Теоретичне заняття «Вузлик на пам’ять» (техніка в’язання основних вузлів)

Міністерство освіти і науки України

Управління освіти і науки

Чернігівської обласної державної адміністрації

Талалаївський Центр дитячої та юнацької творчості

Талалаївської селищної ради, Чернігівської області

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Теоретичне заняття

 

«Вузлик на пам’ять»

 

(техніка в’язання основних вузлів)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготував

керівник гуртка

«Пішохідний туризм» 

Чуба О.А.

 

 

 

 

 

 

 

2018 рік

Мета: Вивчити вузли необхідні для подолання перешкод. Вміти користуватись страхувальною системою, вусом. Розвивати спостережливість, кмітливість, об'єктивність, відношення до оточуючої обстановки, швидку і правильну реакцію на зовнішні впливи, урівноваженість. Виховувати бережне ставлення до інвентаря, особистих речей, дружнє ставлення до оточуючих, почуття колективізму, взаємодопомоги.

Методи: словесні, практичні.

Тип заняття: комбінований.

Обладнання: реп шнури, мотузки,  карабіни, системи, прусики.

 

Хід заняття

Для подолання перешкод (спуски, підйоми, переправи, траверси і так далі) в подорожах, особливо гірських, застосовуються вірьовки, карабіни, страхувальні системи і різні вузли. Кожному туристові важливо знати, як в'яжеться і де застосовується той або інший вузол. Вузли можна класифікувати за їх призначенням.

Вузли для скріплення вірьовок однакового діаметру: «прямий», «ткацький», «зустрічний», «Грепвайн».

Вузли для скріплення вірьовок різного діаметру: «академічний», «брамшкотовый».

Вузли для страховки (петлі, що не затягуються): «звичайний провідник», «провідник вісімка», «серединний австрійський провідник», «подвійний провідник».

Вузли для прив'язки вірьовок до опори: «карабінна удавка», «булінь», «стремено на опорі» «провідник вісімка одним кінцем».

Допоміжні вузли: що «схоплює», «стремено». Вузол «стремено» може застосовуватися в двох випадках, але способи в'язки будуть різні.

 

Вузли для скріплення вірьовок однакового діаметру

Потреба в цих вузлах виникає коли є необхідність доточити коротку мотузку, зв’язати два кінці мотузки, щоб не заважали тощо. Майже всі вузли для того, щоб не розв’язувалися (мотузки не вислизнули) застосовуються разом з контрольними вузлами, які в’яжуть по обидва боки від основного. Згідно з Правилами змагань з спортивного туризму контрольні вузли треба в’язати не далі як 5 см від основного вузла, вільний кінець мотузки не повинен бути коротшим  10 діаметрів від товщини мотузки.

Прямий вузол (мал. 1) в’яжеться дуже швидко та не потребує особливих зусиль, але коли мотузки навантажуються, то він сильно затягується і потребує багато часу для розв’язання. Тому для мотузок, які підлягають великому навантаженню його використовувати недоцільно. Деякі туристи пропонують всередину вузла встромляти палицю, щоб потім зламавши її легше розв’язати вузол, але не завжди цей захід допомагає, крім того, палиця може заважати виконувати певні дії (просмикнути карабін через вузол). Для зав’язування прямого вузла необхідно два кінці мотузок схрестити (припустимо правий на лівий) і зав’язати; знову схрестити вільні кінці (тепер лівий на правий) і зав’язати. Правильно зав’язаний прямий вузол нагадує дві петлі, що утримують одна одну.

 

Мал. 1. Прямий вузол (етапи в’язання)

 

Цей вузол можна в’язати одним кінцем мотузки. Для цього одну мотузку складають петлею, а кінець іншої мотузки всовують у петлю, обкручують навкруг і виймають з неї. При такому в’язані треба бути уважним, щоб не навантажені кінці мотузки знаходилися з одного боку від вузла. Дуже часто при такому способі вузол зав’язується неправильно (мал. 2)

 

Мал. 2. Неправильний прямий вузол (етапи в’язання)

 

Ткацький вузол також використовується для зв’язування мотузок однакової товщини, на які не діють великі навантаження. Школярі інколи називають цей вузол „чотири контрольні”. Так, зав’язавши два контрольні вузли однією мотузкою навколо іншої і навпаки - ми отримаємо ткацький вузол. Але є ще й інший спосіб завязування ткацького вузла (мал. 3)

 

 

Мал. 3. Ткацький вузол (етапи в’язання)

 

Зустрічний вузол за своєю формою нагадує звичайний контрольний вузол виконаний здвоєною мотузкою. Але різниця в тому, що навантаження діє на кінці мотузки, що „виходять” з різних сторін від основного вузла. Для того, щоб зав’язати зустрічний вузол, треба спочатку зав’язати контрольний вузол на одній мотузці. Потім кінець другої мотузки просмикується через контрольний немов назустріч кінцю першої, повністю повторюючи всі його вигини і укладається паралельно один одному (мал. 4).

