Тема уроку. Випаровування і конденсація

Тема уроку. Випаровування і конденсація

Мета уроку:

навчальна: з’ясувати особливості будови рідин, властивості рідин;

формувати уявлення про процеси пароутворення та конденсації;

розвивальна: закріпити здобуті знання під час розв’язування задач;  

пояснити процеси випаровування, конденсації на основі атомно-молекулярного вчення про будову речовини;

виховна: формувати вміння спостерігати фізичні явища й аналізувати факти при спостереженні явищ.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: комп’ютер, відеофрагменти, скельця.

Методи навчання: бесіда, розповідь, інтерактивні методи, частково пошукові, творчі.

 

План уроку:

І. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань та вмінь

IІІ. Вивчення нового матеріалу

ІV. Закріплення нових знань та вмінь

V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання

 

 

Хід уроку

Вивчення та спостереження природи

породили науку.

Давньоримський філософ Цицерон

 

І. Організаційний етап

Український філософ Г. Сковорода казав: «Природа – приємний наставник, і навіть не стільки приємний, скільки обережний і вірний. У природі немає нічого безкорисного. Вона може все і все створює….»

Сьогодні на уроці ми поринемо у світ рідної природи, поспостерігаємо за деякими цікавими її явищами.

Перевірка домашнього завдання; контроль знань

Перевірку домашнього завдання провести у такий спосіб як «Коментування розв’язання домашніх задач».

 

II. Актуалізація опорних знань та вмінь

Завдання на картках по варіантах.

І Варіант.

Розв’язати задачу:

Скільки енергії необхідно для плавлення 5 т олова, початкова температура якого 90 °С?

Провести опитування теорії у формі «Закінчіть речення»

За законом збереження енергії кількість теплоти, яку віддає одне тіло під час теплопередачі дорівнює …

Щоб речовину перевести з твердого стану в рідкий, необхідно виконати дві умови …

Чому, якщо трохи снігу занести до кімнати, то він розплавиться…

 

ІІ варіант.

Розв’язати задачу:

Срібло масою 20 г узято при температурі плавлення. Скільки енергії виділиться під час його кристалізації і подальшого охолодження до 60 °С?

Провести опитування теорії у формі «Закінчіть речення»

Фізична величина, що показує яку кількість теплоти треба надати тілу масою 1 кг для нагрівання …

Температури плавлення різних речовин …

Чим відрізняються аморфні  тіла від кристалічних …

 

IІІ. Вивчення нового матеріалу

Бесіда вчителя.

Ми розглянули процес переходу речовини із твердого стану в рідкий.

Питання класу:

– Як він називається?

– А можна перевести речовину з рідкого стану в газоподібний?

– Де ми можемо це спостерігати?

Цей процес називається пароутворенням. І здійснюватися він може двома шляхами. Як можна перетворити рідину на пару? Учні, як правило, називають кипіння. А хіба калюжі на асфальті не випаровуються без усілякого кипіння? Другий шлях так і називають – випаровування.

Поміркуйте і дайте відповідь.

Запис на картках:

Пароутворення – процес переходу речовини з рідкого стану в газоподібний.

Існує два способи пароутворення: випаровування і кипіння. Сьогодні ми детально вивчимо перший із них.

Спочатку пригадаємо особливості будови речовини в рідкому й газоподібному станах.

Перегляньте відеофрагмент «Агрегатні стани речовини».

Питання класу:

– Як рухаються молекули в рідинах? у газах?

– Від чого залежить швидкість їхнього руху?

Розглянемо процес випаровування з точки зору молекулярно-кінетичної теорії. Молекули рідини безперервно рухаються, постійно змінюючи як значення, так і напрямок швидкості свого руху. Серед молекул поверхневого шару рідини завжди є такі, що «намагаються» вилетіти з рідини. Ті молекули, що в певну мить рухаються повільно, не зможуть подолати притягання сусідніх молекул і залишаться в рідині. Якщо ж поблизу поверхні опиниться «швидка» молекула, то її кінетичної енергії буде достатньо, щоб виконати роботу проти сил міжмолекулярного притягання, і вона вилетить за межі рідини.

Робимо висновок: випаровування йде з поверхні рідини.

Розглянемо рисунок в друкованому зошиті на стор. 32. Молекулам, які перебувають у поверхневому шарі, легше подолати притягання сусідніх молекул і вилетіти з рідини.

Молекули, що вилетіли з рідини, утворюють над нею пару. Подальша “доля” цих молекул може скластися по-різному. Деякі з них можуть знову повернутися в рідину, і цей процес називають конденсацією.

Запис у зошит: Конденсація – процес переходу речовини з газоподібного стану в рідкий.

А зараз на дослідах ми з’ясуємо, від чого залежить швидкість випаровування.

Перегляньте другий відеофрагмент.

В дві каструлі наливаємо однакову кількість води та олії та починаємо нагрівати. Першою зникає вода.

