Тема: "Вавилон"(додатковий матеріал)

1

2

3

4

Напевно, кожна людина щось чула про Вавилон: від легендарної вежі та садів до інших давніх переказів, казок та історій. Давня Біблія розповідає багато історій про це місто, яке пов’язане із розділенням мов людей, вавилонське стовпотворіння, із блудницею на семиголовому звірі тощо. Відомо, що сучасне іракське місто Хілла в долині Євфрату побудоване переважно з руїн Вавилона, які розташовані за 8 км на північ. Відстань від Багдада, сучасної столиці Іраку, до Вавилона – 88 кілометрів. Але яким насправді був легендарний Вавилон? Нижче наведемо декілька цікавих фактів про давнє місто. «Брама бога»: походження назви Вавилона Вавилон був заснований представниками найпершої відомою нам цивілізацію світу – шумерами, в III тисячолітті до нашої ери. Тоді це було невелике поселення, що не відігравало жодної помітної ролі в житті країни, незважаючи на своє гучне ім'я — Кандінгірр, що по-шумерські означає «брама бога». Згодом місто не раз переходив під владу царів Аккада — держави, яка з часом поглинула Шумер. У 1894 році до н. е., коли місто захопив аморейского вождь Сумуабум, перший цар Вавилона і засновник I Вавилонської династії, населення міста вже було переважно аккадским. Тому Сумуабум почав своє правління з перейменування Кандінгірра. Точніше, він просто переклав давню назву на аккадску мову — відтепер назва звучала як «Баб-ілі» (Вавилон). Тільки от якого бога мали на увазі спочатку шумери, а потім аккадці — невідомо. Вавилон – стародавній мегаполіс Сказати, що Вавилон був великим містом — не сказати нічого. Це був справжній мегаполіс, який протягом 15 століть залишався головним торговельним, економічним, політичним і культурним центром Сходу. Й письмові, й археологічні джерела говорять про небувалі розміри столиці стародавньої Месопотамії. За словами Геродота, Вавилон мав вигляд чотирикутника, де кожна сторона містила в собі 120 стадій, що дорівнює 22 км. Тобто, якщо вірити його опису, загальний периметр міста становив 88 км! І це тільки всередині міських стін, не рахуючи прилеглих до них великих латифундій і вілл багатих громадян. Археологи, правда, вважають, що «батько історії»  Геродот, за своєю звичкою, ледь перебільшив. Результати розкопок говорять, що загальна площа Вавилона часів свого розквіту, тобто в 7-6 століттях до н.е., не перевищувала 10 квадратних кілометрів з населенням щонайменше півмільйона містян. Але і в цьому випадку, Вавилон був великим містом навіть за сучасними мірками, а в порівнянні з іншими давніми містами, він був справжнім гігантом, з дуже високою щільністю населення. Судячи документам, що дійшли до нас, мешканці Вавилона стикалися з тими ж проблемами, що й будь-який житель Нью-Йорка, Лондона чи Токіо. Міська земля і нерухомість коштували дуже дорого, конфлікти на цьому ґрунті виникали постійно. Судилися навіть через стіни. До нас дійшла історія, як один з мешканців двох будинків із загальною стіною, такий собі Мардук, назвав стіну своєю власністю й зажадав від свого сусіда Забаба-іддина, з яким у нього не склалися стосунки, вийняти балки покрівлі свого будинку з чужої стіни. Тобто, фактично попросив Забаба знищити свій будинок власними руками. Коли той не погодився, Мардук подав на нього до суду і виграв справу. Забаба змусили прибрати свої балки і відшкодувати збиток.

У стародавні часи Вавилон відігравав важливу роль на політичній арені. Це місто вважався першим мегаполісом. У різні епохи він переходив від одних завойовників до інших – то перебуваючи в занепаді, то знову відроджуючись. Проте, Вавилон залишився в історії як напівлегендарне місце.

Вавилон – перший мегаполіс стародавнього світу Мал 1

Вавилон називають найпершим «мегаполісом» Стародавнього світу. Вдале розташування біля річки Євфрат і сприятливий клімат зробили місто столицею Вавилонії. За часів найбільшого розквіту його населення досягало 200 000 чоловік.

Зиккурат – храм в центрі Вавилона Мал.2

Зиккурат - багатоступеневе спорудження в центрі Вавилона.

У центрі Вавилона розташовувався зиккурат. Це культова багатоступенева споруда спочатку виконувала функції храму, а потім стала адміністративним центром. Висота його досягала 90 метрів. Під час перебування в Вавилоні в XVI столітті європейські мандрівники помилково вважали масштабні руїни зиккурата за легендарну Вавилонську вежу.

Цар Хаммурапі – автор першого зводу законів Мал.3

У роки правління царя Хаммурапі (1793-1950 рр. До н. Е.) Територія Вавилонії зросла в кілька разів. За 43 роки при владі правитель виявив себе як майстерний полководець і політик. До нашого часу дійшов Кодекс Хаммурапі, який є найдавнішим відомим зведенням законів. У 282 положеннях конкретно обумовлювалися зобов’язання щодо заробітної плати, шлюбу, продажу рабів, орендних ставок, крадіжки і т.д.

Правління Навуходоносора II – пік розквіту Вавилона

Найуспішнішим правителем Вавилона називають Навуходоносора II. Після кількох сотень років занепаду, під час перебування цього царя при владі, країна стала розвиватися у всіх напрямках. Епоху правління Навуходоносора також називають «вавилонським Ренесансом». Цар вів численні війни, завойовуючи нові території, розвивав культуру, економіку країни. При його правлінні були споруджені знамениті висячі сади, що стали одним з семи чудес світу.

Висячі сади Семіраміди  Мал.4

Навуходоносор створив висячий парк для своєї дружини Амітіс. Жінка, яка виросла в Мідії (місцевості з пишною рослинністю), страждала в шумному Вавилоні. Рукотворний парк нагадував їй про батьківщину. Однак в історії залишилась помилкова назва парку – «Висячі сади Семіраміди», хоча ця правителька царювала на 200 років раніше.