 

Мал. 4. Зустрічний вузол (етапи в’язання)

 

Іноді для надійності зв’язаних вірьовок використовують вузол «Зустрічна вісімка». Етапи зав’язування вузла показано на малюнку 5. Правильно зав’язаний вузол показано на малюнку 6.

 

Мал. 5. Зустрічна вісімка (етапи в’язання)

 

Мал 6. Правильно зав’язаний вузол «Зустрічна вісімка»

 

Грепвайн подібний до ткацького і відрізняється лише тим, що при в’язанні контрольних вузлів мотузка двічі обвиває одна одну а не один раз як у ткацькому і кількість цих вузлів лише 2

Два мотузки однакового діаметру накладаються один на одного, зав'язується як би подвійний контрольний вузол з одного боку, потім те ж саме з іншою. Вузли стягуються. Контрольні вузли не в'яжуться (мал. 7). Правильний вузол показаний на малюнку 8.

 

 

 

 

Мал. 7. Вузол “Грепвайн” (етапи в’язання)

 

 

Мал. 8. Правильний вузол “Грепвайн”

 

 

Вузли для скріплення вірьовок різного діаметру

В умовах походу виникає необхідність перекинути мотузку через перешкоду - річку, прірву, глибокий яр тощо. Звичайно, це зробити легше допоміжною мотузкою, а потім, прив’язавши до неї основну, організовувати переправу. Для зв’язування мотузок різної товщини застосовуються вузли брамшкотовий та академічний. Ці вузли надійні, добре тримають мотузки і легко розв’язуються. При в’язанні цих вузлів петля формується із товстішої мотузки і обв’язується тоншою, правильно формуючи малюнок вузла.

Для в’язання брамшкотового вузла необхідно зробити петлю з основної мотузки. Допоміжну мотузку продівають через цю петлю, утворюють невелику петлю, через яку двічі просмикується її кінець, накручений навколо петлі основної мотузки (мал. 9). Для запобігання розв’язування на кінцях обох мотузок в’яжуться контрольні вузли.

 

Мал. 9. Брамшкотовий вузол

 

Техніка в’язання академічного вузла нагадує техніку в’язання прямого одним кінцем. Основна мотузка утворює петлю, а допоміжна просмикується через неї, двічі обкручується і виймається з петлі основної мотузки (мал. 10). Треба слідкувати за тим, щоб кінці допоміжної мотузки виходили з однієї сторони петлі основної мотузки.

 

Мал. 10. Академічний вузол

 

Вузли для страховки (петлі, що не затягуються)

Вузли петель. Призначення цих вузлів - утворення петлі, яку можна використовувати для прикріплення карабіну. Всі петлі, крім серединного провідника, використовуються при навантажені петля - мотузка, і тому не можна навантажувати обидва кінці мотузки в різні сторони, що виходять з вузла.

Вузол “провідника” в’яжеться двома способами - петлею та одним кінцем. Зав’язати петлею дуже просто: достатньо скласти петлею кінець мотузки і нею зав’язується звичайний вузол як „контрольний” (мал. 11 а). Найбільша складність при в’язані таким способом полягає у дотримані умови, щоб мотузки у вузлі не перехрещувалися.

Мал. 11. Повідник

а) звичайний провідник; б) провідник одним кінцем

 

В’язання вузла “провідника” одним кінцем (мал. 11 б) нагадує в’язання зустрічного вузла. Для цього зав’язується контрольний вузол, кінець мотузки перекидається навколо опори і просмикується через вузол назустріч, паралельно дублюючи всі вигини контрольного. Незалежно від способу в’язання, вузол провідника обов’язково потребує наявності контрольного вузла на короткому кінці мотузки.

Для підвищення безпеки та надійності, коли здійснюється підйом або спуск по крутому схилу, при транспортуванні потерпілого, при організації пункту страхування окремих ділянок застосовується вузол “подвійний провідник” або „заячі вушка”. Техніка в’язання його полягає у наступному. Мотузка складається петлею та на відстані від краю петлі не менше 20 см починаємо в’язати контрольний вузол, але не просмикуємо саму петлю через вузол. Отримуємо вузол „обманка” (якщо потягнути за петлю - він розв’яжеться), яка складається з подвійної петлі з одного боку від вузла та одинарної петлі та двох кінців мотузки з іншого. Розправляємо витки мотузки у вузлі і трохи затягуємо його. Одинарну петлю накидаємо на подвійну так, щоб вона опинилася нижче контрольного вузла, і за допомогою подвійної петлі затягуємо вузол. В результаті отримуємо вузол “подвійний провідник” (мал. 12).

