Тема. Утвердження любові до батьківщини й героїзму в баладі А.Міцкевича «Світязь». Символічні образи, елементи фольклору у творі

УРОК  ЗАРУБІЖНОЇ  ЛІТЕРАТУРИ  В   7 КЛАСІ

                              НА  ТЕМУ

    «УТВЕРДЖЕННЯ  ЛЮБОВІ  ДО  БАТЬКІВЩИНИ  Й

        ГЕРОЇЗМУ  В  БАЛАДІ  А.МІЦКЕВИЧА «СВІТЯЗЬ».

СИМВОЛИЧНІ  ОБРАЗИ,ЕЛЕМЕНТИ ФОЛЬКЛОРУ  У  ТВОРІ»

 Тема. Утвердження любові до батьківщини й героїзму в баладі   А.Міцкевича «Світязь». Символічні образи, елементи   фольклору  у творі

               Мета: 1.Поглибити знання учнів про творчість А.Міцкевича, познайомити з баладою «Світязь», з’ясувати символічні образи балади та елементи фольклору.

                        2. Закріпити знання учнів про жанр балади, розкрити фольклорно-національні традиції в баладі, розвивати вміння виразного читання, аналізу художнього твору.

                         3. Виховувати кращі моральні якості людини, сприяти формуванню патріотичних почуттів , почуття пошани до героїчного минулого народу,його духовних надбань.

           Тип уроку : урок вивчення нового навчального матеріалу та первинне закріплення знань.

          Обладнання: портрет А.Міцкевича,  фото озера Світоч, запис «Полонезу» М.Огінського, презентація «Музеї і пам’ятники А.Міцкевича»,презентація «Вічний мандрівник»(матеріали до біографії),

                                                                                                            Він стоїть перед нами-

                                                            великий чарівник слова ,

                                                                                                           творець безсмертних образів,

                                                                                                           людина величної трагічної долі

                                                                                                            і високого патріотичного подвигу

                                                                                                                                                  М.Рильський

                              Перебіг  уроку

І.Актуалізація опорних знань

Повторення відомостей про баладу

   Балада (фр. ballade, від прованс. ballar — танцювати) — жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного або соціально-побутового характеру з драматичним сюжетом. В основі балади лежить певна незвичайна пригода. Тому баладу часто називали маленькою поемою.

Балада виникла у ХІІ-ХІІІ ст.. як любовна пісня до танцю у Провансі.

Балада зазнала розквіту в творчості Ф. Війона (1431—1463). .Балади писали видатні поети Італії Данте й Петрарка, Бернс,  Гете, Шіллер, Гайне, Гюґо, Жуковський, Пушкін, Міцкевич. В Україні до жанру балади зверталися П. Гулак-Артемовський, -*Л.Боровиковський, С. Руданський,  Ю. Федькович І. Франко, Леся Українка, Б. Грінченко, А. Малишко, І.  Драч, Л. Костенко, Б. Олійник.

ІІ. Повідомлення теми, мети уроку

ІІІ. Опрацювання теми уроку

       1.Слово вчителя

У кожного народу є поет ,який являється символом нації. Для німців – це Гете ,для англійців – Байрон, для росіян – Пушкін. Геніальний поет і мислитель що приніс світову славу польській літературі –це Адам Міцкевич ,який любив свою Батьківщину понад усе ,але повернувся додому тільки через 35років після своєї смерті.

              2.  Презентація проекту                   «Вічний мандрівник» під музику «Полонез Огінського»

       Підготувала   група біографів  (перегляд відео).

3. Презентація  проекту «Музеї і пам’ятники   А.Міцкевича»

      Підготувала  група літературознавців.(перегляд слайдів)

4. Повідомлення учнів групи літературознавців  про озеро Світязь.

   1.Повідомлення географа  

 Світязь - найглибше озеро України, а також найбільше за об'ємом прісноводне озеро в країні. Належить до групи Шацьких озер, розташованих на території Шацького національного природного парку на Волині.

Площа озера 26 км2, найбільша глибина більше 59,0 м, хоча середня глибина становить 6,3 м, а прибережна смуга мілководна. Прозорість води до 8 м. Верхні шари води влітку прогріваються до 20 °С і більше, на глибині температура води постійна і становить 9 °С.

.Протягом довгого історичного періоду озеро належало різним державам. Можливо, саме тому про нього існує багато легенд. Одну з них використав Адам Міцкевич для написання балади «Світязь». Його захоплювали вчинки героїв минулого, їх патріотизм.

2. Легенда про озеро Світязь. Повідомлення учениці із групи  літературознавців.(показ слайдів)

Вороги напали на прекрасне місто Світязь. Нікому було його обороняти, бо князь зі своєю дружиною пішов допомогти в нерівній боротьбі другові-сусідньому князю. Залишилися в місті лише діди, жінки з дітьми та юна княгиня. Не хотіли волелюбні жителі міста загинути від руки загарбника, жити в неволі, зазнати глуму та знущань. Тому вирішили прийняти смерть. Озеро поглинуло їх, даруючи безсмертя. На воді одразу зʼявилися квіти неймовірної краси. Вороги зривали їх, але одразу падали мертві. І досі на водах Світязя милується Божим світлом чудове латаття, нагадуючи нащадкам про подвиг простих жінок, про їх безмежну гордість, про любов до батьківщини.

