« Я МАЮ ПРАВО... »
МЕТА: поглибити знання учнів про права і свободи людини та права дитини;
узагальнити знання учнів про вітчизняні та міжнародні нормативно –
правові акти щодо прав людини ( Декларацію
прав людини, Конвенцію про права дитини); виховувати в учнів
високу правову культуру; переконання у необхідності дотримання
законів.
Учень 1. Людина – найцінніший скарб. Кожен із вас – неповторна особистість, людина, яка живе сьогодні і саме такої більше на цій землі не було, нема, ніколи не буде.
Учень 2. Ти знаєш, шо ти людина?
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя – єдина,
Мука твоя – єдина,
Очі твої – одні.
Більше тебе не буде
Завтра на цій землі.
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди –
Добрі, ласкаві та злі.
Сьогодні усе для тебе –
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба,
Кохати спішити треба –
Гляди ж не проспи!
Бо ти на землі – людина,
І хочеш того чи ні –
Усмішка твоя – єдина,
Мука твоя – єдина,
Очі твої – одні.
В. Симоненко.
Учень 3. Пройшло не одне тисячоліття, поки людство зрозуміло цю істину. Протягом багатьох віків складалися обов'язкові правила поведінки громадян, тобто правові норми, що встановлюються і охороняються державою.
Учень 1. Людина вважається мірилом усіх речей, її потреби, інтереси, прагнення стають вирішальними для визначення розвитку суспільства, для прогресу цивілізації.
Учень 2. У 1948році 10 грудня Генеральна Асамблея ООН проголошує «Загальну декларацію прав людини». У ній вперше в історії людства були визначені головні права і свободи людини. Декларація проголосила, що «визнання гідності, яка властива всім членам людської сім'ї, і рівних та невід'ємних прав їх є основою свободи, справедливості та загального миру».
До прав людини, які підлягають загальній повазі та дотриманню, входять особисті права, громадянські, політичні та соціально – економічні.
Учень3. Основним стосовно всіх прав людини, названих у Декларації, є принцип рівноправ'я. Всі люди народжуються «вільними і рівними у своїй гідності та правах» - наголошує 1-а стаття Декларації. І це не залежить від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного або соціального походження, майнового, станового або іншого становища. Всі люди рівні перед законом і мають право на захист законом.
Учень 1. Права і свободи людини в сучасному розумінню невід'ємні від її обов'язків та відповідальності перед суспільством, державою, іншими людьми. Це фундамент не тільки демократії, але й справедливості, рівноправ'я, гуманізму. Такого висновку дійшло людство в кінці ХХ століття.
А який наш основний обов’язок діти? – правильно вчитися, слухатися батьків і вчителів.
Учень 2. На жаль, життя, здоров'я, навчання, щастя дітей усього світу поки що недостатньо захищені. Тобто не всім дітям живеться так добре як нам. Сьогодні майже 250 млн. дітей страждають, займаючись важкою працею, жебрацтвом, пограбуванням. Близько 30 млн. дітей не мають можливості відвідувати школу. Щороку від хвороб помирають більше 5 млн. дітей. Набули поширення торгівля дітьми, використання дітей, від яких відмовились батьки, для пересаджування органів.
Учень 3. Міжнародне співтовариство започаткувало спробу спільної допомоги дітям. У 1924р. у м. Женеві було прийнято Декларацію прав дитини. 1959р. розроблена і втілена в життя нова Декларація прав дитини. А 1989року у Нью – Йорку всі прогресивні країни світу підписалися під Конвенцією прав дитини. В 1991р. Україна приєдналася до Конвенції. В 1993р. в м. Києві створено Всеукраїнський комітет захисту дітей.
Згідно з Конвенцією, Україна у квітні 2001р. прийняла Закон «Про охорону дитинства».
Учень 1. Конвенція базується на новому розумінні становища дітей у суспільстві не як майбутніх дорослих, а як рівноправних учасників суспільного життя. Відповідно до ст.1 Конвенції про права дитини дитиною вважається кожна людина до досягнення 18-річного віку.
Учень 2. Права дитини – це певні спеціальні можливості, необхідні для існування і досягнення зрілості. Які ж спеціальні додаткові права, що не мають дорослі, є в дитини?
Учень 3. Немає прав економічних, бо визнано, що дитина повинна вчитися, а не працювати. Конвенція визнає, що дитині для гармонійного розвитку необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові та розуміння. Держави – учасниці Конвенції зобов'язалися забезпечувати такі права дитини:
- право на життя, на виживання, здоровий розвиток;
- право на ім'я, набуття громадянства;
- право знати своїх батьків і право на їх піклування; право на збереження індивідуальності;
- право не розлучатись з батьками всупереч їх бажанню;
- право на возз'єднання з сім'єю, що перебуває в іншій країні;
- право вільно висловлювати свої погляди з усіх питань;
- свободу думки, совісті, релігії;
- свободу асоціацій та мирних зборів;
- право на повну інформацію, що сприяє благополуччю дитини, право на користування послугами охорони здоров’я;
- право на охорону сімейного та особистого життя;
- право користуватися благами соціального забезпечення;
- право на освіту;
- право на захист від економічної експлуатації;
- право на захист від незаконного зловживання наркотичними засобами і психотропними речовинами