 

Мал. 12. Подвійний провідник (етапи в’язання)

 

Вузол “серединний провідник” (австрійський провідник) застосовується в тому випадку, коли необхідно жорстко приєднати середню частину мотузки, яка навантажується з двох боків. Для зав’язування цього вузла необхідно петлю мотузки двічі обкрутити навколо себе. Розкладаємо на площині мотузку так, щоб отримати рисунок що нагадує цифру “8” в стороні від кінців мотузки, що навантажуються в різні сторони. Потім кінець петлі обгортаємо навколо дальнього перехрестя і затягуємо вузол (мал. 13).

 

Мал. 13. Серединний провідник (австрійський провідник) (етапи в’язання)

 

Призначення вузла “провідник вісімка” таке саме, як і вузла провідник. Різниця полягає у тому, що він менше затягується і не потребує контрольного вузла на кінцях мотузки. При зав’язуванні вузла “вісімка” треба складену петлю обкрутити навколо обох кінців та, зробивши повний оберт, просмикнути через утворену подвійну петлю. Коли вузол правильно зав’язаний він своєю формою нагадує цифру “8”. Для початку погляньте як це робиться з одинароною вірьовкою (мал. 14).

 

 

Мал. 14. Провідник “вісімка” (етапи в’язання)

 

Так само потрібно в’язати провідник вісімка з подвійною вірьовкою. На малюнку 15 показано, як він виглядає.

 

 

Мал. 15. Вигляд і застосування вузла провідник “вісімка”

 

Вузли для прив'язки вірьовок до опори

Ці вузли використовуються щоб прикріпити мотузку до опори (дерева, каменю, скелі). Петлі, отримані ними на відміну від вузлів петель, затягуються. Тому їх ні в якому разі не можна використовувати для обв’язки людини.

Перед зав’язуванням карабінної удавки необхідно зав’язати петлю провідника (краще “вісімку”), пристебнути до неї карабін і, обвівши цю систему навколо опори (можна кілька разів), знов пристебнути карабін до мотузки, яка навантажується (мал. 16)

 

Мал. 16. Карабінна удавка (етапи в’язання)

 

Для зав’язування вузла “удавка” кінець мотузки обмотують навколо опори, перекидають через кінець, що буде навантажуватися і не менше трьох разів обмотують навколо самої мотузки (мал. 17). При навантажені мотузка сама себе притискує до опори і за рахунок тертя не має змоги розпуститися. Щоб уникнути вислизування на вільному кінці мотузки в’яжеться контрольний вузол.

 

 

Мал. 17. Вузол “удавка”

 

  Назва “король вузлів” недарма присвоєна вузлу “булінь”. Відносна простота його в’язання та можливість розв’язання, як би він не був затягнутим, підтверджує таку назву. Крім того, якщо величина петлі, отримана іншими вузлами, не може регулюватися, то при в’язанні буліня ми можемо відрегулювати величину петлі, що дозволяє використовувати цей вузол при створені грудної обв’язки (за браком альпіністського поясу).

При в’язанні буліня необхідно визначити приблизну величину петлі, що нам потрібна. На кінці мотузки, який буде навантажуватися, в’яжеться “обманка” таким чином, щоб цим кінцем вона висмикувалась. В утворену петлю просмикується короткий кінець мотузки на стільки, на скільки потрібно залишити величину петлі. Потім навантажується довгий кінець мотузки так, щоб “обманка” вивернулася. Після цього коротким кінцем зав’язуємо контрольний вузол (Мал. 18). Правильно зав’язаний вузол зображено на малюнку 19.

Мал.18. Вузол “булінь” (етапи в’язання)

 

Мал.19. Правильно зав’язаний вузол “булінь”

 

Вузол «стремено» в'яжеться одним кінцем мотузка навколо опори. Ходовий: кінець мотузка обноситься навколо опори, потім в'яжеться так, як показано на малюнку 20. Після цього вузол затягується і закріплюється контрольним вузлом. Якщо вузол «стремено» використовується при прикріпленні до опори, він затягується якомога сильніше, а контрольний вузол в'яжеться якомога ближче до опори.

 

 

Мал.20. Вузол “стремено” (на опорі) (етапи в’язання)

 

 Для прив’язування мотузки до опори можна використовувати вузол «провідник вісімка» який в’яжеться одним кінцем навколо опори. Спочатку на одному кінці вірьовки зав’язують вузол вісімка, як показано на малюнку 14. Потім короткий кінець мотузки обводять кругом опори а в’яжуть вузол схожий на зустрічну вісімку, дивись малюнок 5. Такий вузол досить надійний і не потребує контрольного вузла (мал. 21).