У цій баладі А. Міцкевич показав трагедію польського народу, який героїчно боровся за свою незалежність, але у нерівній боротьбі втратив її.

5.Читання балади А.Міцкевича «Світязь»

6.Бесіда за змістом ( учні відповідають цитатами з тексту балади)

– Де відбуваються події?

– Яким ми бачимо озеро?

– Чому воно лякає уночі?

– Хто вирішив пізнати тайну озера?

– Що звелів зробити?

– Кого впіймали? Опишіть зовнішність.

– Ким була ця дівчина?

– Що розповіла князівна?

– Як називалось їхнє місто?

– Хто правив ним?

– Куди вирушив князь?

– Чому не хотів князь залишати місто?

– Чим переконала князівна батька?

– Що сталося ввечері?

– Що вирішують жителі міста?

– Чого найбільше боялися люди?

– До кого звертається князівна з проханням? Яким?

– Що сталося з містом та жителями?

– Які квіти зʼявилися на воді?

7.«Коло думок».

-Перед яким вибором опинилися люди ? (Очікувана відповідь.Жителі міста опинилися перед вибором: або скоритися ворогові і жити в неволі, або обрати волю і смерть, але не скоритися загарбникам)

- Як це їх характеризує ? (Очікувана відповідь. Жителі міста – люди сміливі, горді ,кидають виклик ворогові показуючи волелюбність , вірність і відданість Батьківщині)

- Чим пояснюється їхня готовність добровільно прийняти смерть ? (Очікувана відповідь. Вони люблять свою землю , Батьківщину)

- Якби у вас була можливість, щоб ви порадили?

8.Дослідницька робота

            1. Аналіз балади

Тема: показ боротьби польського народу за незалежність; загибель жителів Світязя

Ідея: уславлення патріотизму простих людей.

            2.Визначити композиційні елементи сюжету

Експозиція: опис озера Світязь.

Завʼязка: бажання дізнатися про таємницю озера.

Розвиток дії: поява князівни, розповідь про Туганову державу, напад ворогів.

Кульмінація: небажання потрапити в неволю та добровільна смерть.

Розвʼязка: біле латаття як згадка про подвиг народу.

Образи балади. Жителі міста – люди сміливі, горді. Вони обрали волю і смерть, але не скорилися ворогові.

9. Складання сенкану

                                     Патріот

    Відповідальний ,відданий

    Любить,захищає ,служить

    Жертвує своїм життям  заради Батьківщини

                                    Символ народу

10. Коментар учителя. Балада «Світязь» побудована на матеріалі слов’янської історії, легендаризованої, поетизованої митцем . Це дозволяє письменникові наблизити легендарне минуле до дійсності, показати, що життя слов’ян має глибоке коріння в історії, для того, щоб жити далі, треба знати про те, що було, бути гідним пам’яті своїх предків.

11. Робота в групах. Група літературознавців «Довідкове бюро» презентує інформацію про традиційні образи – символи, з якими  в уявленнях слов’ян пов’язані усталені значення.

Картка №1.Вода – символ першоматерії, плодючості, початку й кінця всього сущого на землі; у християн – символ очищення від гріхів, смерті й поховання, життя і воскресіння із мертвих, чесності й правдивості, сили, дівчини та жінки.

- У баладі «Світязь» з водою (озером) пов’язана тема смерті й відродження народу, історія жіноцтва Туганової держави, мотив духовної сили народу, яка полягає в його єдності й прагненні до волі.

Картка №2.Синій, блакитний колір – символізує довір’я, безкінечність, сум. Це колір неба і води. У християнській культурі він асоціюється з вічною божественною істиною. Означає також доброчесність, добру славу, вірність.

-  Синій колір озера Світязь(«безодня блакить») навіює печальну згадку про минуле, про загибель Туганової держави. Водночас цей колір допомагає авторові утвердити святенність боротьби за свободу, добру славу, яку нескорений народ залишив по собі. Образ жінки, що раптово з’явилася із синіх хвиль, утілює думку про вірність своєму народові.

Картка №3. Білий колір – символ невинності, чистоти, доброчесності, світла, сонця, життя, вічності. У християнських традиціях біле означає спорідненість із Божим світом. У білому зображуються ангели, святі. Водночас білий має і протилежну символіку: це знак смерті, порожнечі, мовчання. Слов’яни одягали покійників у білий одяг.

- А.Міцкевич використав усе розмаїття значень білого кольору в баладі «Світязь». Народ Туганової держави жив щасливо, але з приходом гнобителів життю людей загрожує небезпека. «Біле нас щось огортає» -  ця фраза символізує смерть, яку мужньо приймає народ. Але водночас це і знак божого світла, яке рятує людей із неволі і через смерть наближає до вищого божественного смислу. Білі квіти, на які перетворилися дівчата й жінки Світязя, уособлюють духовну чистоту та невинність. Однак тим, хто загрожує всьому «білому» - чистому, вільному, доброчесному – квіти несуть смерть.