Робимо висновок: швидкість пароутворення залежить від роду речовини. Питання до учнів: «При якій температурі відбувається пароутворення?» (При будь-якій).

При підвищенні температури швидкість пароутворення збільшується. Як можна пояснити цей факт? При збільшені температури енергія молекул збільшується, їм легше подолати сили притягання  інших молекул. Швидші молекули вириваються з рідини, таким чином відбувається пароутворення.

Перегляньте третій відеофрагмент.

Однакову кількість води наливаємо в склянку  та тарілку. Вода швидше зникає з тарілки.

Робимо висновок: Швидкість пароутворення залежить від площі поверхні рідини. Як можна пояснити цей факт? При збільшенні площі поверхні  збільшується кількість молекул поверхневого шару, які вилітають з неї.

Перегляньте четвертий відеофрагмент.

При якій температурі відбувається випаровування? Найчастіше учні говорять про високу температуру.

Робимо висновок: на швидкість випаровування впливає температура.

Перегляньте п’ятий відеофрагмент.

Випаровування можна спостерігати і у твердих тіл без переходу в рідинний стан.

Робимо висновок: на відео наочно показано процес сублімації.

Проблемне питання вчителя: Що робити, якщо дуже гарячий чай? Що робити, якщо волосся мокре а треба йти до школи?

Робимо висновок: Під час вітру швидкість пароутворення збільшується. Як можна пояснити цей факт? (Вітер здуває молекули пари, зменшуючи їх можливість конденсуватися).

Отже, робимо висновок, від чого залежить швидкість пароутворення? Від температури рідини, площі її поверхні, наявності вітру, від роду речовини.

Питання класу:

– Яке значення має випаровування для людини та у природі взагалі? (Терморегуляція організму.)

– Чи можна побачити водяну пару? (Ні, водяна пара прозора).

– Що ж ми бачимо, наприклад, під час нагрівання води? (Туман, який ми бачимо, є конденсатом, тобто водою у рідкому стані.)

– Наведіть приклади, де ще у природі ми зустрічаємося з конденсацією води? (Туман, роса, хмари.)

При конденсації пари енергія, навпаки, виділяється.

Проведемо експеримент з скельцями. Учні дихають на скельця.

Конденсація - це зворотний процес пароутворення. Тобто, конденсація – це процес перетворення пари в рідину.   Дихаючи на скло, ми бачимо утворення малесеньких крапель води. Ось це і є конденсація речовини.

Процеси конденсації в природі ми спостерігаємо щодня. Так, літнього ранку на листі рослин бачимо прозорі краплі роси. Це водяна пара, яка вдень накопичується в повітрі внаслідок випаровування, а вночі, охолоджуючись, конденсується.

Коли вологе повітря піднімається у вищі шари атмосфери, то, охолоджуючись, воно утворює хмари. Хмари складаються з дрібних краплинок води, що утворилися внаслідок конденсації водяної пари. Коли вологе повітря охолоджується поблизу поверхні Землі, утворюється туман. Оскільки процес конденсації супроводжується виділенням енергії, то утворення туману затримує зниження температури повітря.

 

ІV. Закріплення нових знань та вмінь

Питання класу:

– Чому, якщо дути на гарячий чай, він охолоне швидше?

– Чому, якщо перелити у блюдце гарячий чай, він охолоне швидше?

– Чому, коли ми виходимо з річки, відчуваємо холод?

– Чому вата, змочена у спирті, стає сухою через кілька хвилин, а змочена водою залишається вологою протягом години і більше?

– На морозі білизна замерзає, але все одно висихає. Як це можна пояснити?

– Які явища природи пояснюються конденсацією пари?

Рефлексія

Проводиться у формі гри «Так чи ні?»

Учитель зачитує тези, учні підіймають руку, якщо погоджуються з твердженням і не піднімають, якщо не погоджуються.

1. Пароутворення поділяється на плавлення і конденсацію. (Ні)

2. Процес переходу з газоподібного стану в рідкий називається конденсацією. (Так)

3. Кожна речовина має властивість випаровуватися. (Ні)

4. Швидкість випаровування не залежить під площі поверхні . (Ні)

5. Сублімація – це випаровування рідин. (Ні)

6. Випаровування – це процес пароутворення з вільної поверхні. (Так)

V. Підсумок уроку

Заповни «Карту знань».

Які фізичні процеси вивчили на уроці?

Від чого залежать ці процеси?

Яка інформація запам’яталась найкраще?

Спостерігаючи за природою можна робити відкриття!

 

VІ. Домашнє завдання

Вивчити §13. Вправа 13 письмово в зошиті. Рисунок в зошиті стор. 32.

Комунальний заклад освіти

«Спеціалізована середня загальноосвітня школа № 142

еколого – економічного профілю»

Дніпровської міської ради

 

 

 

 

 

 

Відкритий  урок

в 8 – Б класі

на тему:

 

 

 

 

 

 

Провела:

вчитель фізики

Тереб Л.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дніпро

2018