Тема.               Внутрішнє середовище організму.

                         Кров, її склад та функції. Лімфа.

Мета: сформувати в учнів уявлення про внутрішнє середовище організму, його склад, відносну сталість; розкрити роль крові та з'ясувати її склад; формувати вміння виділяти головне, порівнювати, робити висновки; розвивати логічне мислення; виховувати почуття відповідальності, взаєморозуміння під час роботи в групах, сприяти розумінню необхідності ведення здорового способу життя.

Обладнання: таблиця «Кров», схема «Внутрішнє середовище організму».

Базові поняття і терміни:внутрішнє середовище організму, кров, лімфа, тканинна рідина, гомеостаз, плазма крові, формені елементи крові.

Тип уроку:засвоєння нових знань.

Хід уроку

І.  Організація класу

Вчитель.

Дорогі діти! За вікном – чудова пора року ОСІНЬ. Я дарую вам частинку тепла свого серця. Візьміть його, посміхніться і поділіться цим теплом з друзями. Вірю , що наша енергія розтопить лід невідомості, наповнить живильною силою наш розум , розвіє хвилювання в нашому класі, допоможе віднайти ключ до скарбниці таємниць людського організму.

ІІ.   Мотивація навчальної діяіьності

Прийом «Відгадка».

Про нього кажуть , що народилося нове ,

Як на світ білий з'явилося дитя мале.

Воно буває радісне , бурхливе, непросте.

Та берегти ми маємо його про те,

Бо може відійти у небуття...

Воно безцінне для людини,

Бо це її - ...( життя).

Девіз уроку:

Життя триває - коли є спогади про майбутнє;

Життя триває ~ коли важливе сьогодення;

Життя триває ~ коли хвилює майбутнє!

Кожна людина повинна знати свій організм, щоб почуватися в гармонії з навколишнім , а головне, зі своїм внутрішнім світом. Нам не байдуже ,як ви відноситеся до свого здоров'я, чи маєте достатньо знання для його збереження і покращення.

Сьогодні на уроці ми з вами продовжимо пізнавати дивний світ організму людини…

Уявімо, що ми перетворилися на мікроскопічних чоловічків і опинилися всередині організму людини. І що ми бачимо? Швидку червону повноводну й дуже теплу річку. Що це за річка в організмі людини? (Це кров)

Правильно. Кров – це одна з рідин, які становлять внутрішнє середовище організму.

Внутрішнє середовище організму поєднує всі клітини й тканини та органи в єдине ціле. Завдяки механізмам саморегуляції в нашому е підтримується сталість внутрішнього середовища, яке забезпечує нормальну роботу всього організму. Нормально працюючий організм – це здоровий організм. Ми часто говоримо про здоров’я, але кожний розуміє його по-своєму.

Усі ми хочемо бути здоровими. Сталість внутрішнього середовища організму є однією зі складових здоров’я.

Що таке внутрішнє середовище організму? Відповісти на це запитання нам допоможе тема уроку.

Тема «Внутрішнє середовище організму. Кров, її склад та функції. Лімфа».

Мета нашого уроку:

1. Ознайомитися з основними поняттями теми: «внутрішнє середовище організму», «тканинна рідина», «лімфа», «кров», «плазма крові», «гомеостаз».
2. Вивчити склад й функції складових внутрішнього середовища організму.
3. З’ясувати значення сталості внутрішнього середовища організму для здоров’я людини.

ІІІ. Вивчення нового матеріолу

Вчитель. Внутрішнє середовище організму утворене трьома рідинами – кров, лімфа й тканинна рідина, що здійснюють зв'язок між усіма органами та клітинами організму, між організмом і навколишнім середовищем.

Бернар Клод

(1813 — 1878)

Французький фізіолог і патолог, один з засновників сучасної фізіології й експерементальної патології , член АН в Парижі. Вперше вжив термін “Внутрішнє середовище організму”. Він казав: «Сталість внутрішнього середовища – запорука вільного й незалежного життя».

(учні записують визначення ВСО в зшити)

Перші відкриття.

Італійський анатом, лікар і фізик Марчелло Мальпігі вперше виявив плаваючі тільця в крові бичка. Ці тіла він прийняв за жирові кульки, а не клітини. Деякі з перших дослідників приймали  клітини крові за повітряні кульки, інші - за тварин, "анімалкул", розумних істот, на свій розсуд керуючих кров'ю.

 Тільки винахідник мікроскопа голландець Анатолнін Левінгук назвав їх кров'яними кульками, які згодом перейменували на кров'яні клітини.

Побутова травма призвела до наукового відкриття

Наприкінці сімнадцятого століття перші в світі з трехсоткратним збільшенням її розглянув  Антонін Левенгук. Він досліджував під мікроскопом все, що потрапляло під руку - воду, слину, шматочки м'яса і овочів, комах. Одного разу він порізав палець. Так об'єкєктом досліджень стала кров. Левенгук був дуже здивований, побачивши, що це не однорідна рідина, як тоді вважали вчені, а потік, у якому рухається величезна кількість мікроскопічних червоних тілець, пізніше названих еритроцитами.

Але розгадати всі таємниці крові вдалося лише наприкінці XIX століття, коли за її дослідження взялися вчені німець Пауль Ерліх та російський Дмитро Романовський, які почали фарбувати препарати крові і змогли розгледіти її найдрібніші структури. Потім їхню справу продовжили німець Артур Паппенгейм та російський А. Н. Крюков, які створили сучасну теорію кровотворення.

Люди з прадавніх часів і до сьогодні вірили в могутню силу крові. Життя покидало поранених тварин разом із кров'ю , що витікала з організму. Ці спостереження наштовхнули людей на думку, що саме в крові міститься життєва сила.

Чи знаєте ви, що... (історична довідка)

За кров’ю визнавалася могутня й виключна сила: кров’ю скріплялися священні клятви,шлюби, жерці примушували дерев’яних ідолів «плакати кров’ю», давні греки приносили кров у жертву своїм богам. Деякі філософи Давньої Греції вважали кров і душу одним і тим самим. Давньогрецький лікар Гіппократ призначав душевно хворим кров здорових людей. Він вважав, що у крові здорових людей міститься здорова душа.

В крові австралійці та багато інших примітивних племен убачають збільшення  власної сили, обмазуючи тіло кров’ю ,вони сподівалися помножити та зміцнити життєві сили. Римські імператори приймали ванни з кров'ю молодих тварин, щоби повернути собі молодість. В Україні навесні хворим робили кровопускання, щоб омолодити організм.

Про  здорову  сильну людину кажуть  «кров  з  молоком»,  про  аристократа можна сказати, що в нього  «голуба кров».  До  крові відносяться так , ніби вона визначає характер  людини, звідси і вирази « шляхетна кров» и «дурна кров ». Про  потомків  однієї людини кажуть , що в них у жилах тече  «одна кров », и ми  кажемо про «кровних родичів ».

Дійсно, кров – найдивовижніша тканина нашого організму. Рухливість крові – найважливіша умова життя організму. Як не можна уявити собі державу без транспортних ліній зв’язку, так не можна зрозуміти існування людини або тварини без руху крові судинами, коли в усі органи й тканини розносяться кисень, вода, білки та інші речовини.

З розвитком науки людський розум все глибше проникає в таємниці крові. Минав час, багато вчених намагалося проникнути в таємниці цієї дивовижної рідини. Сьогодні науковці детально вивчили склад крові та її функції, ми ж намагатимемося почерпнути цих знань на нашому уроці.

Зараз ви будете працювати в групах і спробуєте з’ясувати, яка  з трьох рідин, що становлять внутрішнє середовище організму, відіграє вирішальну роль у підтримці сталості внутрішнього середовища організму. Це проблемне питання. Пошуком відповіді на це питання займатимуться три групи:

• Перша група – «тканинна рідина»;
• Друга група – «лімфа»;
• Третя група – «кров».

Будь ласка, ознайомтеся із завданнями. У результаті пошуово-дослідної діяльності ви маєте:

1. Сформулювати поняття….
2. З’ясувати склад, місце утворення, місцезнаходження й функції рідини, які утворюють ВСО.
3. Заповнити таблицю «ВСО»
4. Підготувати звіт про роботу.

(учні в групах із використанням підручника й інших джерел інформації обговорюють поняття теми, працюють за алгоритмом, заповнюють таблицю. Учитель допомагає учням у пошуку відповідей на питання завдань)

Звіт груп про роботу

Учень розповідає, під час його повідомлення на екрані з’являється таблиця.

На дошці:

ВСО

Речовини із крові, яка протікає по мережі капілярів, надходять у тканинну рідину, оточуючи її склад. Із тканинної рідини в кров виділяються продукти обміну речовин. Надлишок тканинної рідини надходить у лімфатичні капіляри, утворюючи лімфу. Лімфа збирається в лімфатичні протоки, які впадають у кров’яне русло.

Для внутрішнього середовища організму характерна відносна сталість складу й фізико-хімічних властивостей. У разі зміни якого-небудь параметра внутрішнього середовища в організмі включаються потужні системи саморегуляції. Вони забезпечують зміну функцій багатьох органів і систем так, щоб їхня робота призвела до відновлення зміненого балансу. Сукупність механізмів, які забезпечують сталість внутрішнього середовища організму, називають гомеостазом.

(учні записують визначення в зошитах)

Відео

Інтерактивна вправа «мозковий штурм»

Таким чином, внутрішнє середовище організму являє собою єдину систему рідин, у якій підтримується сталість її складових.

Як ви вважаєте, якій саме рідині належить головна роль у підтримці сталості внутрішнього середовища організму ?

Цією рідиною є кров

Кров складається із формених елементів: еритроцити (червоні кров’яні клітини), тромбоцити (кров’яні пластинки), та лейкоцити (білі кров’яні клітини).

Заповнюють схему

ВСО

ЛІМФА                    КРОВ                 ТКАНИННА РІДИНА

Плазма                            формені елементи

Лейкоцити     еритроцити    тромбоцити

Функції крові:

Дихальна (перенос кисню від легень до тканин та вуглекислого газу від тканин до легень.)

Живильна (кров розносить по тілу поживні речовини від кишечнику або з місць їх накопичення (глюкозу з печінки). Завдяки цій функції кров відносять до трофічних тканин.)

Видільна (полягає у видаленні з клітин та тканин організму кінцевих продуктів обміну речовин)

Регуляторна (кров розносить фізіологічно активні речовини, які регулюють та об’єднують діяльність різних органів та систем, тобто здійснює                                             гуморальну регуляцію функцій  організму.)

Терморегуляторна (збереження сталості температури тіла, що здійснюється за рахунок фізичних властивостей води плазми крові. Кров рівномірно розподіляючись в організмі створює умови або для тепловіддачі (посилюючи рух крові в капілярах шкіри), або для збереження тепла (розширюючи судини внутрішніх органів))

Гомеостатична (підтримання динамічної сталості внутрішнього середовища організму, що досягається завдяки тому, що кров, омиваючи усі органи і тканини, здатна нормалізувати склад  внутрішнього середовища під контролем нервової системи.)

Захисна (- лейкоцити крові забезпечують  фагоцитоз;

 - виділення антитіл проти антигенів;

 - здатність крові до зсідання, внаслідок чого припиняється   кровотеча)

V. Підсумки уроку

Вправа «Мікрофон»

Які асоціації і думки виникають у вас при слові «кров»? (Слова «кров», «кровний», «кривавий» дуже співзвучні та близькоспоріднені, ми їх чуємо з дитинства. Поняття «життя», «смерть», «здоров'я», «війна» - різні за звучанням, але теж пов'язані з кров'ю.)

Доведіть справедливість народної мудрості:  «Кров людська не водиця, і проливати її не годиться» - глибоке розуміння миролюбності нашого українського народу. І сьогодні, коли на сході України тисячі наших земляків захищають незалежність і кордони нашої держави, як актуально звучить це прислів’я.

Інтерактивна вправа «Гроно». «Врятуємо краплину крові»

Діти швидко з частин - термінів складають «краплину», при цьому вчитель пропонує знайти серед вивчених на уроці -зайвий: Гематологія Гомеостаз Кров Лімфа  Тканинна рідина   Плазма Еритроцити Лейкоцити Любов Тромбоцити

Вчитель.А чи може бути зайвою любов ?

(На світі все починається з любові. Ми повинні любити цей світ, все живе в ньому ,оберігати довкілля, і що дуже важливо, цінувати людське життя. Для цього-вивчати і знати свій організм, бути здоровим). Надіюсь, що дорогоцінні краплинки знань, отримані сьогодні, допоможуть врятувати, зберегти в чистоті свій організм і його «особливий сік» - кров .

Сьогодні кожен з вас отримає нагороду, тому давайте звернемо увагу на ось таку таблицю

3-5 балів бронзова медаль

6-7 балів срібна медаль

8-9 балів золота медаль

V. Домашнє завдання

1)Вивчити § 15 підручника. 2)Відповісти на запитання після параграфа.

Еритроцити — це спеціалізовані без'ядерні клітини крові, що містять гемоглобін. Гемоглобін складається з білка (глобіну) та сполуки, що містить залізо (гема). Основна функція еритроцитів — дихальна, завдяки здатності гемоглобіну утворювати нестійкі сполуки з киснем і вуглекислим газом.

Еритроцити являють собою маленькі клітини, що мають переважно форму двоввігнутого диска. Така форма збільшує площу поверхні еритроци­та, що полегшує транспорт речовин. Окрім того, це забезпечує проходження  еритроцита через дуже вузький просвіт капіляра. В 1 мм^а крові може перебувати  близько 5 мли. еритроцитів.

У людини, маса тіла якої становить 60 кг, загальне число еритроци­тів дорівнює 25 трильйонам. Якщо всі еритроцити однієї людини покласти один на одного, то вийде «стовпчик» висотою понад 60 км.

Тривалість життя еритроцитів не перевищує 120 діб. Вони утворюються  в червоному кістковому мозку, а руйнуються в селезінці та печінці. При руйнуванні еритроцитів з гемоглобіну утворюється білірубін, що є одним зі складників жовчі.