Картка №4. Лілія (купава) – символ цноти, чистоти, непорочної краси. Водночас вона – символ смерті, відданості, помсти покійника, квітка Пресвятої діви.

- Білі купави у баладі Міцкевича «Світязь» уособлюють духовну красу народу, який бореться за свою волю. Поет розвинув традиційний фольклорний мотив «помсти покійника» у мотив «помсти квітів». У такий спосіб автор показує продовження боротьби за свободу, карає гнобителів, закликає всі народи звільнитися від поневолення.        

Картка №5. Зелений колір – колір трави, символ природи, молодості, плодючості, краси і радості, ствердження життя, миру.

- Білі купави у «листі зеленім» у баладі Міцкевича втілюють віру поета у свій народ, у продовження його життя, нове відродження, мирне вільне існування.

ІV. Оцінювання

V. Домашнє завдання

    1. Розказувати історію озера Світязь від імені княжни-русалки.

      2. Виписати епітети й порівняння в описі картин природи

VI. Підсумки уроку.

Слово вчителя. Я вдячна за сьогоднішній урок і сподіваюсь , що в вашії душах проростуть зернятка патриотизму ,за якими ви будете наглядати. І досі на дзеркалі води Світязя милуються Божим світом чудові купави, нагадуючи нащадкам про подвиг простих жінок, про їх безмежну гордість, про любов до батьківщини. І ці тендітні квіти наче звертаються до нащадків - а що зробили ви для своєї Батьківщини?

І я вірю ,що ви докладете максимум зусиль,використаєте всі знання і зробите в майбутньому нашу країну такою ,про яку з гордістю можна буде сказати: «Моя держава найкраща  у світі»!То ж бережімо волю і незалежність  України ,будьмо гідними своїх предків.

           Може,десь земля є краща й вища,

           А над нею – небо золоте,

           Та мені найкраща та , де вишня ,

            Та ,де вишня мамина цвіте.

   Ці слова поета Богдана Радиша ніби нагадують нам , що ми всі діти своєї неньки – України, то ж справа честі дбати про її долю.В цьому заклик і польського поета , громадянина і патріота  А. Міцкевича.

                                  Додатки до уроку

1.Презентація проекту  « Вічний мандрівник»  під музику

    « Полонез  Огінського» ( відео)

2.Презентація проекту « Музеї і памятники  А.Міцкевича»(слайди)

3.Легенда про озеро Світязь (слайди)

4. Дослідницька робота . Композиційні  елементи  сюжету (слайди )

 Список  використанних  джерел

1.Метод проектів : традиції , перспективи ,життєві  результати :Практико-зорієнтований  збірник /За наук.ред.Єрмакова І.Г. –К.:Департамент ,2003.

2.Освітні  технології: Нав.-метод,посібн./О.М.Пехота ,А.З.Кіктенко , О.М.Любарська та ін..За аг.ред.О.М.Пехоти.  –К.:А.С.К,2004. -256с.

3.Метод  проектів на уроках зарубіжної  літератури.  О.О.Косогова

Видавництво  «Ранок» 2008.4.Ісаєва О.О.

  4. Методичні  рекомендації  щодо  організації  роботи  з  обдарованими дітьми у процесі вивчення  літератури  в  школі. Всесвітня  література  в  середніх  навчальних  закладах України. 2006.-№10.c.8-10

  5.Сінєгіна С.М. «Захист  власних  проектів» на  уроках  зарубіжної  літератури//Всесвітня  література  в  середніх  навчальних  закладах  України.

2005.  №6. с.46 - 48

  6.Тоцька Ю.А. Проектна  технологія   як  засіб  досягнення  заданого  резуль-

тату //Всесвітня  література  в  середніх  навчальних  закладах України.

2005. №9. с.44 - 46

 7.Хроменко І.А. Навчання , наближене  до  життєвих  реалій //Всесвітня

література  в  середніх  навчальних  закладах  України.2005. №9.с.47 -48

  8.Ярошенко М.О. Завдання  на  канікули  за  проектною  методикою

/Всесвітня  література  в  середніх  навчальних  закладах України. 2006-№10

  9.О.Бурдіна.Інтерактивний  прийом – до кожної теми./Всесвітня  література

в  середніх  навчальних закладах  України. 2011.  №9.с.35

 10.Г.Щолок.Використання  інформаційних  технологій  на  сучасному  уроці  світової      літератури. / Всесвітня  література  в  середніх  навчальних  закладах України. 2011. -     22010. С.21-23

 11. А.Москаленко. Інноваційні  технології – вимога  часу./ Всесвітня  література  в   ссередніх  навчальних  закладах України.   2013.  №9.с.7-8

12.Використання  проектних  технологій  на  уроках  зарубіжної літератури

http://osvita.ua/school/lessons  summary/in  lit/9606

13. Інноваційні  технології  навчання  в  сучасній  школі http://www.social-

         Sc       ience.com.ua/jornal  content/263/cd3fb6ced694e820d6628f476500181b