - №1. – С.40-43.
  6. Колмаков А.И. Урок-игра, урок-соревнование // Преподавание истории и обществоведения в школе. – 1998. - №5. – С.38-42.
  7. Поліщук Ю.Й. Використання дидактичних ігор у процесі викладання історії в школі. – Тернопіль, 1998.

 

 

1

 

docx
Додано
30 березня 2020
Переглядів
793
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку