Тематична контрольна робота № 2 за темою «Просте речення. Двоскладне речення. Односкладне речення. Повні й неповні речення» (тестові завдання) ( 8 клас)
Тема. Тематична контрольна робота № 2 за темою «Просте речення. Двоскладне речення. Односкладне речення. Повні й неповні речення» (тестові завдання) ( 8 клас)
Мета:
- оцінити рівень навчальних досягнень восьмикласників з теми «Просте речення. Двоскладне речення. Односкладні й неповні речення»;
- перевірити знання й уміння, необхідні для доречного використання односкладних і неповних речень у мовленні;
- удосконалити навички розпізнавати мовні явища, встановлювати відповідність між ними, групувати, доповнювати тощо;
- виховувати любов до рідного слова.
Форма проведення тематичної контрольної роботи: виконання тестових завдань.
Тип уроку: урок оцінювання навчальних досягнень учнів.
Перебіг уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Ознайомлення восьмикласників з темою, метою й завданнями уроку
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів
Ознайомлення із критеріями оцінювання тестових завдань закритої й відкритої форми.
ІV. Виконання тестових завдань за варіантами
Варіант 1
1. Простим є речення:
а) Спинюся я і довго буду слухать, як бродить серпень по землі моїй (Л. Костенко).
б) Молодий серпень, підперезаний світлим перевеслом, ішов гордою, спокійною ходою (М. Сиротюк).
в) Сонце лежало зовсім на обрії, ніби воно лагодилося котитися землею, як велике червоне колесо (Ю. Яновський).
г) Розпрягайте, хлопці, літаки; хай-но спочивають роботящі! (Б. Олійник).
2. Непоширене речення – це речення:
а) граматична основа якого складається з одного головного члена речення;
б) яке складається тільки з головних членів речення;
в) в якому наявна тільки одна граматична основа;
г) в якому опущено один або кілька членів речення, які легко встановити з попереднього речення або ситуації мовлення.
3. Односкладним є речення:
а) Простугоніло смутком вечоровим (Л. Костенко);
б) Дзвони завмирають (Л. Костенко);
в) Написав я чимало книжок (В. Нестайко);
г) З’явилися й нові епізоди (В. Нестайко).
4. Укажіть означено-особове речення.
а) Їхали довго душними вулицями (М.Коцюбинський).
б) Цілую всі ліси (Л.Костенко).
в) Ой, поділять тебе, земле, поділять (М.Коцюбинський).
г) Вантажать динь багряні кулі (А.Малишко).
5. Укажіть узагальнено-особове речення.
а) Не додавай знесиленим журби (П.Грабовський).
б) Лічить не буду роки невблаганні (М.Сингаївський).
в) Добре діло твори сміло (Нар.тв.).
г) Скажи мені, соловейку, правду (Нар.тв.).
6. Укажіть неозначено-особове речення.
а) За добро добром платять (Нар.тв.).
б) Все нас руйнують, як ахейці Трою (Л.Костенко).
в) Шелестіли розлогим гіллям обважнілі від плодів яблуні (М.Руденко).
г) Краще в темний ліс мерщій ходімо (Б.Грінченко).
7. Визначити неповне речення, у якому випущено головний член.
а) Красиве для Реріха добре, а добре — красиве.
б) У мисливця дим густий, та живіт — пустий (Нар. творчість)
в) Тесля завжди без воріт, а швець — без чобіт (Нар. творчість).
г) Головне — завжди почувався українцем, пропагував культуру свого народу (О.Балабко).
8. Зміст якого з поданих речень стає зрозумілим лише в контексті:
а) А надворі так місячно, ясно, хоч голки збирай (Нар. творчість).
б) Я хутко набираю повітря і перестаю дихати.
в) У кого мудрості спитати?
г) Ти не з братом, не з сестрою – з німими стінами на чужині.
9. Який член речення, що робить його неповним, пропущений:
Суміжно десь в лісах жили будини, бобрів ловили в лісових озерах. На північ – неври, де тепер Полісся (Л. Костенко).
а) підмет; б) присудок; в) означення; г) додаток.
10. Який розділовий знак найчастіше ставиться на місці пропущеного члена у неповних реченнях:
а) кома; б) тире; в) двокрапка; г) крапка з комою.
11. Установіть відповідність між односкладними реченнями та їх видами.
1. Криши, ламай, трощи стереотипи! (Л.Костенко).