Мал. 21. Вузол “провідник вісімка” (одним кінцем) (етапи в’язання)

 

Допоміжні вузли

Кожен з цих вузлів має своє призначення і особливості, але в основному вони допомагають прикріпити мотузку до опори, чи самої мотузки.

При підйомах та спусках по схилах з крутизною 30° - 40° організовується страхування за допомогою закріпленої зверху мотузки, до якої кожен турист прикріплюється за допомогою допоміжної мотузки, якою в’яжеться вузол “схоплюючий”. Цей вузол, коли не навантажений легко переміщується вздовж основної мотузки, але при зриві (падінні) людини він затягується і не рухається відносно основної мотузки. Рекомендується для в’язання схоплюючого вузла використовувати петлю “прусика” з допоміжної мотузки діаметром 6 мм. Репшнур складається навпіл, ним обноситься мотузка. Потім операція повторюється. (мал. 22). Після цього вузол затягується, розпрямляється. Контрольний вузол не потрібний, якщо репшнур заздалегідь зав'язаний в петлю вузлом «зустрічний» або «Грепвайн». Правильно зав’язаний вузол показано на малюнку 23.

 

Мал. 22. «Схоплюючий» вузол (етапи в’язання)

 

Мал. 23. Правильно зав’язаний «схоплюючий» вузол

 

Вузол “австрійський схоплюючий”, або несиметричний схоплюючий, в’яжеться наступним чином: петля “прусика” обмотується навколо основної мотузки не менше трьох разів і після цього пропускається через початкову петельку (мал. 24). Правильний вигляд вузла зображено на малюнку 25.

 

Мал. 24. Вузол “австрійський схоплюючий” (етапи в’язання)

 

 

Мал. 25. Правильно зав’язаний вузол “австрійський схоплюючий”

 

Вузол «Бахмана» є різновидом вузла, що «схоплює» і може застосовуватися в тих же цілях. За карабін вузол можна вести вниз і вгору, а при різкому ривку вузол затягується. Він легко розв'язується після зняття навантаження. Що стосується техніки в’язання вона нагадує “австрійський схоплюючий”. Репшнур встібається в карабін, при відкритому карабіні робиться 3-4 оберти, потім муфта карабіна закручується, вузол розпрямляється і затягується. (мал 26).

Мал. 26. Вузол Бахмана

 

Вузол «стремено» може застосовуватися як точка опори для ноги при підйомі з тріщин. Він зручніший за «провідника» і «вісімку», тому що легше розв'язується і його можна зав'язати навіть однією рукою. Ще цей вузол застосовується для в’язання транспортувальних пристроїв, якщо треба підніматися по мотузці, яка вільно звисає. В цьому разі утворюють петлю з вузлом “стремено”, яке надягається на ногу, інший край якої закріплюється у пристрої “кулачки”, “жумари” тощо.

Місце, де треба зав’язати стремено, беруть обома руками на відстані 30-35 см так, щоб між руками мотузка була горизонтальна, а кінці її вільно звисали донизу. Починаємо повертати мотузку в обох руках в одну сторону (за або проти руху годинникової стрілки). Отримаємо дві петлі, створені горизонтальною частиною мотузки і звисаючими кінцями. Тепер ці петлі треба сполучити (не розвертаючи) таким чином, як показано на малюнку 27. При навантажені на петлю вона не повинна затягуватися.

Мал. 27. Вузол «стремено»

Бонус від автора

 

Дуже часто при вивченні вузлів тренери забувають показати дітям як збухтувати мотузку і як її зв’язати. Прикро те, що самі тренери вміють це робити, а поділитися з учнями своїми вміннями забувають, Існує безліч варіантів, як це зробити. Ось один з них (мал. 28)

 

 

Мал. 28. Зв’язування бухти вірьовки

 

Таким чином ми розглянули призначення та техніку в’язання основних вузлів, що застосовуються у туризмі. Звичайно існує ще велика кількість вузлів, але за допомогою запропонованих можна виконати всі дії щодо організації страхування та самострахування туристів в процесі подолання перешкод у поході чи на змаганнях.

 

Підсумок заняття

Сьогодні ви ознайомилися з новими вузлами, деякі вузли вам були знайомі. Скажіть, що вам найбільше запам̓ яталося з сьогоднішнього уроку? Для чого використовується страху вальна система? Яке призначення схоплюю чого вузла? Сьгодні ви були всі молодці, активні. Наступного заняття ми знову повторимо пройдені вузли, а також буде новий матеріал.