Досвід учителя історії та правознавства Бойко Ірини Олександрівни

Про матеріал

Досвід учителя історіїта правознавства. Атестація. Анкета вчителя. Розробки уроків.

Перегляд файлу

Міністерство освіти і науки України

УО Краматорської міської ради Донецької області

Краматорська ЗОШ І – ІІІ ступенів №10 з профільним навчанням

Краматорської міської ради

Атестація 2019-2020 навчальний рік

Матеріали з досвіду роботи

БОЙКО ІРИНИ ОЛЕКСАНДРІВНИ

учителя історії та правознавства,

кваліфікаційної категорії – «спеціаліст вищої категорії», педагогічного звання «старший учитель»

2020 рік

ЗМІСТ

Анкета вчителя
Відгуки на педагогічну діяльність працівника керівника закладу освіти та керівника міського методичного об’єднання
Опис педагогічної діяльності
Результативність фахової діяльності працівника в міжатестаційний період
Результати підвищення кваліфікації та самоосвіти педпрацівника

АНКЕТА учителя історії – Бойко Ірини Олександрівни

№ з/п	питання
1	Місто (район, ОТГ)	м. Краматорськ
2	Назва закладу освіти (повна)	Краматорська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №10 з профільним навчанням Краматорської міської ради
3	Зазначити, якщо школа є опорною	не опорна
4	Прізвище. Ім’я. По батькові	Бойко Ірина Олександрівна
5	Посада	Заступник директора з НВР, учитель історії
6	Дата народження (дд.мм.рррр)	27.01.1964
7	Телефон	0661262342
8	Електронна пошта	ira270164j@gmail.com
9	Освіта. Спочатку основна освіта, яка відповідає поточній посаді	Вища
9.1	повна назва навчального закладу	Донецький державний університет
	рік закінчення	13.06.1987 р.
	спеціальність (за дипломом)	Історик. Викладач історії та суспільствознавства
	рівень диплома	Диплом спеціаліста РВ № 754099
9.2	Інші дипломи (перелік у хронологічному порядку)
	1) повна назва навчального закладу, рік закінчення, спеціальність (за дипломом), рівень диплома;
	2) повна назва навчального закладу, рік закінчення, спеціальність (за дипломом), рівень диплома;
10	Наукове звання	-
11	Перелік навчальних предметів, що викладає вчитель	3
11.1	інваріантної складової (надайте перелік предметів через крапку з комою " ; ")	Історія України; всесвітня історія, «Громадянська освіта»
11.2	варіативної складової (надайте перелік предметів через крапку з комою " ; ")
12	Результати останньої атестації за основним предметом:
	рік атестації * (вкажіть рік проходження атестації або напишіть "не було")	2019 р. як заступник директора 2015 р. як учитель історії
	призначено або підтверджено категорію	Підтверджено категорію: «спеціаліст вищої категорії»
	призначено або підтверджено звання	-підтверджено звання «старший учитель»
13	Стаж (повних років):
	загальний стаж	32 років
	загальний педагогічний стаж	32 років
	педагогічний стаж у цьому навчальному закладі	27 років
14	Основний працівник чи працює за сумісництвом	основний працівник
15	Педагогічна проблема, над якою працює. *	Розвиток критичного мислення учнів через організацію інтерактивного навчання на уроках історії. Використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій під час викладання історії
16	Підвищення кваліфікації за останні 5 років:
16.1	формальна освіта (курси підвищення кваліфікації – рік, місце, форма проведення (очні, заочні, дистанційні тощо)), кількість годин;	Курси підвищення кваліфікації – вчителів історії - № 30 від 22.03.2019 р., ПВНЗ «Міжнародний науково-технічний університет ім. академіка Юрія Бугая, дистанційна форма проведення, 150 годин навчання
16.2	неформальна освіта (навчальні курси, тренінги, проекти – рік, місце, форма проведення (очні, заочні, дистанційні тощо)), кількість годин.	міжнародний форум для освітніх лідерів «New model of school in Ukraine» в рамках проекту «Об’єднуючи людей заради миру», травень 2018, м. Краматорськ, очні, 10 годин
17	Нагороди (вид нагороди, рік, установа, що надала)	- Подякою департаменту освіти і науки Донецької облдержадміністрації, № 225/165-19 к від 18.09.2019; - Грамота УО Краматорської міської ради (наказ УО № 127-к від 12.11.2018; - Подяка міського голови А.В. Панкова, (березень 2017 рік); - Грамота УО Краматорської міської ради (наказ УО № 318 від 04.12.2017 р.) - Почесна грамота УО Краматорської міської ради, наказ УО № 114-к від 15.09.2016 р. - Грамота УО Краматорської міської ради (наказ № 299 від 22.11.2016 р.) - Диплом, грудень 2015 р. начальника УО Краматорської міської ради
18	Авторські матеріали (кількість):	-
	публікації
	збірники, посібники тощо	- Розробила рекомендації викладання суспільних дисциплін у класі гуманітарного профілю - Методичні матеріали, шкільний проект «Йдемо разом» щодо роботи з дітьми з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання - Матеріали творчої майстерні ЗОШ № 10 "Калейдоскоп сімейних цінностей" до семінару заступників директорів з навчально-виховної роботи "Взаємодія сім’ї та школи у формуванні гармонійної особистості"
	реалізовані освітні проекти
	авторські навчальні програми
	інше (зазначити вид та кількість)
19	Посилання на перелік авторських матеріалів, розміщений у хмарі або на сайті
20	Персональний публічний інтернет-ресурс професійного змісту (сайт, блог, сторінка в соціальній мережі)	Сторінка в соціальній мережі - Facebook /irina.boiko.125
21	Результативність роботи (назва, перемоги на обласному та всеукраїнському рівнях, рік):	-
*	фахові конкурси	-
*	учнівські олімпіади	- обласна олімпіада, 2017 р., Охріменко Микита, III місце; - обласна олімпіада, 2019 р., Грицина Анатолій, III місце; - міська олімпіада, Охріменко Микита, 2015 р., III місце; 2016 р.- I місце; Грицина Анатолій, 2018 р., II місце.
*	турніри	-
*	МАН	-
*	учнівські конкурси	- «Кращий знавець історії II Світової війни», міський конкурс, 2015 р. (I місце), -«Конституція України – основний закон нашої держави», міський, 2016 р. (I місце) -«Історичний брейн-ринг», міський, 26.10.2017 р., II місце; - «Що, де, коли, як» (історичний конкурс), міський, 2017 р., II місце. - Краєзнавчий конкурс пошукових робіт «Древетняківські читання», напрямок «Ім’я на мапі міста», 2018 р., III місце.
*	(інтерактивні)	-«Історик-юніор» -«Кришталева сова»
*	інше	- учасник регіонального проекту (у рамках програми ООН) з апробації технологічних карт уроків курсу «Громадянська освіта», 10 клас, 04.02. 2020 р.; - керівник міської робочої групи з перевірки стану викладання предметів: історії України, Всесвітньої історії (2019 р.), курсу «Громадянської освіти» і «Правознавства» (2020 р.); - Виступи на педагогічній раді школи: «Національно-патріотичне виховання в навчально-виховному процесі», 29.03.2016 р; «Інтеграція роботи педагогічного колективу, батьківської спільноти та громадськості у формуванні національної свідомості учнів», листопад 2017 р.; «Конфлікти-як антисоціальне явище. Профілактика насильства над дитиною в оточуючому середовищі», листопад 2018 р.; «Виховання свідомого громадянина України засобами суспільно-гуманітарних дисциплін», 14.02.2020 р.; - Проведення майстер класу (міський рівень): «Формування національно-патріотичної та історичної свідомості учнів через дослідження на уроках історії, 15.03.2018 р.; Реалізація наскрізної змістової лінії «Громадянська відповідальність» на уроках історії і правознавства, 05.03.2020.
22	Використання сучасних методів та технологій навчання *	не використо- вується	були спроби	час від часу	часто	при кожній нагоді
*	інтерактивні методи					*
*	дослідницькі методи			*
*	проблемні методи					*
*	проектні технології					*
*	інтегроване навчання					*
*	інформаційно-комунікаційні технології					*
*	Використання інших сучасних методів та технологій навчання
23	Запити та потреби щодо підвищення професійної компетентності (перелік питань, висвітлення яких потребує допомоги методичної служби).	Курс за вибором «Українознавство» - інтегровані уроки з історією України: матеріали та досвід роботи інших учителів, методичні рекомендації, навчання

Актуальність досвіду: піднімає та висвітлює актуальні питання використання інформаційних технологій в процесі навчання історії учнів 5-11 класів. Пропонується характеристика інформаційно-комунікативних технологій, їх види, функції та умови використання на уроках історії. Досвід має багато матеріалу та додатків, які рекомендовані вчителям історії та правознавства міста.

Сучасний період розвитку людства, а зокрема освітньої галузі можна визначити як перехід від індустріального до інформаційного суспільства, появу якого пов’язують з інформаційною революцією, розвитком інформаційно-комунікаційних технологій, які змінюють суспільне життя кожної людини, а особливо сучасних школярів.

Виходячи із нових реалій і потреб суспільства, ми повинні зрозуміти, що особливістю сучасності є те, що людина, щоб реалізуватися в суспільстві, повинна вчитися практично все своє життя, активно діяти і природно сприймати зміни. Узгодженість освітнього процесу, освітніх показників, які визначають його якість відповідно до вимог суспільства – це умова, без якої якісна освіта залишається лише на рівні розмов про неї.

Сучасні школярі із величезною цікавістю сприймають матеріал уроку, коли учитель застосовує ІКТ – такий урок набуває високої ефективності і полегшує сприймання для учнів. Основною метою використання ІКТ на уроці історії є досягнення поглибленого розуміння та осмислення навчального історичного матеріалу, образне сприйняття, посилення емоційного впливу історії на особистість учня, його перенесення у період вивчення. Все це відбувається за рахунок карт, схем, навчальних картин, відео- та аудіокоментарів, історичних фільмів, презентацій до уроку, які представлені в електронному варіанті.

Науковцями виділено такі форми організації роботи з використанням ІКТ на уроках суспільствознавчих дисциплін:

вивчення теми уроку учнями самостійно або в парах із допомогою певного програмного забезпечення.. Складність цього напряму полягає у тому, що не завжди вчителі-предметники мають вільний доступ до комп’ютерної техніки для одночасної роботи, принаймні, половини учнів класу;
використання на уроці мультимедійних можливостей комп’ютера, що слугує наочним посібником. Це найпоширеніша форма організації навчання із застосуванням комп’ютера на уроці історії;
використання Інтернету, компакт-дисків для виконання лабораторно-практичної роботи, проекту, написання реферату, виконання будь-якого творчого завдання;
проведення різноманітних опитувань, тестувань, тематичного оцінювання.

Програмного забезпечення, придатного для систематичного використання у процесі навчання предметам гуманітарного циклу, в Україні недостатньо. Необхідно відзначити, що комп’ютерна підтримка підручника, як засобу посилення функціональності змісту і забезпечення мотивації навчання, є вкрай необхідною на сьогоднішній день.

Враховуючи вимоги часу, на сьогоднішньому уроці історії найчастіше використовується комп’ютер для перегляду фільмів, представлення презентацій, аналізу схем, таблиць історичних карт,джерел тощо.

Наприклад, вивчаючи тему «Початок Другої Світової війни» в 11-му класі завжди під час вивчення нового матеріалу показую відеофільм «Абіль у серці не стиха…», де на прикладі звичайної сільської родини розповідається про життя людей у воєнний період (зі слів очевидиці тих подій). Діти ніби переносяться в той період і стають учасниками подій війни, кожен із них так глибоко проймається цією темою, неначе і справді побував у далекому 1941 році. Слід зазначити, що відео має бути лаконічним, логічно використовуватися на уроці, обов’язково аналізуватися та обговорюватися, щоб урок не перетворився на кінозал.

Також шостий клас полюбляє вивчати історію на кінофільмах. Вивчивши ту чи іншу тему, вони вдало порівнюють достовірність історичних фактів та художнього фільму. На мою думку, саме фільми допомагають школярам зобразити в уяві різних історичних персонажів та події. Вивчаючи тему «Стародавній Єгипет», учні мали можливість переглянути документальний фільм «Єгипетські піраміди» .

Під час актуалізації опорних знань я ще готую різні завдання, які учні виконують із задоволенням. Наприклад, користуючись програмою Microsoft Word я складаю схеми, а учні повинні вказати відповідність між даними положеннями. Наприклад при вивченні теми: «Київська держава за часів князя Володимира Великого» використовую подібні завдання:

1.Встановіть відповідність подій з іменами князів:

1) придушення повстаннян деревлян

2) перші угоди Русі з Візантією

3) дунайські походи

4) повстання деревлян

5) Аскольд

а) Олег б) Ольга в) Ігор г) Святослав д) першим прийняв хрещення на Русі

Щоб ефективніше використовувати час уроку, можна звернутися до електронної презентації, яка істотно полегшує роботу вчителя, адже у презентації можна використати різноманітні карти, схеми, невеличкі відеоролики та аудіокоментарі. Учні 9-11-х класів які вже давно знайомі з ІКТ та з Інтернетом, допомагають створювати презентації до уроків, найбільше вони полюбляють створювати презентації до уроків, де вивчають про життя різних історичних постатей: Іван Мазепа, Богдан Хмельницький, Михайло Грушевський, Степан Бандера та ін..

Учителі нашої школи мають можливість застосовувати ІКТ на практиці: у кабінеті інформатики, ІКТ, кабінеті історії. Використовуючи мультимедійну дошку, зробивши таким чином урок набагато цікавішим та ефективнішим. Готуючись до кожного уроку використовую не лише друковані розробки, а й можливості Інтернету, наприклад часто звертаюся до матеріалів, що розміщені на сайтах вчителів історії та правознавства м. Краматорська.

Саме під час підготовки до нового уроку учитель має визначитися, чи потрібно використовувати комп’ютер на даному уроці, на якому саме етапі уроку використання комп’ютера буде найбільш ефективним. Проте завжди потрібно пам’ятати про доцільність використання можливостей комп’ютера на даному уроці, адже із безлічі позитивних моментів використання ІКТ можна знайти і мінуси, тому що комп’ютер ніколи не зможе повністю замінити учителя. Бо саме учитель може зацікавити учнів, викликати у них допитливість, завоювати довіру, тільки учитель може спрямувати увагу дітей на ті або інші важливі аспекти періоду, що вивчають учні, і лише тільки справжній педагог зможе відзначити старанність та знайти підхід до кожного учня індивідуально, а не до усіх загалом.

Отже, завдяки поєднанню традиційних педагогічних технологій та ІКТ вдається зробити урок більш насиченим та цікавим, донести більше інформації до кожного учня.

Входження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у різні сфери діяльності людини не оминає й галузі освіти. У зв'язку з цим особливого значення набуває переорієнтація мислення сучасного вчителя на усвідомлення принципово нових вимог до його педагогічної діяльності, готовність використовувати ІКТ як допоміжний навчальний ресурс.

Ефективний сучасний урок – це мультимедійний урок, урок з використанням інформаційних комп’ютерних технологій.

Мультимедійні технології:

підвищують продуктивність уроку;
дають змогу більше використовувати наочність, різні форми праці;
дозволяють учителю свою розповідь доповнити відео, ілюстраціями,

пожвавити урок;

дозволяють логічно побудувати урок, акцентувати увагу учнів на головному матеріалі, використовуючи при цьому різноманітну наочність;
матеріал краще сприймається учнями, зростає їх зацікавленість;
відбувається індивідуалізація навчання, розвиток творчих здібностей
шляхом залучення учнів до створення уроків, проектів, презентацій;
скорочуються види роботи, що стомлюють учня;
використовуються різні аудіовізуальні засоби (музика, графіка, анімація) з метою підвищення активності дітей;
уможливлюється динамічне подання матеріалу ;
забезпечуються умови для формування самооцінки учня.

Медичні та психологічні дослідження в галузі сприйняття та оброблення інформації доводять, що 83% всієї інформації ми отримуємо за допомогою зорових органів,11% - слухових, 3,5% - за допомогою запахів, 1,5% - тактильних рецепторів.

Я, ознайомившись із дослідженнями, на уроках використовую різні види подання інформації. Допомагають мені це здійснити уроки з використанням ІКТ. Мною розроблені презентації з історії України та всесвітньої історії для учнів 7-11 класів – своєрідний мультимедійний посібник. У цьому році я вирішила спробувати новий вид роботи – дистанційну освіту за допомогою мережі Інтернет. На блозі я виставляю додатковий матеріал за темами, які вивчаються. Учні на уроці отримують завдання, які вони повинні виконати вдома, опрацювавши матеріал підручника ( обов'язково) і матеріал блога (додатково). Це дозволяє, по-перше, розвивати вміння самостійно працювати з різними джерелами інформації - текстом, картами, малюнками, відео, схемами самостійно; по-друге, на уроці більше часу відводиться для закріплення матеріалу, його відпрацювання; по-третє, можна приділити увагу складним проблемним питанням та розглянути їх.

Крім того, використання роботи з блогом дозволяє учням відпрацьовувати матеріал у разі відсутності на уроці, при повторенні теми, у будь - який час можна звернутися до потрібного матеріалу теми та повторити.
Тема. Київська Русь за часів князя Ярослава Мудрого. (7 клас)
Завдання: (дається на уроці)
- Самостійно опрацювати параграф 8 та матеріал блога (2 статті)
- Виписати та вивчити:
- ім’я – Ярослав (коротко);
- досягнення внутрішньої політики;
- досягнення зовнішньої політики;
- «Руська Правда» - що це, зміст, значення;
- факти розбудови Києва;
- дати : 1019—1054 рр.,1019р., 1024 р., 1026 р. .1036 р., 1037 р., 1051 р.;
- значення діяльності;
- заповіт Ярослава Мудрого;
- Анна Ярославна, Іларіон;
- поняття – закон, правові норми, митрополія, митрополіт, автокефальна, єпископ.
Матеріал на блозі виставляю з урахуванням майбутньої підготовки до ЗНО. Крім учнів 7-х класів, цим матеріалом можуть скористатися і учні 11-х класів при підготовці до ЗНО.

Даю учням і творче завдання – написати характеристику Ярослава Мудрого за пам’яткою

Характеристику князя Ярослава Мудрого учні пишуть за бажанням.

Крім статей, я почала для 10 класу створювати узагальнююче відео, яке допомагає учням краще запам’ятовувати поняття, імена діячів, дати до відповідної теми. Відео виставляю на перший урок теми, яка вивчається

Наприклад, «Життя людей за первісних часів. Тема перша»

Київська Русь за часів правління Ярослава Мудрого ( ч.І ) Тема друга.

Як давати характеристику історичному діячу.

1. Дати характеристику епохи.

(коли, в якій країні жив діяч, які події відбувались в цей час у світі, в яких умовах формувались його погляди)

2. Кратка біографія історичного діяча.

3. Особисті якості та риси характеру.

(як відбувалось формування його поглядів; вплив особистих якостей на його діяльність; які риси характеру вам подобаються, а які – ні і чому)

4. Найбільш значні діяння, які верстви населення підтримували його діяльність, які – ні і чому.

5. Наслідки його політики, діяльності для сучасників. нащадків.

6. Ваше особисте ставлення до нього:

- які почуття викликає у вас його політика. діяльність, вчинки;

- ваша оцінка засобів та методів його політики, діяльності.

7. Загальні висновки

Досвід використання персонального комп'ютера на уроках історії та суспільствознавчих дисциплін показує, що це дозволяє значно оптимізувати навчальний процес.

Вже п’ять років в нашому місті працює творча група вчителів історії «Використання ІКТ на уроках історії». Ми займаємося створенням власних і використанням готових презентацій уроків для демонстрації їх через комп'ютер і мультимедійні установки на великий екран. В 2016 році ми вже презентували свої теоретичні і практичні наробки з теми «Використання комп’ютерних технологій на уроках історії для формування самоосвітніх компетентностей учнів» (у вигляді методичного посібника), а саме розглянули впровадження методу проектів та проектної діяльності. В минулому році для допомоги вчителям історії міста ми пропонували рекомендації з практичного використання ІКТ технологій на конкретних уроках історії України та всесвітньої історії, спецкурсах в профільних класах. Я розробила уроки з використанням електронних презентацій. Ці презентації дуже ефективні, тому що дають більше можливостей для вчителя. Форму презентації можна використовувати на різних етапах уроку. Можна заздалегідь продумати етапи перевірки знань в ігровій формі та тестовому варіанті тощо. Для чого ж ПК може стати в нагоді гуманітарію на уроці? Відповідь виявляється банально простою. Якщо не розглядати використання ПК як самоціль, а сам комп'ютер як «замінник» викладача, то його нішею є сфера оптимізації праці вчителя. При такому підході ПК перетворюється в універсальний технічний засіб навчання (ТЗН). Це унікальний помічник вчителя, універсальний засіб наочності і хранитель безцінного вчительського досвіду.

У 2018-2019 навчальному році я розробила методичні рекомендації по проведенню уроків в 10 класі історичного профілю з використанням електронних презентацій, фрагментів документальних фільмів, тестової роботи.

В результаті роботи з комп’ютерними засобами різного типу, я сформулювала для себе наступні принципи вибору програмного продукту для використання на уроці:

1. Програма повинна бути зрозуміла з першого знайомства, як викладачам, так і учням. Управління програмою має бути максимально простим.

2. Викладач повинен мати можливість компонувати матеріал за своїм розсудом і при підготовці до уроку займатися творчістю, а не запам'ятовуванням то в якому порядку буде виводитися інформація.

3. Програма повинна дозволяти використовувати інформацію в будь-якій формі представлення (текст, таблиці, діаграми, слайди, відео-аудіофрагменти і т.д.) У підсумку, як виявилося, цим вимогам відповідає не готовий продукт, а програма створення презентацій. У своїй практичній роботі я використовую програму Power Point з пакету Microsoft Office. Такий вибір пояснюється, насамперед, поширеністю даного пакета і його уніфікованістю - будь-яка людина що має уявлення про хоча б один продукт пакета, швидко може освоїти роботу і в інших програмах.

Power Point дозволяє будь-якому викладачу стати розробником власного програмного продукту по предмету. В Інтернеті можна знайти готові презентації з різних курсів і тем. Автори цих робіт - вчителі-практики. Природно, що кожен вчитель по-своєму бачить урок, тому в готових версіях йому хочеться щось змінити. Це легко зробити за допомогою даної програми. Готова розробка легко модифікується під конкретні варіанти уроку. Викладач може додавати або пропускати слайди, наповнювати їх іншим змістом (замінювати текст, малюнок, діаграму), використовувати традиційні прийоми роботи. На відміну від традиційних видів наочності, урок-презентація дозволяє максимально зосередити увагу викладача на ході уроку, так як управління програмою зводиться до простого натискання на клавішу. Як правило, презентація складається з ілюстративного матеріалу, фактичних відомостей, оформлених у вигляді простого тексту, таблиць, опорних схем і графіків (що само по собі вчить школярів грамотно обробляти інформацію), практичних завдань, тестів, проблемних питань і т.д. Наявність цих завдань показує, що подібні презентації в жодному разі не зводяться до пасивного «розглядання картинок». Але, заздалегідь підготовлені, вони, в першу чергу, звільняють час вчителеві і, по-друге, полегшують завдання дітей, оскільки більшість з них, як ми знаємо, візуали по сприйняттю інформації. На відміну від традиційних видів наочності, презентація дозволяє максимально зосередити увагу викладача на ході уроку, так як управління програмою зводиться до простого натискання на ліву клавішу миші. Як раз такі презентації ми представили в електронному додатку до брошури.

Розвиваючи творчий потенціал учнів, формуючи зацікавленість у глибокому вивченні конкретної теми, я часто пропоную учням за бажанням підготувати короткі виступи-презентації з різних тем історії України, всесвітньої історії, курсу «Людина і світ», спецкурсу «Видатні постаті України». Подібні презентації можна підготувати за допомогою інтернет-ресурсів і різних мультимедійних посібників, додавши до цих джерел власні знання і досвід.

Застосування інформаційних технологій і систематичне використання ПК в процесі викладання гуманітарних дисциплін призводить до таких результатів.

1. Підвищення рівня використання наочності на уроці;

2. Підвищення продуктивності уроку;

3. Встановлення міжпредметних зв'язків із основами інформатики, літератури та ін.

4. Необхідність звертати велику увагу на логіку подачі навчального матеріалу позитивним чином позначається на рівні знань учнів.

5. Поліпшуються взаємини вчителя з учнями, далекими від історії, але захопленими ПК. Підлітки починають бачити у викладачі «споріднену душу».

6. А найголовніше - в учнів змінюється ставлення до ПК як до дорогої, захоплюючій іграшці. Хлопці починають сприймати його як універсальний інструмент для роботи в будь-якій області людської діяльності.

Застосування ІКТ дозволяє реалізувати ідеї індивідуалізації та диференціації навчання, що видається особливо важливим в умовах становлення профільної школи. Пріоритет дослідницьких і проектних технологій у викладанні історії передбачає використання широкої бази історичних джерел, які не завжди є в шкільних бібліотеках. Можливості ІКТ (електронних навчальних посібників і глобальної мережі Інтернет) із зберігання і передачі інформації дозволяють вирішити ці завдання: підвищити інформаційну насиченість уроку, вийти за рамки шкільних підручників, доповнити і поглибити їх зміст. Сучасний освітній процес передбачає розвиток в учнів творчих здібностей. Подібна вимога диктує необхідність роботи учнів з інформацією, самостійно сформованої ними у вигляді творчої освітньої продукції. Вирішенню цього завдання сприяє розвиток проектних технологій у вивченні історії. В даному випадку ІКТ, спочатку призначені для створення інформаційних продуктів різного роду (текстів, презентацій, web - сторінок і т.п.) і володіння величезним творчим потенціалом, також могли б стати ефективним інструментом в руках учнів.

Інформаційно-комунікаційні технології розширюють можливості діагностики рівня засвоєння історичної інформації. Різноманітні тестові системи дозволяють індивідуалізувати процес оцінки знань учнів, розвивати здатність учнів до самооцінки. Таким чином, інформаційно-комунікаційні технології здатні: стимулювати пізнавальний інтерес до історії, надати навчальної роботи проблемний, творчий, дослідницький характер, багато в чому сприяти оновленню змістовної сторони предмета історія,

Основною метою підготовки вчителів історії до використання ІКТ є сприяння формуванню готовності і здатності педагога використовувати ІКТ у своїй професійній діяльності. Використання можливостей Інтернету на уроках історії

Інтернет можна розглядати як частину інформаційно - комунікаційного предметного середовища, який містить багатющий інформаційний потенціал. Учитель історії може використовувати освітні ресурси Інтернету для пошуку історичних джерел, текстів монографій і курсів лекцій, різноманітних методичних матеріалів, газетних і журнальних статей, рефератів та ін. В Інтернеті можна знайти сайти різних освітніх установ та органів управління освітою. Телекомунікаційні можливості Інтернету можна використовувати для організації дистанційного навчання та для організації спілкування за допомогою форумів, чатів та відеоконференцій. На сайтах можна знайти не тільки навчальні тексти, а й різні об'єкти мультимедіа (відео та звукові файли, фотографії, карти, схеми тощо), які відкривають величезні можливості щодо їх використання в педагогічному процесі. Використання Інтернету на уроках історії значно збільшує обсяг інформації, задіяної в історичній освіті, дозволяє вільно реалізувати сучасні інтерактивні технології, у тому числі проектні та модульні. Впровадження ІКТ в освітній процес вимагає розробки зовсім нової методики викладання історії, яка багато в чому пов'язана з дослідницькими, проектними технологіями

Тема. Соціально-економічний розвиток українських земель на початку ХХ століття

Мета:

з’ясувати особливості соціально-економічного розвитку українських земель на початку 20 століття, визначати особливості розвитку промисловості в Наддніпрянській та Західній Україні; дати характеристику основних галузей промисловості, порівнювати, як відбувався розвиток сільського господарства на українських землях у складі двох імперій;
розвивати творчі здібності учнів;
розвивати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, працювати з історичними картами, документами, працювати з діаграмами, робити висновки після перегляду документального фільму;
виховувати полікультурну компетентність, почуття гідності та справедливості.

Основні терміни і поняття: концентрація виробництва, монополія, синдикат, міграція, кооператив, сервітут; економічна криза, міграція, вітчизняний та іноземний капітал, підприємництво.

Основні дати:

1900—1903 pp. — економічна криза; 1904—1909 pp. — економічна депресія; 1909 р. — початок економічного піднесення

Обладнання: мультимедійний проектор, презентація, документальний фільм «Неповна воля» з циклу «Невідома Україна. Нариси нашої історії. Фільм 80», підручник, документи, правила проведення “мозкового штурму” (плакат), розподіл ролей в малих групах (пам’ятка - плакат), тестові завдання, картки самоконтролю.

Використані методи і прийоми: робота з історичним документом, робота з картою, «мозковий штурм», «мікрофон», бліцопитування, робота в групах, розповідь учителя, бесіда

Тип уроку: урок засвоєння нових знань з використанням інтерактивних методів.

Очікувані результати уроку:

Під час уроку учні:

розвиватимуть вміння працювати з різними джерелами інформації;
поглиблять вмінні вести аргументований діалог, робити висновки, аналізувати документи, простежувати

причинно-наслідкові зв’язки, порівнювати, добувати необхідну інформацію, працювати з історичними
термінами та поняттями, датами;
вдосконалять навички участі у визначенні та аргументуванні своєї позиції в роботі малої групи, у “мозковому штурмі”, у аналізі історичної ситуації та прогнозуванні можливих суспільних наслідків.

Після цього уроку учні зможуть:

пояснити причини залежності української економіки від російського, австро-угорського та іноземного капіталу;
визначати і порівнювати відмінності економічного і соціального розвитку східних, західноукраїнських та південних земель на початку ХХ ст.;
пояснити динаміку промислового розвитку початку 20 ст.., формулюючи власні судження;
характеризувати, спираючись на карту, економічні зв’язки українських регіонів з європейським ринком;
пояснювати зміст термінів: концентрація виробництва, монополія, синдикат, міграція, кооператив, сервітут, економічна криза;
доводити закономірність процесів модернізації в українських землях;
оцінювати діяльність історичних осіб з позиції загальнолюдських цінностей;
зіставляти і критично аналізувати інформацію з різних джерел знань; брати участь у дискусії.

Структура уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

ІV. Мотивація навчання.

V. Оголошення теми та очікуваних результатів.

VI. Вивчення й засвоєння навчального матеріалу.

VII. Закріплення нових знань і вмінь учнів.

VIII. Підсумки уроку.

IX. Рефлексія.

Х. Оцінювання роботи учнів.

ХІ. Домашнє завдання.

Хід урок

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

1. Схарактеризуйте територію та населення України на початку XX ст.

2. Охарактеризуйте найважливіші завдання, які стояли перед українським народом на початку ХХ століття

3. Які передумови відродження власної державності і національної цілісності склалися в Україні на початку ХХ століття.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Пригадайте характерні риси кріпосництва (бліцопитування).

2. Назвіть особливості розвитку сільського господарства в Україні після реформи 1861 року.

3. Назвіть особливості промислового розвитку України в пореформений період.

4. Які галузі промисловості України розвивались успішно, які – ні? Чому?

5. Повторення понять модернізація, монополія, натуральне господарство.

ІV. Мотивація навчання

Метод «Мікрофон». Назвіть події другої половини ХІХ ст., які мали найбільший вплив на розвиток економіки українських земель.

V. Оголошення теми, мети та очікуваних результатів уроку. Вступне слово вчителя.

VІ. Вивчення нового матеріалу

1. Сільське господарство України на початку ХХ століття

Завдання. Порівняйте стан розвитку сільського господарства в Наддніпрянській Україні та в західноукраїнських землях. Зробіть висновок. Чим ви можете пояснити відсталість сільського господарства й важке економічне становище селян?

Робота в групах «Пошук істини». Учні об’єднуються в групи, після прослуховування учителя працюють з § 4 підручника Історія України. Авт. Ф.Г. Турченко, §6.1 навчального посібника з історії України та всесвітньої історії «Історія епохи очима людства» та картою «Економічний розвиток українських земель на початку 20 століття»

1. Труднощі модернізації села

2. Аграрне перенаселення і його наслідки

3. Модернізаційні процеси в сільському господарстві

4. Земства і кооперативи

Розповідь учителя. Характеристика аграрного сектору (під час розповіді учні складають схеми або діаграми відповідно до теми, над якою працює група)

1) збереження поміщицьких господарств. В Україні на початку XX ст. налічувалося понад 32 тис. поміщицьких господарств, частина з яких перейшли на капіталістичні рейки завдяки застосуванню вільнонайманої праці, новітньої техніки й передових технологій. А решта змушені були продавати свої землі. Так, з 80-х рр. по 1905 р. дворяни Півдня України продали майже половину своїх володінь. Попри кризу поміщицького господарства саме вони разом з господарствами заможних селян давали основну частину зерна. Такі власники, як Харитоненко, Терещенко, Кочубей, створили у своїх маєтках сільськогосподарські комплекси, до яких входили машинобудівні та переробні заводи.

2) важке становище селянських господарств ( 44% селянських господарств були бідними й володіли не більше 5 десятин)

3) майнова диференціація селянства ( відсоток безземельних і малоземельних селян в Україні сягнув 80 %).

4) посилення експлуатації народних мас - селянин сплачував викупні платежі, численні податки, виконував натуральні повинності. Існувала на селі так звана кругова порука, за якою за несплату боргу одного селянина відповідала вся громада. Без згоди громади селяни не мали право піти на заробітки. Серед селян побутувала традиція брати землю на 1-2 роки, тому що була неспроможна оплатити більший термін. Все це вело до зростання соціальної напруженості на селі.

5) відбувається створення колективних господарств (кооперацій) у формі артілей, кас, крамниць з метою захисту середнього селянства від розорення. Але кооперативний рух у Наддніпрянщині, на відміну від Західної України, був недостатньо поширений. Це було наслідком політики царського уряду, який забороняв діяльність кооперативів. Він бачив у них організації, навколо яких гуртувалися національні сили України. Ватажки кооперативного руху перебували під постійним наглядом поліції. Існуючі артілі закривалися, нові практично не відкривалися.

6) загострення проблеми аграрного перенаселення. Понад 50% селян України були незаможними. В пошуках джерел існування вони відправлялися в міста або взагалі покидали Україну. Ще наприкінці XIX ст. українське населення мігрувало на Кавказ (1300 тис), до Поволжя (400 тис), на Далекий Схід (225 тис). Українці заселяли територію Приморського та Амурського країв Далекого Сходу. Тут переселенці отримували по 100 десятин кожен, будували собі селища, викорчовували ліси під земельні ділянки для хліборобства, осушували болота.

У сільському господарстві України відбувалася боротьба нових форм капіталістичного господарювання з феодалізмом, який, незважаючи на реформу 1861 р., чинив опір і не здавав своїх панівних позицій. На початку XX ст. тут існувало чимало поміщицьких латифундій, площі яких становили десятки тисяч десятин землі кожна. У 1905 р. 97 найбільшим латифундіям належало близько 2 млн десятин землі. У маєтках із земельною площею понад 500 десятин зосереджувалося майже 9 млн десятин землі, тобто 20 відсотків місцевого земельного фонду. Усього напередодні революції 1905 р. в Україні налічувалося 32,5 тис. поміщицьких господарств. Маєтне дворянство, зосередивши в своїх руках величезні матеріальні цінності, залишалося впливовою силою в державі.

Водночас на межі століть чітко проглядався буржуазно-поміщицький шлях аграрних перетворень. Незважаючи на всебічну підтримку царизму, дворянське землеволодіння невпинно скорочувалося. У 1906 р. дворянські маєтки в Україні становили тільки 45,5 відсотка приватних господарств. У сільському господарстві України співіснували дві системи: дрібноселянська й поміщицька, у тому числі капіталізоване сільськогосподарське виробництво. Земельна площа України була приблизно порівну розділена між ними.

В аграрному секторі України на початку XX ст. налічувалося понад 32 тис. поміщицьких господарств. Частина з них, переважно великі земельні латифундії, перейшла на капіталістичні рейки, створивши ефективні, багатогалузеві господарства. Органічно вписалися в нові умови господарювання маєтки Кочубея, Терещенка, Харитоненка та ін. Решта ж поміщиків, не пристосувавшись до буржуазних відносин, була змушена продавати свої землі. Про Масштаби цього процесу свідчить хоча б той факт, що протягом 1877—1905 pp. дворяни Півдня України продали майже половину своїх володінь (у цілому в українських землях поміщики до початку першої російської революції спродали понад 1/3 своїх земель).

Загальна земельна площа України на початку століття становила 44,1 млн десятин. Із них у приватній власності перебувало 20,6 млн десятин, надільні землі становили 20,1, а казенні, удільні, церковні — 3,4 млн десятин.

Як розподілялися ці землі між соціальними верствами суспільства? Приватні землі: 10,8 млн десятин — дворянські, 5,6 млн — селянські, 4,1 млн десятин належали іншим станам суспільства. Надільна земля була розподілена між більш як 3 млн селянських дворів, проте дуже нерівномірно: до 5 десятин на двір було у володінні 54 відсотка селян, від 5 до 10 десятин — 29,4, понад 10 десятин — 16,6 відсотка селян.

Порівняно добре було забезпечене землею селянство Півдня України: малоземельних селян тут було 44 відсотки, середньо-земельних — 43, великоземельних селян — 13 відсотків. Тут було менше залишків кріпосництва й найвищого ступеня досягла капіталізація, широко використовувалися сільськогосподарські машини, агрокультура та вільнонаймана праця прийшлих робітників.

Розвиток капіталізму в сільськогосподарському виробництві спостерігався й на західноукраїнських землях. Відбувалося скорочення поміщицьких володінь, землі яких переходили до буржуазії та заможних селян. Здійснювалося обезземелення селянства. Щоб вижити, селянська біднота змушена була шукати заробітків поза селом. Швидкими темпами зростала еміграція. Землю скуповувала заможна верхівка села. У господарствах поміщиків і заможних селян упроваджувалися досягнення агрокультури, прогресивні зміни в структурі посівних площ. Унаслідок проникнення капіталістичних відносин у сільське господарство посилювалась диференціація селянства. Впливовою силою стає заможна верхівка села, в якій царизм вбачав свою опору.

Проте розвиток капіталізму в сільському господарстві відбувався повільними темпами. Консервативні дворянські методи ведення господарства, відстала агрокультура істотно впливали на врожайність. На початку століття врожайність зернових культур в Україні була надзвичайно низькою. Середня врожайність на одну десятину становила: жита — 45 пудів, пшениці — 45—50, вівса — 46, гречки — 27 пудів. Низькі врожаї постійно тримали селянина на межі голоду.

У 1905 р. в Галичині і в 1909 р. на Буковині було видано закон про «поміщицьке землеволодіння». За даними 1905 p., 31 тис. поміщиків володіла понад 10-ма млн. десятин землі (330 тис. десятин на один маєток), тоді як мільйони селянських господарів мали 20 млн. десятин — по 6,7 десятини на двір. Проте й сюди входив капіталізм, заможні селяни скуповували (часто за безцінь) наділи тих, хто розорився, а безземельні поповнювали лави наймитів у селі та місті. Сільська громада розкладалася, ставала на шлях капіталістичного розвитку.

На початку XX ст. не кращим, а де в чому ще залежнішим було становище західноукраїнських земель під гнітом Австро-Угорщини. Тут проживало 4600 тис. українців, у Галичині — 3850 тис, на Буковині — 305,1 тис, на Закарпатті — 503,3 тис.

Приблизно 80—90% населення займалося сільським господарством, яке давало 70% національного доходу. В аграрних відносинах зберігалося багато кріпосницьких пережитків. Селянські двори з ділянками до 2 га становили: в Галичині — 42,7%, на Буковині — 56%, на Закарпатті — 51%. У середньому на одне бідняцьке господарство припадало: в Галичині — 1 га, на Буковині — 1,5 га, на Закарпатті — 0,73 га землі. Поглиблювалося соціальне розшарування селянства. У Галичині в 1902 році куркулі становили 9,7% загальної кількості господарств і володіли 20,7% усіх земель, на Буковині — відповідно 8 і 23%, на Закарпатті — 9,93 і 23% «рентові загороди», який сприяв розвитку господарств фермерського типу. На Закарпатті була проведена так звана верховинська акція: держава орендувала в поміщиків землю і давала її в суборенду заможним селянам. Ці заходи сприяли розвитку капіталізму в сільському господарстві.

На початку XX ст. в Галичині поміщики почали створювати багатогалузеві маєтки — промислово-рільничі господарства, де діяли промислові підприємства з переробки вирощеної сільськогосподарської продукції. Заможні селяни створювали господарства фермерського типу. Завдяки запровадженню нових досягнень агрономії та сільськогосподарської техніки валовий збір і середня врожайність культур поступово зростали. Однак попри позитивні тенденції в краї й надалі не вистачало власного хліба, який доводилося завозити з інших провінцій імперії. Значно краще було розвинене тваринництво, яким переважно займалися селяни (91% поголів'я). Тваринництво все більше набувало товарного характеру. Так, на Буковині постійно збільшувалася відгодівля «великих буковинських волів» (вагою 1000 кг і більше) на продаж при ґуральнях і поміщицьких маєтках. На Закарпатті традиційно розвивалося виноградарство.

В аграрному секторі України зберігали свої позиції великі поміщицькі латифундії; перетворення землі на товар спричинило посилення майнової диференціації селянства; зросла експлуатація народних мас; назріла проблема аграрного перенаселення тощо. Всі ці чинники призвели до значної напруженості в суспільстві, загострення соціальних протиріч.

Загальний стан сільського господарства, існуюча система землеволодіння та землекористування, напівголодне існування селянства в багатій чорноземами Україні зумовлювали необхідність запровадження невідкладних заходів їх розробку і впровадження в імперській Росії міг здійснити виключно центральний уряд.

На початку XX ст. в сільському господарстві українських земель тривали процеси, започатковані аграрними реформами в Росії (1861 р.) та Австрії (1848 p.), а саме:

перерозподіл земель на користь тих власників, які пристосували свої господарства до ринкових потреб;
зростання товарності господарств;
поява надлишку робочої сили;
упровадження в сільськогосподарське виробництво техніки й досягнень агрокультури.

Мовою цифр (с.37 посібника) Порівняльна характеристика стану земле виробництва

	На 100 га посівної площі сільських жителів	Урожай пшениці з 1 га в середньому	Один сільський житель виробляє пшениці (в тонах)
Франція	84	1,4	1,7
Німеччина	107	2,2	2,0
Англія	79	2,4	3,0
Україна	109	1,6	0,8

Робота в групах

1 група. Труднощі модернізації села (виділити причини труднощів модернізації села, виділити, що стримувало модернізацію с/г)

Причини труднощів модернізації: неписемність більшої частини сільського населення, натуральний характер селянського господарства, велике поміщицьке землеволодіння, панування селянської общини (постійний перерозподіл земель), кругова порука у сплаті податків, проблема аграрного перенаселення

2 група. Аграрне перенаселення і його наслідки (виділити причини міграції українських селян та напрями їх еміграції, дайте визначення поняттям «міграція», «еміграція», «аграрне перенаселення»)

Причини міграції українських селян:

1. Малоземелля більшості селян

2. Пошук кращої долі

3. Національне гноблення

4. Демографічний бум

5. Аграрне перенаселення

Напрями еміграції:

1. Степова Україна

2. Бессарабія

3. Дон

4. Кубань

5. Нижнє Поволжя

6. Урал

7. Сибір

8. Далекий Схід

9. Казахстан

10. Канада, Бразилія, Аргентина, Німеччина, Бельгія, Франція

3 група. Модернізаційні процеси в сільському господарстві (визначте особливості модернізації сільського господарства. Дайте визначення поняттю «модернізація».

Особливості модернізації сільського господарства

посилення спеціалізації районів – Степова Україна – зернові, Правобережжя, частково Лівобережжя – технічні культури (картопля, тютюн, цукровий буряк);
провідна роль зернового виробництва (75% загальноімперського врожаю);
створення земських установ;
упровадження в сільськогосподарське виробництво техніки й досягнень агрокультури;
перерозподіл земель на користь тих власників, які пристосували свої господарства до ринкових потреб;
зростання товарності господарств;

4 група Земства і кооперативи. Розкрийте діяльність земств та кооперативів.

Аргументовано доведіть або спростуйте твердження: «На початку XX ст. український кооперативний рух, незважаючи на великі труднощі та перешкоди, набув значного розвитку. Він став важливим чинником господарського, культурного і духовного піднесення українського народу. У кооперації українське громадянство вбачало одну з конкретних форм демократії, яка наближала Україну до Заходу».

Заслуховуються повідомлення учнів за темами «Життя та діяльність М. Левитського», «Життя та діяльність В. Нагірного» (випереджуюче завдання).

Виконання практичної роботи мобільними групами (перерозподіл груп так, щоб у новій групі були представники всіх попередніх груп).

Виконання практичної роботи (виконання завдань)

1.Дайте визначення поняттям (усно, визначення понять у зошит учні запишуть вдома)

Модернізація, кооператив, сервітут, міграція, еміграція, аграрне перенаселення

2. Причини труднощів модернізації села

3. Особливості модернізації сільського господарства

4.Причини міграції українських селян

5. Напрями еміграції

Робота з документом. (Текст документу в наявності у всіх груп).

М. Левитський про умови організації сільськогосподарського кооперативу

1) Вся наша земля на всіх майданах наших, а також орендована об’єднується разом в одне ціле і передається до неподільного та спільного володіння й користування всієї артілі.

2) Все рухоме та нерухоме майно, різні будівлі й таке інше належить нероздільно і перебуває у спільному користуванні всієї артілі.

3) Кожне суспільство живе окремо і влаштовує своє життя, як саме хоче.

4) Врожай весь обов’язково звозиться в один двір.

5) Врожай, після виплати артільних боргів, податків і т. д. поділяється поміж усіх учасників по числах робітників, без різниці кому (причому хлопці 14—17 років та дівчата 14—16 років половину належного дорослим учасникам).

6) Щоб наше артільне діло йшло добре, ми всі повинні жити в добрій злагоді, любові та згоді, як брати і як подобає дійсним християнам, ми не повинні ані лаяти, ані сваритися, ані п’янствувати…

Запитання та завдання.

1) Дайте визначення поняття «артіль». На яких засадах вона мала діяти?

2) Які моральні якості мали сповідувати члени артілі?

3) Дайте власну оцінку артільного руху.

Після обговорення в групах учні відповідають на запитання.

Колективна робота. Обговорення в класі завдання «Аргументовано доведіть або спростуйте твердження: «На початку XX ст. український кооперативний рух, незважаючи на великі труднощі та перешкоди, набув значного розвитку. Він став важливим чинником господарського, культурного і духовного піднесення українського народу. У кооперації українське громадянство вбачало одну з конкретних форм демократії, яка наближала Україну до Заходу». (метод «мікрофон»)

Перевірка виконання завдань групами.

2. Промисловість України на початку ХХ ст. ( § 5 підручника)

Проблемне завдання. Доведіть, що на початку ХХ ст. на українських землях відбувалася індустріальна модернізація.

1) Випишіть до зошиту назви найбільших металургійних заводів, що працювали в Україні.

2) Визначте, яке місце належало українській економіці в господарському житті двох імперій.

3) Як наведена інформація відображає індустріальну модернізацію українських земель?

4) Якою була політика імперського уряду щодо українських земель? Аргументовано доведіть, що така державна політика суттєво деформувала структуру економіки України

Розповідь учителя.

1. Галузева структура промисловості

На рубежі XIX і XX ст. для України було характерно завершення промислового перевороту і складання великих промислових центрів: Донецького вугільного, Криворізького залізорудного, Нікопольського марганцевого, південно-Західний цукровобуряковий район).

Українська економіка розвивалася як складова загальноросійської економіки. За своїм економічним потенціалом Україна посідала друге місце в промисловому виробництві Російської імперії. Саме тут було сконцентровано 20 % промислових підприємств імперії. На території України у 1913 рр. вироблялося 72% руди, 69% чавуну, сталі – 58 %, паровозів – 40%, 20% машинобудування і металообробки.

Тому, як і Російська імперія, Україна у 1900-1903 рр. пережила економічну кризу, а 1904 – 1908 рр. – депресію, і лише 1909 – 1913 рр. почалося промислове піднесення.

Завдяки своєму географічному положенню та природним багатствам Україна на початку століття була одним із найрозвиненіших у промисловому відношенні регіонів. Тут склалися такі великі промислові центри, як Донецький вугільно-металургійний, Криворізький залізорудний і Нікопольський марганцевий басейни та Південно-Західний цукробуряковий район. Промисловий розвиток України в цей період визначався зростанням великого капіталу, який все глибше проникав у всі галузі економіки. Це основні сировинні галузі, що визначали економічне становище України.

Формування потужних промислових регіонів засвідчує і той факт, що в окремих районах України розвиток продуктивних сил взагалі відбувався набагато швидше, ніж в обтяженому пережитками капіталізму центрі Росії. Це передусім стосувалося гірничої, металургійної, кам'яновугільної і цукрової промисловості.

Проте, незважаючи на випереджальний розвиток цих галузей, стан економіки України характеризувався нерівномірністю в регіональному масштабі. Особливо це помітно, якщо розглянути показники східних, південних і західних регіонів. Зокрема, на Лівобережжі найзначнішою мірою збереглися залишки кріпосництва. Найвищим рівнем розвитку капіталістичних відносин характеризувався Південь України. З одного боку, потужний індустріальний розвиток Сходу та Півдня, а з іншого — однобічний «калікуватий» стан західного регіону.

Характеристики промислового розвитку України порівняно з центральними регіонами Росії, зокрема статистичні дані загального обсягу продукції її господарства, свідчать про те, що вона піднялася на вищий щабель.

Загальна характеристика стану промисловості України в перші роки XX ст. буде однобічною, якщо не з'ясувати її місце в промисловому потенціалі Російської імперії, а воно визначалося такими показниками. У кам'яновугільній промисловості в 1896 р. всього по Росії (Росія, Польща, Україна) видобуток вугілля становив 572,5 млн пудів, у 1902 р. — 1 005 240, у 1906 р. — 1 326 454 млн пудів. Окремо Україна видобувала у 1896 р. 311 736 млн пудів вугілля, у 1902 — 707 141, у 1906 — 1 060 530 млн пудів. Отже, у 1906 р. частка Донбасу в усьому видобутку кам'яного вугілля Росії становила 73 відсотки. У 1913 р. темпи видачі «на-гора» кам'яного вугілля зросли до 1,5 млрд пудів, що становило 78 відсотків усього видобутку.

Аналогічні показники були також в інших найважливіших галузях промисловості. У 1913 р. Україна виробляла від загального виробництва Російської імперії: залізної руди — 72,3 відсотка, сталі — 58, чавуну — 69, прокату — 57, сільськогосподарських машин — 50, паровозів — 40 відсотків.

Україна була потужним загальноросійським виробником цукру. У перші десятиліття століття її заводи виробляли 81 відсоток виробництва цукру в Російській імперії. У 1913 р. вона виробила 1018 млн пудів цукру, тоді як Росія в цілому — тільки 0,7 млн пудів.

Певні особливості промислового розвитку склалися в Західній Україні, землі якої входили до Австро-Угорщини. Тут переважали видобувні та переробні галузі. Західноукраїнські землі залишалися одним із основних постачальників лісу до європейських країн. Особливо високими темпами розвивались тут деревопереробна, лісопильна, паперова галузі промисловості, видобуток і переробка нафти. У 1913 р. на Дрогобицьких нафтопромислах було видобуто 1,1 млн т нафти. Проте загальний рівень економічного розвитку цього регіону був невисоким. Він залишався відносно відсталим аграрно-промисловим регіоном.

Робота з документом. Структура промислового виробництва України 1912 р. (с.25 підручника)

Запитання до документа

1) Які галузі промисловості переважали в Україні?

2) Чи можна зробити на підставі наведеної інформації висновок про те, що промисловість Наддніпрянщини у складі загальноімперської мала характер сировинного придатка, а не виробника готової продукції? Обґрунтуйте свою думку.

2. Економічна криза 1900—1903 рр.

Робота з термінами і поняттями.

Економі́чна криза — різке погіршення економічного стану країни, що виявляється в значному спаді виробництва, порушенні виробничих зв'язків, що склалися, банкрутстві підприємств, зростанні безробіття, і у результаті — в зниженні життєвого рівня, добробуту населення.

Синтез думок. Російські дослідники В. Островський та О. Уткін стверджують, що «процес модернізації був одночасно прискорений і ускладнений промисловою та аграрною кризою 1900—1903 рр. Ця криза мала світовий характері досить болісно зачепила Російську імперію. Розорення й банкрутства відбувалися одне за одним…». Український історик О. Бойко відзначає, що «своєрідним каталізатором реалізації потенційних можливостей регіону стала економічна криза, яка, загостривши конкуренцію та посиливши поляризацію підприємств, змусила буржуазію максимально сконцентрувати і об’єднати сили».

1) На які наслідки кризи вказують дослідники?

2) Чому вони вважають наслідки кризи суперечливими?

Робота з підручником (с.23-24). Використовуючи матеріал підручника, визначте особливості економічної кризи початку ХХ ст. в Україні. Поясніть, чим вони були викликані.

3. Індустріальна модернізація. Утворення монополістичних об’єднань.

Завдання. Пригадайте з курсу всесвітньої історії характерні риси індустріального суспільства.

Робота з термінами і поняттями.

Концентрація виробництва — зростання кількості великих підприємств і зосередження на них великої частини засобів виробництва, які має суспільство, робочої сили та продукції.

Монополія — виняткове право приватних осіб, держави, організацій, фірм тощо в різних сферах діяльності.

Синдикат — монополістичне об'єднання, характерною рисою якого є розподіл замовлень, закупівля сировини та реалізація продукції через єдину систему збуту. Члени синдикату зберігають виробничу самостійність, але втрачають комерційну.

Початок ХХ ст. характеризувався формуванням індустріального суспільства в Україні. Концентрація промислового виробництва сприяла процесу монополізації, і тому утворення монополій почалося спочатку саме у найбільш «концентрованих» галузях — металургійній, кам´яновугільній, залізорудній тощо. Найпоширенішою формою монополістичних об'єднань у промисловості стали синдикати. На початку сторіччя виростають могутні синдикати: «Продвагон» (1901), «Продамет» (1902), «Трубопродажа» (1902), «Гвоздь» (1903). Це були досить могутні об´єднання. Наприклад, утворений 1904 р. синдикат «Продуголь», до якого входило 18 окремих акціонерних товариств, контролював 75% видобутку кам´яного вугілля в Донецькому басейні. Однак, приносячи буржуазії надприбутки навіть у кризових умовах, монополії водночас гальмували господарський розвиток, заважали технічному прогресу, звужували сферу регулюючої дії ринкових відносин.

Робота з підручником (с.23-24). Опрацюйте матеріал підручника і виконайте завдання.

1) Випишіть ознаки формування індустріального суспільства в Україні.

2) Випишіть назви найбільших монополістичних об’єднань та синдикатів в Україні.

Робота з таблицею

Назва	Вид	Рік заснування	Господарська спеціалізація
Всероссийское общество сахарозаводчиков»	Синдикат	1897	Виробництво і продаж цукру
«Продамет»	Синдикат	1902	Виготовлення і продаж металопродукції
«Продуголь»	Синдикат	1904	Видобуток і продаж вугілля
«Урожай»	Синдикат	1907	Виробництво і продаж сільськогосподарських машин та знарядь
«Продаруд»	Синдикат	1908	Видобуток і продаж залізної руди в Криворізькому басейні
«Ропит»	Трест	1902	Пароплавство на Чорному та Азовському морях
«Паровозний союз»	Синдикат	1907	Паровозобудування
«Продвагон»	Синдикат	1907	Виготовлення і продаж вагонів
«Проволока»	Синдикат	1908	Виготовлення і продаж дроту
«Наваль-Россуд»	Трест	1912	Суднобудування
«Трубопродаж»	Синдикат	1902	Виготовлення і продаж труб
«Гвоздь»	Синдикат	1903	Виготовлення і продаж цвяхів

4. Вітчизняний та іноземний капітал в економіці українських земель. Стан українського підприємництва.

Розповідь учителя.

В економіці України активно зростала роль іноземного капіталу. На початку століття металургійні та металообробні підприємства належали 34 акціонерним товариствам. Іноземці становили більшу частину адміністративного апарату, інженерно-технічного складу, кваліфікованих робітників. У 1910 р. частка іноземного капіталу в Україні досягала 80—90%.

Синтез думок

Дослідник О. Бойко зауважує, що монополістичні об’єднання України були тісно пов’язані з іноземним капіталом. Західну буржуазію приваблювали величезні природні багатства, дешева робоча сила, висока норма прибутку, широкий ринок. Показово, що понад 25 % іноземних інвестицій у промисловість Російської імперії припадає саме на Україну. Через це у вугільній промисловості 63% основного капіталу перебувало у володінні іноземних компаній, а в металургії — 90%. Могутній синдикат «Продуголь» фактично цілком контролювався французькими інвесторами. Це гальмувало і деформувало економічний розвиток не тільки Наддніпрянської України, а й усієї Російської імперії, адже місцевий виробник витіснявся з ринку, а більша частина прибутків, одержаних за рахунок монопольних цін та державних військових замовлень, вивозилася за кордон. А дослідники В. Островський та О. Уткін відзначають, що на початку ХХ ст. національний капітал, набувши сили і розмаху, став поступово витісняти іноземний, перш за все шляхом власних капіталовкладень у вітчизняну промисловість. Частка іноземного капіталу повільно, але неухильно зменшувалась. Капіталовкладення (іншими словами — інвестиції) спрямовувались у найрізноманітніші сфери: у залізничне будівництво й текстильну промисловість, у видобуток вугілля й нафти, у машинобудування, виробництво продовольства, у виплавку сталі.

1) Яку роль у розвитку української промисловості відігравали іноземний та вітчизняний капітал?

2) Що приваблювало західну буржуазію в Україні?

3) У які галузі спрямовувалися капіталовкладення українських підприємців?

Перегляд фрагменту документального фільму «Нові власники» з циклу «Невідома Україна. Нариси нашої історії. Фільм 80» .

Завдання. Назвіть українських підприємців, прізвища яких ви почули на сьогоднішньому уроці, визначить їх роль в економічному розвитку України (метод «Мікрофон»)

Вирішення проблемного питання.

3. Зміни в соціальному складі населення України (§6 підручника).

Розповідь учителя про створення нових соціальних верств суспільства.

Клас об’єднується в групи, які працюють за §6 підручника. Завдання групам. Ознайомитись з текстом параграфу, скласти по 4 тестових завдання та 1 проблемне питання за пунктом параграфу відповідно до номеру групи. Учні складають тестові завдання, заносять його до комп’ютеру у папку з номером своєї групи (учитель перевіряє доцільність складених тестів), потім по завершенні роботи на екрані висвітлюється 16 тестових питань. Учні відповідають на тестові завдання інших 3 груп (разом 12).

1. Формування робітничого класу

2. Особливості формування буржуазії

3. Українська інтелігенція

4. Соціальні рухи

VII. Закріплення матеріалу.

Виконання тестових завдань, здача їх учителю.

Поясніть зміст термінів: концентрація виробництва, монополія, синдикат, міграція, кооператив, сервітут, економічна криза.

VIIІ. Підведення підсумків.

Рольова гра «Інтерв’ю». Учень в ролі журналіста задає питання: доведіть закономірність процесів модернізації в українських землях

Висновки.

ІХ. Рефлексія.

Наскільки важливим для вас особисто є знання та навички, отримані на уроці? Що викликало більшість труднощів: вивчення матеріалу або узагальнення і систематизація знань?

З яким настроєм ти працював на уроці? Учні заповнюють картку самоконтрол

КАРТА САМОКОНТРОЛЮ ТА ПРОПОЗИЦІЙ УЧНІВ

Тема уроку

Що на уроці зацікавило?

Що не сподобалось?

Моя (особиста)

активність

Моя оцінка за весь урок

Мої пропозиції щодо уроку

X. Оцінювання учнів

XІ. Домашнє завдання

Вивчити § 4,5,6 підручника, вивчити визначення понять, дати відповіді на проблемні питання, складені під час роботи в групах, індивідуальні творчі завдання (за бажанням).

Тема уроку: Події революції 1905-1907 роках в Українських землях

Мета: Формувати в учнях знання про події революції 1905-1907 р. в Україні а також охарактеризувати процес активізації громадського політичного життя в Україні, розвивати учнів вміння аналізувати факти та події в історії України в 1095-01097 р. Встановлювати причинно-наслідкові зв’язки під час аналізу події в революції. Вміти робити аналітичні висновки базуючись на історичному фактажі. Самостійно робити висновки.

Тип уроку: комбінований

Основні поняття: «кривава неділя», «маніфест 17 жовтня», «державна дума», «рада робітничих депутатів»

Обладнання: комп’ютер, інтерактивна дошка, підручник

Очкуванні результати:

визначити хронологічну послідовність події революції 1905-1097 р.
на основі отриманої інформації давати характеристику основнім подіям Російської революції в українських землях.
Ефективно використовувати ІКТ на уроках історії

Хід уроку

I Організаційні моменти

II Актуалізація опорних знань

Вчитель ставить питання.

1 Проаналізувати суспільно-громадські реформи 60-х 80-х роках.

2 Охарактеризувати майновий стан Українського селянства наприкінці XIX- початку XX століть.

3 Визначити особливості формування пролетаріату в Україні наприкінці XIX- початку XX століть.

III Мотивація навчальної діяльності

На початку XX століття на території України сформувалися політичні сили, збільшилась кількість міського населення яке було представлено ліберальною буржуазією та міським пролетаріатом. Ці сили вимагали зміни державного устрою та висували вимоги національної автономії.

IV Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Причини революції:

1 Економічні

а) Нерозв’язаність аграрного питания.

б) Збереження поміщицького землеволодіння.

в) Малоземелля та безземелля селян.

г) Низька матеріальна забезпеченість пролетаріату.

Вимоги:

а) Наділення селян землею.

б) Ліквідація поміщицького володіння

в) Вимога восьмигодинного робочого дня.

Політичні причини:

а) Відмова царизму проводити ліберальні реформи.

б) Зосередження усієї політичної влади в установах царської адміністрації.

Вимоги:

а) Повалення самодержавного устрою та встановлення конституційного республіканського ладу.

б) Демократичні свободи.

Соціальні причини:

а) Застарілі станові привілеї.

б) Масове безробіття

в) Загострюється національне питання.

Вимоги:

а) Створення робочих місць.

б) Автономія України.

Події революції в Україні.

Розповідь вчителя.

→ Вчитель акцентує увагу учнів на основні питання теми.

І етап січень – березень 1905 р.

Під час першого етапу відбувається наростання масової боротьби, активізація процесу самоорганізації суспільства. Утворюються політичні партії, ради, профспілки. Відбувається переплетення національного руху, робітничого та селянського.

січень – березень 1905 р. – стайки робітників (177 страйків – 170 тисяч учасників);
повстання на броненосці «Потьомкін» (14 – 25 червня 1905 р.);
масові селянські виступи;
загально – політичний страйк (жовтень 1905 - 120 тисяч учасників).

ІІ етап жовтень – грудень 1905 р.

загальний страйк у Харкові, Одесі, Катеринославі, Полтаві;
17 жовтня – проголошення маніфесту царя.

В цей час відбувається стабілізація та певне розмежування політичних сил.

3. формування багатопартійної системи, організація лівими силами озброєних повстань у грудні 1905 р. в Харкові, Олександровску, Катеринославі і Горлівці.

III Січень 1906 червень 1907 р.

Відбувається посилення репресій знижується активність робочих, зменшується кількість страйків та селянських виступів. Політичні сили розпочинають терористичну боротьбу та діють підпільно.

Учні самостійно працюють з документом «Маніфест 17 жовтня».

1.Даровать населению незыблемые основы гражданской свободы на началах действительной неприкосновенности личности, свободы совести, слова, собраний и союзов.
2.Не останавливая предназначенных выборов в Государственную Думу, привлечь теперь же к участию в Думе, в меру возможности, соответствующей краткости остающегося до созыва Думы срока, те классы населения, которые ныне совсем лишены избирательных прав, предоставив засим дальнейшее развитие начала общего избирательного права вновь установленному законодательному порядку.

3.Установить, как незыблемое правило, чтобы никакой закон не мог воспринять силу без одобрения Государственной Думы и чтобы. выборным от народа обеспечена была возможность действительного участия в надзоре за закономерностью действий поставленных от Нас властей.

Призываем всех верных сынов России вспомнить долг свой перед Родиною, помочь прекращению сей неслыханной смуты и вместе с Нами напрячь все силы к восстановлению тишины и мира на родной земле»

Учням пропонується відповісти на наступні питання:

Які кординальні зміни відбувалися в суспільстві та політичному житті завдяки маніфесту?
Чиї політичні та економічні інтереси задовольняв маніфест?

Діяльність Українських громад в першій та другій державній думі:

У період спаду першої російської революції 1905—1907 p. працювали І і II Державні Думи.

І Державна Дума працювала в Петербурзі 27 квітня — 8 липня 1906 р. Вибори до Думи ліві партії бойкотували. Здобули перемогу кадети. У виборах брали участь Українська радикально-демократична партія, Українська народна партія. Серед 102 депутатів від 9 українських губерній налічувалось 24 поміщики, 42 селянина, 26 представників міської інтелігенції, 8 робітників, 1 священик. За партійною ознакою 38 депутатів були кадетами і співчуваючими цій партії, 28 — трудовиками. Трудова партія становила не політичну партію, а парламентську фракцію, яка об'єднувала, в основному, безпартійних селянських членів Думи.
Українська думська громада (тобто фракція Державної Думи, що складалася з національно свідомих депутатів від губерній України) у складі 45 чол. сформувалася майже негайно. Очолив її адвокат і громадський діяч з Чернігівщини І. Шраг.

Громада вимагала надати Україні в її етнографічних межах політичну автономію, запровадити українську мову в школах, судових і адміністративних органах. Щодо головного питання революції - аграрного — в громаді не існувало єдиної думки. Кадетські депутати відстоювали передачу частини поміщицьких земель селянам за викуп, а селянські підтримували трудовиків - конфіскацію поміщицьких земель і націоналізацію всієї землі. Для висвітлення своєї діяльності в Думі громада заснувала друкований орган - журнал "Украинский вестник", в якому співробітничали М. Грушевський, І. Франко, М. Туган-Барановський.
I Дума була розпущена трохи більше як через 2 місяці її роботи.
На початку 1907 р. царизм дозволив вибори до II Державної Думи. Вибори до II Думи не бойкотувалися, а тому її склад значно "полівішав": з 518 депутатів 65 були соціал-демократами (у І Думі - 18), 157 - трудовиками (разом з есерами) порівняно з 94 у І Думі. Серед 102 депутатів від українських губерній налічувалося 40 трудовиків, 34 представники правих партій, по 11 кадетів і соціал-демократів (в т. ч. 6 членів Спілки, 3 меншовики, 1 більшовик, 1 представник УСДРП). За соціальним станом українські губернії були представлені 16 поміщиками, 4 священиками, 17 інтелігентами, 59 селянами і 6 робітниками. Знову, як і в І Думі, тон задавали селянські депутати.
II Дума розпочала роботу 20 лютого 1907 р. і працювала до 3 червня 1907 р.
Українська громада нового складу налічувала в Думі 47 членів. Вона видавала журнал українською мовою "Рідна справа (Вісті з Думи)". Платформа громади складалася на основі програмних установок УСДРП: автономія України, амністія політв'язням, свобода слова, друку, зборів, пересувань, союзів і віросповідань, українізація школи, судочинства й церкви. Щодо аграрного питання нова думська громада також не мала єдиної позиції.
II Державну Думу було розігнано. З червня 1907 р. Микола II видав новий виборчий закон, який забезпечував цілковиту перевагу в новому складі Думи поміщикам і представникам буржуазії. Цей крок правлячих кіл став можливим у результаті спаду революції і вважається її кінцем. Юридично його можна охарактеризувати як державний переворот, оскільки він не відповідав положенню маніфесту 17 жовтня 1905 р. про те, що жодний законодавчий акт не повинен прийматися без згоди Думи.
Почалася політична реакція в країні. Діяльність політичних партій практично призупинилася. Однак досвід в ході першої російської революції був використаний українськими політичними діячами у майбутньому, зокрема в 1917 р.

V Узагальнення та систематизація нових знань

Учням пропонується нова робота над проблемним питанням, наслідки революції 1905-1907 р.. Пропозиції обговорюються та записуються в зошити.

VI Підсумок

Не дивлячись на те що революція зазнала поразки процесі розгортання революційних подій виникли нові суспільно-політичні явища та тенденції, які надалі суттєво вплинули на історичну долю України: поєднання та взаємовплив робітничого, селянського та національно-визвольних рухів; виникнення широкомасштабних народних виступів; усвідомлення народними масам й ефективності та результативності спільного натиску на самодержавство; посилення настроїв нестабільності та вагань селянства й армії; суттєве розширення внаслідок проголошення царського маніфесту меж легальної політичної та культурної діяльності, помітне її пожвавлення та урізноманітнення; активізація процесу масової самоорганізації суспільства (утворення політичних партій, рад, профспілок тощо); поява в опозиційних сил легального офіційного каналу впливу на владу - думської трибуни.

VII Домашнее завдання:

Опрацювати текст підручника § 11, 12. Підготувати повідомлення «Особа в революції»

Тема: Соціально-економічний розвиток Західної України в 1908-1913 рр.

Особливості економічного розвитку західноукраїнських земель

Мета:

Схарактеризувати положення Західної України у складі імперії Габсбургів як економічної колонії.
Сприяти усвідомленню того, що економічне визволення країни можливе лише за умови отримання українцями економічної та національної свободи.
Виховувати учнів в дусі патріотизму, розуміння закономірностей історичного розвитку, які обов’язково приводять до вирішення національного питання самим народом

Тип уроку: урок засвоєння нових знань з використанням інтерактивних методів

Основні поняття: Економічний гніт, дискримінація, колонія, монополія, картель, монополізм, кооперація. (слайд)

Обладнання: підручник, комп’ютер, презентація, роздатковий матеріал, атлас з історії України 10 клас

Очікувані результати:

Після цього уроку учні зможуть: (слайд)

характеризувати положення західноукраїнських земель на початку ХХ ст..
розвиватимуть вміння працювати з різними джерелами інформації;
пояснити причини залежності західно-української економіки від австро-угорського та іноземного капіталу;
визначати і порівнювати відмінності економічного і соціального розвитку східних, західноукраїнських та південних земель на початку ХХ ст.;
характеризувати, спираючись на карту, економічні зв’язки західноукраїнських земель з європейським ринком;
пояснювати зміст термінів: концентрація виробництва, монополія, кооператив, економічна криза;
доводити закономірність процесів модернізації в західноукраїнських землях;
зіставляти і критично аналізувати інформацію з різних джерел знань

Структура уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

ІV. Мотивація навчання

V. Оголошення теми та очікуваних результатів

VI. Вивчення й засвоєння навчального матеріалу

VII. Закріплення нових знань і вмінь учнів

VIII. Підсумки уроку

ІХ. Домашнє завдання

Хід урок

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання (слайд)

1. Схарактеризуйте територію та населення України на початку XX ст.

2. Охарактеризуйте найважливіші завдання, які стояли перед західно-українським народом на початку ХХ століття

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів. (слайд)

1. Пригадайте характерні риси розвитку західно-українських земель кінця ХІХ – початку ХХ ст.. (бліцопитування).

2. Назвіть особливості розвитку сільського господарства.

3. Назвіть особливості промислового розвитку.

4. Які галузі промисловості Західної України розвивались успішно, які – ні? Чому?

5. Повторення понять модернізація, монополія, натуральне господарство.

ІV. Мотивація навчання (слайд)

Метод «Мікрофон». Назвіть події другої половини ХІХ ст., які мали найбільший вплив на розвиток економіки західно- українських земель.

V. Оголошення теми, мети та очікуваних результатів уроку. Вступне слово вчителя

VІ. Вивчення і засвоєння навчального матеріалу

План

Характеристика західно-українських земель в складі Російської та Австро-Угорської імперій.
Економічне положення українського населення в складі Австро-Угорщини.
Національне піднесення в Західній Україні.

1.Характеристика західно-українських земель в складі Австро-Угорської імперії

Робота в групах: (слайд)

Згадати і систематизувати вивчений матеріал (робота з картою)

1 група – Визначити, які землі входили до складу Російської імперії

2 група - Визначити, які землі входили до складу Австрійської імперії

Коментарі вчителя

У новітній період своєї історії український народ увійшов без власної державності й територіальної цілісності. Україна була розділена між двома імперіями - Російською та Австро-Угорською.

Більшість земель, заселених українцями, опинилися у складі Росії. Це території Київської, Волинської, Подільської, Полтавської, Харківської, Чернігівської, Таврійської і Херсонської губерній. Проте цими губерніями не обмежувалася українська етнічна територія. Українцями були заселені великі райони Кубані, Чорноморської губернії. Війська Донського, частина Воронежчини, Куртини, Могилевської, Мінської, Гродненської, Седлсцької та Люблінської губерній, кілька місцевостей Бесарабії.

Таким чином, адміністративно-територіальний розподіл у Російській імперії не враховував географії національного розселення: частина компактно заселених українцями територій опинилася у складі губерній з переважно російським, польським, білоруським або молдавським населенням. У цьому виявлялася політика царизму, спрямована па позбавлення українського народу, інших народів Російської імперії права па власний державний і національно- культурний розвиток.

До складу Австро-Угорщини увійшли українські землі на захід від річки Збруч. Це - Східна Галичина і Буковина, що були окремими адміністративними одиницями Австрії та елементами внутрішнього самоврядування, а також Підкарпатська Русь (Закарпатгя), що безпосередньо входила до складу Угорщини.

Україна була найбільшою за площею серед залежних країн тодішньої Європи і четвертою серед незалежних - після Росії, Австро-Угорщини, Німеччини. Загальна площа українських земель складала понад 700 тис. кв. км. Українські землі були досить густо заселені, а загальна чисельність їх населення перевищувала 48 млн. чоловік. Більше жителів в Європі мали лише Росія, Австро-Угорщина та Німеччина.

Населення України було багатонаціональним: 2/3 його чисельності, тобто майже 33 млн. осіб, складали українці. Решту - 33 % загальної кількості жителів України - складали національні меншини, серед яких своєю чисельністю виділялися росіяни (понад 10 %), євреї (понад 4 %).

Україна була переважно селянською країною. У містах мешкало до 20 % жителів України. Найбільш розвиненими були Донбас і Придністров'я. За національним складом село було переважно українським, місто - багатонаціональним, в основному російським і єврейським. Українці в містах складали близько третини населення. Між містом і селом виник мовний бар'єр. Село розмовляло українською мовою, місто - переважно російською, а на заході - польською, німецькою, угорською.

2. Економічне положення українського населення в складі Австро-Угорщини.

На початку XX століття в Галичині, Буковині та Закарпатті капіталізм переростав в монополістичну стадію. Тут діяли нафтовий, спиртовий, залізничний, цукровий та інші картелі. Провідне місце в них займав австрійський капітал. У промисловості зазначених регіонів України особливо зросло значення банківського капіталу.

Питання:

-Що таке Монополія, картель, монополізм?

-Які монополії утворилися в Наддніпрянщині?

На західноукраїнських землях діяла система жорстокої експлуатації. Заробітна плата була надзвичайно низькою, а умови праці робітників дуже важкими.

Промисловість.

Зважаючи на конкуренцію з боку індустріальних західних провінцій, несприятливу урядової політики і вузькості місцевого ринку, промисловість Галичини мала невеликі шанси для свого розвитку. Крім того, не вистачало капіталів. До 1890-х рр.. тут не було комерційних банків, єврейський капітал обертався у торгівлі та лихварстві, а багаті поляки воліли вкладати гроші в землю.

Як це не парадоксально, спорудження залізниць в Галичині, що почалося в 1852 р., швидше за стримувало індустріальний розвиток, ніж сприяло йому. До появи залізниць місцеву промисловість - склодувну, текстильну та шкіряну - захищала від зовнішньої конкуренції саме відносна ізольованість провінції. Коли ж по залізниці сюди ринув потік західних товарів, багато місцевих підприємств просто загинули. Більшість залишилися мали ремісничий характер - в основному це були єврейські швейні і шевські майстерні. Великі підприємства займалися в основному лісорозробках або спеціалізувалися на виробництві алкоголю.

Міста і торгівля.

Тільки 10% населення Галичини проживало в містах. Як і слід було очікувати, питома вага українців у міських центрах був низьким: у 1900 р. понад 75% населення міст провінції розмовляло по-польськи, тільки 14% - по-українськи, решта - по-німецьки. Навіть у Східній Галичині українці складали всього 25-30% міського населення (майже стільки ж становили поляки). У той же час євреями були 40-45% городян у східних районах провінції.

Як і всюди, основними економічними функціями городів були торгівля і комерція. У торгівлі на західно-українських землях були зайняті в основному євреї, які повністю домінували в цьому секторі економіки. Саме вони виступали торговельними посередниками між містом і селом. Дрібні торговці-євреї доставляли в далекі села сучасні товари (сірники і гас), єврейські купці скуповували у селян врожай для продажу в містах. У самих містах майже всі крамниці та лавки, де селяни купували готову продукцію (одяг, взуття, металовироби) також належали євреям. Якщо селянинові бракувало грошей на покупку всього необхідного, єврейський купець міг надати йому кредит.

Причини слабкого розвитку промисловості: (слайд)

конкуренція з боку індустріальних західних провінцій;
вузькість місцевого ринку;
відсутність вільних капіталів (до 1890 р. тут не було комерційних банків);
політика уряду, спрямована на збереження Галичини як аграрно-сировинного придатка імперії;
поява залізниць => зростання конкуренції із західними товарами => гальмування в розвитку місцевої промисловості.

Але вже на початку ХХ століття намітилися зміни.

Зміни на початок ХХ століття (слайд)

1. Були засновані три банки, які стали основою для фінансування великих промислових проектів.

2. Швидко розвивалася нафтовидобуток, який фінансувався переважно австрійським та англійським капіталом. До першої світової війни нафтопродукти з Галичини становили 5% їх світового видобутку.

3. Повільно, але ріс пролетаріат: до 1902 р. в провінції налічувалося близько 230 тис. постійних і сезонних робітників. З них 18% були українці, 24% - євреї, решта-поляки. Як і в російській Україні, цей дуже «молодий» шар зберігав сильні зв'язки з селом, і багато українських та польські робітники поверталися до сільського господарства, відпрацювавши частину року в промисловості

В цей період на західноукраїнських землях ще більше посилилась класова диференціація селянства. Розвиток капіталізму в сільському господарстві здійснювався тут прусським шляхом.

Питання:

-охарактеризуйте пруський і американський шляхи розвитку сільського господарства.

На початку XX століття в руках великих землевласників — поміщиків і церкви зосередилося 44% всієї земельної площі західноукраїнських земель. У той же час у сільському господарстві було зайнято 93,2% українського населення Галичини, Буковини, Закарпаття.

Робота з роздатковий матеріалом: (опрацювати матеріал і зробити повідомлення ) (слайд)

1 група – опрацювати матеріал про положення Галичини

2 група – положення Північної Буковини

3 група – положення Закарпаття

Українські землі, які лежали на захід від річки Збруч, були під владою Австро-Угорщини. Ці землі відносилися до різних адміністративних одиниць. Зокрема, території сучасних Івано-Франківської, Львівської і Тернопільської областей входили до складу коронного краю під назвою Королівство Галіції і Лодомерії (скорочено – Галичина) з центром у Львові. Там перебували провінційні органи управління – намісник, якого призначав австрійський імператор, та представницький орган – Галицький крайовий сейм. Умовно Галичина поділялася на Східну (переважно українську за складом населення) і Західну (переважно польську). Східна Галичина охоплювала понад дві третини території та населення коронного краю, а Західна – третину. Представники українського населення впродовж багатьох десятиліть домагалися адміністративного поділу Галичини на Східну та Західну.

Питання:

З чим були пов’язані ці вимоги українців?

Це мало створити кращі умови для національно-культурного розвитку української більшості. Але польська еліта, яка економічно і політично домінувала в краї, не була в цьому зацікавлена. До українців вона ставилася як до відгалуження польського етносу.

Північна Буковина, населена переважно українцями, разом з Південною, здебільшого румунською, входила до складу єдиної ад міністративно-територіальної одиниці – Герцогства Буковина. Крайову владу Герцогства очолював президент. Діяв також представницький орган влади – малий сейм.

Закарпаття – найзахідніша історична українська територія – входило безпосередньо до складу Угорщини. Воно було розділене на 4 адміністративних одиниці – комітати (жупи), які не становили єдиної адміністративної цілісності й не мали ніякого самоуправління.

Загалом у Західній Україні на початку ХХ ст. мешкало понад 6,4 млн осіб, з них 4,8 млн, або 65 %, – українці.

Розповідь вчителя.

Питання:

Що таке кооперація?

Широкого розмаху набуло український національно-кооперативний рух у Східній Галичині. Тут влада не перешкоджали його розвитку. Під керівництвом молодих національно свідомих юристів, священиків, учителів населення міст і сіл організовувало кредитно-позичкові та споживчі кооперативи, будувало народні будинки, громадські лавки, комори, каси, читальні.

Успіх справи в значній мірі був забезпечений високоавторітетною підтримкою греко-католицького митрополита Андрія Шептицького. У своєму архіпастирському посланні «Про квестію соціальну» (1904) він прямо зобов'язав священиків очолити кооперативні організації та установи на місцях.

Під керівництвом Костянтина Левицького бурхливу кооперативну діяльність розгорнуло товариство «Просвіта». На початку XX століття при ньому були створені сотні ощадно-позичкових кас, лавок, громадських комор. Виникла потреба в центральному координаційному органі кооперативного руху в Східній Галичині. Так було організовано в 1904 р. «Крайове ревізійне суспільство».

На Буковині такі ж функції виконувала з 1903 р. «Селянська каса», у віданні якої перебували десятки виробничих, кредитних і споживчих кооперативів. Керував «Селянською касою» професор Чернівецького університету Степан Самль-Стоцький. Протягом тижня він читав лекції студентам, а по неділях на возі об'їжджав буковинські села, де організовував каси і читальні.

Ось тільки ініціативу єпископа Юліана Фірцака заснувати господарські та освітні кооперативні установи в гірських селах Закарпаття (так звана «Верховинська акція») втілити в життя не вдалося. Відправлений туди для обстеження чиновник угорського міністерства хліборобства Е. Еган написав докладний звіт про жахливу, постійно напівголодного життя верховинців, після цього зайнявся організацією серед них кредитного кооперативу, але незабаром зрадницьки був убитий. Продовжити розпочату справу охочих не виявилося. Таким чином, українці Закарпаття не були залучені до всеукраїнського кооперативному руху, яке по висновку одного з провідних діячів, «виникаючи з причин економічним і соціальним, по природі речей повинно і змушене мати характер боротьби національної, боротьби за самостійне національне існування».

У Західній Україні община на початок ХХ ст. вже була повністю зруйнована. Головною проблемою селянства Галичини, Буковини і Закарпаття залишалося малоземелля, викликане засиллям великих поміщицьких латифундій, аграрним перенаселенням, низьким технічним рівнем сільського господарства.

Виходом з глухого кута для частини селянства була участь у розвитку кооперативного руху, який в 1908–1913 рр. значно інтенсифікувався. Кооперативи кредитували селян, допомагали збувати готову продукцію, за вигідними цінами здійснювали закупки необхідних товарів, у т. ч. сільськогосподарських машин. Зокрема, кредитні кооперативи охоплювали своєю роботою половину селянських господарств Наддніпрянщини. Швидко розвивався кооперативний рух і в Західній Україні. У кооперативному апараті працювали тисячі демократично налашто ваних українських інтелігентів, які зі співчуттям ставилися до селянства.

Для координації діяльності спілок у Києві та Вінниці засновувалися Союзи споживчої

кооперації. Існували плани утворення всеукраїнського кооперативного об’єднання.

У Галичині об’єднавчі процеси в кооперативному русі не мали сильного опору влади. Центр «Ревізійний союз українських кооперативів», який керував кооперативним рухом, був створений ще на початку ХХ ст.

Кооперативний рух дав можливість багатьом селянам вистояти в боротьбі за землю, за збереження і зміцнення свого господарства.

На західноукраїнських землях напередодні світової війни також спосте рігалося певне економічне піднесення.

Збільшився видобуток нафти. На галицьку нафту в 1909 р. припадало 5 % світового видобутку нафти. Більше видобувалося лише в Росії (Баку і Грозний) і США.
Друге місце після нафтовидобувної посідала деревообробна промисловість. Галичина була також одним з основних експортерів лісу на європейські ринки.
З початку ХХ ст. в Західній Україні успішно стали розвиватися швейна, взуттєва і килимарська промисловість, однак і вони були представлені головним чином дрібними підприємствами ремісничого типу.

3. Національне піднесення в Західній Україні

Розповідь вчителя.

У другій половині ХІХ ст. центр українського національного руху переноситься на західноукраїнські землі, зокрема на Східну Галичину. Століттями тут жили поруч два етноси – українці й поляки. Національний склад населення краю станом на 1910 р. ілюструє карта. І хоча поляки у Східній Галичині не становили більшості – у рідних повітах їх частка коливалася від 40 до 5 %, – їх економічний і політичний вплив був домінуючим. Але на початок ХХ ст. ситуація стала змінюватися. Український рух досяг тут відчутних успіхів. Один з польських публіцистів назвав такий розвиток подій «українським завоюванням». Ішлося, звичайно, не про воєнні операції, а про зростання національної свідомості українського населення краю і активізацію його громадсько-політичної діяльності. На початку ХХ ст. на місці безправної й інертної селянської маси виростала свідома своїх економічних, культурних і політичних інтересів модерна національна спільнота. Відчувалося, що змінюється на користь української більшості загальний політичний баланс сил двох головних етносів – українців і поляків. Українську Галичину порівнювали з П’ємонтом – італійською областю, з якої почалося визволення Італії.

Питання:

Які вимоги висувала українська спільнота Галичини перед австрійським урядом?

VII. Закріплення нових знань і вмінь учнів (слайд)

Питання для закріплення матеріалу:

- Дайте загальну характеристику соціально-економічного розвитку західно-українських земель.

- Які особливості були характерні тут для розвитку сільського господарства?

- У чому причина відсталості промислово розвитку краю?

- Яке було положення українського населення в сільській місцевості та містах?

- Доведіть, що кооперативний рух у Західній Україні носив характер і національно-визвольної боротьби.

VIII. Підсумки уроку

Аналіз роботи на уроці. Оцінювання роботи учнів

ІХ. Домашнє завдання (слайд)

Опрацювати відповідний матеріал підручника та конспекту

СПИСОК ВИКИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Антонов В. M. Вимоги до створення електронного підручника (на основі досвіду викладання історії) / В.М. Антонов, Л. О. Думан // Комп'ютер у школі та сім'ї. — 2014 . — N6. — С. 27-30.

2. Антонова Т.С. Мультимедийный учебник истории информатизации процесса обучения / Т.С. Антонова, А.Л. Харитонов // Преподавание истории в школе.-2000.-№3. — С.51-61

3. Аствацатуров Г.О. Педагогический дизайн мультимедийного урока [Електронний ресурс] / Г.О. Аствацатуров. — Режим доступу: vio.fio.ru/vio_45/cd_site/Articles/art_1_2.

4. Барладін О. Історичний атлас у комп'ютерному класі / О. Барла-дін, Л.Даценко, Д. Ісаєв // Історія в школах України. — 2015. — N1. — С. 21-22

5. Баханов К. О. Організація особистісно-орієнтованого навчання: Порадник молодого вчителя. Посібник. / КО. Баханов. — X.: Вид. група "Основа", 2018. — 159с.

6. Баханов КО. Сучасна шкільна історична освіта: інноваційні аспекти: [монографія] / К. О. Баханов. — Донецьк: ТОВ Юго-Восток, Лтд, 2015. — 384 с.

7. Баханов КО. Традиції та інновації в навчанні історії в школі: Дидактичний словник-довідник / КО. Баханов.- Запоріжжя: Просвіта, 2012. — 108с.

8. Бахматюк Я. ІКТ і мультимедійне забезпечення навчального процесу на уроках історії Історія України. — 2011. — №37. — С.3-16

9. Беляков Е. В. Подготовка и использование презентаций в учебном процессе [Електронний ресурс] / Е. В. Беляков. — Режим доступу: belyk5.narod.ra/Tresent.htm.

10. Берлинер Э.М. Microsoft Office 2003. / Э.М. Берлинер, И.Б.Глазырина, Б.Э. Глазырин. — М: ООО "Бином-Пресс", 2017. — 576 с.

11. Беспалов П. В. Компьютерная компетентность в контексте личностно- ориентированного обучения / П.В. Беспалов // Педагогика. — 2013. — № 4. — С.45-50

12. Бовкун О. В. Використання засобів ІКТ для підвищення ефективності уроку історії [Електронний ресурс] / О.В. Бовкун. — Режим доступу: klasnaocinka.com.ua/ru/article/vikoristannya-zasobiv-ikt-dlya-pidvishchennya-efek.html

13. Бодина О.Г. Дизайн мультимедийного сопровождения учебных занятий [Електронний ресурс] / О. Г. Бодина // Материалы Інтернет-конференции "Основы педагогического дизайна и опыт его использования для проведения занятий в очной и заочной формах на курсах по повышению икт-компетентности". — Режим доступу: ito-center.ifmo.ru/download/05_.pdf С.119-124

14. Булах І. С, Мруга М. Р. Створюємо якісний тест навч. посіб. — К. : Майстер-клас, 2016. — 187 c.

15. Ванчицький А. Блоги та мережеві щоденники, їх використання в педагогічній практиці / [Електронний ресурс] / А. Ванчицький. — Режим доступу: tolik.rovno.ua/?p=184

16. Вегерчук С. М. Використання мультимедійних технологій навчання на уроках історії та правознавства / СМ. Вегерчук, О.В. Тимошенко, Ю.А.Кондратова // Історія та правознавство. — 2016. — № 10. — С. 15-16

19. Везиров Т.Г. Электронные средства обучения в формировании мультимедиа компетентности учителей-предметников в системе повышения квалификации / Т.Г. Везиров // Научное обеспечение системы повышения квалификации кадров. — 2012. — №1. — С. 58-63

20. Вембер В.П. Що слід враховувати під час структурування навчального матеріалу в електронних підручниках / В. П. Вембер // Комп'ютер у школі та сім'ї. — 2007. — № 4. — С. 38-42

21. Верлань А.Ф. Дидактичні принципи в умовах традиційного і комп'ютерного навчання / А.Ф. Верлань, Н.Т. Тверезовська // Педагогіка і психологія. — № 4. — 2018. — С. 126-132.

22. Вернер И. Все о мультимедиа / Ингенблек Вернер. — К: BNV, 1996. — 352с.

23. Вихрев В.В Компакт-диск по истории древнего мира. / B.B. Вихрев // Преподавание истории в школе. — 2019. — №6. — С.49-52

24. Вовковінська H.B. Як створити комп'ютерну презентацію: посібник / Н.Вовковінська, С. Литвинова. — К. : Шкільний світ,2019. — 128с.

25. Волинський В.П. Використання відеоінформації як засобу навчання / В.П.Волинський, НІ. Головко // Педагогіка і психологія. — 2015. — № 3. — С. 71-76.

26. Волобуєва Т. Рівні підготовки педагогів у системі післядипломної педагогічної освіти щодо використання інформащйно-комунікаційних технологій / Т.Волобуєва // Післядипломна педагогічна освіта в Україні. — 2017. — № 1. — С 30-35.

27. Вольнова С. Творчество на экране. Методические советы для проведения медиаурока. 6 — 9 классы [Електронний ресурс] / Светлана Вольнова, Николай Мечников // История. — № 5. — Режим доступу: his.1september.ru/article.php?ID=200800507.

28. Всесвітня історія. Новітня історія 10 клас [Електронний ресурс]: педагогічний програмний засіб. — К. : ПП "АВТ", 2005. — 1 електрон. опт. диск (CD-ROM); 12 см. — Систем. вимоги: 64 Mb RAM; Windows 98, 2000, XP. — Назва з контейнера

29. Гапон В. Комп'ютерна система для інформатизації навчального процесу в загальноосвітніх навчальних закладах // Директор школи, ліцею, гімназії. — 2011. — №2. — С.85-89

30. Гевал ПА Загальні принципи використання комп'ютера на уроках різних типів // Комп'ютер в школі та сім'ї. — 2017. — №3. — С.33-34

31. Господарик Ю. П. Электронная хрестоматия в Интернете как средство поддержки школьного учебника истории / Ю. П. Господарик // Преподавание истории и обществознания в школе. — 2015. — N2. — С

19-27.

32. Гриценчук О. Реалізація громадянської освіти засобами ІКТ у міжнародній практиці / О. Гриценчук // Комп'ютер у школі та сім'ї. — 2017. — № 3. — С.42-47

33. Грицька Т.С. Етапи формування та види інформаційних компетентностей учнів / Т.С. Грицька // Компютер у школі та сімї. — 2010. — № 1. — С.41-43

34. Гукин Дэн Word 2010 для чайников / Д. Гукин. — М.: Издательство "Диалектика", 2010. — 352с.

35. Гуревич Р. Веб-квест як інноваційна технологія навчання у вищій і середній школі. [Електронний ресурс] / Р. Гуревич, М. Кадемія. — Режим доступу: bo0k.net/index.php?p=achapter&bid=8963&chapte^1

36. Гуревич P.C. Інформаційно-телекомунікаційні технології в навчальному процесі та наукових дослідженнях: [навч. посібн. для студентів педагог. ВНЗ і слухачів інстит. післядипл. освіти] / P. С. Гуревич, М. Ю. Кадемія. — Вінниця: ДОВ "Вінниця", 2014. — 365 с.

37. Гуржій A.M. Засоби навчання: навчальний посібник. / A.M. Гуржій, Ю.О.Жук, В.П. Волинський- К, ІЗМН, 2017. — 208с.

38. Данилова О. Мультимедіа власноруч: текст, графіка, аудіо, анімація, відео / О. Данилова, В. Манако, Д. Манако. — К. : Вид. дім "Шкіл. світ": Вид. Л. Галіцина, 2016. — 120 с.

39. Дементієвська Н. П. Стратегії розвитку навичок критичного мислення в учнів при оцінюванні ресурсів Інтернету. [Електронний ресурс] / Н.П.Дементієвська — Режим доступу: scribd.com/doc/33487253/

40. Дементієвська Н.П. Проектування, створення та використання навчальних мультимедійних презентацій як засобу розвитку мислення учнів [Електронний ресурс] / Н. П. Дементієвська, Н. В. Морзе // Інформаційні технології і засоби навчання. Електронне наукове фахове видання. — 2017. — № 1 (2). — Режим доступу : ime.edu-ua.net/em2/emg.html.

41. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти // Історія в школах України. — 2014. — № 2. — С. 3.

42. Десятов Д. Використання веб-квесту як методу розвитку дослідницьких умінь учнів у процесі навчання історії / Д. Десятов / Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету (педагогічні науки). — №3. — Бердянськ: БДПУ, 2012. — 294с. — С. 73 — 79

43. Десятов Д. Л. Використання відеоджерел на уроках історії / Д.Л.Десятов // Історія та правознавство. — 2015. — № 14. — С. 6-8.

44. Десятов Д. Л. Можливості комп'ютерної програми "MS Publisher)) та її використання на уроках історії / Д.Л. Десятов // Історія та правознавство. — 2016. — № 3. — С. 27-29.

45. Дидактика современной школы: пос. для учит. / [Кобзарь Б.С, Кумарина Г.Ф., Кусый Ю.А.] ; под ред. В.А.Онищука. — К. : Рад. шк., 2017. — 351с.

46. Дишлєва С. Інформаційно-комунікаційні технології та їх роль в освітньому процесі / С.Дишлєва // Режим доступу: osvita.ua/school/technol/6804

47. Долинер Л.И. Информационные и коммуникационные технологии обучения: проблемы и перспективы // Информатика и образование. — 2013. — №6. — С.125-128

48. Драйден Гордон, Вое Джаннет. Революція в навчанні. — Львів, 2015. — 541c.