2. Відібрали в мене шаблю і пістолі (Л.Костенко).
3. Зупинки. Перон. Гучномовці (Л.Костенко).
4. І все на світі треба пережити (Л.Костенко).
5. Щастя – то квітка незнаного краю (Х.Алчевська).
6. У чужу душу не влізеш (Нар.тв.).
а) Безособове.
б) Означено-особове.
в) Узагальнено-особове.
г) Називне.
Д Неозначено-особове.
12. Зробити синтаксичний розбір односкладних речень за схемою:
1) вид речення за метою висловлювання, емоційним забарвленням;
2) вид речення за будовою (просте чи складне);
3) вид речення за характером граматичної основи (двоскладне чи односкладне), вид односкладного речення;
4) спосіб морфологічного вираження головного члена односкладного речення;
5) вид речення за наявністю чи відсутністю другорядних членів речення та ускладнювальних компонентів;
6) вид речення за повнотою висловлення думки.
Вже і пороги ось-ось одягнуть в крицю та граніт (Є. Плужник).
Багато слів написано пером. (Л. Костенко).
Варіант 2
1. Простим є речення:
а) Тепер він ішов вузькою покрученою вуличкою, немов коридором, повним каміння та м’якого пилу (М. Коцюбинський).
б) Під стінами у хаті стояли масивні лави, на яких працювали господарі (Л. Орел).
в) Усе зникало у вогнях світових потрясінь, навіть цілі народи й цивілізації (Є. Колодійчук).
г) І тільки б знати, що немарно в світі цім топтав дорогу, сиву од століть (Б. Олійник).
2. Поширене речення – це речення:
а) граматична основа якого складається з одного головного члена речення;
б) яке складається тільки з головних членів речення;
в) в якому наявний хоча б один другорядний член речення;
г) в якому опущено один або кілька членів речення, які легко встановити з попереднього речення або ситуації мовлення.
3. Односкладним є речення:
а) Шум даленіє (Л.Костенко).
б) Десь грають сурми (Л. Костенко).
в) Так я й зробив (В. Нестайко).
г) Сумно, сумно, сумно благословляється на світ (Л. Костенко).
4. Укажіть безособове речення, головний член якого виражений дієслівною формою на –но.
а) Так гордо й радісно мені (В.Сосюра).
б) Співано чумацьку пісню (М.Коцюбинський).
в) У залі було людно, шумно (Панас Мирний).
г) На острові безлюдно, тихо (І.Волошин).
5. Укажіть називне речення.
а) Ніч – наче озеро в берегах неба (М.Коцюбинський).
б) За бортом дунайська хвиля (Б.Степанюк).
в) Пізнє літо (Леся Українка).
г) Криниця повновода (М.Рильський).
6. Позначити рядки, у яких містяться узагальнено-особові речення.
а) Вербником обсаджували дороги й городи, греблі й ставки, піщані пагорби і береги річок, левади чи видолинки (В. Сухомлинський).
б) Коли будували Змієві вали? (М. Федоренко).
в) Не родись багатий та вродливий, а родись при долі та щасливий (Нар. творчість).
г) Від добра добра не шукають (Нар. творчість).
д) Будь високий, як верба, а багатий, як земля (Нар. творчість).
7. Позначити рядки, у яких уживається тире в неповних реченнях (на місці пропущеного члена).
а) Вишивка — це своєрідний літопис життя (Т. Островська).
б) Вірші, звичайно, не писалися, оскільки на плечах —- погони(В. Стус).
в) Друга дочка Ярослава Мудрого — королева Франції Анна (С. Кримський).
г) У християнстві дуб — символ гордості й пихатості (О. Потапенко).3
д) Жовтий колір означає невірність, розлуку, а в поєднанні з червоним — нагороду й повагу (В. Куйбіда).
8. У якому з поданих неповних речень слід поставити тире?
а) Не одежа красить людину, а добрі діла (Нар. творчість).
б) А я люблю фантастичні
в) За чорним полем ще чорніший ліс (Нар. творчість).
г) Хай стереже вітра в полі (Нар. творчість).
9. Який член речення, що робить його неповним, пропущений:
Грав з телям, з поросятками, курми, грав з голубами й гусьми нашими й чужими.
а) підмет; б) присудок; в) означення; г) додаток.
10. Які члени речення можуть бути пропущені у неповному реченні:
а) підмет; б) присудок; в) обставина; г) будь – який член речення.