Лейкоцити               Лейкоцити, або білі кров'яні тільця, відрізняються від еритроцитів наявністю ядра й здатністю до активного руху за допомогою псевдоніжок, унаслідок чого вони можуть виходити з кров'яного русла й рухатися по тканинах­ організму. Лейкоцити бувають різними за розміром, формою ядер, властивостями  цитоплазми та функціями.

За будовою лейкоцити поділяють на дві великі групи: зернисті, або гранулоцити, і незернисті, або агранулоцити.

Гранулоцити - нейтрофіли, еозинофіли та базофіли  - мають у цитоплазмі  велику кількість гранул, що забарвлюються різними барвниками. У гранулах містяться ферменти, необхідні для здійснення внутрішньоклітинного перетравлювання чужорідних речовин. Ядра всіх гранулоцитів розділені на 2—5 частин, з'єднаних між собою нитками. Тому їх іще називають сегментоядерними лейкоцитами. Свою назву клітини зернистого ряду одержали від барвника, що здатний їх забарвлювати: еозинофіли сприймають кислу фарбу (еозин) базофіли —лужну (гематоксилін), а нейтрофіли - і ту, й іншу.

До агранулоцитів належать лімфоцити й моноцити. Лімфоцити, найменші з-поміж лейкоцитів, мають велике округле ядро, оточене вузьким обідком цитоплазми. Найбільші агранулоцити - моноцити - мають ядро у формі бобу або овалу.

Лімфоцити поділяють на два класи — В-лімфоцити й Т-лімфоцити. В-лімфоцити утворюються в червоному кістковому мозку, потім з них формуються клітини, що виробляють антитіла,

Т-лімфоцити дозрівають у тимусі — вилочковій залозі. Вони беруть участь у розвитку й збереженні імунітету

Тромбоцити

Тромбоцити, або кров'яні пластинки, — це безбарвні, без'ядерні, сферичні або овальні тільця діаметром 2—3 мкм, що в 3 рази менше від діаметра еритроцитів. В 1 мм³ крові людини міститься 180-320 тис. тромбоцитів, але тривалість їхнього життя 5—8 днів.

Тромбоцити утворюються в червоному кістковому мозку, значна частина тромбоцитів зберігається в селезінці, печінці, легенях, але, коли виникає потреба, вони швидко надходять у кров.

Склад внутрішнього середовища організму

Це цікаво знати

   Недокрів’я або анемія (від грец. «відсутність крові» ) – це різке зниження вмісту гемоглобіну в крові. Зазвичай при розвитку симптомів недокрів’я відбувається зменшення кількості червоних тілець крові – еритроцитів. Основною функцією еритроцитів є перенесення кисню і вуглекислого газу.

    Гемоглобін – це білкова речовина, що знаходиться всередині еритроцитів. Гемоглобін переносить кисень з легень у тканини. А анемія призводить до гіпоксії (недостатність кисню) в органах. Оскільки всі клітини людини потребують кисень для їхньої життєдіяльності, то різні ступені анемії можуть мати широкий діапазон клінічних наслідків.

    Анемія є найпоширенішим захворюванням крові. Є кілька видів анемії, що спричиняється різними причинами. Анемія може бути класифікована в різних формах. Три основні класи анемії включають надмірну втрату крові, надмірне руйнування клітин крові (гемоліз) або брак червоних кров’яних тілець (неефективне кровотворення).

   Анемія є найпоширенішою хворобою крові як у дітей, так і у дорослих. На анемію хворіють від 11 до 40% дітей. На щастя, у переважній більшості – це анемія легкого ступеня. Діти з малокрів’ям частіше хворіють на респіраторні захворювання з ускладненнями: рахіт, хвороби сечовивідної, травної систем; а ще у них знижений імунітет. Тож профілактика  анемії – це профілактика багатьох інших хвороб.

    Діти зазвичай хворіють на анемію, що належить до групи полі дефіцитних, тобто вона розвивається внаслідок недостатності в організмі багатьох компонентів, потрібних для кровотворення (залізо, мідь, селен, білки, вітаміни переважно групи В). Особливо небезпечна тривала недостатність заліза в організмі дитини. У такому разі відбувається неповноцінний розвиток органів і систем. У такої дитини ніколи не буде гарної пам’яті, нормальної функції серцево-судинної, травної та інших систем.

   Для профілактики анемії необхідно стежити за станом свого здоров’я, уникати і своєчасно лікувати захворювання, що викликають анемію; збалансовано харчуватися та не зловживати шкідливими звичками. Слід вживати  їжу збагачену вітаміном В₁₂ (теляча та яловича печінка) та ферумом (м’ясо). Найкраще засвоюється залізо, що потрапляє в організм зі свіжими овочами і фруктами – морквою, яблуками, буряком. Особливо багаті на ферум гранати.