49. Драхлер А. К вопросу о презентациях [Електронний ресурс] / А.Драхлер. — Режим доступу: itn.ru/communities.aspx? cat_no=35313&d _no=35316&ext=Attachment.aspx?Id=9007.

50. Драхлер А. Зачем учителю истории Интернет / А. Драхлер // Преподавание истории в школе. — 2014. — N6. — С. 63-66.

51. Дрешер Ю.Н. Применение мультимедийных технологий в образовательном процессе [Електронний ресурс] / Ю. Н. Дрешер. — Режим доступу : gpntb.ru/win/inter-events/crimea2007/cd/153.pdf.

52. Дрібниця В. Використання комп'ютера на уроках суспільно — гуманітарних дисциплін / В.Дрібниця // Історія і правознавство. — 2015. — №14. — С.4-5

53. Дрібниця В. Електронний підручник — сучасний засіб навчання / В.Дрібниця // Історія України. — 2014. — №14. — С.11-13

54. Дрібниця В. Електронний підручник з історії для 11-го класу / В.Дрібниця // Комп'ютер у школі та сім'ї:. — 2014 . — N3. — С. 44-45.

55. Дрібниця В. О. Історична інформація в мережі Інтернет// Комп'ютер у школі та сім'ї. — 2017. — № 1. — С. 31-371

у: history.perm.ru/ modules/smartsection/ ргіпір1го?кегг^=13

Інформація про результативність фахової діяльності

у період 2015-2020 рр.

Бойко Ірина Олександрівна

ПІБ учителя

учитель історії та правознавства, кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої

категорії», педагогічного звання «старший учитель» 1

Краматорської ЗОШ І – ІІІ ступенів №10 з профільним навчанням 1

Краматорської міської ради Донецької області 1
посада; кваліфікаційна категорія, педагогічне звання, що має; навчальний заклад

який атестується атестаційною комісією

УО Краматорської міської ради Донецької області

відділу (управління) освіти

на підтвердження кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії», 1

педагогічного звання «старший учитель» 1

кваліфікаційної категорії (педагогічного звання)

Результативність фахової діяльності

педагогічного працівника в міжатестаційний період

Таблиця 1.1

Навчальні досягнення учнів

№

Навчальні досягнення учнів

2015-2016

2016-2017

2017-2018

2018-2019

2019-2020

Результати моніторингових досліджень навчальних досягнень учнів (% якості)

63%

65%

67%

69%

73%

Результати зовнішнього незалежного оцінювання та річного оцінювання

(оцінка за окремою методикою)

Таблиця 1.2

Досягнення учнів (1-3 місця в олімпіадах, конкурсах)

№

Участь в олімпіадах, конкурсах

Шкільний рівень

Районний (міський) рівень

Обласний рівень

Всеукраїнський рівень

Рік

Результат

Прізвище, ім’я учня

Рік

Результат

Прізвище, ім’я учня

Рік

Результат

Прізвище, ім’я учня

Рік

Результат

Прізвище, ім’я учня

Предметні олімпіади

2015

2016

2018

міська олімпіада III місце

I місце

II місце.

Охріменко Микита

Грицина Анатолій

2017

2019

обласна олімпіада

III місце

обласна олімпіада

III місце

Охріменко Микита

Грицина Анатолій

Конкурс МАН

Учнівські конкурси

(згідно з єдиним обласним реєстром)

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2015

2016

2017

2018

2019

2020

Всеукраїнський конкурс істориків «Істор-юніор

Всеукраїнський конкурс «Кришталева сова»

Щорічно учні приймають участь та мають грамоти

відмінний 3

добрий 2

відмінний 5

добрий 3

відмінний 4

добрий 3

відмінний 2

добрий 5

відмінний 3

добрий 2

відмінний

добрий

Інші творчі конкурси (змагання)

2015

2016

2017

2018

«Кращий знавець історії II Світової війни

«Конституція України – основний закон нашої держави»

«Історичний

брейн-ринг»

«Що, де, коли, як» (історичний конкурс)

Краєзнавчий

Конкурс

пошукових робіт «Древетняківські читання»,

напрямок

«Ім’я

на мапі міста»

І місце

ІІ місце

ІІІ місце

Таблиця 1.3

Особисті досягнення педагогічного працівника

в професійних конкурсах (переможці, дипломанти, призери тощо)

№	Участь у фахових конкурсах	Шкільний рівень		Районний (міський) рівень		Обласний рівень		Всеукраїнський (міжнародний) рівень
№	Участь у фахових конкурсах	Рік	Результат	Рік	Результат	Рік	Результат	Рік	Результат
1	Всеукраїнський конкурс «Учитель року»
2	Обласний конкурс «Кращий працівник року»
3	Участь у творчих конкурсах (вказати)

Таблиця 2.1

Підготовлені методичні матеріали

№	Види методичних матеріалів	Рік	Вид роботи, назва	Розгляд та затвердження методичною радою (№ протоколу, дата)
№	Види методичних матеріалів	Рік	Вид роботи, назва	Шкільний рівень	Районний (міський) рівень	Обласний рівень	Всеукраїнський/ міжнародний рівень
1	Програми авторських курсів у системі неперервної освіти
	Програми курсів варіативної складової навчального плану
	Науково-методичні комплекси, дидактичні матеріали, медіатеки	2015 2016 2017 2018 2019	Проект «Уроки історії з використанням ІКТ» Методичка, презентації, диск з наробками Методичний посібник «Впровадження ІКТ на уроках історії» Методичний посібник ТГ «Викристання інформаційно комунікаційних технологій на уроках історі»	(сайт вчителів суспільних дисциплін м. Краматорська)\	(сайт вчителів суспільних дисциплін м. Краматорська) Бібліотека УО Краматорської міської ради	(сайт вчителів суспільних дисциплін м. Краматорська)	(сайт вчителів суспільних дисциплін м. Краматорська) Сайт «На урок»
2	Укладання підручників (у тому числі у складі авторського колективу)
2	Укладання методичних посібників (у тому числі у складі авторського колективу)	2017 2018	Методичний посібник (диск з уроками та презентаціями) Розробка уроків та презентацій у 10-х класах	(сайт вчителів м. Краматорська)	(сайт вчителів м. Краматорська)
3	Наукові праці	2020 2020	Презентація-портфоліо вчителя історії Майстер-клас для вчителів математики «Як я це роблю… Інноваційні уроки історії з використанням ІКТ»			(сайт вчителів суспільних дисциплін м. Краматорська) Сайт «На урок»	(сайт вчителів суспільних дисциплін м. Краматорська) Сайт «На урок»
	Статті у виданнях ВАК
	Статті у науково-методичних журналах
	Виступи на науково-практичних конференціях, педрадах	2017 2018 2019	- «Національно-патріотичне виховання в навчально-виховному процесі» «Інтеграція роботи педагогічного колективу, батьківської спільноти та громадськості у формуванні національної свідомості учнів»	+ + +	+ + +
4	Інші матеріали (вказати)

Таблиця 2.2

Участь працівника в розповсюдженні прогресивного педагогічного досвіду

№	Форми	Вид досвіду (визнаний або власний)	Рік	Назва (тема)	Шкільний рівень	Районний (міський) рівень	Обласний рівень	Всеукраїнський (міжнародний) рівень
1	Експериментальний дослідницький майданчик
	Авторські курси в системі неперервної освіти
	Педагогічна майстерня, майстер-клас	Презентація, доклад, буклет Проведення майстер класу (міський рівень): Проведення майстер класу (міський рівень):	2017 2019 2018 2020	Використання ІКТ на уроках історії «Формування національно-патріотичної та історичної свідомості учнів через дослідження на уроках історії» «Виховання свідомого громадянина України засобами суспільно-гуманітарних дисциплін	+	+ + +
	Творча група	Методичка, диск (власний)	2018	Нетрадиційні уроки історії	+	+	+	+
	Школа молодого вчителя, наставництво
	Семінари, круглі столи тощо	Семінар для заступників директорів з НВР «Взаємодія сім\ та школи у формуванні гармонійної особистості» Семінар Реалізація наскрізної змістової лінії «Громадянська відповідальністі» на уроках історії і правознавства	2020 2020			+ +	+ +	+ =
	Інші форми співпраці з методичними службами та педагогічним загалом	Підготовка матеріалу до сайту	2017 2018 2019 2020	розробки уроків, презентації, презентація досвіду		+ + +		+ + +
2	Участь у роботі журі фахових (творчих) конкурсів, рецензування та експертиза науково-методичних матеріалів	Всеукраїнський конкурс «Історик-юніор» «Кришталева сова» Керівник міської робочої групи з перевірки стану викладання предметів: історії України, Всесвітньої історії, курсу «Громадянської освіти» і «Правознавства»	2015- 2020 2019 2020	Координатор конкурсу Керівник робочого групи з перевірки вчителів історії та правознавства м. Краматорська	+ +	+ +	+ +	+
3	Реалізація соціально-педагогічних проектів, програм	Автор проекту: «Нестандартні уроки історії» Міжнародний форум для освітніх лідерів «New model of school in Ukraine» в рамках проекту «Об’єднуючи людей заради миру» Регіональний проект (у рамках програми ООН) з апробації технологічних карт уроків курсу «Громадянська освіта»	2015-2018 2018 2020	Методичка, презентації, диск з наробками	+	+ + +	+ + +	+ +
4	Інші види роботи	«Конфлікти-як антисоціальне явище. Профілактика насильства над дитиною в оточуючому середовищі»,	2018		+	+

Таблиця 2.3

Інформація про апробацію методичних розробок працівника

№

Апробація та (або) розповсюдження досвіду роботи

Рік

Тема

Шкільний

рівень

Районний (міський) рівень

Обласний

рівень

Всеукраїнський

рівень

Навчальні заклади, які взяли участь у апробації, педагоги, які використовують досвід

Власні методичні розробки педагогічного працівника, що проходять апробацію, або розповсюджуються

2015

2016

2017

2018

2019

2020

Розробила рекомендації викладання суспільних дисциплін у класі гуманітарного профілю

Методичні матеріали, шкільний проект «Йдемо разом» щодо роботи з дітьми з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання

Матеріали творчої майстерні ЗОШ № 10 "Калейдоскоп сімейних цінностей" до семінару заступників директорів з навчально-виховної роботи "Взаємодія сім’ї та школи у формуванні гармонійної особистості"

Впровадження ІКТ на уроках історії та правознавства

https//naurok.com.ua/publ/160603,

Соціально-економічний розвиток українських земель на початку ХХ століття

https//naurok.com.ua/publ/160614,

Підсумково – узагальнюючий урок з теми «Україна на початку ХХ ст.

(1900-1913рр.)

https//naurok.com.ua/publ/160623,

Події революції 1905-1907 роках в Українських землях

https//naurok.com.ua/publ/160669,

Соціально-економічний розвиток Західної України в 1908-1913 рр. Особливості економічного розвитку західноукраїнських земел

https//naurok.com.ua/publ/160677

Сайт вчителів суспільних дисциплін

м. Краматорськ

Методичний портал вчителів України

«На урок»

Сайт вчителів

м. Краматорськ

Методичний портал вчителів України

«На урок»

Таблиця 3

Рівень професіоналізму

№	Параметри вимірювання	Базовий рівень	Достатній рівень	Ґрунтовна компетентність	Високий рівень, ініціатива, творчість
1	Результати тестування з визначення фахової компетентності
2	Результативність підвищення кваліфікації (за кредитно-модульною системою)
3	Результати самоосвіти в міжатестаційний період (за результатами тестування, співбесіди)

Таблиця 5

Додаткова освіта

№	Напрямок діяльності	Відмітка
1	Проходження курсів спеціалізації	Курси підвищення кваліфікації – вчителів історії - № 30 від 22.03.2019 р., ПВНЗ «Міжнародний науково-технічний університет ім. академіка Юрія Бугая, дистанційна форма проведення, 150 годин навчання
2	Наявність другої вищої педагогічної освіти
3	Навчання в аспірантурі
4	Наявність наукового ступеню, вченого звання

Підготував заступник директора ЗНЗ ______________________ _____________________________

/підпис/ /ПІБ/

Директор ЗНЗ ______________________ _____________________________

/підпис/ /ПІБ/

МП

Ознайомлений: _____________ ______________________ _____________________________

/дата/ /підпис/ /ПІБ/

РЕАЛІЗАЦІЯ ДОСВІДУ

ДОСЯГНЕННЯ УЧНІВ

Результати ДПА з історії України 2017 року

Всього учнів

складали

ДПА

Початковий рівень

(кількість, %)

Середній

рівень

(кількість, %)

Достатній рівень

(кількість, %)

Високий рівень

(кількість, %)

Якість знань

20 (51%)

17 (44%)

2 (5%)

49%

Результати ЗНО з історії України 2019 року

Всього

Не подолали поріг

Набрано тестових балів.

110-120 б

120-140

140-160

160-180

180-200

5 (18%)

7(25%)

6(21%)

8 (29%)

2 (7%)

Результати ДПА з історії України 2019 року

Всього учнів

складали

ДПА

Початковий рівень

(кількість, %)

Середній

рівень

(кількість, %)

Достатній рівень

(кількість, %)

Високий рівень

(кількість, %)

Якість знань

4 (15%)

14 (54%)

8 (31%)

85%

Рівень розвитку творчих здібностей учнів

на уроках історії

РЕЗУЛЬТАТ МОГО ДОСВІДУ:

Якість знань
Зростання мотивації, інтерес до предмета
Активна проектна і дослідницька діяльність учнів

Моніторинг успішності учнів

з історії України у 10-х класах

2018-2019 начальний рік

Результати ДПА з історії України 2017 року

Результати ДПА з історії України 2019 року

docx

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Бойко Ірина

Пов’язані теми

Історія України, 10 клас, Інші матеріали

Додано

31 березня 2020

Переглядів

1941

Оцінка розробки

Відгуки відсутні