11. Установити відповідність між безособовими реченнями та способами морфологічного вираження в них головних членів.
а) Досліджено батальний живопис академіка Миколи Самокиша (С. Музиченко).
б) Пахне грибами (М. Стельмах).
в) Погожого літнього дня можна довго милуватися лісовими пейзажами (О. Муранов).
г) Надворі тихо, як у хаті (І. Нечуй-Левицький).
д) У нього на душі немає радості й задоволення.
е) І світає і не світає (П. Тичина).
- Безособове дієслово.
- Особове дієслово в безособовому значенні.
- Дієслівна форма на —но, —то.
- Слово немає.
- Прислівник з інфінітивом.
- Прислівник.
12. Зробити синтаксичний розбір односкладних речень за схемою:
1) вид речення за метою висловлювання, емоційним забарвленням;
2) вид речення за будовою (просте чи складне);
3) вид речення за характером граматичної основи (двоскладне чи односкладне), вид односкладного речення;
4) спосіб морфологічного вираження головного члена односкладного речення;
5) вид речення за наявністю чи відсутністю другорядних членів речення та ускладнювальних компонентів;
6) вид речення за повнотою висловлення думки.
Не милуй мене шовково (П. Тичина).
Лежачою не б'ють (Нар. Творчість).
V. Підсумок уроку
- Бесіда за запитаннями
- Яких знань і вмінь, що стосуються односкладного речення у вас недостатньо?
- У чому потребуєте допомоги?
- Як оцінюєте власну роботу на уроці?
- Гра «Мікрофон
Продовжіть речення: «Сьогодні на уроці я навчилася (навчився), дізналася ( дізнався) про…».
ІV. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання
1. Теоретичний матеріал підручника (ст. ) і вправа № .
2. Написати твір – мініатюру на тему «Багатство і краса рідного слова», використати односкладні речення повні і неповні різного виду
Тема. Аналіз контрольної роботи та контрольного диктанту
Мета:
- проаналізувати типові й індивідуальні помилки, які було допущено в контрольних роботах,
- спрямувати учнів на подальше самостійне вдосконалення навичок пізнавальної діяльності;
- розвивати навички самоаналізу, вміння знаходити, виправляти та пояснювати орфографічні та пунктуаційні помилки, навички самооцінки своєї діяльності;
- виховувати самостійність, культуру мовлення, готовність безперервно працювати над собою.
Обладнання: підручник, орфографічний словник, пам’ятка «Робота над власними помилками».
Тип уроку: контроль і корекція знань.
Перебіг уроку
- Організаційний момент
ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів
ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку
Вступне слово вчителя.
На сьогоднішньому уроці ми повинні проаналізувати помилки, допущені вами в контрольній роботі. Тільки при систематичному аналізі власних помилок та редагуванні чужого тексту можливий добрий результат.
IV. Основний зміст роботи
1. Аналіз контрольної роботи вчителем.
1) Загальна характеристика виконання контрольної роботи.
2) Огляд найкращих контрольних робіт.
2. Опрацювання пам’ятки «Робота над власними помилками».
3. Робота над власними помилками
1. Визначити характер помилки.
2. Визначити орфограму (пунктограму).
3. Повторити правило.
4. Скласти речення зі словом, у якому допущено помилку.
5. Скласти речення, у якому повторюється пунктограма, на яку зроблено помилку.
4. Колективна робота над типовими помилками.
(Учні записують слова й речення з орфограмами й пунктограмами, на які було зроблено найбільше помилок.)
5. Індивідуальна робота учнів над помилками.
(Учні самостійно заповнюють таблицю.)
|
Слово або речення, у якому було допущено помилку |
Правило |
Приклад |
|
|
|
|
6. Тренувальні вправи, спрямовані на виправлення помилок і повторення та запам’ятовування орфограм.
7. Складання речень на повторення пунктограм.
8. Робота з підручником.
1) Опрацювання теоретичного матеріалу
2) Виконання вправ і завдань
V. Підсумок уроку
- Бесіда за запитаннями
- Яких знань і вмінь, що стосуються односкладного речення у вас недостатньо?
- У чому потребуєте допомоги?
- Як оцінюєте власну роботу на уроці?
- Гра «Мікрофон»
Продовжіть речення: «Сьогодні на уроці я навчилася (навчився), дізналася (дізнався) про…».
VІ. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання
Теоретичний матеріал підручника (ст. ) і вправа № .
про публікацію авторської розробки
Додати розробку